|
|
Скачати 2.65 Mb.
|
|
Тема 9. Характеристика економічного потенціалу національної економіки 1. Основна характеристика економічного потенціалу 2. Природно-ресурсний потенціал України: сутність та характеристики. 3. Виробничо-технологічний та науково-технічний потенціали України. 4. Господарський комплекс національної економіки і його структура 5. Зовнішньоекономічний та екологічний потенціали України 1. Основна характеристика економічного потенціалу Економічний потенціал - це сукупність передумов, факторів та засобів, здатних забезпечити економічне зростання та підвищення на цій основі рівня і якості життя населення. Економічний потенціал країни може бути представлений у вигляді комплексу взаємопов’язаних потенціалів як складових структури національної економіки Потенціал національної економіки формується у взаємодії двох груп факторів, що його визначають:
Внутрішньоекономічний потенціал - частина загального економічного потенціалу національної економіки, орієнтована на задоволення внутрішніх потреб національного виробництва та соціальної сфери. Експортний потенціал - здатність національної економіки виробляти продукцію, конкурентоспроможну на світових ринках, експортувати її в достатніх обсягах за світовими цінами. Однією із основних проблем економічної теорії є ефективність використання економічного потенціалу. Суть її полягає у визначенні шляхів і способів досягнення найбільшого задоволення суспільних потреб в умовах дефіциту та обмеженості ресурсів. Проблема ефективності суспільного виробництва має два аспекти цільовий (задоволення потреб) та ресурсний (використання обмежених ресурсів). Цільова ефективність являє собою якісну характеристику суспільного виробництва з точки зору рівня розвитку і ступеня задоволення потреб суспільства. Ресурсна ефективність відображає раціональність організації суспільного виробництва, комбінації факторів виробництва, застосування наявних ресурсів. Цільовий і ресурсний аспекти ефективності тісно взаємопов’язані. Цільова ефективність прямо залежить від ресурсної, а також від обсягу і якості використовуваних ресурсів. Для кількісної оцінки ефективності використання економічного потенціалу суспільства застосовується система показників, що складається із двох підсистем: підсистеми показників цільової ефективності (ВВП на одну особу, рівень споживання окремих товарів на одну особу тощо) й підсистеми показників ресурсної ефективності (фондовіддача, продуктивність праці, матеріалоємність, фондоємність). Вищеназвані показники економічного потенціалу широко застосовуються у практиці міжнародних співставлень. Найчастіше динаміку розвитку окремих країн аналізують за допомогою співставлення рівнів зростання їхнього валового внутрішнього продукту у постійних цінах та паритетах купівельної спроможності. 2. Природно-ресурсний потенціал: сутність та характеристики Природно-ресурсний потенціал (ПРП) характеризує природні багатства національної економіки, уже залучені в господарський оборот, а також доступні для освоєння при даних технологіях і соціально-економічних відносинах. Природно-ресурсний потенціал складається з :
Компоненти природи стають природними ресурсами тоді, коли людина залучає їх у процес виробництва як предмет або засіб праці (глибокі надра землі, які ми поки на можемо використати в якості ресурсу, але знаємо про їх існування). За оцінками економістів, із загального обсягу ПРП України припадає: 44,4 % на земельні ресурси, 28,3% на мінеральні, 13,1% водні, 9,5% рекреаційні, 4,2% лісові, 0,5% на біологічні. Земельні ресурси. Україна входить до шести країн світу з найбільшим обсягом оброблюваних земель (США - 190 млн. га, Індія - 160, Росія - 130, Канада - 46, Казахстан - 38, Україна - 34 млн. га). Правова основа земельних відносин - Земельний кодекс України, який визначає основні категорії землекористування залежно від функціонального використання та цільового призначення земель. За забезпеченістю ріллею в розрахунку на одного жителя Україна має один із найвищих показників (наприклад, у Великобританії він становить 0,12 га, в Європі - 0,26, у світі - 0,29, в Україні - 0,65 га). Земельний фонд України характеризується високими біопродуктивними властивостями. Масиви українських чорноземних ґрунтів складають значну частину світових ресурсів загалом. Земельний фонд України становить 60,3 млн. га, з яких 42,9 млн. га або 71,2% - землі сільськогосподарського призначення Стійка тенденція деградації земельних ресурсів викликана:
Мінеральні ресурси. На відміну від найбільших країн світу (Росія, США, Китай, Канада), Україна не забезпечує себе повністю мінеральними ресурсами, проте має значний природно-ресурсний потенціал (5% природних ресурсів світу) і щодо цього перебуває в більш вигідному положенні, ніж деякі економічно розвинені країни (Японія, Італія), які не мають подібної власної ресурсно-мінеральної бази. За характером використання мінеральні ресурси поділяють на три групи: паливно-енергетичні, рудні, нерудні. Особливістю розміщення мінеральних ресурсів є їх нерівномірне поширення в надрах землі. На території нашої країни розміщується понад 7 тис. розвіданих родовищ із 94 видів корисних копалин. Деякі з них мають світове значення: залізні та марганцеві руди (80% їхніх запасів у Європі), кухонна сіль, кам’яне вугілля. Також країна має значні запаси бокситів, мідних руд, самородної сірки, калійної солі, ртуті, каолінів, графіту, флюсової сировини і вогнетривких глин, скляних пісків, бентонітів, цементної сировини. Створений на такій сировинній базі мінерально-сировинний комплекс України є однією з найвагоміших складових національної економіки. Запаси паливних ресурсів характеризуються різким переважанням у їхній структурі твердих видів палива (кам'яного вугілля, горючих сланців і торфу) та дефіцитом рідких і газоподібних вуглеводів. Імпортну залежність Україна відчуває в поставках нафти, природного газу, більшості руд кольорових металів, магнезиту, апатитів, фосфоритів, бентонітових глин, деревини тощо. Дуже гострими нині є проблеми екології та економічної рекультивації більшості гірничодобувних районів, що сформувалися внаслідок екстенсивного розвитку галузей промисловості та ресурсомістких технологій. Найважливішими завданнями на цьому шляху є забезпечення розвитку геологорозвідувальних робіт, збалансованої реструктуризації розвинених гірничодобувних регіонів та формування нових підходів з використанням новітніх геолого-економічних моделей та комплексного моніторингу надр. Загалом, мінерально-сировинна база України має значний економічний потенціал та спроможна забезпечити подальший розвиток національної економіки. Водні ресурси. Рівень забезпеченості більшої частини України водними ресурсами є недостатнім і визначається формуванням річкового стоку, наявністю озер, боліт, штучних водоймищ, підземних та морських вод. Водні ресурси України становлять 209,8 км3, причому формується в її межах лише 25%, решта - надходить з Російської Федерації, Білорусі, Румунії. В Україні показники природної водозабезпеченості є одними з найнижчих у Європі з розрахунку на одного жителя та одиницю площі. Питома забезпеченість населення України річковим стоком з розрахунку на 1 людину становить майже 1 тис. м3/рік. Аналогічні показники для розвинених країн становлять, відповідно: у Швеції - 2,5 тис. м3 на рік, Англії -5, Франції - 3,5, Німеччині - до 2,5, США - 6,8, Канаді - 219 тис. м3/рік. Найкраще забезпечені водою Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська області, найгірше - південні області України. На півдні та сході країни проблеми водопостачання вирішуються за рахунок використання транзитного стоку, але це вимагає величезних коштів на будівництво каналів і водогонів, попередню очистку та перекидання води. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, зосереджені в 84 родовищах, з них 35 експлуатуються на повну потужність. У Карпатах, Закарпатській області й на півострові Крим, у Кримських горах на глибині понад 500 м є термальні води, що в Україні ще недостатньо вивчені. У лиманах моря є лікувальні грязі. Сприятливі кліматичні умови сприяють розвитку на узбережжі потужного санаторного комплексу. Лісові ресурси. Україна належить до малолісних та лісодефіцитних країн. Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн. га, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,5 млн. га, що становить 15,7 відсотка території України. Лісистість України майже втричі менша за лісистість Західної Європи - 43,2 %. Таблиця 9.1 Лісистість країн Європи
Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Лісистість у різних природних зонах має значні відмінності й не досягає оптимального рівня, за якого ліси найбільш позитивно впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечується одержання більшої кількості деревини. Відповідно до чинного законодавства лісовий фонд України задекларований як виключно державна власність. Однак фактично він перебуває у постійному користуванні лісових підприємств, які підпорядковуються різним міністерствам та відомствам. Основним господарським призначенням лісів є сировинне забезпечення промисловості, де головним продуктом користування є деревина, тобто промислова сировина для деревообробної, целюлозно-паперової, лісохімічної промисловості. Рекреаційний потенціал. Сприятливі природнокліматичні умови забезпечили Україні потужний рекреаційний потенціал. До рекреаційних ресурсів відносять об'єкти і явища природного походження для відпочинку і туризму. У багатьох регіонах наявні мінеральні води, лікувальні грязі, інші об'єкти лікувально-рекреаційного значення. Крім того, значним рекреаційним потенціалом володіють також окремі сільськогосподарські ареали зі збереженими природними ландшафтами та можливостями виробництва екологічно чистих продуктів харчування – «зелений туризм». Україна має значні можливості для динамічного розвитку туристичної та рекреаційної галузі, розширення міжнародного співробітництва в цій сфері, надання туристично-рекреаційних послуг. Наявність значної кількості історико-культурних об'єктів є основою для розвитку міжнародного туризму. Однак наявний потенціал реалізується недостатньо, відсутня повноцінна державна політика розвитку вітчизняного туризму, підвищення його економічної ефективності та пізнавальної цінності. 3. Виробничо-технологічний та науково-технічний потенціали України Виробничо-технологічний потенціал - сукупність засобів виробництва (будинків, споруджень, обладнання та устаткування), а також існуючих технологічних способів (технологій) їх використання в економічній діяльності. Науково-технічний потенціал - досягнення фундаментальної та прикладної науки, нові технології, дослідно-експериментальна база, а також науково-технічні та конструкторські кадри високої кваліфікації. Обсяг виробничих потужностей у промисловості станом на 2011 рік складає близько 77% від обсягу 1990 р. Середній вік устаткування - 16-18 років і вдвічі перевищує відповідний показник у розвинутих країнах. Стан основного капіталу в Україні погіршується. Виробничий потенціал України майже повністю сформувався у складі народногосподарського комплексу колишнього СРСР. Завдяки великим запасам залізної руди, вугілля і багатим чорноземом земельним угіддям, сприятливим кліматичним умовам і зручному географічному розташуванню в Україні розвинулись переважно промисловість, особливо важка, і сільське господарство. Характерні риси виробничого потенціалу:
Найбільший виробничий потенціал належить промисловості, яка створює майже 50% національного доходу країни та орієнтується як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр» Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,... |
|
План Національна економіка. Суспільний продукт і суспільні потреби Національна економіка – це економічна й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива... |
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ ЕКОНОМІКА ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНО... Конспект лекцій з дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” для студентів ІІІ курсу. Павлоград: ЗПІЕУ, 2007 |
|
Конспект лекцій з дисциплін «Цивільна оборона» та МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів» «Економічна кібернетика» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», які розроблені Науково-методичною комісією з галузі «Економіка... |
|
Вища освіта в Україні» НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА 3атверджено Міністерством... Н32 Національна економіка: Підручник. 3а ред проф., к е н. П. В. Круша. К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. 416 с |
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ Економіка підприємства ” для студентів... ВСТУП |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни “Національна економіка” напрями... Робоча навчальна програма з дисципліни "Національна економіка" / Р. М. Романінець. Донецьк: ДонДУУ, 2012. 21 с |