|
|
Скачати 321.31 Kb.
|
Теоретичні основи ЦПП України
2. В доктрині ЦПП при дослідженні цього питання розглядають різні підходи: з точки зору – принципів цп форми, її змісту, характерних ознак і сутності. Але в основному відмінність проводиться через її принципи і ознаки. Гетьманцев Теоретичні аспекти поняття цп форми Науковий вісник Чернівецького Університету 2002 р № 161 Егорова Сущность гражданско-процес формы Лукьянова Теория процессуального права Расахацкая Кражд-процесс форма Саратов 1995 Чечина Н.А. Чечот Гражд-процес форма, процесс нормы и производсво Юридическая процесуальная форма Принципи:
Ознаки: Нормативність цп форми, що означає, що в процесі юридичне значення мають лише ті дії, які здійснюються на підставі норм цпп і тому мають процесуальну форму. Системність правил, які утворюють цп форму. Системність включає багато ознак: процесуальний закон містить вичерпний перелік учасників процесу; будь-який учасник займає в ньому самостійне місце і умови його вступу в процес повинні відповідати вимогам, що відповідають закону; кожний учасник виконує сувору визначену мету і завдання і тому наділяється чітко визначеним правами і обов’язками; відповідно до об’єму процесуальних прав і обов’язків, всі суб’єкти можуть здійснювати лише ті дії, які передбачені і регламентовані процес нормами; учасник здійснює дії, які йому дозволяє правило, яке міститься в нормі, що відноситься до нього; процесуальні правила передбачають строки і послідовність здійснення дій кожним учасником процесу; цп форма передбач що способи оформлення процесуальних дій заздалегідь встановлені законом. Формальна визначеність всіх процесуальних дій через відповідні процесуальні акти, документи. Динамізм і стабільність цп форми. Зміст: включаються елементи, що характеризують внутр. зміст (специфіка самих норм, які є юридичною базою, основою сутності, функціонування, регулюючого впливу на процесуальні дії; специфіка змісту суб’єктивних прав і обов’язків і характер взаємозв’язків між ними; діяльність суб’єктів при здійсненні своїх прав і обов’язків на різних стадіях процесу), що хар зовн зміст проц. форми (компон, що відображ; прийоми, засоби і методи зд процес діяльності – встановлення і закріплення доказів по справі, заходи процес забезпечення(примусу) і процедура їх застосування в ході процес діяльності ), процес акти, в яких закр результати процесуальної діяльності Імперативність цп форми Значення: забезпечує відповідні правові гарантії правильності вирішення спору, рівності прав і обов’язків; забов суд розглядати і вирішувати спори і при цьому дотримуватися норм матер і процес права і виносити законне та обґрунтоване рішення. Фіїї: регулятивна, превентивно-охоронна, виховна. 3. Питання про цп норми самостійно досліджувалося в роботах Гурвіча М.А., Єлєсєйкіна, Чеченої, Мельнікова Ю.І. і Підлубної (Норми цпп: поняття, межі дії та реалізація в цивільному судочинстві,Київ 2007) Ознаки: спрямованість на виконання завдань судочинства, реалізація з метою захисту порушених…., системний характер норм(при розгляді і вирішенні справ застосовується Не окр. Правило поведінки сукупність норм); орг.-процедурний характер; особливість адресату; рівень правової обов’язковості різний; категоричний характер приписів, які адресуються суду, основною формою реалізації є виконання; носять процедурний характер – визначають спосіб, порядок, послідовність здійснення прав; збіг суб права з юр обов’язком, коли використання права при певних умовах є обов’язком. Процесуальні санкції мають особливості. Всі норми цпп утвор систему в якій жодна правова норма не може існувати ізольовано від інших. Класифікація: за змістом – регулятивні та дефінітивні(докази, наказ); за сферою заст. (загальні, спеціальні, виняткові); за ступенем обов’язковості – імперативні, диспозитивні; залежно від форм вираження правил поведінки - уповноважуючі, зобовяз, забороняючі; за ступенем визначеності і способом вираження - абсолютно визначені, відносно визначені, альтернативні (альт підсудність), орг.норми, які форм проц. діяльність або зміст цп документів і цп форму, охоронні (заб реалізац всіх інших цп норм). 17.09.2010 4.Цивільний процес представляє собою сукупність процесуальних дій та процесуальних відносин, які знаходяться у взаємопов’язаності та взаємопослідовності. Серед більшості науковців для визначення структурних компонентів використовується поняття стадії, проте поширеним є використання терміну процесуальне провадження (це передбачене і ЦПК). До цього терміну відносяться як до назви складових частин структури цивільного процесу; як до сукупності проц. стадій; як до назви стадій; як до правозастосовчих циклів. Окремі автори всі структурні елементи цивільного процесу називають стадії і виділяють від 3 до 8. Це пояснюється відсутністю чітких дефініцій стадії та провадження як компоненту цивільного процесу та їх ототожнення. Хоча категорії мають багато спільного, існують чіткі критерії їх розмежування. Аналіз наукових досліджень дозволяє сформувати систему ознак для розмежування понять процесуальна стадія та процесуальне провадження.
Висновок – поступовий розвиток діяльності за стадіями завжди здійснюється в межах процесуального провадження. Таким чином, процесуальні дії завжди охоплюються певним провадженням, а провадження може включати в себе кілька процесуальних стадій.
Процесуальні стадії – комплекси однорідних процесуальних дій суду і які в процесі взаємодії складають окремі частини цивільного процесу. Процесуальне провадження – системне утворення, комплекс процесуальних дій, об’єднаних кінцевою процесуальною метою, якими охоплюється весь процес розгляду і вирішення справи. Первинними структурними елементами є процесуальні дії, Принципи ЦПП як процесуальні гарантії права на судовий захист.
24.09.2010 р Андрушко – принцип диспозитивності Бонер – принцип диспозитивности Іванов Принцип об'єктивної істини Омельченко Принцип об’єктивної істини в системі цивільного процесуального права України Сакаран Проблеми доступності правосуддя у цивільних справах Тимченко Юридична думка 2006
Значення: забезпечують реалізацію цілей і завдань цивільного судочинства і вказують методи їх досягнення; допомагають зрозуміти сутність і значення всього цивільного процесу і окремих його інститутів; як нормативно-керівні положення вони мають роль конструкції навколо якою будується вся система цп норм, а тому принципи ЦПП завжди відображають його природу і основні риси; дають можливість зрозуміти і усвідомити необхідність удосконалення цивільно-процесуального законодавства; на підставі принципів здійснюється тлумачення всіх норм цпп, що надає суду можливість зрозуміти дійсний зміст цих норм і правильно їх застосовувати при винесенні судового рішення; у випадках застосування аналогії вони можуть бути успішно застосовані лише на базі принципів ЦПП; визначають характер і зміст ЦПП. Існують різні підходи до визначення. Перша т.з. Штефан. Решетнікова, Ярков – правові основи, які виражають сутність і єдність відповідних галузей права; Воннер – основні положення галузі права, які відображають її специфіку і зміст; нормативні положення, які визначають структуру і суттєві риси ЦПП і його загальні положення. Чечена, Семенов, Щеглов - Ідейні основи і нормативно-керівні положення Триушніков - Фундаментальні положення, основоположні які закріплені в нормах процесуально права, що пронизують всі процесуальні інститути і визначають таку побудову процесу, яка забезпечує винесення законних і обґрунтованих рішень Тертишніков – основні ідеї, уявлення правосуддя, які закріплені в ЦПП і стали основними його положеннями Осокіна – закріплені безпосередньо у нормах ЦПП або виникають з його змісту основі керівні положення, які відображають його сутність
Характеризується через такі елементи:
Кожний з принципів є елементом системи, яка характеризує ЦПП в цілому і кожний з його інститутів. Система принципів означає, що будь-який окремий принцип не може існувати поза системою. Кожен принцип є самостійним, хоча не є автономних, тому що не може існувати поза системою; може бути включений до системи лише на умовах внутрішнього зв’язку з іншими принципами; входить до системи, яка характеризує галузь ЦПП в цілому, діяльність суду яка здійснюється про правилах цпп, відповідно всі групи і всі стадії цпп діяльності. Виключається можливість побудови принципів для окремої стадії, або для окремого інституту. Правила одного принципу може міститися в одному інституті, а іншого - в декількох інститутах. 3.Класифікація – розподіл принципів по групам по будь-якому критерію. Авдюков, Триушніков – за об’єктом регулювання (орг.-фунціональні, функціональні) Гурніч – принципи загального значення та ті, що регулюють окремі аспекти цивільного процесу Семенов, Щеглов, Штефан – за характером нормативного закріплення – конституційні та галузеві; по сфері їх дії у ЦПП Тертишніков, - по їх розповсюдженню на певні сфери правовідносин – загальні, міжгалузеві, галузеві і принципи процесуальних інститутів. Осокіна – класифікує по 2-ом підставам: орг.-функціональні і правові; функціональні і міжгалузеві, які відображають зміст, функціональні і галузеві, що відображають форму цивільного судочинства; функціонально-галузеві (диспозитивність, змагальність) Актуальні питання цивільно-процесуальних відносин в системі ЦПП.
Гетьманцев Громадяни як сторони…. Глушкова Участь спеціаліста в цивільному судочинстві, Автореферат Заворотько Особи, які беруть участь у справі 2009 р – дисертація Бобров Треті особи в ЦП Радченко Комаров Цивільно-процесуальні правовідносини та їх суб’єкти Чеченов Гражданско-процесуальные правоотношения
Комаров: це відносини, які виникають на основі норм цпп, є індивідуалізованими суспільними відносинами, які визначають зв'язок між судом і іншими учасниками процесу, характеризуються наявністю прав і обов’язків Сахнова: система врегульованих ЦПП відносин, які виникають між судом і кожним учасником процесу Врегульована в нормі ЦП законодавства система багатостадійних динамічних процесуальних зв’язків між суддею (колегіальним складом суду) з іншими індивідуальними суб’єктами цивільного процесу, які виникають в процесі розгляду і вирішення цивільних справ… Особливості: Завжди існують як відносини між двома суб’єктами, обов’язковим суб’єктом є суд. Завжди складаються з приводу реалізації процесуального права або процесуального обов’язку. Завжди існують тільки у правовій формі. Системостворюючим фактором є предмет процесу, тобто спірне матеріальне правовідношення. Вони взаємопов’язані, взаємообумовлені, а їх система характеризує послідовний рух процесу як механізму захисту прав. Логіка цивільного процесу характеризує, що об’єкт попереднього правовідношення стає юридичним фактом наступного. Кожний суб’єкт може неодноразово використовувати одне й те саме процесуальне правило. Виступають формою реалізації норм ЦПП, способом здійснення процесуальних прав і обов’язків. Характерні ознаки: Обов’язковим суб’єктом є суд. Виражаються в спеціально встановленій законом формі. Мають владний характер. В процесуальній літературі висловлюється точка зору, що статус суду не надає процесуальному правовідношенню ознаку владного відношення. Прихильники цієї теорії пояснюють, що суд не стоїть над сторонами та іншими учасниками процесу, а судове керівництво не охоплюється імперативними діями. Функції: Будучи складовим елементом даного механізму, вони забезпечують його функціонування; індивідуалізують суб’єктів цивільно-процесуальних правовідносин, конкретизують їх права та обов’язки, локалізують дію механізму регулювання в часі, просторі і за колом осіб.
Зейдер, Чечена, Чечет – зміст – юридичні права і обов’язки Гурвіч, Щеглов – діяльність його учасників, тобто їх поведінка Мозолін – до змісту входять як поведінка, так і суб’єктивні права і обов’язки. Цивільно-процесуальні відносини, з точки зору внутрішнього змісту, це процесуальна діяльність суду і інших учасників процесу…. Юридичною формою, що визначає зміст, тобто характер і об’єм процесуальної поведінки. Об’єкт – точки зору: Зейдер – загальний – включ спільне матер право, з приводу якого виникає…., спеціальний – щодо кожного окремого правовідношення. Букасян об’єктом є матеріально-правовий спір Зайцев – загальний – для всієї системи правовідносин, матеріально-правовий спір або охоронюваний законом інтерес, який суд повинен розглянути; спеціальний – результат, який досягається в процесі здійснення конкретного правовідношення. 08.10.2010
В доктрині ЦПП є різні класифікації: Штефан: 3 групи суб’єктів – особи,які здійснюють правосуддя (всі суди); особи, які беруть участь у справі (особи, які захищають свої права і інтереси, особи, які захищають інтереси інших осіб); особи, які не беруть участь у справі (свідки,експерти, спеціалісти, перекладачі). Ст. 292 ЦПК Тертишніков: 2 групи за ознакою наявності юридичної заінтересованості – особи, які беруть участь у справі; які сприяють здійсненню правосуддя Самалюк: 4 групи – які зд правосуддя, які захищають власні матер інтереси, які захищ матер інтереси інших осіб, які сприяють здійсненню правосуддя. Фурса: 3 групи – практично приєднується до точки зору Штефана Паскаль: 6 груп – особи, які здійснюють правосуддя (не перераховує види судів, а називає суддів, які одноособово або колегіально здійснюють розгляд справи); суб’єкти, які беруть участь у справі (суб’єкти, які захищають свої та здійснюють захист чужих прав та обов’язків); які сприяють здійсненню правосуддю (які сприяють розгляду і вирішенню справи; які здійснюють організаційно-технічне забезпечення); які не брали участь у справі, але суд вирішив питання про їх права і обов’язки; суб’єкти, які утримують докази і отримали ухвалу суду про витребування цих доказів; особи, які присутні в залі судового засідання і які можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності. |
|
Законодавства Цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал),... |
2 Змістовний модуль Рекомендована література: 1-13, 15-19, 21-22, 27-28, 30-40, 50, 58, 68, 81, 89, 100, 102, 125, 147, 174, 193-197, 200-202, 208-209,... |
|
Тема № Особливості цивільного процесу. Специфіка господарського ... |
65. Загальна теоретико-правова характеристика законності Законність... Законність – це комплексне політико-правове явище, яке характеризується неухильним дотриманням вимог чинного законодавства всіма... |
|
1. Поняття і види судових рішень Судження і волевиявлення суду з цих чи інших питань мають владний характер і втілюються у відповідну процесуальну форму форму процесуальних... |
Законність у сфері державного управління |
|
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І СВІТОВА ПОЛІТИКА Книш Т. В. 212 Чарікова І. В. 10 Харкевич Г.І. 13 Сахащик О.І. 106 Семенюк Л. Й. 105 Карпчук Н. П. 209 |
Кодекс України про адміністративні правопорушення Автономна Республіка Крим у відповідних відмінках згідно із Законом N 209/94-ВР від 14. 10. 94 } |
|
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ До участі запрошується вчені, професорсько-викладацький склад, практичні працівники судових та правоохоронних органів |
Діагностика рівня готовності дитини до шкільного навчання в сфері пізнавальної діяльності Ання, логічна обґрунтованість і чіткість формулювання, активність і вміння використовувати спільні поняття. Використаний та модифікований... |