Злочини проти власності Загальний механізм кримінально-правової охорони власності в Україні


Скачати 353.68 Kb.
НазваЗлочини проти власності Загальний механізм кримінально-правової охорони власності в Україні
Сторінка2/2
Дата20.03.2013
Розмір353.68 Kb.
ТипЛекція
bibl.com.ua > Право > Лекція
1   2

Ст. 204

У цій статті передбачено декілька відносно самостійних ЮСЗ: у ч.1 встановлено відповідальність за придбання, зберігання, транспортування, збут незаконно виготовлених підакцизних товарів. У ч.2 - незаконне виготовлення таких товарів, але у певний спосіб; у ч.3 – також незаконне виготовлення таких товарів, але з недоброякісної сировини або якщо це призвело до отруєння людей (…) і незаконний збут за умови таких наслідків.

Безпосереднім об’єктом є порядок виготовлення, зберігання, транспортування, збуту підакцизних товарів.

Предметом злочину є алкогольні напої, тютюнові вироби та інші підакцизні товари, тобто товари, до ціни яких згідно з чинним законодавством включається активний збір. Перелік нормативних актів які визначають зміст ознаки підакцизні товари – див. абз.1 п.11 ППВСУ від 25.04.2003 №3. Чи є самогонка підакцизним товаром?

Об’єктивна сторона злочину за ч.1 ст. 204 полягає у 4х альтернативних діях: придбання, зберігання, транспортування (для циз трьох дій – з метою збуту), збут. За цією нормою карається не просто порушення порядку поводження з підакцизними товарами, а вчинення дій лише відносно незаконно виготовлених підакцизних товарів. Такими вважається товари, виготовлені:

  • Особою, незареєстрованою як суб’єкт підприємництва.

  • Субєктом підприємництва без одержання ліцензії, якщо діяльність по виготовленню відповідного товару вимагає ліцензування.

Вчинення таких же дій із законно виготовленими підакцизними товарами за чинним КК може кваліфікуватися за ст. 202 або 203, а за проектом закону – декриміналізовано.

Це лише оплатне оплатне відчуження

У ч. 2 ст.204 обєктивна сторона полягає у незаконному виготовленні алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів; при цьому у законі визначений як обов’язкова умова відповідальності або спосіб вчинення злочину, або характеристика суб’єкта.

Способами виготовлення за ч.2 ст. 204 є:

  • Виготовлення шляхом відкриття підпільних цехів. Термін «цех» при цьому розуміється у переносному значенні як місце пристосоване або обладнане для нелегального виготовлення підакцизних товарів, у якому відтворений повний технологічний цикл – переробка сировини у продукцію, готову для реалізації.

Злочин у цій формі є закінчений з моменту виготовлення у відкритому підпільному цеху будь-якої кількості підакцизних товарів п. 14 ППВСУ

  • Виготовлення з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво – передбачає застосування приладів, устаткування, в тому числі – кустарного, яке використовується при промисловому виробництві відповідних товарів.

Виготовлення з використанням обладнання як правило поєднується з відкриттям підпільних цехів, тобто наявні обидві форми вчинення злочину.

Момент закінчення злочину у цій формі – виготовлення будь-якої кількості підакцизних товарів.

Крім способу обов’язковою умовою відповідальності з ч.2 може бути характеристика суб’єкта злочину – особа, «яка раніше була засуджена за цією статтею». Будь-яка частина ст. 204 може бути.

Обєктивна сторона злочину за ч.3 ст. 204 включає:

  1. Незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини, якщо такі товари становлять загрозу для життя та здоров’я людей.

Поняття «недоброякісної сировини» див. абз.1 п.15 ППВСУ, а «товарів, що становлять загрозу (…)» - абз.2 п.15 ПВСУ.

Відповідальність за цей злочин пов’язана з наявністю 2х умов – і недоброякісної сировини і кінцевого продукту, який створює реальну загрозу для життя і здоровя споживачів. Якщо сировина доброякісна, а кінцевий продукт є небезпечним, відповідальність може настати за виготовлення – за ч.2 ст. 204 або ст. 203. Збут такої продукції – за ст. 227, а у разі настання шкідливих наслідків - як злочин проти життя та здоровя людини. Якщо вихідний продукт недоброякісний, а сировина була нормальна, то виготовлення може каратися за ч.2 ст. 204 чи за ст. 203.

Незаконний збут підакцизних товарів, що становлять загрозу (…), незаконно виготовлених із недоброякісної сировини, який призвів до отруєння.

Якщо хоча б однієї з вказаних ознак немає, збут незаконно виготовлених підакцизних товарів кваліфікується за ч.1 ст. 204. Поняття тяжких наслідків – див. абз.3 п.15.

За конструкцією об’єктивної сторони ч.3 – формально-матеріальний склад. По першій формі – злочин закінчений з моменту виготовлення будь-якої кількості товарів, що становлять реальну загрозу (…), а по другій формі – з моменту збуту і подальшого отруєння чи інших тяжких наслідків.

Із суб’єктивної сторони злочини за ч.1 -3 є умисними. Вид умислу – прямий. Для дій у формі придбання, зберігання, транспортування за ч.1 обовязковою ознакою є мета – збуту незаконно виготовлених товарів.

У ч.3 ст. 204 ставлення до наслідків у вигляді створення загрози для життя і здоровя людей може бути або необережним, або характеризуватися непрямим умислом, а до отруєння чи інших тяжких наслідків – лише необережне. За наявності умислу щодо таких наслідків відповідальність може наставати лише за злочин проти життя та здоровя, власності, довкілля (…). Субєкт – загальний.

Ст. 205 – фіктивне підприємництво.

Обєкт – порядок здійснення підприємницької діяльності, а також порядок створення або придбання суб’єктів підприємництва.

Субєкт підприємницької діяльності – юридична особа – це організація створена у формі, встановленій законом, і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділена цивільною право- і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем в суді і здійснює самостійну на власну ризик систематичну господарську діяльність з метою одержання прибутку.

Обєктивна сторона передбачає 2 альтернативні дії – створення суб’єкта підприємництва (державна реєстрація юридичної особи), придбання суб’єкта підприємництва (набуття права власності будь-яким способом як на суб’єкт підприємництва в цілому, так і придбання контрольного пакету акцій або купівля майна підприємства, що приватизується, тобто дії, які дозволяють встановити контроль за діяльністю такого суб’єкта). Не є придбанням суб’єкта одержання його активів в цілому або їх часток (акцій, паїв) в управління або користування.

Щодо моменту закінчення злочину – див. абз.3 п.17 ППВСУ.

Субєктивна сторона – вина у формі прямого умислу і обов’язкова мета.

Проміжна мета:

  1. Створити або придбати СПД

  2. :

  • Прикриття незаконної діяльності

  • Здійснення видів діяльності щодо яких є заборона

Кінцева мета:

  1. Одержання кредитів на заняття діяльністю, непередбаченої статутними документами, їх привласнення

Відмивання брудних грошей

Одержання в оренду земельних ділянок, споруд

Монополізація ринку



Лише проміжна мета характеризує суб’єктивну сторону злочину за ст. 205. Остаточна мета повинна обов’язково встановлюватись, оскільки впливає на кваліфікацію дій суб’єкта. Якщо така мета свідчить про намір вчинення іншого злочину (як правило – злочину проти власності) або ст. 212, або ст. 222, або ст. 197-1 і т.д. вчинене кваліфікується за сукупністю.

Субєкт – фізична особа, яка є засновником СПД або його власник, або службова особа юридичної особи, яка прийняла рішення про придбання іншої юридичної особи – кваліфікується ст. 205 за сукупністю з іншими злочинами.

Якщо створений чи отриманий СПД здійснює таку діяльність, щодо якої є заборона – вчинене кваліфікується за ст. 205 і за статтею, якою передбачене здійснення відповідного виду незаконної діяльності (ст. 203, ст. 203-1, ст. 203-2, ст. 204, ст. 213, ст. 214 …).

Фіктивне підприємництво, поєднане з наступним фіктивним банкрутством або доведенням до банкрутства – ст. 205 і ст. 218 чи чт.219.

Фіктивне підприємництво з метою незаконного отримання кредитів, субсидій, дотацій, має кваліфікуватися за ст. 205 та:

А) якщо особа мала на меті привласнення відповідних коштів – то + ст. 190, 191

Б) якщо ціллю було використання цих коштів у підприємницькій діяльності – то +ст. 222.

Використання при фіктивному підприємництві підроблених документів кваліфікується за ст. 205 і ч.3 ст. 358, а підроблення таких документів – ще й за ч.1 ст. 358 або за ст. 366.

1   2

Схожі:

КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ Н. Е Тема: Злочини проти власності
Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою....
Злочини проти власності
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може...
§ Поняття злочинів проти власності ст. § 2
Розділ другий «Поняття вимагання та його кримінально-правова характеристика» ст
НАУКОВА РОБОТА
У чинному КК обґрунтовано виділено самостійний розділ «Зло­чини проти правосуддя». Наявність самостійного розділу про відповідальність...
План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності
Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо...
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Система органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
Загальне поняття власності і права власності
Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо...
О.І. Смик Про оформлення права власності на будівлю
«Про виготовлення інвентарних справ на об’єкти комунальної власності», керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»,...
ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ. ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка