1. Предмет i метод історії економіки та


Назва1. Предмет i метод історії економіки та
Сторінка7/13
Дата12.03.2013
Розмір1.66 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

А. Алейников – козак, депутат від Хоперської фортеці /Слобідська Україна/. Головні ідеї: 1) критикував кріпосницькі порядки, пропонував скасувати кріпосне право законодавчими нормами; 2) виступав проти привілеїв дворянства, особливо проти права купівлі земель, населених кріпаками; 3)пропонував, щоб "роботи на фабриках виконувалися вільними людьми"; 4) виступав за дозвіл дворянам у своїх селах будувати фабрики та заводи; 5) пропонував нагороджувати селян за заслуги перед державою грошовою та хлібною платнею; 6) виступав за вільну торгівлю, яка велася через українські прикордонні митниці з європейськими та азіатськими державами.

Яків Козельський (1729-1795 рр.). Філософ-матеріаліст і просвітник, представник демократичного напряму суспільної думки. Головні ідеї: 1) виступав проти проведення "згори" реформ у соціально-економічному житті; 2) висловлював необхідність негайної ліквідації феодального устрою; 3) підкреслив відмітність простого відтворення, коли ще немає "ніякого наміру прибутку та баришу" і розширеного, "коли власники засобів виробництва намагаються збільшити частину товарної продукції свого господарства і з цією метою посилюють гноблення своїх рабів"; 4) вважав працю – джерелом всіх багатств суспільства. Необхідна загальна трудова повинність, рівномірний розподіл праці між усіма у суспільстві; 5) формулює одну з основних вимог пролетаріату – восьмигодинний робочий день; вирішальний фактор – продуктивність праці, необхідне – підвищення матеріальної заінтересованості робітників; 6) виступає за дрібну, приватну, здобуту своєю працею власність; 7) ідеал – суспільство вільних, рівноправних, дрібних товаровиробників.

Яків Козельський (Брат Я.Козельського, майор, землевласник у Новоросії. Депутат /1767р./ у Комісії до складання нового Уложення). Головні ідеї: 1) виступав проти привілеїв родового дворянства; за прийняття нових законів, які б "нормалізували" відносини між поміщиками та їхніми селянами, для чого поміщики повинні надати селянам право особистого й навіть спадкового користування /але не володіння/ невеликими ділянками землі; 2) пропонував установити законом: дводенну панщину; два дні – на виконання державних обов'язків; два дні – на особисті потреби, сьомий же день віддати на богослужіння; 3) виражав інтереси землевласників Південної України.

ТЕМА 7. Ринкове господарство країн Європейської
цивілізації в період монополістичної конкуренції
(друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)

7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

7.2. Нова історична школа Німеччини.

7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Велика Британія. Розвиток досягався за рахунок захоплення величезних територій у Африці протягом 20-ти років у останній третині 19 ст.

Територія англійських колоній була у сто разів більше території самої Англії. Колонії забезпечували Англії величезні переваги перед іншими країнами: 2/3 споживаних сільськогосподарських продуктів поступало. Одночасно загальмувалося зростання внутрішньої англійської економіки: фермери не могли витримати конкуренції і розорялися. Напередодні першої світової війни тільки 8% населення Англії займалося сільським господарством, яке збереглося тільки приміським.

Англія стала найбагатшою країною світу. Фунт стерлінгів був основною одиницею міжнародного обігу. Англія займала перше місце в світі по вивозу капіталу, з якого до 15% прямувало в колонії /переважно в продуктивній формі: англійці їхали з капіталом до колоній і там вкладали в господарство/. Прибутки від вивозу капіталу стали головною статтею національного доходу Англії. Вони були вчетверо більше доходу від своєї, англійській промисловості.

Французький "лихварський" імперіалізм. Якщо світове промислове виробництво у період 1870-1913 рр. зросло у 5 разів, то французьке – тільки в 3 рази. Для Франції цього часу величезну роль відігравав вивіз капіталу. 75% нагромаджених у Франції капіталів вивозилося і лише 15% вкладалося в господарство Франції. Доходи від вивозу капіталу були більше доходів від вітчизняної промисловості. Франція вивозила капітали переважно у формі кредиту: надавала позики іншим державам. Відстаючи у промисловості, Франція лідирує в концентрації банків, розвитку фінансового капіталу. Франція в цей час захопила великі колоніальні володіння, по території в 20 разів більше самої Франції. Але колонії не грали істотної ролі для французького господарства. Напередодні першої світової війни в колонії прямувало лише 10% експорту капіталу і 10% експорту товарів з Франції.

Японія вступила на шлях капіталізму тоді, коли світ вже переходив до імперіалізму. Тому японський капіталізм зароджувався відразу в імперіалістичній формі. Імперіалізм тут виник до завершення промислового перевороту при збереженні багатьох пережитків азіатського способу виробництва. Тому японський імперіалізм прийнято відносити до військово-феодального типу. Особлива форма монополій – дзайбацу – виникає не в процесі конкурентної боротьби та концентрації виробництва, а внаслідок передачі державних підприємств у приватні руки. Люди, що мали хороші зв'язки, могли захопити цілу групу підприємств. Саме така група підприємств в одних руках називалася дзайбацу .

Німеччина. Німецький імперіалізм прийнято називати "юнкерсько-буржуазним" і "військово-державним" тому, що: 1) поміщики-юнкери зберегли пануюче положення в сільському господарстві, брали участь в промисловій і банківській сфері, в їх руках залишалася армія, вони були зацікавлені в мілітаризації, зростанні військових асигнувань, військових приготуваннях. Німецька буржуазія теж була зацікавлена у військових приготуваннях, бо її "обділили" при розділі колоній, і вона прагнула до їх перерозподілу на свою користь; 2) держава у військово-політичних цілях втручалася в господарське життя: вона не тільки надавала військові замовлення промисловцям, але й займалася організацією промислових підприємств, ставила перед промисловцями конкретні завдання. Німецька промисловість у 1870-1913 рр. розвивалося випереджаючими темпами, обігнала англійську, французьку і на початок століття вийшла на перше місце в Європі і на друге в світі. На перше місце в світі вийшли німецька металургія, хімічна, електротехнічна промисловість.

Оскільки підприємства важкої промисловості були великими, Німеччина виходить на перше місце в Європі по концентрації виробництва. Висока концентрація полегшувала утворення монополій, і на початку 20 ст. Німеччина стає класичною країною монополій. Серед німецьких монополій особливе місце займав військовий концерн Круппа. Створений за участю держави і такий, що діяв за державною програмою, він став державою в державі. До складу концерну входили не тільки військові підприємства, але і шахти, металургійні і машинобудівні заводи. У електротехнічній промисловості виникли корпорації, що збереглися до теперішнього часу: "Загальне електричне товариство" (АЕГ) і товариство "Сименс".

США. До кінця 19 ст. США перетворилися на найбільшу індустріальну державу. Якщо світове промислове виробництво у 1870-1913 рр. виросло у 5 разів, то промислове виробництво США – у 8,6 р. США виходять на 1-е місце в світі по промисловому виробництву. В американській промисловості в цей час відбуваються структурні зміни: на перше місце висувається важка промисловість. Вирішальну роль в цьому зіграли нові галузі: електротехнічна, нафтова, гумова, алюмінієва, автомобільна. Американська промисловість відчувала нестачу робочих, тому винахідництво, нова техніка знайшла тут особливо сприятливий ґрунт.

В результаті серії винаходів Едісона в області електротехніки в 80-х роках 19 ст. народжується знаменита фірма Едісона, яка переростає в електротехнічну корпорацію "Дженерал Електрик". Однією з перших монополій США став заснований Рокфеллером нафтовий трест "Стандарт Ойл", який вже в 1880 р. переробляв понад 90% всієї американської нафти. Рокфеллеру вдалося домовитися із залізничними компаніями про знижену плату за перевезення вантажів свого тресту, що значно полегшило йому конкуренцію з суперниками. Під тиском громадської думки в 1890 р. був прийнятий "антитрестовий" закон Шермана. У відповідь поширюється нова форма монополій – холдінг-компанії – це товариства, які контролюють портфелі акцій різних фірм, отримують дивіденди і розподіляють їх між пайовиками.
7.2. Нова історична школа Німеччини

Нова історична школа: Історичні умови: 1) завершення об'єднання німецьких земель, формування внутрішнього ринку країни; 2) швидкий розвиток промисловості на основі досягнень науки і техніки другого етапу промислового перевороту; 3) поява перших монополістичних угруповань у промисловості; 4) розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві /"прусський шлях"/; 5) загострення соціально-економічних суперечностей, поширення робітничого руху і посилення впливу соціально-демократичних партій.

Особливості економічних поглядів: 1) продовження наукових традицій "старої історичної школи Німеччини" у трактуванні предмета і методів дослідження; 2) нормативні дослідження, підпорядковані обґрунтуванню політичних реформ; 3) антимарксистський характер.

К. Бюхер (1847-1930 рр.). Основний твір: "Виникнення народного господарства". Головні ідеї: у розвитку народного господарства виявляє три етапи, закладаючи в основу класифікації ступінь віддаленості споживача від виробника продукції: 1) замкнене господарство – продукти виступають як споживчі вартості; 2) міське господарство – частина продуктів виступає як мінова вартість; 3) народне господарство – більшість продуктів є міновими вартостями.

Г. Шмоллер (1838 1917 рр.). Основний твір: "Основи загального учення про народне господарство". Головні ідеї: 1) пруська монархія є "соціальною монархією" з надкласовим характером, і веде боротьбу за скасування привілеїв у суспільстві; 2) розповсюдження профспілкового руху є шкідливим; 3) необхідно запобігати революційному руху шляхом проведення своєчасних соціальних реформ.

Л. Брентано (1844-1931 рр.). Основний твір: "Сучасні робітничі гільдії". Головні ідеї: 1) головним фактором "класового миру" вважає активну діяльність профспілок, які здатні знищити експлуатацію і поліпшити економічне становище трудящих; 2) закладає основи теорії "організованого капіталізму", де картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвиробництва, так як намагаються пристосувати за допомогою планування виробництво до потреб споживачів; 3) підкреслював необхідність роздрібнення сільськогосподарських господарств.

Соціальна школа Німеччини: Історичні умови: 1) перехід німецького суспільства до монополістичної стадії економічного розвитку; 2) посилення ролі держави, корпорацій, суспільних інститутів в управлінні економікою.

Особливості економічних поглядів: 1) предмет дослідження – правові та етичні норми, що встановлюють зв'язок між людьми; 2) методи дослідження – аналіз, міждисциплінарний підхід, індукція; 3) характеристика категорій політичної економії з позицій суб'єктивної теорії цінності; 4) аналіз соціальних суперечностей і пошук шляхів їх усунення шляхом державно-монополістичного регулювання.

Р. Штаммлер (1856 1938 рр.). Головний твір: "Господарство та право з погляду матеріалістичного розуміння історії". Основні ідеї: 1)обґрунтування філософських та методологічних принципів соціального напрямку: 2)право – атрибут соціальної діяльності держави; 3)цінність має значення лише для обміну товарів на основі існуючого правопорядку.

Р. Штольцман (1852 1930 рр.). Головний твір: "Соціальні категорії". Основні ідеї: 1) формування соціально-правового напрямку соціальної школи; 2) дослідження правових норм поведінки суб'єктів /що лежать в основі ринкового обміну/; 3)капіталістичне виробництво – засіб реалізації моральних цілей та досягнення життєвого достатку усіх членів суспільства; 4)суть закону вартості у регулюванні доходів та забезпеченні нормального існування населення.

Р. Опенгеймер (1864 1943 рр.) висунув теорію"ліберального соціалізму": 1) природним станом суспільства є просте товарне виробництво /ПТВ/; 2) капіталізм – відхилення від ПТВ, викликане соціальними причинами; 3) метою розвитку суспільства є повернення до ПТВ, "ліберального соціалізму".
7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу
(австрійська, американська, кембріджська, математична).

Історичні умови виникнення неокласицизму: 1)домінування ринків досконалої конкуренції та ринкових форм зв'язку між самостійними економічними суб'єктами; 2)погіршення економічної ситуації на початку 70-х років XX століття внаслідок надмірного втручання держави в ринкові процеси.

Особливості економічних поглядів: 1) ідеалізація вільного конкурентного ринкового механізму та визнання його виключної ролі у вирішенні економічних проблем; 2) деідеологізація економічної науки і пошук загальних, правильних для будь-якого суспільства законів і закономірностей; 3) акцент на дослідженні проблематики пропозиції і процесів на мікрорівні економіки; 4) визнання предметом економічної науки проблем раціонального використання обмежених ресурсів у виробництві благ для задоволення людських потреб.

Застосування методів: 1) граничного аналізу; 2) рівноважного підходу до аналізу економічних явищ; 3) суб'єктивізму; 4) позитивізму; 5) моделювання.

Австрійська школа виникає в 70-ті роки 19-го ст. і отримує назву –"маржиналізм" /від англ. “marginal” – граничний/. Відмітність основних положень маржиналізму від уявлень класиків була визнана як переворот в науці ("маржиналістська революція"). Австрійська школа сформувала: 1) кардиналістський варіант теорії граничної корисності; 2) поставила питання про місце фактора часу в розвитку економіки.

К. Менгер (1840 1921 рр.). Головний твір: "Основи політичної економії".
Теорія граничної корисності: 1) сформував фактори поведінки людини – інтенсивність індивідуального споживання, рідкість економічного блага; 2) відмовився від аналізу впливу цін на величину граничної користі; 3) вважав, що ціни на ринку диктує попит.

Ф. Візер (1851 1926 рр.). Головний твір: "Витоки і основні закони господарської цінності".
Теорія цінності: 1) цінність товару формується суб’єктивним відношенням до нього людини і визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці блага, яка задовольняє найменш настійну людську потребу; 2) верхня максимальна межа зміни ринкової ціни будь-якого товару залежить від суб’єктивної оцінки його /товару/ корисності для споживання /покупця/; 3) гранична корисність блага, що споживається формує максимальну ціну, за яку покупець ще згоден придбати це благо; 4) гранична корисність має тенденцію до зниження з насиченням потреби даним товаром.

О. Бем Баверк (1851 1919 рр.). Головний твір: "Основи теорії цінності господарських благ". Основні ідеї: Запропонував закон за яким гранична користь граничного продукту обумовлює ціну блага, що виробляється, а також витрат на його виробництво.
Теорія ціни: 1) ціна блага формується в результаті конкуренції виробника і споживача як рівнодіюча їхніх суб’єктивних оцінок корисності; 2)витрати виробництва визначають граничну вартість інших неграничних "споживацьких" продуктів, які виробляються із зазначеного блага); 3) ціна блага, що використовується визначається найменшою величиною його граничної корисності.
Теорія альтернативних витрат: витрати виробництва продукту залежать від альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати заради виробництва;
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Схожі:

Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень»
Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки»
Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами
Предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу...
1. Предмет і метод економіки освіти
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Тема 1: Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
Які показники регіональної економіки виражають загальноекономічну характеристику ?
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право»
Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение...
На уроках історії як метод формування творчого учня
України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка