|
|
Скачати 153.55 Kb.
|
|
ДОВІДКА Про стан травматизму невиробничого характеру в Україні та заходи щодо його поліпшення Згідно зі статтею 3 Конституції України життя та здоров'я людини, її безпека є найвищими соціальними цінностями, за забезпечення яких держава відповідає перед нею. Безпека людини є неодмінною умовою сталого розвитку суспільства. 1. Стан травматизму невиробничого характеру. В Україні смертність населення внаслідок травм, отруєнь та інших зовнішніх впливів посідає третє місце після серцево-судинних захворювань та новоутворень. З цих причин в країні щороку зазнають пошкодження здоров'я більше 2,5 млн. людей, смертельно травмується понад 75 тисяч осіб або 200 осіб щодня. У порівнянні з 1992 роком у 2002 році показник частоти смертельного травматизму зріс з 128,4 до 158,3 випадків на 100 тисяч населення або на 23,3%, а у порівнянні з 1986 роком - майже вдвічі. За останні п'ять років від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 360375 осіб. Згідно з критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я ситуація, в якій захворюваність дорослого населення перевищує 50 осіб на 100 тисяч населення, характеризується як епідемія. В Україні у 2002 році коефіцієнт частоти травмування населення цей поріг перевищив більш ніж у 9 разів. Таким чином, в цей час в країні спостерігається та поширюється «травматична епідемія». Найбільше нещасних випадків невиробничого характеру із смертельним наслідком у 2002 році сталося внаслідок самогубств -17% (загинуло 12 543 особи), отруєння алкоголем - 14% (10 320 осіб), дорожньо-транспортних пригод - 12% (9245 осіб), вбивств - 8% (5708 осіб), утоплень - 6% (4425 осіб), падіння - 4% (3018 осіб) та пожеж -3% (2348 осіб). У статистичних даних 25% нещасних випадків із смертельними наслідками (загинуло 19079 осіб) наведено навіть без зазначення травмуючих факторів як «інші нещасні випадки» або «пошкодження без уточнення причин». Чоловіків серед загиблих в 4 рази більше, ніж жінок, причому більшість з них є особами працездатного віку, які зайняті у сфері виробництва. Питома вага смертності чоловіків становить 56% у вікових групах 30-34, 35-39 років, серед жінок - перевищує 53% у віковій групі 20-24 роки. У порівнянні з 1986 р. коефіцієнт смертності чоловіків збільшився в 1,6, жінок - в 1,3 рази. Кількість випадків загального травмування дітей за минуле десятиріччя знизилась з 475,4 тисяч у 1992 році до 372,6 тисяч у 2001 році, що здебільшого пов'язано із зменшенням кількості дитячого населення за цей період майже на чверть. У 2002 році загинуло 1897 дітей віком до 14 років, що на 10,6% менше, ніж у 2001 році. За оцінками фахівців побутовий травматизм є основною причиною смерті дітей в Україні. У промислово. розвинених регіонах основні показники травматизму населення значно перевищують середні по Україні. Дані наведені в таблиці свідчать про небезпечний соціальний клімат у цих регіонах, що підтверджується високим рівнем смертності внаслідок отруєнь алкоголем, кримінал і зації суспільства, інших деструктивних факторів.
За статистичними даними, за 6 місяців 2003 року від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 34 872 особи, що на 3% менше, ніж за такий же період 2002 року. 2. Стан профілактики травматизму невиробничого характеру. На цей час в Україні прийнято ряд документів щодо здійснення профілактики травматизму невиробничого характеру, якими визначено відповідальні органи центральної виконавчої влади, діють загальнодержавні та місцеві ради з питань безпечної життєдіяльності населення і комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також відповідні громадські організації. Національною радою з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України 24 травня 2001 року схвалено Концепцію державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 391-р Комплексні заходи профілактики травматизму невиробничого характеру на 2001-2005 роки, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями затверджено заходи профілактики травматизму невиробничого характеру в регіонах. За інформацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій у 2002 році та в першому півріччі 2003 року проводилась певна робота з реалізації цих заходів. На засіданнях обласних, районних та міських рад з питань безпечної життєдіяльності. населення розглядалися питання профілактики травматизму невиробничого характеру. Головними управліннями праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій систематично проводяться конференції, семінари, наради з цих питань. Працівниками Державтоінспекції МВС проведено понад 200 тисяч перевірок автогосподарств, за результатами яких направлено 52 тисячі приписів, притягнуто до адміністративної відповідальності 25,2 тисячі посадових осіб. Міністерством транспорту протягом 2002-2003 років встановлено 138,7 тисяч дорожніх знаків, нанесено 21,3 тисяч км розмітки, відремонтовано та встановлено 460 км металевого бар'єрного огородження, 3 тисячі км пішохідного огородження. Завдяки здійсненню вказаних заходів було знято 166 місць концентрації ДТП. У більшості автогосподарств введені фахівці з безпеки дорожнього руху. Для усунення причин, які призводять до травмування громадян на залізничному транспорті, капітально відремонтовано 317 залізничних переїздів, відремонтовано 593 посадкових платформ і перонів, встановлено 5420 попереджуючих стендів і плакатів, покращено освітленість на 568 залізничних переїздах, замінено 721 км проводів на повітряних лініях, що відпрацювали свій термін, поновлено 44 883 знаків електробезпеки, виконані інші роботи. Проводилась реалізація постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 р. № 246 «Про затвердження Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах», реєстрація водоймищ, придатних для купання, інвентаризація рятувально-водолазних служб усіх форм власності, очищення дна акваторій, відведених для купання людей, від сторонніх предметів, підготовка матросів-рятувальників. Виконується Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2003-2010 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 877. Держспоживстандартом започатковано розроблення державних стандартів, ідентичних з міжнародними: «Безпека дітей і стандарти. Загальні принципи» та «Аспекти безпеки. Настанови щодо їх включення до стандартів». Станом на 1 січня 2003 р. в Україні затверджені та діють 37 державних і 16 міждержавних стандартів, які встановлюють вимоги безпеки побутових електричних приладів. На стадії прийняття перебуває ще низка міжнародних стандартів стосовно безпеки людей. МНС разом з Науково-дослідним інститутом мікрографії (м. Харків) розроблено паспорти потенційно небезпечних об'єктів і територій, створено їх реєстр та базу даних про надзвичайні ситуації, що сталися в Україні. Також на виконання рішення Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення опрацьовується проект Основних засад державної політики у сфері безпечної життєдіяльності населення до 2011 року. У загальноосвітніх навчальних закладах введено дисципліну «Основи безпеки життєдіяльності», у професійно-технічних та вищих навчальних закладах - «Безпека життєдіяльності» та «Цивільний захист». На початку навчального року та напередодні канікул у всіх закладах освіти з вихованцями, учнями та студентами проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності. У всіх навчальних загальноосвітніх закладах проводяться Єдині дні безпеки дорожнього руху, огляди роботи загонів юних інспекторів руху, якими охоплено понад 600 тис. учнів, конкурси під девізом: «Молоде покоління - за безпеку дорожнього руху!». Навчальні заклади забезпечено комплектами плакатів, збірниками диктантів та текстами для переказів з правил дорожнього руху. Реалізуються Програма розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 роки, Державна цільова програма оздоровлення і відпочинку дітей та учнівської молоді до 2008 року, Державна програма запобігання дитячої бездоглядності на 2003-2005 роки та інші. У системі освіти працює 1623 позашкільних навчальних закладів, у яких займається понад 1,1 мли. дітей та підлітків. Діє 782 служби у справах неповнолітніх, робота яких направлена на профілактику правопорушень і злочинності, розвиток фізкультурно-оздоровчої та культурно-масової роботи. Профілактична робота щодо попередження психічних розладів здоров'я, викликаних низьким соціальним захистом, безробіттям, вживанням алкоголю та наркотиків, які призводять до самогубств, ведеться службами «Телефону довіри», регіональними соціально-психологічними центрами, де, крім всього, готують педагогів-Організаторів, шкільних психологів та волонтерів для проведення первинної профілактики наркоманії, алкоголізму, ВІЛ/СНІДу в навчальних закладах. Велику інформаційно-роз'яснювальну роботу з попередження травматизму невиробничого характеру проводять працівники МНС. Тільки за липень-вересень 2003 р. у центральних і відомчих засобах масової інформації ними було розміщено майже 900 матеріалів з цих питань. З тематики безпеки дорожнього руху на шпальтах газет і журналів за 7 місяців 2003 р. опубліковано майже 27 тис. проблемно-аналітичних матеріалів, підготовлено до ефіру більше 12,5 тис, телевізійних передач та радіо сюжетів, організовано конкурс-рейд «Увага! Діти - на дорозі!». Місцевими органами державного пожежного нагляду виготовляються листівки, пам'ятки з основних правил пожежної безпеки та дій на випадок пожежі для населення, що розповсюджуються через поштові відділення. Такі пам'ятки та стенди з фотоматеріалами розміщуються також у житлових будинках та на об'єктах з масовим перебуванням людей. У загальноосвітніх школах проведено «День знань правил пожежної безпеки», виступи агітбригад, дружин юних пожежників. Працівниками органів внутрішніх справ у трудових колективах, навчальних закладах та за місцем проживання громадян проведено майже 90 тис. виступів, розмов, лекцій на правову тематику, організовано виступи у засобах масової інформації з роз'ясненням чинного законодавства, заходів щодо захисту життя та здоров'я. Спеціалістами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ проведено 7655 виступів по радіо, 1279 - по телебаченню, надруковано 3532 тематичні статті в різноманітних газетах та журналах. Ведеться й інша профілактична робота. 3. Аналіз причин виникнення високого рівня травматизму невиробничого характеру Незважаючи на профілактичні заходи, в Україні в розрахунку на 100 тисяч населення у побуті травмується і гине людей у багато разів більше, ніж в інших європейських державах, і в 60 разів більше, ніж на виробництві. За оцінкою Інституту економіки промисловості НАМ України щорічні втрати народного господарства внаслідок травматизму невиробничого характеру перевищують 8 млрд. гривень, у. тому числі від загибелі людей - 5,3 млрд. гривень, від інвалідізації внаслідок травмування та отруєння - 3,18 млрд. гривень. Це складає більш ніж 4% валового внутрішнього продукту України. Масштаби моральних і матеріальних втрат, які несе суспільство від травмування населення, вимагають усвідомити, що важливість цієї проблеми не відповідає сучасному стану її вирішення та ставленню до травматизму невиробничого характеру як до чогось другорядного. На безпеку і здоров'я людини впливають різні чинники, зокрема: життєве середовище (довкілля, побут і умови життя, транспорт, споруди та інженерних мереж, трудові і соціальні відносини, дозвілля тощо), державна система підтримки безпеки (органи правопорядку, безпеки руху, пожежної охорони, екологічної та ядерної безпеки, цивільної оборони, охорони праці, контролю за якістю і безпекою продукції, будівель, споруд та інженерних мереж, санітарно-епідеміологічної безпеки і охорони здоров'я тощо), індивідуальна захищеність особи (обізнаність, вміння, мотивація, психофізіологічний стан, індивідуальні засоби захисту тощо) та інше. На цей час питання, пов'язані з попередженням травматизму невиробничого характеру, прямо чи опосередковано регулюються понад 200 нормативно-правовими актами різної юридичної сили. Проте кількісне зростання нормативно-правової бази, яка забезпечує діяльність у відповідній сфері, не привело до її якісної досконалості. Відповідне законодавство не становить сьогодні єдиної системи, у ньому існують неузгодженості, суперечності, прогалини. Це насамперед пов'язано із тим, що розвиток цього законодавства не спирається на чітко визначене науково-теоретичне підґрунтя. До цього часу правові проблеми попередження травматизму невиробничого характеру не були предметом комплексного аналізу та дослідження з боку науковців і правознавців, що справило негативний вплив на хід і характер законотворчих робіт у відповідній сфері. З боку центральних і місцевих органів виконавчої влади послаблено контроль за впровадженням схваленої Національною радою з питань безпечної життєдіяльності населення Концепції державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру, якою визначено систему довготривалих цілей, завдань, пріоритетів з питань безпечної життєдіяльності населення, а також правових актів, соціально-економічних та організаційно-технічних засобів та заходів, які здійснюються у формі державного регулювання і фінансової підтримки стратегічних напрямів та поточних заходів запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру. До цього часу не створено цілісної системи державного управління з питань попередження травматизму невиробничого характеру, не визначено функції, задачі та структуру цієї системи, внаслідок чого відсутній чіткий розподіл повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо розв'язання проблем профілактики нещасних випадків невиробничого характеру і органи виконавчої влади під час реалізації профілактичних заходів працюють розрізнено і дещо дублюють один одного, а деякі види досить розповсюджених небезпек ними взагалі не враховуються і не усуваються. Недостатню роль в організації профілактики травматизму невиробничого характеру відіграє Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення при Кабінеті Міністрів України та відповідні регіональні ради при місцевих державних адміністраціях, які діють на громадських засадах і засідання яких відбуваються нерегулярно. Не визначено також спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який здійснює комплексне управління на державному рівні та відповідає за реалізацію державної політики у цій сфері. Затверджені форми статистичної звітності не враховують випадки травмування і передбачають облік тільки нещасних випадків із смертельним наслідком. При цьому враховуються не причини нещасних випадків, які треба усувати, а травмуючи фактори: ураження електрострумом, падіння, отруєння, пожежа, дорожньо-транспортна пригода тощо. Викликає занепокоєння той факт, що у державній статистиці значна кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками (25%) реєструється як "пошкодження без уточнення причин" та "інші нещасні випадки". За цих обставин стає неможливим проведення аналізу причин нещасних випадків та розробка профілактичних заходів щодо їх попередження. Комплексний аналіз стану і причин травматизму невиробничого характеру, його соціально-економічних наслідків, дослідження виникнення небезпек для життя і здоров'я людини, їх властивостей, джерел походження, а також розроблення на підставі цього аналізу і досліджень науково обґрунтованих профілактичних заходів та перспективних програм щодо попередження нещасних випадків невиробничого характеру не проводиться жодною науковою установою. У країні до цього часу не затверджено загальнодержавну програму попередження травматизму невиробничого характеру. Недостатньо виділяється коштів на фінансування Комплексних заходів профілактики травматизму невиробничого характеру, державних програм з пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, запобігання дитячому травматизму тощо, а також відповідних регіональних програм. Зниження відповідальності та вимогливості щодо контролю за дотриманням норм та правил безпеки стає широко розповсюдженим явищем і тим самим створює «ілюзію безкарності». Цьому сприяє відсутність дієвих механізмів притягнення до відповідальності за недотримання вимог норм та правил безпеки продукції, товарів та послуг, безпеки в буденному житті, внаслідок чого значно послаблена відповідальність осіб, дії або бездіяльність яких стали основною або супутньою причинами нещасного випадку невиробничого характеру. Відсутні економічні важелі стимулювання керівників суб'єктів господарювання усіх форм власності за усунення причин нещасних випадків невиробничого характеру, не вирішені питання відшкодування збитків потерпілим, особливо родинам, що втратили годувальника. Значну негативну роль відіграють безвідповідальне та неуважне ставлення громадян до особистої безпеки та безпеки оточуючих, необізнаність населення із своїми правами та обов'язками , які закріплені в нормативно-правових актах, що спрямовані на забезпечення безпеки і здоров'я. Головною причиною цього є суттєві