|
Скачати 94.68 Kb.
|
Основи Безпеки Життєдіяльності Лекція 5. Застосування ризик-орієнтовного підходу для побудови ймовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину, об’єкти техносфери та природне середовище.Забезпечення техногенної та природної безпеки розглядається як основна складова цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, як одна з найважливіших функцій органів державної влади та суб`єктів господарювання. Сучасні тенденції зростання ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру обумовлюють необхідність розвитку єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій на засадах стабільного розвитку суспільства і сучасних принципах управління техногенною та природною безпекою. Одним із пріоритетних напрямів забезпечення безпечної життєдіяльності українського суспільства є посилення рівня превентивності державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Сучасні науково-методологічні підходи та досвід розвинених країн свідчать, що ефективна модель такого захисту має спиратися на управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Запровадження кількісних методів оцінки техногенних і природних ризиків є одним із стратегічних напрямів досягнення у державі прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища та об`єктів економіки. Загальноприйнятою у світовій практиці мірою небезпеки для життєдіяльності населення, функціонування об`єктів економіки є ризик. Іншими словами, ризик - це відношення кількості тих чи інших несприятливих проявів небезпек до можливого числу за певний період часу (рік, місяць, годину і т. д.). Тому, ризик визначається функцією двох змінних - ймовірності негативної події та розміру збитку від неї. Величина ризику (R) визначається за формулою: R = n / N, де n – кількість подій з небажаними наслідками; N – максимально можлива кількість цих подій (кількість подій n та N обов’язково визначаються за однаковий інтервал часу, найчастіше – за рік). ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТА ГРУПОВИЙ РИЗИК.Наведена формула дозволяє розрахувати розміри індивідуального, групового та загального ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику - максимальну кількість подій у конкретній соціальній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою В групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу може складати один клас суб'єктів господарської діяльності тощо. Щоб визначити індивідуальний ризик, наприклад, потрапити людині в аварію на транспорті необхідно число людей, які травмувалися 46 000, поділити на число тих, що можуть травмуватися за рік (46 млн . ), тоді ризик (N - фактична частота небезпечності на транспорті) буде складати: 0,001 (46000 : 46 000 000) або 1*10-3. Завдання. За даними статистичної звітності в Україні за 2007 рік від інфекційних та паразитарних хвороб померло 16 800 осіб. Знаючи загальну кількість населення країни у 2007 році (46,6 млн), розрахуйте ризик загибелі людини. Отже, на 10 тис. населення могло загинути близько 4 осіб (3,6*10-4) Концепція прийнятного ризику.Питання ризику та його оцінки відіграють центральну роль в разі прийняття рішень у різних сферах людської діяльності – виробництві, управлінні народним господарством тощо. Оцінка ризику зумовлює необхідність дій, спрямованих на його мінімізацію. Такий підхід, який полягає в тому, що прийняття конкретного рішення базується на оцінці ризику, зветься ризикорієнтованим підходом (РОП). Основними завданнями ризик-орієнтованого підходу є створення реальних наукових основ організації безпеки складних технічних систем, людей і довкілля, розроблення методів оцінки небезпеки промислових об'єктів та наукових засад концепції прийнятного рівня ризику стосовно умов функціонування системи "людина-техніка-середовище". За оцінками експертів його впровадження дозволяє за рахунок підвищення ефективності заходів на порядок скоротити витрати на створення безпечних систем. Перехід до аналізу та управління ризиками повинен забезпечити подолання негативної тенденції до збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження. Концептуально РОП складається з двох елементів - оцінки ризику і управління ризиком. Оцінка ризику – це процес визначення ймовірності виникнення негативної події (аварії) протягом певного періоду та масштабності наслідків для здоров`я людей, майна та навколишнього природного середовища. Визначення оцінок ризиків має ґрунтуватися на результатах контролю технічного стану небезпечних техногенних об`єктів, даних моніторингу небезпечних геологічних і гідрометеорологічних процесів, стану природних комплексів тощо, статистичних даних про відмови, інциденти, аварії і надзвичайні ситуації техногенного характеру, стихійні природні явища, а також на результатах моделювання відповідних небезпечних подій та ситуацій. Управління ризиком – розробка рішень, спрямованих на зведення ризику до мінімуму. Управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру передбачає організацію постійного спостереження за рівнем небезпеки техногенних об`єктів і природних процесів та регулюючий вплив на параметри устаткування і технологічних процесів, природних комплексів, екзогенних геологічних процесів тощо в напрямі зниження їх небезпечності. Регулярний моніторинг ризиків дає можливість відстежувати зміни рівня безпеки небезпечних об`єктів упродовж їх життєвих циклів та отримувати реальні оцінки їх залишкового ресурсу, що в умовах обмежених фінансових ресурсів та значної зношеності основних виробничих фондів у державі дозволяє оптимізувати витрати на ремонтні роботи і оновлення устаткування на всіх рівнях: об`єктовому, галузевому, регіональному та загальнодержавному. Концепція РОП деякою мірою протилежна тому підходу, при якому необхідність і можливість досягнення кращого результату диктується жорсткою системою нормативів, правил, стандартів. Оцінка ризику не обов’язково включає використання сучасних методів математичного апарату. Вибір методу для оцінки ризику, визначається різними факторами. Серед цих методів є такі: - інженерний, котрий ґрунтується на статистиці, розрахунках частоти, ймовірностному аналізі; - модельний, заснований на побудові моделей впливу небезпек на окрему людину, соціальні та професійні групи; - експертний – імовірність різних подій визначається досвідченими фахівцями-експертами; - соціологічний, заснований на досвіді й опитуванні населення і працівників. Розвинуті країни (Німеччина, США, Англія та інші) використовують методологію РОП як в стратегічному плануванні так і в повсякденній оперативній діяльності в різних галузях діяльності. Сучасні закони, що розробляються і запроваджуються в нашій країні, також орієнтуються на використання РОП. Ризик оцінюють і класифікують за ступенем його припустимості: знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний: 1) знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня; 2) прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку; 3) гранично допустимий ризик - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат; 4) надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків. На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки неможливо. Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманністю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику. Прийнятний рівень ризику є ризик, менший або рівний гранично припустимого рівня ризику. Орієнтиром для визначення рівнів прийнятного ризику в Україні є значення ризиків, прийняті у розвинених країнах, які становлять: - мінімально можливий ризик - не більший, ніж 1•10-6; - гранично припустимий - менший, ніж 1•10-4. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу небезпеку, яку нині сприймає суспільство, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. Прийнятний ризик поєднує технічні, економічні, соціальні та політичні аспекти і є певним компромісом між рівнем безпеки й можливостями її досягнення. Розмір прийнятного ризику можна визначити, використовуючи витратний механізм, який дає можливість розподілити витрати суспільства на досягнення заданого рівня безпеки між природною, техногенною та соціальною сферами. Необхідно підтримувати відповідне співвідношення витрат у зазначених сферах, оскільки порушення балансу на користь однієї з них може спричинити різке збільшення ризику і його рівень вийде за межі прийнятних значень. Концепція прийнятного ризику може бути ефективно застосована для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ. Те наскільки ризик є прийнятим чи неприйнятим – вирішує відповідний державний чи місцевий орган влади, керівництво підприємством, установою тощо. Чому РОП потрібно вппроваджувати в Україні? Однією з головних причин низького рівня безпеки населення, територій, соціальних, техногенних і природних об`єктів в Україні є слабкість державної політики, спрямованої на посилення превентивної діяльності у сфері забезпечення техногенної та природної безпеки. Необхідність впровадження концептуальних засад управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру викликана глобальними і національними чинниками, які справляють негативний вплив на безпеку життєдіяльності українського суспільства. До них належать:
http://www.zounb.zp.ua/node/1247 http://www.bookbrains.com/book_89_chapter_9_2.4._Rizik_v_BZHD_jak_k%D1%96lk%D1%96sna_o%D1%81%D1%96nka_nebezpeki.html http://www.mns.gov.ua/content/education_kurns.html?PrintVersion Основні визначення Ризик - кількісна міра небезпеки, яка визначається функцією двох змінних - ймовірності негативної події та розміру збитку від неї. Збиток - фактичні або можливі економічні і соціальні втрати (відхилення здоров`я людини від середньостатистичного значення, тобто його хвороба або навіть смерть; порушення процесу нормальної господарської діяльності; втрата того чи іншого виду майна тощо) і/або погіршення навколишнього природного середовища внаслідок аварій. Природний ризик - ризик для населення, соціальних, техногенних і природних об`єктів від негативної події природного походження. Техногенний ризик - ризик для населення, соціальних, техногенних і природних об`єктів від негативної події техногенного походження. Прийнятний ризик - ризик, який не перевищує на території небезпечного об`єкту і/або за її межами гранично припустимого рівня. Аналіз ризику - систематичне використання наявної інформації для ідентифікації небезпек і визначення ризику для однієї людини, населення, майна, соціальних і техногенних об`єктів та навколишнього природного середовища. Оцінка ризику - процес визначення імовірності виникнення аварій або надзвичайних ситуацій та відповідних їм збитків. Ризик-орієнтований підхід - застосування значення ризику негативної події, що може статися на певному об`єкті чи у природному середовищі для визначення ступеню їх небезпечності та використання цього значення як одного з критеріїв управління. Управління безпекою - процес здійснення впливу на показники безпеки і підтримання їх оптимальних значень за вибраними критеріями на всіх етапах життєвого циклу населення, соціальних, техногенних і природних об`єктів. |
Тема: Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних... |
Тема: Побудова Для оцінювання процесу організації з’єднувального тракту будують структурно-еквівалентні схеми ЦКП. Для їх побудови необхідною умовою... |
Створення структурно-логічних схем з поєднанням ... |
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДIВ СТРУКТУРНО-НОМIНАТИВНОЇ РЕКОНСТРУКЦIЇ СИСТЕМИ... Резюме. Запропоновано підхід до оцінювання змістовного наповнення підручників з точки зору структурно-номінативної реконструкції... |
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
Тема. Функції і формули в середовищі Мета: ознайомлення та робота з функціями і формулами Excel, використання логічних функцій та їх застосування |
Лекція Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія... |
СИНТЕЗ БЛОКІВ ПРОСТОРОВОЇ КОМУТАЦІЇ НА ЛОГІЧНИХ ЕЛЕМЕНТАХ, МУЛЬТИПЛЕКСОРАХ, ДЕМУЛЬТИПЛЕКСОРАХ Побудувати БПК на логічних елементах (принцип управління по входу и по виходу), якщо |
Історія виникнення креслення Для того щоб зрозуміти, який шлях пройшло сучасне креслення з моменту його виникнення до наших днів, коротко розглянемо основні етапи... |
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Основи римського права» ТЕМА №9 Основні поняття спадкового права. Історія виникнення та розвитку спадкового права |