ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
ПРАВОЗНАВСТВО
10 клас
Академічний рівень
Пояснювальна записка
Демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню активності особи як суб’єкта цих відносин, а тому й вимагає глибокого розуміння нею процесів, що відбуваються у суспільстві, їх сутності, особливостей організації, функціонування та керування ними.
Усе це зумовлює особливу актуальність вивчення державно-правових явищ, які є одним із провідних засобів впорядкування відносин у суспільстві, і саме цим зумовлене введення у систему загальноосвітньої підготовки курсу “Основи правознавства”.
Метою курсу є формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин та вміння використовувати їх у практичному житті.
Завданнями, реалізація яких забезпечить досягнення означеної мети, є:
1) ознайомити учнів з основами теорії держави та права і на цій основі сформувати їхнє уявлення про державно-правові реалії України;
2) поглибити знання учнів про виникнення, типи та форми держави, історію розвитку української державності, сучасну українську державу та її органи;
3) поглибити знання учнів про соціальні норми, сформувати системне уявлення про правові норми, галузі права, правовідносини, правопорядок, правопорушення та юридичну відповідальність;
4) сформувати системне уявлення про способи підтримання правопорядку, механізми захисту прав і свобод;
5) виховувати переконаність у необхідності дотримання правових норм, непримиренність до протиправної поведінки;
6) виробити в учнів уміння аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;
7) формувати в учнів навички діяти згідно з нормами права у конкретних життєвих ситуаціях;
8) сформувати в учнів уміння використовувати набуті знання у практичному житті тощо.
Практична потреба розв’язання означених проблем зумовлює актуальність програми курсу «Основи правознавства» та створення на її основі підручника, який сприятиме опануванню учнями понятійно-категоріальним апаратом, загальнотеоретичною основою для розуміння питань, що являють собою сучасні держава і право, якими є особливості їх виникнення, функціонування і розвитку, роль та функції в організації суспільних відносин, їх національні особливості тощо.
Структура курсу та його зміст відповідають переліченим завданням.
Структура та орієнтовний розподіл навчального часу
З урахуванням змісту сучасної системи знань про державно-правові явища та особливостей організації навчального процесу курс “Основи правознавства” складається з чотирьох частин: ч. 1. Основи теорії держави; ч. 2. Основи теорії права та правовідносин; ч. 3. Основи публічного права України; ч. 4. Основи приватного права України. У першій та другій частині розкривається загальнотеоретична характеристика держави і права як соціальних явищ, а частини третя і четверта присвячені характеристиці української держави та її правової системи.
Назва теми
|
Кількість
годин
|
Вступ
|
0,5
|
Частина перша: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
Тема 1. Історичний аспект виникнення держави та права
|
1,5
|
Тема 2. Загальна характеристика держави та державної влади
|
1
|
Тема 3. Державний лад
|
2
|
Тема 4. Особа, суспільство, держава
|
2
|
Повторювально-узагальнюючий урок
|
1
|
Всього
|
8
|
Частина друга: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН
Тема 1. Поняття і загальна характеристика права
|
1
|
Тема 2. Поняття і структура правової системи
|
1
|
Тема 3. Правовідносини
|
2
|
Тема 4. Правопорядок і правопорушення
|
2
|
Тема 5. Юридична відповідальність
|
1
|
Повторювально-узагальнюючий урок
|
1
|
Всього
|
8
|
Частина третя: ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Тема 1. Конституційне право
|
1
|
Тема 2. Основні права, свободи і обов’язки громадян України
|
1
|
Тема 3. Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні
|
3
|
Тема 4. Фінансове право
|
1
|
Тема 5. Адміністративне право
|
1
|
Тема 6. Екологічне право
|
1
|
Тема 7. Кримінальне право
|
2
|
Повторювально-узагальнюючий урок
|
1
|
Всього
|
11
|
Частина четверта: ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Тема 1. Цивільне право
|
3
|
Тема 2. Сімейне право. Житлове право
|
1
|
Тема 3. Земельне право
|
1
|
Тема 4. Трудове право
|
2
|
Повторювально-узагальнюючий урок
|
1
|
Всього
|
8
|
Загальна кількість годин
|
35
|
За навчальним планом загальна кількість годин на курс – 35, із розрахунку 1 година на тиждень.
Програма поділена на чотири частини відповідно до організації навчального процесу у школі протягом навчального року і визначає години на вивчення кожної теми, а також повторювально-узагальнюючі уроки (4 уроки на рік).
Запропонована кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтовною і може бути змінена й використана вчителем на власний розсуд.
Ліва колонка змісту навчальної програми містить перелік інформаційних питань, що мають бути опрацьовані учнями під час вивчення тем, а права колонка - державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: перелік основних знань, умінь та навичок, що мають бути сформовані в учнів як результат засвоєння кожної теми.
Зміст курсу є доступним для учнів 10 класу й розрахований на засвоєння його кожним учнем.
Основним завданням учителя при викладанні курсу є формування системного уявлення учнів про правові знання, надання їм практичної спрямованості та формування вміння використовувати їх у практичному житті.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
Вступ до “Основ правознавства” (0,5 год.)
Поняття, мета, завдання і структура курсу. Методичне забезпечення (програма, підручники, правові акти). Особливості роботи на уроках та підготовки до уроків вдома.
|
Учень (учениця):
дає загальну характеристику курсу, визначає його мету, завдання та структуру;
пояснює як працювати над матеріалом на уроках та вдома, як користуватись підручником та правовими актами;
висловлює власні очікування щодо вивчення курсу.
|
Частина перша: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ
Тема 1. Історичний аспект виникнення держави ( 1,5 год.)
Порівняльна характеристика понять “країна”, “суспільство”, “держава”.
Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період.
Теорії виникнення держави. Зміни в організації суспільних відносин з появою держави.
Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика.
|
Учень (учениця):
пояснює зміст понять теми;
розповідає, що таке суспільні відносини, які є їх види, наводить приклади;
обґрунтовує необхідність організації суспільних відносин та розповідає, за допомогою яких засобів відбувалось їх впорядкування у додержавний період;
називає теорії виникнення держави та дає їх коротку характеристику; історичні типи держави і права та дає їх коротку характеристику.
|
Тема 2. Загальна характеристика держави та державної влади (1 год.)
Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види.
Органи держави: поняття, ознаки, види.
Поняття і види влади. Особливості державної влади. Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
|
Учень (учениця):
пояснює, що являє собою держава і називає основні її ознаки та функції;
дає визначення органу держави та називає їх види; державної влади та називає основні її ознаки; загальну характеристику завдань органів законодавчої, виконавчої та судової влади;
пояснює, що таке влада та які є її види;
характеризує поняття ”органи держави” та ”органи державної влади”.
|
Тема 3. Державний лад (2 год.)
Поняття і загальна характеристика державного ладу.
Види і загальна характеристика форм правління.
Політичні режими: поняття і види.
Форми територіального устрою держави: поняття і види.
|
Учень (учениця):
пояснює, що таке державний лад та які складові він включає;
дає визначення форми правління, політичного режиму і територіального устрою, пояснює, які є їх види, дає їм загальну характеристику і наводить приклади.
|
Тема 4. Особа, суспільство, держава (2 год.)
Загальна характеристика понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “особа” і “громадянин”.
Особливості взаємовідносин особи і суспільства.
Особливості взаємовідносин особи і держави. Правовий статус особи. Поняття громадянства та способи його набуття і припинення. Іноземці, особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
Особливості взаємовідносин суспільства і держави.
Поняття та ознаки правової і соціальної держави.
|
Учень (учениця):
аналізує поняття “людина”, “індивід”, “особистість”, “особа” і “громадянин”;
розкриває суть взаємовідносин особи і суспільства; зміст поняття ”правовий статус особи” та називає його види; суть взаємовідносин суспільства і держави;
пояснює особливості взаємовідносин особи і держави; які особи визнаються іноземцями, особами без громадянства та особами з подвійним громадянством;
дає визначення громадянства і пояснює способи його набуття і припинення; визначення правової і соціальної держави та називає їхні ознаки.
|
Повторювально-узагальнюючий урок (1 год.)
Частина друга: ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН
Тема 1. Поняття і загальна характеристика права (1 год.)
Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права. Право і мораль.
Функції права.
Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти.
Принцип верховенства законів.
Систематизація правових актів: поняття і види.
|
Учень (учениця):
пояснює, що таке соціальні норми, називає їх види; поняття ”правові акти”, ”нормативні акти”, ”підзаконні акти”, ”декрети”, ”правові прецеденти”, ”правові звичаї”, ”нормативні договори”;
аналізує відмінності між правовими і морально-етичними нормами;
дає визначення функцій права і називає їх види; визначення джерел і форм права та називає їх основні види;
розкриває зміст принципу верховенства законів;
обґрунтовує необхідність систематизації правових актів та називає її види.
|
Тема 2. Поняття і структура правової системи (1 год.)
Поняття системи права. Галузі права, правові інститути.
Правові норми: ознаки, структура. Співвідношення правових норм зі статтями правових актів.
Система права і система законодавства.
Види правових систем. Поняття міжнародного права.
|
Учень (учениця):
дає визначення системи права; визначення правової норми, називає її складові та пояснює їх зміст; загальну характеристику міжнародного права;
пояснює, що таке галузь права та правовий інститут;
аналізує співвідношення понять ”правова норма” і ”стаття правового акту”;
розкриває відмінності між поняттями ”система права” і ”система законодавства”;
називає види і основні риси правових систем.
|
Тема 3. Правовідносини (2 год.)
Поняття і види правовідносин. Склад правовідносин.
Суб’єкти права та правовідносин. Правосуб’єктність осіб. Особливості правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб.
Об’єкти правовідносин.
Зміст правовідносин.
Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин.
|
Учень (учениця):
дає визначення правовідносин, називає їх види; визначення юридичних фактів, проводить їх класифікацію та наводить приклади;
розкриває зміст поняття ”склад правовідносин”; поняття ”зміст правовідносин”;
аналізує співвідношення понять ”суб’єкти права” і ”суб’єкти правовідносин”;
пояснює зміст правосуб’єктності осіб, розкриває її особливості у фізичних і юридичних осіб; що таке об’єкти правовідносин.
|
Тема 4. Правопорядок і правопорушення (2 год.)
Поняття суспільного порядку та дисципліни, способи їх забезпечення. Правопорядок як складова суспільного порядку. Поняття і гарантії законності.
Поняття правосвідомості.
Поняття правопорушення та його склад. Види правопорушень.
|
Учень (учениця):
пояснює: що таке суспільний порядок та чим він визначений; що таке правопорядок і законність; що таке правосвідомість;
дає визначення: дисципліни і пояснює яким чином вона забезпечується; законності і називає її гарантії;
правопорушення, називає їх види;
наводить приклади правопорушень;
розкриває зміст поняття ”склад правопорушення”, характеризує його елементи.
|
Тема 5. Юридична відповідальність (1 год.)
Поняття та види відповідальності. Поняття, ознаки і підстави юридичної відповідальності; обставини, що її виключають.
Види юридичної відповідальності: поняття, загальна характеристика.
|
Учень (учениця):
пояснює, що таке відповідальність та які є її види та наводить приклади;
дає визначення юридичної відповідальності, називає її підстави та розкриває їх зміст;
називає обставини, що виключають юридичну відповідальність.
|
Повторювально-узагальнюючий урок (1 год.)
Частина третя: ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Тема 1. Конституційне право (1 год.)
Загальна характеристика конституційного права.
Передумови прийняття і загальна характеристика Конституції України.
Основні етапи розвитку української державності. Політико-правове закріплення суверенітету України.
Особливості політичного режиму, форми правління та адміністративно-територіального устрою України.
|
Учень (учениця):
дає: визначення конституційного права, називає основні його інститути та джерела; загальну характеристику політичного режиму, форми правління і територіального устрою України;
аналізує передумови прийняття Конституції України та дає їх загальну характеристику;
характеризує основні етапи розвитку української державності, Конституцію України як Основний закон держави;
називає основні політико-правові акти, якими закріплювався суверенітет сучасної України.
|
Тема 2. Основні права, свободи і обов’язки громадян України (1 год.)
Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення.
Поняття і загальна характеристика прав, свобод і обов’язків людини і громадянина. Міжнародні стандарти у сфері прав людини: поняття, акти, що їх визначають.
Загальна характеристика прав, свобод і обов’язків громадян України.
Гарантії та механізми захисту прав і свобод: поняття і види.
|
Учень (учениця):
дає визначення громадянства України, називає правові акти, якими регламентовані ці відносини, підстави набуття і припинення громадянства; загальну характеристику прав, свобод і обов’язків людини і громадянина;
пояснює поняття ”право” в об’єктивному і суб’єктивному значенні, гарантії та механізми захисту прав і свобод людини;
називає основні міжнародно-правові акти з прав людини;
характеризує права, свободи і обов’язки громадян України.
|
Тема 3. Особливості організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні (3 год.)
Загальні засади організації державної влади в Україні.
Референдум і вибори як способи безпосереднього волевиявлення народу: поняття, види.
Верховна Рада України.
Президент України.
Органи державної виконавчої влади України. Кабінет Міністрів. Центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Місцеве самоврядування в Україні.
Органи судової влади України.
Правоохоронні органи України.
|
Учень (учениця):
пояснює: загальні засади організації державної влади, визначені Конституцією України; конституційний статус Верховної Ради, її організаційну структуру та компетенцію; місце Президента України в системі державних органів та розкриває його повноваження;
характеризує референдум та вибори як форми безпосередньої демократії, місцеве самоврядування в Україні;
дає: визначення органів виконавчої влади, називає їх види; загальну характеристику Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів державної виконавчої влади; загальну характеристику органів судової влади України;
називає види та завдання правоохоронних органів.
|
Тема 4. Фінансове право (1 год.)
Загальна характеристика фінансового права.
Бюджетна система України.
Система оподаткування. Платники податків, їхні права та обов’язки. Види податків і зборів.
Відповідальність за порушення фінансового законодавства.
|
Учень (учениця):
дає визначення фінансового права, системи оподаткування, загальну характеристику податків і зборів;
називає основні інститути фінансового права та джерела, платників податків та їхні права і обов’язки;
пояснює, що таке бюджетна система України; розкриває особливості відповідальності за порушення фінансового законодавства.
|
Тема 5. Адміністративне право (1 год.)
Загальна характеристика адміністративного права.
Суб’єкти адміністративного права. Державна служба.
Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
Підстави адміністративної відповідальності. Адміністративні стягнення. Адміністративна відповідальність неповнолітніх.
|
Учень (учениця):
дає визначення: адміністративного права, називає основні його інститути та джерела; адміністративного проступку та розкриває його склад;
розкриває особливості правового статусу суб’єктів адміністративного права; особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх;
пояснює, що таке державна служба, підстави адміністративної відповідальності, називає види адміністративних стягнень.
|
Тема 6. Екологічне право (1 год.)
Загальна характеристика екологічного права.
Екологічні права і обов’язки громадян.
Використання природних ресурсів. Права і обов’язки власників природних ресурсів та природокористувачів.
Червона книга України.
|
Учень (учениця):
дає: визначення екологічного права та називає його основні джерела; загальну характеристику Червоної книги України;
називає екологічні права і обов’язки громадян;
пояснює, що таке використання природних ресурсів, називає його види, хто є їх власниками, хто природокористувачами, називає їхні права і обов’язки.
|
Тема 7. Кримінальне право (2 год.)
Загальна характеристика кримінального права.
Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині.
Поняття, ознаки і підстави кримінальної відповідальності.
Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Види кримінальних покарань.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
|
Учень (учениця):
дає визначення кримінального права та називає його джерела; визначення співучасті у вчиненні злочину, називає співучасників;
пояснює: що таке злочин, розкриває його склад; що таке обставини, які пом’якшують та обтяжують кримінальну відповідальність;
називає: види злочинів, наводить приклади; стадії скоєння злочину; ознаки і підстави кримінальної відповідальності, види кримінальних покарань;
розкриває особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
|
Повторювально-узагальнюючий урок (1 год.)
Частина четверта: ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Тема 1. Цивільне право (3 год.)
Загальна характеристика цивільного права.
Особливості цивільної правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб.
Право власності: поняття, зміст. Види власності. Підстави набуття і припинення права власності. Власність неповнолітніх.
Способи захисту цивільних прав.
Поняття і значення строків позовної давності.
Поняття і умови дійсності правочинів. Цивільні договори.
Поняття спадкового права. Порядок спадкування.
Підстави цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність неповнолітніх.
|
Учень (учениця):
дає визначення: цивільного права, називає основні його інститути та джерела; права власності, розкриває його зміст,
називає види строків позовної давності, пояснює їх правове значення; види власності та підстави набуття і припинення права власності; загальну характеристику цивільних договорів; визначення і підстави цивільно-правової відповідальності;
пояснює особливості цивільної правосуб’єктності фізичних і юридичних осіб, що таке правочини, називає їх види та умови дійсності;
розкриває особливості права власності неповнолітніх; зміст спадкового права, особливості спадкування за законом і заповітом;
пояснює порядок одержання спадщини, особливості цивільно-правової відповідальності неповнолітніх;
називає способи захисту цивільних прав.
|
Тема 2. Сімейне право. Житлове право (1 год.)
Загальна характеристика сімейного права.
Умови і порядок укладення та припинення шлюбу.
Особисті та майнові права і обов’язки подружжя, батьків і дітей.
Загальна характеристика житлового права.
Право громадян на житло: зміст і способи реалізації.
Договір житлового найму.
|
Учень (учениця):
дає визначення сімейного права;
розкриває умови і порядок укладення та припинення шлюбу, зміст особистих і майнових прав і обов’язків подружжя, батьків і дітей;
дає визначення житлового права;
розкриває зміст права громадян на житло та способи його реалізації;
характеризує договір житлового найму.
|
Тема 3. Земельне право (1 год.)
Загальна характеристика земельного права.
Види земель в Україні. Форми та суб’єкти права власності на землю.
Способи набуття та припинення права власності на землю.
Користування землею: поняття, суб’єкти, види.
Права і обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.
|
Учень (учениця):
дає визначення земельного права і називає основні його джерела;
називає види земель в Україні, форми та суб’єкти права власності на землю і наводить приклади;
пояснює способи набуття та припинення права власності на землю, передбачені законодавством України;
розкриває зміст поняття ”користування землею”, називає його суб’єктів та види;
перераховує права і обов’язки власників земельних ділянок та землекористувачів.
|
Тема 4. Трудове право (2 год.)
Загальна характеристика трудового права.
Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.
Особливості прийому на роботу неповнолітніх.
Припинення трудового договору: поняття, підстави.
Поняття і види робочого часу та часу відпочинку.
Поняття трудової дисципліни і обов’язки працівника.
Відповідальність за порушення трудового законодавства: поняття, підстави, види.
Дисциплінарні стягнення: поняття, види та порядок їх накладення і зняття.
Матеріальна відповідальність.
|
Учень (учениця):
дає визначення: і називає основні інститути та джерела трудового права; робочого часу та часу відпочинку, загальну характеристику їх видів; визначення дисциплінарної відповідальності;
характеризує трудовий договір, види і значення його строку, пояснює порядок його укладення та особливості прийому на роботу неповнолітніх;
розкриває зміст поняття ”припинення трудового договору”, називає його підстави;
пояснює, що таке трудова дисципліна і перераховує обов’язки працівників; особливості відповідальності за порушення трудового законодавства; особливості матеріальної відповідальності;
називає види дисциплінарних стягнень і пояснює порядок їх накладення і зняття.
|
Повторювально-узагальнюючий урок (1 год.)
Особливості організації навчального процесу
при викладанні курсу
Особливостями організації навчально-виховного процесу при вивченні курсу «Основи правознавства» як шкільного предмету є насамперед висока активність кожного учня й обов’язкове використання у навчальному процесі:
– системного та аналітичного підходу до загальнотеоретичних положень, а також правових актів та окремих правових норм, історичних і сучасних суспільних та державно-правових явищ, правових ситуацій;
– традиційних та активних й інтерактивних методів, зокрема: тестування, дискусій, проектної діяльності в індивідуально-груповій формі;
– форм позаурочної діяльності: екскурсій, зустрічей, проведення соціологічних досліджень тощо.
Означені методи покликані забезпечувати не тільки оволодіння програмним матеріалом, а й сприяти формуванню в учнів навичок оперативно і чітко формулювати та обґрунтовувати власні думки з посиланням на відповідні норми права, давати належну правову оцінку конкретних вчинків, вміння орієнтуватися у правових актах та користуватися ними, використовувати набуті знання у практичному житті.
Оцінка навчальних досягнень учнів
Об’єктом оцінювання в даному курсі є правові знання, а також загальна компетентність учня, вміння вести пошук і аналізувати правову інформацію та конкретні життєві ситуації, уміння чітко сформулювати та обґрунтувати власну думку, участь у дискусіях, комунікативні здібності та володіння практичними навичками, емоційно-ціннісне ставлення до державно-правових реалій.
Загальними завданнями оцінювання є: визначення рівня навчальних досягнень учнів; стимулювання мотивації учнів до отримання знань; визначення рівня здібностей учнів; визначення потреби учнів у додатковому навчанні; виставлення оцінки (в балах).
Оцінювання процесу та результатів вивчення основ правознавства вимагає розробки та дотримання вчителем чітких, ясних і відомих учням критеріїв, відповідно до яких виставляється оцінка і використання при цьому таких методів, як: усне опитування, тестування, оцінка виконання творчих завдань та розв’язання правових ситуацій, оцінювання ”участі в діяльності”, самооцінювання, взаємооцінювання.
Орієнтовні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Рівні навчальних
досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1. Початковий 1 Учень має уявлення з визначеної проблеми, за допомогою вчителя
може розпізнати окремі поняття, що стосуються програмного матеріалу
2 Учень намагається відтворити окремі поняття, за допомогою
вчителя або з використанням підручника володіє елементарними
знаннями за програмою; обирає правильний варіант відповіді з двох
запропонованих (на рівні ”так – ні”)
3 Учень відтворює окремі поняття; називає окремі державно-правові
реалії; за допомогою підручника фрагментарно визначає їхні ознаки
2. Середній 4 Учень з використанням підручника дає визначення окремих понять,
називає та неповно характеризує ознаки державно-правових реалій
Учень самостійно дає визначення окремих понять, називає та
неповно характеризує ознаки державно-правових реалій; з
використанням підручника відтворює навчальний матеріал
6 Учень самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал; за
допомогою вчителя аналізує державно-правові реалії; наводить
приклади; намагається робити окремі висновки
3. Достатній 7 Учень самостійно і послідовно відтворює навчальний матеріал;
розкриває суть понять; формулює неповні висновки
8 Учень відповідає на поставлені запитання; дає порівняльну
характеристику державно-правових реалій; намагається виявляти
причинно-наслідкові зв’язки; з допомогою вчителя розв’язує типові
правові ситуації
9 Учень вільно відповідає на поставлені запитання; самостійно
розв’язує типові правові ситуації; чітко формулює висновки
4. Високий 10 Учень обґрунтовано відповідає на запитання, передбачені
навчальною програмою; самостійно аналізує і розкриває суть
державно-правових реалій, узагальнює, систематизує, виявляє
причинно-наслідкові зв’язки; робить логічно побудовані та
обґрунтовані висновки; розв’язує правові казуси
11 Учень логічно, усвідомлено оперує навчальним матеріалом у
межах навчальної програми; самостійно аналізує і розкриває ознаки і
функції державно-правових реалій; встановлює і обґрунтовує
причинно-наслідкові зв’язки; самостійно користується правовими
актами; робить логічно побудовані та обґрунтовані висновки
12 Учень виявляє міцні та глибокі знання за програмою, може
вести дискусію з конкретного питання з використанням положень
правових актів, виявляє особисту позицію щодо правових ситуацій,
вміє їх розв’язувати, самостійно користується різними джерелами
інформації; робить логічно побудовані та аргументовані висновки з
посиланням на правові акти та інші джерела.
Укладачі: Котюк І.І., завідувач кафедри криміналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук; Палійчук Н.Й., заступник директора Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений учитель України
|