ФАУНІСТИЧНИЙ СКЛАД ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: RHOPALOCERA) м. ЗАПОРІЖЖЯ

Скачати 387.99 Kb.

Назва	ФАУНІСТИЧНИЙ СКЛАД ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: RHOPALOCERA) м. ЗАПОРІЖЖЯ
Сторінка	1/2
Дата	18.12.2013
Розмір	387.99 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2

УДК 595.78:581.5(477.64)

ФАУНІСТИЧНИЙ СКЛАД ДЕННИХ ЛУСКОКРИЛИХ (LEPIDOPTERA: RHOPALOCERA) м. ЗАПОРІЖЖЯ

Муленко М.А., аспірант; Корж О.П., к.б.н., доцент

Запорізький національний університет
Досліджено фауну денних лускокрилих міста Запоріжжя, яка налічує 89 видів із 7 родин. Уперше для Запоріжжя наводиться 10 видів денних лускокрилих: Och. sylvanus, L. morsei, C. alfacariensis, H. lucina, A. metis, L. camilla, A. urticae, F. quercus, C. minimus і N. rhymnus. У лугових біотопах і в байрачних лісах зафіксовано Melanargia galathea f. leucomelas Esp. Досліджено розподіл фауни метеликів за різними біотопами. Найбільш багатими за видовим складом денних метеликів є лугові біотопи. Найменш специфічною є фауна денних лускокрилих групи агроценозів і селитебних біотопів, яку складають виключно еврибіонтні, масові в сусідніх біотопах види. Відмічено певні відмінності видового складу денних метеликів в однакових біотопах, розташованих в різних районах міста Запоріжжя.

Ключові слова: денні лускокрилі, фауна, біотопічний розподіл.

Муленко М.А., Корж А.П. ФАУНИСТИЧЕСКИЙ СОСТАВ ДНЕВНЫХ ЧЕШУЕКРЫЛЫХ (LEPIDOPTERA, RHOPALOCERA) г. ЗАПОРОЖЬЯ / Запорожский национальный университет, Украина.

Исследована фауна дневных чешуекрылых города Запорожья, которая насчитывает 89 видов из 7 семейств. Впервые для Запорожья приводится 10 видов дневных чешуекрылых: Och. sylvanus, L. morsei, C. alfacariensis, H. lucina, A. metis, L. camilla, A. urticae, F. quercus, C. minimus и N. rhymnus. В луговых биотопах и в байрачных лесах зафиксирован Melanargia galathea f. leucomelas Esp. Исследовано распределение фауны бабочек по разным биотопам. Наиболее богатыми по видовому составу дневных бабочек являются луговые биотопы. Наименее специфичной является фауна дневных чешуекрылых группы агроценозов и селитебных биотопов, которую составляют исключительно эврибионтные, массовые в соседних биотопах виды. Отмечены определенные отличия видового состава дневных бабочек в одинаковых биотопах, расположенных в разных районах города Запорожья.

Ключевые слова: дневные чешуекрылые, фауна, биотопическое распределение.

Mulenko M.A., Korzh A.P. FAUNISTIC COMPOSITION OF DAILY BUTTERFLIES (LEPIDOPTERA, RHOPALOCERA) OF ZAPORIZHZHYA / Zaporizhzhya national university, Ukraine.

It is investigational fauna of daily butterflies of the city Zaporizhzhya, she counts 89 species from 7 families. First for Zaporizhzhya 10 types of daily butterflies are pointed: Och. sylvanus, L. morsei, C. alfacariensis, H. lucina, A. metis, L. camilla, A. urticae, F. quercus, C. minimus and N. rhymnus. In and in gullies forest Melanargia galathea f. leucomelas Esp. is fixed. It is investigational division of fauna of butterflies on different biotops. After specific composition of daily butterflies are most rich meadow biotop. The fauna of daily butterflies groups of agrocenosis and artificial biotops is least specific. She is made exceptionally by everybionts, wide-spread in neighbouring biotops species. The certain differences of specific composition of daily butterflies are marked in identical ones biotops of located in different boroughs of Zaporizhzhya.

Key words: butterflies, fauna, biotopical division.

ВСТУП

Міське середовище, порівняно з природним, вважається зовсім іншим, особливим, еволюційно новим для життя будь-яких видів тварин. Особливістю цього середовища є те, що побудоване воно з екотонів – перехідних, проміжних зон між типовими ландшафтами. Місто не можна розглядати як єдину екосистему, а своєрідність окремих ділянок залежить у першу чергу від антропогенних форм їх використання. Значна кількість місць існування відокремлені одне від одного різноманітними перепонами, через що їх слід розглядати як острівні [1].

Місто є найдивнішим створінням людства, яке ми не можемо вважати екосистемою в прямому розумінні цього терміна в першу чергу через відсутність в ньому кругообігу речовин. Недостатня кількість продуцентів (паркові, зелені зони) та практична відсутність редуцентів (шар ґрунту, який максимально придатний для їх мешкання, замінений на асфальт та інше тверде покриття) призводять до того, що рух речовин і енергії втрачають форму кола, перетворюючись на пряму смугу. Саме звідси виникають дві головні проблеми міста: проблема відходів, які ніхто не може споживати, та проблема ресурсів, які ніхто не здатний виробляти [2].

Виходячи з того, що спілкування мешканців міста з природою є доволі обмеженим, дослідження фауністичного складу міського середовища та особливостей його формування є особливо актуальним. Для Запорізького реґіону подібні дослідження в цілому мають велике наукове значення, оскільки дані про фауністичний склад денних лускокрилих є неповними та фраґментарними. Підтвердженням цього може бути реєстрація авторами нових для реґіону видів цієї групи комах.

Метою роботи є виявлення закономірностей у поширенні денних лускокрилих на території м. Запоріжжя та його околиць.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Фактичний матеріал, на базі якого виконано дослідження, збирався впродовж 2001 – 2006 років у різних біотопах міста Запоріжжя. Крім власних зборів авторів, було проаналізовано збори денних лускокрилих кафедри загальної та прикладної екології і зоології Запорізького національного університету та приватну колекцію запорізького ентомолога-аматора В.М. Черненка. Збір матеріалу проводився за допомогою ентомологічного сачка з маршрутним обліком чисельності за загальновизнаними методиками [3]. Аналіз спільності фаун виконано за Жакаром [4]. Систематичний огляд здійснено за роботами Некрутенко Ю.П. та Чиколовець В. [5], Плющ І.Г. та ін. [6].

При дослідженні біотопічного розподілу денних лускокрилих виділено такі групи біотопів:

Лучні ділянки – відкрита місцевість, серед рослинності якої переважали дводольні трав’янисті рослини. До таких нами віднесено ділянки берегової смуги в південній частині острова Хортиця та на правому березі річки Дніпро між гирлами річок Середньої та Нижньої Хортиць.
Степові ділянки – відкрита місцевість, серед рослинності якої переважали злакові трав’янисті рослини. Степові ділянки переважали серед неперетворених людиною біотопів. Зокрема це більшість території о. Хортиця, балки та яри на правому березі р. Дніпро, східна частина міста в районі м’ясокомбінату, південні околиці міста.
Байрачні ліси – ділянки сухих пралісів з формаціями гльоду, терну та дубів. У місті Запоріжжі представлені в балках та ярах на о. Хортиця та правому березі р. Дніпро між гирлами річок Верхньої та Нижньої Хортиць.
Заплавні ліси – періодично затоплювані або розташовані на заплавних терасах лісові масиви, в яких переважають такі деревні породи, як тополя, верба, дуб. У Запоріжжі представлені Хортицькою заплавою та лісовими ділянками в Південній частині м. Запоріжжя.
Агроценози та селітебні біотопи – усі перетворені людиною ландшафти (лісосмуги, парки, клумби та ін.).

Автори висловлюють подяку І. І. Міхіній за надану допомогу в зборі матеріалу та В. М. Черненку за наданий колекційний матеріал.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

За результатами досліджень, фауна денних лускокрилих міста Запоріжжя нараховує 89 видів з 7 родин (рис. 1), що становить 85% від фауни Запорізької області [7] і 61% від фауни степової зони України [8]. Найбільша кількість видів (29) має родина Синявців, а найменшу (1 вид) – родина Немеобіїд.

Нашими дослідженнями для території м. Запоріжжя вперше виявлено 10 видів денних лускокрилих: Och. sylvanus, L. morsei, C. alfacariensis, H. lucina, A. metis, L. camilla, A. urticae, F. quercus, C. minimus та N. rhymnus. У лучних біотопах та в байрачних лісах зафіксовано Melanargia galathea f. leucomelas Esp., властиву Балканському півострову, яка для України наводилася лише за однією знахідкою в 1964 році В.О. Барсовим [9].

Найбільше видове різноманіття в Запоріжжі властиве нечисленним ентомологічним рефугіумам – непридатним для господарської діяльності людини ділянкам. Це, перш за все, схили ярів, береги річок, ділянки кам’янистих степів, піски тощо. Значну роль в утворенні сприятливих умов мешкання лускокрилих відіграють лісові насадження різного походження. У цілому, розподіл метеликів по території м. Запоріжжя є дуже нерівномірним, що збігається з дослідженнями фахівців для інших територій [10, 11].

Як видно з таблиці 1, найбільш багатими за видовим складом денних метеликів є лучні біотопи. В них зареєстровано наявність 85 видів, що складає 95,5 % від зазначених для м. Запоріжжя. Крім того, переважна кількість зареєстрованих видів характеризуються досить високою чисельністю метеликів порівняно з іншими біотопами. Більшість у цій групі біотопів складають типові степові та лучні види з родин Біланів та Синявців, зокрема Pontia daplidice, Colias hyale, Polyommatus icarus; також саме тут найбільш широко представлена родина Головчаків.

За видовим різноманіттям та щільністю заселення друге місце після лучних біотопів посідають степи. Саме тут мешкають найбільш масові види (Pieris rapae, Melanargia galathea, Inachis io). Крім того, на степових ділянках відмічено наявність популяцій рідкісних видів із родин Біланів, Сатирів та Синявців, зокрема Tomares nogelii та Neolycaena rhymnus, яких занесено до Червоної Книги України [12].

Рис. 1 Співвідношення родин у структурі фауни денних лускокрилих (Lepidoptera: Rhopalocera) м. Запоріжжя
У лісових біоценозах зосереджено 92% фауни денних метеликів досліджуваної території, але основу різноманіття лісів складають передусім широко розповсюджені види лускокрилих (Hesperia comma, Aphanthopus hyperantus, Inachis io).

Найменш специфічною є фауна денних лускокрилих групи агроценозів та селітебних біотопів. Її складають виключно еврибіонтні, масові в сусідніх біотопах види. Це передусім хортофільні види, гусінь яких живиться на рудеральних видах хрестоцвітих (білани), бобових (синявці, а саме Plebejus argus; P. argyrognomon; Polyommatus icarus; P. belargus), складноцвітих (Vanessa cardui; Polygonia c-album) та злаків (Melanargia galathea). Ряд дендрофільних видів заселив штучні сніго- та вітрозахисні лісосмуги (ряд синявців та сатирів). Нами не відмічено жодного виду метеликів, який би мешкав лише в цій групі біотопів. Частина видів тут є залітними та випадковими, а тому – дуже рідкісними. Серед них слід відзначити Papilio machaon, Thecla betulae, Celastrina argiolus.
Таблиця 1 – Біотопічний розподіл денних лускокрилих (Lepidoptera, Rhopalocera) м. Запоріжжя.

№ п/п	Види	Групи біотопів за наведеною класифікацією
№ п/п	Види	1	2	3	4	5
Родина Головчаки (Hesperiidae) Latreille, 1809
1.	Hesperia comma (Linnaeus, 1758)	+++	+++	+	+	++
2.	Ochlodes sylvanus (Esper, 1778)	+	+++	+++	+	++
3.	Thymelicus sylvestris (Poda, 1761)	+	+	+
4.	Th. lineola (Ochsenheimer, 1808)	+	++	++	++	++
5.	Carcharodus alceae (Esper, [1780])	++	+++	++	++	++
6.	Syrichtus tessellum (Hubner, [1803])	++	++
7.	Pyrgus malvae (Linnaeus, 1758)	++	+++	++	++	+++
8.	P. alveus (Hubner, [1803])	++	+++	++		++
9.	P. armoricanus (Oberthur, 1910)	+	++
10.	P. serratulae (Rambur, [1839])	++	++
11.	Erynnis tages (Linnaeus, 1758)	+++	+++	+		+
Родина Косатці (Papilionidae) Latreille, 1802
12.	Papilio machaon (Linnaeus, 1758)	++	++	++	+	+
13.	Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758)	++	++	+++	+	+++
14.	Zerynthia polyxena ([Den. et Schiff.], 1775)	++	+++	+	+++
Родина Білани (Pieridae) Duponchel, 1835
15.	Leptidea sinapis (Linnaeus, 1758)	+	+++	++	++
16.	Leptidea morsei major Grund, 1905	+	++	+	+
17.	Aporia crataegi (Linnaeus, 1758)	+	++	++	++	+
18.	Pontia daplidice (Linnaeus, 1758)	+++	++	++	+	+++
19.	P. chloridice (Hubner, [1808])	+++	++	++	+	+++
20.	Pieris rapae (Linnaeus, 1758)	+++	+++	++	++	+++
21.	P. napi (Linnaeus, 1758)	+++	+++	++	++	+++
22.	P. brassicae (Linnaeus, 1758)	+++	+++	++	++	+++
23.	Anthocharis cardamines (Linnaeus, 1758)	++	+++	++	+++
24.	Colias crocea (Geoffroy in Fourcroy, 1785)	+++	++	+		++
25.	C. hyale (Linnaeus, 1758)	+++	+++	++		+++
26.	C. erate (Esper, [1840])	+++	+++	++		++
27.	C. alfacariensis Ribbe, 1905	++	++	+		+
28.	Gonepteryx rhamni (Linnaeus, 1758)	+	+++	++	++	++
Родина Немеобіїди (Nemeobiidae) Grote, 1895
29.	Hamearis lucina (Linnaeus, 1758)	+	+	+
Родина Сатири (Satyridae) Boisduval, 1833
30.	Melanargia galathea (Linnaeus, 1758)	+++	+++	++		++
31.	Hipparchia statilinus (Huefnagel, 1766)	++	+	++
32.	Aphanthopus hyperantus (Linnaeus, 1758)	++	+	+++	+
33.	Maniola jurtina (Linnaeus, 1758)	++	+	++	+
34.	Hyponephele lupina (Costa, 1836)	++	++	++	+
35.	Hyponephele lycaon (Rottemburg, 1775)	++	+	++
36.	Coenonympha pamphilus (Linnaeus, 1758)	+++	++	++
37.	Pararge aegeria tircis Godart, 1821	++	++	+++	+++	+
38.	Lasiommata megera (Linnaeus, 1767)	++	++	++	+++	++
39.	Lasiommata maera (Linnaeus, 1758)		+	++	+	++
40.	Kirinia climene (Esper, [1783])	+	+	++	+
Родина Мінливці (Nymphalidae) Swainson, 1827
41.	Apatura ilia ([Den. et Shiff.], 1775)		+		++
42.	Apatura metis Freyer, 1829		+		++
43.	Limenitis camilla (Linnaeus, 1763)			++	+
44.	Neptis rivularis (Scopoli, 1763)			++	+
45.	Nymphalis polychloros (Linnaeus, 1758)			+++	+++
46.	Nymphalis xanthomelas (Esper, [1781])			++	+++
47.	Inachis io (Linnaeus, 1758)	+++	+++	+++	++	+++
48.	Vanessa atalanta (Linnaeus, 1758)	+++	++	++	++	+++
49.	Vanessa cardui (Linnaeus, 1758)	+++	++	++	+	+++
50.	Aglais urticae (Linnaeus, 1758)	+	+	++	++	+
51.	Polygonia c-album (Linnaeus, 1758)	+	+	+++	++	+++
52.	Araschnia levana (Linnaeus, 1758)	++	++	+++	++	+
53.	Argynnis pandora ([Den. et Schiff.], 1775)	+	++	++
54.	Argynnis paphia (Linnaeus, 1758)	+	++	++
55.	Issoria lathonia (Linnaeus, 1758)	+++	++	++		++
56.	Clossiana dia (Linnaeus, 1767)	+++	++	++	+
57.	Melitaea cinxia (Linnaeus, 1758)	+++	++	++
58.	M. didyma (Esper, [1777])	++	++	++
59.	M. phoebe ([Den. et Shiff.], 1775)	++	++	++
60.	Euphydryas maturna (Linnaeus, 1758)	++	++	++
Родина Синявці (Lycaenidae) Leach, 1815
61.	Thecla betulae (Linnaeus, 1758)		+	++	+	+
62.	Satyrium acaciae (Fabricus, 1787)		+	++	+
63.	S. spini ([Den. et Schiff.], 1775)		+	++	+	+
64.	S. w-album (Knoch, 1782)		+	++	+
65.	S. pruni (Linnaeus, 1758)		+	++	+	+
66.	Callophris rubi (Linnaeus, 1758)	+++	+++	+++	++
67.	Favonius quercus (Linnaeus, 1758)		++	++	+
68.	Tomares nogelii (Herrich-Schaeffer, [1851])	++	++
69.	Lycaena phlaeas (Linnaeus, 1761)	++	++	+
70.	L. thersamon (Esper, [1784])	++	++	++
71.	L. dispar (Werneburg, 1864)	+++	+++	++	+	+
72.	Celastrina argiolus (Linnaeus, 1758)	++	++	+	+	+
73.	Everes argiades (Pallas, 1771)	++	++	++
74.	E. alcetas (Hoffmannsegg, 1804)	++	++	++
75.	Cupido osiris (Meigen, 1829)	++	++	++
76.	C. minimus (Fuessly, 1775)	++	++	++	+	++
77.	Maculinea alcon ([Den. et Schiff.], 1775)	++	++	+
78.	Glaucopsyche alexis (Poda, 1761)	++	++	+
79.	Pseudophilotes vicrama schiffermulleri (Hemming, 1929)	+	++	++	+
80.	Scolitantides orion (Pallas, 1771)	++	++	++	+
81.	Plebejus argus (Linnaeus, 1758)	++	++	++
82.	Pl. argyrognomon (Bergstrasser, [1779])	++	++	++		+
83.	Polyommatus icarus (Rottemburg, 1775)	+++	+++	+++	++	+++
84.	P. daphnis ([Den. et Schiff.], 1775)	+++	+++	+++	++	++
85.	Lysandra coridon (Poda, 1761)	++	+++	++	+	+
86.	L. bellargus (Rottemburg, 1775)	++	++	++	+	+
87.	Aricia agestis ([Den. et Schiff.], 1775)	++	+	++	+	+
88.	Agrodiaetus damone (Eversmann, 1841)	++	+	++	+	+
89	Neolycaena rhymnus (Eversmann, 1832)	++	+

