|
Скачати 7.26 Mb.
|
ТИПИК Української Католицької Церкви Укладений о. Ісидором Дольницьким, духовником Львівської семінарії1. На славу всесвятої, одноістотної і животворної ТРОЙЦІ і на честь Пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви МАРІЇ ЗМІСТ ЧАСТИНА І 6 ЗАГАЛЬНИЙ ВИД БОГОСЛУЖІННЯ 6 ПРО СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БОГОСЛУЖІННЯ 6 ВЕЧІРНЯ 6 ЧИН ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІ ЗІ ВСЕНІЧНИМ 6 ЧИН ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІ БЕЗ ВСЕНІЧНОГО 10 ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ ВЕЧІРНІ 12 ЧИН МАЛОЇ ВЕЧІРНІ 13 ПОВЕЧІР’Я 13 ЧИН МАЛОГО ПОВЕЧІР’Я 13 ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я БЕЗ ВСЕНІЧНОГО 14 ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я ЗІ ВСЕНІЧНИМ 14 ПІВНІЧНА 14 ЧИН ВЕЛИКОЇ УТРЕНІ 15 УСТАВ ДИЯКОНАМ 21 ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ УТРЕНІ 21 ЧИН ЗВИЧАЙНИХ ЧАСІВ 22 ПРО ВЕЧІРНЮ З ЛІТУРГІЄЮ 23 ЧАСТИНА II 23 ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ РІЗНИМ СЛУЖБАМ 23 ОКТОЇХА І МІНЕЇ 23 Святий безполієлейний у неділю 24 Святий безполієлейний у дні седмичні 27 Святий безполієлейний у суботу 32 Святий полієлейний в неділю 35 Святий полієлейний у дні седмичні і в суботу 37 Святий зі всенічним в неділю 38 Святий зі всенічним у дні седмичні і в суботу 39 ВИПАДКИ СВЯТ 40 Передсвяття зі святим безполієлейним у неділю 40 Передсвяття зі святим безполієлейним у дні седмичні і в суботу 41 Свято Господнє в неділю і в дні седмичні 43 Свято богородичне в неділю 44 Свято богородичне в дні седмичні 46 Посвяття зі святим безполієлейним в неділю 46 Посвяття зі святим безполієлейним у дні седмичні і в суботу 48 Посвяття зі святим полі єлейним в неділю 49 Посвяття зі святим полі єлейним у дні седмичні 50 Посвяття зі святим зі всенічним у неділю 51 Посвяття зі святим зі всенічним у дні седмичні 51 Віддання свята в неділю 52 Віддання свята в дні седмичні 53 ЧАСТИНА III 54 ОКРЕМІ УСТАВИ ДЕЯКИМ СЛУЖБАМ 54 МІНЕЇ 54 Вересень 54 1 ВЕРЕСНЯ – Початок Індикту 54 Субота і неділя перед Воздвиженням 55 12 ВЕРЕСНЯ Пам’ять оновлення храму Воскресіння 57 14 ВЕРЕСНЯ Всесвітнє Воздвиження Чесного Хреста 58 Субота по Воздвиженні 62 Неділя по Воздвиженні 62 Віддання свята Воздвиження 62 23 ВЕРЕСНЯ Зачаття св. Івана Хрестителя 62 27 ВЕРЕСНЯ Представлення св. апостола Івана Богослова 62 Жовтень 63 1 ЖОВТНЯ Покрова Пресвятої Богородиці, 63 11 ЖОВТНЯ Неділя Святих Отців 63 26 ЖОВТНЯ Св. великомученика Димитрія Мироточця, 64 31 ЖОВТНЯ Святого священномученика Йосафата, 65 Листопад 65 8 ЛИСТОПАДА Собор св. Архистратига Михаїла 65 15 ЛИСТОПАДА Початок Чотиридесятниці перед Різдвом Христовим 65 24 ЛИСТОПАДА Св. вмці. Катерини і св. вмуч. Меркурія 66 25 ЛИСТОПАДА Віддання Входу Пресвятої Богородиці, 67 Грудень 68 9 ГРУДНЯ Непорочне Зачаття Пресвятої Богородиці 68 ПРАВИЛО 68 ПРО ЧЕРГОВІ ЄВАНГЕЛІЇ ОСТАННІХ П’ЯТИ НЕДІЛЬ 68 НЕДІЛЯ СВЯТИХ ПРАОТЦІВ 71 Субота перед Різдвом Христовим 73 Неділя святих Отців перед Різдвом Христовим 74 20–24 ГРУДНЯ Передсвяття Різдва Христового 76 24 ГРУДНЯ Навечір’я Різдва Христового 77 25 ГРУДНЯ Різдво Господа нашого Ісуса Христа 80 26 ГРУДНЯ Собор Пресвятої Богородиці 84 Субота по Різдві 86 Неділя по Різдві Христовому 86 ПРАВИЛО ПРО СУБОТИ І НЕДІЛІ 87 між Різдвом і Богоявлінням 87 26 ГРУДНЯ Святого Першомученика Стефана 89 31 ГРУДНЯ Віддання свята Різдва Христового 90 Січень 90 1 січня Обрізання Господнє і пам’ять св. Василія Великого 90 2, 3, 4 і 5 СІЧНЯ Передсвяття Богоявління 92 Навечір’я Богоявління 93 6 СІЧНЯ Святе Богоявління 93 7 СІЧНЯ Собор святого Івана Предтечі 94 Субота по Богоявління 96 Неділя по Богоявлінні 96 11 СІЧНЯ Преподобного отця нашого Теодосія 96 14 СІЧНЯ Віддання Богоявління 96 30 СІЧНЯ Трьох святителів 98 Лютий 100 1 ЛЮТОГО Передсвяття Стрітення Господнього 100 2 ЛЮТОГО Стрітення Господнє 102 3 – 8 ЛЮТОГО Посвяття Стрітення 103 24 ЛЮТОГО Перше і друге Віднайдення Чесної Голови Предтечі 106 Березень 112 1 БЕРЕЗНЯ Святих 40 мучеників 112 24 БЕРЕЗНЯ Передсвяття Благовіщення 113 25 БЕРЕЗНЯ Благовіщення Пресвятої Богородиці 116 26 БЕРЕЗНЯ Віддання Благовіщення і Собор св. архангела Гавриїла 126 Квітень 128 23 КВІТНЯ Святого великомученика Юрія 128 25 КВІТНЯ Святого апостола і євангеліста Марка 133 30 КВІТНЯ 133 Травень 133 3 ТРАВНЯ Преподобного отця Теодосія Печерського 133 7 ТРАВНЯ Явління знамена Чесного Хреста на небі в Єрусалимі 133 8 ТРАВНЯ Святого апостола і євангеліста Івана Богослова 134 9 ТРАВНЯ Перенесення мощів святого отця нашого Миколая 137 10 ТРАВНЯ Святого апостола Симона 137 21 ТРАВНЯ Константина й Олени 137 Червень 138 11 ЧЕРВНЯ Святих апостолів Вартоломея і Варнави 138 24 ЧЕРВНЯ Різдво святого Івана Хрестителя 139 29 ЧЕРВНЯ Святих Верховних апостолів Петра і Павла 139 Липень 140 2 ЛИПНЯ Покладення Чесної Ризи Пресвятої Богородиці 140 16 ЛИПНЯ Святих Отців перших шістьох вселенських соборів 140 20 ЛИПНЯ Святого пророка Іллі 141 25 ЛИПНЯ Успіння св. Анни, матері Пресвятої Богородиці, 141 31 ЛИПНЯ Передсвяття Перенесення Чесного Хреста 141 Серпень 142 1 СЕРПНЯ Перенесення Дерева Чесного Хреста 142 6 СЕРПНЯ Переображення Господнє 143 15 СЕРПНЯ Успіння Пресвятої Богородиці 144 16 СЕРПНЯ Нерукотворного Образа 144 29 СЕРПНЯ Усікновення Чесної Голови святого Івана Хрестителя 145 31 СЕРПНЯ Покладення Пояса Пресвятої Богородиці 145 ЧАСТИНА ІV 145 УСТАВИ ТРІОДІ 145 Неділя Митаря і Фарисея 145 Неділя Блудного Сина 146 М’ясопусна, або Задушна субота 147 М’ясопусна неділя 148 Сиропусний тиждень 148 Сиропусна неділя 153 Початок Великого посту 154 ВЕЧІРНЯ В СЕРЕДУ І П’ЯТНИЦЮ З НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИМИ 160 Перша субота Великого посту 161 Перша неділя Великого посту 162 Субота другого тижня Великого посту 163 Друга неділя Великого посту 165 Третій тиждень Великого посту 165 Третя неділя Великого посту – Хрестопоклонна 165 Четверта субота Великого посту 166 Четверта неділя Великого посту 166 Понеділок, вівторок, середа і п’ятниця п’ятого тижня Великого посту 167 Π’ята субота Великого посту – Акафістова 168 П’ята неділя Великого посту 170 Понеділок, вівторок, середа, четвер і п’ятниця 170 шостого тижня Великого посту 170 КВІТНА ТРІОДЬ 170 Шоста субота Великого посту – Лазаря 171 Квітна неділя 172 Великі понеділок, вівторок і середа 173 Великий четвер 175 Велика п’ятниця 177 УТРЕНЯ ВЕЛИКОЇ СУБОТИ 182 Початок святої П’ятидесятниці 186 ВОСКРЕСНА УТРЕНЯ 186 В день Воскресіння ввечері 192 ЗАГАЛЬНИЙ УСТАВ УСІМ ДНЯМ СВІТЛОЇ СЕДМИЦІ 193 ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ від неділі ап. Томи до Вознесіння 193 Неділя ап.Томи 195 Неділя Мироносиць 195 Неділя Розслабленого 196 Переполовинення П’ятидесятниці 197 Неділя Самарянки 198 Неділя Сліпонародженого 199 Вознесіння Господнє 200 Неділя Святих Отців Першого Нікейського Собору 200 Неділя П’ятидесятниці 201 Понеділок Святого Духа 202 Неділя Всіх Святих 203 Початок посту святих 204 Верховних апостолів Петра і Павла 204 Свято Пресвятої Євхаристії 204 Празник Співстраждання Пресвятої Богородиці 206 ЧАСТИНА V 206 УСТАВИ ПРО ХРАМИ 206 Розділ І 207 1. ПРО ВИСТАВЛЕННЯ СВЯТИХ ТАЇН НА ПРЕСТОЛІ 207 2. ПРО ПОХІД ЗІ СВЯТИМИ ТАЇНАМИ 207 Розділ II 208 ХРАМОВІ УСТАВИ, 208 1. ЗАГАЛЬНІ УСТАВИ 208 2. ОКРЕМІ ХРАМОВІ УСТАВИ 209 ПОЗА ТРІОДДЮ 209 1 ВЕРЕСНЯ 209 1 СІЧНЯ 210 II. РУХОМИХ СВЯТ 216 ПРАВИЛО СЛУЖБ ЦІЛОГО РОКУ 217 ПРАВИЛО РУХОМИХ СЛУЖБ 229 УСТАВ 246 ПРО СВЯТІ ДВЕРІ І ЗАВІСУ ІКОНОСТАСУ 246 Додаток 246 Устав Богослужінь 246 V. Устав Божественної Літургії 261 св. Івана Золотоустого та св. Василія Великого 261 VI. Устав Літургії Напередосвячених Дарів 281 Від видавництва Обрядова дисципліна була і лишається важливим чинником літургійної єдності кожної Церкви sui iuris (свого права), одною з яких є Українська Католицька Церква (УКЦ). Обряд УКЦ оформлювався протягом століть з давньокиївського обряду і на сьогодні становить собою відмінний від інших візантійського походження обряд, який часто окреслюють терміном „візантійсько-український”. Обрядова єдність осягається через дотримання єдиних уставних приписів. Від давніх часів в східних церквах почали вживати зібрання таких приписів, тобто типики (від гр. слова типікон). В типику систематизуються найрізноманітніші комбінації відправ, що можуть виникати протягом літургійного року, й подаються точні вказівки як у тому чи іншому випадку „уставно”, тобто правильно, зразково відправляти богослужіння. На Україні від часів св. Теодосія Печерського (†1074) був в ужитку Студитський типик (за назвою царгородського монастиря св. Теодора Студита), а від XV ст. його замінив Єрусалимський (лаври св.Сави бл.) типик. У пізніші століття з’являються вітчизняні типики: Почаївський 1766 року, Перемиський типик Я.Досковського (видання 1852, 1870, 1903), Ужгородський (1890, 1901). Уживались також анонімні рукописні типики. 1899 року світ побачив типик о. Ісидора Дольницького (1830-1924), духовника і професора Греко-Католицької Духовної Семінарії у Львові, автора багатьох нових богослужінь УКЦ. Укладений за матеріалами Львівського Синоду 1891 року, який мав величезне значення в історії нашої Церкви, типик о.Дольницького подає багатий практичний та історичний богослужбовий матеріал. Загальновідомо, що УКЦ почала відроджуватися на своїх історичних землях щойно 1989 року, після майже 40-річного перебування в катакомбах. Це не означає, що після „Львівського Собору” 1946 р. літургійне життя Католицької Церкви на Україні припинилось, але довга відсутність спілкування, контактів з зовнішнім світом, з іншими частинами УКЦ далася взнаки в багатьох ділянках життя Церкви, а зокрема й на обрядовості. Останніми роками занепад обрядової дисципліни відчувався особливо. Найбільше відчувався він в римських освітніх установах УКЦ, до яких приїжджають на навчання студенти з українських єпархій цілого світу. Довголітнього ректора однієї з таких установ, Української Папської Колегії св. Йосафата, о. д-ра Софрона Мудрого, ЧСВВ, небезпека втрати обрядової тотожності натхнула до здійснення нового видання типика о. Дольницького, оскільки попереднє видання давно вже було вичерпане, а сам типик не втратив свого практичного значення. Мова оригіналу, церковнослов’янська, на сьогодні вже малозрозуміла, тому відчутною була необхідність перекладу типика на сучасну українську мову. За ініціативою о. д-ра С, Мудрого 1979 року тодішній духовник Колегії св. Йосафата о. Родіон Головацький, ЧСВВ, розпочав цілеспрямовану працю над перекладом типика, яку перервала нагла смерть отця духовника у липні 1985 року. Переклад, що здійснювався з точним дотриманням тексту оригіналу, без жодних змін, і його редакцію закінчено 1992 року. В праці над перекладом взяли участь о.д-р Партеній Павлик (переклад грецьких текстів), о.Доротей Шимчій (примітки), о. Йосафат Романик (2-а частина). Остаточна редакція перекладу розглядалась комісією, до складу якої увійшли: о.д-р Северіян Якимишин, консультор Літургійної комісії при Конгрегації для Східних Церков, о.д-р Порфірій Підручний, о.мгр. Михайло Гаврилів. За рішенням комісії до перекладу типика додається „Устав богослужень”, затверджений Апостольською Столицею 1944 року й вперше виданий українською мовою 1958 р., який замінив собою першу частину типика, тобто „Загальний вид богослужіння”. Однак ця, перша, частина не втрачає свого значення як цінне історичне джерело розвитку обряду. Зауважимо також в яких пунктах типик о.Дольницького втратив на сьогоднішній день свою актуальність: 1. Літургійні приписи 1-ої частини типика о.Дольницького, взяті з „Додатку” Львівського Синоду, виданого 1896 року сьогодні настільки дійсні, наскільки вони узгоджуються з римським „Уставом богослужень”, його в чомусь пояснюють чи доповнюють. 2. Рубрики стосовно різних постів, що їх подає типик о.Дольницького, сьогодні вже недійсні, бо 1966 року Єпископат УКЦ під проводом Верховного Архиєпископа і кардинала Йосифа Сліпого подав нові норми, в яких зобов’язав всіх духовних осіб, чернецтво та вірних в сумлінні до дотримання посту, а саме: а) В усі п’ятниці цілого року, за винятком загальниць і припадаючих господніх і богородичних свят – стриманність від м’яса; б) в перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – стриманність від м’яса і молочних страв; в) в навечір’я Різдва і Богоявління, свята Воздвиження Чесного Хреста й Усікновення Чесної Голови св. Івана Хрестителя – стриманність від м’яса з одноразовим харчуванням досита з додатковими скромними перекусками, відповідно до місцевих звичаїв; високопреосвященним владикам, парохам і сповідникам дозволив уділяти в разі потреби інші полегшення, за духом обряду (Благовісник Верховного Архиєпископа, 1966, т.2, ст. 195). 3. Св. Літургію дозволяється скорочувати так, як подається в служебнику, виданому Синодом Єпископів УКЦ 1989 року, а апостол-євангелію і причасний дозволяється брати по одному, хоч би на цей день припадало два (Благовісник Верховного Архиєпископа, 1965, том 1, стор. 42). За благословенням настоятеля (пароха), з метою скорочення богослужінь, дозволяється пропускати другорядні тропарі й кондаки, якщо їх на якийсь день припаде по кілька, за таким самим благословенням дозволяється не брати двічі чи тричі того самого тропаря, сідального або тієї самої стихири. Потреба в уставній літературі невпинно зростає. Причина цього – відродження УКЦ на своїх історичних землях, тому редакція вірить і сподівається, що нове видання типика о. Дольницького, тепер вже українською мовою, послужить якнайліпшому вихованню нової генерації клиру нашої Церкви. Як кожна праця такого обсягу, так і цей переклад не позбавлений помилок і хиб. Редакція заздалегідь вдячна всім тим, хто надішле свої зауваження. В-во „Української Духовної Бібліотеки” СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ТИПИКА Цей Типик складається з п’яти частин, з яких в 1-ій подається загальний вид богослужіння, в 2-ій – загальні устави різним службам Октоїха і Мінеї, в 3-ій – окремі устави деяким службам Мінеї, в 4-ій – окремі устави службам Тріоді, в 5-ій – окремі устави святам храмовим. |
27 листопада пройшла акція “Голодомор 32-33 це геноцид. Пам’ятаємо!” Україні”. Панахиду біля Національного меморіалу жертв голодоморів відправили патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх... |
Заповіт Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого Моїм Духовним Дітям, Владикам, Священикам, Монахам і Монахиням і всім Вірним Української Католицької Церкви |
Реформація в Німеччині В ХУІ ст відбулися події, які підірвали основи християнської церкви. Ці події ввійшли в історію під назвою Реформація – від лат.... |
WIZYTATOR KATECHETYCZNY Катехетична Комісія та Катехичтичний Візитатор перемисько-варшавської архиєпархії Греко-католицької церкви в Польщі |
Протистояння Української Православної Церкви світовій глобалізаціїї на сучасному етапі До питання розвитку й існування Української Церкви взагалі. Особливої уваги набуває проблема збереження і розвитку релігії та традицій... |
Парафія св. Андрія Первозваного Української Православної Церкви Київського Патріархату Від імені Парафії св. Апостола Андрія Первозваного Української Православної Церкви Київського Патріархату пересилаємо нашу чергову... |
18. Закони і підзаконні акти Такі теорії містяться в ідеології релігій стародавнього сходу, католицької церкви, та ісламській релігії. Представниками цієї теорії... |
Особливості розвитку відносин Росією у церковних питаннях через посередників. Зроблено висновки про те, що незважаючи на офіційно висловлену позицію про прагнення... |
Славилося наше місто колись ще однією цікавою спорудою Єзуїтським... Це обходилось дешевше, ніж дарувати, а потім залагоджувати різні урядові оплати. 14 травня 1899 року освячено наріжний камінь під... |
Церкви ми зустрічаємо назву книги «Апостол», як сукупність всіх апостольських писань? Хто із святих отців та учителів древньої Церкви конкретно свідчить про достовірність книги Діянь святих апостолів? |