2.9. НС природно-соціального характеру
Біологічне забруднення пов'язане з присутністю у воді, повітрі і грунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів і ін. Деякі мікроорганізми викликають масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій і пандемій.
Епідемія — масове розповсюдження інфекційного захворювання людей в будь-якій місцевості, країні, яке перевищує загальний рівень захворюваності.
Соціальні хвороби — це захворювання людини, розповсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз тощо).
Найбільш поширена вірусна інфекція — грип, яка виникає як епідемія щорічно. Вірус грипу дуже мінливий, має типи А, В, С, Б, а також багато інших підтипів. Найбільш розповсюджені віруси групи А (гонконзький грип, китайський грип). В окремих випадках грип викликає ускладнення у вигляді ураження серця, суглобів, нирок, мозку та мозкових оболонок.
Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит є досить поширеною вірусною інфекцією. Відомо як мінімум сім збудників захворювання — А, В, С, Е, Е, G і TTV, різних за симптоматикою та серйозністю наслідків. Найрозповсюджені-ший і найменш небезпечний — гепатит А. Його з повним правом можна віднести до так званих хвороб «брудних рук», пов'язаних із нехтуванням правилами гігієни.
Вірус гепатиту В характеризується тривалим інкубаційним періодом, персистенцією в організмі й важкими наслідками (цироз і рак печінки). Активізацію вірусу викликають простудні захворювання, грип, невиправданий прийом антибіотиків.
Вірус С, який спеціалісти називають «ласкавим вбивцею», — найпідступ-ніший. Досить тривалий час захворювання проходить безсимптомно, але в більшості випадків закінчується важким ураженням печінки. Зараження вірусом гепатиту С відбувається аналогічно зараженню гепатитом В. Але найчастіше цією формою гепатиту заражаються при медичних маніпуляціях, особливо при переливанні крові.
Гепатити — це одна з найпоширеніших інфекцій у світі. Вже зараз на нього хворіє 2 млрд. чоловік — це кожен третій мешканець планети. Щорічно від гепатиту помирає 2 млн. чоловік. Дуже багато людей хворіють хронічно. Ті, що одужують, до кінця життя відчувають відгомін захворювання.
Основні правила запобігання цій хворобі: слід мити руки перед їжею, кип'ятити воду, обливати кип'ятком овочі і фрукти, при сексуальних контактах користуватись презервативами, застосування індивідуальних засобів захисту від захворювань, які передаються через кров. Найнадійніший захист від гепатиту В — вакцинація.
Туберкульоз — це різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання. Зараження відбувається, коли здорова людина вдихає дрібні крапельки рідкої або частки висохлої мокроти хворого на туберкульоз. Палички Коха можуть потрапити і через ушкоджену шкіру або слизову оболонку носа чи рота, а також при вживанні в їжу молока, м'яса від хворої на туберкульоз худоби.
Запобігти захворюванню на туберкульоз можна насамперед щепленням. Вакцинована людина, отримавши послаблений штам туберкульозної палички, виробляє на неї імунітет. Але навіть невелике послаблення імунітету, наприклад, після грипу, призводить до того, що вакцинована людина стає беззахисною перед туберкульозом.
Кишковий тракт — це природне місце існування багатьох видів бактерій, і більшість з них при звичайних умовах нешкідливі. Однак багато мешканців кишечника — небезпечні патогенні мікроорганізми, до них належать збудники черевного тифу, паратифу, дизентерії, холери і сальмонельозів.
Розрізняють дві групи харчових захворювань мікробного походження: харчові інфекції і харчові отруєння (інтоксикації).
Харчові інфекції. Харчові інфекції (дизентерія і холера) виникають при активному розмноженні та утворенні токсинів збудників в організмі. Ці заразні захворювання передаються від однієї людини до іншої через харчові продукти, воду, рідше іншими шляхами. Найбільшу небезпеку становлять збудники шлунково-кишкових захворювань, їжа служить для них лише переносником, доставляє їх в ті органи людини (наприклад, в шлунково-кишковий тракт), де вони здатні активно розмножуватись і виробляти токсини.
Харчові отруєння. Збудники харчових отруєнь, на відміну від збудників харчових інфекцій, здатні жити та розмножуватись на продуктах. При цьому харчові продукти стають отруйними внаслідок накопичення в них токсинів. Особливістю харчових отруєнь є досить швидкий прояв ознак хвороби. Через 2—24 години після вживання їжі можуть виникнути блювота, різкі болі в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість, пронос, а в окремих випадках і більш важкі симптоми з наслідками. Найбільш небезпечними харчовими отруєннями є ботулізм та отруєння, які викликають стафілококи.
Харчові токсикоінфекції. Ця група захворювань посідає проміжну позицію між харчовими інфекціями та харчовими отруєннями. Проходять вони подібно отруєнням, як гострі шлунково-кишкові захворювання, але вони заразні. Пояснюється це здатністю збудників розмножуватись як у продуктах харчування, так і організмі людини.
Викликаються токсикоінфекції різними бактеріями, але найчастіше сальмонелами. Серед харчових бактеріальних отруєнь вони посідають перше місце. Природним джерелом патогенних сальмонел є тварини: худоба, свині, коні, собаки та різні гризуни.
|