1. Предмет i метод історії економіки та


Назва1. Предмет i метод історії економіки та
Сторінка1/13
Дата12.03.2013
Розмір1.66 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13





МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ



І.Л. ЛЕОНІДОВ

Історія економіки та


економічної думки




Дніпропетровськ НМетАУ 2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
І.Л. ЛЕОНІДОВ



Історія економіки та

економічної думки


Затверджено на засіданні Вченої ради академії


як опорний конспект лекцій




Дніпропетровськ НМетАУ 2008
УДК 330.101

Леонідов І. Л. Історія економіки та економічної думки: Опорний конспект

лекцій / За ред. В.М. Тарасевича. – Дніпропет­ровськ: НМетАУ, 2008. – 82 с.


Наведені основні матеріали (тематичний план лекційних та практичних занять, перелік основних і додаткових літературних джерел, рисунки), необхідні для успішного засвоєння знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Призначений для студентів, які навчаються за напрямом 0501 - економіка і підприємництво.
Бібліогр.: 9 найм.


Відповідальний за випуск В.М. Тарасевич, д-р екон. наук, проф.


Рецензенти: К.Ф. Ковальчук, д-р екон. наук, проф. (НМетАУ)

Ю.Є. Петруня, д-р екон. наук, проф. (Університет економіки

та права)

© Національна металургійна академія
України, 2008

© Леонідов І.Л.,Тарасевич В.М.


Зміст

ТЕМА 1. Предмет i метод історії економіки та
економічної думки


1.1. Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки.

1.2. Предмет i метод "Історії економіки та економічної думки".

1.3. Методи історії економіки та економічної думки.

1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук.
1.1. Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки



Фактори розвитку економіки можна класифікувати за різними ознаками, зокрема:

1) спосіб обміну матеріальних благ /історична школа: В.Рошер, К.Кніс, Т.Шмолер, Б.Гільдебранд/;

2) роль матеріального виробництва й виробничих відносин у виникненні, розвитку, зміні способів виробництва /К.Маркс., Ф.Енгельс/;

3) географічний фактор /Л.Мечніков/;

4) історія грошей /Б.Гільдебранд/;

5) клімат /Є.Хентінгтон/;

6) культура, релігія /А.Тойнбі/ тощо.

У відповідності до класифікаційних факторів виділяються етапи розвитку економіки:

1) первіснообщинний, азіатський, античний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний спосіб виробництва /К.Маркс., Ф.Енгельс/;

2) традиційне суспільство, перехідне суспільство, стадія підйому, стадія швидкого дозрівання, століття високого масового споживання /У.Ростоу/;

3) доіндустріальне, індустріальне, постіндустріальне суспільство /Д.Белл, Дж.Гелбрейт/;

4) аграрна, індустріальна, технотронна цивілізації /О.Тоффлер/;

5) стародавня історія [100 тис. р. до н.е. – 5 ст. н.е.], середні віки [5 15 ст.], новий час [16 початок 20 ст.], новітній час [з 1941р. – до наших днів] /цивілізаційний підхід/.

Не універсальність існуючих підходів актуалізує комплексне дослідження господарського розвитку України як рівноправного суб’єкта економіки європейської та світової спільноти.

Виникнення економічної думки фіксується у формі опису та критичного аналізу ідей і поглядів попередників у творах учених-економістів.

Етапи розвитку економічної думки як науки:
1. Перша половина 19 ст. – кінець 19 ст.: Історичний аналіз не має самостійного значення, розвивається в рамках політичної економії і виступає обґрунтуванням тієї чи іншої концепції автора, носить критичний характер. Основні роботи: 1) стаття Дж.Мак-Куллоха "Про політичну економію", подана до Британської енциклопедії; 2) книги та статті теоретиків історичної школи Німеччини Ф.Ліста, В.Рошера, Б.Гільдебранта, К.Кніса; 3) К.Маркс "Теорії додаткової вартості" (4-й том "Капіталу").
2. 19 ст.-початок 20 ст.: Історія економічних учень виділяється в самостійну науку і вводиться до навчальних програм європейських університетів. Проводяться перші наукові дослідження у даній галузі. Основні роботи: 1) Ш.Жид, Ш.Ріст "Історія економічних вчень"; 2) Й.Шумпетер "Історія економічного аналізу".
3. Початок 20 ст. – теперішній час: Історія економічних учень розвивається на власній основі, доповнюється дослідженнями про методологію історичного аналізу ідей та теорій минулого. Основні роботи: 1) М.Блауг "Економічна думка в ретроспективі"; 2) Такаші Негаші "Історія економічної теорії"; 3) "Всесвітня історія економічної думки" (у 6-ти томах) під редакцією В.М.Черковця.
1.2. Предмет i метод "Історії економіки та економічної думки"



Зародилася історія економіки та економічної думки у межах предметного простору політичної економії. Як самостійна наука вона виникає в середині 19 століття. Окремою дисципліною починає викладатися в європейських університетах на рубежі 19 20 ст.

