Розширити знання дітей про Україну, розвивати почуття патріо­тизму; виховувати любов до рідного краю


Скачати 347.8 Kb.
Назва Розширити знання дітей про Україну, розвивати почуття патріо­тизму; виховувати любов до рідного краю
Сторінка 1/3
Дата 03.11.2013
Розмір 347.8 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
  1   2   3
Ми — діти твої, Україно!

Мета: розширити знання дітей про Україну, розвивати почуття патріо­тизму; виховувати любов до рідного краю.

ХІД БЕСІДИ

1. Розповідь вчителя.

— У світі немає нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, адже вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі — одна.

Україна — наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку,— це все наша найдорожча у світі Батьківщина.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

— Так написав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот, мужній громадянин.

Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не обирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов'ю на все своє життя. От і почнемо нашу дорогу до знань із найсвітлішого — з любові до рід­ного краю...

Любов — найвище в світі почуття,

Вона не має меж — безкрая.

З любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, неза­лежності. Погляньте на карту Європи. Тут багато різних країн (називає країни). Кожна з них має свою тери­торію — землю, свою мову, культуру, історію. Україна, наша держава, розміщена у центрі Європи, вона також має свою землю, мову, культуру, звичаї, традиції і державні символи.

2. Бесіда за малюнками із зображенням символів України.

  • Якими є державні символи України?

  • Як називається столиця нашої держави?

  • Ось столиця України — чарівний і квітучий Київ. Через усю Україну протікає Дніпро — одна з найбільших річок Європи.

Ми з вами — патріота і громадяни, які покликані захищати свій край від во­рогів, працювати так невтомно й за­взято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя.

  • А яке завдання стоїть перед учнями?

  • Ви, діти, повинні наполегливо опанувати знання, щоб у майбутньому добре працювати, заможне і цікаво жити та приносити велику користь Україні. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона була красива і багата.

Тепло долонь, розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою.

3. Висловлення дітьми своїх почуттів до Батьківщини.

— А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні слова про Україну.

4. Робота з віршем.

— Слова, що йдуть від серця — найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Украї­ну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму.

Ось небо блакитне і сонце в зениті!

Моя Україна — найкраща... (у світі).

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні... (джерельця).

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки... (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже... (сучасні).

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна... (держава).

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила).

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі — єдина.

Хто є патріотом Батьківщини

Мета: розширити і поглибити понят­тя громадянськості; формувати націо­нальну свідомість; виховувати повагу і глибоку любов до країни, бажання берегти і примножувати багатства рідного краю.

ХІД БЕСІДИ

  • Що для кожного з вас означає слово Україна?

  • Якою кожний із вас уявляє собі Україну?

  • Україна — це безмежні колосисті поля, пишні вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки, синьоокі озера, різнобарвні луки і затишні гаї, мальовничі села і великі міста, це мудрі й талановиті люди. Ми з вами — діти цієї чудової землі.

Знайте: хай життя існує, бо хоче зміни,

Хай холодами б'є, хай спекою пече,

Ми будем тим, чим є: ми діти України,

Бо українська кров у нас тече.

(Василь Онуфрієнко)

Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї любої Бать­ківщини, щоб вона процвітала, щоб усім нам щасливо жилося в рідно­му краю.

— Уявіть собі, що ви — учасники конкурсу «Моя Україна». На цей конкурс : вам потрібно запропонувати картину. Що б ви намалювали? Якою б представили нашу країну?

— Україна — наша ненька, це отча і земля, де ви народилися і живете.

Є щось святе в словах «мій рідний край».

Для мене — це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене — це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любов'ю,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

— Складіть павутинку до слова Україна.

— Послухайте текст «Я твій син, Україно»

Закінчується літній день. Сонце ховається за верхівки дерев. Я сиджу біля вогнища й вдивляюсь у його блискавки. Вони нагадують мені фантастичні візерунки, десь тихо шелестить листя, ледве-ледве помахує крилами сова, що виглядає собі здобич. Навколо починається нічне життя.

Я готуюсь до сну. Але щось коле мені під бік — я повертаюсь й виймаю з-під спального мішку розбиту пляшку. Отже, тут побували «завойовники природи». Кинув знахідку у кущі — почувся крик. Що це? Невже тут є хижий звір? Ні, це ліс відгукнувся болем, не в змозі більше терпіти зну­щання людини і не встигаючи ліку­вати рани від вогнищ, не маючи нічого, щоб відгородитися від звалищ сміття, від жорстокого знищення своїх жителів.

Накочується сльоза чи то від диму, чи то від розпачу. Переді мною відкривається дивовижна мара. Нібито я бачу дивну країну, де всі міста вкриті якимись ковпаками. Ніде нема жодного деревця, жодної травинки. Велика і брудна ріка несе свої води до піщаній пустелі. Важко дихати. Спускаюсь під землю. Бачу, що табличка на і одному з будинків вказує на вулицю Хрещатик. Невже це Київ? Так. А де ж Дніпро? Де ж знамениті каштани? Навколо тільки роботи й незрозумілі чудернацькі машини. Люди сумні, з сірим обличчям.

Зупиняю хлопчика, питаю, чому Київ такий чудний.

Хлопчик відсилає мене до інформера. Виявляється, інформер — це бібліотека. Тільки книги в ній — комп'ютерні. Гортаю сторінки — і мені становить­ся жахливо.

Виявляється — зникли всі ліси, пе­ресохли або стали отруйними ріки, земля більше не дає врожаїв. Рап­том мені стало важко дихати, я став задихатися й — прокинувся. Вогонь вже згас, ліс спить, а я плачу й смі­юсь одночасно. Я щасливий, бо я те­пер знаю, чого від мене чекає наша земля. Я збережу спокій лісів, непо­вторну красу Дніпра, щоб нащадки теж змогли відчути неповторну кра­су літньої української ночі.

Ліс, тиша, ніч... Все відпочиває. Д летять високо в небо. До далеких зірок, досягти яких можна лише тоді, коли збережеш свою власну планету.

  • Які почуття викликав у вас цей твір хлопчика?

  • Як ви гадаєте, цей текст фантастичний чи реальний?

  • Що є в тексті реалістичним?

  • Чому хлопчик прокинувшись, одночасно плакав і сміявся?

  • Який висновок зробив для себе
    хлопчик зі свого сну?

  • Ви згодні з цим висновком?

  • Як відчути себе справжнім сином України? Насамперед необхідно добре вчитися, щоб у майбутньому стати справжнім фахівцем і бути корисним своєму народові. Змалку потрібно брати активну участь ужитті класу і школи, відчувати свою причетність до життя країни. Берегти рідну природу, примножувати її багатства. Саджати дерева, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки, допомагати братам нашим меншим. Продовжувати традиції своїх предків. А для цього потрібно розвивати свої здібності, гартувати волю, постійно прагнути успіху. Тільки вольова, працьовита людина з добрим і чуйним серцем може бути справжнім громадянином своєї держави.

Правовий лекторій «Твої права та обов'язки»

Мета: формувати уявлення про права й обов'язки громадянина України; і коротко ознайомити з Декларацією І прав дитини і Законом України «Про і охорону дитинства»; довести цінність і прав та необхідність їх дотримуван­ня; учити поважати права особистості; виховувати громадянські почуття та повагу до законів України.

ХІД БЕСІДИ

— Ми живемо з вами у чудовій країні, у чудовий час. Зростає наша молода незалежна суверенна держава, зростаємо з нею і ми. Наша країна, ставши незалежною, демократичною держав, постійно навчається жити в новому політичному устрої, а ми разом із нею навчаємось високих громадянських чеснот.

А що означає — бути громадянином України?

Як кожний справжній громадянин, ви повинні знати свої права й обов'язки. Сьогодні ми не тільки дізнаємось про свої права й обов'язки, а і зрозуміємо значущість таких важливих документів, як Декларація прав дитини та Конвенція про права дитини. Дізнаємося про те, які закони захищають дітей у різних країнах світу та які закони охороняють дитинство в нашій країні.

  • Як ви розумієте значення слів право, обов'язок?

  • Про які права вам вже доводилось чути?

  • Чим право відрізняється від обов'язку?

  • Які обов'язки виконують ваші батьки на роботі, в сім'ї, перед державою?

  • Які права є у вас? А обов'язки?

  • Для чого людині потрібні права?

Людина — це найцінніший скарб матінки Природи, і кожен із нас є неповторною особистістю. Щоб усвідоми­ти неповторність кожної особистості, людству знадобилося не одне тися­чоліття.

Нам пощастило жити в той час, коли і на Землі діють закони, які оберігають людину, її життя та індивідуальність. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила один із найважливіших правозахисних документів — Загальну декларацію прав людини. Декларація — це заява, оголошення. Цей документ визнав гідність і цінність усіх людей, визначив основні права кожної людини.

Якщо ми зазирнемо в давні часи, то побачимо, що протягом багатьох віків люди знали, що дитинство — це дуже важливий період у житті, що має свої неповторні особливості. Важко жилося дітям. Тільки діти заможних батьків мали всі умови для всебічно­го розвитку, а діти простих трударів були приречені на нестатки і тяжку працю з раннього дитинства. Лише наприкінці XIX — початку XX століття були прийняті закони, що ста­ли оберігати дитину.

Ми з вами — громадяни України, у нашій країні людина, її життя та здоров'я, честь, гідність, недоторка­ність визнаються найвищою соціаль­ною цінністю.

Права, які ми розглянемо, стосують­ся не тільки дорослихїх повинні дотримуватися і діти.

Читання дітьми прав людини, пояс­нення їх змісту учнями, доповнення учителем.

  1. Право на життя.

  2. Право на індивідуальність.

  1. Право жити у сім'ї разом із батьками.

  2. Право на захист дітей, що втратили батьків.

  3. Право на отримання інформації і користування нею.

  1. Право на освіту.

  1. Право на охорону здоров'я і медичну допомогу.

  1. Право на працю й відпочинок.

— Згадайте казки «Дідова дочка й бабина дочка», «Золотий ключик», «Івасик-Телесик», «Котигорошко». Які права дитини порушувались у цих казках?

— Існує проста істина: щоб не порушувались права, необхідно виконувати обов'язки.

Спробуйте до відомих вам прав зна­йти відповідні їм обов'язки.

  • Учись.

  • Поважай дорослих.

  • Піклуйся про менших.

  • Піклуйся про своє здоров'я.

— Для вас, діти, основне право й одночасно обов'язок — це право на освіту. Ви всі повинні вчитись і вчитись добре.

Висунувши кінчик язика,

До плеча схиляючи голівку,

Мов стеблинка навесні гнучка,

Ти щось пишеш, юна чорнобривко.

Може, то з ботаніки урок,

Може, то рівняння квадратове,—

Все гостинний зошита листок

Привітати і прийнять готовий.

Ти радієш тепло, від душі,

Чистою овіяна весною,

Що ідуть твої товариші

У майбутнє разом із тобою.

(М. Рильський. Школярці)

Я і мій клас

Мета: допомогти дітям зрозуміти важ­ливість спілкування, сприяти дотри­манню прав дитини в школі; навчити співпереживати, слухати; виховувати почуття поваги та взаємоповаги.

ХІД БЕСІДИ

1. Розповідь вчителя з читанням оповідання.

— Вивчаючи права людини, ми з вами говорили про людяність, доброту, співчуття. А для чого людині знати, як почувається хтось поруч?

Вміння слухати, почуття довіри, по­ваги і відповідальності необхідні лю­дині. У ставленні одне до одного слід поводитись з іншими так, як би хоті­ли, щоб ставились до вас.

Ви всі — учні. Вдома та в школі вас вчать, як правильно себе поводити, як стави­тися до однокласників. Будемо вчитися слухати, співпереживати та співпра­цювати. Це те, що необхідне кожному в спілкуванні з однокласниками.

Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Чому?»

Три тижні не був у школі Сергійко: хворів. Скучив за товаришами й за вчителькою. Радісний, збуджений, прийшов хлопчик до школи. Ось його парта, ось і товариші. Думалось йому: в очах товаришів побачить він радість і привітання. Та їхні очі були спокій­ні й незворушні...

—А ти виконав сьогодні завдання? — тільки й спитав сусіда по парті.

— Виконав,— тихо сказав Сергійко й заплакав.

2. Бесіда з учнями.

  • З яким настроєм ішов Сергій до школи?

  • Що він хотів побачити в очах товаришів?

  • Чому заплакав хлопчик?

  • Приємно відчувати настрій інших людей, а іноді навіть необхідно.

Зараз ми пограємо у гру, яка навчить нас розуміти почуття учнів без слів.

3. Гра.

Правила гри

  • Двоє учнів залишають клас.

  • У той час, як вони за дверима, інші діти обирають якесь почуття, яке вони мають продемонструвати. Наприклад, щастя, злість, розчарування, захоплення, нудьга, самотність тощо.

  • Діти, які були за дверима, повертаються, а присутні в класі розігрують обране почуття. Діти повинні відгадати його.

  • Чи легко було відгадати зображене почуття?

  • Як вам вдалось його відгадати?

  • Чи це добре — знати, що відчувають люди навколо тебе?

  • Чому?

  • Чи почувалися ви щасливими, коли хтось поруч був сумним, і навпаки?

  • Що ви при цьому відчували?

-- Що б сталось, якби ніхто не звер­тав уваги на почуття іншого?

— Вміння співпереживати — це складова частина людських стосунків, але не менш важливим є і вміння слухати.

4. Гра «Розмовний жезл».

Гравці передають одне одному жезл. Кожен, хто отримує його, має пра­во говорити, а решта слухають. По­чинати гру будемо з мене. Я виголо­шую думку, передаю жезл сусідові, а той, у свою чергу, продовжує мою думку, як розуміє.

— Найголовніше, що необхідно для життя і спілкування дитини в школі,— це взаєморозуміння.

5. Творча робота в групі.

— Ми з вами зараз будемо вчитись співпрацювати. Кожна група виготовить рекламу, яка пропагувала б одне з правил співіснування дітей у колективі (класі). Це може бути вірш, плакат, пісня. Перш ніж виготовити її, продумайте ідею, яку б ви хотіли б пропагувати..

6. Підсумки.

— Чи гарно було б вам, коли б усі учні класу робили іншим те, чого бажають собі?

  • Де ще можна застосувати свої знан­ня та набуті вміння щодо ставлення до оточуючих?

— Яку пораду ви дали б учням сусіднього класу для того, щоб там панувала довіра, повага, доброта, людяність?
  1   2   3

Схожі:

План-конспект виховної години на тему: «Що я знаю про рідний край»
Мета: поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до рідного краю; розширити змiст поняття громадянин України; розвивати...
Ми з вами зараз відправляємося у чарівну подорож по Україні на нашому...
Мета: Розширити та поглиблювати знання дітей про Україну — рідну Батьківщину. Формувати громадянські якості учнів: патріотизм, людяність,...
Урок фестиваль «Я люблю Україну»
Мета: поширити знання про Україну, її національні традиції, символи, природу, пам’ятки культури. Виховувати патріотизм, любов до...
Україно моя, ти у серці одна
МЕТА. Поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій, розвивати критичне...
Урок №2 Тема. Тварини рідного краю
Мета: формувати природничу компетентність учнів, розширити і доповнити знання дітей про тварин, зокрема тварин рідного краю, вчити...
«Тато, мама, я – разом ми сім’я» Мета
Мета: Розширити й поглибити знання учнів про значення матері й батька; формувати в дітей культуру почуття обов’язку перед батьками....
Без верби і калини- немає України
Мета: ознайомити учнів з народними символами України, розширити уявлення дітей про традиції та звичаї українського народу, виховувати...
Годлевська О. Ю.,вчитель географії та київщинознавства
Мета: розширити й поглибити знання учнів про Рокитнянський район, виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю; формувати...
Тема. Христос Воскрес і дух наш воскресає
Мета. Виховувати любов до рідного краю, розвивати естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій народу
Веселі спогади про зиму дарують нам учні 3 класу
Формувати уявлення про усну народну творчість. Розвивати творчі здібності учнів, почуття гумору. Виховувати любов до рідного краю,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка