Розділ 9 Корисні поради. Особливості застосування РРО
Під час повсякденного використанні реєстраторів розрахункових операцій виникають різні ситуації, у яких постає питання щодо правильності проведення внесення або видачі грошей через РРО. На допомогу приходить п.4 Порядку [1], який регулює особливості застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Доцільно буде навести основні ключові моменти п.4 Порядку:
РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні.
Контрольна стрічка повинна друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками чи підкладними документами без повторного її використання. Реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
СГ повинен забезпечити:
- ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;
- зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;
- друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;
- зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.
Унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення.
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Підсумуємо. Роботу з РРО на протязі робочого дня можна описати так: всі розрахункові операції на протязі дня проводяться через РРО з роздрукуванням необхідних розрахункових документів. Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки, в тому числі шляхом виконання z-звіту. Після цього заповнюється книга ОРО та вилучається готівка. Якщо після виконання z-звіту, на місці проведення розрахунків залишається готівка, або наступного робочого дня необхідно внести готівку, то така операція реєструється з використанням функції «службове внесення» наступного робочого дня до проведення першої розрахункової операції. Законом про РРО передбачені штрафні санкції за невиконання щоденного друку z-звіту, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів, тобто 340грн. Тут треба роз’яснити значення слова ”щоденного”. Адже не зрозуміло, чи звіт треба друкувати кожного робочого дня, чи взагалі кожного дня, навіть коли готівкові розрахунки не проводились. Відповідь на це питання нам дає лист ДПА України [2], у якому чітко зазначено, що фіскальний звітний чек (він же z-звіт) необхідно друкувати щодня, навіть коли розрахунки не проводились. Отже, якщо ви не зробили z-звіт, наприклад, за три дні, то до вас застосовуються штрафні санкції у розмірі 340*3=1020грн., тобто 20 неоподатковуваних мінімумів за кожен нероздрукований звіт.
Вихід із ситуації – виділити вихідні та санітарні дні, та документально закріпити їх шляхом написання наказу по підприємству, який визначає конкретні дні, за які підприємство не працює.
Податківці дуже полюбляють перевіряти правильність проведення розрахунків та застосування РРО. Тому треба належним чином вивчати нормативно-правові акти щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та уважно слідкувати за їх змінами.
Розділ 10. ПАМ’ЯТКА КАСИРУ ПРИ РОБОТІ З ЕККА
Ситуації
|
Дії касира
|
1
|
2
|
Обов’язки продавця-касира
Ситуації
|
При роботі з РРО продавець-касир зобов’язаний (ст. 3 Закону про РРО):
1. Проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів чи із застосуванням розрахункових книжок (при виході РРО з ладу чи відключенні електроенергії).
2. Видавати особі, яка одержує чи повертає товар (одержує чи відмовляється від послуги) розрахунковий документ на повну суму проведеної операції. При цьому видати його потрібно не пізніше закінчення розрахункової операції (одночасно з видачею здачі чи до її видачі).
3. Забезпечувати цілісність пломб РРО та незмінність його конструкції та програмного забезпечення.
4. Щодня друкувати на РРО фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та забезпечувати їх зберігання в КОРО.
5. Друкувати на РРО контрольні стрічки та зберігати біля РРО останні використані контрольні стрічки за останні три робочі дні.
6. Заздалегідь програмувати в РРО найменування та ціну товарів (послуг), а також ураховувати кількість реалізованих товарів (послуг) шляхом реєстрації факту їх продажу в РРО (пробивати фіскальний касовий чек).
7. Вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, продаючи тільки товари, відображені в обліку.
8. Забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному Х-звіті РРО (а при використанні розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня).
9. Надавати покупцю на його вимогу чек, накладну чи інший письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на товар (послугу) від продавця покупцю
Дії касира
|
Які документи мають знаходитися біля РРО
|
На робочому місці продавця-касира мають знаходитися (п. 4.6 Порядку застосування РРО):
1. КОРО, зареєстрована в податковому органі. Якщо в пункті продажу встановлено кілька РРО, то на кожний РРО має бути зареєстровано окрему КОРО. 2. Використані контрольні стрічки за останні три робочі дні. 3. Поточна та остання використана розрахункові книжки (що застосовувалися в період ремонту РРО чи відключення електроенергії). 4. Реєстраційне свідоцтво РРО (чи його копія). 5. Остання довідка про опломбування РРО (чи його копія).
|
Дії касира перед початком роботи
|
Перед початком роботи касир повинен: 1. Увімкнути РРО. 2. Перевірити правильність установленої дати та часу. 3. Перевірити наявність чекової та контрольної стрічок. 4. Перевірити справність блокувальних пристроїв, пробити кілька нульових (пробних) чеків з метою перевірки чіткості та правильності друкування реквізитів на чеку. 5. Увести суму розмінної монети, отриману з каси підприємства чи залишену з попереднього дня (зміни), за допомогою операції «службове внесення».
|
Дії касира при помилково вибитому чеку
|
Існують два способи скасування помилково проведеної суми: 1) реєстрація від’ємної суми. Цей варіант використовується, якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. При цьому на помилково вибиту суму роздруковується фіскальний чек видання коштів; 2) реєстрація видання коштів за допомогою операції «службове видання». Цей варіант використовується, якщо РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Необхідність здійснення такої операції спрямована на забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО (Z-звіті). У результаті виконання цієї операції касир здійснює скасування помилково проведеної суми розрахунків, тобто виправляє допущену помилку і роздруковує чек із правильною сумою розрахунків. У цьому випадку необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків (п. 4.8 Порядку застосування РРО). В акті зазначають дані про помилково проведену суму та реквізити помилково вибитого розрахункового документа (чека). Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків передають до бухгалтерії, де він має зберігатися протягом 3 років. За відсутності бухгалтерії такий акт підклеюють на останній сторінці КОРО. У цій ситуації операція «службове видання» проводиться виключно з метою скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків і не пов’язана з виїмкою готівки з ящика РРО. Тому помилково проведені суми розрахунків у графах 5 — 8 КОРО не відображаються.
|
Дії касира при відключенні електроенергії
|
У разі відключення електроенергії касир повинен: 1. Підрахувати суму виручки на місці проведення розрахунків (в ящику РРО). Ця сума має збігатися із сумою виручки, отриманої за день, відображеної в контрольній стрічці. 2. Зазначити на реєстраційній сторінці розрахункової книжки у графі «Почата» дату початку її використання (якщо є незакінчена розрахункова книжка, то нову відкривати не потрібно). 3. Записати в корінці першої розрахункової квитанції із позначкою «службове внесення» суму готівки, що знаходиться в ящику РРО на момент відключення електроенергії. 4. Заповнити розділ 3 КОРО графи 1 — 5: — у графі 1 відображається номер першого на початок робочого дня фіскального чека; — у графі 2 зазначається номер останнього фіскального чека, виконаного перед відключенням електроенергії; — у графі 3 ставиться номер розрахункової книжки, яка буде використовуватися в період відсутності електроенергії; — у графі 4 зазначають дату та час початку використання розрахункової книжки; — у графі 5 наводиться серія та номер першої розрахункової квитанції (у корінці цієї квитанції буде зроблено запис «службове внесення»). 5. Після отримання грошей від покупців касир заповнює розрахункові квитанції. Розрахункова квитанція складається із двох частин: корінець і відривна частина. Спочатку заповнюється корінець, а потім відривна частина. При цьому повинна бути дотримана ідентичність сум, зазначених у корінці та відривній частині. 6. Відривна частина квитанції відділяється від корінця і має бути видано покупцеві не пізніше за завершення розрахункової операції (у момент видання здачі). 7. Суми готівки, що вилучаються протягом чи після закінчення робочого дня з місця проведення розрахунків, записуються в корінець розрахункової квитанції з позначкою «службове видання».
|
|
8. За кожний робочий день з використанням розрахункових квитанцій у розділі 3 КОРО робляться окремі записи. При цьому графи 1, 2 заповнюють тільки в перший день, а графу 8 — тільки в останній день використання розрахункової книжки. Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2 КОРО. 9. Після відновлення електропостачання підрахувати суму виручки, отриману за час відключення електроенергії (за корінцями розрахункових квитанцій). 10. Включити РРО та провести ці суми виручки на підставі корінців розрахункових квитанцій окремо за кожною ставкою ПДВ. Для цього потрібно вибити чек на суму виручки, отриману під час відключення електроенергії. Якщо через відключення електроенергії в РРО відбулося обнулення оперативної пам’яті, то після ввімкнення електроенергії через РРО потрібно провести також виручку, отриману до відключення електроенергії. Підставою для цього є дані контрольної стрічки. Такі операції проводяться окремо за ставкою ПДВ у розмірі 20 % і в розмірі 0%. За необхідності може бути виконано операцію «службове внесення» готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків (наприклад, для внесення розмінної монети). 11. З метою перевірки можна виконати Х-звіт та звірити суму за Х-звітом із сумою, підрахованою за корінцями розрахункових квитанцій. 12. Виконати операцію «службова видача» на суму коштів, вилучених з місця проведення розрахунків за розрахунковими квитанціями.
13. Виконати Z-звіт і на підставі його даних заповнити розділ 2 КОРО (графи 5 — 8). 14. Заповнити графи 6, 7 та 8 розділу 3 КОРО: — у графі 6 зазначають дату та час виписування останньої розрахункової квитанції; — у графі 7 наводять серію та номер останньої використаної розрахункової квитанції; — у графі 8 зазначають номер Z-звіту, роздрукованого після введення РРО в дію. 15. Суму виручки, отриману за час відключення електроенергії, внести до ящика РРО за допомогою операції «службове внесення». 16. Якщо протягом дня розрахунки з покупцями продовжувалися, то після закінчення робочого дня необхідно буде виконати ще один Z-звіт. Дані такого Z-звіту підлягають відображенню в КОРО окремим рядком. У цьому випадку обидва Z-звіти має бути підклеєно до КОРО.
|
У разі виходу РРО з ладу
|
На період виходу РРО з ладу та здійснення його ремонту чи в разі тимчасового, але не більше 72 годин розрахункові операції здійснюються: — із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО. Перед його використанням суму виручки, що залишилася в ящику РРО, який вийшов із ладу, необхідно внести до резервного РРО за допомогою операції «службове внесення». — з використанням КОРО та РК. Розрахункова книжка, що використовується при розрахунках з покупцями на період виходу РРО з ладу, має бути зареєстрована в тому податковому органі, в якому зареєстровано КОРО. Інформацію про проведені ремонти та технічне обслуговування РРО відображають у 4 розділі КОРО: — графи 1 — 2 заповнюються безпосередньо після виходу з ладу РРО; — у графі 3 — працівник ЦСО зазначає причину несправності РРО; — у графі 4 після відновлення роботи РРО зазначається дата та час, коли РРО було відновлено; — у графі 6 — дані резервного РРО чи розрахункової книжки (залежно від того, яким чином проводилася реєстрація розрахунків); — у графі 7 — номер Z-звіту, виконаного після відновлення роботи РРО.
|
У разі повернення товару
|
Видання грошових коштів покупцю за повернений товар здійснюється шляхом: 1) реєстрації від’ємної суми. Цей варіант використовується, якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. При цьому роздруковується фіскальний чек видання коштів; 2) реєстрації видання коштів за допомогою операції «службове видання». Цей варіант використовується, якщо РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно». Якщо сума коштів, що повертаються покупцеві, перевищує 100 грн., продавець-касир зобов’язаний скласти акт про видання коштів, в якому зазначається така інформація: — дані документа, що засвідчує особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); — відомості про товар (послугу); — сума виданих коштів; — номер, дата та час видання розрахункового документа, підтверджуючого купівлю товару (отримання послуги). Акт про видачу коштів передають до бухгалтерії, де він має зберігатися протягом 3 років. За відсутності бухгалтерії такий акт підклеюють на останній сторінці КОРО. При заповненні 2 розділу КОРО необхідно врахувати таке: — у графі 4 відображаються суми, які проведено через РРО за допомогою операції «службове видання». Причому в цій графі показують суму виручки, фактично вилучену з ящика РРО в кінці робочого дня; — у графі 5 відображається вся сума виручки за день, а не та сума готівки, яка фактично перебуває в ящику РРО на кінець дня. Причому сума коштів, отриманих за день, не повинна зменшуватися на суму коштів, виданих покупцеві за повернений товар; — у графі 6 — сума операцій, що оподатковуються ПДВ за повною ставкою (20 %), а у графі 7 — суми ПДВ; — у графі 8 зазначають суми, видані покупцю при поверненні товару
|
Дії касира після закінчення роботи
|
Після закінчення зміни касир має виконати таке: 1) скласти денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО (Z-звіт), в якому має бути відображено інформацію про операції «службове внесення» чи «службове видання»; 2) роздрукувати Z-звіт і підклеїти його до КОРО; 3) на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) заповнити розділ 2 КОРО; 4) здати виручку до каси підприємства; 5) вимкнути РРО
|
  
       
Використана література:
1. Настанови з експлуатації ЕККА
2. Інструкції користувача завода-виробника ЕККА
3. Власний досвід роботи на ЕККА
4. Ресурси інтернету.
|