|
|
Скачати 390.36 Kb.
|
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН Кафедра країнознавстваПроф. Головченко В.І. КРАЇНОЗНАВСТВО: АЗІЯ, АФРИКА, ЛАТИНСЬКА АМЕРИКАНАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ для слухачів Інституту міжнародних відносин Друга вища освіта Затверджено на засіданні кафедри 20 травня 2011 р. Протокол № 9 Київ - 2011ВСТУП Предмет, завдання і джерельна база курсу. Витоки й сутність колоніалізму як всесвітньо-історичного явища. Великі географічні відкриття й початок формування колоніальної системи. Ост-індські компанії. Британська, французька, іспанська і португальська колоніальні імперії. Основні типи колоніального управління. Домініони, протекторати, заморські території, коронні колонії. Історична роль колоніалізму. РОЗДІЛ І КРАЇНИ ДАЛЕКОГО СХОДУ І ПІВДЕННОЇ АЗІЇ Тема 1: Китай у ХХ – на поч. ХХІ ст. Міжнародне й внутрішньополітичне становище Цінської імперії напр. ХІХ – на поч. ХХ ст. Реформаторські й революційні рухи. Сунь Ятсен. Синьхайська революція 1911-1912 рр. Створення Гоміндану і Комуністичної партії Китаю. Оформлення єдиного національно-патріотичного фронту. Чан Кайші. “Північний похід” Національно-революційної армії. Внутрішня політика Гоміндану. Комуністичний рух напр. 20-х – у 30-і рр. Мао Цзедун. “Особливий район” Китаю. Японська агресія у Маньчжурії. Маньчжоу-Го. Проблема утворення єдиного антияпонського фронту. Китай у Другій світовій війні. Громадянська війна в Китаї 1946-1949 рр. Проголошення Китайської Народної Республіки. Соціально-економічні перетворення 50-х рр. Політика “великого стрибка” та її наслідки. Народні комуни. Лю Шаоци. “Культурна революція” і її результати. Сутність курсу “чотирьох модернізацій”. Ден Сяопін. Основні етапи й особливості реформи господарської системи в КНР. Дисидентський рух. Досягнення й труднощі розвитку “соціалістичної ринкової економіки”. Возз’єднання Гонконгу і Макао з КНР. Тема 2: Японія в останній третині ХІХ – на поч. ХХІ ст. “Революція Мейдзі” 1867-1868 рр. та її наслідки. Прийняття конституції 1889 р. Визрівання японського мілітаризму. Колоніальні загарбання кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Японія в Першій світовій війні. Внутрішньополітичний розвиток країни у 20-30-і рр. Наростання ультранаціоналістичного руху. “Ніппонізм” і підготовка до боротьби за панування в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Програма створення “Великої Східноазійської сфери процвітання”. Напад Японії на США. Основні етапи Тихоокеанської війни. Поразка японського мілітаризму. Американський окупаційний режим на території Японії. Демократичні суспільно-політичні й економічні реформи другої половини 40-х рр. Конституція 1947 р. Вирішення репараційного питання. Причини й наслідки “японського економічного дива”. Ліберально-демократична партія. Перетворення Японії у регіональну наддержаву в 70-80-х рр. Акіхіто. Особливості суспільно-політичного й економічного розвитку Японії напр. ХХ – на поч. ХХІ ст. Претензії Токіо на статус світової держави. Тема 3: Країни Південної Азії на шляху незалежного розвитку Національно-визвольний рух в Індії й Пакистані під час Другої світової війни. Мохандас Ганді. Мухамед Алі Джинна. Проголошення незалежності Індії й Пакистану. Джавахарлал Неру. Причини індо-пакистанської конфронтації. Утворення Народної Республіки Бангладеш. Особливості внутрішньої політики Індійського національного конгресу у 50-80-і рр. “Зелена революція”. Індіра Ганді. Проблема сепаратизму в Індії. Раджів Ганді. Лібералізація індійської економіки у першій пол. 90-х рр. Прихід до влади партії “Бхаратія джаната” і посилення націоналістичних тенденцій у внутрішній і зовнішній політиці Індії. Правління Індійського національного конгресу (І) на поч. ХХІ ст. РОЗДІЛ ІІ КРАЇНИ БЛИЗЬКОГО Й СЕРЕДНЬОГО СХОДУ Тема 4: Розвиток Туреччини й Ірану напр. ХІХ – на поч. ХХІ ст. Економічне закабалення Османської імперії європейськими державами. Абсолютистський режим султана Абдул-Гаміда ІІ. Молодотурецька революція 1908 р. Османізм і пантюркізм. Туреччина у Першій світовій війні. Мустафа Кемаль Ататюрк. Національно-визвольна боротьба поч. 20-х рр. Проголошення Турецької Республіки. Суспільно-політичні й економічні реформи 20-30-х рр. Причини і результати революції 1905-1911 рр. в Ірані. Перехід влади до династії Пехлеві. Реза-хан Пехлеві. Модернізація Ірану 20-30-х рр. Політична боротьба в Туреччині після Другої світової війни. Стабілізуюча роль турецької армії у суспільстві. Політика економічного лібералізму Тургута Озала. Активізація ісламського фундаменталізму в Туреччині у 90-і рр. Курдська проблема. Бюлент Еджевіт. Правління Партії справедливості і розвитку на поч. ХХІ ст. Окупація Ірану радянськими й британськими військами у 1941-1946 рр. Загострення політичної боротьби напр. 40-х – на поч. 50-х рр. Мохаммед Мосаддик. “Біла революція” шаха Мохаммеда Рези. Релігійна опозиція. Аятола Рухола Хомейні. Ісламська революція 1979 р. та її наслідки. Прагматизація політичного курсу іранського керівництва у 90-і рр. Сейед Мохаммед Хатамі. Реванш „ортодоксів” і президентство Махмуда Ахмадінеджада. Реалізація ядерної програми. Тема 5: Близькосхідний регіон у ХХ – на поч. ХХІ ст. Політична ситуація на Близькому Сході під час Першої світової війни. Декларація лорда Бальфура 1917 р. Розпад Османської імперії. Мандатна система у Лівані, Сирії, Палестині й Трансйорданії. Проголошення незалежності Іраку. Утворення Саудівської Аравії. Єврейська іміграція до Палестини. Давид Бен-Гуріон. Виникнення Палестинської проблеми й проекти її вирішення у 30-і – 40-і рр. Близький Схід у Другій світовій війні. Проголошення незалежності Лівану й Сирії. Створення Ліги арабських держав. Проголошення Держави Ізраїль. Перша арабо-ізраїльська війна 1948-1949 рр. та її наслідки. Політичний розвиток Ізраїлю у 50-70-і рр. Антимонархічна революція 1952 р. у Єгипті. Гамаль Абдель Насер. Внутрішня політика “Вільних офіцерів”. Націоналізація Суецького каналу. Панарабізм. Створення й розпад Об’єднаної Арабської Республіки. Антимонархічна революція 1958 р. в Іраку. “Соціалістична орієнтація” режиму Г.А.Насера. Проблема палестинських біженців. Заснування Організації Визволення Палестини. Ясир Арафат. “Шестиденна війна” 1967 р. Голда Меїр. “Війна на виснаження”. Завершення деколонізації Аравійського півострова. “Соціалістична орієнтація” Народної Демократичної Республіки Ємен. Радикалізація Палестинського Руху Опору і вересневий 1970 р. збройний конфлікт у Йорданії. Четверта арабо-ізраїльська війна 1973 р. Анвар Садат. Кемп-Девідські угоди 1978 р. і їхня реалізація. Менахем Бегін. Причини й ескалація громадянської війни в Лівані. Ізраїльське вторгнення у Ліван 1982 р. Мирне урегулювання ліванської кризи. Окупація Кувейту Іраком 1990 р. Операція “Буря в пустелі”. “Інтифада”. Палестино-ізраїльський діалог напр. ХХ – на поч. ХХІ ст. Основні етапи й труднощі створення Палестинської національної автономії. РОЗДІЛ ІІІ КРАЇНИ ТРОПІЧНОЇ Й ПІВДЕННОЇ АФРИКИ Тема 6: Деколонізація Тропічної Африки і регіональні конфлікти 60-80-х рр. ХХ ст. Зростання ролі Африки у світових справах після Другої світової війни. Ліквідація Французької Екваторіальної Африки і Французької Західної Африки та створення Французького Співтовариства. Проголошення незалежності Гани й Гвінеї. Кваме Нкрума. Ахмед Секу Туре. 1960 р. – “рік Африки”. Здобуття незалежності Бельгійським Конго. Патріс Лумумба. Трайбалізм. Підготовка до створення Організації Африканської Єдності. Хартія й структура ОАЄ. Конголезька криза 1960-1965 рр. Жозеф Мобуту. Біафрська криза 1966-1970 рр. Сепаратизм. Проблема самовизначення Західної Сахари. Ефіопсько-сомалійський збройний конфлікт 1977-1978 рр. Менгісту Хайле Маріам. Революція 1974 р. у Португалії й деколонізація її африканських володінь. Громадянська війна в Народній Республіці Ангола. Національно-визвольна боротьба народів Південної Родезії. Проголошення незалежності Зімбабве. Роберт Мугабе. Режим апартеїду в ПАР. Пітер Бота. ПАР і “прифронтові держави”. Національно-визвольна боротьба народів Намібії. Сем Нуйома. Мирне урегулювання на Південному Заході Африки. Проголошення незалежності Намібії. Тема 7: Розвиток країн Тропічної й Південної Африки напр. ХХ – на поч. ХХІ ст. Причини і характер збройних конфліктів у сучасній Африці. Сомалійська криза і причини її неурегульованості. Розвиток миротворчих процесів у Мозамбіку й Анголі. Демонтаж системи апартеїду в ПАР. Фредерік де Клерк. Нельсон Мандела. Операції ООН із підтримання миру в Ліберії та Сьєрра-Леоне. Ефіопсько-ерітрейський прикордонний конфлікт. Етнічний конфлікт у районі Великих озер. Повалення режиму Мобуту в Заїрі й проголошення Демократичної Республіки Конго. Лоран Кабіла. Співдружність розвитку Півдня Африки. Африканські перспективи на початку ХХІ ст. РОЗДІЛ ІV КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ Тема 8: Відкриття Америки, її колонізація й утворення в ній незалежних держав Особливості географічного положення Латинської Америки та її природнокліматичних умов. Формування сучасного етнонаціонального складу населення регіону. Католицька церква в Латинській Америці. Доколумбові цивілізації Америки: майя, ацтеки, інки. Відкриття Америки Христофором Колумбом і його значення для розвитку світової цивілізації. Війна за незалежність латиноамериканських колоній. Туссен Лувертюр. Симон Болівар. Хосе Сан-Мартін. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. Доктрина Монро. Військово-політичне й економічне проникнення США та європейських держав у Латинську Америку. Внутрішньополітична боротьба в країнах регіону в другій половині ХІХ ст. Беніто Хуарес. Війна за незалежність Куби. Хосе Марті. Мексиканська революція 1910-1917 рр. та її значення. Революційно-демократичні рухи 20-30-х рр. ХХ ст. Августо Сандіно. Країни Латинської Америки у Другій світовій війні. Заснування і розвиток Організації Американських Держав. Загострення політичної ситуації у країнах Латинської Америки наприкінці 40-х – у 50-і рр. ХХ ст. “Віоленсія”. Хуан Перон. Тема 9: Країни Латинської Америки на сучасному етапі розвитку Кубинська революція 1956-1959 рр. та її регіональне значення. Фідель Кастро. Програма “Союз заради прогресу” і причини її невдачі. Ліворадикальні партизанські рухи 60-80-х рр. ХХ ст. Ернесто Че Гевара. Військово-диктаторські режими в Латинській Америці. Хуан Веласко Альварадо. Омар Торріхос. Августо Піночет. Неоліберальне реформування економік латиноамериканських країн і демократизація їхнього політичного ладу наприкінці ХХ ст. Мирне урегулювання Центральноамериканського конфлікту. Основні етапи й напрямки латиноамериканської інтеграції. НАФТА і МЕРКОСУР. Особливості сучасного становища й перспективи розвитку Аргентини, Бразилії, Мексики та Чилі. „Лівий тренд” країн Латинської Америки: причини, сутність, перспективи. ЛІТЕРАТУРА а) основна Арабский мир: три десятилетия независимого развития. – М., 1990. Африка: энциклопедический справочник. Т.1. А-К. / Гл. ред. А.Громыко. – М., 1986; Т.2. К-Я. / Гл. ред. А.Громыко. – М., 1987. Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. – М.: Высш. шк., 1998. – Т.1. – 496 с.; Т.2. – 495 с. Все про світ: Країни. Прапори. Герби: енцикл. довід. / відп. за вип. М.Ілляш. – К.: Школа, 2001. – 622 с. Вся Азия: Географический справочник / Авт.-сост.: Б.А.Алексеев, Н.Н.Алексеева, А.И.Даньшин, И.С.Зонн и др. – М.: ООО «Издательство АСТ»: «Муравей», 2003. – 311 с. Головченко В. Політико-правові системи країн Азії: Курс лекцій. – К.: ІМВ КНУ, 2005. – 210 с. Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: Навчальний посібник. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2006. – 336 с. Государство, гражданское общество и процесс демократизации в Латинской Америке / Отв. ред. Мерин Б.М. – М., 1995. Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты / Пер. с англ. О.Суворов. – М., 1999. Дахно І.І. Країни світу: енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2004. – 608 с. ХХ век: Краткая историческая энциклопедия: В 2 т.: Явления века. Страны. Люди. – Т.2.: Латинская Америка. Африка. Азия и Океания. Люди века. – М.: Наука, 2002. – 510 с. Дербишайр Д. Денис, Дербишайр Ян. Политические системы стран мира: В 2 т. Пер. с англ. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2004. – Т. 1. – 512 с.; Т. 2. – 496 с. Еспозіто Джон. Ісламська загроза. Міф чи реальність? / Переклад з англійської І.Саповського. – Львів: Кальварія, 2004. – 336 с. Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 424 с. Ігнатьєв П.М. Країни Азії: особливості культури та побуту. – Чернівці, 2011. Ислам: традиции и новации. – М., 1991. Історія сучасного світу. Навчальний посібник / Ю.А.Горбань, В.В.Петровський, А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Телепресінформ, 2001. – 338 с. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн. / Пер. с англ. – М., 2000. Козицький А.М. Новітня історія країн Азії та Африки. – Львів: „Афіша”, 2003. – 430 с. Країнознавство: підручник / В.І.Головченко, М.С.Дорошко, П.М.Ігнатьєв та ін.; за ред. В.П.Крижанівського, В.І.Головченка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2009. Латинская Америка в международных отношениях. ХХ век: В 2 т. – М., 1988. Латинская Америка 80-х годов: партийно-политическая структура стран региона. – М., 1989. Латинская Америка 80-х годов: страны Южного конуса: современное положение и перспективы развития. – М., 1989. Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы / Отв. ред. З.В.Ивановский. – М., 2000. Латинская Америка: Справочник / Под общ. ред. В.В.Вольского; Сост. С.Н.Табунов. – М., 1990. Латинская Америка: структурная перестройка хозяйства. – М., 1994. Латинская Америка: Энциклопедический справочник, т. 1-2 / [Гл. ред. В.В.Вольский]. – М., 1979-1982. Левин З.И. Развитие общественной мысли на Востоке. Колониальный период. – М., 1993. Левин З.И. Общественная мысль на Востоке. Постколониальный период. – М., 1999. Леонов Н.С. Некоторые проблемы политической истории Центральной Америки ХХ столетия. – М., 1972. Леонов Н.С. Очерки новой и новейшей истории стран Центральной Америки. – М., 1975. Марчук Н.Н. Борьба за независимость в Латинской Америке в конце ХVІІІ – начале ХІХ ст. – М., 1988. Марчук Н.Н. Становление национальных государств в Латинской Америке. – М., 1989. Матлина А.А. Латинская Америка в меняющемся мире. – М., 1992. Новейшая история стран Азии и Африки: ХХ век: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригеса. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. – 2001. – Ч.1: 1900-1945. – 368 с.; Ч.2: 1945-2000. – 320 с.; Ч.3: 1945-2001. – 272 с. Плешов О.В. Ислам и демократия. – М., 1996. Попович М. Червоне століття. – К.: АртЕк, 2005. – 888 с. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. – А.Я.Сухарев. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 840 с. Религия и секуляризм на Востоке. – М., 1993. Розалиев Ю.И. Новая и новейшая история стран Азии и Африки. – М., 1987. Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 736 с. Рубель В.А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 504 с. Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Пост середньовічний Схід (ХVІІІ – друга половина ХІХ ст.): Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – 560 с. Саидов А.Х. Национальные парламенты мира: энцикл. справ. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 720 с. Сергійчук І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець ХХ ст.). – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2002. – 288 с. Современный ислам: культура и политика. – М., 1994. Страны Африки: Полит.-экон. справочник. Под общ. ред. Ан.А.Громыко, Ю.С.Грядунова, П.И.Манчхи; Сост. Г.Б.Старушенко. – М., 1988. Страны мира: Справочник, 2006 / Под общ. ред. С.В.Лаврова. – М., 2006. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учеб. пособие. – М., 1995. Тарле Е.В. Политика: История территориальных захватов. ХV-ХХ века. – М., 2000. Тойнби А. Дж. Постижение истории: пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П. – М.: прогресс, 1991. – 736 с. Трошин Ю.А. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918-2000). – М. Издательство «Весь Мир», 2004. – 608 с. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Пер. с англ. Т.Велимеева, Ю.Новикова. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 603 с. б) додаткова Агеев В.Ф. Новейшая история Синда. – М., 1986. Алексеев В.А. Скромный кондотьер: Феномен Че Гевары. – М., 1991. Барач Денеш. Ден Сяопин. – М., 1989. Белокреницкий В.Я. Капитализм в Пакистане. История социально-экономического развития (середина ХІХ – 80-е годы ХХ в.). – М., 1988. Бобровников А. Латинская Америка: стратегия и практика экономической модернизации в период перехода к индустриальной цивилизации. – М., 1998. Бредихін А. Досвід мексиканського реформування // Нова політика. – 2001. - № 2. Веселовський А. Об’єкт суперництва – водні ресурси. Екологічні проблеми Східного Середземномор’я // Політика і час. – 2001. - № 8. Воронцов В.Б. Судьба китайского Бонапарта. – М., 1989. Воротін В. Форми та методи державного управління в умовах глобалізації: досвід країн АТР // Нова політика. – 2001. - № 1. Гайдуков Л., Сін Лі. Основна на сьогодні тенеденція. Українсько-китайські відносини: історія, сьогодення, перспективи // Політика і час. – 2001. - № 7. Гончарук А. Основа – стабільність, мета – розвиток, засіб – реформи. Китай на порозі нового тисячоліття // Політика і час. – 2000. - № 1-2. Государство Израиль. Справочник. – М., 1986. Григулевич И.Р. Латинская Америка: церковь и революционное движение. 1960 – начало 1980-х годов. – М., 1989. Гура В. Арабський світ: політичний іслам і суспільство // Нова політика. – 2001. - № 1. Диалог в Гаване. Карибский кризис. Документы // Международная жизнь. – 1992. - № 10; 1993. - № 1. Добрынин А. Карибский кризис. Свидетельства учасника // Международная жизнь. – 1992. - № 7. Индия 80-х годов: тенденции социально-политического развития. – М., 1990. Иранская революция: причины и уроки. – М., 1989. История национально-освободительной борьбы народов Африки в новейшее время. – М., 1988. Киреев Н.Г. История этатизма в Турции. – М., 1991. Китай: история в лицах и событиях. – М., 1989. Князев А.Г. Египет после Насера. (1970-1981). – М., 1986. Меликсетов А.В. Победа китайской революции. (1945-1949). – М., 1989. Моцик О. Чорне море єднає нас. Українсько-турецькі відносини на сучасному етапі // Політика і час. – 2001. - № 7. Нікішенко С. Вільні економічні зони Китаю // Політика і час. – 2001. - № 4. Общественно-политическая мысль в Китае. – М., 1988. Поспелов Б.В. Идеологические течения современной Японии. – М., 1988. Празаускас А.А. Этнос, политика и государство в современной Индии. – М., 1990. Пророченко Н. Самої нафти вже не досить. Країни Аравійського півострова: економіка, суспільство і проблеми регіональної інтеграції // Політика і час. -–2001. - № 7. Свинарчук Є. Андська група // Політика і час. – 1997. - № 2. Свинарчук Є. Кожен – для потреб усіх. Політичні та економічні чинники інтеграційних процесів у Латинській Америці в 60-80-х роках // Політика і час. – 1997. - № 3. Свинарчук Є. Вступивши на шлях інтеграції... Зовнішньополітичні протиріччя і шляхи їх розв’язання під час створення і становлення Андської групи в 70-х роках // Політика і час. – 1997. - № 4. Свинарчук Є. Куба: шляхом інтеграції // Політика і час. – 2000. - № 1-2. Свинарчук Є. Інтеграція в Карибському басейні // Політика і час. – 2001. - № 6. Свинарчук Є. Андська спільнота змінює орієнтири // Політика і час. – 2001. - № 8. Субботин В.А. Великобритания и её колонии. Тропическая Африка в 1918-1960 гг. – М., 1992. Турецкая республика. Справочник. – М., 1990. Федченко Є. Сіонізм проти постсіонізму // Політика і час. – 2001. – № 2. Хазанов А.М. Крушение последней колониальной империи. – М., 1986. Чичеров А.И. Джавахарлал Неру и независимая Индия. Очерки общественного развития страны в 50-70-е годы. – М., 1990. Шарипов Р.М. Панисламизм сегодня. Идеология и практика Лиги исламского мира. – М., 1986. Шевченко І. Потрібен новий імпульс // Політика і час. – 2001. - № 8. в) джерела Ататюрк Мустафа Кемаль. Избранные речи и выступления. – М., 1966. Ганди Мохандас Карамчанд. Моя жизнь. – М., 1968. Голда Меир. Моя жизнь. – М., 1998. Ден Сяопин. Основные вопросы современного Китая. – М., 1988. Идейное наследие Сандино (Сборник документов и материалов). – М., 1982. Неру Дж. Автобиография. – М., 1955. Неру Дж. Воспоминания, исследования. – М., 1989. Неру Дж. Открытие Индии. – М., 1955. Независимая Африка в документах. – М., 1965. Нкрума Кваме. Я говорю о свободе. – М., 1967. Пен Дехуэй. Мемуары маршала. – М., 1988. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КРАЇНОЗНАВСТВОРОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ “КРАЇНОЗНАВСТВО” для слухачів відділення післядипломної освіти КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН Кафедра країнознавства Укладач: проф. В.І.Головченко КРАЇНОЗНАВСТВОРОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для слухачів відділення післядипломної освіти (спеціальності “міжнародна інформація”, “міжнародне право”, “міжнародні економічні відносини” та “міжнародний бізнес” Затверджено на засіданні кафедри протокол № 9 від “20” травня 2011 р. Завідувач кафедри ____________________ Директор Інституту міжнародних відносин ____________________ В.В.Копійка Київ – 2011 РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ “КРАЇНОЗНАВСТВО” Укладач: проф. В.І.Головченко Лектор: проф. В.І.Головченко Викладач: проф. В.І.Головченко Погоджено з науково-методичною комісією “_____” _______________ 2011 р. ____________________________ Підпис голови НМК факультету/інституту Навчальна дисципліна „Країнознавство” є професійно орієнтованою складовою загальної освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр” напряму 0304 „міжнародні відносини” й має на меті формування в слухачів Інституту міжнародних відносин комплексного підходу до вивчення країн і регіонів Азії, Африки та Латинської Америки; уявлення про цивілізаційний вимір вивчення країн і регіонів; розуміння закономірностей формування сучасної політичної карти планети, глобальних і регіональних тенденцій світового розвитку, а також ознайомлення слухачів із найважливішими питаннями проблемного та культурно-образного країнознавства афразійського й латиноамериканського просторів. Об’єктом курсу є країни Азії, Африки, Латинської Америки. Предмет навчальної дисципліни включає географічне й геополітичне розташування, природнокліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси, етноконфесійний склад населення, особливості культурно-історичного розвитку, політико-правових систем, державного ладу, народногосподарських комплексів, зовнішньої політики країн Азії, Африки та Латинської Америки, а також відносини України з ними. Навчальна дисципліна „Країнознавство” забезпечує знання: - понятійно-категоріального апарату наукової дисципліни „Країнознавство”, зокрема, дефініцій та властивостей геосистем, сутності держави, країни та ролі цих акторів у міжнародних відносинах; - загальної структури країнознавчих досліджень; - друкованих, інтернетівських і мультимедійних джерел країнознавчої інформації; - особливостей системного й комплексного підходів у дослідженнях країн та регіонів; - країнознавчої типології держав Азії, Африки й Латинської Америки та їхніх регіональних об’єднань; - геополітичних, природно-кліматичних, етнодемографічних, культурно-цивілізаційних, історичних, суспільно-економічних та політико-правових особливостей розвитку країн і регіонів; - науково-практичних складових країнознавства. Навчальна дисципліна „Країнознавство” забезпечує вміння: - добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу інформацію; - будувати загальну схему країнознавчої характеристики; - орієнтуватися в політичних, соціальних та гуманітарних проблемах сучасного світу; - використовувати методології системного (у тому числі, геосистемного та геокомплексологічного) й порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин, зокрема, застосовувати системний підхід при побудові схем країнознавчих досліджень; - формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах; - визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини світу; - застосовувати країнознавчі знання для формування сучасного „образу” майбутньої професії; - обстоювати активну громадянську позицію в питаннях захисту національних інтересів України у відносинах із КНР, Індією, Японією, Турецькою Республікою, Іраном, ПАР, Бразилією, Мексикою та іншими державами Азії, Африки й Латинської Америки. Навчальна дисципліна „Країнознавство” вивчається протягом семестру в обсязі 324-х годин навчальних занять: 24 години – лекційних, 6 годин – семінарських занять, а також 294 години самостійної роботи. Форма підсумкового семестрового контролю – іспит. Структура викладу та контролю
ТЕМИ ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬЛЕКЦІЯ 1: СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУОсновні етапи формування політичної карти світу. Всесвітньо-історична роль колоніалізму. Типологія країн світу. Цивілізаційний підхід у країнознавстві. ЛЕКЦІЯ 2: КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКАГеополітичне розташування й особливості історичного розвитку китайської цивілізації. Проголошення КНР і соціально-економічні експерименти за правління Мао Цзедуна. „Чотири модернізації” Ден Сяопіна та їхні результати. Особливості політико-правової системи КНР.СЕМІНАР 1: КИТАЙ У СВІТОВІЙ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 1. Особливості геополітичного розташування, природнокліматичні умови і регіональні відмінності Китаю. 2. Основні етапи розвитку китайської цивілізації. Етнічний склад населення країни. Демографічні проблеми. 3. Проголошення Китайської Народної Республіки і комуністичні експерименти Мао Цзедуна. 4. Внутрішньополітична боротьба в КНР у другій половині 70-х – 80-і рр. ХХ ст. і прийняття стратегії „чотирьох модернізацій”. 5. Здобутки і проблеми китайських ринкових реформ наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. 6. Еволюція зовнішньої політики КНР і перспективи її утвердження в якості наддержави. ЛЕКЦІЯ 3: ЯПОНІЯ ТРАДИЦІЙНА І СУЧАСНАІсторичний розвиток Японії за Середньовіччя. Модернізація країни наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. та її наслідки. Демократичне реформування державного ладу й економіки Японії після Другої світової війни. „Японське економічне диво”.ЛЕКЦІЯ 4: ОСТРІВНІ КРАЇНИ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Особливості культурно-історичної еволюції острівних країн Південно-Східної Азії. Проголошення незалежності Індонезії, Філіппін і Малайзії та їхній державно-політичний розвиток у 50-і – сер. 60-х рр. ХХ ст. Створення і діяльність Асоціації держав Південно-Східної Азії. Сучасне внутрішнє й міжнародне становище країн регіону та вирішення проблеми Східного Тимору. ЛЕКЦІЯ 5: РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ Й ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАКИСТАН Півострів Індостан за найдавніших часів і епохи Середньовіччя. Деколонізація Індостану і утворення нових незалежних держав. Внутрішня і зовнішня політика Індійського національного конгресу у 50-80-і рр. ХХ ст. Особливості розвитку Індії й Пакистану на сучасному етапі. ЛЕКЦІЯ 6: ТУРЕЦЬКА РЕСПУБЛІКА Й ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ІРАН ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ Особливості історичного розвитку Османської й Перської імперій. Утворення Турецької Республіки й суспільно-політичні перетворення Ататюрка. Спроби модернізації Ірану за правління династії Пехлеві й причини їхньої невдачі. Турецька Республіка й Ісламська Республіка Іран на сучасному етапі розвитку. ЛЕКЦІЯ 7: БЛИЗЬКОСХІДНИЙ РЕГІОН Природно-кліматичні умови, мінерально-сировинні ресурси й населення країн Близького Сходу. Особливості історичного розвитку регіону за найдавніших часів і Середньовіччя. Активізація національно-визвольного руху і утворення незалежних арабських держав. СЕМІНАР 2: БЛИЗЬКОСХІДНИЙ КОНФЛІКТ 1. Виникнення Палестинської проблеми і спроби її вирішення у 20-30-і рр. ХХ ст. 2. Проголошення Держави Ізраїль і арабо-ізраїльські війни кін. 40-х – поч. 80-х рр. ХХ ст. 3. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті й особливості розвитку країни в другій половині ХХ – на поч. ХХІ ст. 4. Виникнення й еволюція Палестинського Руху Опору. 5. Створення Палестинської національної автономії. 6. Громадянська війна в Лівані та її урегулювання. ЛЕКЦІЯ 8: ДЕРЖАВИ МАГРИБУ Населення й культурно-історичні традиції Магрибу. Алжирська національно-визвольна революція 1954-1962 рр., розвиток і сучасне становище АНДР. Лівійська революція 1969 р. і запровадження режиму джамахірії. Особливості суспільно-політичного і економічного розвитку Тунісу і Марокко. ЛЕКЦІЯ 9: ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ Й РОЗВИТОК КРАЇН ТРОПІЧНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ АФРИКИ Особливості деколонізації Тропічної й Південної Африки. Причини й перебіг міждержавних та етнічних конфліктів у регіоні. Ліквідація режиму апартеїду в Південно-Африканській Республіці. Проблеми й перспективи розвитку постколоніальної Африки. ЛЕКЦІЯ 10: ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА ЯК МАКРОРЕГІОНГеографічне розташування і особливості рельєфу. Клімат і природні ресурси регіону. Формування сучасних латиноамериканських націй. Становище католицької церкви. Інтеграційні процеси. Доколумбові цивілізації Америки.ЛЕКЦІЯ 11: ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА 1810-1826 рр. ТА ЇЇ НАСЛІДКИ Іспанське і португальське завоювання Америки та його наслідки. Характер, рушійні сили й основні етапи Визвольної війни іспанських колоній в Америці 1810-1826 рр. Активізація демократичних рухів у Мексиці, Чилі, Аргентині та Бразилії в 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Кубинська революція 1956-1959 рр. як історичний феномен. ЛЕКЦІЯ 12: КРАЇНИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ НА РУБЕЖІ ХХ-ХХІ ст. Неоліберальне реформування латиноамериканських економік: причини і наслідки. Урегулювання Центральноамериканського конфлікту. „Лівий тренд” країн Південної й Центральної Америки. Розвиток співробітництва України з державами макрорегіону. СЕМІНАР 3: ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 1. Бразилія під владою військових режимів (1964-1985 рр.): здобутки і втрати. 2. Перехід Бразилії до представницької демократії й фінансово-економічна стабілізація. 3. Особливості процесів демократизації й економічне становище сучасної Аргентини. 4. Демонтаж військово-диктаторської системи А.Піночета в Чилі. 5. Політичний і соціально-економічний розвиток Мексики напр. XX – на поч. ХХІ ст. 6. Будівництво „соціалізму ХХІ століття” в Боліваріанській Республіці Венесуела. ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА: 1. До курсу в цілому: Африка: энциклопедический справочник. Т.1. А-К. / Гл. ред. А.Громыко. – М., 1986; Т.2. К-Я. / Гл. ред. А.Громыко. – М., 1987. Васильев Л.С. История Востока: В 2 т. – М.: Высш. шк., 1998. – Т.1. – 496 с.; Т.2. – 495 с. Все про світ: Країни. Прапори. Герби: енцикл. довід. / відп. за вип. М.Ілляш. – К.: Школа, 2001. – 622 с. Вся Азия: Географический справочник / Авт.-сост.: Б.А.Алексеев, Н.Н.Алексеева, А.И.Даньшин, И.С.Зонн и др. – М.: ООО «Издательство АСТ»: «Муравей», 2003. – 311 с. Головченко В. Політико-правові системи країн Азії: Курс лекцій. – К.: ІМВ КНУ, 2005. – 210 с. Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: Навчальний посібник. – К.: ЗАТ „Нічлава”, 2006. – 336 с. Дахно І.І. Країни світу: енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2004. – 608 с. ХХ век: Краткая историческая энциклопедия: В 2 т.: Явления века. Страны. Люди. – Т.2.: Латинская Америка. Африка. Азия и Океания. Люди века. – М.: Наука, 2002. – 510 с. Дербишайр Д. Денис, Дербишайр Ян. Политические системы стран мира: В 2 т. Пер. с англ. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2004. – Т. 1. – 512 с.; Т. 2. – 496 с. Еспозіто Джон. Ісламська загроза. Міф чи реальність? / Переклад з англійської І.Саповського. – Львів: Кальварія, 2004. – 336 с. Ігнатьєв П.М. Країнознавство. Країни Азії. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 424 с. Ислам: традиции и новации. – М., 1991. История Тропической и Южной Африки (1918-1988). – М., 1989. Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн. / Пер. с англ. – М., 2000. Козицький А.М. Новітня історія країн Азії та Африки. – Львів: „Афіша”, 2003. – 430 с. Країнознавство: підручник / В.І.Головченко, М.С.Дорошко, П.М.Ігнатьєв та ін.; за ред. В.П.Крижанівського, В.І.Головченка. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2009. – 590 с. Латинская Америка и Карибы. Политические институты и процессы / Отв. ред. З.В.Ивановский. – М., 2000. Латинская Америка: Справочник / Под общ. ред. В.В.Вольского; Сост. С.Н.Табунов. – М., 1990. Латинская Америка: Энциклопедический справочник, т. 1-2 / [Гл. ред. В.В.Вольский]. – М., 1979-1982. Новейшая история стран Азии и Африки: ХХ век: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригеса. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС. – 2001. – Ч.1: 1900-1945. – 368 с.; Ч.2: 1945-2000. – 320 с.; Ч.3: 1945-2001. – 272 с. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / Отв. ред. – А.Я.Сухарев. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 840 с. Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К.: Либідь, 2002. – 736 с. Рубель В.А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – 504 с. Рубель В.А. Нова історія Азії та Африки: Пост середньовічний Схід (ХVІІІ – друга половина ХІХ ст.): Навч. посібник. – К.: Либідь, 2007. – 560 с. Саидов А.Х. Национальные парламенты мира: энцикл. справ. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 720 с. Сергійчук І.М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918 – кінець ХХ ст.). – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2002. – 288 с. Страны мира: Справочник, 2006 / Под общ. ред. С.В.Лаврова. – М.: Республика, 2006. – 592 с. Строганов А.И. Новейшая история стран Латинской Америки: Учеб. пособие. – М.: «Высшая школа», 1995. – 415 с. Тойнби А. Дж. Постижение истории: пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П. – М.: прогресс, 1991. – 736 с. Трошин Ю.А. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918-2000). – М. Издательство «Весь Мир», 2004. – 608 с. 2. До окремих тем: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ХХІ століття – століття проектної педагогіки В. О. Сухомлинського в школі №223 м. Києва на семінарі заступників директорів з навчально-виховної роботи на тему „Актуальні проблеми... |
Дунаєвська Н. В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні... ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого... |
|
Населення 1,2 млрд чоловік Нині за розмірами ВВП. та економічним потенціалом Китай входить у першу десятку провідних країн світу. Зростання ролі в світовому... |
Додаток 1 Історична довідка Винахідниками останнього вважають братів Янсенсів (кінець 16 ст.), або Галілео Галілея (поч. 17 ст.) |
|
Загальна характеристика На другому етапі до цих країн додалися ще Малайзія, Таїланд та Індія. На третьому етапі в групу НІК почали включати Кіпр, Туніс,... |
Тема: Література Німеччини к. XIX поч. XX ст. Творчість Генріха Манна. Новелістика Томаса Манна |
|
1. Україна на поч. ХХ ст. (4 год.) Мета: визначати основні риси індустріального суспільства; охарактеризувати та порівняти становище різних українських територій на... |
Тема «Еміграційна література. Українська література 1940-1950 рр.» Встановіть відповідність: 1 Перша хвиля української еміграції кінця ХІХ поч. ХХ ст |
|
Літературознавча компаративістика початку ХХІ ст.: поразка наукової теорії чи тріумф науки? |
ПРЕДМЕТ ЛОГІКИ ЯК МЕТАФІЗИЧНА ПРОБЛЕМА ХІХ – поч. ХХ ст. Памфіла Юркевича(1826 – 1874). Отже, вивчення традиції професійного філософствування складає чи не найнеобхіднішу... |