Мета: формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Завдання дисципліни: поглиблення знань з економічної теорії; формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки; аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію; ознайомлення з досягненнями видатних економістів.

Предмет: розвиток господарства країн Європейської цивілізації та їх наукове відображення в економічній думці.
Предметний простір охоплює: 1) предмет історії економічних учень /вивчення історичного процесу виникнення, розвитку і зміни економічних поглядів на різних ступенях розвитку суспільства/; 2) предмет економічної історії у широкому розумінні /"економічний рух" суспільства, особливості його зміни в контексті суспільного життя/ та вузькому/, вивчення господарської діяльності народів різних країн, розвиток їх продуктивних сил, зміни способів виробництва/.

Взаємодія складових предметного простору наведена на схемі:

Економічна історія (конкретно - історичний матеріал господарської практики певного періоду)

↓ факти критерії відбору та систематизації ↑

історія економічних учень / 1)аналіз практики, втілений у ідеях, концепціях, теоріях; 2) аналіз процесу зародження й розвитку ідей, фактичні дані про закономірності економічного життя, методи їх дослідження

↓ погляди, теорії, ідеї ↑

економічна теорія /аналіз закономірностей розвитку економічних процесів/


1.3. Методи історії економіки та економічної думки



Головні методологічні підходи: 1) традиційний або кумулятивний; 2) неокласичний; 3)марксистський; 4)соціально інституціональний; 5) синтетичний.

Методи: 1) єдності історичного та логічного ; 2) порівняльно-історичний /дослідження господарського розвитку країни у контексті економічної еволюції провідних країн світу/; 3) хронологічний /вивчення суспільно-економічних явищ у послідовності їх виникнення/; 4) статистичний; 5) історичного моделювання та інші.
1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі
наук



Місце у системі наук визначається зв’язком із загальнотеоретичними та конкретно-економічними науками /політична економія, економічна теорія, історія, економіка фінансів, економіка промисловості, гроші та кредит тощо/. Наприклад, розвиток економіки досліджується на основі законів суспільної еволюції, які обґрунтовуються політичною економією, економічною теорією. Зазначені закони не можуть бути обґрунтованими без фактичних матеріалів, які надаються економічною історією.

Функції: 1) світоглядна; 2) методологічна; 3) ідеологічна; 4) практична .

ТЕМА 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства.

2.2. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу.

2.3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу.

2.4. Господарство первісних племен на території Українських земель.
Трипільська культура.
2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства
Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства:

Період кам’яного століття охоплює:

1) стародавнє кам’яне століття /палеоліт: 2,5 млн.–12 тис.р. тому/. Збігалося з льодовиковим періодом. Засоби праці еволюціонують від палки-копанки й примітивних кам’яних знарядь до мікролітів /невеликих відщепів і пластин/, складних знарядь з вкладками, списометалки. Предмети праці: кістки, роги. Господарювання: збиральництво, загінне полювання, рибальство, наприкінці етапу люди навчилися добувати вогонь. Напівкочовий спосіб життя, поява постійного житла.

2) середнє кам’яне століття /мезоліт: 12 8 тис до н.е./. Утвердилися сучасні післяльодовикові природно-кліматичні умови. Засоби праці доповнено: гарпун, лук, стріли, рибальські голки, плетені сітки, тенета, плоти з колод, човни, видовбані зі стовбурів дерев, макроліти /кам’яні знаряддя для обробки дерева, сокири/. Предмети праці: земля. Господарювання: додалося річкове збиральництво, перші спроби приручення диких тварин /собака, бик, свиня/. Виникли перші поселення.

3) нове кам’яне століття /неоліт: 8 3 тис.до н.е./; Перехід до землеробства й скотарства. Перший крупний суспільний поділ праці. З’явилися нові способи виготовлення знарядь праці /пиляння, свердління, шліфування, полірування/, виникли прядіння, ткацтво, відкрито властивості металів /міді, заліза, олова/.

Період бронзового століття (3 2 тис.до н.е.). Риси: існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства; виділення тваринницьких племен, поява ремесла (гончарного і бронзово-ливарного). Обмін (міді, бронзи, золота, фаянсу, солі) набув постійного та регіонального характеру.

Період раннього залізного століття (1 5 тис.до н.е.). Гальштадська культура /співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід від мотики до сохи та плуга/. У латинський період з’явилися залізні серпи, плужні лемеші, ковальство, ювелірна справа, гончарство. Родова община перетворилася в сусідську, територіальну. Виникає приватна власність. Поява стійкого додаткового продукту сприяла розвитку обміну між общинами (тварини, засоби виробництва, предмети для дому, прикраси). З другим крупним суспільним поділом праці пов’язана поява металевих грошей.
2.2. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу

Склалися два типи господарської організації – східне і античне рабство. Їх загальні риси: 1) знаряддя праці індивідуального та спільного використання; 2) провідна роль землеробства; 3) ручний технологічний спосіб виробництва /ТСВ/; 4) позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці; 5) натуральне господарство; 6) утворення держави.

Східне рабство (4 тис. до н.е. – 5 ст.н.е.)

Стародавній Єгипет. Продуктивні сили: зрошувальна система землеробства. Господарювання: землеробство (південь), тваринництво (північ), торгівля (золото, срібло, мідь, олово, шкури, слонова кістка, деревина, раби), виплавка металу, льняне ткацтво, обробка каменю. Економічні відносини: общинні землі привласнили фараони, жерці, чиновники.

Месопотамія /Вавилон/. Продуктивні сили: іригаційні споруди. Господарювання: ремесла (каменярі, теслі, ковалі, пекарі, металурги), торгівля (експорт  фініки, інжир, вовна, зерно; імпорт  раби, ліс, метал, камінь, предмети розкоші), землеробство (ячмінь, просо, льон, горох, цибуля, часник, огірки, виноград, фініки, яблука). Економічні відносини: общинники втрачають власність на землю.

Стародавня Індія. Продуктивні сили: знаряддя праці кам’яні й металеві. Господарювання: зрошувальне землеробство /цукрова тростина, пшениця, просо, льон, рис/, тваринництво, ремесла /ковальство, ткацтво, гончарство, ювелірна справа/, професійні купці й лихварі. Економічні відносини: патріархальне рабство, панівне становище сільської общини, нерозвинений грошовий обіг, гроші у злитках.

Загальні риси східного рабства: 1)державна власність на рабів, 2)використання рабської праці однобоке й непродуктивне.
2.3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу

Історичні умови: 1) панування натурального виробництва; 2) замкненість господарських зв'язків рамками рабовласницького помістя; 3) слабкий розвиток товарно-грошових відносин.

Особливості економічних поглядів. Предмет дослідження – закони ведення домашнього господарства і зростання його доходності. Метод дослідження – опис господарської практики та накопичений досвід /емпіризм/. Економічне знання має догматичний характер.

Пам'ятки економічної думки Стародавнього Сходу – це, як правило, зведення законів та твори з мистецтва управління державою.

"Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (22 ст. до н. е.) – пам'ятка давньоєгипетської думки. Головні настанови: 1) необхідність ефективного функціонування апарату управління, який знаходиться між фараоном та населенням; 2) апарат управління повинен працювати "як один загін"; 3) добираючи людей в апарат управління, треба наближати "до себе людину за справи її", не робити різниці між синами знатними та простими.

Кодекс законів вавилонського царя Хаммурапі (18 ст. до н.е.): 1) відображав швидкий розвиток приватновласницьких відносин та товарно-грошового обігу; 2) забороняв продаж та відчуження земельних ділянок воїнів; 3) зменшував лихварський відсоток /до 20%/; 4) визнавав право приватної власності, в тому числі на землю; 5) захищав інтереси учасників правових угод.

"Артхашастра" (4 ст. до н.е.) – пам'ятка суспільно-економічної думки Стародавньої Індії. Головні тези: 1) державний апарат має регулювати все господарство /особливо його провідну галузь – сільське господарство/, будівництво та охорону іригаційних споруд; 2) регламентувалося формування доходів держави: прибутки державних господарств, а також податки.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень»
Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки»
Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами
Предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу...
1. Предмет і метод економіки освіти
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Тема 1: Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
Які показники регіональної економіки виражають загальноекономічну характеристику ?
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право»
Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение...
На уроках історії як метод формування творчого учня
України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка