|
|
Скачати 6.61 Mb.
|
| § 9. Наука адміністративного процесуального права Здобуття Україною незалежності започаткувало нову епоху становлення не лише її державності, але і розвиток національної правової науки, яка останнім часом, з урахуванням політи-ко-правових реформ, що проводяться у країні, набула нових форм та напрямів. Тому не випадково, що у системі вітчизняного права поступово формуються нові галузі права, донедавна невідомі радянському праву. Європейський вибір України, подальша демократизація державної влади та суспільства, гарантування законності діяль-ності органів державної влади та місцевого самоврядування обумовили розвиток і такого вітчизняного правового інституту, як адміністративна юстиція. Однак лише розроблення та удосконалення національного законодавства, що регулює здійснення адміністративного судочинства, функціонування адміністративних судів, як свідчить практика, є недостатнім. Тому наразі гостро стоїть проблема теоретичного обґрунтування закономірностей становлення та розвитку як адміністративної юстиції, так і формування відповідної галузі права і законодавства. Важливу роль у цьому процесі відіграє, зрозуміло, наука адміністративного процесуального права, якій має відводитися провідна роль у розробці концепції вітчизняної адміністративної юстиції та адміністративного судочинства. Наука, як специфічна діяльність спрямована на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення, характеризується такими основними ознаками': — наявністю систематизованого знання (наукових ідей, теорій, концепцій, законів, закономірностей, принципів, гіпотез, основних понять, фактів); — наявністю наукової проблеми, об'єкта 1 предмета дослідження; — практичною значущістю як явища (процесу), що вивчається, так і знань про нього. Практична роль науки адміністративного процесуального права полягає у тому, що вона не просто описує правові інститути, властиві цій галузі права, а й забезпечує її подальший розвиток та вдосконалення. Наука адміністративного процесуального права спрямована на поліпшення законодавства, яке регулює здійснення адміністративного правосуддя, вона покликана забезпечити вироблення пріоритетних способів та напрямів його систематизації та реалізації. Отже, результати теоретичних досліджень адміністративного процесуального права носять прикладний характер, оскільки у перспективі мають запроваджуватися, по-перше, у право-застосовчу судову діяльність та, по-друге, враховуватися при розробці і прийнятті відповідного законодавства. У цьому, власне, і проявляється головне призначення науки адміністративного процесуального права. За допомогою методів наукового пізнання вивчаються закономірності та особливості утворення, функціонування та розвитку таких правових елементів та категорії! адміністративного процесуального права, як: 1) правові інститути адміністративного процесуального права та особливості їх співвідношення, зокрема, і в цілому із іншими галузями права; 2) адміністративні процесуальні правовідносини, їх зміст, об'єкт та суб'єкти; 3) структура адміністративного процесу і система адміністративного процесуального права; 4) принципи адміністративного процесу; 5) методи правового регулювання в адміністративному процесуальному праві; 6) джерела адміністративного процесуального права; 7) генезис вітчизняного адміністративного процесу та зарубіжний досвід організації адміністративної юстиції та правосуддя. Впровадження результатів таких досліджень у судову та законодавчу практику здійснюється у формі рекомендацій, висновків, певних пропозицій, отриманих окремими вченими, групами, організаціями, установами. Якщо вести мову про безпосередні форми вираження результатів наукової діяльності, спрямованої на дослідження особливостей адміністративного процесу та адміністративного процесуального права, то до таких, як приклад, можна, зокрема, віднести: 1) дисертаційні дослідження; 2) монографії; 3) науково-практичні видання (науково-практичний посібник, науково-теоретичний посібник); 4) статті; 5) тези доповідей. Незважаючи на те, що адміністративне процесуальне право остаточно ще не сформувалося як галузь права і не отримало достатнього концептуального визнання, однак свого часу завдяки ґрунтовним дослідженням вчених-правознавців були закладені підвалини цієї відносно нової галузі процесуального права. Фундаторами сучасної вітчизняної науки адміністративного процесуального права можна вважати М. О. Куплеваського, І. Т. Тарасова, які ще у ХІХ-ХХ ст.ст. у своїх працях активно Адміністративний процес України 97 вивчали особливості та юридичну природу адміністративної юстиції, співвідношення органів адміністративної юстиції з іншими органами державної влади. Двадцяте століття також було ознаменовано науковим пошуком істини у сфері адміністративного процесуального права. Зокрема, свій внесок у становлення цієї галузі права зробив свого часу О. Ф. Євтихієв, який приділяв значну увагу вивченню питань юрисдикційної діяльності адміністрації, особливостям вирішення спірних питань спеціальними адміністративно-судовими установами. Не залишив вчений поза увагою і проблеми сутності адміністративної юстиції та принципів її організації. Ґрунтовно проблеми адміністративної юстиції та засади здійснення адміністративного процесу аналізував ще один представник української адміністративно-правової науки — В. Л. Кобалевський. Вчений займався вивченням сутності адміністративної юстиції, визнаючи її одним із надійних засобів судової перевірки правомірності адміністративних актів. Заслуговує на увагу наведений В. Л. Кобалевським перелік суб'єктів адміністративної юстиції та широкий аналіз їх процесуальних повноважень. Становлення новітнього адміністративного процесуального права безпосередньо пов'язане з науковими працями таких вчених, як В. Б. Авер'янов, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, І. Б. Коліушко, В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, Р. О. Куйбі-да, Ю. С. Педько, В. С. Стефанюк, М. М. Тищенко та низки інших дослідників. В результаті досліджень цих авторів адміністративне процесуальне право остаточно було виведено за межі адміністративного права, отримало власну систему та предмет правового регулювання. У контексті сказаного науку адміністративного процесуального права можна розглядати як: — систему спеціальних методів наукового пізнання, спрямованих на виявлення нових знань і закономірностей у сфері суспільних відносин, які виникають у зв'язку із розглядом та вирішенням адміністративним судом публічно-правових спорів за участю суб'єктів владних повноважень, фізичних і юридичних осіб; — галузеву правову науку, предметом вивчення якої є адміністративні процесуальні норми та відповідні правові інститути; — специфічну сферу людської діяльності, пов'язану із розв'язанням теоретико-прикладних проблем здійснення адміністративного судочинства та захисту в судовому порядку порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб. Однак, наведений аналіз сутності науки адміністративного процесуального права свідчить про те, що остання перебуває лише на початковому етапі свого становлення та розвитку. Перед нею стоїть ще величезне коло питань, над розв'язанням яких треба буде працювати вітчизняним вченим. Так, подальшого дослідження потребують окремі правові інститути адміністративного процесуального права, уточнення вимагає система даної галузі права, предмет її правового регулювання тощо. Рекомендована література Нормативно-правові акти 1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. —№ ЗО. —Ст. 141. 2. Кодекс адміністративного судочинства України // Урядовий кур'єр. — 2005.—Х!- 153-154. 3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122. Навчальна та наукова література 1. Конституція України: Науково-практичний коментар / В. Б. Аве-р'янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; Ред. кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін. — Харків: Видавництво "Право"; К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. — 808 с. 2. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / Ківалов С. В., Харитонова О. І., Пасенюк О. М., Аракелян М. Р. та ін. — X.: ТОВ "Одіссей", 2005. — 552 с. 3. Теория юридического процесса / Под общей ред. проф. В. М. Горшенева.—X.: Издательство при Харьковском государ-ственном университете издательского обьединения "Вища школа", 1985. — 192 с. 4. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. У 2 т.: Том І. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). — К.: Видавництво "Юридична думка". 2004. — 584 с. 5. Бандурка О. М, Тищенко О. М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. — К.: Літера ЛТД, 2002. —288 с. Адміністративний процес України 99 6. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навчальний посібник. 2-ге видання, змінене і доповнене. — К.: "Центр навчальної літератури". 2004. — 368 с. 7 Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу. — ' К.: Атіка, 2005.-351 с. 8. Бородін 1. Адміністративно-процесуальні норми — основа адміні-стративно-юрисдикційного процесу // Право України. — 2006. — № 3. — С. 86-90. 9. Авер'янов В.. Лук'янець Д.. Педько Ю. Кодекс адміністративного судочинства України: необхідність і шляхи усунення концептуально-понятійних вад // Право України. — 2006. — № 3.— С. 7-12. 10. Лагода О. Адміністративна процедура, її значення та місце в адміністративно-процесуальній діяльності // Право України. — 2006.—№ 4. —С. 16-18. 11. Бевзенко В. М. Правова природа й особливості співвідношення понять "судовий адміністративний процес" та "адміністративний процес" // Південноукраїнський правничий часопис. — 2007. — № І.—С. 111-116. Питання для самоконтролю 1. Що таке юридичний процес та які ознаки його характеризують? 2. У чому полягає відмінність адміністративної процедури від адміністративного процесу? 3. Які ознаки характеризують адміністративний процес? 4. Назвіть провадження і стадії адміністративного процесу. 5. Сформулюйте поняття та охарактеризуйте зміст системи адміністративного процесуального права. 6. Охаракгеризуйте адміністративні процесуальні правовідносини. 7. Яку роль відіграє метод адміністративного процесуального права'' 8. Перерахуйте існуючі джерела адміністративного процесуального права? 9. З якими галузями права взаємопов'язане адміністративне процесуальне право? 10. Що являє собою наука адміністративного процесуального права? Глава 3. ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ § 1. Поняття та види принципів адміністративного процесу Організація і здійснення адміністративного процесу засновані на певних принципах', закріплених у Конституції України, чинному національному законодавстві. Проте, перш ніж розглянути сутність принципів адміністративного процесу, варто висвітлити юридичну природу правової категорії "принцип", оскільки в юридичній літературі — і сучасній вітчизняній, і в тій, яку успадкували від радянської правничої науки, існує багато різних дефініцій принципів^. Слід визнати, що, оскільки концепція адміністративного процесу остаточно не сформувалась, зміст цього явища не отримав достатнього наукового обґрунтування, то, відповідно, пов'язані з цим правовим явищем поняття, зокрема і такі, як принципи, також недостатньо аргументовані і охарактеризовані правовою наукою. Водночас, вчені-правники одностайні у розумінні поняття "принцип", визнаючи його пріоритетну роль у врегулюванні, у тому числі й адміністративних процесуальних правовідносин, організації системи і процесуальної діяльності адміністративних судів України. Як зроблено висновок, суттєві розбіжності розуміння принципів відсутні, принцип — своєрідний промінь прожектора, який висвітлює певну площину. Можна перебувати з одного боку цього променя, з іншого, зсередини, але не виходити за його межі'. Зокрема, А. М. Колодій переконаний, що принципи права — це такі відправні ідеї існування права, які виражають найважливіші закономірності і підвалини даного типу держави і права, є однопорядковими із сутністю права і становлять його головні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загальною значущістю, відповідають об'єктивній необхідності побудови і зміцнення певного суспільного ладу. Принципи права спрямовують і надають синхронності усьому механізму правового регулювання суспільних відносин, досконаліше від інших розкривають місце права у суспільному житті і його розвитку. Саме принципи права є критерієм законності й правомірності дій громадян та посадових осіб, адміністративного апарату і органів юстиції, і за певних умов мають велике значення для зростання правосвідомості населення, його культури і освіти'. Відтак, принципи як правова категорія становлять основу адміністративного процесу, яким властиві такі ознаки: 1) відіграють визначальну роль у формуванні змісту та основних напрямів адміністративного процесу; 2) виражають типові закономірності здійснення адміністративного процесу; 3) містять вимоги, які мають бути враховані суб'єктами адміністративних процесуальних відносин та адміністративним судом під час розгляду публічно-правового спору; 4) відтворені у Конституції та законах України, випливають або з окремих правових норм, або формулюються на основі норм певної галузі права і пов'язані з іншими принципами, що регулюють суспільну поведінку людей^; 5) є результатом наукового пізнання, практична дія принципів повністю визначається ставленням до них людини^ 6) важливим для розуміння сутності адміністративного процесу є те, що його принципи комплексно застосовуються у судовій практиці, між собою взаємопов'язані та взаємообумовлені. Вони утворюють структурний конгломерат, що становить ідейну основу діяльності публічної адміністрації та її посадових осіб щодо задоволення публічних інтересів"; 7) принципи є об'єктивними категоріями, вони не залежать від волевиявлення та побажань окремих осіб, спираються на діалектичний закон розвитку; 8) принципи спрямовані до законодавця — при формулюванні правил адміністративного судочинства та до суду — під час застосування цих правил для розв'язання спірних правовідносин'. Отже, виходячи з викладеного, можна зробити висновок, що принципи адміністративного процесу — г/е закріплені у статтях Конституції України, законодавчих актах керівні, найголовніші та непорушні правила здійснення адміністративного процесу, які в імперативній формі регламентують поведінку учасників такого процесу та у загальній формі визначають процедури адміністративного судочинства. Призначення принципів адміністративного процесу полягає у тому, щоб задекларувати, проголосити, визначити, як саме слід та можна чинити адміністративний процес, вони (принципи) закріплюють єдино правильний і дозволений (допустимий) варіант поведінки суб'єктів правовідносин. Відхилення від встановленого у законодавстві правила поведінки, вихід за межі дозволеного діапазону дій означає порушення норм права, нехтування законом, невизнання його приписів. Наслідок порушення чи недотримання принципів адміністративного процесу лише один — недійсність, незаконність, безпідставність, необґрунтованість процесуальних дій та рішень, вчинених та постановлених під час вирішення публічно-правового спору по суті. Отже, адміністративний процес у цілому та результати його здійснення слід визнавати правомірними лише у разі дотримання усіх без винятку принципів адміністративного процесу. Окремі принципи адміністративного процесу мають власне, специфічне призначення, по-різному регламентуючи окремі процесуальні питання, правовий статус учасників публічно-правового спору. Тому залежно від ролі, яку виконують принципи адміністративного процесу, цілого ряду інших факторів їх прийнято класифікувати на певні види. Класифікація принципів адміністративного процесу дозволяє розкрити їх правову сутність, способи та форми закріплення у чинному законодавстві, межі їх дії. Принципи адміністративного процесу можна класифікувати за рядом критеріїв: 1) за способом закріплення — на: а) конституційні та законодавчі. Це такі види принципів, які закріплені або у Конституції України, або у законодавчих нормативно-правових актах; б) писані (закріплені у чинному національному законодавстві) та неписані (ті, що реалізуються у судовій практиці і виводяться із положень законодавства про адміністративне судочинство)'; 2) за сферою поширення — на: а) загальноправові — тобто принципи, що поширюються на всі без винятку галузі національного права; б) міжгалузеві — діють у межах кількох галузей права; в) галузеві — керівні начала, що функціонують виключно у межах однієї конкретної галузі права; 3) за цільовою спря.мованістю — на: а) організаційні, тобто ті, які сприяють створенню належних умов здійснення адміністративного процесу (наприклад, принцип незалежності суддів), та б) функціональні — основні засади, на яких має здійснюватись адміністративне судочинство (наприклад, принцип гласності і відкритості адміністративного процесу). |
| Адміністративний процес Адміністративний процес правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства |
Тематика рефератів з курсу «Адміністративний процес» ... |
| ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу» Час і значні зміни в житті держави виявили непереконливість деяких поглядів на адміністративний процес, інші ж можуть слугувати теоретичною... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
| К-28396/06 (К-27922/06) ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №06802308 від 25. 06. 2005, яким до позивача за порушення п п. 1, 9 ст. 3 Закону України «Про... |
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "Будівельник" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва про визнання... |
| 1. Сучасний стан Місто Луцьк старовинне і водночас сучасне місто,... України, в якому є цінні пам’ятки історії, культури і архітектури і, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня... |
ВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС Навчальний... В55 Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г Кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,... |
| Законодавчий процес Тема 1 Основоположні засади конституційно-процесуального права. Виборчий, референдний та законодавчий процес |
Молекулярно-генетичний і клітинний рівні організації життя В м’язовій тканині відбувається інтенсивний аэробний процес накопичення енергії у вигляді макроергічних зв’язків АТФ. Цей процес... |