Урок 35 Тема: Ми громадяни України


Скачати 121.74 Kb.
Назва Урок 35 Тема: Ми громадяни України
Дата 02.11.2013
Розмір 121.74 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Туризм > Урок
Урок 35

Тема: Ми – громадяни України

Мета: Мета. Розширити знання дітей про історичне минуле козацької  України, виховувати любов до рідної землі , формувати почуття патріотизму, гордості за героїчне минуле Батьківщини, переконаність у нетлінності духовних скарбів народу. Збагачувати духовне життя учнів, розвивати кмітливість, творчу уяву, естетичні почуття, підвищувати громадянську позицію.

 

Обладнання: Речі для проведення козацьких конкурсів, записи пісень, плакати з висловами.
Хід уроку:

Вчитель: Мабуть, ви не раз задумувалися над тим, що для вас є найріднішим, найдорожчий. Звичайно, насамперед, це ваші батьки, родина. Близькими для вас є також місце, де ви проживаєте, будинок, у якому мешкаєте, вулиця, якою щодня ходите до школи, двір, у якому зустрічаєтеся зі своїми друзями. Усе це – ваша мала Батьківщина. Це все – Україна.
«Метод Прес»
Вчитель: Що означає бути українцем?

Учень: Я вважаю, що бути українцем – значить пишатися своєю Вітчизною

Учень: Тому що, нам є чим пишатися. Ми пишаємося красою української природи, древніми традиціями і мудрістю предків, найбагатшою культурною спадщиною.

Учень:Наприклад бути українцем – значить беззавітно вірити в Україну, як вірили в неї генії і безстрашні захисники українського народу.Тільки почуття любові й глибокої гордості за Вітчизну разом з вірою у її величне майбутнє дає кожному українцеві , незалежно від того, молодий він чи сивий, чи живе він в Україні, чи в інших краях, право стверджувати : це моя країна, мій народ, моя Україна!

Учень: Отже бути українцем – значить любити природу. «Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ані глибше в неї проникнути… вона вічно говорить з нами і не видає своїх таємниць… вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла…Природа і Вітчизна – невіддільні. Знати, а тим паче берегти цей духовний союз – наш святий і непорушний обов’язок. 

Вчитель: Яким словом можна назвати людину, яка любить свою державу, захищає її інтереси та авторитет?

Учні: Патріот.

Вчитель: Так, патріот.

Назвіть, будь ласка, людські цінності, які повинні бути у патріота.

П- привітність

А- активність

Т- терплячість

Р- радісність

І- ініціативність

О- обов’язковість

Т- творчість
Екскурсовод:

На карті світу Україну відшукати нескладно. Ця древня земля лежить на південному заході Східно - європейської рівнини – «проти сонця, головою до Чумацького Возу (сузір’я Великої ведмедиці), ногами до синього моря ” , як співали в старовину кобзарі та лірники, і населяє цю землю талановитий і стійкий народ з унікальною історичною долею, неповторними духовними якостями, прекрасною самобутньою душею й особливим характером, у якому степова волелюбність і непокірливість поєдналися з європейською раціональною поміркованістю.

Енциклопедист:

 Споконвіків жили на нашій землі люди: вирощували хліб, плекали сади, виховували дітей. Коли ж раптом лихі завойовники загрожували їхній мирній праці - ставали орачі й рукомесники міцним муром, бо над усе цінували волю. А потім перемігши нападників, навчали дітей, як бути завзятими й несхитними, бо щиро хотіли, щоб рідна земля квітла й багатшала доки світить сонце.
Учень
Послухай, як струмок дзвенить, 
Як гомонить ліщина, - 
З тобою всюди кожну мить 
Говорить Батьківщина. 

Послухай, як трава росте, 
Напоєна дощами, 
І як веде розмову степ 
З тобою колосками. 

Послухай, як вода шумить – 
Висунь до моря лине, - 
З тобою всюди кожну мить 
Говорить Батьківщина
Моє село, для мене ти єдине,

Для мене найдорожче у житті:

Тут мамина солодка пісня лине,

Дитинства добрі спогади святі.

Село моє ніколи не забуду,

Не забуваю свій найкращий час,

В селі є дорогі для мене люди,

Є школа і веселий рідний клас.

Ще ліс є, за селом він зеленіє.

Це в ньому безліч щебету, пісень.

Дивлюсь на нього – спогадами віє,

Щоб з радістю новий зустріти день

 Проблемне питання

літописець сидить за окремим столиком

Літописець:

   Помолившись „Минувшино, я завинив перед тобою. Допоможи, великий Боже, терпляче спокутувати свої провини. Перехрестився й узяв перо: До Вас, наших далеких нащадків, які будуть у Руській землі, звертаюся і прошу: не блудіть по білому світу з короткою пам'яттю, пам'ятайте про нас. Ми – коріння, з якого здійметься вгору ваше дерево.
Вчитель:Чому так важливо не блудити по білому світу з короткою пам'яттю? Для чого потрібно знати своє коріння? Проте щоб збагнути глибину людського досвіду, потрібно дуже багато знати й уміти. І не дарма наука про минуле людства - одна з найцікавіших і водночас найскладніша.

        Запам’ятайте: народ, котрий не знає своєї історії , приречений знов і знов повторювати помилки минулого платячи за них знівеченими долями тай самим життям мільйонів своїх дочок і синів.

Із давніх-давен люди порівнюють життя з гілочкою, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий - сучасного, а третій - майбутнього. Кожна людина повинна знати минуле свого народу, його історію. І тому ми сьогодні заглянемо під перший листочок.
Енциклопедист:

Тисячолітній  досвід, отриманий у спадок від попередніх поколінь, свідчив, що те омріяне бажання справдиться,  якщо кожен день їхнього життя закарбується в пам’яті й стане надбанням нащадків. Отож, мов чарівне замовляння заповідали вони своїм дітям прадавню мудрість:” Майбутнє не можливе без минулого”.
Екскурсовод:У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. (з 1550 по1828р). Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів, а також від розпродажу між українськими магнатами. Особливо Вишневецький. Козаки були сміливими,дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.

Енциклопедист:
Вважають, що слово козак походить від слова “коза ”. Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово “кайзак” , що означає “вільний чоловік ”. В запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.
Посередині Січі стояла церква Святої Покрови знадвору дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали ще військовий суддя і писар.
Козаки одягалися просто: в грубу сорочку в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече носили торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували.

А зараз пропоную здійснити подорож у період козаччини.
(На галявині мама з дітьми – козачатами. Мама варить обід, а діти кожен займається своєю справою. В’їжджають козаки на бричці з піснею « « .)






Мама:Добрий день, козаки.
Козак:Здорові були, люди добрі!
Мама:Куди це ви, козаче, їдете?
Козак: Подорожуємо по землі українській, милуємося її красою, зустрічаємо різних людей та знайомимося з ними. Придивляюся я до них, чи гідна зміна росте військові запорозькому. Оце й до вас ми зайшли.
Мама: Мої діти хочуть бути схожими на козаків запорозьких, тому що всі знають які вони хоробрі, сильні, спритні люди. Ось подивіться: чи гідні вони бути козаками.
Козак: Еге, у козаки приймають далеко не всіх підряд. Дивлячись якого ви роду.
Син: Якого я роду?

Якого народу?

Я – син України

З козацького роду.

І я українкою

Змалку зовуся.

І цим я пишаюся

Щиро й горджуся.

Всі ми діти українські,

Хлопці і дівчата,

Хоч слабкі ще наші руки,

Та душа завзята.!

Козак: У запорозьке військо брали тільки тих, хто знав українську мову, любив її і любив свою країну.
Мама: Так це саме ми і є. Правда діти?
Син: Я все люблю в своїм краю:

Криницю, звідки воду п'ю,

Та повні гомону ліси,

Та дзвони срібної роси.
Син: Я все люблю в своїм краю:

Ось під веселкою стою,

Ось дощ веселий напоїв

Тужавий колос рідних нив.
Син: Я все люблю в своїм краю:

Найбільше – матінку свою,

Ласкаву, радісну, єдину…

Люблю, як сонце, Батьківщину.
Козак:Так ви, що ж хочете теж козачатами стати?А ви часом не ледарі?
Мама:Та ні! Наші діти не такі, вони працьовиті, чемні, виховані й про козаків багато знають.
Козак: А прислів'я про козаків знаєте?
Метод «Знайди пару» Учні обирають різнокольорові стрічки і знаходять собі пару.
Діти:

Нема гіршої долі, як жити без волі

Козак не боїться ні хмари , ні грому

Козацькому роду нема переводу

Степ та воля – козацька доля

Терпи, хлопче, - козаком будеш

Той не козак, хто боїться собак

Сміливого і куля не бере.

Де козак, там і слава.

Кінь для козака, що крила для пташки
Козак : То правда ваша. Кінь для козака багато чого значив. І доглядали вони за своїми конями самі.

А ще козаки були великими шанувальниками пісень, дум і рідної музики, запорожці любили послухати кобзарів, нерідко самі складали пісні й думи і самі бралися за кобзи.
Мама: Наші діти теж вміють і співати, і танцювати.
Син: Гей, музики, веселіше,

Нам заграйте чимскоріше.

Затанцюймо гопака.

Щоб земля дрижала
Танець Гопак.
Козак: А знаєте, що козаки вміли і жартувати?

Син: Так, знаємо.

КОЗАЦЬКА МОЛИТВА

До церкви причвалав старий козак.
В поклоні ледь не до землі зігнувся:
- Зроби, о Боже милосердний, так,
Щоб я сьогодні ж в турка обернувся!
Почув слова ці випадково піп,
Що і походи знав в житті, і битви:
- Ти, батьку, збожеволів?
Чи осліп?
Що за безглузді просьби і молитви?
Хіба не турок напада на Січ?
Хіба не він чига на нас край шляху?
Козак зітхнув:
- Не в тому, отче, річ!
Я зроду не молився ще аллаху.
Конини навіть в рот я не беру,
А навпаки — люблю вминати сало.
Я просто хочу, щоб, коли помру,
Хоч на одного турка менше стало!
Козак: Козаки – сильні люди. А зараз перевіримо вашу силу.

(Перетягування канату)
Козак: Молодці,сильні ви. А ще справжні козаки повинні бути спритними.

(Стрибки в мішках)
Козак: А тепер всі без вагання

  Починаємо змагання.

  Козаки, нам у поході

Стануть чоботи в пригоді

Козак: Які чоботи гравці нам пошили гарні ці!

І «зручні» вони й міцні,

Кажуть, що такі в ціні.

А тому в них найзручніше,
(Є чотири пари чобіт 45 розміру. Учасники по черзі взувають чоботи, добігають у них до стільця, який розташований на відстані навпроти кожного куреня, повертаються і передають чоботи наступному учасникові)

Козак: А ще козаки були великими демократами. Всі свої важливі справи вирішували разом, збиралися на козацьку раду.


Козаки збираються на козацьку раду,
Кошовий. А що, козаки! Дайте слово сказать!

Чи не час до коша козачаток приймать?

Козаки. Саме час! Саме час!

В самий раз! В самий раз!

Кошовий. Одержавши на раді згоду,

Діти козацького народу,

У наше коло викликаю,

їх перевірити жадаю.

Козачата на «дерев’яних конячках» вїжають під Козацький марш
Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну?

Розкажи усім нам, сину.

Учень. Знаю, батьку, славна Січ

Ворогам ішла навстріч,

Рідну землю захищала

І народ наш прославляла.

2-й учень. Лиха ж отчий край зазнав

(Не бажаємо нікому!)

Людолов нас чатував,

Щоб позбавить свого дому.

3-й учень. Бранців до галер кували,

Ржею злоби пожирали...

Шляхта нас вогнем пекла,

На тортури прирекла.

4-й учень. Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ,

Горювала Україна,

І тужила Україна

під п'ятою у заброд.

5-й учень. Але наш народ боровся,

І Хмельницький в нас знайшовся,

1 Сірко і Дорошенко,

Й Полуботко, Й Морозенко.

6-й учень. Рабства каламутну ніч

Переборювала Січ.

Козаків боялись зайди

То була в них сила Правди!

Кошовий. Що говорить вам — козак?

Це крилате, горде слово?

Тож завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Козачата. Козаки — це вільні люди!

Козаки — безстрашні люди!

Козаки — борці за волю,

За народну щасну долю!

Учень. Козак — чесна, смілива людина,

Найдорожче йому — Батьківщина.

Учень. Козак — слабкому захисник,

Цінити побратимство звик!

Учень. Козак — усім народам друг,

І лицарський у нього дух.
Козак — це той, хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту!

Учень. Козак — вкраїнську любить мову,

Він завжди здержить своє слово!
Кошовий. То що є свобода?

Добро в ній яке?

7-й учень. Кажуть, немовби воно золото.

Кошовий. Ні ж бо, не золото,

Зібравши все золото

Проти свободи воно лиш болото.

7-й учень. О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись!

Кошовий. Козацьому гурту ви бачитись раді,

Скажіть, чи готові ви жити по правді?

Усі козачата. Готові, так

І жити чесно будемо,

І правил ми козацьких не забудемо!
Отаман. Знаєте ви козацькі правила. А тепер перевіримо, чи готові ви стати козаками. Чи відомо вам, що козаки кожного куреня, вставали до схід Сонця і бігли на річку купатися (якою б не була погода). Потім снідали.

Що їли вранці козаки?

Учні: Соломаху.

Отаман. А що таке соломаха?

Учні: Затірка, заправлена салом чи олією.

Козак. Щоб козацькому роду не було переводу.

Присягаєм на вірність вітчизні й народу.

Кошовий. Вручай же, писарю, посвідчення орлятам

Вони ж бо від сьогодні козачата.

Писар і рада козаків вручають посвідчення.

Писар: «Козацька грамота вручається дітям про те, що на козацькій раді Новопавлівської школи вони посвячені в козачата і стали юними громадянами Шкільної правової республіки, побратимами усіх волелюбних народів світу».

Кошовий. Пам'ятайте, козачата, як воля кувалась,

Як царі й султани кляті з козаків знущались.

Козачата. Пам'ятаєм, батьку!

Кошовий. Присягайте, що Вкраїну будете любити,

Що ввіллєте в неї силу, щоб розвеселити.
Учасники козацької ради.

Козачат усіх щиро вітаємо,
Отаман: Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом йшли козаки обідати. А я хочу довідатись, чи готові нам козацькі обіди?

Схожі:

Громадяни зобов’язані задекларувати свої доходи, отримані у 2011 році, до 1 травня 2012 року!
Никами податків вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким громадяни зобов'язані подавати річну податкову декларацію...
Про внесення змін до Конституції України
КОНСТИТУЦ I Я  Укра ї н и Український народ громадяни України всiх нацiональностей, виражаючи свою суверенну волю
ЗАКОНУКРА Ї Н И
Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси
Закон України «Про звернення громадян»
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і служби безпеки мають право подавати звернення, що не відносяться до їх...
ПРАВИЛА внутрішнього розпорядку для працівників Лозівського професійного...
Відповідно до ст. 43 Конституції України громадяни України мають право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,...
Урок №54 Тема
Тема. Підсумковий урок з теми «Квадратні рівняння. Формула коренів квадратного рівняння. Теорема Вієта»
УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ ДО НІКОПОЛЬСЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ
До Нікопольського професійного ліцею (далі НПЛ) приймаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають...
Офіційні правила участі в Акції «Спортивний місяць з «Сільпо»
Учасниками Акції (далі «Учасник») можуть бути громадяни України, яким виповнилося 18 років, що виконали Правила цієї Акції, зазначені...
Урок № Тема
Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка