|
|
Скачати 91.04 Kb.
|
|
Верховній Раді України Прем’єр-Міністрові України Відкритий лист з приводу законодавчих ініціатив та урядових рішень з питань функціонування лісової галузі Шановні народні депутати та Арсенію Петровичу! Ратифікація Верховною Радою Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, прийняття Урядом України постанови щодо імплементації її положень, ухвалення цілої низки рішень парламентом і урядом країни щодо закріплення європейського шляху розвитку сформували сподівання й надію на вирішення назрілих проблем в лісовому секторі країни на засадах відкритості, прозорості, врахування інтересів усіх зацікавлених сторін і, найважливіше, досягнення консенсусу при прийнятті суспільно вагомих рішень. Разом із тим, поява низки проектів урядових рішень і законопроектів з питань функціонування лісової галузі свідчить про зворотне. Зокрема йдеться про: приватизацію державних підприємств; законопроект щодо заборони експорту деревини; урядове доручення щодо вивчення питання про тимчасове припинення видачі дозволів на проведення рубок. Представляючи міжнародні неурядові організації з питань охорони й збереження лісів у всьому світі, збалансованого і відповідального використання лісових ресурсів, не маємо права бездіяльно споглядати на процеси підготовки і прийняття урядових рішень та законопроектів, які йдуть урозріз із європейською практикою, а часом й зі здоровим глуздом, та вважаємо за доцільне висловити щодо них власну позицію. Щодо приватизації державних лісогосподарських підприємств Програма діяльності Кабінету Міністрів України, що схвалена Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII передбачає, зокрема, "…розроблення та сприяння прийняттю у новій редакції Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (виключення понад 1200 об’єктів) (I квартал 2015 року)". Чинний Закон України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 № 847-XIV включає цілісні майнові комплекси державних лісогосподарських підприємств, які здійснюють комплекс заходів із відтворення, догляду, охорони і захисту лісів та спеціального використання лісових ресурсів, а також державних підприємств, які здійснюють функції підтримки ведення лісового господарства. В той же час у проекті Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", внесений на розгляд Верховної Ради України від 22 грудня 2014 р. № 1567, державні лісогосподарські підприємства, за винятком розташованих на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, вже відсутні. На пленарному засіданні Верховної Ради України 15 січня 2015 року зазначений вище законопроект було відправлено на доопрацювання. Хочемо звернути вашу увагу на те, що відповідно до пункту 5.2. розділу XII Коаліційної угоди Верховної Ради України VIII скликання передбачається "Створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури…". Однак у нас залишаються сумніви щодо недопущення приватизації зазначених державних підприємств. Не заперечуємо, що вітчизняні методи господарювання подекуди не лише далекі від ідеальних, але й у багатьох випадках викликають справедливо обурену реакцію громадян нашої країни. Однак, у випадку приватизації державних лісогосподарських підприємств маємо підстави передбачити, що ми ризикуємо втратити навіть ті важелі впливу, якими громадянське суспільство й державні органи наразі володіють. У цьому контексті слід вказати, що прагнення позбутися державних лісогосподарських підприємств, які начебто втратили своє загальнодержавне значення, є глибоко помилковим. Державні підприємства, здійснюючи ведення лісового господарства, виконують при цьому комплекс завдань, пов’язаних не лише з постачанням лісоматеріалів іншим галузям економіки, але й із забезпеченням екологічної безпеки, оборони держави, виконанням соціально важливих функцій, розширеним відтворенням лісових ресурсів, охороною особливо цінних для збереження лісових комплексів, – тобто таких завдань, які природно перебувають переважно поза сферою інтересів приватного бізнесу. Окрім цього, майно державних підприємств, яке перебуває на їхньому балансі (будівлі, споруди, машини і обладнання, транспорт та інше), не становить інтересу для приватного власника чи інвестора без прив’язки до ресурсної бази лісогосподарського виробництва – земельних лісових ділянок. Останні, відповідно до законодавства України, приватизації не підлягають. Таким чином, найбільш імовірним шляхом доступу до лісових ресурсів для приватних структур буде оренда або ж концесія. Однак, надзвичайно тривалий період виробництва, який може тривали більше ста років, та відносно низька норма росту капіталу – до 3%, сприятимуть реалізації приватних бізнес-планів лише на економічно доступній частині стиглих і пристигаючих лісів. Інвестування на період у десятки й сотні років з метою розширеного відтворення лісових ресурсів, збереження цінних лісових масивів і біорізноманіття, формуючи тим самим екологічний каркас життєдіяльності майбутніх поколінь, залишається завданням держави, незважаючи на надзвичайно складну соціально-економічну ситуацію в країні. Міжнародний досвід свідчить про те, що панівною формою власності на ліси в світі залишається державна. Реституція лісів у деяких постсоціалістичних країнах Європи не призвела до очікуваних результатів, радше навпаки, і є хибним шляхом розвитку приватного лісівництва. Тому аналогічний або близький до нього підхід потребує дуже обережного ставлення до вирішення проблем лісового господарювання. Необхідно розуміти, що для цього потрібно виховання цілого покоління, якому будуть притаманні риси, що призведуть до застосування відповідального, раціонального, екологічно дружнього підходу до використання наявних лісових ресурсів, стиль господарювання, що призводитиме до утворення культури сталого (а не миттєвого, хижацького) розвитку приватної форми лісогосподарювання. Тому формування нового приватного господаря на землях наявного державного лісового фонду – це тривалий процес, до якого держава повинна поставитися зі всією повнотою відповідальності. Він потребує додаткового вивчення і широкого обговорення з громадськістю й іншими зацікавленими сторонами. Натомість, нагальним і перспективним є формування інституту приватних власників лісів на малопродуктивних і деградованих землях сільськогосподарського призначення. За оцінками науковців, наявний потенціал земель, які можуть бути використані для створення нових лісів та лісових плантацій, дозволяє принаймні у півтора рази збільшити площу лісів країни та зробити вагомий внесок у вирішення завдання енергетичної незалежності держави через плантаційне виробництво біопалива, створення передумов для інших економічно привабливих інвестиційних проектів та внести додатковий вклад у зменшення наслідків глобального потепління тощо. Вважаємо, що розробка і прийняття комплексу законодавчо-правових актів підтримки і сприяння розвитку приватного лісівництва має бути в центрі уваги Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції Кабінету Міністрів України та відповідних Комітетів Верховної Ради України. Щодо законопроекту з питань заборони експорту деревини Внесений групою народних депутатів України законопроект "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" за № 1362 від 10 грудня 2014 року передбачає мораторій на експорт лісопродукції в необробленому вигляді та пиломатеріалів на 10 років. Основним аргументом на користь запровадження мораторію в пояснювальній записці та публічних виступах народних депутатів є прагнення залишити ресурс для подальшої переробки всередині країни. Створення доданої вартості вітчизняними товаровиробниками, збільшення робочих місць, надходження додаткових коштів у бюджети та фонди можна лише вітати. Однак, неприйнятним, на нашу думку, є спосіб, яким автори законопроекту намагаються досягнути декларованої мети з відродження деревообробної галузі. На наше переконання, не дефіцит деревини є тим чинником, який гальмує розвиток переробного сектору економіки. Більшість проблем пов’язано з:
Заборонні заходи на кшталт мораторію на експорт необробленої деревини не лише не відповідають торгівельній практиці країн Європи, але й через зниження ціни на ресурс всередині країни призведуть до занепаду цілої галузі лісового господарства. Наслідком може стати ліквідація вже наявних тисяч робочих місць на поки що прибуткових державних лісогосподарських підприємствах, значне зменшення податків до державної скарбниці, можливо, навіть без компенсації з боку деревообробників, оскільки, як показує практика, дуже значна частина з них працює в тіні. Крім того, деякі позиції лісових сортиментів, які на даний час мають збут лише за кордоном, ризикують залишитись невикористаними або й взагалі втраченими, оскільки їх переробка потребує застосування дорогого обладнання й, відповідно, значних інвестицій, які можливі лише в економічно привабливих країнах зі стійкими, зрозумілими, а головне, логічними правилами гри. Тому ми, як фахівці-лісівники та екологи, висловлюємо своє застереження, що в умовах, які на сьогодні склалися в Україні, повна заборона на експорт необробленої деревини і пиломатеріалів вигідною може стати лише дуже вузькому колу власників приватних деревообробних підприємств. Окрім того, аналіз ринкових відносин у світі показує відсутність прикладів того, коли подібні обмеження супроводжувалися позитивним ефектом у довгостроковій перспективі. Зазначимо, що вільний рух капіталів, товарів і робочої сили залишається одним із основоположних принципів при формуванні міжнародних економічних угод. Не є винятком й умови СОТ та Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Зокрема, статті 35 та 36 Угоди, за окремими винятками, унеможливлюють повне обмеження експорту. Безумовно, чинна в Україні практика функціонування системи торгівлі необробленою деревиною потребує значної уваги та кардинальних змін з метою врахування інтересів всіх зацікавлених сторін, але, насамперед, суспільства нашої країни - оскільки ліс є державною власністю і потребує ефективного використання. Верховна Рада України 5 лютого 2015 року проголосувала за законопроект в першому читанні та прийняла його за основу. Сподіваємося, що до другого читання законопроект зазнає суттєвих змін, що дозволить безперешкодно здійснювати експорт деревини, яка не знаходить свого споживача всередині країни. В рамках програми ENPI FLEG II, яка фінансується Європейським Союзом, неодноразово здійснювався глибокий аналіз стану ринку, напрацьовано низку проектів законодавчих і нормативно-правових актів з питань функціонування лісового сектору, які є збалансованими за інтересами усіх зацікавлених сторін та можуть бути взяті за основу й доопрацьовані при формуванні урядових чи законодавчих рішень. Щодо тимчасового припинення видачі дозволів на проведення рубок Останньою новацією Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції стало доручення від 23 січня 2015 року про «опрацювання питання щодо тимчасового припинення видачі дозволів на проведення рубок у лісах до прийняття рішень, пов’язаних із стимулюванням розвитку деревообробної галузі». На превеликий жаль, зазначене доручення взагалі страждає відсутністю логічного і причинного-наслідкового зв’язку. Адже незрозуміло, чому рішення про стимулювання розвитку деревообробної галузі має узгоджуватися з видачею або невидачею дозвільних документів на лісозаготівлю? І чи є тут взагалі якийсь логічний зв’язок? Залишимо дані питання без коментарів та вважатимемо пошук відповіді на них домашнім завданням автору чи авторам такого доручення. Зі своєї сторони можемо сказати тільки те, що напрошується єдиний невтішний висновок про некомпетентність відповідних співробітників апарату комітету, або ж цілеспрямовану політику знекровлення і розвалу чи не єдиної галузі економіки, яка перебуває у власності держави, без думки про те, що ми залишимо нашим дітям і в якому стані. Підсумовуючи висловлену у цьому листі позицію, хочемо закликати уряд і народних депутатів не шукати швидких і популістських рішень, які прямо чи опосередковано стосуються усього народу України. Адже лісова галузь, основу якої становлять державні підприємства, – це перш за все відтворення, охорона і збереження лісів, які відіграють першорядну екологічну і соціальну роль, а вже потім використання лісових ресурсів (звичайно ці підприємства потребують реформування, як запровадження ряду антикорупційних та технологічних інновацій). Будь-які не виважені рішення, як-от передача лісів у користування приватним компаніям чи заборона експорту деревини, матимуть негативний економічний, соціальний та екологічний ефект, наслідки якого можуть відчувати і виправляти не одне покоління наших нащадків. Хочемо підкреслити, що в Україні є сформоване експертне середовище, досвідчені науковці та освітяни, виробничники лісової і деревообробної галузей, які можуть за доброї волі Уряду і Верховної Ради України взяти участь у підготовці виважених рішень на засадах сталого розвитку. Ініціатори листа: від Лісової опікунської ради в Україні (FSC) - Павло Кравець, національний представник (тел.: +38-067-5023845); від Всесвітнього фонду природи WWF в Україні - к.б.н. Богдан Проць, координатор представництва, співкоординатор програми FLEG II в Україні (тел.: +38-067-3533813), Дмитро Карабчук, експерт з питань лісового господарства (тел.: +38-067-6702340); від Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) - Роман Волосянчук, співкоординатор програми FLEG II в Україні (тел.: +38-096-5343054). З повагою, Цей лист є відкритим до підписання всіма, хто підтримує викладену в ньому позицію. |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Народні депутати України (далі депутати) обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом... |
Дорогі мешканці Голосієво! Я, Макарян Артур, кандидат в народні депутати України по 211 округу, хочу познайомити Вас зі своєю біографією |
| Стаття 11. Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття... Рупції (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної... |
Список кандидатів у народні депутати, висунутих з’їздом Народного... АЛЕКСЕЄВ Сергій Віталійович, директор, ТОВ «Торгово-експортна компанія», м. Луганськ |
| О. В. Аралін ПЛАН -КОНСПЕКТ ... |
Національний круглий стіл У засіданні взяли участь представники усіх регіонів України – провідні українські науковці, народні депутати, фахівці у галузі енергетики,... |
| ПЛАН -КОНСПЕКТ проведення семінарського заняття по гуманітарній піготовці... ... |
Передвиборна програма кандидата у народні депутати України в одномандатному... На перехідному етапі продаж алкогольних (у т ч пива) і тютюнових виробів буде винесено за межі населених пунктів у спеціально відведені... |
| Практичні рекомендації по результатах передвиборчого дослідження ВНЗ, що проживають у гуртожитках (база додається у прикріпленому файлі з розширенням sav) розробити елементи (за визначеними нижче... |
Шановний Михайле Михайловичу! Шановні депутати Закарпатської обласної Ради! Спілки адвокатів України, рішення обласної Ради (Севастопольської та Київської міських), наказ начальника управління юстиції про... |