|
|
Скачати 1.71 Mb.
|
|
3. С. після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок. Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну із кімнат будинку у довічне користування Р. На прохання Р. надати кімнату у користування С. відмовив, пояснивши це тим, що цю кімнату зараз займає наймач Т., з яким було укладено договір найму. Р. звернувся з позовом до С., вимагаючи передання йому у користування кімнати. Під час розгляду справи С. заявив клопотання про притягнення до участі у справі Т. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Т. з’явився за викликом суду і у судовому засіданні надав пояснення у справі на користь відповідача. Чи є підстави для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору? 4. Д. уклав договір позики з А., за яким позичав А. 25 тис. грн на один рік. Через деякий час Д. здійснив поступку вимогою, передавши свої права як кредитора за договором позики С. Оскільки А. не повернув гроші у встановлений договором строк, С. звернувся до нього з позовом про стягнення грошей. Під час розгляду справи Д. звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача. Чи є підстави для задоволення такої заяви? Який процесуальний порядок допуску до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору? 5. У суді слухалась справа за позовом М. до Л. про визнання права власності на одну третину житлового будинку. Після видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення по справі до канцелярії суду надійшла позовна заява Ш., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви Ш., постановивши про це ухвалу. До якого моменту в справу може вступити третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору? Чи правомірні дії суду? 6. Б. звернувся з позовом до Г. про витребування з чужого незаконного володіння автомобіля марки BMW, який у свій час був викрадений у нього і внаслідок здійснених органами внутрішніх справ дій знайдений у Г. Під час розгляду справи Г. зазначав, що він є добросовісним покупцем і звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, К., у якого він придбав цей автомобіль. К., у свою чергу, також звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи В., у якого К. придбав цей автомобіль. Чи підлягає задоволенню клопотання Г.? Чи підлягає задоволенню клопотання К.? 7. У суді розглядався позов А. до С. та приватного нотаріуса Г. про визнання договору позики неукладеним та виконавчого напису недійсним. Суд позов задовольнив. В апеляційному суді рішення суду першої інстанції було скасоване та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову. А. звернувся із касаційної скаргою до Верховного Суду України з проханням про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України задовольнила касаційну скаргу частково, скасувала всі постановлені по справі рішення і відправила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи зазначені рішення, колегія суддів зазначила, що, оскільки позивач стверджував, що позикове зобов’язання укладено у зв’язку з компенсацією сум по договору купівлі-продажу акцій, тобто для приховання від держави справжніх доходів, то під час по-вторного розгляду справи суду першої інстанції слід залучити до участі у справі як третю особу державу в особі органів, які її представляють (податкові органи, органи прокуратури). Чи правильні дії Верховного Суду стосовно залучення органів держави як третіх осіб по даній справі? Тема 9. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб Завдання 1. Тячівський районний суд ухвалою від 2 липня 2006 р., залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Закарпатської обл.від 9 вересня 2006 р., відмовив у відкритті провадження у справі за позовом прокурорар-ну в інтересах Борисової до Никонова про повернення самовільно захопленої земельної ділянки та знесення огорожі. Суди виходили з того, що Борисова не належить до осіб, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть самостійно захистити свої права. Верховний Суд України ухвалою від 4 лютого 2007 р. скасував ухвалені по справі судові рішення та відправив справу на розгляд до суду першої інстанції. Чи првильні рішення районого та апеляційного судів? Які доводи, докази могли бути підставою для постановлення вказаного судового рішення Верховним Судом України? 2. Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 28 листопада 2005 р. задоволений позов прокурора м. Алушти, який був ним пред’явлений в інтересах неповнолітніх та деяких пенсіонерів до ліквідаційної комісії ВАТ “Фазан”, ЗАТ “Полюс”, ЗАТ “Салют”, виконкому Алуштинської міської ради про визнання незаконним рішень загальних зборів і правління ВАТ “Фазан” і визнання недійсними установчих договорів та державної реєстрації через значні порушення Закону України “Про господарські товариства”. В апеляційному порядку ухвалою судової колегії апеляційного суду АР Крим від 12 січня 2006 р. вищезазначене рішення суду першої інстанції було скасоване і позовна заява прокурора на підставі п.3 ст. 229 ЦПК (відсутність повноваження у заінтересованої особи на ведення справи) залишена без розгляду. У