|
Скачати 94.56 Kb.
|
“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю “Начальник РВ ГУ МНС України в Миколаївській області майор вн. служби О.В. Аралін П Л А Н - К О Н С П Е К Тпроведення заняття із психологічної підготовки з особовим складом 1-го караулу СДПЧ-25 Тема: Попередження негативного психологічного стану при ліквідації НС. Навчальна мета: ознайомити з психологічними особливостями діяльності працівників при Ліквідації НС. Час: 1 година (семінар)Місце проведення: учбовий клас підрозділу СДПЧ-25Навчально-методичне забезпечення: план-конспект Література: 1. Самонов А.П. Психотехническая подготовка пожарных. - М., 1982. 2. Самонов А.П. Психология для пожарных. – Пермь, 2000. Порядок проведення заняття :
2. Контроль знань - 5 хв. :
3.Викладення матеріалу теми - 30 хв. Питання, які вивчатимуся :
Психологічна діяльність керівника гасіння пожежі. Для успішного ведення бойових дій, керівництва особовим складом пожежних підрозділів керівнику гасіння пожежі необхідні професійні знання пожежної справи, вміння застосовувати їх на практиці, високі моральні, бойові та психологічні якості. Він несе відповідальність за організацію рятівних робіт і дій з гасіння пожежі, безпеку особового складу, збереження техніки і пожежного обладнання. Успіх гасіння пожежі багато в чому залежить від правильної оцінки обстановки і прийнятих КГП рішень. Керівник гасіння пожежі виконує такі функції: організаційну (організовує взаємодію підрозділів пожежної охорони і забезпечує виконання ними поставлених задач, визначає вирішальний напрямок, необхідну кількість сил і засобів, способи і прийоми бойових дій; приймає рішення і ставить бойові задачі перед підрозділами); прогностичну (прогнозує хід пожежі, осмислює фактори, які впливають на неї, визначає фактори, від яких буде залежати успіх вирішення бойового завдання); розвідувальну (проводить розвідку й оцінює обстановку на пожежі, безупинно стежить за змінами обстановки на пожежі, встановлює наявність загрози людям, їхнє місце перебування, шляхи і способи рятування людей та матеріальних цінностей, розмір пожежі, шляхи поширення вогню, небезпеку вибуху, отруєння, обвалення конструкцій, наявність легкозаймистих і отруйних речовин, електроустановок та електромережі під напругою, необхідність евакуації майна і матеріалів, а також захисту їх від вогню, води і диму, необхідність і місце розкриття та розбирання конструкцій будівлі, можливі шляхи і напрямки введення сил і засобів); емоційно-вольову (діяльність керівника гасіння пожежі в екстремальних умовах вимагає від нього високорозвиненого самовладання, вміння протистояти дії різних об’єктивних і суб’єктивних стрес-факторів, уміння зберігати високу працездатність, не губитися, знаходити вихід з важких умов), навчально-виховну (навчає підлеглих під час професійної підготовки, впливає на формування їх як спеціалістів своєї справи, набуває педагогічної майстерності, враховує індивідуальні особливості підлеглих та ін.). Суть психологічної підготовки керівника гасіння пожежі полягає в розвитку та вихованні таких якостей, як здатність оцінювати обстановку, передбачати її зміни залежно від характеру й умов гасіння пожежі; командирське мислення й уміння в екстремальних умовах приймати правильне рішення; вироблення правильного уявлення про психологію поведінки людей на пожежі та вміле керування ними; емоційно-вольової якості, здатність впливати на особовий склад пожежних підрозділів у критичні хвилини, «заражати» їх енергією, оптимізмом, упевненістю; схильність до виправданого ризику, вмінню взяти на себе відповідальність за прийняте рішення; швидкість і правильність орієнтування, почуття простору і часу; навички командної мови, точність й емоційно-вольова насиченість усних наказів, розпоряджень, уміння використовувати особистий приклад і слово для позитивного впливу на психічний стан і бойову діяльність особового складу пожежних підрозділів у різних бойових умовах і ситуаціях. У психологічній підготовці особливого значення слід надавати розвитку сприйняття (точність, швидкість, повнота); пам’яті (швидкість, мобілізаційна готовність); уваги (розподілення уваги, переключення, концентрація, оперативна рухливість); командирського мислення (тактичне, оперативне мислення, швидкість, самостійність, критичність). Основними методами вироблення таких якостей є: проведення на заняттях групових вправ, навчань, досліджень і розбору пожеж, спостереження, самоспостереження. Самостійна робота офіцерського складу пожежних підрозділів над розв’язанням пожежно-тактичних задач є ефективним засобом розвитку професійного мислення, прийняття самостійних рішень. Підготовка професіонала вимагає обов’язкового аналізу специфіки професійних задач, стратегій їхнього розв’язання. Велике значення для професійного мислення керівника-пожежника має «відчуття» підлеглих, дії, передчуття проблемної ситуації. Тому така підготовка повинна сприяти накопиченню знань і прийомів дій, необхідних для успішного гасіння пожеж, розвитку мислення, вміння застосувати під час навчання проблемний метод (створення моделей проблемних ситуацій, проблемний виклад, проблемні питання). З практичною метою навчання розв’язанню проблем класифікують згідно з типами проблемних ситуацій: показові задачі, які містять питання, а відповідь необхідно знайти; відкриті задачі, які містять питання, зрозумілий процес розв’язування, але невідомий критерій того, що є розв’язком; риторичні задачі, які чітко сформульовані кимось (не тим, хто їх розв’язує), обов’язково мають розв’язок (прикладом таких задач є кросворди); ситуації самостійної постановки проблеми – проблемна ситуація найчастіше не усвідомлюється повністю, а проблемна задача відрізняється від проблемної ситуації тим, що вона усвідомлена суб’єктом і описана словесно або в знаковій формі. Для розвитку таких здібностей керівника гасіння пожежі, як оцінка обстановки, вольові якості, вміння керувати своєю поведінкою і поводженням з підлеглими, заняття з психологічної підготовки повинні проводитися в умовах, максимально наближених до бойових. Для цього можуть служити смуги психологічної підготовки, навчальні полігони. Максимальне наближення умов навчання до бойових корисне не тільки для психологічного загартування керівника, а й для розвитку в нього схильності до ризику. На заняттях корисно давати суперечливі умови задач. Це необхідно для вироблення в керівників підрозділів критичності в підході до оцінювання тих факторів, з якими вони можуть зустрітися на пожежі. Необхідно вимагати від підлеглих дослідницького підходу, глибокого аналізу і синтезу, зіставлення і порівняння, вміння робити обґрунтовані висновки та умовиводи. Слід приділяти особливу увагу своєчасності та якості проведення розбору пожеж, де основна увага повинна зосереджувати на вивченні й аналізі факторів, що визначають ефективність гасіння пожежі, – якості розвідки й оцінці обстановки на пожежі, своєчасності та правильності прийнятих рішень, постановці задач, взаємодії між підрозділами, що сприяє підвищенню професійної майстерності керівника (такий аналіз характеризується вмінням оцінити дії підлеглих та свої, визначити ініціативність та розумний ризик підлеглих, сміливість та відвагу). Газодимозахисна служба пожежної охорони забезпечує виконання бойової задачі в непридатному для дихання середовищі. Основними функціями газодимозахисника є: розвідувальна, гасіння пожежі (робота зі стволами, генераторами високократної піни, розбирання окремих конструкцій); рятувальна (евакуація людей та матеріальних цінностей, вибухонебезпечних матеріалів); забезпечувальна (створення нормальних умов для підрозділів, що здійснюють гасіння пожежі шляхом видалення диму, зміни напрямку газових потоків, видалення речовин, перекриття апаратів і трубопроводів, з яких при горінні виділяються отруйні пари газів та горючих і легкозаймистих рідин). Психологічна підготовка газодимозахисників здійснюється на навчально-тренувальних Тренування в теплодимокамері забезпечує адаптацію організму пожежника до умов обстановки, близької до бойової. Рівень підготовки газодимозахисника залежить від послідовності та системності проведення тренувань. Дослідник Самонов О.П. визначає, що оптимальний рівень адаптації організму пожежника до бойового середовища підтримується при періодичності проведення тренувань не менш одного разу в 20–30 днів. Як правило, на першому етапі тренувань фізіологічні показники стану газодимозахисника дуже високі. Так, частота пульсу може досягати 180–190 ударів за 1 хв., тиск – 190/110 мм рт. ст., температура тіла 39°С, витрата кисню становить 4–5 л/хв. У процесі наступних тренувань ці показники приходять до норми. Стабільність фізіологічних показників у газодимозахисника перед виконанням завдання свідчить про його психологічну підготовленість до виконання бойових завдань, ефективність якої залежить від знання керівником індивідуально-психологічних якостей бійців (темпераменту, особливостей характеру, вольових та моральних якостей, емоційних особливостей, емоційно-вольової стійкості та фізичної втомлюваності). Газодимозахисників слід навчати контролювати свій пульс на всіх стадіях роботи: перед початком, у процесі та після закінчення. Контроль за своїм станом дозволяє газодимозахисникам-початківцям виявляти високу активність на заняттях, виробляє свідоме ставлення до емоційних переживань, привчає контролювати і підкоряти емоції вольовим прагненням. Помічено, що пожежники звичайно виявляють велику нервозність у тих випадках, коли вони не впевнені у своїх діях, не звикли до середовища підвищеної небезпеки, не вміють користуватися киснево-ізолюючим протигазом, сумніваються в надійності його роботи. Особовий склад добре повинен знати устрій протигазів і правила їх експлуатації. Впевненість у надійності киснево-ізолюючих протигазів усуває негативні емоційні переживання під час практичних занять і в бойових умовах. Психологічна діяльність диспетчера служби «01» Психологічні дії диспетчера центрального пункту пожежного зв’язку, диспетчера пункту зв’язку частини можна поділити на такі групи: вивчення оперативної обстановки в районі виїзду частини; прийом інформації; збереження та переробка інформації; ухвалення рішення; передача інформації в оперативний штаб пожежогасіння, різним службам; прийом і передача інформації (наказів, розпоряджень) начальника гарнізону, відповідального чергового, інших посадових осіб; узагальнення і точне збереження інформації, що поступила з місця пожежі під час її гасіння. О.П. Самонов виділяє три режими роботи диспетчера: оптимальний, параекстремальний та екстремальний. Оптимальний режим проходить у процесі вивчення диспетчером оперативної обстановки в районі виїзду частини, гарнізону. Для нього характерна нормальна робота засобів зв’язку, робоча обстановка є звичною, мислення диспетчера має механічний характер. Головну роль на цьому етапі відіграють раніше набуті диспетчером навички, застосовувані без напруги уваги, у звичному темпі. Параекстремальний режим, тобто перехідний режим від оптимального до екстремального, виникає тоді, коли надходить повідомлення про пожежу. У цей період диспетчер виконує основні роботи: приймає повідомлення, уточнює адресу і найменування об’єкта; визначає район виїзду частини, у якому розташований об'єкт, передає вказівки на виїзд частини; уточнює (по можливості) дані про пожежу (що горить, на якому поверсі, чи є загроза життю людей, чи видно полум’я і т. ін.); уточнює, чи подається на об’єкт підвищений номер виклику автоматично і чи висилаються спеціальні автомобілі. Якщо об'єкт віднесений до такого розряду, дає вказівку відповідним частинам на виїзд; оповіщає про пожежу оперативний склад гарнізону та спеціальні служби населеного пункту. Психологічна підготовка диспетчера пункту зв’язку повинна бути спрямована на розвиток уваги та сприйняття інформації. Екстремальний режим виникає в період одержання диспетчером повідомлень з місця пожежі або інших бойових дій пожежних підрозділів, що вимагає від нього в мінімально короткий термін прийняти рішення про висилання додаткових сил для рятування людей та гасіння пожежі. Екстремальні умови потребують концентрації, стійкості та обсягу уваги, доброї слухової пам’яті, високорозвиненого самовладання, вміння швидко проаналізувати інформацію, що надходить, і вчасно прийняти рішення, усвідомлення відповідальності за наслідки своєї діяльності. Успіх діяльності диспетчерів багато в чому залежить від рівня професійних знань і вміння працювати з різною апаратурою засобів зв’язку (знання будови засобів зв’язку, прийомів впливу на психіку людей, що передають інформацію про пожежу, тактико-технічних даних пожежних автомобілів та пожежно-тактичної характеристики об’єктів); від стану його психічної готовності до виконання дій. З метою психологічної підготовки диспетчера до дій в екстремальних умовах доцільно практикувати проведення спеціальних тренувань в умовах, близьких до реальних, застосування таких методів психологічної підготовки, як аутогенне тренування, самонавіювання та самонаказ. Психічний стан визначається сукупністю особистих якостей людини: особливостями темпераменту; інтересом до роботи, прагненням удосконалювати свою майстерність; здатністю тверезо оцінювати обстановку при виникненні стресових ситуацій; кмітливістю й емоційно-вольовою стійкістю; швидкістю переключення та стійкістю уваги. Керівники підрозділів повинні враховувати їх при виборі індивідуальних засобів виховання своїх підлеглих.
Питання для закріплення :
5. Підбиття підсумків - 3 хв. :
В.о.Начальник 1-го караулу Ст.прапорщік вн. служби С.В. Овчар |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: навчити працівників розрізняти індивідуально-психологічні властивості |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: навчити працівників розрізняти індивідуально-психологічні властивості |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Тема: 11. Попередження негативних психологічних станів при ліквідації наслідків НС |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Навчальна мета: навчити особовий склад оптимальним методам професійного спілкування |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки Навчальна мета: навчити особовий склад оптимальним методам професійного спілкування |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити з основними ознаками здорового морально-психологічного клімату в колективах |
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення семінарського заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити особовий склад караулу з психологічними станами людини |
ПЛАН КОНСПЕК Т на проведення семінарського заняття із психологічної підготовки Навчальна мета: ознайомити особовий склад караулу з психологічними станами людини |
ПЛАН КОНСПЕК Т На проведення заняття з психологічної підготовки Тема: 10. Психологічні особливості діяльності пожежних під час виконання функціональних обов’язків |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з психологічної підготовки ... |