Убогість слова - це убогість думки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної «товстошкірості».
В.О. Сухомлинський
1. Практична і творча складова навчальної діяльності в контексті Державного стандарту базової і повної середньої освіти
Прогресивні тенденції розвитку суспільства, що супроводять розбудову України як незалежної європейської держави, диктують соціальне замовлення на всебічно розвинену, духовно багату, самодостатню особистість, людину третього тисячоліття. Велика роль у цьому відводиться мовній освіті.
У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти і програмі з української мови зазначено, що основною метою навчання української мови, з огляду на сучасні вимоги до мовленнєвої підготовки учнів, є формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями та навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови – її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Державним стандартом базової і повної середньої освіти визначено вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи, створено передумови для всебічного розвитку особистості на засадах національних та загальнолюдських цінностей; для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови; для індивідуалізації та диференціації навчання, його пробільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної та інших видів компетенції учнів. Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності.
Метою Освітньої галузі «Мова і літератури» є формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.
Мовний компонент освітньої галузі складається з мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної (стратегічної) змістових ліній:
мовленнєва лінія забезпечує вироблення і вдосконалення вмінь та навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма);
мовна – засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок;
соціокультурна – засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові,
діяльнісна (стратегічна) – формування загально навчальних умінь і навичок, опанування стратегій, що визначають мовленнєву діяльність, передусім спрямованих на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.
Зазначені змістові лінії формують у старшій школі комунікативну мовленнєву, мовну, соціокультурну, діяльнісну (стратегічну) компетенцію особистості.
Навчання у середній та старшій школі полягає в подальшому розвитку вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності; заохочення школярів до читання художньої літератури, ознайомлення з фундаментальними цінностями культури; у формуванні гуманістичного світогляду особистості, сприянні розширенню культурно-пізнавальних інтересів, вихованню в учнів поваги до своєї та інших культурних традицій.
Завданнями освітньої галузі є:
формування мотивації до вивчення мови та літератури,
пізнання через мову історії, культури народу, естетичних та моральних цінностей,
формування духовного світу учнів, світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів,
вироблення вмінь орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, знаходити, сприймати, застосовувати, аналізувати, оцінювати на практиці відомості, одержані в словесній чи іншій формі,
розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях,
формулювання власної думки, висловлювання почуттів щодо життєвих явищ, морально-етичних, естетичних, суспільних та інших проблем,
розуміння інших людей, вміння знайти спільну мову з ними,
подальший розвиток базових лексичних, граматичних стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище,
удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності,
розвиток інтелектуальних, творчих здібностей учнів.
2. Власне висловлювання (твір) у змісті 12-річної Програми з української мови
2.1. Розвиток творчих здібностей – найважливіше завдання у розвитку національної школи
Навчити учнів користуватися багатством засобів української мови на основі практичного засвоєння основних мовних понять та перевірити рівень навчальних досягнень – така мета різноманітних ( відповідно до класу й ступеня підготовленості) творчих робіт.
У час розвитку національної школи одним із найважливіших завдань є розвиток творчих здібностей, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для розв’язання життєвих проблем.
Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає підпорядкованість роботи над теорією та формуванням знань про мову інтересам розвитку мовлення. Визначено пріоритетні об’єкти регулярної перевірки та оцінювання мовленнєвих умінь та навичок з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, зокрема письма (переказів, творів).
Навчання української мови як державної має на меті забезпечити активне володіння всіма учнями державною мовою, сформувати в них мовну, комунікативну та етнокультурологічну компетенцію в різних сферах і жанрах мовлення. Сучасне осмислення проблем мовної освіти, новий погляд на мову як явище і як навчальний предмет та реалізація їх у школі зумовлює підвищення його теоретико-методичного рівня навчання.
У зв’язку з тим, що в школах вивчення української мови відбувається в неоднорідному мовному середовищі , часто спостерігається досить низький рівень культури мовлення учнів. Виховання мовленнєвої культури тісно пов’язане з володінням засобами мови в будь-якій мовленнєвій ситуації, умінням користуватися багатими ресурсами української мови, образно висловлювати свої думки.
Важливість розвитку мовлення нині усвідомлюється учителями-словесниками. Але через відсутність необхідних рекомендацій ця проблема в шкільній практиці вирішується неефективно. Школярі нерідко зазнають труднощів у викладі своїх думок в усному і писемному мовленні, у спонтанному спілкуванні, поверхнево сприймають художні тексти, без бажання виконують творчі роботи.
2.2. Переказ із творчим завданням – проміжна ланка між переказом і твором
Переказ із творчим завданням є проміжною ланкою між переказом та твором. Головна мета таких переказів – формування у школярів комунікативних умінь. Переказ із творчим завданням не лише передбачає відтворення готового тексту, а й привчає до самостійного визначення композиції висловлення, відбору і використання мовних засобів, готує до створення власних текстів. Творчі завдання цих переказів мають максимально наблизити учнів до розв’язання задач, пов’язаних із самостійною побудовою текстів, як-от:
поширення авторського тексту (уведення розповіді, опису, роздуму),
заміна особи оповідача,
змінення структури тексту,
перестановка частин тексту для більшої логічності та компактності викладу,
надання оцінки подіям, про які розповідається в тексті,
висловлення свого ставлення до дійових осіб, подій, явищ,
розповідь про те, що найбільше сподобалось у творі і чому,
доповнення тексту із збереженням авторського стилю викладу.
Залежно від творчого завдання, оригінальний текст, створений учнями, може:
уписуватися в структуру первинного тексту під час переказування,
продовжувати основний зміст переказу,
становити окрему самостійну частину роботи.
Словесна творчість – могутній стимул духовного життя дитини, ефективний засіб розумового розвитку, джерело натхнення в оволодінні високою культурою розвитку мовлення, надійний спосіб самовираження і самоутвердження особистості, підготовки її до життя, до творчої праці.
2.3. Класифікація творів
Твори в системі роботи з розвитку мовлення займають чільне місце. Треба мати на увазі, що класичний твір належить до найскладніших мовних вправ.
Але що таке твір? У словнику Даля твір визначається як “сам твір, який складено”. Тобто потрібно винаходити, творити розумово, створювати духом, силою уяви. Треба бути самому автором нового твору.
Твір – це оригінальний зв’язний текст, самостійно складений учнем в усній чи письмовій формі за даною темою. Твори є важливим чинником у загальній системі навчання. Вони формують світогляд учнів, допомагають їм глибше розуміти навколишній світ, дійсність, людину, самих себе. Крім цієї найважливішої функції, твори розвивають мислення і мовлення учнів, сприяють виробітку таких умінь, як уміння доводити думку, обґрунтовувати висунуті положення, відстоювати свою точку зору. Вони вчать раціональним прийомам роботи, виховують естетичний смак.
Різноманітні письмові роботи можна групувати за такими ознаками: за джерелом матеріалу, за характером мислительної діяльності, за способом викладу матеріалу і за стильовими особливостями.
Класифікація власних висловлювань за способом викладу матеріалу поділяють на розповідь, опис, роздум.
За змістом розрізнюють два основних типи творів:
твори на літературну тему,
твори на нелітературну (вільну) тему.
Навчитися писати твір - це значить засвоїти особливості різноманітних жанрів і навчитися практично їх реалізовувати. Тому сучасна методика пропонує жанровий принцип навчання написанню творів.
2.3.1. Особливості написання творів з літератури
Зупинимось детальніше на творах з літератури. Уроки розвитку мовлення є своєрідною майстернею, де учні проходять шлях від здобуття знань , умінь, навичок та спілкування до написання творів різних типів і стилів, заміток, відгуків тощо. У середніх класах словесники практикують після аналізу твору різних жанрів написання учнями власних новел, казок., байок, легенд тощо. Старшокласники після вивчення доробку письменника чи літературного процесу певного періоду здебільшого пишуть лише твори-роздуми. Звісно, це лише розвиває у дітей самостійне критичне мислення, вчить оцінювати літературний твір, розкривати його значення, виявляти власне бачення мистецького набутку письменника, досліджувати певну проблему, пов’язувати питання, що розглядаються, із сучасністю. Така робота є необхідним ланцюжком у процесі формування учнівської самостійності і власне творчості. Однак для того, щоб функції методу творчих завдань і вправ, спрямовані на формування творчої самостійності школярів, розвиток у них умінь застосовувати здобуті знання під час розв’язання проблемних і творчих завдань, здатності уявляти, комбінувати, змінювати чи створювати щось нове, були зреалізовані повністю, потрібно впроваджувати у практику власне учнівські роботи ( визначення Б. Степанишина).
За законами психології творчості результатом власної творчості має бути щось принципово нове, оригінальне (суб’єтивно чи об’єктивно). Суб’єктивно нове є новим для певної особистості, воно найчастіше має місце в пізнавальній діяльності школярів, оскільки учні відкривають для себе істини, вже відомі іншим. Цей вид учнівської продуктивної праці, на думку В. Овчинникова, становить необхідну підготовчу ланку формування у школярів уміння навчатися творчо, тобто так, щоб творче пізнання було основним.
Об’єктивно новим є абсолютно нова цінність, якої раніше в людському соціумі не існувало. Саме такими оригінальними результатами пізнання учнів у процесі вивчення літератури є створені ними художні твори (байки, етюди, образки, оповідання, новели, ліричні твори, статті тощо).
Твір - це саме той вид мовної діяльності, який дозволяє свідомо вибирати засіб викладу, жанр, композицію, засоби словесного вираження в залежності від теми твору, від свого відношення до теми, від цілі виконання роботи, обставин, у яких вона виконується, від індивідуальних схильностей і можливостей того, хто пише. Як вимагає основний закон педагогіки: треба починати від простого - до складного.
Основні вимоги до твору на літературну тему
Зміст твору повинен точно відповідати обраній темі.
Твір повинен бути заснований на знанні тексту.
Твір повинний демонструвати знання всіх добутків шкільної програми по обраній темі.
У творі повинні показати точне знання літературознавчої термінології, що використається.
Зміст твору повинен мати строго впорядковану логіку, що простежує добре. Обов’язково повинні зберігатися основні елементи композиції твору: вступ (вхід у тему), основна частина (головні думки і їхній доказ), висновок (підсумки по темі, висновки, “вихід” з теми).
Всі думки (ідеї, тези, положення й т.д.) повинні бути доведені. Єдиним аргументом є художній текст. Посилання на чернетки, варіанти добутків, щоденники письменників, мемуарну літературу, а також літературознавчі праці й критику вважаються супутнім матеріалом.
Цитати повинні бути абсолютно точними й правильно оформленими.
Стиль твору повинен бути єдиним. Необхідна відповідність стилю й змісту твору. Уникати фамільярності відносно авторів, про які мова йде: не можна називати письменника “Микола” (про Гоголя) і т.п.:
Наявність епіграфа не є обов’язковою вимогою до твору.
Найкращої довершеності написане досягає той, хто вміє подавати основні компоненти тексту в різних можливих варіантах і через їх зіставлення вибирати найкращий.
2.3.2. Особливості написання творів за джерелом матеріалу та їх стильовими особливостями
А тепер зупинимось на класифікації учнівських творів за джерелом матеріалу та їх стильовими особливостями.
Як відомо, учні у власних висловлюваннях використовують матеріал з художньої літератури, з інших видів мистецтва, з життя. Тому серед учнівських творів можна виділити такі види: висловлювання на літературні теми та висловлювання на не літературні теми: за картиною, прослуханою музикою, побаченими виставою, кінокартиною, роздуми на основі життєвих вражень.
Серед письмових творчих робіт є досить важливий перехідний тип – літературно-публіцистичні твори, які ґрунтуються на різному матеріалі (з життя, літератури, мистецтва, історії, періодичної преси).
Навчити твори учитель може лише тоді, коли запроваджуватиме систему в своїй роботі.
Т.О. Ладиженська виділяє такі вміння і навички, якими повинні оволодіти учні в процесі навчання писати творчу роботу: вміння вдумуватися у тему, осмислювати її межі, вміння підпорядковувати свій твір основній думці, вміння збирати матеріал, систематизовувати його та будувати твір у певній композиційній формі, вміння правильно висловлювати свої думки, виправляти написане, тобто вміння його вдосконалювати.
Так, працюючи над власним висловлюванням, учитель повинен приділити достатню увагу закріпленню таких важливих навичок і вмінь, як збирання матеріалу, але вже з різних джерел, його систематизація, вміння підбирати відповідну темі, ідеї, змісту твору форму, робити правильні узагальнення і висновки.
Характеризуючи процес виконання творчих робіт, тобто систему роботи учня по засвоєнню вмінь і навичок писати твір і систему роботи вчителя по керівництву цим процесом, можна виділити чотири етапи:організуючий, підготовчий, власне творчий, підсумовуючий.
На першому етапі вчитель організовує учнів на самостійне збирання матеріалу до теми. Такі завдання даються здебільшого дітям на певний строк – до одного тижня. Для цього вчитель з учнями частину матеріалу оформляє у вигляді виставки, а частину збирають у тематичні папки, якими користуються діти. У разі потреби педагог може організувати екскурсію, провести урок позакласного читання, диспут.
На другому етапі (підготовчому) вчитель проводить урок підготовки до написання творчої роботи. Основна роль педагога – дати учням настанови до написання твору. Збудити їхню думку. На такому уроці школярі беруть активну участь у бесіді, яку проводить учитель, використовуючи зібраний до теми матеріал, а також збагачуються новими фактами.
На третьому етапі (власне творчому) учень безпосередньо виконує письмову роботу. Спочатку він пише твір на чернетці, яку може переглядати вчитель і давати певні зауваження до неї, після чого школяр, враховуючи зауваження вчителя, переробляє свій твір. На цьому етапі можна організувати в класі обговорення творів окремих учнів, написаних ними у чорновому варіанті. Такі форми роботи привчають школярів до творчого доопрацювання, поліпшення письмових робіт щодо їх змісту та форми.
На четвертому етапі (підсумовуючому) вчитель перевіряє і оцінює написані твори, аналізує їх у класі, організовує взаєморецензування.
Учитель повинен так будувати свою роботу, щоб в учнів закріплювалося вміння збирати і систематизовувати матеріал до творів, вдосконалювати написане, а також, щоб у дітей формувалися вміння правильно будувати твір, зробити у ньому відповідні узагальнення і висновки, висловити власне ставлення до описуваного, обґрунтувати певну думку, дібрати такі мовні засоби, які відповідали б змістові твору.
Під час підготовчої роботи , необхідно пояснити учням, що при написанні твору треба вміти:
омислювати тему, розкривати її, підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, робити необхідні узагальнення і висновки,
добирати з різних джерел матеріал до творів, систематизувати його, переказувати послідовно за самостійно складеним простим або складним планом,
обирати стиль, відповідний до ситуації спілкування, використовуючи різні типи мовлення.
2.4. Публіцистичні, або «вільні» теми творів
Публіцистичні, або «вільні» теми творів значно складніші для написання, ніж літературні, бо вимагають широкого загального розвитку, обізнаності з основними подіями історії та сучасності. У роботах публіцистичного типу яскраво виявляється патріотизм. Публіцистичні письмові твори дають простір для творчої уяви. Спонукають замислитися над проблемами суспільного життя, визначити своє особисте ставлення до них, усвідомити свої обов’язки перед Батьківщиною і народом.
Основні вимоги до творів на «вільну» тему:
Відповідність змісту обраній темі.
Розкриття теми в логічній послідовності.
Зв'язок теми з сучасністю, життям, історією, літературою.
Показ знання мови і літератури.
2.5. Види творчих робіт з української мови відповідно до Програми з української мови для 12-річної школи
Програма з української мови для 12-річної школи з українською мовою навчання передбачає такі види творчих робіт з української мови:
5 клас:
- твір-оповідання про випадок із життя,
- твір-опис предметів і тварин ( у тому числі твори - описи за картиною),
- замітка в газету інформаційного характеру,
- твір – роздум ( особливості побудови).
6 клас:
- твір-опис природи (на основі власних спостережень і за картиною),
- твір-опис приміщення (на основі особистих вражень і за картиною),
- твір – роздум про вчинки людей на основі спостережень і вражень,
- твір-оповідання на основі побаченого і за картиною,
- замітка в газету з елементами роздуму про вчинки людей.
7 клас:
- твір-опис зовнішності людини (за картиною та власним спостереженням),
- твір-опис процесу праці (за власними спостереженнями),
- твір розповідного характеру (оповідання) за поданим сюжетом,
- твір-роздум дискусійного характеру публіцистичного стилю,
- замітка в газету дискусійного характеру.
8 клас:
- твір-опис місцевості на основі власних спостережень і вражень,
- твір-опис пам’яток історії та культури за картиною в публіцистичному стилі,
- твір-роздум у публіцистичному стилі на суспільну та морально-етичну тему,
- твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням).
9 клас:
- твір у публіцистичному стилі на суспільну тему,
- оповідання на самостійно обрану тему,
- твір у публіцистичному стилі на суспільну та морально-етичну тему.
10-11.
На уроках розвитку мовлення старшокласникам пропонується навчитися писати твори, складніші, ніж у попередніх класах, за жанрами і видами. Це відгук про твір мистецтва, стаття в газету на морально-етичну тему, твори на суспільні та морально-етичні теми.
2.6. Тематика власних висловлювань
Відповідно до Програми з української мови пропонується така тематика власних висловлювань
5 клас
Мова – найцінніший скарб народу.
Квіти – очі природи.
Не хлібом єдиним живе людина.
Народна пісня – душа народу.
Краса врятує світ.
Знання – сила.
Вірний приятель – то найбільший скарб.
Я – українець.
6 клас
У чому краса і багатство рідної мови?
Чи можна не любити Батьківщину?
Що краще – праця чи дозвілля?
Як жити в єдності з природою?
Що єднає мене з моїми пращурами?
У чому я бачу красу природи?
7 клас
Чому Київ називають серцем України?
Що зміцнює сім’ю, а що її руйнує?
Чи вмію я відпочивати і працювати?
Які традиції мають зберегтися?
Що несе матеріальна культура?
Видатні особистості, які є для мене взірцем.
Яке місце займає прекрасне в моєму житті?
Яка краса людини найцінніша?
Що я зможу зробити для збереження природи?
Роль духовних цінностей.
8 клас
Любов до Батьківщини – обов’язок кожного чи умова саморозвитку. Мій образ рідної землі.
За якої умови людина перестане шкодити природі?
Чому наше національне відродження – благо не лише для нас?
Якими культурними скарбами збагатили нас народи світу?
Перехід від язичництва до християнства – прогрес чи регрес?
Які зразки українського мистецтва мені подобаються найбільше.
Прекрасне і неповторне у нашому житті.
Чи кожна людина може стати видатною?
Ієрархія моральних цінностей з мого погляду. Чому вона саме така?
9 клас
Вартості і види національного характеру.
Як видозмінюється матеріальна культура українців – прогресивно чи регресивно?
Мої мистецькі уподобання.
Хто є для мене взірцем у вітчизняній і світовій історії.
Що нам потрібно відроджувати?
Як я розвиваю своє мовлення?
Мій професійний вибір.
Найважче творити самого себе.
10 – 12 класи
Що я зможу зробити для рідної мови?
Що забезпечує державна незалежність?
Чим для мене є земля?
Яку майбутню сім’ю я сподіваюся мати?
Мої захоплення.
У чому полягає сенс життя?
Чим багатий мій народ? Якими скарбами він може поділитися з іншими?
Що забезпечує душевну гармонію і щастя?
Що дає мені ознайомлення з життєвим і творчим шляхом видатних людей?
Чи маю я проблеми з етикою і етикетом.
Уроки історії, які ми маємо знати
Як не розминутися сьогодні з майбутнім?
Яким я уявляю майбутнє України?
Якою я уявляю свою родину?
Цілющі джерела нашої духовності
2.7. Основні вимоги до написання творів
2.7.1. Змістовність і відповідність темі
Найперша вимога до власного висловлювання – змістовність і відповідність темі.
Тема – головний предмет розповіді, твору, бесіди, те, про що в них говориться. Головна думка, заради якої твориться текст, називається ідеєю. Ідея – сукупність понять, уявлень, що відображають дійсність у свідомості людини ставлення людини до її життя, світогляд. На одну і ту ж тему можуть бути написані різні, навіть протилежні за змістом твори залежно від ідеї, якою керується автор.
Тема може членуватися на підтеми. Зміст підтем розкривається в абзаці.
Створюючи зв’язний текст, автор відштовхується від того, що вже було сказано, додаючи нове й розкриваючи думку.
Твір буде змістовним лише тоді, коли виклад іде логічно й послідовно, а тому його треба поділити на три основні частини: вступ, виклад і висновок.
У вступі учень визначає зміст і обсяг теми, формулює завдання, які мають бути розв’язані в роботі, виявляє своє ставлення до предмета, що розглядається. Обов’язкова вимога – цілеспрямованість вступу, наявність чітко визначеного логічного зв’язку між вступом і основною частиною роботи, пропорційність щодо обсягу. Виклад – це основна частина, що містить розкриття теми. У цій частині роботи треба показати не тільки знання матеріалу, а й виявити його розуміння. Висновок – це результат, до якого приходить учень у процесі творчої роботи над заданою темою, це узагальнення, яким завершується аналітична робота над матеріалом. У висновку учень підсумовує свої думки, дає оцінку аналізованим фактам, висловлює свої переконання. Висновок повинен безпосередньо випливати з усього змісту роботи, бути її логічним завершенням.
2.7.2. Вимоги до складання плану
Застерегти від захоплення другорядними деталями, зберегти послідовність у розгортанні думки й належну пропорційність викладу допоможе план. План – це відображення руху думки. Перш ніж розпочати написання твору, треба уявити, про що написати і в якій послідовності Це попереднє продумування роботи в цілому і здійснюється при складанні плану. План повинен визначити зміст кожної підтеми, відбити в кожному підпункті якийсь бік теми. Вимоги до плану такі:
логічне членування теми,
відбиття провідної ідеї твору,
повнота викладу,
послідовність розкриття теми, логічність,
відповідне стилістичне оформлення.
2.7.3. Розумові дії під час написання твору
Для того, щоб скласти оригінальний текст, необхідно здійснити такі розумові дії:
Чітко уявити суть теми.
Мобілізувати у зв’язку з цим відповідне коло знань і уявлень.
Визначити проблемність одержаного завдання.
Попередньо обдумати план викладу, побудувавши його так, щоб він відбивав суть авторського замислу і визначав основний зміст майбутнього тексту.
Накинути перший пробний варіант тексту в узагальненому, згорненому, чистому вигляді.
Оформити текст грамотно, з дотриманням його семантичної цілісності, закінченої структури, в якій наявна специфічна кожному типу мовлення сполучуваність речень.
Ще раз ретельно перевірити написане, взявши під особливий контрольне тільки грамотність, але й доцільність об’єднаної смисловим зв’язком послідовності мовних одиниць: висловлювань, абзаців і розділів, а також засобів текстового зв’язку.
2.7.4. Основні вимоги до цитування
Для того, щоб аргументувати думку посиланням на авторитетні джерела, необхідні цитати. Цитування потрібне і для емоційності мови, добре, коли на думку спадають рядки з улюбленого твору як найбільш стислий, образний вислів почуттів автора. Основні вимоги до цитування у письмовому викладі такі:
цитата наводиться точно, скорочення можна робити лише такі, що не перекручують змісту, кожне скорочення позначається трьома крапками […],
при цитуванні треба посилатися на джерело,
цитата береться в лапки,
цитата повинна підтверджувати, поглиблювати, ілюструвати висловлену думку,
цитата має бути пов’язана з усім викладом за змістом,
не слід зловживати цитатами.
2.7.5. Мовно – стилістичне оформлення
Треба свідомо ставитися до кожного слова, розуміти, який зміст у нього вкладений, і вживати у відповідному значенні. Мова роботи повинна бути чіткою, виразною і точною, розкривати ставлення до теми. У цілому вимоги до роботи можна визначити так:
правильність розуміння теми і повнота її розкриття, відповідність до викладу теми, достатнє обґрунтування положень, яскравість і переконливість ілюстрацій, логічна стрункість викладу (наявність плану, відповідність змісту до плану, послідовність і зв'язок думок, виділення основного у творі та підпорядкування йому другорядного),
пропорційність частин твору, правильне користування цитатами,
стилістична, орфографічна й пунктуаційна грамотність.
Мовно-стилістичне оформлення – це засіб виховання належної уваги до мови. Стиль мови повинен бути єдиним. Повнота, ясність, точність формулювань і разом з тим емоційність та виразність мови – основні вимоги до стилістичного боку роботи.
Усі ці критерії беруться до уваги при оцінюванні.
2.8. Типові помилки у творах ( власних висловлюваннях) на ЗНО - 2009
Власне висловлювання є обов’язковим елементом ЗНО. Воно становить третю частину тестових завдань. Це власне висловлювання на дискусійну тему. Найчастіше тема подається у вигляді цитати. Учням пропонується сформулювати тезу, навести два-три переконливі докази, які найкраще аргументують міркування. Необхідно проілюструвати думки посиланням на приклади з художньої літератури (указати проблему, порушену письменником, назву твору, назвати художній образ, через яку проблему розкрито, навести цитату з твору), історичні факти або випадки з життя. Орієнтовний обсяг роботи – 200 – 250 слів. Текст до 100 слів не перевіряється.
Виступ учителя про типові помилки, допущені у власних висловлюваннях __________________________________________________________________
2.9. Орієнтовна тематика власних висловлювань на ЗНО
Орієнтовні теми власних висловлювань на ЗНО
«Маємо бути українцями на грунті українському» (П. Грабовський)
У чому полягає велич людини?
Як ви розумієте поняття людина з сонячним серцем.
«Життя! В ньому скільки переконуючої сили і повноти, що трудно дозволити собі байдужість чи слабкість» (А. Любченко)
«Неосвіченість – ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна» (Цицерон)
«Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську» (Г. Сковорода)
« Я - людина , і це мене багато до чого зобов’язує» ( В. Черняк)
Книга – наш друг і порадник
У чому цінність людського життя?
О слово рідне! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
О. Олесь
«Ти знаєш, що ти – людина?» ( В. Симоненко)
«Ми віддані життю, і нам віддасться в славі!»
«Я залишу мужицькими ногами хай не глибокі, та чіткі сліди» (В. Симоненко)
« В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи...»
«Немає смерті. І не ждіть – не буде. Хто хоче жить, ніколи не помре» (В. Симоненко)
Дзвони Чорнобиля
«Є в кохання і будні, і свята…» (В. Симоненко)
Краса вірності
Праця і пісня – великі дві сили!
Їм я до скону бажаю служить…
І Франко
«Із словом Кобзаря іду через роки»
«Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас,та вірю серцем , щирим і гарячим : нема землі такої, як у нас».
Сміливі завжди мають щастя
Гроші – це зло чи необхідність?
Праця возвеличує людину
Точність – ввічливість не тільки для королів
3. Створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей учнів, реалізації їхнього творчого потенціалу – основна мета вчителя - філолога
Які умови є оптимальними для розвитку творчих здібностей учнів, реалізації їхнього творчого потенціалу? Спробуємо визначити чинники, що забезпечують можливість кожному школяреві само виявитися, само реалізуватися, самоствердитися.
Питання розвитку обдарованої дитини , її здатності до творення цікавили й цікавлять багатьох вітчизняних і зарубіжних психологів і дидактів. За твердженням психологів кожна людина є творчо обдарована. Крім того, лише у творчій діяльності індивід може само здійснитися, розкрити культуро творчу силу свого «Я». Тому вчитель повинен пропонувати виконувати завдання творчого характеру всім учням, незважаючи на рівень їхньої навченості. Доктор педагогічних наук Г. Токмань також вважає, що «спонукання до літературної творчості плідні в будь-якому разі: мала вірогідність того, що саме з цього учня виросте митець, але розвиток образного мислення і творчої уяви естетично збагатить будь-яку дитину і стане грунтом для її сходження на новий рівень розуміння художньої літератури»
Учений М. Алексєєв стверджує, що здібності й нахили учнів до творення можна розвинути, сформувати, перетворити в постійне бажання творити:
«… не шляхом засвоєння науки про творчість, а практично, на досвіді. Слід з перших кроків діяльності ставити людину в такі складні (не оранжерейні) умови, за яких вона вимушена долати труднощі, переборювати суперечності, не чекаючи, поки зробить хтось інший… Теорія творчості може лише допомогти усвідомити цей практичний шлях, однак замінити його вона ніколи не зможе.»
Отже, в навчально-виховному процесі вчитель має цілеспрямовано моделювати різні типи труднощів, які стимулюватимуть активне пізнання школярів. Це, у свою чергу, передбачає високий професіоналізм, ерудицію педагога, знання ним методики викладання свого предмета, змісту нових освітніх технологій, методів, прийомів навчання, які сприяють ефективній раціональній реалізації учнівської творчості.
Інтерес до творчості зростатиме, якщо учні бачитимуть реальний результат власних пошуків і зусиль. Виховання інтересу дитини до творчості значною мірою залежить від особистості вчителя. Тому однією з визначальних умов розв’язання досліджуваної проблеми творчості учня є здатність педагога організувати творчий пошук.
Бажання творити рідко виникає саме по собі. Для цього потрібні передумови: постійний творчий пошук учителя в навчально-виховному процесі, його висока педагогічна майстерність, сприятливий мікроклімат в учнівському колективі, творче натхнення всіх учасників процесу навчання.
Література
Алексеев М. Диалектическая природа творчества // ІV семинар по проблемам методологи и теории творчества. – Симферополь, 1984.
Алексюк А. Загальні методи навчання в школі. – К., 1973.
Бондар О.С. Письмові творчі роботи : коментарі та зразки. 8 – кл. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 88с.
Костюк Г. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К., 1989.
Караман С.О., Мацько Л.І., Караман О.С. Українська мова. Як писати перекази: Навчально-методичний посібник. – К. Магістр – S, 1998. - 224 с.
Кобцев Д.А. Українська мова. 10 - 11 класи: критерії оцінювання, тестові завдання, дидактичні матеріали, методичний коментар, соціокультурний принцип систематизації текстів. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272с.
Стельмахович М.Г. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення у 4 – 8 класах: Навч. – метод. Посібник. – К. : Рад. Школа, 1981. – 136 с.
Українська мова та література: зб. Текстів для переказів із творчими завданнями: державна підсумкова атестація: 11 кл./ уклад. Г.Т. Шелехова [та ін.] . – К. : Генеза, 2009. – 104 с.
Цимбалюк В.І. Письмові творчі роботи з української літератури у 8 – 10 класах: Посібник для вчителів. – К. : Рад. Школа, 1981. – 125 с.
|