касаційній скарзі прокурор зазначив, що відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян чи держави в суді у випадках, визначених законом, а в ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” зазначені підстави представництва прокурором інтересів громадянина в суді. На його думку, висновок апеляційного суду про те, що у неповнолітніх, на захист прав яких звернувся прокурор, є батьки, які також представляли їхні інтереси в суді у даній справі, і вони не позбавлені можливості самостійно пред’явити позов на захист прав своїх дітей, не може вважатися правомірним. Представництво чи захист дітей в суді прокурором не охоплюється колом обов’язків батьків, тому відмова у захисті інтересів дітей прокурор у за даних обставин є неправомірною і такою, що суперечить вимогам процесуального законодавства. Чи правильні дії суду апеляційної інстанції? Які процесуальні права та обов’язки має в судовому процесі прокурор ? 3. Українська асоціація споживачів (далі – Асоціація) звернулася в інтересах споживачів С., К., Л. та інших до ТОВ “Українська телефонна компанія”, ТОВ “Оптима Телеком”, ТОВ “Оптима-Зв’язок Ессетс” та акціонерного товариства закритого типу “ СП Моні” з позовом про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, про повернення телефонних номерів з прямим підключенням до київської телефонної мережі, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв’язку з невиконанням умов договору. Суд позовну заяву залишив без розгляду на підставі того, що Асоціація не мала повноважень на ведення справи, оскільки особи, в інтересах яких вона діяла, не надали довіреності на право представляти їхні інтереси в суді. Асоціація оскаржила цю ухвалу суду, зазначивши, що во-на прийнята всупереч вимогам Закону України “Про захист прав споживачів”, відповідно до якого об’єднання споживачів мають право захищати в судовому порядку права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів).Оскільки представництво виникло з підстав, передбачених законом, висновок суду про те, що Асоціація може представляти інтереси споживачів тільки на підставі довіреності, є помилковим. З цих підстав скарга була задоволена, рішення скасовано. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте процесуальний статус Української асоціації споживачів, за позовом якої було відкрите провадження у справі. 4.Уповноваженим Верховної Ради з прав людини пред’явлено позов в інтересах Петрова у зв’язку з його станом здоров’я та скрутним матеріальним становищем до ВАТ “Енергопроект”про відшкодування шкоди за незаконне відключення від електропостачання. В ході розгляду справи до суду з’явився адвокат – представник Уповноваженого з прав людини, який на підставі відповідного доручення бажав взяти участь у справі, проте суд відмовив йому в допуску, вважаючи, що законодавство в даному випадку вимагає особистої участі у справі Уповноваженого з прав людини. Посилання Петрова на те, що він буде самостійно захищати свої інтереси, не вплинуло на рішення суду, який залишив позов без розгляду через неявку позивача. Чи було допущено порушення закону судом? 5. Відділ соціального забезпечення населення звернувся в суд з позовом до подружжя Тарасових про позбавлення їх батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей. У позовній заяві зазначалось, що діти відповідачів знаходяться без догляду, часто пропускають заняття в школі, пенсію, яку вони отримують по інвалідності, витрачається на пияцтво, мали місце випадки жорстокого поводження з дітьми. Суд, провівши попереднє судове засідання, призначив справу до судового розгляду, повідомивши про це орган опіки та піклування. Хто має право на пред’явлення зазначеного позову та хто повинен взяти участь у розгляді справи? Які підготовчі дії повинен вчинити суд до розгляду справи по суті? 6. При розгляді позову органу опіки та піклування про відібрання неповнолітньої дитини від батьків – подружжя Товстенко без позбавлення батьківських прав у судовому засіданні представник позивача змінила своє ставлення до позову та висновку, наданого органом опіки та піклування, і заявила, що з урахуванням пояснень відповідачів, свідків, наданих ними доказів не наполягає на задоволенні позову. Районний суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, в цьому же судовому засіданні відмовив у задоволенні позову. Чи правильні дії суду? Чи вправі представник державного органу змінити в суді висновок, наданий суду цим органом? Яке процесуальне значення має при вирішенні справи вказаний висновок? Тема10. Представництво в суді Завдання 1. С. доручила адвокату К. подати до суду від її імені заяву про усиновлення дитини. Заява за підписом представника була подана до суду. До заяви була додана нотаріально посвідчена довіреність, що підтверджувала повноваження представника на ведення в суді від імені С. справи про усиновлення. В судовому засіданні представник органу опіки та піклування, який брав участь у розгляді справи, заперечував проти участі у справі представника С., посилаючись на ч. 1 ст.38 ЦПК. Суд відклонив це клопотання, пояснив, що заявники та заінтересовані особи в справах окремого провадження можуть брати участь особисто або через представника у будь-який справі, в тому числі у справи про усиновлення. Представник заявника заявив клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні з метою забезпечення тайни усиновлення. Суд відмовив у задоволенні клопотання, зазначив, що вирішення цих питань не входить до повноважень представника, розглянув справу і ухвалив рішення про задоволення заявленої вимоги про усиновлення дитини. Чи відповідають дії суду закону? Зазначте учасників цивільного процесу, які мають право брати участь у справі особисто або через представника. При розгляді яких справ та на яких стадіях цивільного процесу може брати участь представник? 2. Л. пред’явила позов до Н. про усунення перешкод у користуванні будинком, зазначивши, що за рішенням суду, яке набрало законної сили, вона має право власності на 1\2 частку будинку, але відповідач чинить їй перешкоди у користуванні ним. У судовому засіданні Л. заявила, що ведення справи доручає сімнадцятирічному сину, пояснивши, що він займається підприємницькою діяльністю, у встановленому законом порядку зареєстрований як підприємець і на цій підставі набув повної цивільної дієздатності і може представляти її інтереси у суді. У задоволенні заяви Л. суд відмовив, мотивуючи це тим, що її син є неповнолітнім, тому не може бути представником у суді, крім того, на підтвердження повноважень представника має бути надана до суду нотаріально посвідчена довіреність. Чи правомірні дії суду?Хто може бути представником у цивільному судочинстві? Хто не може бути представником у цивільному судочинстві. Визначте вид представництва, порядок вступу представника у процес та порядок посвідчення його повноважень. 3. В. звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Вояж” про розірвання договору оренди транспортного засобу, пославшись на порушення відповідачем умов договору. ТОВ в свою чергу звернулось із зустрічним позовом про визнання зазначеного договору недійсним, мотивуючи це тим, що договір укладено з порушенням вимог закону. Під час розгляду справи представник відповідача Ф. відмовився від зустрічного позову, пояснив, що має право здійснювати всі процесуальної дії без спеціального оформлення повноважень, оскільки працює у ТОВ юристом. Суд не прийняв відмову представника відповідача від зустрічного позову на підставі того, що право на здійснення такої процесуальної дії, як відмова від позову, має бути зазначено у нотаріально посвідченій довіреності. Чи правильно діяв суд? Визначте вид представництва, підстави його виникнення, обсяг повноважень представника та порядок їх посвідчення? 4. П. звернувся до суду з позовом до ТОВ “Будпроект” про відшкодування завданих збитків у зв’язку з невиконанням обов’язків за договором будівельного підряду. В судовому засіданні голова правління ТОВ “Будпроект” повністю визнав заявлені позовні вимоги. Суд відклав розгляд справи через те, що голова правління діяв у процесі без довіреності на підставі документа, що посвідчує його службове становище, тому неможливо встановити, чи був він уповноважений на вчинення від імені відповідача такої процесуальної дії, як визнання позову, а з’ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи. Чи правильно діяв суд? Хто може представляти у суді юридичну особу? Якими документами мають бути посвідчені повноваження представника юридичної особи ? 5. Д. звернулася до суду з позовом до Р. в інтересах своїх дітей про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадкування 1\4 частини будинку та про визнання права власності на цю частину будинку за її сином та донькою. В обґрунтування позовних вимог Д. посилалась на те, що батьком її дітей заповіт було складено на користь сторонньої особи, в стані, коли він не розумів значення своїх дій, Д. також пояснила, що її повнолітні діти, в інтересах яких заявлено позов, є інвалідами дитинства і тому не можуть захистити свої права самостійно. Суд прийняв позовну заяву і відкрив провадженняу справі, допустив Д. до участі у справі як законного представника. Дайте правову оцінку діям суду. Визначте вид представництва в даному випадку та дайте його правову характеристику. 6. Авдєєв 1.09.2007р. звернувся з позовом до Авдєєвої та Кротова про визнання договору купівлі-продажу 1\2 частини будинку недійсним. У судовому засіданні було встановлено, що Авдєєв та Авдєєва є співвласниками спірного будинку. Авдєєва продала свою частину будинку Кротову. Авдєєв на час укладання договору перебував у лікарні і не був повідомлений про продаж Авдєєвою належної їй частини будинку, в зв’язку з цим він не міг скористуватись переважним правом на її купівлю. В судовому засіданні було також встановлено, що за заявою психіатричного закладу, де Авдєєв перебував на лікуванні, судом була розглянута справа про обмеження його у цивільній дієздатності і суд рішенням від 27.05.2007 р., яке набрало законної сили, заяву задовольнив. Розглянувши справу, суд на підставі п.5 ст.201 ЦПК зупинив провадження у справі щодо залучення до участі у справі в порядку, встановленому законом, представника Авдєєва. Чи відповідають закону дії суду? Визначте підстави та порядок призначення законного представника судом. Тема. 11. Інші учасники цивільного процесу ( для самостійного вивчення) 1. Помічник судді, консультант суду. 2 Секретар судового засідання. 3. Судовий розпорядник. 4. Свідок. 5. Експерт. 6. Спеціаліст. 7. Перекладач. 8. Особа,яка надає правову допомогу. Тема 12. Процесуальні строки (для самостійного вивчення) 1. Поняття процесуальних строків та їх види. 2. Обчислення процесуальних строків. 3. Продовження та поновлення процесуальних строків. 4. Службові строки. Завдання 1. Ухвалою апеляційного суду від 5.12. 2006 р. апеляційна скарга Чайки О.Я. залишена без руху та заявнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги. У поданій уточненій апеляційній скарзі вказівки суду виконані частково. При цьому Чайка О.Я. просить звільнити його від сплати судового збору з посиланням на п. 10 ст. 4 Декрету КМ України “Про державне мито”. Розглянувши зазначене клопотання, суд прийшов до висновку, що підстав для звільнення Чайки О.Я. від сплати судового збору за оскарження рішення суду немає, бо це не передбачено ст. 82 ЦПК, оскільки суд може звільнити лише від сплати витрат, пов’язаних з розглядом справи, а не від сплати судового збору. Зазначене питання відносять до компетенції органів місцевого самоврядування за місцем району, куди сплачується судовий збір. З урахуванням того, що Чайці О.Я. відмовляється в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд продовжує строк для усунення недоліків його апеляційної скарги щодо сплати судового збору, про що зазначено в ухвалі від 5.12. 2006. Чи правильні дії суду? Які підстави та порядок продовження процесуальних строків? 2. У червні 2006 р. Б. звернувся до суду з позовом до К. про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки. Рішенням Тячівського районного суду від 12 липня 2006 р. позов Б.задоволено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, К. 13 серпня 2006 р. подав апеляційну скаргу. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської обл.від 21 вересня 2006 р. апеляційну скаргу К. відхилено і залишено рішення суду першої інстанції без змін. На зазначену ухвалу 22 листопада 2006 р. К. подав касаційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Верховного Суду України від 12 грудня 2006 р. касаційна скарга К. на зазначені судові рішення залишена без розгляду з посиланням на те, що скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження. Залишаючи касаційну скаргу без розгляду, суд виходив з того, що строк на оскарження ухвали апеляційного суду Закарпатської обл. від 21 вересня 2006 р. закінчився 21 листопада 2006 р., а тому К. пропустив строк на касаційне оскарження рішення. Чи правильні дії суду? Які правила визначення останнього для строку, обчислюваного місяцями? 3. У березні 2006 р. Домикальщенко звернувся до суду із позовом до Калінічної про визнання договору дарування частини будинку недійсним. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2006 р. в задоволені позову відмовлено 3 травня 2006 р. Домикальщенко подав до суду апеляційну скаргу на рішення суду. Ухвалою апеляційного суду Харківської обл. апеляційна скарга Домикальщенко на зазначене рішення суду залишена без розгляду з посиланням на те, що скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження. Чи правильні дії апеляційного суду? Тема 13. Судові витрати (для самостійного вивчення)
Завдання 1. Петров В.К. звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ВАТ “Звента” про витребування майна – житлового будинку, що є предметом договору оренди, внаслідок невиконання відповідачем його обов’язку передати вказане майно орендареві (позивачу). ВАТ “Звента” під час попереднього судового засідання пред’явило до Петрова В.К. зустрічний позов, який був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом, про дострокове розірвання договору оренди у зв’язку з недоотриманням від орендаря орендної плати. У якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, під час попереднього судового засідання у справу вступило ПП “Агро імпорт” з позовною заявою про визнання права власності на спірний житловий будинок, а також про визнання недійсним договору оренди, що був укладений між Петровим В.К. та ВАТ “Звента”. Визначте ціну кожного позову та розмір судових витрат, які мають сплатити особи, які беруть участь у справі, якщо строк договору оренди становить три роки, розмір орендної плати – 1200 грн на місяць, вартість житлового будинку – 59000 грн 2. 15 березня 2006 р. Зеньков П.К. звернувся до суду із позовом до Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи це тим, що наказом від 21 січня 2006 р. № 23 його безпідставно звільнено з посади начальника 2-го відділу згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП у зв’язку з невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Суддя Ленінського районного суду м. Севастополя ухвалою від 20 березня 2006 р. залишив позовну заяву Зенькова П.К. без руху, мотивуючи це тим, що позивачем не сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, й надав Зенькову П.К. строк до 30 березня для усунення недоліків. Чи правомірні дії судді Ленінського районного суду м. Севастополя? В якому розмірі та порядку сплачуються витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? Яким чином має діяти Зеньков П.К.? 3. Грибачов Г.О. звернувся 01.04.2006 р. до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовною заявою до тролейбусного депо № 3, профспілкового комітету тролейбусного депо № 3, Харківського комунального підприємства “Міськелектротранс” про визнання потерпілим від неправомірних дій відповідачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення заробітної плати. До позовної заяви Грибачов Г.О. додав клопотання про відстрочення від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова 04.04.2006 р. залишив позовну заяву Грибачова Г.О. без руху, надавши строк до 17.04.2006 р. для сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Ухвалою від 18.04.2006 р. позовна заява Грибачова Г.О. була визнана неподаною й повернута позивачеві, оскільки останній не надав суду платіжні документи. Чи правомірні дії судді? В яких випадках суддя може відстрочити чи розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх сплати? 4. Андрєєва А.П. звернулася з позовом до Жовтневого районного суду м. Харкова про стягнення 2000 грн з її брата Шаповала М.П. Під час судового засідання позивачка звернулася з проханням про повернення їй позовної заяви внаслідок відмови від позову. Вирішуючи питання про закриття провадження у справі суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ухвалою повернув Андрєєвій сплачені нею судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Чи правомірні дії судді в частині повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? В яких випадках суддя виносить ухвалу про повернення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи? 5. Лук’янов М.П. звернувся до суду з позовом до Мирова В.І. про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 25000 грн і моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Позовні вимоги Лук’янова М.П. були задоволені частково. З Мирова В.І. було стягнуто 15000 грн матеріальної шкоди. В іншій частині суд відмовив у задоволенні позову. Визначте розмір судових витрат у цій справі. Яким чином мають розподілятися судові витрати між сторонами? Яке рішення в частині судових витрат має прийняти суд, якщо Лук’янов надасть договір, відповідно до якого витрати на правову допомогу представника будуть становить 3000 грн. 6. Короленко М.В. у травні 2006 р. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про поновлення на посаді секретаря ТОВ “Ягідка”, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2534 грн та відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. При проведенні попереднього судового засідання сторони надали суду письмову мирову угоду, за умовами якої відповідач змінює позивачці дату та формулювання звільнення Короленка на “звільнена за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 2 квітня 2006 р.” і виплачує їй компенсацію моральної шкоди в розмірі 1500 грн. Позивач відмовляється від позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди. Яким чином мають бути розподілені судові витрати між сторонами? Тема 14. Заходи процесуального примусу (для самостійного вивчення)
Тема 15. Доказування та докази в цивільному процесі Завдання 1. Технікум звернувся з позовом до бібліотекаря Пилипенка про стягнення 500 грн – вартості книг, що бракує у бібліотеці технікуму. У судовому засіданні відповідач пояснив суду, що недостача книг на зазначену суму трапилася не з його вини, а тому, що не були створені умови для належного зберігання книг. Бібліотека, якою він завідував, знаходилася у коридорі, шафи з книгами погано зачинялись, нерідко, приходячи на роботу, бачив шафи відчиненими, про що двічі повідомляв директора технікуму. На цій підставі відповідач просив відмовити позивачеві у позові. Представник позивача наполягав на задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач визнавав факт нестачі на 500 грн. Які факти повинна доказувати кожна сторона в даній справі? 2. Лещенко подала позов на Власову про виселення її через неможливість сумісного проживання. Позивачка вказала, що відповідачка систематично ображає її непристойними словами. Для підтвердження своїх пояснень Лещенко просила викликати свідками Нілову і Баранову, сусідок по квартирі, і надала характеристику, в якій зазначалося, що позивачка є добросовісною працівницею. Відповідачка Власова надала суду довідку про те, що хвора на гіпертонію, довідку з місця роботи, що вона виконує виробничий план, але створює в колективі конфліктні ситуації. Які факти мусить довести кожна сторона? Чи є в даному випадку доказові факти, чи може суд скористатися ними? Які засоби доказування можуть бути використані у даній справі? 3. Кутузов подав позов на Смирнова про стягнення боргу у сумі 1200 грн за розпискою і, підтверджуючи свої вимоги, просив допитати свідків Молюту, Сердюка, Нечитайло, які були присутні при укладанні договору позики і підписалися у розписці. Смирнов заперечував проти позову, посилаючись на те, що в присутності своєї жінки Смирнової повернув борг, але розписку у позивача не витребував. Вирішіть питання про належність і допустимість доказів у даній справі. 4. Дзержинським районним судом м. Харкова розглядалась справа за позовом Самолова до Зайцева про стягнення 2 000 грн за договором позики. У судовому засіданні Зайцев позов не визнав та пояснив суду, що між ним та позивачем договору позики ніколи не укладалось і гроші він від позивача не отримував. На підтвердження своїх позовних вимог Самолов заявив клопотання, у якому просив заслухати у судовому засі-данні таємно зроблений ним аудіозапис, із змісту якого можна зробити висновок про наявність договору позики і те, що Зайцев визнавав наявність боргу. Відповідач та його представник проти задоволення клопотання заперечували. Розглянувши клопотання та заперечення відповідача і його представника, суд в задоволенні клопотання відмовив. Чи правильні дії суду? 5. У грудні 2005р. Р. пред’явила в інтересах неповнолітньої дочки М. позов до В. та О.І. про встановлення факту батьківства, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/3 спадкового майна. Позивачка зазначала, що з 1999 р. перебувала у фактичних шлюбних відносинах з батьком відповідачів О., від якого в неї 20 серпня 2000 р. народилась дочка М. Після смерті О., яка сталася 8 березня 2004 р., відкрилася спадщина. Свідоцтво про право на неї було видано дітям померлого В. та О.І. на 1/2 майна кожному. Оскільки О. не записаний батьком її дочки, яка також має право на спадщину, Р. просила задовольнити позов. Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що Р.Д., який записаний батьком М. у свідоцтві про її народження, в судовому засіданні визнав, що фактично її батьком є покійний О. Чи правильні дії суду? Чи може вимога про встановлення факту батьківства бути задоволена за наявності не спростованого запису про батьківство іншої особи? 6. У серпні 2005 р. Д. звернувся до суду із позовом до З. Про визнання договору купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнання права власності на цей автомобіль. Позивач зазначав, що в липні 2004 р. він уклав із З. угоду, згідно з якою відповідач передав йому за генеральною довіреністю автомобіль “Фольксваген-Гольф”, а він З. у присутності свідків – гроші в сумі, еквівалентній 5 тис. доларів США. Договір купівлі-продажу вони нотаріально не посвід-чували, вважаючи, що достатньо генеральної довіреності, проте, коли влітку 2005 р. виник конфлікт, відповідач анулював довіреність і у нього, Д., вилучили спірний автомобіль. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги. Постановляючи рішення про задоволення позову, місцевий суд на обґрунтування висновку про те, що між сторонами фактично був укладений договір купівлі-продажу автомобіля послався на генеральну довіреність і показання свідків Г., С. та М., у присутності яких передавалися гроші. Вирішіть питання про допустимість доказів у даній справі. 7. У березні 2005 р. М. пред’явив позов до ООО “Дніпрохім” (далі – ООО) про виділення частки зі спільного майна і відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що до лютого 1997 р. він працював генеральним директором ООО і є співвласником майна цього товариства з розміром частки 4,09 % на суму 471 тис. 860 грн. У зв’язку з виходом його з членів товариства звернувся до відповідача із заявою про виділення його частки, але йому було безпідставно відмовлено в цьому. Посилаючись на те, що такими діями відповідача порушено його права і заподіяно йому моральну шкоду, позивач просив зобов’язати ООО виділити йому частку зі спільного майна товариства в грошовому вираженні в сумі 471 тис. 860 грн і відшкодувати моральну шкоду в сумі 5 тис. грн. У справі є різні дані щодо вартості вкладу позивача у майно ООО. Згідно з розрахунком, підписаним позивачем як генеральним директором товариства до припинення трудових відносин із відповідачем, ця вартість становила 199 тис. 334 грн. Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України визначив її в сумі 211 тис. 68 грн. У цьому розмірі відповідач визнавав позов. За висновком експертів-бухгалтерів ХНДІСЕ на користь позивача належить стягнути з відповідача 450 тис. 959 грн. Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи, проведеної спеціалістами приватної фірми “Аудит-практик”, вклад позивача дорівнює 12 тис. 886 грн. При вирішенні справи суд взяв до уваги суму, визначену експертами-бухгалтерами ХНДІСЕ, пославшись на те, що в нього немає підстав для сумніву в об’єктивності висновків даної експертизи, а висновки Інституту економіко-правових досліджень та експертів фірми “Аудит-практик” відхилив із тих мотивів, що особи, які їх давали, не мали права проводити судову експертизу і, відповідно, до ст. 57 ЦПК їх висновок не є доказом. Розрахунку, підписаному позивачем у період, коли він був генеральним директором товариства, суд ніякої оцінки не дав. Чи правильні дії суду? 8. У квітні 2005 р. Р. звернувся до суду із позовом до КП “Ремонтно-будівельне управління по благоустрою міста” про відшкодування шкоди, зазначаючи, що з вини К., який управляв автомобілем відповідача, сталася ДТП, в якій було пошкоджено його автомобіль ВАЗ-21011. За висновком товарознавчої експертизи йому заподіяно шкоду в розмірі 2 тис. 136 грн. Рішенням Бабушкінського міського суду м. Дніпропет-ровська позов Р. було задоволено. Постановлено стягнути на його користь зі згаданого підприємства 2 тис. 136 грн на відшкодування матеріальної та 156 грн витрат на юридичну допомогу. Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог Р., суд виходив із того, що ДТП, унаслідок якої відбулося зіткнення автомобілів ВАЗ-21011 під керуванням позивача та ЗІЛ-130 під керуванням водія П., сталася з вини водія К., який керував автомобілем ГАЗ-52, що належить відповідачу, і яка підтверджується матеріалами органів ДАІ, що є безспірними доказами вини відповідача. Чи правильні дії суду? Тема16. Позов Завдання 1. Громадянка Ц., яка мешкає в м. Куп’янську, звернулась до Куп’янського міськрайонного суду Харківської обл.з позовом до громадянина У., який мешкає в м. Харкові, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У позовній заяві вона вказала, що внаслідок ДТП, що відбулась у м. Харкові, в здійсненні якої винним було визнано громадянина У., але який був звільнений від покарання у зв’язку з амністією, загинула її дочка. Свої позовні вимоги громадянка Ц. мотивувала тим, що вона понесла витрати у зв’язку з похованням дочки, та їй було завдано моральних страждань. Чи може бути об’єднано ці дві вимоги в одній позовній заяві? 2. Б. працювала поваром-бригадиром їдальні, з нею була укладена угода про повну матеріальну відповідальність. Наказом завідуючого їдальнею Б. була звільнена з роботи в зв’язку з втратою довіри. Не погоджуючись зі звільненням, Б. звернулася до суду з позовом про зміну формулювання причини звільнення, а потім позовні вимоги змінила та просила відновити її на колишній роботі зі стягненням заробітної платні за час вимушеного прогулу. Рішенням суду в позові про зміну формулювання причини звільнення відмовлено. Суд апеляційної інстанції це рішення залишив без змін. Б. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України про скасування попередніх рішень та направлення справи на новий розгляд. Свою скаргу позивачка обґрунтувала тим, що вона змінила позовні вимоги та просила відновити її на роботі зі стягненням заробітної платні за час вимушеного прогулу. Суд же виніс рішення не по цих позовних вимогах, а по раніше заявленому нею позову про зміну формулювання причин звільнення. Тому, на її погляд, спір про відновлення на роботі та стягненні заробітної платні за час вимушеного прогулу залишився невирішеним. Яке рішення має прийняти Верховний Суд України? 3. В. звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати за ним право на користування житловим приміщенням – кімнатою розміром 25,8 кв.м, пославшись на такі обставини. Власник житлової площі – Київський райвиконком м. Харкова, а він як наймач кімнати 2 вересня 2004 р. був засуджений до позбавлення волі на термін шість місяців. У травні 2005 р. звільнився з місць позбавлення волі після відбу-вання покарання. Київський райвиконком м. Харкова не дозволив йому оселитися в кімнаті і надав її Е. На думку В., він не втратив права на користування житловим приміщенням і тому просив визнати недійсним ордер, виданий Е. Суд провадження по справі закрив з тих підстав, що заява В. не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги В. спрямовані на відновлення реєстрації, в чому йому відмовлено органами міліції, а такі вимоги підлягають розгляду в адміністративному суді. В апеляційній скарзі В. просив ухвалу про закриття провадження скасувати і справу направити на новий розгляд по суті спору з тих підстав, що предмет позовних вимог по справі – визнання права на житлове приміщення, наймачем якого він був до засудження, та визнання недійсним ордера на нього, виданого Е., а підстави – ті обставини, що він право на користування житловим приміщенням не втратив. Видачею ордера Е. порушено його право на користування цим приміщенням. У скарзі В. зазначив, що твердження суду, що його вимоги, спрямовані на відновлення реєстрації, – це зміна без його волевиявлення предмета та підстав позову, що законом не допускається. Чи підлягає апеляційна скарга В. задоволенню? 4. До Червонозаводського районного суду м. Харкова звернулася громадянка Балаш Р.І. з позовом до СПДФО Колізуб Н.В. з позовом про захист прав споживача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовала тим, що вона придбала у відповідача меблі на загальну суму 2600 грн У зв’язку з тим, що меблі мають суттєві недоліки, які не можна усунути, позивач просила суд розірвати договір купівлі-продажу між нею та відповідачем, стягнути з відповідача вартість меблів у розмірі 2600 грн та моральну шкоду у розмірі 1000 грн Своєю ухвалою суд відмовив у відкритті провадження у справі, вказавши, що позивачка не може звертатися з позовною заявою, яка містить декілька вимог, і тому її заява не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте аналіз зазначеній процесуальній ситуації. 5. У жовтні 2005 р. Б. звернувся до суду з позовом до П. про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів від 14 січня 2004 р. Позивач послався на те, що згідно з цим договором він продав П. прості іменні акції ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” у кількості 780 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн на суму 195 тис. 203 грн за ціною 1 млн 561 тис. 626 грн Додатковою угодою від 16 січня 2004 р. суму договору збільшено до 5 млн. 300 тис. грн Після укладення угоди йому зробили більш вигідну пропозицію продажу акцій, внаслідок чого істотно змінились умови договору, і 11 березня 2004 р. було укладено новий договір купівлі-продажу зазначених акцій – із З. Проте відповідач відмовився підтвердити факт розірвання з ним договору та використовує акції в своїх інтересах. У зв’язку з цим позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 14 січня 2004 р. П. звернувся до суду із зустрічним позовом до Б. і З., третя особа – ТОВ “Партнер-реєстр”, і в якому просив зобов’язати Б. прийняти від нього гроші в рахунок оплати проданих йому простих іменних акцій ВАТ у кількості 80 тис. 813 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн; передати йому ці акції; визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 11 березня 2004 р.; зобов’язати реєстратора ТОВ внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ, здійснивши переведення простих іменних акцій ВАТ, які випущені в документальній формі, з особистого рахунку З. на особистий рахунок Б. На обгрунтування позовних вимог П. зазначив, що 14 січня 2004 р. він уклав із Б. у належній формі договір купівлі-продажу акцій, право власності на які в останнього виникне у майбутньому, та провів часткову оплату. Проте Б. на порушення умов договору та вимог законодавства 11 березня 2004 р. уклав новий договір купівлі-продажу цих акцій із З. Суд прийняв зустрічний позов, вказуючи на те, що первісний і зустрічний позови взаємопов’язані. Чи правильні дії суду? Визначте та дайте характеристику процесуальним підставам та наслідкам прийняття зустрічного позову. Яким вимогам повинен відповідати зустрічний позов? 6. Х. зробила заповіт на належне їй майно сестрі Б. та брату Л. Б. пред’явила в суді позов до Л. щодо розділу майна, посилаючись на те, що відповідач відмовився це зробити в добровільному порядку, а частину речей продав або передав своїй дочці. За клопотанням позивачки районний суд в порядку забезпечення пред’явленого позову наклав арешт на спадкове майно та на автомобіль “Жигулі”, який належить відповідачу. Л. звернувся до суду з заявою щодо скасування забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль, зазначивши, що через тривалий характер судового процесу він не має можливості користуватися автомобілем, який потрібен йому в зв’язку зі станом здоров’я та віком. Арешт автомобіля обмежує також його права як власника. Суд прийняв ухвалу про задоволення клопотання. Позивачка в апеляційній скарзі просила скасувати цю ухвалу, виходячи з того, що спір по справі ще не вирішено, вона зазнала значних затрат, а відповідач не має потреби в користуванні автомобілем. Апеляційний суд скаргу Б. залишив без задоволення, вказавши наступне. Спір сторін стосується розділу спадкового майна, на яке накладено арешт, що саме по собі є достатнім для забезпечення пред’явленого до Л. позову. За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання відповідача про звільнення автомобіля з-під арешту, і прийнята ним ухвала не суперечить цивільному процесуальному законодавству. Чи є законними ухвали суду першої та апеляційної інстанцій? Тема17. Пред’явлення позову, відкриття провадження у справі |
|
Навчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет... Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного... |
ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА ЇХ СИСТЕМА Характеристика принципів цивільного процесуального права як основних засад має суттєве значення, оскільки принципи є вихідними положеннями,... |
|
Конспект з курсу «Цивільне право України» Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система |
Характеристика цивільного законодавства України. Цивільне право є... Предметом цивільного права є майнові правовідносини, обумовлені товарно-грошовими формами та особисті немайнові правовідносини. Методом... |
|
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Завдання цивільного судочинства Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту... |
Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин |
|
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |
2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС” Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного... |
|
Поняття процесуального примусу Під підставами застосування заходів цивільного процесуального примусу слід розуміти сукупність передбачених ЦПК обставин, необхідних... |
СУТЬ І ПРИНЦИПИ Адвокат представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача |