|
|
Скачати 147.76 Kb.
|
| «Природа – це казка, яку потрібно читати серцем» Сценарій екологічного вечора Мета: привернути увагу учнів до екологічних проблем Землі, розвивати в них почуття відповідальності за майбутнє планети; виховувати прагнення до гармонії, людяності, доброти, почуття патріотизму; розвивати ініціативу, творчу активність учнів. Цукор Лідія Андріївна, учитель-методист, відмінник освіти України, учитель хімії спеціалізованої школи № 118» Всесвіт» з поглибленим вивченням європейських мов, м. Київ Сучасна молодь вступає в епоху бурхливого розвитку не тільки науки й техніки, а й негативних наслідків науково – технічної революції та демографічного вибуху. Біосфера сьогодні вже не спроможна самоочищатися, саморегулюватися й самовідновлюватися – вона все активніше починає деградувати. Людству загрожує загибель у найближчі десятиліття, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей. Людству потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість. У коловороті життєвих суперечностей, політичних перипетій, економічних негараздів і соціальної незахищеності, лише природа нагадує й повертає нас до вічного, прекрасного, неповторного. Природа – це дивний, складний, багатогранний світ: шелест лісів, буяння трав, щебетання птахів, блакить неба, оксамит повітря і неповторний плеск хвилі, нагадують, що все це потребує не лише захоплення, любові, але й постійної турботи кожного з нас. В умовах сьогодення основним завданням школи є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи. (Звучить мелодія. На сцену виходять учитель і учні) Вчитель: 22 квітня 1970 року американський сенатор Гейлорд Нельсон, намагаючись привернути увагу громадськості до необхідності введення законодавства щодо очищення забруднених річок та інших джерел питної води, проголосив перший офіційний День Землі. У 1990 році День Землі перетнув кордони Америки. Україна цей день відзначає з 1991 року. День Землі – це день, коли принаймні один раз за 365 днів людська увага сконцентрована на екологічних проблемах планети Земля. 1 Учень : Природу, цю гармонію від Бога, Руйнує споконвіку чоловік: Вирубує ліси і забруднює воду, А потім хоче блага на Землі. Він хоче брати, а не віддавати, Він хоче жити в розкоші, в добрі, Але природа, наша рідна мати Страждає, бідна, цілі ночі й дні. Багато лиха скоїла людина. Цього на жаль нікому не спинить! Але душа її до сонця лине, І прагне віднайти свій гармонійний світ! (2 Учень) Погодьтеся зі мною, браття, Ми любимо своє життя, Споріднюємо працю і завзяття, Для кращого свого буття. Використовуємо земні багатства, Запаси питної води, Ресурси, що для господарства Є незамінними завжди. Ми знищуємо природну базу Запасів мінералів і порід, Використовуємо масу газу, І скоро вже, мабуть, і лід Перероблять на воду станем. А шахтами і нафтосвердловинами Аж до ядра Землі дістанем! (3 учень) Все більше ми під будівництва Займаємо чистих земель, Під фабрики, під виробництва, Під зведення людських осель. І зовсім - зовсім забуваєм, Що на планеті ще хтось є, Що ми багато друзів маєм І що всіх нас, мене й тебе, Оточують тварини різні: Свійські і дикі, ніжні й грізні, Оточує зелений світ: Трава, дерева, квітів цвіт – Усе це те, без чого ми Не проживемо і доби. Людина ж бо – це часточка природи, Спокон віків живе із нею в згоді, У мирі, злагоді й доброті На всім своїм еволюційному путі. (4 учень) Природа все для нас дає, «Ось на тобі! – Усе твоє!» Та все ж природа потребує, Вона вже й «плаче» і «сумує», Хоч трішечки побути вдячним І хоч маленької віддачі, Її доглянути і зберегти Хоч трішечки тої краси, В якій цвіла вона колись, Цвіте сьогодні й хай завжди Мина загроза для біди – Розорення і бідноти. О, люди, згляньтеся на неї! Чи ж будем схожі на людей, Якщо залишимо її Занедбану, у забутті? (5 учень) Земля – це наша друга мати Любить вона нас буде доти, Поки любить її ми будем, Поки про неї не забудем. До нас вимоги невеликі Елементарніших речей: Оберігати свійських й диких Тварин від злих, лихих людей. Доглянути рослинки в полі, У лісі, в парку чи в саду. І хоч у світі їх доволі, я вам скажу, вже не одну Людина знищує із виду Й заносить у Червону Книгу. Не кидати на вулиці сміття. І, якщо можеш, хоч за все життя Одне деревце посадити. Усе живе і неживе, Хай рідне, хай навіть чуже. Любити світ навколо тебе. Й тоді природа оживе! Ведуча: Скільки ран на ній залишили люди: поріділі ліси, засмічені ріки і моря, насичене отруйними парами повітря, сплюндровані цезієм та хімічними речовинами землі. Ведучий : Як відомо, без їжі людина може прожити місяць, без води – тиждень, без повітря не може прожити і двох хвилин. Тому стан атмосфери – одна з найголовніших екологічних проблем Землі. Учень: Маса атмосфери колосальна. Проте атмосферне повітря можна вважати невичерпним природним ресурсом лише умовно, адже людині для життя потрібне повітря певної якості, а під впливом антропогенного фактора його хімічний склад і фізичні властивості дедалі погіршуються; на Землі вже практично не залишилося таких ділянок, де повітря зберігало б свою первісну чистоту та якість. Учениця: Людина дуже необдумано поводиться з цим неоціненним багатством природи. Лише один сучасний пасажирський літак протягом восьми годин польоту з Європи в Америку поглинає від 50 до 70 т кисню, викидаючи в атмосферу десятки тисяч тон вуглекислого газу і різних шкідливих сполук. А один автомобіль з бензиновим двигуном, який пройшов 15 тис. км, споживає 4 350 кг кисню, а виділяє 3 250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду Карбону, 93 кг вуглеводнів, 27 кг оксиду Нітрогену. Учень: Все людство щорічно витрачає таку кількість кисню, якої вистачило б для дихання 45 млрд людей! Людство створило величезну кількість споживачів кисню, але не народило жодного його виробника. Вже сьогодні промисловість США, Німеччини, Японії споживає кисню набагато більше, ніж його виділяється зеленими рослинами. Вчені твердять, що за рахунок діяльності людини загальна кількість кисню в атмосфері щорічно зменшується на 10 млрд т. Вміст же вуглекислого газу за останні 120 років за рахунок діяльності людини збільшився в атмосфері на 17%. Деякі вчені прогнозують подвоєння вуглекислого газу в атмосфері до середини XXI століття, що викличе підвищення середньої температури за рахунок парникового ефекту. Ведучий: А озоновий шар? Учень: Озоновий шар потоншав на 10%, особливо за останні 20 років над Україною. Як наслідок, можливі посухи, зниження родючості грунтів, підвищення ракових захворювань. ( Лунає сумна музика . На фоні музики звучать слова) Ведуча: Говорять, що гряде кінець життя, ми теж не віримо у наше майбуття, бо вже давно живемо в чорній зоні. Ведучий: Здавалось, все по Божому було: жилося і кохалось, і родило. І раптом зашуміло-загуло, і в душах наших тугою завило. Ведучий: Зірвавсь реактор, за незриму мить на нашу землю вилилась отрута. Чому довелося нам це пережить і за які гріхи така спокута? Ведуча: Чи є надія в нас на майбуття? Чи виживемо? За яким законом? Бо скільки вже людей пішло з життя, уражених чорнобильським драконом. Ведучий: Ми вже відчули, що він нам приніс, і не одному ще вкоротить віку. А скільки люди проливають сліз, коли у сім’ях родяться каліки. Учень: Ми атомні заложники прогресу, Вже в нас нема ні лісу, ні небес. Так і живем од стресу і до стресу, Абетку смерті маємо – АЕС ( Л. Костенко ) Учениця : Дзвони Чорнобиля будуть болем відлунювати в серцях ще не одного покоління. Привиди обгорілих дерев, запустілі поля і луги довго нагадуватимуть про цю страшну трагедію. Учень : Колокола Чернобыля Город спал в тиши ночной, Окна кое - где раскрыв, И перед утренней зарей Раздался самый мощный взрыв. Ударил взрыв под дых с ноги, Стал рыжим лес, мертвы поля – Так платит вечные долги За нас красавица земля. Земля в цвету, и соловьи, Простор полей и неба синь, Но тянет щупальца свои Чернобыль – горькая полынь. С тех пор уж много лет прошло. Чернобыль вновь весною дышит, И аист нежное крыло Вновь мирно выпрямил над крышей. А время движется как тень, Что принесла немало зла. С той поры и по сей день Звонят, звонят колокола. Но верю я: пройдут года, И каждый сможет улыбнуться. Наступит день и час, когда И в Припять аисты вернутся. Учениця: Чорнобильський птах Попіл і прах, Сльози і страх, Стогін і біль - Все довкола схоже на сіль. Темрява й ніч, Дощ і туман, Мряка і мла… Довкола Чорнобиля дорога сумна. А з лісів долинають плачі, Там блукають тіла неживі, І щоночі в будинки їх душі літають, І брудні фотокартки сльозами вмивають. А кров’ю залиті шляхи Ще й досі людей повертають сюди, Бо для них то є рідна земля, Хоч і горе вона принесла. Та чи горе з землі? А чи люди зробили самі? Ніхто того не знає, Тільки щоночі птах прилітає — Чорнобиль своїм гидким крилом покриває. Дзьобом вени вириває Й кров’ю спрагу убиває. Чорне пір’я залишає, З білим – в небо він злітає. Потім чорне знов вбирає — Зло по світу розсипає. Біду несе цей птах завжди, А годують птаха наші лиш гріхи. Попіл і прах, Сльози і страх, Стогін і біль - Все довкола схоже на сіль. ( грає сумна музика ) Ведуча: Не менш болючою проблемою планети Земля є проблема води. Адже вода – початок усіх початків. Колись давно в тій воді зародилось життя. Вона вкриває більшу частину нашої планети. З неї на 70 – 80% складається все живе. Учень: Пам’ятайте, люди, назавжди, Неможливо жити без води, Це життя колиска, це – дощі, Це роса і квітка на межі, Це тумани, ріки і моря. Джерело у спеку – це життя. Це кришталь озер і джерела, Це хмарки у небі, це – село У тополях, вербах над ставком. Це криниця, квітка над вікном. Шурхіт хвиль і шторму дикий рев, Це струмок у травах між дерев, Зелень трав, веселки кольори. Пам’ятайте, люди, назавжди. ( Р. М. Воробйова ) Учениця: Все в світі починається з води! Як паросток із грунту проростає, Адже без неї – не туди і не сюди, Це кожен в світі добре знає. Прозора, чиста і безбарвна, Немає запаху і без смаку. Як дівчина вродлива й ставна, З коромислом прямує до ставку. Стоїть в кімнаті - наче рідина, А на вогонь поставиш – вже парує, Росою вранці – просто льодяна, А на морозі - зовсім вас здивує. А скільки дивних явищ у природі: Серпанок, іній, завірюха і туман Саме вода дає наказ погоді, Змінитися у той чи інший стан. Проте, попри красу і необхідність, Ми воду, ну ніяк не бережем. Тож поки ще у нас є гідність, По правильній дорозі ми підем! Чарівна все-таки вода стихія, Життя дарує, чи від спраги забира Уберегти її – ось моя мрія, Про це усім подумати пора… Ведучий : Вода сьогодні брудна. Кожна десята річка світу – забруднена, а в океанах щорічно збирається 6,5 млн. т сміття; зросла забрудненість морів нафтопродуктами. Ведуча: Водні об’єкти України забруднені нафтопродуктами, фенолами, солями важких металів. Оцінено екологічний стан 120 басейнів річок. Аналіз показав, що із загальної кількості обстежених басейнів немає жодного, стан якого можна було б класифікувати, як добрий. Головними забруднювачами є численні фільтруючі накопичувачі, необладнані звалища промислових і побутових відходів, інтенсивна хімізація сільськогосподарських угідь. Ведучий: Велику тривогу викликає стан малих річок, у тому числі і на Україні. Більше як 20000 їх уже зникло, тобто висохли. Висихання малих річок невідворотно призведе до деградації великих річок. Учень: Мені спали на думку сумні слова поезії Ліни Костенко, які, на мій погляд, звучать як страшне передбачення: Ще назва є, а річки вже немає, Усохли верби, висохли рови. . І дика качка тоскно обминає Рудиментарні залишки багви. І тільки степ і тільки спека, спека, І озирявин проблески скупі. І той у небі зморений лелека, І те гніздо лелече на стовпі. Куди ти ділась, річенька? Воскресни! У берегів потріскались вуста. Барвистих лук не знають твої весни, І світить спека ребрами моста, Стоять мости над мертвими річками, Лелека зробить декілька кругів Очерети із чорними свічками Ідуть уздовж колишніх берегів Я вважаю: ми не повинні допустити, щоб ці страшні рядки стали дійсністю. ( На фоні демонстрації відеофільму «Проблеми великих рік України») Ведуча: У результаті інтенсивного використання людством водних ресурсів відбуваються значні кількісні і якісні зміни в гідросфері. Кількісні зміни полягають у тому, що в певних районах змінюється кількість води, придатної до господарських потреб, водний баланс, режим річок тощо. Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, а й тими басейнами, куди скидають промислові, сільськогосподарські і господарсько-побутові стоки. Це призвело до того, що нині на Землі вже практично не залишилось великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не створених діяльністю людей. Учень: Стан навколишнього середовища, в перше чергу води, визначає збереження генофонду нації. Ось чому ми повинні сьогодні говорити про «екологічно чисте мислення», а тих, хто без очищення скидає отруйні стоки, розорює водоохоронні зони, зберігає без належного захисту добрива і отрутохімікати, називати злочинцями. Ведуча: Чарівна наша планета Земля! Багата на флору і фауну, яка розподілена досить нерівномірно і найбільш беззахисна перед діяльністю людини. Ми не мислимо своє життя без квітів. Квіти Квіти – це очі самої природи, Квіти є різні, як люди й народи. Квіти – це символ добра й чистоти, З квітами легше незгоди знести. Квіти дарують коханим і друзям, Квіти розрадять і в горі, і в тузі. Квіти, мов діти, - ніжні, чутливі, Добрі, привітні, веселі, вразливі. Квіти червоні – то крові краплини, Що пролилися в останні хвилини. Тих, хто за волю упав у борні, Щастя здобувши тобі і мені. Квіти у місті, і квіти в селі Квіти – то очі дерев і землі Це ж для того, щоб жити й радіти, Землю вкривають веселкою квіти. Ведучий: Достатньо лише нагадати, що на сьогоднішній день на Землі зникло близько 150 видів і підвидів птахів, понад 100 видів ссавців, серед яких лише за останні 50 років – 40 видів. Ведуча: Нині майже 25000 видів рослин, понад 200 видів ссавців, 250 видів птахів, десятки тисяч видів безхребетних тварин перебувають на межі зникнення. Ведучий: В Україні сьогодні потребують охорони близько 600 видів рослин і понад 380 видів тварин. ( Виконується пісня «Три поради») Ведучий: Екологія… Вона падає на наші голови мільйонами цифр. Кожна цифра – хвороба, вимерлий вид, забруднення води і повітря, тонни відходів. Тому нам знову хочеться цитувати поетесу Ліну Костенко. Вона ніби застерігає нас, показуючи, до чого призвела наша недбалість у ставленні до довкілля. Учень : Дерева вже тримаються за стіни, Вони ідуть із міста ледь живі. Невже і їх уже не стане, Ні коника в реліктовій траві? Сухі гілки – це вже вінок терновий. Останній клен світ за очі забіг. Залишиться один лиш лист кленовий, Бетонний лист – розв’язкою доріг… Ведуча: Висновок один – потрібно весь час добиватись, щоб масовий рух на захист екології ріс і поширювався щодня, щоб ніхто не стояв осторонь, щоб всі ми брали участь в охороні лісів, річок, озер, повітря… Кожна людина повинна знати турботи і проблеми нашого довкілля, повинна розуміти, що вона в боргу перед природою. Логіка тут проста: ти живеш на світі, дихаєш повітрям, п’єш воду, вживаєш їжу - дари природи, ти мусиш розрахуватися за це – берегти природу, допомагати їй. Ведучий : «Найбільша тайна Всесвіту - життя, Найбільша тайна життя - людина, Найбільша тайна людини – творчість, Тобто, щасливий дар душі» « Світ прекрасний навколо тебе - Сонце ясне і синє небо Птахи, звірі, гори і ріки - Нехай він буде таким навіки !» Ведуча : Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду В морях, в океанах, в малих і великих річках. Рятуємо тварин і птахів – не всі ще породи, а ті, що зникають в полях, у лісах, у лугах… Рятуймо дерева, а потім рятуємо квіти. Рятуєм світанки від кіптяви, гару й димів. Рятуємо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти. Рятуємо вулицю від голосних двигунів. Рятуємо землю, а також рятуємо небо. Рятуємо мрії, кохання солодкий мотив. Рятуємо ніжність… Від кого рятуєм? Від себе. Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти… Ведучий : Мені хочеться зачитати вислів відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема, і щоб кожен з присутніх замислився над змістом сказаного: «Або ми врятуємося разом, або майже ніхто з нас не врятується.» Учень: Якщо ти віриш у майбутнє. В його прийдешність, у життя, Дзвони у дзвони, кричи людям, Бо більш не буде вороття. Віддай забуту свіжість травам, Відмий від бруду всі хмарки, Відреставруй нам синє небо, І дощ крізь сито проціди. Хай оживе вода Дніпра, Правічні височать дуби, І хай полин, трава-чорнобиль, Не стане іменем біди. Ведуча : Світ завжди ніби відбивається в людині. Між багатством природного середовища і багатством людської чуйності існує глибока внутрішня єдність. Іншими словами, світ людини – це і світ природи, а отже і ставлення її до природи, що виявляється в практиці, в конкретних повсякденних діях людського суспільства. Дуже важливо, щоб ці дії мали екологічну спрямованість. Тому всебічний гармонійний розвиток не лише екологічної свідомості, а й екологічного світочуття. Людина повинна не лише глибоко усвідомлювати необхідність гармонізації спілкування з природою, але й уміти відчувати красу, бути естетично розвинутою, володіти духовною культурою, у тому числі і культурою екологічною. ЗУПИНИСЯ, ЛЮДИНО, НА МИТЬ… І ВІДЧУЙ, ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ. ЯК ІЗ СЕРЦЯ КРИК ВИРИНА – ЗУПИНИСЯ, ЗЕМЛЯ В НАС ОДНА! ЯК У СЕРЦІ ТЛІЄ ЛЮБОВ, ЩОБ КОЛИСЬ РОЗГОРІТИСЯ ЗНОВ. ЗУПИНИСЯ, ЛЮДИНО, НА МИТЬ… І ВІДЧУЙ, ЯК ПЛАНЕТІ БОЛИТЬ… Використана література : 1) Серія « Столична освіта» випуск 9; Екологічна освіта та виховання в навчальних закладах м. Києва. 2004 рік. 2) Вірші учнів спеціалізованої школи № 118 «Всесвіт» з поглибленим вивченням європейських мов. |
|
Сценарій шкільного математичного вечора для учнів 5-9 класів Підготовка до вечора починається з формування команд. Складаємо команди з п’яти учнів 8-9 класів у виборі учасників команди беруть... |
Правила розгадування ребусів: слово або речення ділиться на такі... В кожному з рядочків таблиці приховані слова, сукупність яких являє собою загадку, яку потрібно розгадати |
|
Аспірант кафедри аграрного, земельного та екологічного права С, США, Канади, Росії та Японії прийшли до висновку, що на відновлення озонового шару потрібно багато часу. Уявляється, що товщини,... |
Вечора Ознайомити учнів зі значенням творчості Б. Грінченка; викликати бажання читати твори прозаїка; виховувати почуття любові до... |
|
СЦЕНАРІЙ ЛІТЕРАТУРНОГО ВЕЧОРА Під музику заходять ангели і запалюють вікна, прибрані гирляндами, загораються свічки на столах у ведучих і в залі. Перші слова звучать... |
Сценарій шкільного випускного вечора Звучить вальс. На його фоні заходять учні 11-х класів (бажано по парах). Кожна пара зупиняється посередині сцени, робить поклон і... |
|
Міністерство освіти та науки України Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського Щоб пізнати суть епо-хи, потрібно осмислити духовні набутки створені нею. Література реагує на зміни у суспільному житті, аналізує... |
Сценарій вечора-конкурсу Вед. 1 Дорогі друзі! Наближається 8 Березня – день, в який представники сильної половини людства згадують про тих, хто поруч з ними... |
|
Сценарій випускного вечора «Ось і закінчились шкільні роки…» Добрий вечір, шановні вчителі, батьки, гості! Ось і прийшов цей радісний і водночас сумний день – день прощання зі школою |
Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |