|
Скачати 0.66 Mb.
|
Договір перевезення Міністерство освіти і науки України План стор. Вступ…………………………………………………………………………………3 1. Поняття договору, класифікація...........................................................................4 2. Договір перевезення вантажу, багажу, пасажирів, пошти…………………….7 2.1. Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів…..9 2.2. Виконання договорів про перевезення вантажів………………………….13 2.3. Відповідальність сторін за перевезення вантажів…………………………17 3. Договір чартеру (фрахтування)…………………………………………………21 4. Договір найму (оренди) транспортного засобу………………………………..22 5. Договір про буксирування……………………………………………………...23 6. Договір транспортного експедирування..……………………………………..24 7. Договір перевезення пошти…………………………………………………….27 8. Претензії та позови при перевезеннях…………………………………………28 Висновки…………………………………………………………………………....31 Список використаної літератури………………………………………………….33 Вступ Цивільне право – це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють відносини власності в її різноманітних формах, товарно-грошові відносини і деякі особисті немайнові відносини за участю громадян, організацій та інших соціальних утворень з метою повнішого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. Цивільне право містить правові механізми для функціонування економіки, розподілу в суспільстві матеріальних благ тощо і від ефективності цивільно-правового регулювання багато в чому залежить успіх ринкових відносин в Україні. Економіку будь-якої держави важко уявити без транспортних послуг. При цьому важливим є перевезення вантажів, багажу, пасажирів і пошти незалежно від обсягу послуг та відповідальності сторін; результат, якого прагнуть досягти сторони, – переміщення товарно-матеріальних цінностей чи людей. Перевезення кожним конкретним видом транспорту має свою специфіку. Однак у цього виду послуг є і свої загальні правила, про які не повинні забувати ні перевізники, ні їх клієнти. Недотримання цих правил може обернутися додатковими проблемами і непередбаченими витратами. У курсовій роботі я якраз і намагався описати, на що варто звернути увагу, щоб уникнути помилок при укладенні та виконанні договорів перевезення. При цьому відмічу, що зроблено акцент на питання вантажних перевезень, адже саме вони відзначаються складністю регулювання та потребують найпильнішої уваги стосовно їх організації. Курсова робота на тему: “Договір перевезення” складається з наступних розділів: вступу, 1) поняття договору, класифікація, 2) Договір перевезення вантажу, багажу, пасажирів, пошти, 2.1) Зміст, укладення та оформлення договорів про перевезення вантажів, 2.2) Виконання договорів про перевезення вантажів, 2.3) Відповідальність сторін за перевезення вантажів; 3) Договір чартеру (фрахтування); 4) Договір найму (оренди) транспортного засобу; 5) Договір про буксирування; 6) Договір транспортного експедирування; 7) Договір перевезення пошти; 8) Претензії та позови при перевезеннях; висновків та списку використаної літератури. Дана тема курсової роботи є досить актуальною на сьогоднішній день, оскільки посилюється роль цивільно-правового договору в самостійній організації господарської діяльності суб’єктів товарно-грошових відносин. Все це свідчить про зростаючу соціальну цінність цивільного права в правовій державі і визначає його місце в системі правових галузей. І тому обрана мною тема широко розкривається в усій цивільно-правовій літературі. Поняття договору, класифікація. Договір – це угода двох або кількох осіб (сторін) про встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин і є найпоширенішою формою виникнення зобов’язання. Договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Розрізняють дві стадії укладення договору: пропозиція однієї сторони укласти договір (оферта) і прийняття пропозиції (акцепт). Форма договору може бути усною і письмовою. У ряді випадків закон вимагає дотримання нотаріальної форми посвідчення договору. Договори можуть бути класифіковані за різними критеріями, що мають юридичне значення, на такі основні види: залежно від інтересів і мети, договори можуть бути: платними (кожна з сторін має вигоду з договору); безоплатними (тільки одна сторона має вигоду); казуальними (визначена мета); абстрактними ( невизначена мета); договори можуть бути: планові (на основі державного замовлення і державних контрактів відповідно до планових завдань); регульовані (укладають вільно їх суб’єкти); за формою договори можуть бути: письмовими; усними; нотаріально посвідченими; конклюдентними (коли суб’єкт мовчить, і це визначається виявом його волі укласти договір передбачений законодавством). Зміст будь-якого договору характеризується його умовами. Змістом договору є права та обов’язки сторін, встановлені ними. Цивільним кодексом України передбачені такі види конкретних договорів: договір купівлі-продажу, оренди, міни, дарування, позики, доручення, перевезення, підряду, майнового найму. Всі ці договори відносяться до зобов’язального права. Розглянемо більш детально договір перевезення. Загальні правила перевезення закріплено сьогодні у двох фундаментальних документах – Цивільному Кодексі України і Господарському Кодексі України. Причому в цьому питанні їх норми не завжди збігаються. Які ж правила застосовувати на практиці? Щоб відповісти на це запитання, необхідно розмежувати сфери дії цих законодавчих актів. Більшість фахівців сьогодні погоджуються, що ЦКУ містить загальні норми, які поширюються на всіх учасників цивільних відносин, а ГКУ – пріоритетніші спеціальні норми стосовно учасників господарських відносин (суб'єктів господарювання), і тільки їх. Погоджуючись із такою позицією, подальший розгляд загальних правил укладення та виконання договорів перевезення вантажів вестимемо у двох напрямках: 1) правила, що діють при укладенні та виконанні договору перевезення вантажу між перевізником – суб'єктом господарювання і споживачем його послуг, який не є суб'єктом господарювання; 2) правила, що діють при укладенні та виконанні договору перевезення між суб'єктами господарювання. У першому випадку «працюватиме» тільки цивільне законодавство, а у другому – цивільне та господарське законодавство в комплексі, де перевага буде за останнім. Почнемо з головного – визначення договору перевезення вантажу. Що таке договір перевезення вантажу? Чинне законодавство виділяє два різновиди договору перевезення вантажу: разовий та довгостроковий. Визначення разового договору перевезення вантажу міститься у статті 909 ЦКУ і частині 1 статті 307 ГКУ (табл. 1). Таблиця 1 Визначення договору перевезення вантажу
Ці визначення надзвичайно важливі в тому плані, що дають перелік умов, необхідних для разового договору перевезення вантажу. Виходить, що такий договір у будь-якому разі має містити: 1) характеристики вантажу (найменування, сорт, вага, кількість місць тощо); 2) пункт призначення, куди має бути доставлено вантаж. Що стосується розміру плати за перевезення, то вона може встановлюватися за домовленістю сторін згідно із затвердженими тарифами (наприклад, на залізничному транспорті). Якщо розмір провізної плати не визначено, то згідно з частиною 1 статті 916 ЦКУ справляється «розумна» плата. Водночас господарський договір перевезення вантажу, укладений між суб'єктами господарювання, крім цих умов, має містити також і строк доставлення вантажу (або посилання на документ, яким установлено цей строк). За довгостроковим договором здійснюється не одна, а ціла серія перевезень вантажів. Особливості змісту такого договору встановлено статтею 914 ЦКУ і частиною 3 статті 307 ГКУ (табл. 2). Крім того, згідно з нормами статті 180 ГКУ довгостроковий договір перевезення вантажу між суб'єктами господарювання повинен містити строк дії. Особливість договору перевезення вантажів полягає в тому, що вантажоодержувач, не беручи участі в укладенні договору, набуває права вимоги до перевізника щодо видачі вантажу в пункті призначення. При невиконанні перевізником обов'язку стосовно доставлення вантажу на адресу одержувача він має право пред'явити до нього претензію з приводу втрати вантажу, а при неналежному виконанні ним обов'язків – претензію з приводу нестачі або пошкодження вантажу, а також із приводу прострочення в його доставлені. Таблиця 2 Вимоги до змісту довгострокового договору перевезення вантажу
Договори, що стосуються перевезення Усі послуги, пов'язані з переміщенням вантажів, можна поділити на чотири групи. Такий поділ дасть нам можливість визначити певний вид правочину, який регулюватиме відносини між сторонами. Схематично це може бути представлено таким чином: Договір перевезення вантажу, пасажирів, багажу та пошти Перевезення вантажу, пасажирів та багажу здійснюється транспортом, який в усіх своїх різновидах є частиною єдиної транспортної системи України. Відповідно до статті 21 Закону України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р. № 232/94-ВР єдину транспортну систему України становлять: • транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен); • промисловий залізничний транспорт; • відомчий транспорт; • трубопровідний транспорт; • шляхи сполучення загального користування. Єдина транспортна система має відповідати вимогам суспільного виробництва та національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України. Правова база, за якою здійснюється регулювання відносин, що виникають при переміщенні вантажів, багажу та пасажирів, поєднує різні нормативні акти і документи. Це свідчить про багатогранність вказаних відносин та про неабияку фахову підготовку спеціалістів, що вирішили розпочати дані відносини. Відповідно до статті 908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, укладення якого є обов'язковим. Перевезення здійснюється відповідно до загальних правил перевезення і спеціальних умов. Цивільним кодексом та іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами і правилами, що видаються відповідно до них, встановлюються загальні правила перевезення. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законами України, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Окрім умов перевезення, встановлених нормативними актами, такі умови можуть встановлюватися так само і договором перевезення. Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Такий договір має бути укладений у письмовій формі, а його укладення має бути підтверджено складенням транспортної накладної (коносамента чи іншого документа, встановленого транспортними кодексами, або статутами) [5,374]. За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу – також доставити багаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу – за його провезення (ч.2 ст. 358 ЦК України). Перевезення пасажирів здійснюється залізничним, річковим, морським, повітряним та автомобільним транспортом, а в містах – метрополітеном, трамваями і тролейбусами. Існують автомобільні приміські, міжміські автобусні, а також перевезення маршрутними та вантажопасажирськими таксомоторами. Перевезення за плату пасажирів та їхніх речей громадянами, які здійснюють їх епізодично, регулюються нормами про договір підряду, а не правилами транспортного законодавства. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею квитка і багажної квитанції, форми яких установлені транспортними кодексами (статутами). Перевізник зобов’язаний доставити пасажира до місця призначення. |
Страхування відповідальності. ПЛАН Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під... |
Рекомендована кількість годин 4 Поняття та загальна характеристика договору перевезення. Правове регулювання перевезення |
Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів» Методичних рекомендацій щодо розроблення Керівництва аеродрому (вертодрому) 17. 1, o) |
Про повторне відстеження дії регуляторного акту рішення міськвиконкому... Про встановлення тарифів на послуги з перевезення твердих побутових відходів, їх захоронення, перевезення рідких побутових відходів... |
Аналі з регуляторного впливу проекту рішення виконавчого комітету... Проект рішення виконавчого комітету Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів громадським транспортом загального користування... |
Транспорт одна з головних галузей господарства, яка здійснює перевезення... Не випадково транспорт називають "кровоносною системою економіки", адже він є необхідною умовою її функціонування. Світовий транспорт... |
План Вступ І. Поняття і значення договору поставки. Порядок і способи... Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне... |
Закону України «Про дорожній рух» України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей до- рожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних... |
Про затвердження Правил перевезення пасажирів Відповідно до Закону України "Про залізничний транспорт" та Порядку обслуговування |
Твердих побутових відходів, їх захоронення, перевезення рідких побутових... Кременчуцької міської ради Полтавської області Про встановлення тарифів на послуги з перевезення твердих побутових відходів, їх захоронення,... |