1 2

Схожі:

Вартість навчання на денних факультетах	3: Склад ціни та формування її елементів Тому не лише ціни на різні товари, а й той самий вид ціни може мати неоднаковий склад елементів. Склад ціни на продукцію вітчизняного...
Руське Православне Коло БОЙОВИЙ ДУХ ВОЇНА Упорядник Світовит Пашник... Бойовий дух воїна / упор. Пашник С. Д. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7521 (2013). – 36 с	Руське Православне Коло Волхв Світовит Пашник Князь Володимир і хрещення... Князь Володимир і хрещення Русі. – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7520 (2012). – 28 с
Of their forms are historically or traditionally established: Ананьїв... Ананьїв Ananiiv/Ananyiv; Богуслав Bohuslav; Виноград Vynohrad; Моринці Moryntsi; Запоріжжя Zaporizhia/Zaporizhya; Кам'яний Брід Kamianyi/Kamyanyi...	№1 1: Біг на дистанції: 100 метрів Навчальна мета: Тренувати особовий склад особовий склад караулу для дотримання фізичної форми, необхідної для якісного виконання...
69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 62, кв. 46	69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 62, кв. 46
67035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 62, кв. 46 БАЛАНС	Тема: “Кислоти, їх склад, назви, класифікація” Мета: Сформувати уявлення про кислоти, ознайомити учнів зі складом, формулами, назвами та класифікацією кислот; розвивати вміння...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання