|
|
Скачати 253.13 Kb.
|
|
ТИПОВА МЕТОДИКА організації та проведення занять із службової підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України
Службова підготовка в органах управління та підрозділах МНС України спрямована на підвищення якості підготовки професійного складу працівників, формування у них високого професіоналізму, майстерності, основ сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових умовах діяльності служби та забезпечення на цій основі належного виконання професійно-службових завдань. Організація та проведення службової підготовки в органах управління та підрозділах МНС здійснюється відповідно до нормативно-правових актів України у галузі освіти, праці, відомчих керівних документів та інших, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення органів управлінь кваліфікованими і конкурентноспроможними кадрами. Основним відомчим керівним документом щодо організації службової підготовки працівників органів управління та підрозділів є Тимчасова настанова, яка затверджена наказом МНС України від 27.11.03 № 455. Службова підготовка працівників МНС забезпечує здійснення у плановому порядку системи заходів щодо оволодіння необхідними знаннями, вміннями і навичками з метою реалізації завдань та обов’язків працівників за профілем служби, вдосконалення навичок начальницького (керівного) складу з питань організації навчання і виховання підлеглих. Організація та проведення службової підготовки носить безперервний характер і проводиться протягом усього періоду службової діяльності працівника з метою поступового розширення та поглиблення їх знань, умінь та навичок відповідно до вимог служби. Заняття із службової підготовки починаються з 1 вересня і проводяться протягом 9 місяців, а з фізичної (загальної та спеціальної) підготовки – протягом усього календарного року. Нормативний термін проведення занять із службової підготовки визначається календарним та тематичним планами. Заняття проводяться у відведений для цього час. Методи навчання: індивідуальний та груповий. Навчальні групи для занять із службової підготовки працівників органів управлінь та підрозділів комплектуються чисельністю до 35 осіб. Навчальна група, як правило, складається із працівників одного структурного підрозділу. За малої чисельності працівників структурних підрозділів їх допускається об’єднувати в одну навчальну групу. До занять із службової підготовки в навчальних групах керівників (заступників) органів управління та підрозділах також залучаються особи молодшого начальницького складу, які не входять до складу чергових змін. По кожному виду службової підготовки може складатись перелік тем, рекомендований для індивідуального вивчення. Працівників, які навчаються індивідуально, доцільно, при можливості, об'єднувати в групи для вивчення спільної частини передбаченого теоретичного курсу. Кожний працівник під час індивідуального навчання повинен забезпечуватись робочим місцем, оснащеним необхідним обладнанням, інструментами, навчально-методичною літературою тощо. Відповідальність за організацію та забезпечення проведення занять із службової підготовки покладається на начальників (керівників) органів управління та підрозділів МНС, які в свою чергу є керівниками навчальних груп, що вважається їх першочерговим обов’язком. До проведення занять із службової підготовки залучаються найбільш підготовлені працівники органів управління та підрозділів МНС. З метою поглибленого вивчення окремих тем до проведення занять можуть залучатись керівні працівники органів виконавчої влади, інших міністерств та відомств, підприємств, установ, організацій. До викладання теоретичних дисциплін можуть залучатися науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники навчальних закладів та науково-дослідних установ. Склад працівників, які залучаються до проведення службової підготовки, визначається у тематичних планах, розкладах занять. Протягом навчального року начальники (керівники) органів управління та підрозділів і особи, які проводять заняття, повинні систематично здійснювати перевірку знань працівників в обсязі програми із службової підготовки та ведення ними конспектів вивчених тем у спеціальних зошитах.
