сайт: http://ukrzakon.net
форум: http://ukrzakon.net/phpBB3/index.php
№К-28396/06 (К-27922/06)
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
|
|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2009 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
Сторони не повідомлялись.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006
у справі№46/113-А
за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Гродекс»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м.Києва від 14.04.2006 позивачу відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №06802308 від 25.06.2005, яким до позивача за порушення п.п. 1, 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції в розмірі 52340 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що готівкові кошти, отримані позивачем від надання послуг суборенди оприбутковувались у касі підприємства без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансові санкції.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 рішення місцевого господарського суду скасовано, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №06802308 від 25.06.2005.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» не регулює правовідносини у сфері оренди та суборенди, а тому у відповідача відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача, у яких ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку господарської одиниці, що належить позивачу, за результатами якої був складений Акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності №265907692308 від 16.06.2005, згідно якого позивачем допущено порушення п.п. 1, 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» у зв’язку з не проведенням отриманих від приватних підприємців платежів за здане в суборенду приміщення без застосування реєстратора розрахункових операцій.
На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №06802308 від 25.06.2005, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 52340 грн.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об’єкти цивільних прав, оскільки предметом договору найму є неспоживна річ, а предметом договору про надання послуг є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, у зв’язку з чим договір найму (оренди) не може бути віднесений до договору про надання послуг.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг» не регулює правовідносин у сфері оренди та суборенди є правильними, а, отже, застосування до позивача штрафних санкцій за дане правопорушення є неправомірним.
Отримані позивачем від здачі в суборенду приміщень грошові кошти, оприбутковані ним шляхом оформлення прибуткових касових ордерів з видачею відповідної квитанції, яка є розрахунковим документом, з відображенням цих коштів у касовій книзі, відповідно до вимог пп.2.2, 2.3, 2.10, 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 №40/10320.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки вони не можуть бути податковим зобов’язанням у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому відсутні підстави для визначення їх як податкового зобов’язання, доведення граничних строків сплати та зазначення про настання відповідних наслідків.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішення суду апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук О.А.Сергейчук
О.І.Степашко
|