1. Предмет i метод історії економіки та


Назва1. Предмет i метод історії економіки та
Сторінка3/13
Дата12.03.2013
Розмір1.66 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

4.2. Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі

Історичні умови: 1) розвиток крупної феодальної земельної власності і виникнення особливих форм поєднання її об'єктів з безпосередніми виробниками; 2) зміна ідеології та суспільної свідомості під впливом християнства; 3) розвиток міст, ремесла, торгівлі; 4) виникнення централізованих держав.

Особливості економічних поглядів: 1) предметом досліджень є становлення і розвиток феодального устрою; 2) метод дослідження являє собою поєднання емпіризму з догматизмом релігійної етики і схоластикою; 3) головні твори раннього середньовіччя: "Салічеська правда" /4 ст./, "Капітулярій про вілли" /поч. 9 ст./, "Руська правда" /11 ст./; В них відображено: процеси розпаду общинного землеволодіння, закріпачення селянства, організації ранньофеодальної вотчини; господарські можливості натуральної форми господарства; різні права приватної власності.

Канонічні погляди:

Фома Аквінський (1226-1274 р.р.) – італійський монах, аристократ за походженням, канонізований католицькою церквою в 1323 р., систематизатор релігійної філософії. Головний твір: "Сума теологи". Основні ідеї: 1) власність є подвійним відношенням - управління і користування; 2) наявність власності є необхідністю підтримувати божественний порядок на землі. Теорія "справедливої ціни": 1) основа обміну - рівність корисності обмінюваних речей, яка вимірюється монетою; 2) продавати річ дорожче або дешевше, ніж вона коштує – несправедливо; 3) серед двох цін /дорожчою і дешевшою/ справедливою є та, що дає грошовий надлишок людині, яка більш значуща для суспільного життя; 4) гроші є мірою матеріального життя; 5) функції грошей – міра вартості й засіб обігу.

Соціальні утопії пізнього середньовіччя:

Томас Мор (1478-1533рр.) – видатний державний діяч, лорд-канцлер короля Англії. Головний твір: "Золота книга, настільки корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія". Головні ідеї: 1) критика феодального устрою Англії початку 16 ст., розкриття його основних соціально-економічних суперечностей /нерівність, зубожіння робітників; жадність багатіїв/ породжуються приватною власністю; 2) запропонував суспільство майбутнього, у якому: не існує приватної власності; наявна рівність і розподіл продуктів за "справедливими потребами"; обов'язковість трудової діяльності протягом шестигодинного робочого дня; відсутні гроші; контроль за виконанням робіт; свобода совісті, демократичні вибори посадових осіб.

Томмазо Кампанелла (1569-1639 рр.). Італійський революціонер, виходець із селянської бідноти, очолив повстання проти іспанського володарства. Головний твір: "Місто Сонця". Головні ідеї: 1) викриває суперечності феодального устрою, причиною яких є приватна власність; 2) пропонує нове життя у державі, яка зветься "Містом Сонця"; 3) влада у Місті Сонця належить Метафізику-первосвященику і трьом його заступникам – Пону /військові справи/, Сіну /духовна сфера, культура, наука/, Мору /матеріальне виробництво і приріст населення/; 4) основа суспільства у Місті Сонця – суспільна власність і обов'язкова трудова повинність; 5) немає індивідуальної сім'ї та індивідуального виробництва.
4.3. Економічні погляди середньовікового Сходу
Ібн - Хальдун (1332-1406 рр.). Арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч країн Матрибу. Головні ідеї: 1) опис проблем простого товарного виробництва і ціноутворення, факторів формування ціни /маса товару, що винесена на ринок; податки і побори, включені в ціну: "незаконні побори сприяють дороговизні"; характер потреби в товарі: "із усіх товарів хліб є тим товаром, на який бажана низька ціна, бо потреба в ньому загальна"/; 2) поняття вартості – в обміні прирівнюються рівновеликі витрати праці: "Більшість того, що людина накопичує і з чого вилучає безпосередню корисність – рівноцінно вартості людської праці"; 3) гроші - основа доходів, нагромаджень та скарбів, мірило вартості.
4.4. Економічний розвиток Українських земель (V-XV ст. )

У 14–15 ст. на українських землях формується магнатське і шляхетське землеволодіння, що призвело до внутрішньої перебудови вотчини, змін соціально-економічного становища і юридичного статусу селянства, аграрних відносин. Розвивається фільваркова система, починається закріпачення селян /посилення земельної, судово-адміністративної, особистої залежності селян від феодала/. В ремеслі зростає чисельність ремісників різних спеціальностей, формуються цехи. Розвивається ринок сільськогосподарської продукції, нові форми господарювання. Зростає чисельність міст, що ставали центрами, промислів, торгівлі, політичного життя. Частина міст належала державі, частина – церквам і магнатам. Деякі міста – Львів, Луцьк, Житомир, Київ – отримували грамоти на Магдебурзьке право, відповідно до якого городяни обирали міське самоврядування й суд.

У 1569 р. об'єднання Великого Литовського і Польського королівств створило нову державу – Річ Посполита, складовою частиною якого була Україна.

Впродовж 16–17 століть в господарстві України утвердилась фільварково-поміщицька система. Державні ділянки ("королівщини") об'єднувалися в староства – великі господарські комплекси. Інша частина земель зосередилася у магнатів. Тільки у Російському і Бєлжському воєводствах двом десяткам магнатів /Потоцьким, Жолкевським та ін./ належала 1/3 сіл і міст /70 80-і рр. 16 ст./. Земельні багатства шляхти і поміщиків збільшувалися за рахунок спадкоємства, браків, подарунків з боку короля, купівлі, захоплень. Розширювалися володіння православної, уніатської і католицької церкви. Церкви і монастирі багатіли за рахунок захоплення селянських земель, відписань, дарувань місцевих воєвод, магнатів і шляхти. У 16–17 ст. найбільшим землевласником в Україні був Києво-Печерський монастир.

Розвитку фільварків і посиленню експлуатації селян послужила волочна поміра, що проводилася на підставі Литовського урядового закону "Статути на волоки" /1557 р./. Згідно цьому закону, общинні землі в Україні ділилися на волоки /поля по 16 21 га/, причому кращі землі віддавалися під фільварки, а гірші – селянам.

Панське господарство залишалося натуральним. Але товарно-грошові відносини, які швидко розвивалися, підривали його замкнутість, вимушували пристосовуватися до запитів ринку. Кріпосне фільваркове господарство вело до обезземелення селян і розповсюдження панщини, з якої зростало кріпацтво.

Селяни жили окремими господарствами – димами, які об'єднувалися в дворища (по декілька димів). Дворища входили в сільські громади, де спільно користувалися орними землями і угіддями, відбували панські повинності. Декілька общин складали волость. Для управління селяни вибирали старшин, тіунів, отаманів. Общини користувалися звичаєвим правом і вибирали копні (суспільні) суди. Селяни платили численні податки на користь держави і панів, відбували повинності, відпрацьовували панщину /у 17 ст. панщина складала 5-6 днів замість двох/. Селян прикріплювали до землі, забороняли перехід з одного маєтку в інший, вони втратили право виступати в суді і право спадкового користування землею. Розвиток фільварків супроводжувався зменшенням селянських наділів і зростанням числа безземельних і малоземельних селян.
4.5. Економічна думка України періоду середньовіччя

Видатною пам'яткою соціально-економічної та політичної думки Київської Русі є "Руська правда", перша частина якої – "Правда Ярослава" з’явилася в 30-х роках 11 ст., а другу – "Правду Ярославичів" – прийнято на з'їзді Ярославичів у Києві в 1072 році. В 1113р. був написаний "Устав" князя Володимира Мономаха, що являв собою наступний етап у розвитку феодального права та суспільно-економічної думки пануючого класу.

"Руська правда" відобразила реалії Київської Русі 11-12 ст.: 1) господарство базувалося на землеробстві та тваринництві; 2) високий рівень розвитку сільськогосподарської культури порівняно з сусідніми країнами; 3) феодальне землеволодіння.

"Правда Ярослава": 1) проголошувала недоторканність власності (як і особи) феодалів. "Челядин" розглядається як власність хазяїна нарівні з худобою та речами. Підкреслювалося виключне і спадкове право князів та бояр на землю, яке не міг відібрати навіть великий князь; 2) юридично закріпила розшарування суспільства. Основну масу населення та продуктивну силу господарства складали селяни - холопи, смерди, закупи /закупи – розорені селяни, що зверталися за "купою" /позичкою/ - хлібом, грошима тощо до князя. Боржник /закуп/ мусив працювати у господарстві кредитора доти, доки не сплачував "купу" з процентами. Виникає позаекономічний примус: кредиторові надавалося право карати закупа, а у разі спроби втекти, закуп ставав довічним рабом кредитора/.

"Правда Ярославичів": 1) містить багатий матеріал про організацію господарства князів у формі вотчини. Ряд статей присвячено охороні земельної власності, визначена відповідальність за порушення польових меж та борозних знаків. Є свідоцтвом посилення феодальної залежності: смерди оголошувалися залежними від князя людьми і обслуговували його вотчину разом із холопами-рабами;
2) виявляє ряд ознак досить розвинутого ринкового господарства, зокрема містить положення про охорону та порядок забезпечення майнових інтересів кредитора, умови, за яких вимога про повернення позички має юридичну силу, порядок стягнення боргів тощо. Позички "борги" могли надаватися в грошовій формі під процент ("реза"). Особливо поширеними були позички в натуральній формі - продуктами з умовою повернення їх з надбавкою. Позичковий процент був дуже високим;
3) відображає процеси феодалізації: у зв'язку з дедалі більшим захоплєнням землі князями та боярами і перетворенням вільного смерда на залежного вотчинника виникли і утвердилися відробіткова рента та рента продуктами. Обидві ці форми існували паралельно. За панування відробіткової ренти виробник працював під прямим наглядом власника або його представника. В період, коли переважала рента продуктами, виробник мав можливість розпоряджатися своїм робочим часом;
4) поряд з охороною інтересів панівного класу передбачено жорстокі заходи щодо приборкання експлуатованих, придушення протесту. Наприклад, спеціальна стаття "О татьбе" (про грабіж) передбачала право вбити людину, спійману на крадіжці.

"Устав" (ст.53): 1) дає досить точне уявлення про систему грошових одиниць. Основою цієї системи була гривня, яка виявляла тенденцію стати загальним мірилом вартості і відігравала провідну роль у штрафній шкалі. Аналізуються спроби карбування великими князями власної монети, спроби створення єдиної грошової системи країни; 2) визначає умови перетворення закупів у холопів та навпаки. Регламентує їх відносини з феодалами. Іноді цю частину "Правди" називають "Устав про закупи та холопів" /статті 110-119/.

ТЕМА 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (ХVI – перша половина ХVІІ ст.)
5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи.

5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.

5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму.

5.4. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди Б.Хмельницького.
5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток
Європи

Передумови географічних відкриттів:
 ускладнення торгівлі Європи зі Сходом, з причин захоплення традиційних шляхів турками, арабами, татаро-монголами;
 нестача в Західній Європі грошових металів – золота, срібла;
 формування в Західній Європі абсолютистських монархій, які потребували величезних витрат для підтримки пишності дворів;
 поява великовантажних кораблів (1000-1500 т), нових навігаційних приборів (компас, астролябій), достовірних карт;
 формування нового погляду на форму Землі, як на кулю
 пошук нових шляхів на схід через океан.