Загальне, організаційне і методичне керівництво службовою підготовкою, надання допомоги і контроль за її станом в органах управління та підрозділах МНС України здійснюється Департаментом кадрової політики. Організаційне і методичне забезпечення службової підготовки, надання допомоги і контроль за її станом здійснюються підрозділами професійної підготовки органів управління або відповідальними особами органів управління та підрозділів МНС України, де подібні структурні підрозділи відсутні. Відповідальну особу керівник органу управління або підрозділу МНС визначає своїм наказом, у положеннях та посадових обов’язках передбачає виконання відповідних напрямків роботи. Начальники (керівники) органів управління та підрозділів при плануванні занять із службової підготовки зобов’язані керуватись рекомендованою тематикою занять із службової підготовки на поточний навчальний рік, яку визначає МНС України. При цьому, вони можуть змінювати теми, з урахуванням специфіки виконання професійно-службових завдань, потенційно небезпечних об’єктів, що розташовані в районі можливих дій реагування на надзвичайні ситуації, та результатів аналізу стану службової підготовки за минулий навчальний рік. Рекомендовану тематику занять із службової підготовки дозволяється узагальнювати, деталізувати, доповнювати. Органом управління щороку поновлюються зміст занять, обсяг і послідовність вивчення та відпрацювання навчальних тем, виходячи з місцевих особливостей, вирішення оперативно-службових завдань, удосконалення матеріально-технічної бази, аналізу служби тощо. Кількість годин, необхідних для вивчення кожної теми, визначається залежно від її обсягу, складності навчального матеріалу, рівня професійної підготовленості працівників. У разі вивільнення годин з окремих тем, дозволяється планувати ці години для проведення занять, які не передбачені тематичним планом, а також додаткового вивчення найбільш складних тем тощо. Для забезпечення якості навчання і підвищення професійного рівня працівників особою, яка проводить заняття, залежно від його форми, складається відповідний навчально-методичний документ, який затверджується безпосереднім начальником (керівником). При підготовці до проведення лекції з будь-якого виду службової підготовки керівник занять повинен підготувати конспект або текст лекції. При підготовці до проведення класно-групового заняття складається план-конспект проведення заняття. При підготовці до проведення практичного заняття складається методична розробка, а при підготовці до проведення семінару – план семінарського заняття за довільною формою.
Службова підготовка працівників органів управління та підрозділів МНС включає в себе такі види: функціональна підготовка; тактична підготовка; психологічна підготовка; фізична (загальна та спеціальна) підготовка; загальнопрофільна (технічна, медична, цивільний захист, безпека праці) підготовка. Формами проведення занять із службової підготовки є: лекції; семінари; класно-групові заняття; практичні заняття; тактичні навчання. 3.1. Функціональна підготовка У тематичних планах з функціональної підготовки на навчальний рік перш за все необхідно передбачити тематику, пов’язану з розглядом та вивченням нових нормативно-правових документів, що стосуються організації діяльності відповідної служби за профілем основної діяльності органу управління, підрозділу МНС, та планувати теми, які вимагають поглибленого вивчення, відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності і стану професійної підготовки працівників за минулий навчальний рік. Питання запобігання надзвичайним ситуаціям повинні передбачатись в обсязі тих відомостей, які необхідно знати працівникам відповідних органів управління та підрозділів. При плануванні та проведенні занять із цих питань необхідно враховувати аналіз основних причин надзвичайних ситуацій, характерних як в цілому по державі, так і для даного регіону. Вивчення об’єктів здійснюється з урахуванням їх потенційної небезпеки. Вивчення вимог статутів повинно бути спрямоване на глибоке засвоєння особовим складом їх змісту, що необхідно для підтримання належного рівня організації та несення служби, стану дисципліни в підрозділах. Вивчення питань службового етикету необхідно пов’язувати з процесом виховання і спрямовувати на розвиток у працівників високих моральних і професійних якостей. На заняттях з функціональної підготовки вивчаються: основи державно-конституційного права; основи політичних наук; державні нормативно-правові акти, що регламентують діяльність служби; нормативні документи з питань організації діяльності МНС України; положення, що складають правову базу діяльності органів управлінь та підрозділів Міністерства; функціональна та організаційно-структурна побудова МНС України, органів управління та підрозділів; завдання, функції та права служб, органів управління та підрозділів; основи управління органами і підрозділами МНС України; керівні документи органу управління (підрозділу) за напрямком виконання оперативно-службових завдань; положення статутів; система планування діяльності органів управлінь та підрозділів; інженерно-технічні рішення, спрямовані на запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру; організація професійної підготовки працівників органів управлінь та підрозділів; кадрове забезпечення та організація роботи з персоналом; вимоги до професійної етики працівника; виробничо-економічні засади, господарче і трудове право; соціальний захист працівників служби; вимоги щодо зміцнення дисципліни і законності у діяльності органу управління або підрозділі; історія створення та розвитку служби, героїка професії.
Метою тактичної підготовки є набуття керівним складом практичних навичок щодо порядку застосування сил та засобів служби, удосконалення тактичних знань і практичних навичок працівників щодо виконання завдань в екстремальних ситуаціях, відпрацювання прийомів і способів рятування людей під час реагування на надзвичайні ситуації, відпрацювання прийомів та способів роботи із спеціальною технікою та обладнанням, вивчення особливостей потенційно-небезпечних об‘єктів, додержання вимог безпеки праці. Заняття з тактичної підготовки, як правило, проводяться шляхом вирішення практичних завдань, що є невід‘ємною частиною кожного заняття і має на меті перевірку та закріплення начальниками (керівниками) та їх підлеглими теоретичних знань, відпрацювання злагодженості і чіткості в роботі щодо виконання дій за призначенням. В підрозділах, які мають виїзну спеціальну автомобільну техніку, тематичний план повинен передбачати проведення не менше 80% занять безпосередньо на об‘єктах різної форми власності та потенційної небезпеки. При проведенні занять і навчань на об‘єктах особливу увагу слід звертати на засвоєння їх особливостей, правильності дій підлеглих під час виконання завдань, враховувати вимоги галузевих правил безпеки праці та виробничої санітарії. Під час теоретичного вивчення тем щодо ліквідації надзвичайних ситуацій рекомендується звернути особливу увагу на роботу у несприятливих ситуаціях, у разі відсутності належного водопостачання на місці надзвичайної ситуації або її ліквідація здійснюється в умовах низької температури, при сильному вітрі, на об‘єктах з наявністю вибухових або радіоактивних речовин тощо. Перед проведенням занять за темами, які розкривають особливості ліквідації надзвичайної ситуації на об’єкті, керівник занять повинен довести загальні теоретичні положення, розкрити зміст теми, провести інструктаж та перевірку знань з питань безпеки праці, ознайомити із загальним плануванням об’єкта тощо. Безпосередньо на об’єкті вивчаються його загальна характеристика (планування, особливості конструкцій, наявність людей, тварин, товарно-матеріальних цінностей), шляхи евакуації, наявність, стан і характеристика протипопожежного водопостачання, під’їзні шляхи, інженерні рішення протипожежного захисту, засоби автоматичного гасіння і повідомлення про пожежі, особливості технологічних процесів, особливості можливого розповсюдження вогню і диму, небезпеку отруєння, вибуху, деформації і обрушення конструкцій тощо. Для більш детального ознайомлення із загальною характеристикою об’єкта можуть залучатись представники цих об’єктів. До персоналу об’єкта та підлеглих визначаються вимоги щодо виконання відповідних дій щодо вирішення тактичного завдання та з питань організації управління силами і засобами, безпосереднього відпрацювання практичних заходів, визначених методичною розробкою. Під час проведення практичних занять з вирішення тактичних завдань необхідно розвивати тактичне мислення керівного складу, їх вміння швидко й правильно проводити оцінку обстановки, раціонально застосовувати сили і засоби. Керівний склад зобов’язаний контролювати правильність виконання дій підлеглими щодо застосування набутих теоретичних знань на практиці. Практичні заняття з вирішення тактичних завдань повинні проходити у швидкому темпі, максимально наближені до реальних умов. Щоб уникнути нещасних випадків під час практичного відпрацювання, керівник занять зобов’язаний своєчасно виправляти неправильні дії підлеглих. Керівник заняття зобов’язаний ускладнювати обстановку на місці вирішення тактичного завдання у випадках, якщо для мінімізації наслідків надзвичайної ситуації вимагається залучення додаткових сил і засобів, або зусилля щодо застосування сил і засобів на окремих ділянках виявляється малоефективними. Змінюючи обстановку, керівник занять повинен довести до виконавців наслідки допущених помилок і вказати на необхідність вжиття ефективних заходів для успішної їх ліквідації. У методичній розробці повинні передбачатись відпрацювання практичних дій з рятування людей. Під час вирішення тактичних завдань працівники повинні використовувати апарати захисту органів дихання, а на об’єктах з можливим викидом радіоактивних речовин – спеціальні засоби захисту. Працівники, які мають на озброєнні апарати захисту органів дихання, зобов’язані періодично тренуватись в них. Практичні заняття в апаратах захисту органів дихання повинні проводити керівники підрозділів або їхні заступники. При плануванні, організації та проведенні таких занять слід враховувати вимоги Настанови з газодимозахисної служби. У всіх випадках проведення практичних занять на об’єктах необхідно звертати увагу на їх протипожежний стан і вживати термінових заходів щодо усунення виявлених недоліків. Рекомендований перелік тем з тактичної підготовки: характеристика Класифікатора надзвичайних ситуацій; види надзвичайних подій техногенного та природного характеру; тактичні можливості оперативно-рятувальних підрозділів щодо дій з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; організація і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт на місці виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; дії оперативно-рятувальних підрозділів щодо розвідки місця надзвичайної ситуації, пошуку потерпілих; дії у випадку виникнення надзвичайних ситуацій на водних об’єктах; техніка пересування при проведені робіт на складному рельєфі, зруйнованих спорудах, висоті, у шахтних колодязях тощо; ліквідація пожеж за несприятливих умов, на об’єктах з наявністю вибухових, отруйних, радіоактивних речовин, у будинках та установах різного призначення, торговельних підприємствах, об’єктах агропромислового комплексу та хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, машинобудування, на транспорті, енергетичних підприємствах, газових і нафтових фонтанах; дії з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, при виконанні спеціальних робіт; розбір завалів, дії з проведення збору останків людей і цінних паперів; технічне та тилове забезпечення проведення оперативно-рятувальних та інших невідкладних робіт; оперативно-тактичне вивчення потенційно небезпечних об‘єктів, будинків і споруд; вивчення характерних надзвичайних подій, що сталися в Україні та поза її межами, організації заходів щодо їх ліквідації; розбір дій щодо ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, в яких брали участь сили та засоби органу управління чи підрозділу.
Психологічна підготовка – це комплекс взаємопов’язаних заходів психологічно-педагогічного характеру, спрямованих на формування, підтримку та розвиток у працівників професійно-важливих психологічних та морально-ділових якостей, активізацію здібностей, внутрішнього самоконтролю під час конфліктних ситуацій, комунікативної культури, психологічної готовності до професійної діяльності в екстремальних ситуаціях, позитивної мотивації до вибору безпечних технологій, виконання оперативно-службових завдань. Характерними проявами стану психологічної готовності до професійної діяльності є: прагнення виконати свій професійний обов’язок; впевненість у необхідності вирішення службового завдання; впевненість у своїх силах, надійності техніки і підтримці колег; висока стійкість при роботі у несприятливих для здоров`я і життя умовах; оптимальний рівень емоційного збудження, що дозволяє контролювати свої думки, почуття, поведінку і забезпечує високу ефективність роботи. Психологічна готовність у поєднанні з професійними навичками дозволяє працівникам вміло і швидко виконувати завдання, сприяє здійсненню активних, рішучих і ефективних дій. Психологічна готовність формується цілеспрямовано і систематично, закріплюється у процесі всієї його службової діяльності, на заняттях і тренуваннях. Психологічна підготовка здійснюється відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо проведення професійно-психологічної підготовки. Зміст психологічної підготовки визначається відповідними програмами та тематичними планами, що складаються службою психологічного забезпечення разом з працівниками, відповідальними за службову підготовку. Заняття з психологічної підготовки, як правило, повинні проводитись штатними психологами, під загальним керівництвом прямих начальників. Рекомендований перелік тем з психологічної підготовки: система професійно–психологічної підготовки; участь психолога та керівного складу в організації професійно–психологічної підготовки працівників; основні напрямки психологічної підготовки працівників, формування якостей, необхідних для роботи в типових і екстремальних умовах; психологічні аспекти діяльності працівників в екстремальних ситуаціях; психологія особистості працівника служби; формування необхідних психологічних якостей серед різних категорій працівників; взаємовідносини працівників у колективі, основи спілкування з громадянами, уміння попереджувати та уникати конфліктних ситуацій; психологічна адаптація працівника після виконання дій, що виконувались в екстремальних умовах. Психічна саморегуляція; психологічний тренінг пам’яті, спостережливості, пильності, тактико-психологічних дій та інших професійно-необхідних якостей особистості; виконання практичних вправ на спеціальних спорудах та тренажерах з моделюванням ситуаційних завдань. Крім цього, психологічне супроводження повинно здійснюватись на всіх практичних навчаннях із створенням обстановки, максимально наближеної до реальної.
Фізична (загальна та спеціальна) підготовка організовується і проводиться з метою забезпечення постійної готовності працівників до оперативно-службової діяльності, прищеплення потреби фізичного вдосконалення, злагодженої роботи підрозділів, поліпшення навичок роботи з обладнанням, формування навичок щодо спеціальних нормативів та вправ на смугах перешкод відповідно до професійного спрямування органу управління або підрозділу. Фізична підготовка здійснюється згідно з Настановою з організації фізичної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України. Заняття з фізичної підготовки проводяться в спортивному чи форменому одязі залежно від теми занять, місця їх проведення та погодних умов. Форма одягу встановлюється: на заняттях – викладачем (інструктором) чи особою, що проводить заняття; на перевірках – особою, що здійснює перевірку; під час проведення спортивних змагань – згідно з правилами змагань з видів спорту. Загальна фізична підготовка працівників спрямована на збереження здоров`я, творчої та трудової активності, всебічний розвиток загальних фізичних якостей, життєво важливих умінь, необхідних в оперативно-службовій діяльності. Завданнями загальної фізичної підготовки є: розвиток та вдосконалення загальних фізичних якостей (витривалості, сили, швидкості, спритності); виховання сміливості, рішучості, ініціативи, наполегливості, самостійності, впевненості у своїх силах, психічної стійкості; залучення працівників до регулярних занять фізичною підготовкою та спортом, удосконалення спортивної майстерності; упровадження та вдосконалення різноманітних форм занять фізичними вправами під час роботи, навчання та відпочинку; опанування теоретичними знаннями та практичними навичками самоконтролю за станом здоров`я в процесі занять. Реалізація завдань із загальної фізичної підготовки досягається на заняттях шляхом відпрацювання відповідних фізичних вправ під час спортивно-масових заходів, навчально-тренувальних зборів, занять у спортивних секціях, проведення занять і змагань із різних видів спорту. У ході загальної фізичної підготовки одночасно вирішується завдання виховання організованості, дисципліни, колективізму і товариської взаємодопомоги, формування стройової постави і підтягнутості. Основними формами проведення занять із загальної фізичної підготовки є ранкові фізичні вправи, навчальні заняття, самостійні заняття, спортивно-масові заходи та секційні заняття за видами спорту. Основним засобом із загальної фізичної підготовки є фізичні вправи, виконання яких повинно поєднуватись із дотриманням гігієнічних вимог. Навчальні заняття можуть бути теоретичними, практичними, комплексними, показовими та іншими. Вони проводяться шляхом: індивідуального, групового, фронтального, поточного, колового та інших методів. Планові навчальні заняття із загальної фізичної підготовки проводяться у службовий час. Їх зміст визначається поставленою метою, завданням, обсягом навчального матеріалу з урахуванням службово-посадових категорій та медико-вікових груп працівників. З метою підвищення рівня загальної фізичної підготовки та успішного виконання оперативно-службових завдань кожний працівник зобов`язаний регулярно відвідувати заняття з фізичної підготовки, брати активну участь у спортивних тренуваннях, зборах, змаганнях, фізкультурно-оздоровчих заходах, самостійно займатися фізичною підготовкою. Загальна фізична підготовка працівників включає: гімнастику; легку атлетику; плавання; марш-кидки; лижну та інші види підготовки. Заняття з гімнастики проводяться для розвитку сили, спритності, швидкості, витривалості, координації рухів, орієнтації у просторі, стройової виправки. Зміст її складають: вправи загального розвитку, комплексна силова вправа, комплекси вільних вправ, вправи на гімнастичних снарядах (перекладині, паралельних жердинах, коні, канаті, гімнастичній лаві, драбині та інших), вправи з гімнастичним інвентарем (гантелі, палка, скакалка тощо), вправи на тренажерних снарядах (атлетична гімнастика). Заняття з легкої атлетики спрямовані на розвиток швидкості, координації рухів, навичок у пересуванні. До її програми відносяться: біг, крос, стрибки, метання гранати. Заняття з легкої атлетики проводяться на стадіоні чи спортивному майданчику, де є бігова доріжка, яма для стрибків та місце для метання гранати. Заняття з плавання спрямовані на розвиток витривалості, сили, формування навичок оволодіння спортивними стилями плавання, надання допомоги потопаючому, виховання витримки та володіння собою. До програми занять включаються плавання різними стилями, транспортування потопаючого та прийоми надання йому допомоги, стартовий стрибок з тумбочки, розвороти, переправи вплав, пірнання в глибину і довжину, звільнення від захватів і обхватів у воді тощо. Прискорене пересування проводиться з метою вироблення у працівників більшої фізичної витривалості та здатності здійснювати швидкий маневр без використання транспортних засобів. Заняття з лижної підготовки спрямовані на загальне загартування організму, розвиток у працівників витривалості, здатності до швидкого пересування та здійснення маршів на лижах. Спеціальна фізична підготовка здійснюється шляхом індивідуального і групового навчання прийомам роботи із спеціальною технікою, технічним обладнанням, практичне відпрацювання передбачених вправ, проведення спортивних змагань з прикладних видів спорту. Керівник занять зобов’язаний уміти організувати і методично правильно їх проводити, перевіряти стан місця проведення заняття і передбачати заходи щодо додержання вимог правил безпеки праці, враховувати ступінь підготовленості підлеглих, стан їх здоров‘я, домогтися правильного і чіткого виконання прийомів. Рекомендований перелік тем і вправ із спеціальної фізичної підготовки: розгортання оперативно-рятувальних підрозділів; робота з рукавами, стволами і розгалуженнями, іншими засобами пожежогасіння; робота в апаратах захисту органів дихання; робота з пожежними та рятувальним обладнанням; відпрацювання вправ з рятування і саморятування; подолання смуг з перешкодами; особливості та способи відпрацювання вправ з прикладних видів спорту; відпрацювання вправ пошуково-кінологічного спрямування. Перевірка та оцінка фізичної (загальної і спеціальної) підготовки проводиться з метою визначення рівня підготовленості працівника, вивчення якості організації і методики проведення занять, надання необхідної допомоги, проведення наукових досліджень, апробацій, упровадження нових розробок, методик з її організації. Залік з фізичної (загальної або спеціальної) підготовки приймається шляхом відпрацювання контрольних нормативів. Контрольні нормативи зі спеціальної фізичної підготовки визначаються кожною службою за напрямком виконання оперативно-службових завдань. Фізична підготовка працівників повинна проводитись під контролем фахівців медичної служби. Висновок про стан здоров`я працівників робить медичний підрозділ за результатами щорічного медичного обстеження або, в окремих випадках, після перенесеного працівником захворювання, отримання травми чи поранення. Працівники, які за станом здоров`я не можуть бути допущені до занять з фізичної підготовки в медико-вікових групах, займаються лікувальною фізичною культурою (ЛФК) за призначенням і під керівництвом медичних фахівців.
Основними дисциплінами загальнопрофільної підготовки є технічна, медична, цивільний захист, безпека праці. До загальнопрофільної підготовки органів управління та підрозділів мають долучатись й інші дисципліни, що стосуються специфіки діяльності структурного підрозділу, наприклад, управління персоналом, профілактична, мобілізаційна, легко-водолазна, хімічна, кінологічна підготовки, промисловий альпінізм, робота з громадськістю, авіаційні роботи та пошук і рятування, основи захисту державної та військової таємниці тощо. 3.5.1. Основним завданням технічної підготовки є удосконалення вмінь і навичок, які дозволяють технічно грамотно та ефективно використовувати спеціальну автомобільну техніку і обладнання під час виконання оперативно-рятувальних робіт, покращання знань з питань улаштування та технічних можливостей автотехніки та обладнання. Особливу увагу слід звертати на правила експлуатації, збереження і ремонту, строки й порядок випробувань обладнання, попередження несправностей, затримок у роботі та засоби їх усунення. Форма проведення занять, як правило, є практичне та класно-групове заняття. Перед початком практичних занять необхідно провести інструктаж з правил безпеки праці, а при проведенні занять слід вимагати суворого їх дотримання. На класно-групових заняттях слід користуватися плакатами, макетами та іншим наочним приладдям, особливо при вивченні будови і взаємодії прихованих або труднодоступних частин і механізмів. Теоретичні питання, які пояснюють принцип роботи тих чи інших приладів, агрегатів або механізмів слід розкривати з урахуванням рівня підготовленості тих, хто навчається, і в обсязі, необхідному для кращого розуміння будови і роботи приладів та обладнання, а також їх практичного використання. Рекомендований перелік тем для вивчення технічної підготовки: будова та основи експлуатації інженерної і спеціальної техніки; технічні засоби пожежогасіння; технічні засоби щодо ліквідації завалів і пошкоджених сховищ; технічні засоби для ведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків із викидом СДОР; види та порядок використання плавзасобів з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; підйомно-транспортні засоби та механізми, що застосовуються під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; робота зі спеціальними гідравлічними, пневматичними інструментами і пристосуваннями; засоби малої механізації, що використовуються при проведенні аварійно-рятувальних робіт; спеціальне спорядження, яке використовується при ліквідації пожеж, при роботі в щілинах, у шахтних колодязях, штольнях, для спуску, підйому і транспортування потерпілих тощо; основи застосування альпіністського спорядження; засоби захисту органів дихання, шкіри і зору; спеціальні засобі захисту працівників під час роботи в умовах низьких та високих температур, за наявності СДОР; системи зв’язку служби й установки автоматичної пожежної сигналізації; технічне обслуговування, випробування та ремонт механізмів, інженерної і спеціальної техніки, обладнання та спорядження; установки автоматичного гасіння пожеж; запобігання дорожним транспортним пригодам; паркування та облік інженерної і спеціальної техніки; забезпечення працівників речовим майном, пальним. Система збереження і контролю; матеріальна відповідальність працівників, залежно від виконання оперативно-службових обов’язків. 3.5.2. На заняттях з медичної підготовки необхідно домагатися міцних знань і навичок працівників щодо надання першої медичної допомоги потерпілим. Для проведення практичних занять повинні залучатись фахівці медичних служб інших міністерств та відомств. Рекомендований перелік тем для вивчення з медичної підготовки: основи анатомії та фізіології людини; медико-санітарна обстановка у надзвичайних ситуаціях, викликаних техногенними та природними катастрофами; медичне забезпечення працівників і населення за умов надзвичайних ситуацій; загальні принципи лікувально-евакуаційного забезпечення при стихійних лихах; організація взаємодії сил і засобів міністерств та відомств під час надзвичайних ситуацій медичного характеру; механічні ушкодження, термічні пошкодження, гострі отруєння, інфекційні захворювання; види медичної допомоги, надання першої медичної допомоги потерпілим; транспортна іммобілізація: правила іммобілізації, підручні засоби для іммобілізації; загальні відомості про долікарську допомогу; основи надання долікарської допомоги потерпілим. 3.5.3. Завданнями підготовки з цивільного захисту є ознайомлення працівників з основними питаннями цивільного захисту, завданнями служби, перспективами розвитку. Рекомендований перелік тем з цивільного захисту: організація, діяльність служби цивільного захисту; забезпечення заходів цивільного захисту при веденні аварійно-рятувальних та відбудовних робіт; склад, призначення і можливості спеціалізованих формувань цивільного захисту; система оповіщення, способи подачі сигналів та порядок дії працівників і населення; засоби групового захисту працівників і населення; заходи щодо розосередження та евакуації працівників, їх сімей і населення; організація спеціальної обробки працівників у випадку отруєння і дії радіоактивних речовин; прилади радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю; санітарна обробка. Дегазація, дезактивація і дезинфекція техніки. 3.5.4. Тематика питань з безпеки праці повинна передбачати вивчення заходів, які направлені на створення умов, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників, та заходів, що виходять з аналізу стану безпеки праці в органі управління чи підрозділі. Питання безпеки праці повинні враховуватись під час проведення інших занять із службової підготовки, особлива увага повинна приділятись під час практичних занять та в обов’язковому порядку передбачатись під час проведення диференційованих заліків із службової підготовки. Рекомендований перелік тем з безпеки праці: вимоги керівних документів щодо забезпечення охорони та безпеки праці; характер та час проведення інструктажів з питань охорони праці; порядок проведення адміністративно-громадського контролю; вимоги безпеки праці до службових приміщень і споруд органу управління чи підрозділу; вимоги безпеки праці до технічних засобів та обладнання; вимоги безпеки праці під час несення служби; заходи, спрямовані на забезпечення безпеки підлеглих під час ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; вимоги безпеки праці під час проведенні занять, навчань, спортивних заходів; вимоги безпеки праці під час експлуатації електроустановок; знаки безпеки; порядок обліку і розслідування нещасних випадків; безпека життєдіяльності.
Навчально-матеріальна база органів управління та підрозділів призначена для найбільш повного забезпечення навчального процесу, успішного вивчення і засвоєння навчального матеріалу під час проведення службової підготовки, практичного відпрацювання дій з реагування на надзвичайні ситуації в умовах, максимально наближених до реальних. Навчально-матеріальна база - це навчальні класи, окремі робочі місця, полігони, шахти, смуги перешкод, вогневі смуги психологічної підготовки, газодимові та теплові камери, навчальні башти, стадіони, спортмайданчики, спорткомплекси, спортзали, тренажери, навчальні приміщення (лабораторії, класи, кабінети, бібліотеки), що використовуються для проведення службової підготовки та оснащені необхідним обладнанням, інвентарем, технічними засобами. Навчально-виробнича база, як правило, створюється територіальними органами управління і підрозділами.
Планування та облік проведення службової підготовки здійснюється з метою: планомірного ведення навчального процесу; забезпечення послідовності теоретичного і практичного навчання; обліку проведення занять та їх відвідування; здійснення контролю за навчальним процесом; підведення підсумків успішності; Основними навчально-методичними документами з планування службової підготовки є: наказ начальника (керівника) органу управління або підрозділу щодо організації службової підготовки у поточному навчальному році з визначенням складу навчальних груп, їх керівників; рекомендована тематика проведення занять із службової підготовки на поточний навчальний рік; календарний план розподілу навчального часу за видами підготовки і місяцями навчання на поточний навчальний рік; тематичний план проведення занять із службової підготовки з працівниками на поточний навчальний рік; план-графік проведення нічних перевірочних практичних занять на поточний навчальний рік; план-графік складання, коригування, відпрацювання документів оперативного реагування (планів, карток тощо) на об’єкти району можливих дій з реагування на надзвичайні ситуації та вивчення їх в оперативно-тактичному відношенні у поточному навчальному році; розклад занять на місяць (навчальний квартал); журнал обліку занять зі службової підготовки на поточний навчальний рік. Заступник Міністра полковник внутрішньої служби В.П.Бут |
|
Про організацію службової підготовки Типову навчальну програму проведення занять у системі службової підготовки з начальницьким складом структурних підрозділів ГУ МНС... |
ТЕЛЕФОНОГРАМА З метою якісної організації проведення занять зі службової підготовки, з особовим складом підрозділів, надсилаємо Вам методичку з... |
|
ТЕЛЕФОНОГРАМА 100 З метою підвищення професійного рівня та якісного проведення службової підготовки з особовим складом підрозділів області направляємо... |
ПОЛОЖЕННЯ про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького... Положення про організацію службової підготовки осіб рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту (далі... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із службової підготовки з радіотелефоністами... Тема: Вивчення району виїзду. Безводні ділянки. Місця зосередження запасів вогнегасячих речовин |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із службової підготовки з Маршрут слідування: вул. Наваринська, вул. В. Морська, вул. Дзержинського, вул. Колодязна |
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН проведення занять зі службової підготовки в групі... Організація забезпечення наглядово-профілактичної роботи в населених пунктах і об’єктах |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН проведення занять зі службової підготовки в групі... Основні положення Закону України №3745-XII від 17. 12. 1993 року «Про пожежну безпеку» |
|
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН проведення занять зі службової підготовки в групі... Основні положення Закону України №3745-XII від 17. 12. 1993 року «Про пожежну безпеку» |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН проведення занять зі службової підготовки з молодшим... Основні положення Закону України №3745-XII від 17. 12. 1993 року «Про пожежну безпеку» |