|
Скачати 2.42 Mb.
|
Провітрювання приміщень62. Повітря в службових приміщеннях підрозділів повинно відповідати санітарним нормам, не знижувати працездатності особового складу і не шкодити їхньому здоров'ю. 63. Приміщення підрозділів повинні систематично провітрюватися. Природне провітрювання у службових кабінетах проводиться самостійно особами, які працюють у цих кабінетах. По закінченні робочого дня усі вікна, кватирки (фрамуги) повинні бути зачинені. Примусова вентиляція здійснюється за допомогою наявних технічних засобів (приточно-витяжна вентиляція, системи кондиціонування повітря, кондиціонери, калорифери тощо). Наявні вентиляційні пристрої повинні утримуватися у справному стані. РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ МНС64. Охорона здоров'я особового складу МНС здійснюється шляхом виконання інженерних, матеріально-технічних і організаційних заходів. 65. До інженерних заходів відноситься обладнання службових приміщень та їх оформлення, створення необхідних безпечних тренувальних комплексів, знаряддя та інших устаткувань, що відповідають вимогам безпеки. 66. Проведення заходів щодо забезпечення охорони здоров'я особового складу містить у собі забезпечення особового складу необхідним спеціальним одягом і спорядженням, іншими індивідуальними та груповими засобами захисту, що забезпечують захист особового складу від шкідливих чинників при виконанні дій за призначенням. 67. Під організаційними заходами розуміється проведення заходів щодо своєчасного медичного огляду особового складу, навчання правилам безпеки праці, прийомам правильного та безпечного застосування наявних на озброєнні технічних засобів та ремонт цих засобів, вивчення питань забезпечення безпеки при виконанні робіт на об’єктах з наявністю шкідливих, вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів. 68. Керівники підрозділів зобов'язані систематично та всебічно проводити на практиці заходи, що спрямовані на створення умов для забезпечення охорони та стану здоров'я особового складу. Забезпечення соціальних гарантій працівників МНС здійснюється на підставі Законів України “Про правові засади цивільного захисту”, “Про пожежну безпеку” та інших законодавчих актів. 69. Працівники професійної пожежної охорони, а також особи, що знаходяться у штатах підрозділів МНС, але не мають спеціальних звань, відносяться до категорії робітників або службовців залежно від посади, яку вони займають, і мають соціальну захищеність у межах, передбачених відповідними законодавчими актами, що регламентують організацію діяльності цих підрозділів і Кодексом законів про працю. Цій категорії працівників МНС можуть встановлюватися й інші гарантії соціального захисту за рішенням місцевих органів виконавчої влади. РОЗДІЛ 6. ГАРНІЗОННА СЛУЖБАЗагальні положення 70. Органи управління, підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади МНС, пожежні підрозділи, незалежно від їхнього відомчого підпорядкування, а також підрозділи інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж розташовані в межах області, міста, району складають Гарнізон служби державний, обласний, міський і районний (у сільській місцевості). 71. На території України, з урахуванням адміністративно-територіального поділу, встановлюються такі територіальні Гарнізони служби: гарнізон цивільного захисту в Автономній Республіці Крим; Вінницький обласний гарнізон цивільного захисту; Волинський обласний гарнізон цивільного захисту; Дніпропетровський обласний гарнізон цивільного захисту; Донецький обласний гарнізон цивільного захисту; Житомирський обласний гарнізон цивільного захисту; Закарпатський обласний гарнізон цивільного захисту; Запорізький обласний гарнізон цивільного захисту; Івано-Франківський обласний гарнізон цивільного захисту; Київський міський гарнізон цивільного захисту; Київський обласний гарнізон цивільного захисту; Кіровоградський обласний гарнізон цивільного захисту; Луганський обласний гарнізон цивільного захисту; Львівський обласний гарнізон цивільного захисту; Миколаївський обласний гарнізон цивільного захисту; Одеський обласний гарнізон цивільного захисту; Полтавський обласний гарнізон цивільного захисту; Рівненський обласний гарнізон цивільного захисту; Севастопольський міський гарнізон цивільного захисту; Сумський обласний гарнізон цивільного захисту; Тернопільський обласний гарнізон цивільного захисту; Харківський обласний гарнізон цивільного захисту; Херсонський обласний гарнізон цивільного захисту; Хмельницький обласний гарнізон цивільного захисту; Черкаський обласний гарнізон цивільного захисту; Чернівецький обласний гарнізон цивільного захисту; Чернігівський обласний гарнізон цивільного захисту. Начальники ГУ МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за посадою є начальником відповідного територіального гарнізону цивільного захисту. Території, у межах яких організовується Гарнізонна служба міського та районного (у сільській місцевості) рівня, визначаються наказом начальника територіального Гарнізону служби. До складу територіальних Гарнізонів служби не входять підрозділи МНС центрального підпорядкування, за винятком сил і засобів навчальних закладів (навчально-методичних центрів), науково-дослідних закладів та територіальних аварійно-рятувальних підрозділів ДСВАРС МНС. Порядок залучення решти підрозділів центрального підпорядкування визначається МНС. 72. У кожному Гарнізоні служби організовуються внутрішня, гарнізонна і караульна служби. Задачами Гарнізонної служби є: забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу підрозділів цивільного захисту; підтримка постійної готовності особового складу Гарнізону служби до виконання дій за призначенням; організація спільної підготовки і злагодженої роботи підрозділів цивільного захисту; забезпечення зв'язку і взаємодії підрозділів цивільного захисту з іншими службами (водопостачання, енергетичної, газопостачання, міліції тощо); організація і забезпечення кваліфікованого керівництва силами і засобами Гарнізону служби залежно від виду надзвичайної ситуації. 73. Район безпосереднього обслуговування підрозділами МНС визначається наказом начальника Гарнізону служби. При цьому враховується, що радіус виїзду пожежно-рятувальних підрозділів, що мають на озброєнні пожежні автомобілі, як правило, не повинен перевищувати 3 км, стосується лише підрозділів, які обслуговують лише один населений пункт; для пожежно-рятувальних підрозділів, що охороняють об'єкти, радіус виїзду визначається будівельними нормами і правилами (ДБН) і, залежно від категорії з пожежної небезпеки будівель об'єкта, не повинен перевищувати 20– 30 км. Підрозділи МНС, що охороняють об’єкти на договірних засадах, рішенням начальника Гарнізону служби за узгодженням із керівництвом об'єктів, включаються до розкладу виїзду (плану залучення сил та засобів) з визначенням підрайонів виїзду на території населеного пункту, що прилягає до місця дислокації таких підрозділів у радіусі до 2 км. 74. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання задач гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил і засобів при гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха у Гарнізонах служби створюються оперативно-чергові служби. До оперативно-чергових служб відносяться: Оперативно-координаційний центр ГУ МНС у регіонах; технічна служба; газо-димозахисна служба; служба зв'язку Гарнізону; оперативно - диспетчерська служба. У Гарнізонах служби районного та міського рівнів, де відсутні штатні оперативно-чергові служби, виконання їх функцій здійснюється за рахунок особового складу органів управління та підрозділів МНС. РОЗДІЛ 7. СИЛИ І ЗАСОБИ ГАРНІЗОНУ СЛУЖБИ І ПОРЯДОК ЇХ ВИКОРИСТАННЯ 75. Сили Гарнізону служби включають у себе: особовий склад органів управління, підрозділів, навчальних та науково-дослідних закладів МНС, пожежно-рятувальних підрозділів, незалежно від їх відомчого підпорядкування, а також підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж. Для посилення Гарнізону служби в необхідних випадках у встановленому заздалегідь порядку може залучатися особовий склад підрозділів органів внутрішніх справ, військових частин Збройних Сил України, населення тощо. 76. Засобами Гарнізону служби є: пожежна, аварійно-рятувальна та інженерна техніка, засоби зв'язку, освітлення, вогнегасні речовини підрозділів МНС України, а також пожежна, аварійно-рятувальна, інженерна, пристосована і допоміжна техніка відомчої, місцевої, добровільної пожежної охорони, підрозділів інших сил цивільного захисту, які залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (їх небезпечних проявів) та гасіння пожеж, а також об'єктів народного господарства, що залучаються у заздалегідь визначеному порядку. 77. Порядок використання сил і засобів, що входять у Гарнізон служби, під час гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха визначається розкладом виїзду підрозділів (додаток 8), який затверджується начальником Гарнізону, а в районах сільської місцевості – планом залучення сил і засобів (додаток 9), розроблених начальником Гарнізону служби, і який затверджується рішенням (розпорядженням) місцевих органів виконавчої влади. 78. Порядок надання взаємної допомоги у гасінні пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха на територіях сусідніх Гарнізонів служби визначається спільним рішенням начальників Гарнізонів за погодженням з МНС. Кількість номерів (рангів) виклику для кожного Гарнізону служби і техніки, що висилається за ними, встановлюється начальником Гарнізону служби з урахуванням оперативної обстановки, наявності сил і засобів, та їх дислокації на території, що охороняється Гарнізоном служби. Для гасіння пожеж поза територією об'єкта, що охороняється, може залучатися пожежна техніка й особовий склад об'єктового пожежно-рятувального підрозділу. Кількість відділень, що виїжджають для надання допомоги в гасінні, визначається заздалегідь за узгодженням з керівниками об'єкта. 79. У підрозділах Гарнізону служби повинен бути 100 % резерв основних пожежних (пожежно-рятувальних) автомобілів і 50 % спеціальних, передбачених штатами, що повинні бути готові до використання їх за призначенням. Необхідний резерв аварійно-рятувальної, інженерної та допоміжної техніки встановлюється начальником територіального Гарнізону служби. 80. Використання сил і засобів Гарнізону служби повинно здійснюватись з урахуванням їх призначення, тактико-технічних можливостей та рівня підготовленості особового складу до виконання окремих видів робіт. Розклад виїзду підрозділів Гарнізону служби з переліком об'єктів, на які при отриманні першого повідомлення про пожежу подається підвищений номер (ранг) виклику, повинен знаходитись в Оперативно-координаційному центрі Гарнізону. На пункті зв’язку підрозділу повинні бути відповідні виписки з цього розкладу (додаток 10). РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ І АДМІНІСТРАТИВНИХ РАЙОНІВ 81. Гарнізонна служба забезпечує постійну готовність підрозділів МНС й інших пожежних та аварійно-рятувальних формувань, а також їх взаємодію з іншими службами. 82. Для чіткого визначення порядку спільних дій підрозділів МНС з іншими службами цивільного захисту гарнізону розробляються інструкції взаємодії, що регулярно відпрацьовуються. 83. Інструкції взаємодії повинні містити в собі: питання взаємного інформування про обстановку на території обслуговування (стан водомереж, аварійні роботи на газопроводі, відключення водомереж, перекриття проїздів тощо); порядок виклику служб на пожежі, інші надзвичайні ситуації й обсяг робіт, що виконуються, кількість техніки, яка залучається, й аварійні бригади; взаємні дії диспетчерських служб підрозділів МНС і служб взаємодії; обов'язки старшого аварійної бригади, що прибула за вимогою підрозділів МНС; порядок підпорядкованості аварійних бригад служб взаємодії і підрозділів МНС. 84. Інструкції взаємодії затверджуються спільним наказом начальника Гарнізону служби і керівниками відповідних служб та затверджуються місцевими органами влади. 85. Оперативно-координаційний центр та пункти зв’язку підрозділів МНС повинні мати прямий телефонний зв'язок (за взаємною згодою – радіозв'язок), зі службами взаємодії регіону, міста, району. РОЗДІЛ 9. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ГАРНІЗОННОЇ СЛУЖБИ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ 86. При ускладненні оперативної обстановки, а також на період державних, релігійних свят, проведення демонстрацій та інших масових заходів, органи управління та підрозділи МНС можуть переводитися на посилений варіант несення служби за наказом міністра, начальника територіального Гарнізону служби. 87. У наказі про переведення особового складу МНС на посилений варіант несення служби необхідно передбачити: обґрунтування необхідності введення посиленого варіанту несення служби; межі території, на якій вводиться посилений варіант несення служби; час, з якого вводиться посилений варіант несення служби, і строк, на який він вводиться; створення штабу ГУ МНС з його персональним складом та завданнями на період посиленого варіанту несення служби; призначення в органах управління та підрозділах відповідальних посадових осіб з числа керівного складу; створення мобільних оперативних груп для проведення оперативних перевірок несення гарнізонної та караульної служби і готовності підрозділів МНС до дій за призначенням, а також оперативного реагування у випадках виникнення пожеж, інших надзвичайних ситуацій; додаткові заходи щодо посилення охорони будівель і території у місцях дислокації підрозділів; обґрунтування необхідності залучення на чергування вільного від служби особового складу підрозділів, та того, який знаходиться у відпустці, відрядженні тощо, а також введення у бойовий розрахунок резервної техніки; порядок використання службового автотранспорту; порядок надання інформації про оперативну обстановку, пов’язану з підготовкою та проведенням заходів. 88. З метою належного забезпечення виконання обов’язків підпорядкованим особовим складом та готовності підрозділів МНС під час посиленого варіанту несення служби, керівникам та іншим посадовим особам Гарнізонів служби та підрозділів необхідно: посилити режим готовності зведених загонів ліквідації надзвичайних ситуацій та гасіння великих пожеж, пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення оперативного реагування на пожежі та надзвичайні ситуації; провести розрахунки сил та засобів, у тому числі додаткових, необхідних для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів; здійснити перевірку протипожежного водопостачання об'єктів, які задіяні у проведенні масових заходів. При виявленні недоліків негайно вжити заходів щодо їх усунення; здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання планів та карток пожежогасіння на об'єктах, які задіяні у проведенні масових заходів, організувати проведення пожежно-тактичних занять на таких об’єктах; здійснити перевірку технічного стану пожежної техніки, яка буде задіяна, та доукомплектувати її необхідним пожежно-технічним обладнанням, порошковими вогнегасниками, кошмою, гучномовцями, додатковими засобами зв'язку. Резервну техніку укомплектувати відповідно до норм належності; провести позапланові інструктажі особового складу щодо дотримання вимог безпеки праці під час виконання завдань, покладених на підрозділи на період посиленого варіанту несення служби та організувати проведення виховної роботи серед особового складу; закріпити начальницький склад за особливо важливими об'єктами і провести силами інженерно-інспекторського складу позапланові перевірки їх протипожежного стану, а також об'єктів по трасах проходження колон демонстрантів, площ і вулиць із масовим скупченням людей; організувати проведення денних і нічних перевірок несення служби у підрозділах МНС й стану техногенної та пожежної безпеки на об'єктах напередодні й у дні проведення заходів; посилити протипожежну охорону об'єктів, на яких проводяться заходи, силами спеціальних нарядів МНС; організувати цілодобове профілактичне обслуговування об'єктів, що охороняються пожежно-рятувальними підрозділами МНС на договірних засадах; укомплектувати бойові розрахунки караулів особовим складом за рахунок вільних змін, при необхідності організувати збір вільного начальницького і рядового складу; провести передислокацію підрозділів МНС з урахуванням обстановки, що склалася; забезпечити швидке й організоване зосередження сил і засобів, необхідних для ліквідації пожежі, наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха; організувати взаємодію із службами і формуваннями цивільного захисту та військовими підрозділами у разі їх залучення; при необхідності організувати залучення сил і засобів з інших Гарнізонів служби. 89. Служба особового складу підрозділів МНС, що охороняють об'єкти видобутку, підготовки та транспортування нафти й інших горючих і легкозаймистих речовин, з урахуванням особливостей їхньої роботи, може бути організована вахтовим методом. Рішення про ведення вахтового методу приймається міністром, начальником територіального Гарнізону служби за узгодженням з адміністрацією і профспілковими комітетами щодо охорони об'єктів при відповідному його обґрунтуванні, а також при створенні належних умов для несення служби і відпочинку особового складу підрозділів МНС. 90. Посилений варіант несення служби може бути введений на строк не більш як 60 діб. По закінченні строку, на який вводився посилений варіант несення служби, організація діяльності підрозділів МНС проводиться у режимі повсякденного функціонування. У випадках необхідності посилений варіант несення служби може бути подовжений не більш як на 30 діб. 91. Залучення особового складу органів управління та підрозділів МНС для виконання обов’язків під час посиленого варіанту несення служби є службовим обов’язком. У разі необхідності дозволяється залучати осіб рядового і начальницького складу понад установлену норму (120 годин на рік та оплачується відповідно до діючих умов оплати праці, або за згодою надається день відпочинку. Працівникам, які не мають спеціальних звань, за роботу в нічний час, вихідні та святкові дні оплата здійснюється відповідно до законодавства України. Некомплект особового складу для забезпечення діяльності підрозділу в режимі повсякденного функціонування не може бути підставою для введення посиленого варіанту несення служби. 92. При формуванні зведених загонів підрозділів цивільного захисту із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах, розбивається табір. Порядок розбивки табору надано в додатку (додаток 11). |
ТИМЧАСОВИЙ ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОЇ, ГАРНІЗОННОЇ ТА КАРАУЛЬНОЇ СЛУЖБ МНС УКРАЇНИ Законів України “Про правові засади цивільного захисту”, “Про пожежну безпеку” та Положення про порядок проходження служби особами... |
Додаток 11 Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України |
ОБЛАДНАННЯ Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України |
Перелік документів служби пожежно-рятувального підрозділу Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України |
НАКАЗ Про організацію внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в оперативно-рятувальних підрозділах ТУ МНС України у Миколаївській... |
Додаток 6 до ст. 42 Тимчасового порядку організації внутрішньої,... ... |
Територіальне управління МНС у Миколаївській області Про організацію внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в Жовтневому районному Гарнізоні цивільного захисту |
Часових показників прибуття до місця, локалізації та ліквідації пожеж... Організація роботи з належної організації оперативного реагування на пожежі та надзвичайні ситуації (події) в населених пунктах Жовтневого... |
Довідка на оперативну нараду начальницького складу СДПЧ-1 Аналіз... УМНС України в Миколаївській області №290 від 14. 07. 2011 р. «Про організацію внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в оперативно-рятувальних... |
ТЕЛЕФОНОГРАМА №886 НАКАЗ Про організацію внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в Миколаївському міському Гарнізоні цивільного захисту |