|
|
Скачати 3.42 Mb.
|
32.Україна напередодні Першої Світової Війни Напередодні Першої світової війни українські землі продовжували залишатися у складі двох імперій — Російської та Австро-Угорської. Вони різнились за рівнем економічного і соціального розвитку, освіти та культури, адміністративним устроєм. Обидві імперії проводили імперську політику, спрямовану на знищення національної самобутності населення і колоніальну експлуатацію цих земель. Найбільших утисків у національному відношенні зазнавало українське населення під владою Російської імперії. Національна політика австрійського уряду, хоча і була м’якішою, вела до розпалення українсько-польського конфлікту в Галичині. Територія Західної України (сучасна територія Львівської. Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської та більша частина Чернівецької областей) входили до Австро-Угорщини. Економічно більш розвинутими були українські землі в складі Російської імперії, особливо Південь і Схід України. Донбас був вугледобувною і металургійною базою Російської імперії. На той час добування вугілля і виплавка металу були основними показниками могутності країни. Так, у 1913 р. Донбас дав 70% вугілля, що видобувалось у Російській імперії. Уже в роки війни (1915-1916 pp.) заводи, розташовані на Україні, давали 96,7% прокату, 68% — сортового металу, 99% — двотаврових балок і швелерів, 53% – солі, 81% – олова, 90% – срібла, 75% – чавуну. Крім того, сільське господарство давало 16 млн. тонн товарного зерна. У той же час на українських землях в складі Австро-Угорської імперії промисловість була майже відсутньою. Єдині галузі, що розвивалися, були лісообробна, нафтодобувна, харчова. Селянство потерпало від малоземелля, і значна частка населення змушена була емігрувати або відправлятися на заробітки за океан. Перша світова війна, на порозі якої стояв світ, носила загарбницький характер з боку обох ворогуючих блоків. Українські землі були об’єктом їх експансії. На них претендували Росія, Австро-Угорщина, Німеччина і Румунія. 33.Громадівський руху 60—70-х рр. XIX ст., його місце в суспільно- політичному та культурному житті українців. Перші товариства «Громади», як національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в Києві та Петербурзі у 50-х роках XIX століття. Їх засновниками і першими членами стали відомі діячі української культури М. Костомаров, П. Куліш, П. Чубинський, В. Антонович, М. Драгоманов, М. Лисенко, М. Старицький та інші. Одним із активних членів «Громади» тих часів був Т. Шевченко. У 1859 р. створили у Петербурзі першу українську громаду — культурно-освітнюорганізацію, яка мала на метісприятирозвиткународноїосвіти, свободілітературного слова, поширеннюнаціональноїідеї, формуваннюнаціональноїсвідомості. Саме на цихідеяхбазувався перший в імперіїукраїнськийчасопис «Основа», навколоякогогрупувалисявжевідомідіячінаціональногоруху М. Костомаров (написаннямонографічнихдосліджень та упорядковуваннямзбірниківдокументальнихджерел з історіїУкраїни), В. Білозерський (виданняпубліцистичного та літературно-художньогоукраїнознавчого часопису «Основа» українською та російськоюмовами),П. Куліш (заснуваннядрукарні для виданняукраїнськихкнижок), Т. Шевченко (генератор визвольнихідей) і весь громадівськийрух. Підтримуючинаціональневідродження, активно починаєдіятиінтелігенція. Виникаютьгромади в Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі. Осередкомнаціонально-культурноїроботи у 70—90-х роках XIX століття стала Київська — так звана «Стара Громада», щоутворилася на основітаємногогурткахлопоманів. Їїлідерамибулипредставникиновоїхвиліукраїнськоїінтелігенції — В. Антонович, Т. Рильський, А. Свидницький, П. Житецький. Входили такожвизначнінаукові і культурнідіячі: М. Драгоманов, К. Михальчук, М. Зібер, Ф. Вовк, П. Чубинський, Л. Ільницький, О. Кониський, М. Лисенко, М. Старицький, П. Косач, С. Подолинський, О. Русов, М. Левченко, М. Ковалевський, В. Рубінштейн, Я. Шульгін, С. Левицький, І. Левицький (Нечуй), Є. Тригубов, В. Науменко, І. Рудченко (Білик), Ф. Панченко та інші (близько 70 членів). Так розпочавсярух, який став одним ізосновнихдуховних та ідеологічнихвитоківвідродженнянашоїдержави. «Громади» другоїполовини XIX століттяоб'єднуваликращихпредставниківнаціональноїінтелігенції, громадськихдіячів, вчених, освітян, літераторів, студентськоїмолодітощо. У середовищігромадівців у першійполовині 70-х рр. невпинновідбувалисядискусіїщодопрограмнихідей [5]. Потрібнобуловиробити в новихумовахпевнізагальніпринципи і підходисвоєїдіяльності. Однакреалізаціяцьогоускладнюваласявідмінностями та світогляднимирозбіжностямисередпровіднихдіячів Київськоїгромади. Отже, представникамирізнихсуспільно-політичнихтечій та рухів у другійполовині XIX ст. висунуто широкий спектр альтернатив майбутньогосуспільногорозвитку та виробленорізноманітніформи та методидосягненняпоставленої мети. Характерно, що лейтмотивом програмнихдокументівзагальноросійськихрухівбула, як правило, боротьба за соціальневизволення. На противагуцьомуукраїнськийрухосновний акцент робив, головним чином, на національневизволення. 34. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій (кінець XVIII — початок XX ст.).Внаслідок трьох розподілів Польщі до Російської імперії відійшлаПравобережна Україна та Західна Волинь, а до Австрійської імперії - Галичина. ЗгідноКонстантинопольської австро-угорськоїконвенції (1775 р.) Австріяотримала Буковину. Крім того, підпосереднім контролем австрійськоїдинастіїГабсбургівперебувавще один заселений українцямирегіон - Закарпаття (Угорськекоролівство, до якоговоно входило, підпорядкувалосяАвстрійськійімперії). Росія наприкінці XVШ ст. приєднала до себе Таврію, Крим, Кубань (1783), а на початку XГX ст. -Бессарабію (1812). Таким чином, українськатериторіябуларозділенаміждвомаімперіями - Російською та Австрійською. Російський уряд для зручностіуправлінняУкраїноюподіливїїтериторію на губернії та генерал-губернаторства. На початку XIX ст. В Україніналічувалосядев'ятьгуберній та три генерал-губернаторства. Західноукраїнськіземлізалишалисьадміністративнорозмежованими в рамках однієїАвстрійськоїдержави. Галичина і Буковина входили до "КоролівстваГаліції та Лодомерії", а Закарпаття, як і раніше, входило до складу Пожонського (Братиславського) намісництва. що для соціально-економічного розвитку всієї української території (як в цілому й для Росії та Австрії) в першій половині XІX ст. була характерна криза феодальної системи, виникнення товарно-грошових відносин, ринку, тобто протиборство двох соціальних систем -відживаючої феодально-кріпосницької та нової - капіталістичної. На підросійській території частина поміщиків почала розвивати товарне виробництво цукрових буряків, тютюну, льону, пшениці, торгове тваринництво. Одним із симптомів розкладу феодально-кріпосницької системи і формування капіталістичних відносин стає бурхливий розвиток промисловості. Настав початковий етап промислового перевороту у 30-40-х роках. Із заснуванням базових галузей промисловості - машинобудівної, металургійної та вугільної - закладалися основи майбутнього індустріального розвитку країни. Особливо помітнимбувпрогрес у промисловостіПівдняУкраїни. На західноукраїнських землях промисловістьхоча й пробивала собі шлях, але знаходилася на початковому етапі і дуже на низькомурівні. В цілому, Галичина, Буковина й Закарпаттязалишались у першійполовині ХІХ ст. найвідсталішимипровінціямиАвстрійськоїімперії. 35. Перша світовавійна та Україна. Пе́ршасвітова́ війна́, такожвідома як Велика війна (англ. TheGreatWar, фр. LaGrandeguerre) і «Війна, щобзавершитивсівійни» була світовоювійною, глобальнимвоєннимконфліктом, якийвідбувався перш за все в Європіміж 1914 і 1918 роками. Під час неїзагинулопонаддев'ятьмільйонів солдат і цивільнихжителів. Конфліктмаввирішальнийвплив на історію XX століття. Сили Антанти на чолі з Францією, Росією, Великобританією і з 1917 року США перемогли держави Четверного Союзу(такожвідомі як ЦентральніДержави) на чолі з Австро-Угорщиною, Німеччиною й ОсманськоюІмперією. Італіяприєдналася до Антанти 1915 року. Перша світова війна почалась 1 серпня 1914 р. як протистояння двох військово-політичних блоків європейських держав — Антанти (Англія, Франція і Росія) та Австро-німецького блоку. З початком війниукраїнськіземліперетворилися на театр жорстокихбоїв. Українцізмушені буливоювати на боціросійської (3,5 млн.) та австрійської (250 тис.) армій, за чужіінтереси і вести братовбивчувійну. Події на Південно-Західномуфронті, який проходив саме через українськіземлі, розгорталисяуспішно для російськоїармії. Військагенералів Брусилова та РузськоговигралиГалицьку битву у вересні 1914 р. і зайнялиусюСхіднуГаличину, вторглися у Буковину і відтіснилиавстрійців до Карпат. Були захопленіЛьвів, Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 р. після облоги війська Брусилова оволоділиПеремишлем. Однакросійськаарміянедовгознаходилась на зайнятійтериторії. 1915 р. становище на фронтах стало змінюватись. У квітніпочавсяконтрнаступнімецьких і австро-угорськихвійськ. Підїхтискомросійськаармія до осені 1915 р. змушенабулазалишитизавойованутериторію і фронт стабілізувався на лініїКам'янець-Подільський—Тернопіль, Кременець—Дубно. 1916 р. російськівійськапідкомандуванням Брусилова провели вдалийнаступ на позиції противника, якийдіставназву «брусилівськийпрорив», внаслідокякогозновубулизайнятіЧернівці, Коломия, Броди, Луцьк. З початку 1917 р. німецька і австро-угорськаармія, перейшовши, в наступ, зновупотісниларосіян, післячогоосновначастиназахідноукраїнських земель зновуопиниласяпід контролем австро-німецького блоку. |
|
Зображення невдалого походу Новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185р Києва, про походи київських князів, про Олега та його похід на столицю Візантії Царгород (сучасний Стамбул), про войовничого Святослава,... |
План: Формування території та політичний устрій Київської держави.... Кормич Л.І. Історія України від найдавніших часів до ХХІ століття: навчальний посібник – Харків: Одісей, 2004 |
|
2. Політика, як діяльність виникла в умовах Яка із наведених дефініцій найбільш точно відповідає поняттю «стабільна політика» |
Тестові завдання для перевірки рівня навчальних досягнень учнів по... А. Перевищення доходів держави над її видатками. Б. Збільшення видатків держави |
|
Тема Політика як соціальне явище. Політологія як наука (2 години) Політика як суспільне явище: підходи до визначення, становлення політики та політичних відносин як результат історичного розвитку.... |
Об’єктивно-драматичний дискурс новели Грирорія Косинки „Політика” Олег Поляруш (Кіровоград) У статті детально проаналізовано новелу Г. Косинки „Політика”, розглянуто проблематику, майстерність прозаїка у розкритті психології... |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС з дисципліни “Фінансова політика” для... «Фінанси». Разом із тим опанувати її здатні студенти, котрі здобули ґрунтовні знання із професійно-орієнтованих дисциплін — «Макроекономічна... |
СПИСОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНИХ ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ Утворення східнослов'янської держави Київська Русь. Русь за часів перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав |
|
Київська Русь? Під яким ім'ям увійшов в історію варязький конунг, який у 862 році, згідно літопису, був запрошений на князювання у місто Новгород... |
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ при роботі на ЕОМ Державна політика в галузі охорони праці Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення... |