недоліки в системі освіти з питань безпеки життєдіяльності, метою якої є формування у людині правильної соціальної позиції щодо власної безпеки і безпеки оточуючих, адекватного мислення і мотивації безпечної поведінки, фундаментальних знань, умінь і навичок щодо запобігання виникнення ризиків життю і здоров'ю від різноманітних небезпек. В Україні відсутній системний підхід до організації навчання і забезпечення наскрізної освіти від дошкільної до вищої з напряму «Безпека життя і діяльності людини», внаслідок чого має місце несумісність навчальних програм шкільної, професійно-технічної та вищої освіти. У системі загальної середньої освіти забезпеченість середніх навчальних закладів базовими підручниками предметів «Основи безпеки життєдіяльності», «Основи здоров'я» та іншими матеріально-технічними засобами навчально-методичного процесу складає 3-5% потреби, у розкладах уроків даний предмет здебільшого відсутній, у деяких навчальних закладах його викладають учителі, які не мають відповідної підготовки. Більше того, 24 грудня 2003 р. МОН подало на затвердження Кабінету Міністрів України проект Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, з якого на порушення рішення колегії МОН, численних нормативно-правових актів, включаючи закони і Укази Президента, вилучено питання навчання школярів основам безпечної життєдіяльності, зокрема правилам дорожнього руху, пожежній безпеці, правилам поводження на воді, поведінки в екстремальних і надзвичайних ситуаціях, соціальній та екологічній безпеці тощо. Незважаючи на те, що показник дитячої смертності в Україні у 10 разів вищий, ніж в інших країнах Європи, а в її структурі превалює загибель дітей саме від травм, нещасних випадків, отруєнь тощо -- цей Державний стандарт було затверджено постановою Кабінету Міністрів від 14 лютого 2004 р. № 24. У системі професійно-технічної та вищої освіти до цього часу не визначено державний вищий навчальний заклад, який би був головним з питань координації освітньої та наукової роботи, створення навчальної і методичної бази для всіх освітніх закладів країни в галузі безпеки життя і діяльності людини. Залишається довгий час також невирішеною проблема відкриття спеціальностей з безпеки життєдіяльності та цивільного захисту, аспірантів і докторантів з цих напрямів. Також потребують удосконалення форми і методи роботи з населенням у питаннях забезпечення особистої безпеки і культури поведінки у місцях проживання та масового перебування людей, під час користуванні технікою, паливом, електроенергією тощо. Зазначене вимагає суттєвого поліпшення організаційної роботи і вжиття дієвих заходів щодо розроблення і реалізації єдиної концептуально узгодженої та науково обґрунтованої державної політики щодо запобігання нещасним випадками невиробничого характеру, формування окремої сфери законодавства з цих питань, вдосконалення системи державного управління цією галуззю на національному, регіональному рівнях, забезпечення належного рівня освіти з питань безпеки життєдіяльності всіх верств населення, як передумови сталого соціально-економічного розвитку України. |
|
Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків... Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, 270-2001-п, 22. 03. 2001Документи,що |
Про стан захворюваності та вжиті заходи по профілактиці грипу і ГРВІ,... Заходи по профілактиці грипу в районі проводяться згідно комплексного плану заходів щодо профілактики і боротьби з грипом та ГРЗ... |
|
Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні З метою створення умов для дальшого розвитку освіти, поліпшення соціального захисту педагогічних і науково-педагогічних |
Регламент процедурних дій державного адміністратора, представників... Специфікація (довідка про повний склад об’єкта експертизи та показники його ідентифікації) |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №8 “Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо... |
План-конспект Література: С. М. Літвак «Безпека життєдіяльності» Тема 8: Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо їх... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №8 “Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо... |
Питання з дисципліни «Охорона праці в галузі» Основні технологічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та профзахворювань в галузі |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з гуманітарної підготовки з... Тема №7 “Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо... |
Довідка Про стан професійної підготовки особового складу підрозділу, підведення підсумків службової підготовки за 2010-2011 навчальний рік,... |