|
|
Скачати 2.24 Mb.
|
«Ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець» (13:32а)Невідання людини і знання БогаКоли учні питали Його про кінець, то слова Ісуса про те, що і Син не знає [про день і час] (Пор. Мат. 24:36), слід розуміти як сказані у відношенні до плоті: з метою показати, що, як людина, Він не знає, тому що незнання властиве людям. Однак оскільки Він разом з тим і Слово, і Грядущий, і Суддя, і Жених, то Він знає, коли і в який час прийде. Подібно до того, як, ставши людиною, Він разом з людьми відчуває голод, спрагу і біль (Пор. Мат. 4:2; Map. 8:31; Лук. 24:46; Іван 19:28), тому разом з людьми Він теж не знає, як людина. Але по Божеству, як в Отці суще Слово і Премудрість, Він знає, і немає нічого такого, про що Він не відає. (Атанасій Олександрійський «Проти аріан») Таємниця Його знанняНевідання дня і години ставиться іноді на докір Єдинородному Богу: як може Бог, народжений від Бога, не володіти досконалістю природи, властивої Богу, будучи обмеженим незнанням? Чи означає це, що існує якась інша зовнішня сила, яка перевершує Його і яка підноситься над неміччю Його знання? До такого хибного розуміння штовхає нас шаленість єретиків, які вважають подібне розуміння виправданим, оскільки і сам Бог це сказав (маються на увазі слова Ісуса: Ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець), і ми б діяли проти віри, якби Його Власне висловлювання про Себе почали оскаржувати різними своїми думками. Однак, перш ніж будуть досліджені зміст і причина сказаного, варто звернутися до здорового глузду: чи можливо повірити в те, що чогось не знає Творець усього того, що є, і того, що буде? Хіба не Він Сам причина всього? Хіба не в Ньому все, що є і що буде? Хіба може знаходитися що-небудь за межами Його знання, через яке і в якому все відбувається? Від Господа Христа не заховані не тільки ті з людських помислів, які нині у них існують, але й ті, які будуть розбуджені в них майбутніми їх бажаннями ... Коли Господь говорить, що не знає чогось, Він стверджує незнання, але тільки не з причини відсутності знання, а тому, що або не прийшов ще час про це сказати, або це не в планах Господніх ... То ж знає Бог, і це не заміна незнання, а повнота часу: Він чекає, поки дізнається. І якщо ми не в змозі зрозуміти, як саме Він не знає, як чекає, поки дізнається, то слід нам прийняти Його незнання того, що Він знає, як і знання того, чого Він не знає, як Божого промислу в слові і ділі. (Іларій Піктавійський «Про Трійцю») Досконалий посеред немовлятВідповідно до образу Божого (Пор. Фил. 2:6) Він має все, що має Отець: І все моє -твоє, твоє ж - моє (Іван 17:10). Відповідно до образу раба (Пор. Фил. 2:6): вчення - не Його, але Того, Хто послав Його. І ось: «А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, – лише один Отець» (Пор. Мат. 24-36). Не знає Він цього в тому сенсі, що інші не зможуть дізнатися, тобто Він знав це не так, щоб у той час відкрити учням. Подібно до цього було сказано Авраамові: тепер бо знаю, що ти боїшся Бога (Бут. 22:1-14), тобто тепер Я дав тобі можливість дізнатися, оскільки через це випробування пізнав себе Авраам. ... Будучи серед них, Він не знав того, що вони були не спроможні дізнатися від Нього. У цьому сенсі Він знав те, що належало їм від Нього дізнатися. Серед досконалих Він знав те, чого не знав серед немовлят (Пор. 1 Кор. 3:1.). (Августин Гіппонський «Про Трійцю») Загальновживані виразиЯ в жодному разі не вважаю, що вислів в переносному значенні слід називати брехнею. Адже це не брехня, якщо ми день називаємо радісним, коли він приносить радість, або коли ми сумним називаємо люпин (лат. lupinus - рослина сімейства бобових), тому що своїм гірким смаком він наводить смуток на обличчя їдця. Так само про Бога ми говоримо, що Він знає щось, коли відкриває знання людині, - ти сам пам'ятаєш, що сказано було Авраамові (Бут. 22:12). Це аж ніяк не помилкові висловлювання, в чому ти легко переконаєшся. Відповідно, коли блаженний Іларій (Бут. 22:12.) звернув свою увагу на незрозумілий зміст такого роду висловлювань Христа, він хотів, щоб ми розуміли, що Він настільки називав Себе незнаючим (Пор. Мат. 24-36), наскільки тим, хто слухає, слід було бути незнаючими. Цим поясненням не виправдовується брехня; цим показано, що її немає не тільки в переносних висловах, але і в так званих метафорах, про яких відомо всім промовцям. Невже хто-небудь захоче назвати брехнею те, що виноград «іскриться», ниви «хвилюються», юнаки «розцвітають», незважаючи на те що у всіх цих предметах і людях немає ні хвиль, ні коштовностей, ні трав, ні дерев, до яких ці позначення були б застосовані в їх прямому значенні? (Августин Гіппонський «Послання») Сенс людського незнанняТим самим Він ясно показав, що ніхто не повинен привласнювати собі знання цього часу, порахувавши якимось чином роки. Якщо, приміром, через сім тисяч років має настати цей день, тоді всякий зуміє, обчисливши роки, дізнатися про Його прихід. Що ж тоді буде зі словами про те, що і Син про цей день не знає? Сказано ж це було в тому сенсі, що через Сина люди про нього не дізнаються, а не в тому, що Він Сам цього дня не знає. Розуміти це слід в зв'язку зі сказаним: Бо через це випробовує вас Господь, Бог ваш, щоб довідатись (Bтop. 13:3-4), тобто Він робить вас знаючими. І ще: Встань, Господи! (Пс. 3:8) - тобто зроби так, щоб ми встали. Так що, коли говорять, що Син не знає той день, це не тому, що Він дійсно не знає його, а тому, що Він не прагне зробити знаючими тих, кому цього знати не слід, тобто Він їм цього не показує. (Августин Гіппонський «Тлумачення Псалмів») «Тільки Отець» (13:32б)Визнаючи владу ОтцяНадувшись від нетями, ви [гностики] зухвало заявляєте, що знаєте невимовні таємниці Божі, будучи пихатими своїм незнанням. Господь же, хоча Сам Божий Син, дозволив день і годину суду знати одному тільки Отцю ... Вже якщо Син не посоромився віддати знання того дня Отцю і підтвердив це, то не будемо і ми соромитися залишати Богу питання, вищі від нас. (Іриней Ліонський «Проти єресей») Загадка БоголюдиниНіхто не знає останнього дня або години, навіть Сам Син, тільки Отець (Пор. Мат. 24-36). Хоча як може не знати чогось із сущого Премудрість, Творець віків. Завершувач й Здійснитель, Границя того, що виникло, - Той, Хто знає Боже так само, як Він знає дух людський і те, що є в людині? (Поp. 1 Кор. 2:11). Бо що досконаліше від цього знання? Та й як може бути, щоб Він достеменно знав те, що буде перед цією годиною, включаючи і те, що віддалене наче на волосок від кінця, однак самого цієї години не знає? Це схоже на загадку: ніби хтось сказав би, що те, що знаходиться перед стіною, він в точності знає, проте про саму стіну не відає, чи що кінець дня йому добре відомий, але не відомо початок ночі. Знання одного тут при необхідності тягне за собою знання іншого. Хіба не зрозуміло кожному, що Він знає як Бог, але як людина говорить, що не відає, відокремлюючи тим самим те, що видиме, від того, що мислиме? Бо той факт, що звернення до Сина стоїть тут саме по собі, безвідносно і без вказівки на те, чий це Син (тт. не сказано, чи йде мова про Нього як про Сина Марії або, навпаки, про Його божественне синівство), дозволяє зрозуміти, що незнання слід тлумачити в більш побожному значенні, розуміючи його стосовно людства, а не Його Божества. (Григорій Назіанзин «Про Сина (Слово 30)») Премудрий УчительГосподь наш Ісус Христос, наш Учитель, був посланий до нас, і Син Чоловічий сказав, що не знає того дня, бо через Нього не повинен був відкритися той день. Немає нічого такого, що знав би Отець, але не знав би Син, так як знання Отця є премудрість Його, премудрістю ж є Син Його, Слово. Не корисно було для нас знати все те, що знав Той, що прийшов навчити нас. Він не прийшов, щоб вчити нас того, що нам не корисно, а як Учитель, учив одного, але не вчив іншого. Як Учитель, Він знав, чого корисно вчити нас, а чого ні. Коли говориться, що Син не знає, це мовиться в тому розумінні, що Він не навчає нас цього. Тобто Син не знає сказано у відношенні до того, в чому Він не робить нас знаючими. Так висловлюємося ми і в повсякденній мові, як я вже примітив. (Августин Гіппонський «Тлумачення Псалмів») Нелюдське знанняТак само, як ми називаємо день радісним, хоча він не сам по собі радісний, а приносить нам радість, так і всемогутній Син каже, що не знає того дня, перетворюючи нас на незнаючих. Тобто не Сам Він не знає його, а нам не дозволяє дізнатися. Як сказано, тільки Отець знає про те. Але і Син, Який володіє тією ж природою, що і Отець, - природою, яка перевершує єство ангелів, - знає те, що невідомо ангелам. З цього випливає висновок, що Єдинородний Бог, Який воплотився і став досконалою людиною, сприйнявши людську природу, знав про день і час суду, однак це не було знанням самої людської природи, яку Він прийняв. (Григорій Великий «Збірка листів») «Глядіть же, чувайте» (13:33а)В очікуванні судуЯкщо душі очікує суд, то варто більше думати про те, як завершити своє життя, ніж про те, як краще його прожити. Бо немає нічого повнішого від того, що на самому кінці, однак ніщо так не близьке до кінця, як суд Божий. Бог же буде судити в повноті, бо судить на самому кінці судом вічним як на покарання, так і на втіху; судить душі, перетворені не в звірів, а у свої власні тіла; усі разом, у той день, який знає тільки Отець (Мат. 24:36; Map.13:32); для того, щоб віра виявилася випробуваною боязким очікуванням, щоб ми завжди пам'ятали про той день доти, доки не дізнаємося, будь-якого дня побоюючись і в будь-який день зберігаючи надію. (Тертуліан «Про душу») Користь очікуванняБожественне Слово однаково приховало від нас і кінець усього, і межу кожного (тому що із всесвітнім кінцем настає кончина кожного і з кончиною кожного наближається кінець всього) для того, щоб з кожним днем ми зростали, будучи прикликаними, «прямуючи вперед і забуваючи те, що позаду» (Пор. Фил. 3:13), оскільки кінець невідомий і завжди очікується. Бо, якщо хто буде знати точний день кінця, чи не почне він нехтувати сьогоденням? Той же, кому таке знання недоступне, чи не буде готувати себе кожен день? Тому і додав Спаситель до сказаного: Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години (Мат. 25:13). (Атанасій Олександрійський «Проти аріан») «Не знаєте бо, коли той час настане» (13:33б)Яке знання слід визнати помилковим?Не вважаю, що помиляється той, хто знає, що він чогось не знає. Помиляється той, хто вважає, ніби знає щось, чого він насправді не знає. (Августин Гіппонський «Послання») «Не знаєте, коли прийде пан дому» (13:35)Господь близько!Прибирайте, - вигукує, - ложе болю, сну, неробства! Чисто, праведно і тверезо чувайте: Я близько. (Пруденцій «Гімни на кожен день») «Що вам кажу, кажу всім: Чувайте» (13:37)Безсилля колишніх досягненьТож чувайте і моліться, щоб не заснули ви собі на смерть (Пор. Лук. 21:36). Бо не допоможуть вам колишні заслуги, якщо в останню мить ухилитеся від істинної віри (Пор. Єз. 18:24, 33:13; 1Тим. 1:18-19). (Апостольські постанови) Пришестя СуддіГосподь Христос, Бог наш, Син Божий, в перший прихід Свій з'явився таємно, однак у другий прийде явно. Коли Він прийшов таємно, то відкрив Себе тільки Своїм рабам. Коли прийде явно, то відкриється і добрим, і злим. Коли Він прийшов таємно, то прийшов, щоб бути засудженим. Коли прийде явно, то прийде вершити суд. Він мовчав, коли Його засуджували, про мовчання те провістив пророк (Пор. Іс. 53:7). ... Він мовчав, коли Його засудили, але вже не буде мовчати, коли Сам буде судити. І зараз не мовчить, якщо слухати, та не буде мовчати, коли голос Його почують також і ті, хто Його відкидає. (Августин Гіппонський «Проповіді») Для живих і для мертвихДо кого ж іще Він говорить, як не до обраних і улюблених Своїх – до тих, хто входить в тіло Його, у Церкву? (Пор. Кол. 1:18, 24). Тому не лише до тих говорив, хто тоді Його слухав, а і до тих, хто був після них і до нас, і до нас теж, і до тих, хто буде після нас, аж до Його остаточного приходу. Однак чи доведеться пережити цей день тільки тим, що живуть, чи можна сказати, що, коли Господь говорить: Пильнуйте, щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні (Map. 13:35-36), Він має на увазі в тому числі і тих, хто вже помер? Якщо не так, то навіщо Йому було звертатися до всіх зі словами, які стосуються тільки тих, хто буде живий в той момент? Для кожного настане той день, коли доведеться покинути це життя, щоб постати на суд в останній день (Пор. Іван 12:48). Тому християнин повинен чувати, щоб не виявився він не готовим до приходу Господа. Той чоловік буде знайдений неготовим в день суду, котрий неготовим виявиться в останній день свого життя (Пор. Мат. 25:1-13). Принаймні апостолам було очевидно, що Він прийде не в ті часи, коли Господь був у плоті. Однак хто засумнівається, що вони чували і служили так, як Він казав їм, щоб не виявитися неготовими в момент Його несподіваного приходу? (Августин Гіппонський «Послання») |
| З історії розвитку Кафедри валеології та валеологічної науково-дослідної лабораторії З середини 90-х років розпочинається інтенсивний розвиток нової науки валеології (від грецьк valeo – здоровий). У своєму становленні... |
Уроку Тема уроку: «На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несміливий заспівала». Життєвий і творчий шлях Лесі Українки |
| Конституція. Конституційна реформа План Сучасне розуміння слова "конституція" (конституція держави) бере свій початок із періоду зміни в Європі феодального ладу на буржуазний... |
Аналіз Порядку надання замовниками будівництва виконавчому комітету Кременчуцької міської ради письмового повідомлення (інформації) про... |
| Слово «конституцiя» у сучасну мову пpийшло з латинської «constitutio»,... Сучасне pозумiння слова «конституцiя» (конституцiя деpжави) беpе свiй початок iз пеpiоду змiни в Євpопi феодального ладу на буpжуазний... |
Мово рідна, ти у серці моїм! Звучить марш запорізьких козаків. На сцену виходять хлопці. Один із них читає наказ |
| 3 готелів та гуртожитків на своєму балансі не має |
О. де Бальзак видатний французький письменник, зачинатель соціального... Життєвий і творчий шлях письменника. Поєднання реалістичних та романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» —... |
| - це сукупність взаємозалежних дій, в результаті яких вихідні матеріали... Виробничий процес – це сукупність взаємозалежних дій, в результаті яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються в готові... |
1. В. Подивіться у вікно – сьогодні восьмий день весни. Надворі ще... В. Подивіться у вікно – сьогодні восьмий день весни. Надворі ще холодно і сніжно, але прислухайтеся до себе і відчуєте, як бринить... |