|
|
Скачати 0.51 Mb.
|
Тема: Призначення покаранняЗавдання № 1. Початок резолютивної частини обвинувального вироку суду: «…І. І. І. визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 315 КК України. Призначити І. І.І. покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України – 2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 307 КК України – 5 років обмеження волі з конфіскацією всього майна, що йому належить; за ч. 1 ст. 315 КК України – 3 роки позбавлення волі…» Закінчіть резолютивну частину вироку суду, вирішивши при цьому питання, яке остаточне покарання може бути призначене підсудному (виходячи з того, що у справі не встановлено ані обтяжуючих, ані пом’якшуючих покарання обставин, характеристика особи винного посередня), приймаючи до уваги, що він під час досудового слідства перебував під вартою 3 місяці? Які принципи призначення покарання слід використати в цьому випадку? Завдання № 2. 16 січня місцевим судом К. було засуджено до 2 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 185 КК України, а за ст. 75 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком у 2 роки. 5 червня цього ж року він вчинив крадіжку приватного майна з квартири. Під час вчинення цієї крадіжки, він спалив знайдені ним в квартирі потерпілого технічний паспорт на автомобіль, посвідчення водія та інші важливі особисті документи. Судом його було визнано винним у вчиненні цих злочинів і призначено покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 357 КК України – 3 місяці арешту. Яке остаточне покарання може бути призначене в цьому випадку? Чим відрізняється призначення покарання за сукупністю злочинів від його призначення за сукупністю вироків? Завдання № 3. Місцевим судом М. було засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до дванадцяти років позбавлення волі. Відбувши десять років, шість місяців і три дні призначеного покарання він скоїв втечу з колонії, заволодівши при цьому зброєю.Яке остаточне покарання може бути призначене М.? Чим відрізняється призначення покарання за сукупністю злочинів від призначення його за сукупністю вироків?Завдання № 4. Д. визнано винним і засуджено за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що потягло смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України) до п’яти років позбавлення волі. При цьому суд зазначив наступні обставини: Довгань вчинив злочин вперше, намагався надати медичну допомогу потерпілому, має на утриманні хвору матір. Прокурор оскаржив призначене покарання як таке, що не відповідає тяжкості злочину й особі винного. Він зазначив, що злочин вчинено винним у стані алкогольного сп’яніння, злочин є тяжким, а Довгань дев’ять років тому вже притягався до кримінальної відповідальності за хуліганство, але був звільнений від покарання за амністією. Визначте, наскільки обґрунтовані рішення суду та апеляція прокурора. Завдання №. 5. Н. було засуджено за хуліганство за ч. 1 ст. 296 КК України до 3 років обмеження волі. Через сім місяців з’ясувалося, що раніше Н. брав участь у банді і вчинив в її складі напад на пункт обміну валюти. Розглянувши справу про цей злочин, суд засудив Н. за ст. 257 КК України до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією усього його майна.Яке остаточне покарання може бути призначене Н.?Завдання № 6. Перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, Р., що мав судимість за грабіж, в тролейбусі намагався таємно витягти з сумки пасажирки Д. гаманець, але був помічений і затриманий громадянами. Суд призначив йому покарання у два роки обмеження волі. При цьому він врахував позитивну характеристику, надану Р. з місця роботи, його щире розкаяння. Прокурор подав апеляцію на вирок щодо Р., зазначивши, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину й особистості засудженого, а тому є занадто м’яким. Чи порушено судом загальні засади призначення покарання? Які обставини слід врахувати в цьому випадку? Чи підлягає задоволенню апеляція? Завдання № 7. П. та В. 8 червня 2003 р. проникли до квартири й учинили розбійний напад на Г. та М, яким погрожували пістолетом та ножем, заподіявши Г. тілесні ушкодження середньої тяжкості. Під час нападу заволоділи майном Г. на загальну суму 2 тис. 840 грн. Кіровський районний суд м. Дніпропетровська вироком від 12 грудня 2003 р. засудив П. за ч. 3 ст. 187 КК на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. У касаційній скарзі П. просив пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК, врахувавши дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання, і те, що він раніше не мав судимості, щиро розкаявся у вчиненому. Яке рішення повинен прийняти суд. Обгрунтуйте відповідь. Завдання № 8. Д. визнано винним у тому, що він за попередньою змовою з групою осіб вчинив таємне викрадення чужого майна та незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднані з проникненням у приміщення. 25 лютого 2003 р. М. В. і Д., попередньо домовившись, приблизно о 19-й годині через відчинені двері проникли в приміщення організації, звідки таємно викрали двигун від мотоцикла вартістю 65 грн. і три електронних комутатори вартістю 25 грн., а всього заподіяли збитки на суму 373 грн. Крім того, в ніч на 18 червня 2003 р. неповнолітні Д. і М. М., за попередньою змовою між собою, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прийшли до гаражного кооперативу, де Д. через раніше зроблений ним отвір у задній стінці гаража проник усередину й відчинив замок на вхідних дверях, через які в гараж зайшов М. М., і вони разом незаконно заволоділи мотоциклом вартістю 586 грн., що належить М. В.Голованівський районний суд Кіровоградської області вироком від 12 серпня 2003 р. засудив Д. за ч. 3 ст. 185 і ч. 2 ст. 289 КК. На підставі ст. 70 цього Кодексу йому призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі та із застосуванням ст. 69 КК остаточно визначено три роки позбавлення волі. На підставі статей 75, 104 КК Д. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. У касаційному поданні, поданому до Верховного Суду України прокурор, посилаючись на те, що застосування ст. 69 КК при призначенні покарання, визначеного за сукупністю злочинів, є неприпустимим, просив вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Чи підлягає задоволенню подання прокурора? Обгрунтуйте рішення. Завдання № 9. П., працюючи директором приватного підприємства, протягом 2002 - 2003 рр. умисно ухилився від сплати податків та інших обов'язкових платежів, що призвело до ненадходження в бюджет коштів у великих розмірах - на суму 55 тис. 16 грн. Крім того, він, достовірно знаючи про поточну податкову заборгованість підприємства зі сплати податків та інших обов'язкових платежів, а також про те, що у зв'язку з нею все майно підприємства перебуває у податковій заставі, з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах, не отримавши дозволу державної податкової інспекції на відчуження цього майна, протягом червня 2002 р. - лютого 2003 р. незаконно реалізував його. Бердичівський районний суд Житомирської області вироком від 5 березня 2004 р. засудив П. за ч. 2 ст. 212 КК на два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, строком на один рік, за ч. 2 ст. 364 КК - на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати зазначені посади строком на один рік. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів засудженому остаточно визначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, строком на один рік, і відповідно до ст. 75 КК його звільнено від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. У касаційному поданні перший заступник прокурора Житомирської області порушив питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням ст. 70 КК та м'якістю призначеного засудженому покарання. Проаналізуйте рішення суду. Чи обґрунтоване подання прокурора? Які недоліки вироку суду мають місце? Завдання № 10. 70-річного П. визнано винним у тому, що він 30 грудня 2003 р., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з хуліганських мотивів почав умисно стукати по дверях тролейбуса, що зрушив з місця, маючи намір перешкодити його руху. Коли водій зупинив тролейбус і вийшов з нього, щоб перепинити хуліганські дії П., останній ударив рукою по дверях тролейбуса й розбив скло, чим заподіяв підприємству "Львівелектротранс" матеріальної шкоди на загальну суму 73 грн. Галицький районний суд м. Львова вироком від 2 березня 2004 р. засудив П. за ч. 1 ст. 296 КК на один рік обмеження волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. Суд постановив стягнути з П. на користь підприємства "Львівелектротранс" 73 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди. У касаційному поданні заступник прокурора Львівської області порушив питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону при призначенні засудженому покарання. Проаналізуйте призначене покарання. Чи відповідає вирок вимогам закону, яке рішення повинен прийняти суд за поданням прокурора? Завдання № 11. Д. визнано винним у тому, що він у липні 2002 р. на акваторії Кременчуцького водосховища проводив вибухові роботи з порушенням правил охорони рибних запасів. Вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 7 листопада 2002 р. Д. і З. засуджено за ч. 1 ст. 250 КК до 170 грн. У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального покарання, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Проаналізуйте рішення суду. Чи підлягає задоволенню подання прокурора, обґрунтуйте рішення. Тема: Звільнення від покарання та його відбуванняЗавдання № 1. Л. вранці заїхав на територію дачного селища і з домоволодіння Ф. викрав майна вартістю 712 грн. Викрадене він завантажив на велосипед, вивіз до сусіднього населеного пункту й продав. Суд визнав його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України й призначив покарання у виді 3-х років позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. Засуджений 1970 р.н., не працює, розлучений, раніше судився за ч. 2 ст. 185 КК України, але був звільнений від покарання у зв’язку з амністією. Суд послався як на обставини, що пом’якшують покарання, визнання вини, каяття у вчиненому, сприяння у вчиненні злочину, позитивну характеристику з місця проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини. Що є підставами звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням? У чому полягає умовність цього виду звільнення? Які обов’язки може покласти суд на особу, звільнену від покарання з випробуванням? Які його правові наслідки? Завдання № 2. П. було засуджено за ч. 2 ст. 299 КК України до 2 років позбавлення волі. Після відбуття одного року й двох місяців П. захворів на психічну хворобу, що позбавила його можливості усвідомлювати свої дії та бездіяльність і керувати ними. До П. було застосовано примусовий захід медичного характеру – госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Через 3 роки було зроблено висновок про одужання П.. Як вирішити питання про подальше відбування покарання П.? Завдання № 3. 25 лютого Б. засуджено за ч. 1 ст. 133 КК України до двох років виправних робіт. 2 березня внаслідок стихійного лиха (повені та зсуву землі) в місті було знищено й пошкоджено кілька будівель, у тому числі будівля суду та кримінально-виконавчої інспекції. Було втрачено багато документів, у тому числі матеріали кримінальної справи та вирок щодо Б.. Скориставшись тим, що вирок не було виконано, Б. виїхав до Польщі, а потім переїхав до Росії. Через три роки, 27 квітня, він приїхав на батьківщину на похорон родича, і, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив хуліганство (ч. 3 ст. 296 КК України), за що був засуджений до чотирьох років позбавлення волі. Відновивши матеріали втраченої кримінальної справи, суд призначив Б. покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК України), частково приєднавши невідбуте покарання й визначив остаточне покарання за сукупністю вироків у 4 роки й 6 місяців. Б. подав апеляцію на вирок, зазначивши, що від невідбутого за попереднім вироком покарання його слід звільнити, а тому застосування ст. 71 КК України було незаконним. Проаналізувавши ситуацію, визначте, наскільки обґрунтованою є апеляція? Завдання № 4. Півень, засуджений за ч. 3 ст. 212 КК України до восьми років позбавлення волі з конфіскацією половини належного йому майна та позбавленням права займати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю, на два роки. Він особисто та його дружина неодноразово зверталися про заміну невідбутої ним частини покарання більш м’яким. За яких умов клопотання може бути задоволене? Визначте підстави і порядок заміни невідбутої частини покарання більш м’яким щодо Півня. Завдання № 5. В. було засуджено із застосуванням ст. 69 КК України за ч. 1 ст. 286 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк два роки. Після фактичного відбуття ним восьми місяців покарання його законний представник порушив перед адміністрацією КВУ питання про можливість заміни йому невідбутої частини покарання більш м’яким, а також про його звільнення від додаткового покарання. Однак, він отримав відповідь, що, у зв’язку із тим, що до В. було застосовано ст. 69 КК України, він не має права на заміну невідбутої частини покарання більш м’яким. Чи може бути клопотання задоволене? Якщо так, визначте підстави і порядок заміни невідбутої частини покарання більш м’яким щодо В.. Якими є правові наслідки цього виду звільнення від відбування покарання? Завдання № 6. Л. визнана винною в тому, що у приміщенні магазину таємно викрала у Б. гаманець, посвідчення водія і технічний талон на автомобіль , заподіявши йому шкоду на суму 1 тис. 230 грн. Вироком районного суду Л., раніше судиму за ч. 2 ст. 187 КК із застосуванням статей 69, 75 цього Кодексу на п'ять років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком три роки, засуджено за ч. 2 ст. 185 КК на чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків їй остаточно визначено п'ять років позбавлення волі. Постановлено стягнути із засудженої на користь Б. 1 тис. 230 грн. матеріальної і 500 грн. моральної шкоди. У касаційній скарзі засуджена Л. просила пом'якшити призначене їй покарання з урахуванням того, що вона має на утриманні малолітнього сина 5 років і що тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало. Яким на Вашу думку буде рішення суду? В яких випадках суд звільняє від відбування покарання жінок, у яких є діти, віком до 7 років? Які правові наслідки такого звільнення від покарання? |
| 1. Поняття кримінального права. Завдання, функції та принципи кримінального права Поняття закону про кримінальну відповідальність. Структура кримінального кодексу |
Проект Основного Закону Фінансової Країни Ки їв 2012 Основний закон Фінансової Країни (далі ФК), який передбачає виконання всіх положень, які прописані в ньому. Невиконання положень данного закону,... |
| Тлумачення закону про кримінальну відповідальність Тлумачення закону полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту з метою його точного застосування. Тлумачення не може бути... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування |
| Уроку з правознавства на тему Юридична відповідальність Базові поняття і терміни: «відповідальність», «юридична відповідальність», «види юридичної відповідальності», «Обставини, що виключають... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов’язки, права,... |
| Закон України від 24. 12. 93 р. №3813-XII «Про державну податкову службу в Україні» Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового законодавства |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові засади державного регулювання фінансової діяльності з організації і проведення азартних ігор, здійснення... |
| План Вступ Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності... КК України Кримінальний закон, таким чином, встановлює, що злочин це діяння людини, і що це діяння суспільно небезпечне, що воно... |
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ОБЧИСЛЕННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО... Ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI від... |