1. ВСТУП Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, суб’єкти цивільних


Скачати 1.71 Mb.
Назва 1. ВСТУП Навчальний курс включає до себе поняття про предмет і систему цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, суб’єкти цивільних
Сторінка 11/11
Дата 22.04.2013
Розмір 1.71 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Завдання



1. Нотаріус Котелевської нотаріальної контори направив спадкоємцю Тищенко Л. лист наступного змісту: “Вами була подана заява про прийняття спадщини 23 травня 2005 р. після померлого 25 листопада 2005 р. Соловей П. До цього часу Ви жодного разу не звертались в нотаріальну контору щодо оформлення документів на спадщину. На запити нотаріуса не відповідаєте. Прошу Вас відповісти, чому Ви не оформляєте спадщину. У випадку неодержання відповіді спадщина буде видана повністю дружині померлого”.

Яких помилок припустився нотаріус? Які принципи нотаріального процесу при цьому порушуються?
2. Нотаріус Прокопенко С., що працює у м. Харкові, звернувся до управління юстиції з повідомленням, що має намір йти у відпустку і уклав угоду з нотаріусом Грищенко про заміщення з 17 червня 2006р. до 30 липня 2006 р.

Виїхавши з сім’єю до м. Маріуполя, Прокопенко дізнався, що мати його дружини Прокопенко І. – Войніченко Г. постраждала від дорожньо-транспортної пригоди і перебуває в лікарні. З огляду на тяжкий стан, в якому перебувала Войніченко, вона виявила бажання терміново укласти заповіт, в якому єдиною спадкоємницею належної їй на праві власності трикімнатної квартири визначила свою дочку Прокопенко І., а всіх інших спадкоємців позбавила права спадкування незалежно від віку та стану працездатності. Нотаріус Прокопенко С. посвідчив заповіт Войніченко вищезазначеного змісту. При цьому підпис замість заповідачки, яка внаслідок свого тяжкого стану сама підписатися не могла, з її згоди і за її бажанням проставила її дочка Прокопенко І.

У жовтні 2006 р. Войніченко Г. померла. До суду звернувся її син – Войніченко А. з позовом про визнання заповіту недійсним. Свій позов він обґрунтовував тим, що як інвалід I групи має право на обов’язкову частку у спадщині. Крім того, на думку позивача, при посвідчені заповіту нотаріусом Прокопенко С. були припущені інші суттєві порушення закону.

Яке рішення і за якими мотивами має прийняти суд? Визначте суб’єктний склад такої судової справи. Яка відпо-відальність може наставати для нотаріуса у таких випадках?
3. 21 січня 2006 р. до нотаріуса звернувся Федорченко Р. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на жилий будинок, успадкований після смерті батька Федорченка І., який помер 20 грудня 2005 р. Нотаріус дослідив надані у справі документи і роз’яснив Федорченку Р., що свідоцтво про право на спадщину може бути видано йому після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини. 18 червня 2005 р. до нотаріуса звернулася Кулешова М. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину ¼ жилого будинку, що належав за життя Федорченку І. Свою заяву Кулешова М., мотивувала тим, що перебувала на утриманні спадкодавця, однак документів на підтвердження цього факту не надала.

23 червня 2005 р. нотаріус роз’яснив Федорченку Р., що не може видати йому свідоцтво про право на спадщину у зв’язку із заявою, яка надійшла від Кулешової М., незважаючи на те, що Федорченко не заперечує проти визнання Кулешо-вої М. законною спадкоємницею.

Чи правомірні такі дії нотаріуса? Визначте порядок видачі свідоцтва про право на спадщину. Як має діяти нотаріус в тому випадку, якщо Федорченко Р. не згодний на визнання Кулешової М. спадкоємницею?
4. До нотаріуса звернулася Болотова з проханням посвідчити договір дарування належної їй на праві власності двокімнатної квартири на користь її онуки Рябко. При складанні проекту даного договору Болотова наполягала на тому, що у ньому обов’язково треба передбачити обов’язок Рябко утримувати її і дбати про неї. Нотаріус роз’яснив Болотовій, що договір дарування у даному випадку він посвідчити не може.

Болотова заявила, що хоче укласти саме договір дарування, оскаржити незаконність відмови нотаріуса у суді і вимагає письмову постанову про відмову. Нотаріус відмовився видавати постанову, мотивуючи це тим, що він не відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, а, навпаки, реалізуючи роз’яснювальні повноваження, пропонує укласти проект іншого правочину.

Чи законні такі дії нотаріуса? Чи може Болотова звернутися до суду з приводу незаконності відмови у вчиненні нотаріальної дії за умови відсутності письмової постанови нотаріуса про таку відмову і в якому порядку? Яке рішення може прийняти суд?
5. Коломієць звернувся до нотаріуса з проханням засвідчити копію його паспорта, що необхідна йому для надання у кредитну спілку для отримання кредиту. Нотаріус відмовив у вчиненні такої нотаріальної дії. Тоді Коломієць попросив засвідчити вірність виписки з паспорта щодо реєстрації його за місцем проживання.

Якими мають бути дії нотаріуса? Визначте порядок та умови засвідчення вірності копії (фотокопії) документів та виписок з них.
6. Домнін звернувся до своєї знайомої Коваленко з проханням позичити йому 30 000 грн. Коваленко погодилася за умови, що через рік їй буде повернуто 35 000 грн. Крім того, вона наполягала на нотаріальному посвідченні договору.

Сторони звернулися до нотаріуса, але дізнавшись про розмір оплати за посвідчення такого договору, заявили про бажання просто засвідчити справжність їх підписів на розписці.

Якими мають бути дії нотаріуса?
7. До нотаріуса звернувся Храпко маючи намір продати належну йому частку в спільній власності на жилий будинок у м. Запоріжжі Розову у зв’язку з переїздом до нового місця роботи у м. Київ. При цьому він пояснив, що його співвласник Решетько не бажає придбавати частку, що відчужується, ос-кільки вважає ціну на неї занадто завищеною. До нотаріуса для оформлення згоди на вчинення Храпко і Розовим даного правочину Решетько йти відмовляється.

Нотаріус відмовив учасникам правочину у посвідченні договору, мотивувавши свої дії тим, що правочин не є безспірним і за вимогою Решетько може бути в подальшому визнаний недійсним.

Храпко звернувся до суду з позовом до нотаріуса про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною на його думку відмовою у вчиненні нотаріальної дії, оскільки Розов відмовився від наміру придбавати належну Храпко частку в спільній власності, а іншого покупця протягом часу, що залишився до переїзда, Храпко так і не знайшов.

Чи законні дії нотаріуса? Чи підлягає задоволенню позов Храпко? Визначте правила посвідчення правочинів щодо розпорядження часткою нерухомого майна в спільній власності.
8. У березні 2006 р. Бурлаков оформив у нотаріуса довіреність, якою уповноважував Таюшеву продати належну йому на праві власності квартиру. У серпні 2006 р. Бурлаков одружився і вирішив квартиру не продавати. Він звернувся до нотаріуса з проханням роз’яснити йому, яким чином можна скасувати довіреність і надати цій дії безспірності з тим, щоб Таюшева не змогла в подальшому ані продати квартиру, ані заявити, що вона не отримувала повідомлення про скасування довіреності.

Дайте роз’яснення від імені нотаріуса.

9. До нотаріуса звернувся Григоров із заявою про внесення грошової суми в депозит. Григоров пояснив, що він має намір виїхати на постійне місце проживання до Німеччини і шляхом внесення у депозит нотаріуса грошей у сумі 42 000 грн бажає зробити дарунок своєму братові, який зможе цей дарунок отримати тільки після закінчення ним фармацевтичної академії.

Як має діяти нотаріус? Який порядок та умови внесення грошей у депозит нотаріуса? Яким чином слід реалізувати наміри Григорова?
10. До нотаріуса звернувся начальник Новосалтівського відділення Харківської філії АКБ “Укрсоцбанк” з вимогою вчинити виконавчий напис проти Нестеренка, який не виконав умови кредитного договору і не повернув кредит, наданий йому для придбання квартири та забезпечений іпотечним договором. Для вчинення виконавчого напису нотаріусу було надано кредитний договір та договір купівлі-продажу квартири, на яку пропонувалося звернути стягнення.

Нотаріус відклав вчинення нотаріальної дії і запропонував кредитору додатково надати документи, що свідчать про те, що стягнення має звертатися саме на квартиру. Крім того, нотаріус вимагав підтвердження того, що Нестеренко пові-домлений про майбутнє звернення стягнення і у нього відсутні заперечення проти вчинення виконавчого напису.

Чи законні вимоги нотаріуса? Чи були підстави для відкладення даної нотаріальної дії? Визначте порядок та умови вчинення виконавчого напису.

Тема 34. Третейське судочинство
(для самостійного вивчення)
1. Третейський суд. Значення третейського розгляду цивільно-правових спорів.

2. Третейський розгляд цивільно-правових спорів
громадян.

3. Третейський розгляд господарських спорів.

4. Постійно діючі третейські суди по розгляду спорів між суб’єктами права різних країн
Завдання
1. Б. звернувся до Харківської філії КБ “Приватбанк” з метою отримання кредиту на придбання автомобіля. Банк погодився надати йому кредит, але запропонував у кредитному договорі зробити третейське застереження, згідно з яким всі спори, що виникають з приводу виконання та розірвання кредитного договору, підлягають вирішенню у третейському суді.

Чи можуть Б. та банк передбачити можливість розгляду таких спорів у третейському суді? Як оформлюється третейське застереження?
2. Між М. та С. було укладено договір позики. Оскільки С. не було виконано свої зобов’язання щодо своєчасного повернення отриманих грошей, М. звернувся до третейського суду з позовною заявою про стягнення суми заборгованості. Компетенція третейського суду була визначена у договорі позики, який був посвідчений нотаріально. Третейський суд позов задовольнив.

Чи може С. оскаржити рішення третейського суду?

3. Внаслідок ДТП було заподіяно шкоду В. Він звернувся до АТП “33201”, якому належав автомобіль “Газель”, водій якого спричинив ДТП, з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди. Представник АТП запропонував В. укласти третейський договір про передачу спору на розгляд третейського суду.

Чи може третейський суд розглянути спір, що виникає з позадоговірних відносин? Коли сторони мають право укласти третейський договір для передачі справи на розгляд третейського суду?
4. Між ВАТ “Харківський тракторний завод
ім. С. Орджонікідзе” та російським ТОВ “Тракторімпорт” було укладено договір купівлі-продажу 15 тракторів. У договорі сторони зазначили, що всі спори, що виникають з приводу виконання договору, підлягають розгляду в третейському суді при Торгово-промисловій палаті Харківської обл. згідно з Законом України “Про третейські суди”.

Чи відповідає таке третейське застереження вимогам закону?
5. Третейським судом було постановлено рішення на користь Б. про стягнення з Д. 8500 грн. Отримавши рішення третейського суду, Б. звернувся до органів Державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі цього рішення. Однак державний виконавець від-мовив Б. у відкритті виконавчого провадження, зазначивши, що рішення третейського суду не підлягають примусовому виконанню органами Державної виконавчої служби.

Чи може рішення третейського суду бути виконане примусово?
5. Поточний (модульний) контроль знань студентів
Опис предмета курсу



Курс

Напрям,

освітньо-кваліфікаційний

рівень

Характеристика

навчального курсу

(структура залікового

кредиту)


Кількість кредитів

ECTS: 5,5
Модулів: 3


Змістових модулів: 6

Загальна кількість

годин: 196


Тижневих годин: 4-6


6.0601

“Право”

7.06001

“Спеціаліст”



Обов’язкова:

Модуль I
Лекції: 64
Колоквіум: 4

Практичні заняття: 58

Модуль ІI

Індивідуальна робота: 12

Модуль III
Самостійна робота: 58

Види контролю:

поточний модульний

контроль; іспит


Організація поточного модульного контролю
Оцінювання знань студентів з цивільного процесу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістового модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами поточного модульного контролю знань студентів з цивільного процесу є:

– успішність на практичних заняттях;

– виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістового модулю.

Критеріями оцінювання поточного модульного контролю є:

– успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу), рівень знань за результатом практичних занять, самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань – від 0 до 2-х балів;

– оцінка за модульну контрольну роботу – від 0 до 3-х балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестування.

Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК здійснюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК при вивченні цивільного процесу складає 30 балів. Кожен модуль оцінюється у 5 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів при підсумковому контролі знань.

У разі невиконання модульних контрольних робіт з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату виконати контрольну роботу до наступного ПМК. Час та порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.

6. САМОСТІЙНА РОБОТА
Самостійна робота – вид позааудиторної роботи студента навчального характеру, яка спрямована на вивчення програмного матеріалу навчального курсу.

Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти, судову практику до тем, що виносяться на практичні заняття.

Формами самостійної роботи є:

– виконання домашніх завдань;

– доопрацювання матеріалів лекції;

– робота в інформаційних мережах;

– опрацювання додаткової літератури;

– складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

– підготовка контрольних навчальних заходів.

7. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з цивільного процесу включає до себе:

– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

– узагальнення судової практики;

– есе за вузько-спеціальною проблематикою;

– моделювання процедур цивільного судочинства;

– складання термінологічних словників;

– формування матеріалів цивільної справи тощо.

Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріпляється кафедрою за академічною групою. За виконання індивідуальної роботи студент отримує 20 балів.

Індивідуальна робота представляється для перевірки за 20 днів до початку екзаменаційної сесії.

Навчальна діяльність студентів, які виконують курсові роботи з цивільного процесу та займаються науково-дослідною роботою як члени студентського наукового гуртка кафедри, за результатами захисту курсових робіт та виконання науково-дослідних завдань зараховується як за індивідуальну роботу.

8. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”


  1. Форми захисту цивільних прав і законних інтересів громадян та організацій.

  2. Поняття правосуддя в цивільних справах.

  3. Джерела цивільного процесуального права. Структура ЦПК України.

  4. Значення рішень Конституційного Суду щодо офі-ційного тлумачення системи ЦПК.

  5. Характеристика Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. № 9.

  6. Поняття цивільного процесу. Стадії цивільного процесу.

  7. Предмет і система науки цивільного процесуального права.

  8. Поняття та система принципів цивільного процесуального права.

  9. Принцип верховенства права та законності в цивільному процесі.

  10. Гласність та відкритість судового розгляду.

  11. Принцип усності та безпосередності в цивільному процесі.

  12. Принцип диспозитивності в цивільному процесі.

  13. Принцип змагальності в цивільному процесі.

  14. Принцип рівноправності сторін в цивільному процесі.

  15. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).

  16. Система судів цивільної юрисдикції. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.

  17. Склад суду. Підстави для відводу суддів.

  18. Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.

  19. Поняття сторін в цивільному процесі. Права та обов’язки сторін.

  20. Співучасть у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки співучасників.

  21. Необхідна та факультативна співучасть.

  22. Неналежний відповідач та порядок його заміни.

  23. Процесуальне правонаступництво.

  24. Порядок вступу до процесу правонаступника та його правове становище.

  25. Треті особи в цивільному процесі (поняття та під-стави їх участі).

  26. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги.

  27. Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, від первісних позивачів та співпозивачів.

  28. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.

  29. Відмінність третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, від співучасників (співпозивачів, співвідповідачів).

  30. Участь у цивільному процесі, органів та осіб, яким законом надано право захищати права та свободи інших осіб.

  31. Поняття судового представництва.

  32. Добровільне представництво у суді.

  33. Законне представництво у суді.

  34. Повноваження представника у суді.

  35. Інші учасники цивільного процесу. Їх процесуальні права та обов’язки

  36. Поняття та види строків у цивільному процесі, їх обчислення. Продовження та поновлення процесуальних строків.

  37. Поняття та види судових витрат.

  38. Заходи процесуального примусу.

  39. Цивільна юрисдикція.

  40. Види проваджень цивільного судочинства.

  41. Наказне провадження.

  42. Окреме провадження в структурі цивільного процесу.

  43. Юрисдикція Конституційного Суду України.

  44. Поняття та види підсудності.

  45. Інстанційна система цивільних судів та їх функціо-нальна компетенція.

  46. Порядок передачі справи до іншого суду.

  47. Поняття доказування у цивільному процесі.

  48. Поняття судових доказів. Поняття засобів доказування у цивільному процесі.

  49. Належність доказів і допустимість засобів доказування.

  50. Предмет доказування.

  51. Факти, що не потребують доказування.

  52. Пояснення сторін, третіх осіб та їх представників. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків та їх правовий імунітет

  53. Показання свідків, порядок їх дослідження. Імунітет свідка.

  54. Письмові докази.

  55. Речові докази. Порядок їх дослідження.

  56. Висновок експерта.

  57. Судові доручення, порядок їх дачі та виконання.

  58. Забезпечення доказів. Підстави і порядок забезпечення доказів.

  59. Оцінка судових доказів.

  60. Поняття позову та його елементи.

  61. Види позовів.

  62. Право на пред’явлення позову.

  63. Пред’явлення позову. Відкриття провадження по справі.

  64. Позовна заява, її реквізити. Об’єднання і роз’єднання кількох позовних вимог.

  65. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.

  66. Мирова угода.

  67. Відмова від позову, визнання позову. Процесуальний порядок прийняття відмови від позову і визнання позову.

  68. Матеріально-правові й процесуальні наслідки порушення цивільної справи.

  69. Підстави для відмови у прийнятті заяви. Правові наслідки відмови судом у прийнятті заяви.

  70. Провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання.

  71. Зміст і порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду.

  72. Призначення справи до судового розгляду. Судові виклики і повідомлення.

  73. Поняття і значення стадії судового розгляду.

  74. Судове засідання. Порядок судового засідання.

  75. Підготовча частина судового засідання.

  76. Розгляд справи по суті як частина судового засідання.

  77. Судові дебати.

  78. Порядок прийняття і проголошення судового рішення.

  79. Фіксування цивільного процесу

  80. Зауваження щодо технічного запису судового засі-дання, журналу судового засідання та їх розгляд.

  81. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи.

  82. Підстави і наслідки зупинення провадження у справі.

  83. Підстави і наслідки закриття провадження у справі.

  84. Підстави і наслідки залишення заяви без розгляду.

  85. Поняття і види судових рішень.

  86. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення.

  87. Зміст судового рішення як процесуального документа.

  88. Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

  89. Додаткове рішення.

  90. Роз’яснення рішення.

  91. Виправлення описок та явних арифметичних помилок у судовому рішенні.

  92. Законна сила судового рішення. Об’єктивні та суб’єктивні межі законної сили судового рішення.

  93. Види ухвал суду першої інстанції.

  94. Заочний розгляд справи.

  95. Загальна характеристика окремого провадження у цивільному судочинстві.

  96. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

  97. Розгляд судом справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.

  98. Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

  99. Розгляд судом справ про усиновлення.

  100. Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

  101. Розгляд судом справ про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі.

  102. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.

  103. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою.

  104. Розгляд заяви про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

  105. Розгляд судом справ про обов’язкову госпіталіза-цію до протитуберкульозного закладу.

  106. Розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

  107. Загальна характеристика апеляційного провадження.

  108. Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення. Форма і зміст апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора.

  109. Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.

  110. Повноваження суду апеляційної інстанції.

  111. Підстави для скасування рішення суду в апеляцій-ному порядку і передачі справи на новий розгляд.

  112. Підстави для скасування рішень суду першої інстанції і ухвалення апеляційним судом нового рішення.

  113. Зміст ухвали і рішення суду апеляційної інстанції.

  114. Оскарження ухвал суду першої інстанції.

  115. Загальна характеристика касаційного провадження.

  116. Право касаційного оскарження, касаційного подання судових рішень та порядок його здійснення. Форма і зміст касаційної скарги, подання.

  117. Підготовка касаційного розгляду справи.

  118. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції.

  119. Повноваження суду касаційної інстанції.

  120. Підстави для скасування судових рішень.

  121. Характеристика перегляду у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами судових рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили.

  122. Провадження у зв’язку з винятковими обставинами.

  123. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.

  124. Відновлення втраченого судового провадження

  125. Загальна характеристика виконавчого провадження.

  126. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.

  127. Органи примусового виконання судових постанов.

  128. Порядок і умови здійснення виконавчого провадження.

  129. Поворот виконання судових рішень.

  130. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

  131. Цивільні процесуальні права іноземних громадян, іноземних підприємств і організацій.

  132. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.

  133. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

  134. Провадження у справах за участю іноземних осіб

  135. Поняття господарського процесу.

  136. Підвідомчість справ господарським судам.

  137. Учасники господарського процесу.

  138. Докази в господарському процесі.

  139. Порушення справ у господарському суді та підго-товка матеріалів до розгляду у першій інстанції.

  140. Вирішення господарських спорів у першій інстанції.

  141. Перегляд судових рішень господарського суду в апеляційному порядку.

  142. Перегляд рішень місцевого господарського суду та постанов апеляційного суду в касаційному порядку.

  143. Перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України.

  144. Поняття нотаріату.

  145. Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії та їх компетенція.

  146. Загальні правила вчинення нотаріальних дій.

  147. Поняття та правовий статус і види третейського суду.

  148. Міжнародний комерційний арбітраж.

  149. Завдання адміністративного судочинства.

  150. Адміністративна юрисдикція і підсудність.

  151. Учасники адміністративного процесу.

  152. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі.

  153. Рішення адміністративного суду.

154. Перегляд рішень адміністративного суду.

9. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“Цивільний процес”

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з цивільного процесу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 42 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, від 0 до 58 балів.

Підсумковий контроль знань студентів з цивільного процесу проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначається кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати у балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано
нижче.




Оцінка за

шкалою ЕСТS



Визначення

Оцінка

за націо-нальною шкалою

Оцінка за

100-бальною шкалою, що

використову-

ється в НЮАУ

А

Відмінно – відмінне вико-нання лише з незначною кількістю помилок

5

90-100

В

Дуже добре – вище сере-днього рівня з кількома по-милками

4

80 – 89

С

Добре – у загальному пра-вильна робота з певною кіль-кістю незначних помилок




75-79

D

Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

3

70-74

Е

Достатньо – виконання задо-вольняє мінімальні критерії




60-69

FX

Незадовільно – потрібно по-працювати перед тим, як перескласти

2

35-59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс




1-34

Зміст




  1. Вступ........................................................................................3

  2. Загальний розрахунок годин, лекцій, практичних

занять, самостійної роботи.....................................................5

  1. Програма навчальної дисципліни “Цивільний

процес”.....................................................................................8

  1. Завдання до практичних занять та самостійної

роботи......................................................................................16

  1. Поточний (модульний) контроль знань студентів..............132

  2. Самостійна робота..................................................................135

  3. Індивідуальна робота студентів............................................136

  4. Програмні питання з навчальної дисципліни “Цивільний

процес”....................................................................................137

  1. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної

дисципліни “Цивільний процес”..........................................144

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчальна дисципліна “Цивільний процес” включає поняття про предмет...
Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного...
ПРИНЦИПИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА ТА ЇХ СИСТЕМА
Характеристика принципів цивільного процесуального права як основних засад має суттєве значення, оскільки принципи є вихідними положеннями,...
Конспект з курсу «Цивільне право України»
Поняття, завдання цивільного процесу. Поняття цивільного процесуального права, його предмет, система
Характеристика цивільного законодавства України. Цивільне право є...
Предметом цивільного права є майнові правовідносини, обумовлені товарно-грошовими формами та особисті немайнові правовідносини. Методом...
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття Завдання цивільного судочинства
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту...
Законодавства, їх система
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин
2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного...
Поняття процесуального примусу
Під підставами застосування заходів цивільного процесуального примусу слід розуміти сукупність передбачених ЦПК обставин, необхідних...
СУТЬ І ПРИНЦИПИ
Адвокат представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка