|
|
Скачати 2.95 Mb.
|
|
Тема: ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ § 1. Досудове регулювання господарських спорів Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених ГПК України, а також за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором. Спори, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні, можуть бути передані на вирішення господарського суду за умови додержання сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх досудового врегулювання. Порядок досудового врегулювання спорів визначається ГПК, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин. Справи за заявою прокурора чи його заступника, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів. Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій (далі - акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно. Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. У претензії зазначаються: а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії; б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти; в) вимоги заявника; г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів. Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії. Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців. Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами. При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі. У відповіді на претензію зазначаються: а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь; б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці; в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обгрунтовують відхилення претензії; г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів. Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії. Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку. Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". До заяви про порушення виконавчого провадження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії. Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши ретензію, просить з різних причин не стягувати з нього визнану суму. За необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної суми. В разі порушення строків розгляду претензії, чи залишення її без відповіді господарський суд при вирішенні господарського спору має право стягти в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штраф у розмірі 2 процентів від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. § 2. Конституційні гарантії захисту прав суб’єктів господарювання Відповідно до Конституції України (ст. 13) держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Усім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Суб’єкти господарювання вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Організація і діяльність господарського суду визначаються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій України», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також міжнародними договорами. § 3. Система господарських судів Господарські суди відповідно до Закону України «Про судоустрій України» відносяться до спеціалізованих судів. Систему спеціалізованих господарських судів складають:
Місцеві господарські суди є основною ланкою спеціалізованих господарських судів, оскільки як суди першої інстанції, вони виконують значний обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів, розгляду справ про банкрутство і стоять найблище до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають. Повноваження: - вирішують господарські спори, віднесені до їхньої компетенції, розглядають справи про банкрутство; - переглядають за НВО прийняті ними рішення; - аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції Вищому господарському суду України. Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції. Відповідно до Указу Президента України від 11.07.01р. № 511 «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України » в Україні створені 11 апеляційних господарських судів і зазначені території, на які поширюються повноваження даних апеляційних судів. Повноваження: - переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження; - переглядає за НВО прийняті ним рішення; Вищий господарський суд є вищим судовим органом господарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах. Повноваження:
§ 4. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ. Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизації державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб. Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. Справи у спорах/, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Справи у спорах, що виникають при виконання господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи про банкротство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника. Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу. Справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні мацном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю розглядаються господарським судом міста Києва. Справи в спорах, у яких відповідачем є нерезидент України, що не має представництва на території України, розглядаються за місцезнаходженням відповідача. Список використаних нормативно-правових актів та літератури: 1. Конституція України від 28.09.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 30. – ст. 141. 2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.// ВВР. – 2003. - № 18. – ст. 144. 3. Закон України Про дію міжнародних договорів на території України від 11 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 10. — Ст. 137. 4. Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992 р.// ВВР. – 1992. - №48. – Ст. 650. 5. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. // ВВР. — 1991.— № 29. — Ст. 377. 6. Закон України Про міжнародні договори України від 22 .12. 1993. // ВВР.- 1994. - № 10. – Ст. 45. 7. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 19 вересня. 8. Закон України «Про власність» від 07.02.1991 № 697-12 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249. 9. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18. 06.1991 р. //ВВР. – 1991. - № 38. – Ст. 508. 10. Закон України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 р. //ВВР. – 1992. - №10. – Ст. 139. 11. Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. //ВВР. – 1991. - № 39. – Ст. 510. 12. 13. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. // ВВР. – 2003 р., № 31-32, стаття 263. 14. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р.// ВВР. – 1991 р., № 49, стаття 682. 15. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06. 2000р.// ВВР. – 2000 р., № 36, стаття 299. 16. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р.// ВВР. – 2001 р., № 5-6, стаття 30. 17. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р.// ВВР. – 1991 р., № 47, стаття 646. 18. Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» // ВВР. – 1991 р., № 46, стаття 616. 19. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.1992// ВВР. – 1992 р., № 50, стаття 676. 20. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р.// ВВР. – 2001 р., № 12, стаття 64. 21. Закон України «Про захист від недобросовісної конуренції» від 07.06.1996р.// ВВР. – 1996 р., № 36, стаття 164. 22. Закон України «Про відновлення платоспроможності баржника або визнання його банкрутом» від 30.06.1999р..// ВВР. – 1999 р., № 12, стаття 64. 23. Закон України «Про Антимонопольний комітет України »від 26.11.1993р.// ВВР. – 1993 р., № 50, стаття 472. 24 Класифікація організаційно-правових форм господарювання, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. N 97 25. Підприємницьке право. Книга 2: Підручн./За ред. О.В.Старцева. - К.: Істина, 2005. –С. 600 26. Пігач Я.М., Труфанова Л.М. Господарське законодавство: Навчальний посібник. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. 27. Хозяйственное право: Учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др. Под. Ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с. – Библиогр.: С. 897-899. 28. Советское хозяйственное право / Под общей ред. д. ю. н., проф. И. Г. Побирченко. – К.: Вища школа, 1985. – С. 26. 29. Господарське право: Навчальний посібник / Жук Л. А., Жук І. Л.,. Неживець О. М: Наук, керівник Л. А. Жук. — К.: Вид-во Кондор, 2003. — С.400 30. Щербина В . С . Господарське право України . – К. , Юрінком Інтер, 2007 – 3-тє видання –С. 350 1 Див.: ст.. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 6. – С. 37. |
| МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |
Економічні науки Гладкий, Олександр Віталійович. Менеджмент регіонального розвитку : навч посіб. / О. В. Гладкий. – К. Академвидав, 2013. – 248 с.... |
| ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу» Час і значні зміни в житті держави виявили непереконливість деяких поглядів на адміністративний процес, інші ж можуть слугувати теоретичною... |
Теоретичний матер і ал. Продовольча проблема Серед глобальних проблем, які безпосередньо впливають на долю людства, виділяють продовольчу. Вона визначається спроможністю Землі... |
| Н. М. Скороход Історія економіки та Навчально-методичний посібник з історії економіки та історії економічних вчень до семінарів та організації самостійної роботи для... |