РОЗДІЛ З. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ
3.1. Фактори, що впливають на умови праці
3.2. Забезпечення безпеки праці
3.3. Організація та управління охороною праці на підприємстві
3.4. Ергономіка
3.5. Фізіологічна дія метеорологічних факторів на організм людини та їх нормування
3.6. Захист організму людини від перегрівання і охолодження
3.7. Вентиляція виробничих приміщень
3.8. Поняття та гігієнічні вимоги щодо виробничого освітлення
3.9. Шум як фактор професійних захворювань та його вплив на організм людини
3.10. Забезпечення електробезпеки та дія струму на організм людини
3.11. Виробнича естетика
3.12. Основні правові та нормативні положення про охорону праці
3.13. Основні вимоги щодо охорони праці при проектуванні туристичних підприємств
3.14. Організація техніки безпеки
3.15. Виробничий травматизм та професійні захворювання
3.1. Фактори, що впливають на умови праці
В процесі праці людина перебуває в контакті з предметом праці, знаряддями праці та іншими людьми. Крім цього, на людину діють різні фактори виробничого середовища, зокрема температура, вологість та швидкість руху повітря, параметри яких не відповідають нормативним значенням, надмірний шум, вібрація, шкідливі виділення, електромагнітне та радіоактивне випромінювання тощо. Все це характеризує умови, в яких працює людина.
Таким чином, поняття умов праці складається з комплексу факторів, які впливають на діяльність людини. Усунути негативний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці, можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі виробничі фактори, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, або забезпечуючи оптимальні умови праці. Вирішувати ці задачі повинна виробнича санітарія.
Виробнича санітарія — це система організаційних заходів і технічних засобів, які запобігають чи зменшують дію шкідливих виробничих факторів на працюючих.
Умови праці — це умови, що формуються в процесі праці людини, яка є головною продуктивною силою туристичної індустрії. У процесі праці формуються специфічні для кожного виду туристичної діяльності умови праці. Це залежить від особливостей надаваних послуг, сукупності застосовуваного обладнання, інструментів, пристроїв, товарно-матеріальних ресурсів, методики, технології та організації надання послуг. Ці чинники перебувають у тісному взаємозв'язку, впливають на процес формування умов праці. Отже, вирішення складного завдання формування сприятливих умов праці залежить, перш за все, від створення безпечної техніки, технології та належної організації діяльності туристичного підприємства.
Умови праці визначаються двома основними показниками: характером процесів на туристичному підприємстві, що пов'язані з робочою позою, нервово-психічним станом, напругою м'язів працівника та ін., а також робочими обставинами під час роботи, які впливають на його здоров'я, нервово-м'язову та психічну діяльність. Складовими робочих обставин є:
— організаційні форми робочих процесів;
— прийнятий регламент;
— темп і ритм роботи;
— режим праці і відпочинку;
— санітарно-гігієнічні умови у робочому приміщенні та на робочому місці;
— умови, які забезпечують безперебійну високопродуктивну працю (організація робочих місць, інструктаж та ін.);
— форми управління процесом надання туристичних послуг та обслуговування цього процесу;
— соціальний мікроклімат у колективі туристичного підприємства.
Несприятливі умови праці примушують організм людини витрачати енергію на переборювання впливу шкідливих факторів. Внаслідок цього зростає втома організму, що підвищує ймовірність нещасного випадку, оскільки втомлений організм не може з необхідною ефективністю реагувати на зміни, що відбуваються довкола, навіть якщо ці зміни безпечні для нього. Дія несприятливих умов праці може бути також причиною професійних захворювань працівників.
Безпека — це стан умов праці, при якому з визначеною ймовірністю виключена небезпека, тобто можливість ушкодження здоров'я людини. Безпека — головна мета охорони праці. Отже, охорона праці — це засіб досягнення безпеки людини-працівника на туристичному підприємстві шляхом усунення небезпечних і шкідливих факторів.
Ці фактори проявляються раптово або поступово. Раптове виникнення небезпеки супроводжується травматичними наслідками. Поступовий вплив небезпечних факторів спричиняє професійні захворювання або хронічне отруєння. Але, як раптова, так і поступова дія небезпеки на підприємстві завжди призводить до патологічних процесів в організмі. Отже, поняття «шкідливість» є складовою поняття «небезпека».
Небезпека — це такий стан умов праці, коли людина з певною мірою ймовірності піддається дії небезпечних або шкідливих факторів.
Діяльність людини, що супроводжується потенційною небезпекою, може призводити до травм, захворювань, погіршення самопочуття та інших наслідків. Потенційність небезпеки полягає в прихованому, неявному характері прояву за певних, нерідко важко передбачуваних умов. Сутність небезпеки полягає в можливості впливу на людину, що призводить до травм, захворювань, погіршення самопочуття та інших небажаних наслідків.
Небезпечні та шкідливі фактори в туристичних підприємствах
Небезпечний фактор в туристичному підприємстві (діяльності) — це фактор, дія якого на працюючого в туристичному підприємстві за певних умов приводить до травми або іншого раптового різкого погіршення стану його здоров'я, або зниження працездатності.
Шкідливі фактори теж погіршують здоров'я і знижують працездатність.
Небезпечні та шкідливі фактори туристичної діяльності поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; предмети та матеріали, що переміщуються; товарно-матеріальні ресурси (ТМР); руйнування конструкцій; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищена або понижена температура повітря в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух, іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; недостатня штучна освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; прямий та відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку, підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі та ін.
До хімічних небезпечних і шкідливих факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, які впливають на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.
До біологічних небезпечних і шкідливих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослинні і тваринні).
До психофізичних небезпечних і шкідливих факторів туристичної діяльності відносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційне перевантаження).
Нервово-психічні навантаження спричиняються переробкою великої кількості інформації і стосуються робітників туристичної індустрії, що найбільшою мірою спілкуються з туристами (порт'є, адміністратори у готелях тощо) при порушенні режиму праці і відпочинку.
Перераховані шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе робоче середовище в туристичній індустрії може впливати на здоров'я майбутніх поколінь людей.
Носіями небезпечних та шкідливих факторів є предмети праці, засоби туристичної діяльності, енергія, флора, фауна, люди, навколишнє середовище.
Небезпечні та шкідливі фактори характеризуються потенціалом, якістю, часом існування або дії на людину, імовірністю появи, розмірами зони дії.
Потенціалом визначається робочий фактор з кількісного боку, наприклад, рівень шуму, сила електричного струму, концентрація газів у повітрі, дисперсність пилу. Якість фактора відбиває його специфічні особливості, які впливають на організм людини. Це, наприклад, частотний спектр шуму, дисперсність пилу, дія електричного струму. Простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні й шкідливі фактори, які можуть діяти на людину, називають небезпечною зоною.
Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометричними розмірами, а змінні зони — ще й імовірністю виникнення. Небезпечні зони можуть бути локальними і розгорнутими. Локальною називається зона, розміри якої співвідносні з розмірами людини. Розгорнутою називається зона, що суттєво перевищує розміри людини.
Важливим поняттям в охороні праці є поняття про небезпечну ситуацію. Умови, за яких складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, визначає небезпечну ситуацію (небезпечний момент). Небезпечна ситуація пов'язана з просторовим і часовим суміщенням людини і небезпечної зони. Для характеристики небезпечних моментів і небезпечних ситуацій вводяться часовий та імовірнісний параметри. Часовий параметр — це можливий або фактичний час існування небезпечної ситуації.
За можливим характером впливу на людину фактори поділяються на прості (електричний струм, підвищена забрудненість повітря тощо) та похідні, які викликаються взаємодією простих факторів (вибухи, пожежі).
За наслідками розрізняють фактори, які викликають втому людини (нервово-психічне та фізичне перевантаження), захворювання (загальні та професійні), травматизм, аварії, пожежі.
За збитком розрізняють фактори, які завдають соціального збитку (погіршують здоров'я, знижують тривалість життя, перешкоджають гармонійному розвитку особи тощо) та економічного збитку (зниження продуктивності праці, неявка на роботу, оплата листків тимчасової непрацездатності).
Оздоровчі заходи повинні бути спрямовані на боротьбу з підвищеною запиленістю і загазованістю повітря, вібрацією, шумом, на нормалізацію мікроклімату і фізичних навантажень, усунення інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах, проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3,6, 12 та 24 місяці, залежно від шкідливості виробничого процесу) медичні огляди.
|