Великі географічні відкриття є сукупністю ряду морських подорожей:
 1486р. – флотилія Б.Діаса досягла південного берега Африки;
 1498р. –В. де Гама через Індійський океан досяг індійського берега;
 1492р. – Х.Колумб відкрив Америку;
 1519 1521 рр. Ф.Магеллан здійснив першу навколоземну подорож.

Наслідки великих географічних відкриттів:
 виникнення світового поділу праці, початок створення світового господарства і ринку;
 зростання товарообігу, урізноманітнення асортименту (у Європі з’явилися чай, кава, тютюн, какао);
 переміщення економічних центрів від Венеції, Генуї до Лісабону, Антверпену;
 розвиток товарних бірж, міжнародного кредиту, створення фондової біржі;
 формування колоніальної системи характеризується захопленням заокеанських земель, "викачуванням" їх багатства, шляхом нееквівалентного товарообігу (Португалія, Іспанія, Бельгія, Великобританія);
 "революція цін" – явище, пов'язане з імпортом великої кількості золота й срібла з Америки до Європи при незмінності умов виробництва інших товарів. Відбулося знецінення заробітної плати, земельної ренти. Було прискорено збагачення заможної частини селянства, зародження промислової буржуазії.
5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу

Передумови для первісного нагромадження капіталу формувалися у період переходу від феодалізму до капіталізму /Європа, 16 17 ст./. Цей перехід характеризується: 1) первісним нагромадженням капіталу /підготовка основних умов для розвитку капіталістичного виробництва/; 2) пануванням у промисловості мануфактури; 3) збереженням феодального устрою и феодального способу виробництва /окрім Англії й Нідерландів/; 4) у Великобританії з початку 18 ст. швидко розвивалася промисловість, сільське господарство та зовнішня торгівля /у цих сферах панувала англійська буржуазія/, формується пролетаріат.

Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва; нагромадження ресурсів, перш за все, грошових, у майбутніх капіталістів. В результаті зазначеного процесу засоби виробництва та життєві засоби перетворюються на капітал, а безпосередні працівники стають найманими робітниками.

В класичній формі процес первісного нагромадження капіталу притаманний Англії /остання третина 15–17 ст./.

Формування пролетарів: швидкий розвиток мануфактур обумовлювався отриманням великих прибутків. Виникала потреба у відповідному розвитку вівчарства, що вимагало поширення пасовиськ, а це відбувалося за рахунок: 1) общинних земель /виселення селян/; 2) церковних земель /реформування общинних земель/; 3) державних земель /дари/. Пролетаріат /наймані робітники/ утворювався з селян і монастирських селян. Риси найманого робітника: 1) юридично вільний; 2) не має іншої власності, окрім робочої сили.

Формування капіталістів здійснюється із: заможних селян, ремісників, феодалів. Селяни ставали фермерами, ремісники – промисловими капіталістами, а феодали через торгівлю і лихварство розвивали торговий капітал.

Основні методи первісного нагромадження капіталу: 1) позаекономічні /насильницький, грабежі, шахрайство/, 2) економічні /державний борг, колоніальні завоювання/.

Майже усі колонії належали Іспанії та Португалії. Англія використовувала ці колонії для первісного нагромадження шляхом: 1)контрабандної торгівлі з колоніями; 2)работоргівлі африканськими неграми; 3)піратства проти Іспанії; 4)монопольної торгівлі з Росією та Україною.
5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму

Історичні умови: 1) епоха великих географічних відкриттів і процесій первісного нагромадження капіталу; 2) зародження мануфактурного виробництва; 3) розвиток товарно-грошових відносин, початок формування національних і світових ринків.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
Питання до заліку з дисципліни «Історія економіки та економічних вчень»
Предмет, методологічні підходи та методи «Історії економіки та економічної думки»
Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами
Предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу...
1. Предмет і метод економіки освіти
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Тема 1: Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
Які показники регіональної економіки виражають загальноекономічну характеристику ?
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право»
Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение...
На уроках історії як метод формування творчого учня
України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією, я обрала проблему, над якою працюю в ході своєї роботи. Це...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка