|
|
Скачати 2.95 Mb.
|
| Міністерство освіти і науки України Сумський державний університет Конотопський інститут К афедра фундаментальних та загальнонаукових дисциплін Л Е К Ц І Й Н І М А Т Е Р І А Л И З ДИСЦИПЛІНИ «Господарське законодавство» Укладач: викладач Н.М. Кондратенко Конотоп 2009 З М І С Т Тема 1 ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА ТА ГОСПОДАРЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА § 1. Поняття господарського права та господарської діяльності………………………………………………………………………………………………………3-5 § 2. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства……………………………………………………………………………………………….6-8 § 3. Нормативні акти господарського законодавства: поняття та види…………………………………………………………………………………………..8-10 § 4. Система господарського законодавства……………………………………………………………………………………………………………………………………..10-12 Тема 2 СУБ ЄКТИ ГОСПОДРЮВАННЯ § 1. Поняття , ознаки та види суб’єктів господарювання………………………………………………………………………………………………………………….13-14 § 2. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприємці)……………………………………………………………………..14-18 § 3. Юридичні особи 3.1. Підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація………………………………….…18-23 3.2. Господарські товариства як суб'єкти підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..…….23-26 3.3. Акціонерне товариство………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..27-31 3.4 Товариство з обмеженою відповідальністю………………………………………………………………………………………………………………………………..31-33 3.5. Товариство з додатковою відповідальністю………………………………………………………………………………………………………………………….……33-34 3.6. Повне товариство………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..……………….34-35 3.7. Командитне товариство……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….35-36 3.8. Об'єднання підприємств………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………36-40 3.9. Поняття та види бірж……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………40-42 Тема 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ § 1. Реєстрація суб'єкта господарської діяльності у державних органах. Отримання дозволів на початок роботи 1.1. Державна реєстрація суб'єктів господарської діяльності……………………………………………………………………………..…………………………..42-49 1.2. Реєстрація суб'єктів господарської діяльності в державних органах та установах…………………………………………………………………..49-55 1.3. Отримання дозволів на початок роботи……………………………………………………………………………………………………………………………………..55-56 § 2. Перереєстрація суб'єктів господарської діяльності. Державна реєстрація внесення змін (доповнень) до установчих документів юридичних осіб. Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………56-58 § 3. Установчі документи юридичних осіб - суб'єктів господарської діяльності……………………………………………..……………………………….58-60 § 4. Ліцензування господарської діяльності……………………………………………………………………………………………………………………………..……….60-65 § 5. Патентування господарської діяльності……………………………………………………………………………………………………………………………………..65-69 Тема 4 ПРИПИНЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ § 1. Поняття та підстави припинення суб'єктів господарювання………………………………………………………………………………………………………69-72 Тема 5 ДОГОВІРНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ § 1. Поняття та ознаки господарського договору………………………………………………………………………………………….…………………………..………72-74 § 2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів……………………………………………………………………………………………………………74-76 § 3. Виконання господарських договорів…………………………………………………………………………………………………………………………………..………77-78 § 4. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань………………………………………………………………………………..………………………….78-81 Тема 6 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАХИСТУ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ § 1.Поняття економічної конкуренції. Види порушень законодавства про захист економічної конкуренції………………………………..81-84 § 2. Засоби захисту від недобросовісної конкуренції……………………………………………………………………………………………..…………………..…….84-86 Тема 7 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ § 1. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні…………………………………………………………………….…………………………..……….86-89 § 2. Поняття інвестиційної діяльності. Основні форми здійснення іноземних інвестицій в Україні………………….………………………….89-92 § 3. Правовий режим вільних економічних зон…………………………………………………………………………………………………………………………………92-94 Тема 8 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА § 1. Поняття та головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію………………………………………………………………………………….94-97 § 2. Субєкти приватизації…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….97-98 § 3. Приватизаційний процес………………………………………………………………………………………………………………………………………......................98-101 § 4. Способи приватизації…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….…101-102 Тема 9 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКРУТСТВА § 1. Поняття банкрутства…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..…….102-103 § 2.Повноваження державного органу з питань банкрутства……………………………………………………………………………………………………….103-104 § 3. Провадження у справах про банкрутство………………………………………………………………………………………………………………………………104-106 § 4.Черговість задоволення вимог кредиторів……………………………………………………………………………………………………………………………..106-107 Тема 10 ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ § 1. Досудове врегулювання господарських спорів……………………………………………………………………………………………………………………...107-108 § 2. Конституційні гарантії захисту прав суб’єктів господарювання……………………………………………………………………………………………..109-109 § 3 Система господарських судів……………………………………………………………………………………………………………………………………………………109-109 § 4. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ………………………………………………………………………………………………110-110 Список використаних нормативно-правових актів та літератури………………………………………………………………………………………………...111-111 Тема 1. ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА § 1. Поняття господарського права та господарської діяльності Господарське право, як і будь-яку іншу юридичну дисципліну, можна визначити насамперед за предметною ознакою, тобто за сукупністю суспільних відносин, що регулюються нормами господарського права. З цієї точки зору господарське право — система норм, які регулюють господарські відносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет господарського права. Зміст предмета господарського права визначається двома основними поняттями: "народне господарство" і "господарська діяльність". Зазначені поняття визначаються у чинному законодавстві України. Так, згідно із Законом "Про економічну самостійність України" від 3 серпня 1990 р. до народного господарства України належать усі розташовані на її території підприємства, установи, організації. В сукупності вони утворюють народногосподарський комплекс України (ст. 1). Це основне коло суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність. Історично склалося так, що абсолютна більшість цих суб'єктів є державними організаціями. У зв'язку з цим держава як власник цих підприємств, установ та організацій здійснює в широких межах державне регулювання економіки. Відносини, що виникають при цьому, регулюються різними галузями права: господарським, адміністративним, фінансовим та ін. Поняття "господарська діяльність" слід визначати також виходячи з позиції законодавця, тобто на підставі ст. 1 Закону України "Про підприємництво" та статей 1, 20—22 Закону України "Про підприємства* в Україні". Господарська діяльність як предмет господарського права — це виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг для одержання прибутку. Здійснюють її господарюючі суб'єкти — власники або володільці основних фондів і оборотних коштів. Підприємства — суб'єкти господарського права можуть здійснювати всі види господарської діяльності, які не заборонені законодавством України і не суперечать їхнім статутам (ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні"). Господарську діяльність розглядають як суспільне корисну діяльність членів суспільства, їхніх спілок (об'єднань) щодо виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт. Суспільне корисна господарська діяльність: по-перше полягає у виробництві продукції, виконанні робіт наданні послуг не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб інших осіб; по-друге, виконується на професійних засадах; по-третє, результати такої діяльності мають реалізовуватися за плату, тобто функціонувати як товар; по-четверте, поєднує як приватні інтереси виробника, так і публічні інтереси (держави, суспільства, значних верств населення тощо). Наведені ознаки дають змогу визначити господарську діяльність як таку суспільне корисну діяльність членів суспільства та їх об'єднань щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг для їх реалізації за плату (як товару), що грунтується на поєднанні приватних і публічних інтересів і здійснюється професійно. Залежно від мети, способу організації та здійснення господарської діяльності виділяють два її види — підприємницьку (комерційну) і непідприємницьку (некомерційну). Непідприємницька господарська діяльність здійснюється для задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості такої діяльності: отримання прибутку від такої діяльності відіграє другорядну роль (такою є діяльність частини казенних, експериментальних та інших планово-збиткових підприємств, які фінансуються за рахунок державних дотацій). Підприємницька господарська діяльність здійснюється суб'єктом господарювання як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отриманти прибуток, яку здійснюють фізичні та юридичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Господарське право України розвивається як система норм, які регулюють три сектори економіки. Домінуючим є державний сектор, до якого належать різні господарюючі суб'єкти, засновані на державній власності (близький до нього сектор, заснований на комунальній власності). Другий сектор становлять підприємства, засновані на колективній власності (західні економічні теорії вважають його приватним, але він у нашій країні настільки одержавлений, що вважати його приватним немає достатніх підстав). Це — колективні підприємства, виробничі кооперативи, господарські товариства. Третім, найбільш цікавим сектором, що швидко розвивається, є приватний сектор. З розвитком процесу приватизації майна державних підприємств питома вага цього сектора зростатиме. Слід враховувати також і те, що господарське право регулює відносини щодо державного регулювання економіки, яке здійснюється у певних правових формах і за допомогою певних методів. Об'єктивними чинниками, що зумовлюють необхідність державного регулювання господарського життя, є: • виконання державою соціальних функцій — забезпечення умов для нормальної життєдіяльності суспільства, в тому числі у сфері економіки. Таким чином держава виконує функцію організації господарського життя суспільства; • наявність у держави на праві власності ще досить значного масиву майна (передусім засобів виробництва), що зумовлює управління державним сектором економіки з боку держави-власника. Як носій політичної влади і як власник значної частини засобів виробництва держава здійснює державне регулювання економіки в таких основних формах: • державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23 березня 2000 р. державне прогнозування економічного і соціального розвитку — це науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. Програма економічного і соціального розвитку України — це документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери. Система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з: прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди; Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період; прогнозів економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на середньостроковий період; програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на короткостроковий період; прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період; програм розвитку окремих галузей економіки (ст. 5 Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України"); — управління як правова форма державного регулювання економіки означає прийняття компетентним органом юридичне значущих рішень для суб'єктів господарювання з оперативних питань господарського життя (державна реєстрація суб'єктів підприємництва, ліцензування певних видів господарської діяльності, встановлення лімітів використання природних ресурсів, квотування зовнішньоекономічних операцій тощо); — контроль як правова форма державного регулювання економіки — це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на визначення компетентними органами ступеня відповідності фактичних напрямів і результатів діяльності cуб'єктів господарського життя встановленим державою правилам, нормам і нормативам, а також виявлення порушень у діяльності цих суб'єктів, вжиття заходів щодо їх усунення, у тому числі застосування господарсько-правових санкцій. Так, відповідно до ст. 32 Закону України "Про підприємства в Україні" контроль за окремими сторонами діяльності підприємства здійснюють: державна податкова інспекція (за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством);1 державна контрольно-ревізійна служба (за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому); державні органи, на які покладено нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною та екологічною безпекою, інші органи відповідно до законодавства України3; — нормативне регулювання як правова форма державного регулювання економіки означає встановлення компетентними державними органами правил здійснення господарської діяльності. Воно здійснюється шляхом визначення правового статусу суб'єктів господарювання, правового режиму їхнього майна; правових засад і гарантій підприємництва; правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання; порядку укладання та виконання господарських договорів, заходів майнової відповідальності за порушення у здійсненні господарської діяльності; засад зовнішньоекономічної діяльності та митної справи тощо. Правові форми державного регулювання економіки реалізуються за допомогою певних способів впливу на поведінку суб'єктів господарювання. Такі передбачені законодавством способи впливу держави на поведінку суб'єктів господарського життя з метою отримання необхідного суспільству результату можна назвати методами державного регулювання. Традиційно в науці господарського права виділяють дві групи методів впливу держави на економіку, на поведінку суб'єктів господарювання — адміністративні та економічні. Виходячи з цього, адміністративні методи — це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу (обов'язкового припису) компетентного органу, що підлягає виконанню суб'єктом господарювання незалежно від того, чи вигідно це виконання йому економічно, чи ні. Економічні методи — це такі способи впливу держави на економіку, на суб'єктів господарювання, за яких необхідний суспільству результат досягається шляхом стимулювання суспільного виробництва, через економічний інтерес виконавців (як за допомогою матеріального заохочення, так і за допомогою майнової відповідальності за результати господарської діяльності). Адміністративні та економічні методи застосовуються у межах чинного господарського законодавства залежно від конкретних економічних, політичних та інших умов, а також виходячи з мети і завдань, що стоять перед державою і суспільством на певному історичному проміжку часу. З часом елемент державного регулювання зменшуватиметься, норми господарського права України будуть "комерціалізуватися". Воно перетворюватиметься на комерційне право, яке діятиме паралельно з цивільним. У країнах ринкової економіки правові системи традиційно включають комерційне (не господарське, як у нас) право. Це системи норм права, що регулюють комерційну діяльність у широкому розумінні, тобто виробництво і купівлю-продаж товарів, робіт, послуг (а не в розумінні "правил торгівлі"). У таких країнах, як Німеччина, Франція, Сполучені Штати Америки, комерційне право кодифіковано у формі комерційних кодексів (в Японії — господарського кодексу), які діють паралельно з цивільними кодексами. |
|
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |
Економічні науки Гладкий, Олександр Віталійович. Менеджмент регіонального розвитку : навч посіб. / О. В. Гладкий. – К. Академвидав, 2013. – 248 с.... |
|
ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу» Час і значні зміни в житті держави виявили непереконливість деяких поглядів на адміністративний процес, інші ж можуть слугувати теоретичною... |
Теоретичний матер і ал. Продовольча проблема Серед глобальних проблем, які безпосередньо впливають на долю людства, виділяють продовольчу. Вона визначається спроможністю Землі... |
|
Н. М. Скороход Історія економіки та Навчально-методичний посібник з історії економіки та історії економічних вчень до семінарів та організації самостійної роботи для... |