Таврійський вісник освіти

Акмеологическая модель развития коммуникативной культуры педагога

Одной из необходимых предпосылок успешного решения комплекса образовательных задач, актуализированных подпи­сан­ными Украиной и Молдовой Болонскими соглашениями, является существенное повышение уровня профессиональной культуры учителей, важнейшую часть которой составляет коммуникативная культура.

Мы предлагаем как один из путей решения этой проблемы организацию непрерывного педагогического образования непо­сред­ственно в школе, рассматривая его как вариант сущест­ву­ющей системы повышения квалификации учителей [2; 3]. В этом плане нельзя не согласиться с одним из методологов образо­вания взрослых С.Г.Вершловским: «В большой степени разви­тию взрослых в процессе образования содействует превра­ще­ние рабочего места в своеобразный центр учебной деятель­но­сти. Так, инновационная организация обучения педагогического коллектива на базе школы ставит его перед необходимостью создавать временные творческие коллективы, разрабатывать межпредметные проекты взамен традиционных методических объединений и кафедр, разделяющих учителей по чисто предметному признаку. Можно полагать, что в этом случае создаются дополнительные предпосылки устранения барьеров между работой и учебой» [2, с.7].

В процессе опытно-экспериментальной работы мы разрабо­тали и апробировали «Акмеологическую модель развития комму­никативной культуры учителя» при повышении профес­сио­наль­но-педагогической квалификации в условиях учебно-воспита­тельного заведения.

В основу «Модели» положена «неделимая дидактическая еди­ни­ца», предложенная украинским дидактом В.И.Бондарем. «Неделимая дидактическая единица» представляет собой единичный замкнутый учебный цикл (цели, задачи, формы, методы, средства обучения и достигнутый результат), в процес­се которого происходит решение конкретных образовательно-развивающих задач, удовлетворяющих образовательные по­треб­ности различных уровней, и обеспечивается подготовка обу­ча­ющихся (в нашем исследовании педагогов) к последу­ющим этапам обучения [4, с.67].

Реализация «неделимой дидактической единицы» в пред­ла­га­емой «Акмеологической модели» (рис.1) предваряется диаг­но­стикой уровня развития коммуникативной культуры учителя (ККУ) и содержит в себе такие элементы: определение актуаль­ных образовательных потребностей педагога, его лично­ст­ных и об­щественных потребностей, конкретизацию акмеологи­ческих целей развития коммуникативной культуры учителя. С учетом профессионального опыта учителя, данных диагности­ро­вания и самоанализа разрабатывается программа деятельности по развитию коммуникативной культуры педагога, определяются со­дер­жание, формы, методы и средства обучения, индивиду­аль­ная программа его самообразования. Завершающим циклом в «первой дидактической единице» является выявление резуль­та­тивности специально организованной учебной и само­образо­вательной деятельности педагога по достижению поставленных целей и удовлетворению образовательных потребностей.

В предлагаемой «Акмеологической модели» иерархия и ко­ор­динация «неделимых дидактических единиц» обеспечивает непрерывное восхождение педагога по «ступенькам» педагоги­ческого мастерства в направлении достижения его «АКМЕ» (вершины).

Как было выявлено в процессе опытно-экспериментальной работы, эффективная реализация «Акмеологической модели развития коммуникативной культуры учителя» возможна при специально организованном обучении в условиях современной школы, если обеспечиваются следующие организационно-педагогические условия:

• 
  конструирование учебно-познавательной и практической коммуникативной деятельности педагога с учетом общемето­до­ло­гических, андрагогических и специфических принципов
  (см. рис.1), методологических положений педагогической акмеоло­гии;
  

Рис.1 Акмеологическая модель развития коммуникативной культуры учителя

• 
  создание благоприятной культурно-образовательной среды, способствующей развитию общей, педагогической и, со­ответственно, коммуникативной культуры учителя;
  
• 
  содействие личностному развитию педагога, что позво­лит ему правильно воспринять общественные образовательные потребности в целом и потребности в области формирования коммуникативной культуры в частности;
  
• 
  построение индивидуальной программы развития комму­ни­кативной культуры на основе системной диагностики и само­диагностики;
  
• 
  обеспечение оптимального выбора содержания, форм, методов и приемов развития коммуникативной культуры педагога в соответствии с его личностными образовательными потребностями и акмеологическими целями.
  

В общем же можно заключить, что практическая реализация «Акмеологической модели развития ККУ» возможна, если её содержание, формы и методы организации деятельности способны проникнуть в субъективную сферу учителя, заставить его анализировать личностные ценности, коммуникативные установки, системы сложившихся знаний и коммуникативных умений, созданного образа «Я», содействовать выработке потребности в новом знании, поиске путей индивидуального саморазвития в соответствии с социально-культурными требованиями современного общества.

Література:

1. 
   Бондарь В.И. Управленческая деятельность директора школы: дидактический аспект. – К.: Рад. шк., 1987. – 160 с.
   
2. 
   Вершловский С.Г. Взрослый как субъект образования // Педагогика. – 2003. – №8. – С. 5-8.
   
3. 
   Коростылев В.А. Концепция новой методики повышения квалифика­ции специалистов // Стратегическое направление в Украине: Материалы Международной научной конференции. – Киев-Судак, 2003. – С. 75-83.
   
4. 
   Cutu V., Rudic Ch. Conducerea procesulni de dezvoltare a unitatii scolare: Chid metodologic / Inst. de Stiinte pedagogice si psihologice. – Chisinau. – Lips. 1996a. – 168 p.
   

Товстуха К.М.

Директор школи

Заболотня Галина Василівна

Уже 40 років працює у Плавській загальноосвітній школі
І-ІІІ ступенів Генічеського району Херсонської області Заболотня Галина Василівна, з них 30 років – директором.

Школа без директора – мов корабель без вітрил, мов степ без весняних квітів, мов великий Дніпро без високих берегів. За три десятки років зі шкільних лав вийшов не один десяток життєрадісних цілеспрямованих випускників, які стали інженерами і будівельниками, лікарями і вчителями, робітниками і селянами, просто гарними людьми.

30 років педагогічної праці вищого ґатунку віддано Галиною Василівною рідному закладу. В його історію вона увійшла як талановитий педагог, результативний директор. 14 років тому за її активної участі збудовано нове приміщення школи, обладнані навчальні кабінети, спортивні майданчики, майстерні, їдальня, налагоджена робота обслуговуючої структури.

Головним у виховному процесі, вважає Галина Василівна, є особистість учителя й учня, а своє завдання як керівника вбачає у створенні умов для розкриття цієї особистості, розвитку кращих її якостей. Чуйна і доброзичлива до колег та учнів, директор багато робить для того, щоб згуртувати колектив, залучити до вирішення проблем навчання і виховання батьків, громадськість. Вона завжди глибоко аналізує вчинки дітей і педагогів, процеси, що відбуваються у школі. Її кредо – глибока віра в дитину і безмірна любов до неї.

Галина Василівна запалює та постійно підтримує вогонь творчої наснаги в колективі, знаходить шлях до серця кожного співробітника, проникливо відчуває його стан і потреби, уміло сприяє максимальному творчому самовираженню. Педагогічний колектив школи невеликий, дружний, з високим рівнем педагогічної кваліфікації. З 19 працівників 5 мають вищу кваліфікаційну категорію, 8 – першу, 3 – другу і троє – спеціалісти. Педагогічний колектив школи наполегливо працює над виконанням вимог державних документів про освіту, забезпечує перехід від авторитарно-дисциплінарної моделі навчання до особистісно зорієнтованої, яка вимагає психологізації навчальної діяльності, надійної діагностичної основи, що забезпечить формування особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Тому педагогічна діяльність учителів спрямована на виявлення та розвиток здібностей та нахилів учнів через співробітництво з учителем, через творчу, ініціативну, самостійну діяльність на уроках, формування як в учнів, так і в учителів потреби в інтелектуальному розвитку, бажання самовдосконалюватися.

З 1 вересня 2003 року школа працює в експериментальному режимі над проблемою діяльності керівника щодо створення педагогічних умов для самореалізації учнів у навчально-виховному процесі, здійснення якого дозволить зняти перевантаження учнів, вивільнити час для саморозвитку, творчості, реалізації здібностей кожного, що, у свою чергу, дозволить прогнозувати та реально забезпечувати високий результат та необхідну підтримку сільським учням.

Через творчий неспокій та прагнення до активних дій, бажання самореалізуватися, колектив школи під керівництвом і завдяки натхненню Галини Василівни взяв участь в обласному конкурсі «Школа року – 2003», де посів почесне ІІ місце в номінації «Експеримент».

Заболотній Галині Василівні, сільській вчительці, директору школи притаманні безкінечна турбота про затишок у шкільному домі, материнська відповідальність за учнів теперішніх і колишніх, авторитет серед односельців. Щедрість у неї від Бога. Все, чого досягла у житті, прагне до останку віддати дітям. Вона не тільки майстерно вчить своїх підопічних української мови, а й вміло прищеплює їм найкращі якості: людяність, порядність, працелюбність, доброту.

Нам дуже приємно, що саме наша школа може пишатися таким професіоналом, як Заболотня Галина Василівна. Бо вона не просто знаючий спеціаліст, а воістину трудоголік. Робота – це її натхнення, це її бажання, це її поривання.

Асанова Діана Енверівна – викладач кафедри технології та конструювання швейних виробів Кримського інженерно-педагогічного університету.

Бабіч Людмила Валентинівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету.

Бевзенко Валентина Віленівна – вихователь вищої категорії ясел-садка №4 смт Білозерка Херсонської області.

Воробйова Раїса Никифорівна – завідувач науково-методичної лабораторії перспективного педагогічного досвіду Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Гусь Таїса Йосипівна – завідувач науково-методичного відділу виховної роботи Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Кадирова Гульнара Аметівна – викладач кафедри технології та конструювання швейних виробів Кримського інженерно-педагогічного університету.

Кондратенко Галина Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету.

Кравченко Ірина Федорівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи, заступник декана з навчальної роботи соціально-психологічного факультету Херсонського державного університету.

Кравчук Олена Федорівна – учитель початкових класів Херсонської загальноосвітньої школи №1.

Краснослободцева Яна Вікторівна – магістрант фізико-математичного факультету Херсонського державного університету.

Крайня Марія Іванівна – завідувач науково-методичної лабораторії української мови і літератури Південноукраїнського регіональ­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Кузьменко Василь Васильович – завідувач кафедри менеджменту освіти Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, кандидат педагогічних наук, доцент.

Кузьменко Юлія Василівна – учитель трудового навчання ЗОШ №13 м.Херсона.

Кузьмич Людмила Василівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри ал­ге­б­ри, геометрії та математичного аналізу Херсонського державного університету.

Кулікова Тамара Костянтинівна – методист Херсонського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

Левицька Ольга Іванівна – вихователь-методист Горностаївського дошкільного навчального закладу №2.

Лозович Ольга Данилівна – методист науково-методичної лабораторії дошкільного виховання Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Мамренко К.А. – магістрант фізико-математичного факультету Херсонського державного університету.

Нетилько Таміла Василівна – методист дошкільного відділення Херсонської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Херсонської обласної ради.

Пентилюк Марія Іванівна – доктор педагогічних наук, професор кафедри українознавства Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Пєхота Оена Миколаївна – доктор педагогічних наук, професор Миколаївського державного університету ім.В.О.Сухомлинського.

Плоткін Яків Давидович – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри природничо-математичних дисциплін Південноукраїнського регіональ­ного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Портна Любов Володимирівна – учитель української мови та літератури Красненської ЗОШ І-ІІІ ст.упенів Садовського району.

Прилепський Олексій Олексійович – почесний професор Херсонського державного університету.

Рідкоус Олеся Володимирівна – старший викладач кафедри педагогіки і пси­хо­логії Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Ріпка Антоніна Йосипівна – учитель-методист, заступник директора Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Розлуцька Галина Миколаївна – аспірант кафедри педагогіки Дрогобицького державного педагогічного університету ім.Івана Франка.

Сагоян Єроняк Кимівна – старший викладач Кишеневського державного педагогічного університету ім. І.Крянге, Молдова.

Саух Олександр Миколайович – старший викладач кафедри професійного навчання Херсонського державного університету.

Семисюк Руслан Михайлович – викладач Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка.

Сергєєва Олена Петрівна – учитель історії та правознавства Херсонського вищого училища фізичної культури.

Сидоренко Віктор Костянтинович – член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор кафедри менеджменту освіти Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Слюсаренко Ніна Віталіївна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту освіти Південноукраїнського регіонального інституту післядиплом­ної освіти педагогічних кадрів.

Тархан Ленуза Запаївна – кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Товстуха Кіра Миколаївна – завідувач науково-методичного відділу управління школами Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

Туній Олександр Анатолійович – заступник директора з виховної роботи Таврійської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Голопристанського району.

Тур Раїса Йосипівна – практичний психолог, старший викладач кафедри педагогіки і психології Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

Туркот Тетяна Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент Херсонского державного аграрного університету.

Філіппова Вікторія Дмитрівна – викладач кафедри виховної роботи Південно­українського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Хатибова Надірє Радіванівна – викладач кафедри технології та конструювання швейних виробів Кримського інженерно-педагогічного університету.

Хом’як Олександр Володимирович – учитель математики та інформатики Кочубеївської загальноосвітньої школи Високопільського району Херсонської області.

Шаріпова Ельнора Рєшатівна – викладач кафедри технології та конструювання швейних виробів Кримського інженерно-педагогічного університету.

Чабан Наталія Іванівна – завідувач кафедри виховної роботи Південно­українського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, кандидат педагогічних наук, доцент.

Юрко Валетина – директор лицея Н.Йорга, г. Кишинев, Молдова.

Юркова Тетяна Федорівна – здобувач кафедри педагогіки і психології Херсонського державного університету.