§ Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності Правові основи організації і діяльності державних органів, які здійснюють


Скачати 350.61 Kb.
Назва§ Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності Правові основи організації і діяльності державних органів, які здійснюють
Сторінка1/3
Дата02.04.2013
Розмір350.61 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3

РОЗВІДУВАЛЬНІ ОРГАНИ

§ 1. Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної діяльності

Правові основи організації і діяльності державних органів, які здійснюють розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз, порядок контролю і нагляду за їх діяльністю, а також правовий статус співробітників цих органів та їх соціальні гарантії визначаються Законом "Про розвідувальні органи України".

Розвідувальна діяльність - це діяльність, яка здійснюється спеціальними засобами і методами з метою забезпечення визначених законом органів державної влади розвідувальною інформацією, сприяння реалізації та захисту національних інтересів, протидії за межами України зовнішнім загрозам національній безпеці України.

Предметом розвідувальної діяльності, тобто на пошук чого вона направлена, є розвідувальна інформація, яка представляє собою усні та зафіксовані на матеріальних носіях (у тому числі у зразках виробів і речовин) відомості, які неможливо отримати офіційним шляхом, про реальні та потенційні можливості, плани, наміри і дії іноземних держав, організацій та окремих осіб, що загрожують національним інтересам України, а також про події і обставини, що стосуються національної безпеки і оборони.

Специфіка суб'єктів розвідувальної діяльності полягає у тому, що закон чітко визначає перелік органів, уповноважених на здійснення розвідувальної діяльності, і забороняє її проведення іншими органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, а також фізичними особами. Отже, розвідувальні органи України — це спеціально уповноважені законом органи на здійснення розвідувальної діяльності. Розвідувальний орган України може функціонувати як самостійний державний орган, так і у складі центрального органу виконавчої влади.

Правову основу діяльності розвідувальних органів України становлять Конституція України, Закони "Про розвідувальні органи України", "Про Службу зовнішньої розвідки", "Про контррозвідувальну діяльність", "Про оперативно-розшукову діяльність" та інші закони, а також прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.

Діяльність розвідувальних органів України здійснюється на основі дотримання таких принципів: законності; поваги і дотримання прав та свобод людини і громадянина; безперервності; поєднання в межах, визначених законом, гласних та негласних методів і засобів; розмежування сфер діяльності розвідувальних органів, взаємодії і координації їх діяльності; незалежності і оперативності у поданні розвідувальної інформації; позапартійності; підконтрольності і підзвітності відповідним органам державної влади в межах, передбачених законом.

Використання розвідувальних органів України будь-ким у партійних інтересах не допускається. Діяльність розвідувальних органів України не може використовуватися для обмеження прав і свобод громадян або з метою насильницької зміни конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

У розвідувальних органах України забороняється створення і діяльність організаційних структур політичних партій та інших об'єднань громадян, що мають політичні цілі. Членство та участь співробітників розвідувальних органів України у діяльності

політичних партій та інших об'єднаннях громадян, що мають політичні цілі, не допускається. Як виняток дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір з розвідувальними органами України, у професійних спілках.

Діяльність розвідувальних органів не може використовуватися для вирішення завдань, не передбачених законами, що регулюють їх діяльність.

На розвідувальні органи України покладаються такі основні завдання:

1) добування, аналітична обробка та надання визначеним законом органам державної влади розвідувальної інформації;

2) здійснення спеціальних заходів, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, воєнній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку, захисту та охорони державного кордону;

3) забезпечення безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю;

4) участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією у порядку, визначеному законом;

5) вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній . безпеці України, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України.

§ 2. Повноваження та організація діяльності розвідувальних органів

Розвідувальні органи України здійснюють розвідувальну діяльність у таких сферах:

Служба зовнішньої розвідки України - у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній; - розвідувальний орган Міністерства оборони України - у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній; - розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону - у сферах прикордонної та імміграційної політики, а також в інших сферах, що стосуються питань захисту державного кордону України та її суверенних прав у виключній (морській) економічній зоні. Питання утворення, реорганізації і ліквідації розвідувальних органів вирішуються відповідно до конституційних повноважень Президентом України.

Здійснення розвідувальної діяльності з метою отримання інформації у сферах, що стосуються національної безпеки і оборони, іншими органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності, а також фізичними особами забороняється.

Розвідувальні органи України є юридичними особами, вони мають дійсне та умовне найменування, відповідні емблеми, печатки і штампи, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах.

Загальне керівництво розвідувальними органами України відповідно до Конституції України та Закону "Про розвідувальні органи України" здійснює Президент України.

Керівники центральних органів виконавчої влади, до складу яких входять розвідувальні органи, здійснюють керівництво ними в межах повноважень, визначених законом і положеннями про відповідні розвідувальні органи, затвердженими Президентом України, та створюють необхідні умови для їх функціонування.

Безпосереднє керівництво розвідувальними органами України здійснюють їх керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням керівників відповідних центральних органів виконавчої влади. Голову Служби зовнішньої розвідки України призначає Президент України. У межах своїх повноважень керівники розвідувальних органів України можуть видавати накази, розпорядження, а у випадках, передбачених законом, або на вимогу Президента України доводять до його відома у визначеному ним порядку інформацію щодо зовнішніх загроз Україні.

Координація діяльності розвідувальних органів України здійснюється Президентом України через очолювану ним Раду національної безпеки і оборони України, яка діє відповідно до Закону "Про Раду національної безпеки і оборони України".

Порядок координації діяльності розвідувальних органів України в особливий період визначається Президентом України.

Для виконання своїх завдань розвідувальні органи У країни мають право:

1) встановлювати на конфіденційній основі співробітництво з повнолітніми, дієздатними особами, які добровільно дали на це згоду;

2) отримувати для розвідувальних цілей необхідну інформацію від усіх органів державної влади, підприємств, організацій і установ, включаючи банки, незалежно від форми власності, в тому числі інформацію з автоматизованих інформаційних та довідкових систем, банків даних тощо у порядку, визначеному законом;

3) користуватися послугами, в тому числі платними, експертів та консультантів з числа фахівців інших органів державної влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності;

4) використовувати на договірних засадах службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також за згодою окремих осіб - належні їм житлові та нежитлові приміщення, транспортні засоби та інше майно;

5) відкривати рахунки в національній та іноземній валюті у банках та інших фінансових установах у порядку, визначеному законом;

6) використовувати документи, що прикривають співробітників та відомчу приналежність підрозділів, організацій, приміщень і транспортних засобів до розвідувальних органів України;

7) створювати з метою конспірації організаційні структури (підрозділи, підприємства, установи і організації), необхідні для виконання завдань розвідувальних органів України та прикриття їх співробітників, використовувати в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, кошти і майно, набуті в результаті їх діяльності;

8) виступати замовниками науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших робіт у галузі розробки і виготовлення спеціальних засобів, необхідних для здійснення розвідувальної діяльності, створювати і застосовувати технічні засоби розвідки;

9) створювати в порядку, встановленому законом, відповідні навчальні заклади і науково-дослідні установи, архіви та здійснювати діяльність у видавничій справі;

10) організовувати і забезпечувати в межах своєї компетенції захист державної таємниці в установах України за кордоном, включаючи заходи щодо попередження витоку по технічних каналах відомостей, що становлять державну таємницю;

11) здійснювати технічний захист приміщень і об'єктів розвідувальних органів;

12) забезпечувати власну безпеку діяльності розвідувальних органів України та захист своїх сил, засобів і інформації від протиправних дій та загроз;

13) створювати в установленому порядку територіальні підрозділи в межах граничної чисельності співробітників кадрового складу;

14) здійснювати у визначеному законодавством України порядку контрольовані (під оперативним контролем) пересування осіб та переміщення предметів через державний кордон України.

Інформація, здобута й опрацьована розвідувальними органами України, надається Президентові України, Голові Верховної Ради країни, Прем'єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам в установленому ним порядку з додержанням вимог Законів України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах" та інших.

§ 3. Служба зовнішньої розвідки

Служба зовнішньої розвідки є спеціальним державним органом, який був утворений Указом Президента України 14 жовтня 2004 року на базі Департаменту розвідки та розвідувальних підрозділів регіональних органів Служби безпеки України. Відповідно до цього Служба зовнішньої розвідки України стосовно завдань, прав і обов'язків є правонаступником розвідувального органу Служби безпеки України, який ліквідовано.

Служба зовнішньої розвідки України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах.

Служба зовнішньої розвідки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові України і Верховній Раді України.

До співробітників Служби зовнішньої розвідки України, як військового формування, належать військовослужбовці, службовці та працівники Служби зовнішньої розвідки України. Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України затверджується Президентом України.

Правову основу діяльності Служби зовнішньої розвідки України становлять Конституція України, Закони України "Про розвідувальні органи України", "Про службу зовнішньої розвідки" та інші закони, а також видані на їх виконання акти Президента України, інші нормативно-правові акти, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На Службу зовнішньої розвідки України покладається здійснення наступних завдань:

1) добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем'єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;

2) здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;

3) участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;

4) участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією;

5) вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров'ю її громадян та об'єктам державної власності за межами України. Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України на сьогоднішній день складає 4350 осіб, у тому числі до 4010 військовослужбовців.

Служба зовнішньої розвідки України має таку загальну структуру:

1) апарат управління Служби зовнішньої розвідки України;

2) підрозділи агентурної та технічної розвідки, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, власної безпеки;

3) підрозділи забезпечення;

4) навчальні заклади та науково-дослідні установи.

Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України. Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Перший заступник Голови та заступники Голови Служби зовнішньої розвідки України призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Для колегіального обговорення найважливіших напрямів організації і діяльності Служби зовнішньої розвідки України утворюється колегія - дорадчий орган при Голові

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА

§ 1. Призначення, завдання та система органів державної податкової служби

Стрімкий розвиток економічних відносин, поява нових, відмінних від тих, що існували раніше, викликають різкий ріст нових видів економічних злочинів, провідне місце серед яких займають правопорушення в сфері оподаткування з усією властивою їм специфікою. Цьому, в першу чергу, сприяє збільшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків (юридичних осіб і приватних підприємців), які дуже часто різними способами роблять спроби ухилитися від сплати податків.

Для боротьби з вищевказаними та іншими правопорушеннями в Україні створена і діє державна податкова служба, яка є єдиною системою контролю за дотриманням податкового законодавства. Важливість даної служби полягає в тому, що від стабільного надходження в державну казну податків та інших обов'язкових платежів залежить успішне функціонування держави, її подальший економічний і соціальний розвиток, добробут і розвиток місцевого самоврядування громадян тощо.

Основними завданнями, покладеними на державну податкову службу є:

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також податкових доходів, установлених законодавством;

- внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;

- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. У своїй діяльності органи державної податкової служби України керуються Конституцією і законами України та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими в межах їх повноважень.

Державна податкова служба України становить собою єдину централізовану систему, побудовану за принципом багаторівневої ієрархічної організації: загальнодержавного, республіканського (АРК), обласного, міського та районного рівнів. Кожний рівень має специфіку інформаційного забезпечення, необхідного для організації ефективної роботи в усіх напрямах відповідно до компетенції.

До системи органів державної податкової служби належать:

- Державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкова міліція.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом податкової служби. Вона безпосередньо виконує і організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій щодо реалізації державної податкової політики з питань забезпечення належного та своєчасного збирання податків і інших платежів.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Він стоїть на чолі державної податкової служби, за всіх обставин залишається носієм усіх функцій управління як колективом працівників, так і ввіреною йому службою в цілому та персонально відповідає за її діяльність.

Голова Державної податкової адміністрації України має заступників, які призначаються і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.

  1   2   3

Схожі:

ПРАВОВІ ОСНОВИ ДОКУМЕНТОЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Правові основи документознавчої діяльності /Д. О. Готило, С. Ф. Гуцу, В. М. Петрук – Навч посібник для студентів гуманітарного факультету...
Діяльність дозвільного центру Ульяновської районної державної адміністрації
Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи...
Питання до контрольно-модульної роботи №2 з політичної економії
...
Указом Президента України від 2010 р. №
Ця Концепція визначає сутність державної міграційної політики, її стратегічні завдання, принципи і пріоритети діяльності державних...
1. Об'єкти інвестиційної діяльності
України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом. Важливу роль в інвестиційній...
9. Психологія діяльності Зміст понять «дії», «діяльність», «мотиви...
Поняття про діяльність. Структура діяльності людини. Уміння. Навички. Звички. Дії, діяльність. Основні види діяльності. Професійні...
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
ЗАКОН УКРАЇНИ
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Основні завдання та нормативно-правові засади діяльності Обласної державної адміністрації
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка