|
Про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
Про внесення змін до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"
Зміст документа
ЗАКОН У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність"
Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:
Внести зміни до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 30-31, ст. 194; 2003 р., N 30, ст. 247), виклавши його в такій редакції:
"ЗАКОН У К Р А Ї Н И
Про метрологію та метрологічну діяльність
Цей Закон визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.
Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
метрологія — наука про вимірювання;
вимірювання — відображення фізичних величин їх значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів;
одиниця вимірювання — фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин;
єдність вимірювань — стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а характеристики похибок або невизначеності вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені границі;
метрологічна діяльність — діяльність, яка пов’язана із забезпеченням єдності вимірювань;
методика виконання вимірювань — сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з гарантованою точністю;
засіб вимірювальної техніки — технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;
тип засобу вимірювальної техніки — сукупність засобів вимірювальної техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип дії, однакову конструкцію та виготовлені за однією і тією ж технічною документацією;
еталон — засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення та/або зберігання одиниці вимірювання одного чи декількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки;
державний еталон — еталон, визнаний спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології як основа для встановлення значень усіх еталонів даної одиниці вимірювання, що є у державі;
первинний еталон — еталон, який забезпечує відтворення одиниці вимірювання з найвищою у державі (порівняно з іншими еталонами тієї ж одиниці) точністю;
вторинний еталон — еталон, який отримує розмір одиниці вимірювання безпосередньо від первинного еталона даної одиниці або, у разі його відсутності, — відповідного еталона іншої держави;
вихідний еталон — еталон, який має найвищі метрологічні властивості серед еталонів даної одиниці, що є у державі, на підприємстві, в установі чи організації;
робочий еталон — еталон, призначений для повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки;
нормативний документ з метрології — документ, який встановлює правила, положення, інші вимоги чи норми, що стосуються метрології та метрологічної діяльності;
державна метрологічна система — сукупність законодавчих та інших нормативно-правових актів, організаційної структури, наукової, технічної та нормативної бази з метрології, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань у державі;
повірка засобів вимірювальної техніки — встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик;
калібрування засобів вимірювальної техніки — визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки;
метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки — дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування;
атестація методики виконання вимірювань — процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї;
повірочна лабораторія — підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює повірку засобів вимірювальної техніки;
калібрувальна лабораторія — підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює калібрування засобів вимірювальної техніки;
вимірювальна лабораторія — підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції, за винятком вимірювань, пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів, послуг, з документальним оформленням їх результатів.
Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі здійснення метрологічної діяльності, і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства (їх об’єднання), установи і організації незалежно від форм власності та виду діяльності, що діють на території України (далі — підприємства і організації), на фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності і виробників (експортерів) іноземних держав, що ввозять засоби вимірювальної техніки на територію України (далі — іноземні виробники).
2. Цей Закон також поширюється на фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, — власників засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду.
Стаття 3. Законодавство про метрологію та метрологічну діяльність
Відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 4. Державна метрологічна система
1. Державна метрологічна система створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі, а її діяльність спрямована на:
реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;
захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;
підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;
економію всіх видів матеріальних ресурсів;
забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;
створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.
2. Діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи координує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології (далі — ЦОВМ).
Стаття 5. Науково-технічна комісія з метрології
1. З метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування та розвитку державної метрологічної системи при ЦОВМ створюється консультативно-дорадчий орган — Науково-технічна комісія з метрології (далі — Комісія з метрології).
2. Основною метою діяльності Комісії з метрології є формування пропозицій щодо напрямів технічної політики і науково-технічних робіт у сфері метрології та метрологічної діяльності.
3. Комісія з метрології формується з представників Державної метрологічної служби та метрологічних служб центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій.
4. Персональний склад Комісії з метрології та положення про неї затверджуються ЦОВМ.
5. Рішення Комісії з метрології реалізуються через відповідні рішення ЦОВМ.
Стаття 6. Нормативні документи з метрології
1. Розроблення і затвердження нормативних документів з метрології здійснюються відповідно до закону.
Нормативні документи з метрології поділяються на:
нормативні документи з метрології ЦОВМ;
нормативні документи з метрології інших центральних органів виконавчої влади;
нормативні документи з метрології підприємств і організацій.
2. Вимоги нормативних документів з метрології ЦОВМ є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності та іноземними виробниками.
3. Інші центральні органи виконавчої влади, підприємства і організації в межах своїх повноважень можуть розробляти та затверджувати нормативні документи з метрології, що конкретизують нормативні документи з метрології та нормативно-правові акти ЦОВМ і не суперечать їм.
Розділ II ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАНЬ. ДЕРЖАВНІ ЕТАЛОНИ. ВИМІРЮВАННЯ. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
Стаття 7. Застосування одиниць вимірювань
1. В Україні застосовуються одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць (далі — SI), прийнятої Генеральною конференцією з мір та ваг і рекомендованої Міжнародною організацією законодавчої метрології, а саме:
1) основні одиниці SI:
метр як одиниця довжини (позначення одиниці: українське — м, міжнародне — m);
кілограм як одиниця маси (позначення одиниці: українське — кг, міжнародне — kg);
секунда як одиниця часу (позначення одиниці: українське — с, міжнародне — s);
ампер як одиниця сили електричного струму (позначення одиниці: українське — А, міжнародне — A);
кельвін як одиниця термодинамічної температури (позначення одиниці: українське — К, міжнародне — K);
кандела як одиниця сили світла (позначення одиниці:
українське — кд, міжнародне — cd);
моль як одиниця кількості речовини (позначення одиниці:
українське — моль, міжнародне — mol);
2) похідні одиниці SI;
3) десяткові кратні та частинні від одиниць SI.
В Україні застосовуються також:
одиниці, що не входять до SI, але дозволені ЦОВМ (далі — дозволені позасистемні одиниці);
комбінації одиниць SI та дозволених позасистемних одиниць.
2. Визначення основних одиниць SI, назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила написання встановлюються нормативними документами з метрології ЦОВМ.
3. За рішенням ЦОВМ можуть бути дозволені до тимчасового застосування у визначеній галузі інші одиниці вимірювань, кратні та частинні від них.
Стаття 8. Особливості застосування одиниць вимірювань стосовно товарів та послуг, призначених для експорту
Характеристики і параметри експортних товарів (у тому числі засобів вимірювальної техніки) та послуг (у тому числі з вимірювань, метрологічної атестації, повірки, калібрування), що виробляються або виконуються для іноземних держав, можуть бути подані в одиницях вимірювань, встановлених замовником.
Стаття 9. Державні еталони
1. Державні еталони є основою технічної бази державної метрологічної системи. Статус державних еталонів надається первинним еталонам, створення і вдосконалення яких здійснюється відповідно до державних науково-технічних програм, які розробляються ЦОВМ, з метою забезпечення потреб життєдіяльності людини, економіки і оборони України та інших сфер.
За виконання завдань цих програм і технічний рівень створених еталонів несе відповідальність ЦОВМ.
2. У разі відсутності первинних еталонів статус державних еталонів може бути наданий вторинним еталонам національного наукового метрологічного центру і державних наукових метрологічних центрів, що належать до сфери управління ЦОВМ (далі — метрологічні центри), та територіальних (регіональних) органів ЦОВМ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного значення (далі — територіальні органи), які є вихідними еталонами України.
3. Надання еталонам статусу державних еталонів здійснюється ЦОВМ у порядку, встановленому нормативним документом з метрології цього органу.
Державні еталони є виключно державною власністю і перебувають у віданні ЦОВМ.
4. У державній метрологічній системі можуть застосовуватися первинні еталони, які є власністю підприємств і організацій, без надання їм статусу державних еталонів.
Контроль за додержанням правил і умов зберігання та застосування цих еталонів здійснює національний науковий метрологічний центр.
5. Як вихідні еталони України у державній метрологічній системі можуть застосовуватися вторинні і робочі еталони метрологічних центрів, територіальних органів, підприємств і організацій, які мають найвищі метрологічні властивості серед еталонів відповідних одиниць вимірювань, що є у державі.
6. З метою забезпечення визнання на міжнародному рівні еталонів, зазначених у частинах першій — четвертій цієї статті, а також результатів вимірювань, повірки та калібрування, що виконуються відповідно вимірювальними, повірочними та калібрувальними лабораторіями, метрологічні характеристики цих еталонів повинні підтверджуватися шляхом їх звірення з відповідними еталонами інших держав і міжнародними еталонами.
7. Реєстрація, зберігання та застосування еталонів, зазначених у частинах першій — четвертій цієї статті, а також звірення їх з еталонами інших держав і міжнародними еталонами провадяться у порядку, встановленому нормативним документом з метрології ЦОВМ.
8. Відповідальність за додержання правил і умов зберігання та застосування еталонів, зазначених у частинах першій — четвертій цієї статті, покладається на керівників метрологічних центрів, територіальних органів, підприємств і організацій, де зберігаються еталони, та вчених зберігачів цих еталонів.
Стаття 10. Вимірювання та використання їх результатів
1. Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
2. Вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.
3. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.
Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.
4. Атестовані методики заносяться до Державного реєстру методик виконання вимірювань, що застосовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, у порядку, встановленому нормативним документом з метрології ЦОВМ.
5. Необхідність атестації методик виконання вимірювань, що використовуються поза сферою поширення державного метрологічного нагляду, визначається їх розробниками чи користувачами.
Стаття 11. Застосування, ввезення, виробництво, ремонт, продаж і прокат засобів вимірювальної техніки
1. Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.
2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
3. Засоби вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється випускати з виробництва та ремонту лише за умови, якщо вони пройшли калібрування або метрологічну атестацію.
4. Ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки партіями може здійснюватися, якщо типи цих засобів занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Порядок ввезення на територію України засобів вимірювальної техніки встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Підприємства, організації та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки, повинні письмово повідомити відповідні територіальні органи про свою діяльність у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Підприємства, організації та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з ремонтом засобів вимірювальної техніки, повинні дотримуватися умов і правил проведення цієї діяльності, які встановлюються нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Територіальні органи здійснюють облік підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність, пов’язану з виробництвом, ремонтом, продажем і прокатом засобів вимірювальної техніки.
|