1. Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти


Скачати 1.77 Mb.
Назва 1. Співвідношення понять „учасники господарських правовідносин” та „суб'єкти господарювання”: теоретичний та законодавчий аспекти
Сторінка 9/16
Дата 12.03.2013
Розмір 1.77 Mb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Право > Закон
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16

104. Порівняння правового становища повного та товариства з додатковою відповідальністю.

ЗУ «Про господарські товариства» ЦКУ, ГКУ Товариством з додатковою відповідальністю визнається

товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники

такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до

статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум -

додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників

кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в

установчих документах.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого

займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну

відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.

Найменування повного товариства повинно містити імена

(найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або

містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням

слів "і компанія", а також слів "повне товариство".


105. Співвідношення понять “неплатоспроможність”, “неспроможність” та “банкрутство”.

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької

діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати

грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній

платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і

зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення

платоспроможності;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність

боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані

судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування

ліквідаційної процедури;

ГКУ: У разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспро¬можним.

2 Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визна¬ні судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідацій¬ної процедури вважається банкрутством.

3. Суб'єктом банкрутства (далі - банкрутом) може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутом казенні підприємства, а також відокрем¬лені структурні підрозділи господарської організації.

4. Щодо банкрутства державних комерційних підприємств законом передбачаються додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу.
106. Умови і порядок здійснення будівельної діяльності

Ліцензійні умови провадження будівельної діяльності

(вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих

та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) (далі - будівельна діяльність) розроблені на

виконання Закону України "Про ліцензування певних видів

господарської діяльності

Суб'єкти господарювання здійснюють діяльність з виконання

вишукувальних робіт для будівництва за таких умов:

2.1. Організаційних:

2.2. Кваліфікаційних

2.3. Технологічних
107. Поняття, ознаки та особливості зовнішньоекономічної діяльності.

ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» ГКУ, ЦКУ Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

2. Порядок використання коштів підприємства в іноземній валюті визначається цим Кодексом та іншими законами.

3. Підприємство, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, може відкривати за межами України свої представництва, філії та виробничі підрозділи, утримання яких здійснюється за кошти підприємства.Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне

право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами

України, незалежно від форм власності та інших ознак.

108. Правові форми реалізації сільськогосподарської продукції.

Реалізація сільськогосподарської продукції опосередковується договорами на її реалізацію, що укладаються безпосередньо між виробниками різних організаційно-правових форм господарювання, особистими підсобними господарствами та споживачами і заготівельниками. Застосування договірних умов реалізації забезпечуються свобода волевиявлення сільгосптоваровиробників у виборі виду договорів на реалізацію виробленої продукції, у розробленні змісту умов і порядку укладання договорів та їх виконання.

Під час біржових торгів за критерієм розрізняють такі біржові угоди: з негайним виконанням («угоди на реальний товар», «спотові угоди» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме «негайне» від 1 до 30 днів його виконання. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. За ціною, яка фіксується на час укладення угоди.
109. Критерії класифікації суб'єктів господарським правовідносин.

Основна класифікація суб’єктів господарського права може бути здійснена за змістом їх діяльності. За цим критерієм розрізняють такі види суб’єктів господарювання: а) господарські організації — підприємства та об’єднання підприємств, а також інші організації, передбачені Господарським кодексом України, що утворені для здійснення господарської діяльності та зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти господарювання; б) фінансові та посередницькі установи; в) органи державної виконавчої влади, що здійснюють управління у сфері економіки; г) громадяни України та інші громадяни, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці; ґ) філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), утворені ними для здійснення господарської діяльності.
110. Відмінність суб'єкта господарювання від суб'єкта організаційно-господарських повноважень.

Однією з категорій суб'єктів господарських правовідносин нарівні з суб'єктами господарювання є суб'єкти організаційно-господарських повноважень. Це особи, які мають повноваження щодо організації господарської діяльності, управління іншими суб'єктами та/або контролю за їх діяльністю.

Суб'є́кт господарюва́ння — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб'єктами господарювання, група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.
111. Поняття організаційно-правової форми підприємництва за законодавством України.

Відповідно до ГКУ Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

3. Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.


112. Порівняльна правова характеристика правового становища товариства з обмеженою відповідальністю із товариством з додатковою відповідальністю.

ЗУ «Про господарські товариства» ЦКУ, ГКУ Товариством з додатковою відповідальністю визнається

товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники

такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до

статутного (складеного) капіталу, а при недостатності цих сум -

додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників

кратному розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в

установчих документах.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається

товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір

яких визначається установчими документами.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою

відповідальністю може досягати 100 осіб.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх

вкладів.

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть

солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості

невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
113. Порядок та правові засади зміни місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності.

ЗУ «Про жержавну реєстрацію юридичних осіб і фізичних соіб-підприємців»У разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. Якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вносяться у зв'язку із зміною місцезнаходження та/або найменування юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про внесення таких змін
114. Загальна характеристика та система законодавства про будівельну діяльність.

Будівельна діяльність відображається через будівництво. У зв’язку з цим звертає на себе увагу визначення терміну «будівництва», який передбачений у Рекомендаціях щодо безпеки та гігієни праці у будівництві від 20.06.1988 р. №175.

Порядку державного фінансування капітального будівництва, який затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України віл 21.12.2001 p. N 1764 , ГКУ, ЦКУ,
115. Правове регулювання заставних закупок зерна та інтервенційних операцій.

Законодавство України про зерно та ринок зерна базується на

Конституції України і складається із ЗУ Про зерно та ринок зерна»Основними засадами державної політики по регулюванню ринку зерна є:

надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної

підтримки суб'єктам здійснення режиму заставних закупівель зерна

та суб'єктам державної аграрної інтервенції

забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому,

насіннєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо

нарощування його експорту;

встановлення розміру суми бюджетної позики, розрахованої

виходячи з розміру встановленої мінімальної закупівельної ціни;
116. Особливості правового режиму публічних форм власності.

Право державної власності на засоби виробництва в суб'єктивному розумінні - це юридично визначена і забезпечена можливість суб'єкта цього права використовувати належні йому засоби виробництва своєю владою в інтересах народу України.Правові форми реалізації права державної власності ~ це врегульовані правом, різні за призначенням та способами здійснення види діяльності державних органів і державних господарських організацій, пов'язані з використанням державного майна. Можна виділити кілька таких форм:

Загальне управління фондом державної власності, що здійснюється вищими органами державної влади - Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів України і реалізуються через їх повноваження щодо визначення складу, структури, динаміки розвитку єдиного фонду державної власності, нормативно-правового регулювання відносин державної власності, а також щодо передачі окремих частин єдиного фонду державної власності в господарське управління певних центральних органів виконавчої влади та встановлення порядку управління вказаними частинами. Господарське управління окремими частинами фонду державної власності стосовно засобів виробництва державної власності здійснюється головним чином господарськими міністерствами та відомствами, Фондом державного майна України, державними господарськими об'єднаннями та державними холдинговими компаніями - в частині делегованих їм функцій відповідними господарськими міністерствами через такі повноваження:
117. Державні та комунальні унітарні підприємства.

ГКУ: Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

2. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

3. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

2. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

3. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

118. Використання природних ресурсів у сфері господарювання.

Природні ресурси як особлива категорія майна, що використовується у сфері господарювання, характеризуються особливим правовим режимом, якому притаманні такі риси:

І. Спеціальне регулювання, що здійснюється низкою таких нормативно-правових актів, як:

Конституція України: ст. 13 визначає коло об'єктів права власності Українського народу і права кожного громадянина користуватися цими об'єктами; ст. 14 - щодо землі як основного національного багатства, щодо гарантування та реалізації права власності на землю);

Господарський кодекс України, який містить гл. 15 "Використання природних ресурсів у сфері господарювання" (ст. 148 визначає особливості використання природних ресурсів у сфері господарювання; статті 149-153 визначають основні засади використання природних ресурсів суб'єктами господарювання, права та обов'язки останніх)

Цивільний кодекс України: ч. 2 ст. 13 ЦК закріплює обов'язок учасників цивільних відносин при здійсненні цивільних прав утримуватися від дій, які могли б завдати шкоди довкіллю; ст. 324 ЦК "Право власності Українського народу• спеціальні кодекси про окремі види природних ресурсів: Лісовий кодекс від

p., Кодекс "Про надра" від 27.07.1994 p., Водний кодекс від

p., Земельний кодекс від 25.10.2001 p.;
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   16

Схожі:

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ...
Співвідношення понять «учасники господарських правовідносин» та «суб'єкти господарювання»: теоретичний та законодавчий аспекти
Суб`єкти і об`єкти сімейних правовідносин
КпШС, не можуть розглядатись як сімейні. До таких належать, наприклад, правовідносини які виникають між громадянами і органами ЗАГСу...
Перелік екзаменаційних питань на 1-й іспит з курсу "фінансове право"
Співвідношення суб'єктів фінансового права та суб'єктів фінансових правовідносин
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Теоретичні та практичні аспекти співвідношення понять психічного насильства, примусу і погрози
Тема: Об’єкти правовідносин. Зміст правовідносин. Мета
...
1. Об'єкти інвестиційної діяльності
України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Важливу роль в інвестиційній...
Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових...
У тексті Порядку слова "суб'єкти підприємницької діяльності" в усіх відмінках замінено словами "суб'єкт господарювання"
Лекція Держава та особа: гарантії прав і свобод людини та громадянина....
«суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою,...
План перевірок дотримання санітарно-епідеміологічного законодавства...
ДЗ «Тернопільська міська санітарно-епідеміологічна станція» на 2010 рік (об’єкти попереднього нагляду)
Закону України «Про захист персональних даних»
Бку моїх особистих персональних даних у картотеках та/або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи бази персональних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка