Таврійський вісник освіти
|
|
Скачати 3.31 Mb.
|
|
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ШКОЛАХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Інтегрування України до розвинутого європейського співтовариства поєднує в собі такі тенденції, як відтворення спільних для всіх розвинених країн закономірностей суспільного прогресу, а також торування до вершин людської цивілізації. Вітчизняна педагогічна наука має переосмислити та засвоїти позитивний досвід людства, аби, з одного боку, не втратити національної специфіки та історичних надбань, з іншого, – наблизитися до європейського стандарту. У сучасній педагогіці дедалі більшого поширення набуває поняття «соціальне виховання», яке визначається вченими як цілеспрямований керований процес соціального розвитку, соціального формування особистості; допомога людині в засвоєнні та прийнятті нею моральних норм, що склалися в сім’ї та суспільстві, прийнятті правових, економічних, громадянських і побутових відносин; цілеспрямоване виховання людини з урахуванням її особистісно-соціальних проблем і відповідно до соціальних потреб середовища, що її оточує в процесі життєдіяльності. Провідним завданням сучасного виховання в українському суспільстві є створення оптимальних умов для повноцінного розвитку особистості. Такий вид виховання забезпечується суспільством і державою в організаціях, що спеціально створюються для його здійснення: школах, мережі позашкільних закладів, дитячих і молодіжних організаціях. Тому сьогодні в школі, як ніколи раніше, значна увага приділяється виховній роботі з молоддю. Вона здійснюється в ході участі особистості в різних, відносно автономних сферах життєдіяльності: освіта, набуття соціального досвіду, індивідуальна допомога одне одному тощо. За умов становлення та розвитку незалежної України роль духовних і моральних засад, що визначають поведінку людини, сприяють утвердженню її активної життєвої позиції, дедалі зростатиме. Роль держави в цьому процесі полягає в тому, що вона не тільки створює його інфраструктуру, а й формулює завдання, які закріплені в державних програмах та документах, визначає його структуру й зміст. Виховна робота регламентується різноманітними директивно-законодавчими документами, зокрема: «Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства»; «Комплексна програма художньо-естетичного виховання у позашкільних навчальних закладах»; «Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»)»; «Концепція виховання у національній системі освіти»; «Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності»; «Концепція національного виховання»; «Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»; «Національна доктрина розвитку освіти України XXI століття». Згідно з проектом державних стандартів та з метою впровадження у загальноосвітні навчальні заклади нових інтегративних методів виховного впливу на дітей та молодь колективом співробітників Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів розробляється наукова проблема «Освітній моніторинг та технології особистісної рефлексії учнів». Працюючи над цією проблемою, кафедра виховної роботи провела дослідження, яке виявило, що останнім часом у виховній роботі простежуються такі інноваційні тенденції:
У проведеному нами дослідженні загальна структура ігор передбачає такі основні етапи: підготовчий, теоретичний, основний, заключний та пост-ігровий. Новаторським є введення теоретичного етапу, на якому вихованцям повідомляється інформація навчального характеру. Вона дозволяє отримати знання про норми і правила поведінки в суспільстві, а потім на ігровому етапі здійснити перенесення цих знань у конкретні життєві ситуації у формі власних вчинків. У таких іграх на основному етапі використовуються виховні ситуації, наприклад морального вибору.
У виховній роботі практикуються тренінги, спрямовані на формування соціально-гуманістичних якостей особистості, таких, як толерантність, гуманність, демократичність тощо. Людська діяльність, будучи первісно синкретичною, у процесі розподілу праці трансформувалась у різні види й форми. Філософи, котрі займаються цією проблемою, виділяють чотири види діяльності, що утворюють замкнену систему, в якій кожен вид пов’язаний з рештою, має в них потребу, ними підтримується й опосередковується:
Людство ввійшли в XXI століття, і нові технології, Інтернет, комп’ютери потребують абсолютно нових форм навчання, відмінних від традиційних виховних впливів. За таких умов найважливішого значення набуває саме комунікативна діяльність. Цьому відповідає нова форма спілкування – тренінгова, яка розвиває здатність людини до пошуку нових знань, до творчості, допомагає здійснити інтелектуальний прорив, формує новий, ненасильницький світогляд. Тренінг сьогодні є незамінним елементом системи навчання і розвитку особистості, бо він спирається на досвід людини, а також допускає, що присутні на тренінгу, крім отримання нової інформації, мають можливість відразу ж використовувати її на практиці, виробляючи нові навички. Тренінги проводяться серіями впродовж 4-6 годин, що забезпечує їх мобільність у виховній роботі. Ці тренінги можна використовувати з метою морального, правового і соціального виховання. Тренінгова форма спілкування базується на партисипативному підході – тобто на методиці участі. Це означає, що вся група є активною учасницею процесу, тому учасники можуть ділитися й обмінюватися між собою знаннями й проблемами, а також разом шукати оптимальне рішення. Суттєвою перевагою методики є те, що вона дає унікальну можливість вивчити складні або емоційно значущі питання в обстановці тренінгу, а не в реальному житті. Людина ж, яка проводить заняття з групою, є тренером, а не вчителем чи вихователем у звичайному розумінні. Її роль полягає в полегшенні процесу навчання чи виховання, у тому, щоб стати посередником між новими знаннями, ідеями та групою тих, з ким працюють. Тренерська робота накладає на людину певні зобов’язання. Одна з головних тренерських цілей – створення рівних умов для всіх учасників під час тренінгу. З цією метою всі учасники тренінгу сідають на стільці, поставлені по колу. Столи не використовують, створюючи цим умови для «відкритого» спілкування. Кожен тренінг починається зі вступного блоку, який обов’язково містить у собі такі вправи, як «Вступ», «Правила», «Знайомство» і «Сподівання». Використання різноманітних технік, таких, як: мозковий штурм, робота в малих групах, вправи зі зворотним зв’язком, кероване обговорення, коло та інші, не тільки сприяє збереженню уваги й працездатності групи, але й відбиває реальні життєві ситуації, за яких може виникнути необхідність одночасного використання декількох моделей поведінки. Тренінг передбачає, що його члени самостійно визначатимуть критерії добра і зла, свою лінію поведінки, спираючись на такі етичні категорії, як совість, обов’язок, добро, почуття власної гідності, честь і т. ін. Адже моральність, духовність – це той рівень розвитку особистості й суспільства, який є консолідуючим началом, що може об’єднати людей. Останнім часом широкого розповсюдження в Україні знайшла система тренінгів, присвячених вихованню здорового способу життя, зокрема: «Сприяння просвітницькій роботі «Рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя», комплексна програма щодо здорового способу життя дітей та підлітків «Діалог». Серед методів виховної роботи, які мають подібні до тренінгу форму і завдання, є «фасилітована дискусія» тобто спрямоване обговорення, що є елементом колегіального виховання і взаємонавчання. Фасилітація (від англ. facilitation полегшення, поміч, facility – легкість, відсутність перешкод, плавність, гнучкість, доступність) – це створення сприятливих умов для здійснення тих чи інших процесів. Дискусія (від лат. discustio – розглядаю) – публічне обговорення якогось спірного питання. Отже, фасилітована дискусія – це спосіб пізнання, що передбачає таке спрямування публічного обговорення питання, яке полегшує пошук рішення, призводить до отримання певного результату – вирішення проблеми. Фасилітована дискусія складається з таких компонентів: фасилітатор (той, що веде дискусію, лідер), група (люди, які беруть участь у дискусії), стимул (тема, що викликає зацікавлення всіх присутніх), стратегія (методика проведення дискусії, що забезпечує її продуктивність), результат (висновки, узагальнення, рішення тощо). Аби оволодіти технологією фасилітованої дискусії, потрібно дотримуватися певних правил її проведення. Коротко ці правила можна викласти у вигляді вимог до фасилітатора – людини, яка веде дискусію. Він повинен: ставити запитання таким чином, щоби викликати бажання кожного висловлювати власні думки (переважно так звані «відкриті» запитання, що не мають однозначної відповіді); створювати доброзичливу атмосферу, підтримувати толерантні стосунки між дискутуючими під час обговорення; стимулювати різноманітні висловлювання, версії, інтерпретації; не критикувати і не оцінювати будь-які висловлені ідеї, навіть якщо вони несумісні з його особистою чи загальноприйнятою думкою; вибудовувати стратегію обговорення на віднайдення консенсусу, а не проголошувати «абсолютні істини»; спрямовувати обговорення, якщо воно починає відхилятися від теми, завдяки логічній послідовності запитань, прийомів гнучкого перефразування і пов’язування думок-версій, додаткових запитань на аргументацію тощо. Учасники фасилітованої дискусії повинні підтримувати доброзичливий тон обговорення, толерантно й аргументовано (а не за будь-яку ціну) доводити свої думки, не нівелювати або спростовувати інші варіанти тлумачень, що також мають право на існування. Колективна дискусія корисна тим, що навіть за умов приблизно однакової компетентності учасників тема збагачується різними ракурсами їхнього «бачення», тому що існує різниця у знаннях, характерах і темпераментах людей, індивідуальних стилях мислення, особливостях життєвого досвіду, особистісних манерах спілкування тощо. Цінність такого пізнавального процесу ще й у можливості колегіального взаємонавчання, обмінювання знаннями, інформацією, досвідом. Впровадження в педагогіку виховання компаративних методів націлює на полікультурний розвиток особистості, становлення її як людини Всесвіту.
Залучення вихованців до діяльності у клубі має певні переваги. По-перше, до шкільного клубу можна включати різноманітні спеціалізовані гуртки і секції з урахуванням формуючої мети та прагнень юнаків і дівчат. По-друге, клубна форма передбачає об’єднання вихованців у неформальну організацію і надає педагогічній роботі неофіційного, непримусового характеру. У клубі школярі можуть отримувати поради, ненав’язливі настанови або завдання щодо своєї діяльності. При добрій організації роботи у клубі вихованці проходять через усі ланки виховної роботи: від оволодіння відповідними знаннями та уміннями до набуття конкретного досвіду вчинків і поведінки людини в реальному житті. За дослідженнями соціологів, психологів, педагогів, сучасній молоді не вистачає організації молодіжного руху з власною символікою, атрибутикою, чіткою ієрархічною структурою і суворою підпорядкованістю єдиним цілям, задачам, програмам. А клуб якраз задовольняє потребу молоді в колективних формах громадської активності із супроводом молодіжної символіки й атрибутики. Виходячи з вищесказаного, можна зазначити, що кафедрою виховної роботи проводиться достатня робота в напрямку надання допомоги щодо організації виховної роботи в школах та позашкільних закладах області, проте чекають на своє вирішення такі аспекти:
Кравчук О.Ф. «РОЗУМОВА ГІМНАСТИКА» НА УРОКАХ У «Концепції розвитку загальної середньої освіти» сказано: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стрижень – розвивальна, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання, вміння для творчого вирішення проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни» [4, с.8]. Допомогти кожному впевнено будувати своє життя повинно добре розвинуте, треноване мислення, здатне до подолання найважчих життєвих випробувань. Ця публікація має за мету познайомити педагогів із різними видами вправ, які допомагають розвитку мислення дитини, дозволяють працювати якнайкраще, і місце для яких зовсім неважко знайти на будь-якому уроці. Завдання вчителя в цьому процесі – керувати і спрямовувати діяльність своїх вихованців, спираючись на знання психологічних особливостей дітей відповідного віку. Під час навчання у школі учень спирається на такі пізнавальні процеси, як увага, пам’ять, уява і мислення. Щоби не тільки засвоювати подану інформацію, а й учитися творчо її застосовувати, учневі потрібно якомога повніше реалізовувати мисленнєві дії. Тому варто зупинитися на особливостях розвитку мислення молодшого школяра. Як відомо, мислення – це узагальнене відображення дійсності, процес пізнання законів світу та їх творче використання. Що ж є характерним для мислення дітей, які щойно вступили на шлях пізнавальної діяльності? Мислення дитини безпосередньо пов’язане з його знаннями. У 6-річному віці кругозір дитини достатньо широкий. Але дитяча допитливість відправляє юного мандрівника все далі в пошуках незвіданого. Під час своєї дослідницької роботи дитина використовує різні види мисленнєвої діяльності. Наочно-дійове мислення пов’язане з реальними діями, з реальними предметами і приходить на допомогу дитині, якщо для розв’язання завдання не вистачає вражень або досвіду. Цей вид мислення є сформованим уже у 3-4 роки, і дитина впевнено ним користується. Але частіше учень початкової школи використовує образне мислення, тобто оперує не реальними предметами, а їх образами. При цьому мислення відокремлюється від конкретних дій і стає самостійним процесом. Поступово цей вид мислення ускладнюється і переходить на більш високий ступінь наочно-схематичного мислення. За його допомогою відображаються вже не окремі властивості, а найбільш важливі зв’язки і відносини між предметами та їх властивостями. Розвиток, удосконалення процесу мислення молодшого школяра виявляються в підвищенні його гнучкості, оперативності і поступовому переході до більш високого ступеня. Для розв’язання задач, що базуються на добре знайомому матеріалі, першокласники здатні користуватися словесно-логічним або понятійним мисленням, необхідною умовою для подальшого розвитку якого є включення дітей в активну мисленнєву діяльність. Процес такої діяльності обов’язково повинен здійснюватися на позитивному емоційному фоні, в атмосфері доброзичливості та спільного дослідництва. Саме такі передумови успішної діяльності можуть забезпечуватись окремими видами роботи, які умовно називають «розумовою гімнастикою». Це вправи, для виконання яких учень повинен використовувати такі мисленнєві операції, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікацію, і які сприяють розвитку розумової діяльності школярів. Правильно підібрані педагогом завдання тримають розум у напруженні, готуючи його до вирішення проблем повсякденності у подальшому житті. Отже, спираючись на психологічні дослідження, можна зробити висновок, що психічні процеси дитини в 6-7 років достатньо сформовані для розвитку мисленнєвих операцій, а період 7-10 років вважається найбільш сприятливим для розвитку словесного мислення. Це дає підстави в систему уроків включати саме вправи, що спонукають учнів до аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення тощо. Під час вивчення окремих тем ці завдання допомагають урізноманітнити матеріал і викликати зацікавленість, при систематичному й цілеспрямованому використанні – сприяють розвитку мислення дитини, тобто краще готують школяра для подальшого життя. Розглянемо на окремих прикладах вправи для розумової гімнастики, які вчитель може використовувати на уроках математики. Почнемо з хвилинок каліграфії. Поряд з тренуванням правильності написання запропонованих цифр учні можуть одержувати завдання щодо встановлення закономірності і продовження числового ряду за знайденим алгоритмом: 1, 3, 5,...,...,... 1, 2, 4, 8....,...,... 1, 4, 7,...,..., … 6, 12, 18,...,...,... 20, 18, 16,...,...,... 16, 12, 15, 11,...,...,... Поступово завдання можна ускладнювати шляхом виконання аналітичних операцій, наприклад: розглянути трицифрове число і встановити закономірність, за якою була утворена кількість десятків: 413. Діти встановлюють, що для утворення 1 (кількості десятків) треба від 4 (кількості сотень) відняти 3 (кількість одиниць) і, користуючись знайденим алгоритмом, продовжують рядок: 413, 5...3, 6...5, 7...4, 4...1, 6...4 Ось деякі завдання, які мають в основі дослідження закономірності та використання її для утворення рядків чисел: а) 253, 6...1, 4...5, 3...3 (кількість десятків є сумою кількості сотень і одиниць) б) 132, 46..., 79..., 24..., 35... (цифра, що стоїть останньою, при рахунку знаходиться між першою та другою). в) 945, ...53, ...23, ...42, ...51, ...52 (цифра, що стоїть на першому місці, є сумою двох наступних). Подібною логічною вправою можна також вважати загальновідомі «чарівні квадрати»: Їх заповнення вимагає від учня, у даному випадку, встановлення суми, до якої він буде прагнути, розставляючи числа.
На етапі закріплення вивченого матеріалу можна скористатися розумовими вправами, що вимагають від учнів дослідження за алгоритмом утворення чисел: Тема «Закріплення складу чисел першого десятка»  Тема «Табличне множення і ділення»  Тема «Додавання і віднімання в межах ста»  До розумових вправ варто віднести розв’язання ланцюжків, що не тільки тренує обчислювальні навички, а й сприяє розвитку уваги. Під час виконання завдань такого вигляду доцільно використовувати змагання між групами учнів на швидкість та правильність обчислень.  Цікаві для учнів та завжди потрібні на уроках вправи, що містять у собі можливість самоперевірки. Це сприяє формуванню в учнів уміння здійснювати самоконтроль протягом виконання роботи. Ось два приклади таких завдань (приклади можуть добиратися залежно від теми, над якою в даний час працює вчитель). Діти, виконуючи обчислення, знаходять приклади з однаковими відповідями, з’єднують їх парами, а малюнки на рукавичках або м’ячиках допоможуть уникнути помилок:  Під час вивчення теми «Порядок виконання арифметичних дій» варто для закріплення запропонувати учням таке дослідження: розставте знаки, щоб одержати правильні відповіді: 1...2...3...4...5 = 0 1...2...3...4...5 = 6 1...2...3...4...5 = 1 1...2...3...4...5 = 7 1...2...3...4...5 = 2 1...2...3...4...5 = 8 1...2...3...4...5 = 3 1...2...3...4...5 = 9 1...2...3...4...5 = 4 1...2...3...4...5 = 10 1...2...3...4...5 = 5 Вивчення алгоритму розв’язання рівнянь на знаходження невідомого від’ємника дає можливість крім звичайних тренувальних вправ впроваджувати творчі завдання, а саме, складання учнями рівнянь, що мають певні вимоги (наприклад, щоб різниця дорівнювала числу 9). У такій ситуації одразу спрацьовує елемент змагання, починається пошук варіантів, тобто вправа перетворюється на творчу роботу, підключаються емоції, і в результаті тема стає зрозумілою, покращується її засвоєння. Учні одержують можливість застосувати знання на практиці, здобути вміння оперувати вивченими алгоритмами для пошуку оптимальних шляхів розв’язання. Під час вивчення рідної мови вчитель також має великі можливості для розвитку мислення учнів. Цьому сприяють завдання, в яких для одержання результату треба аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Починати використання таких вправ варто вже під час роботи з букварем. Важливе місце в цій роботі займають загадки, кросворди, ребуси. Вони використовуються як на етапі підготовки до вивчення нового звука, так і на етапі закріплення. Хвилинки розгадування ребусів стають справжніми відкриттями для учнів і мають крім розвивальної ще й величезну емоційну спрямованість на перемогу. Але під час цієї роботи вчитель повинен ознайомити школярів з основними правилами складання ребусів (заміна, відкидання букв, розміщення малюнка). Ось деякі ребуси, за допомогою яких можуть зашифровуватися навіть теми уроків та назви текстів. О   сінні місяці: В  ласні назви:Учням, які опанували алгоритм побудови ребусів, варто запропонувати більш складне завдання: скласти ребус самостійно за існуючою закономірністю:   Цікавим для учнів є створення слів за поданим прикладом: 1) з кожного першого складу поданих слів: десять, рекорд, воля – дерево, бегемот, редиска, залізо – ..., волога, робот, народ –..., 2) з кожного з поданих слів використовуються другі склади: ручка, трава – кава, трюмо, горе –..., кіно, кора –..., 3) з першого складу першого і другого складу другого слова: бузина, моряк – буряк, пекар, журнал –…, рама, вінок –…, 4) учень має самостійно визначити, які склади взяті для утворення нового слова: пізно, ранок – нора, риска, шакал –..., кошторис, калина –.... Чудовими вправами для розвитку мислення є мовні загадки, розгадування яких неможливе без знання не тільки суттєвих ознак предметів, а й звукової структури відгадуваного слова: а) З «м» – на клумбі росте, з «р» – у воді живе (мак – рак). б) Якщо з «к» – свійська тварина, а з «л» – гілка верби (коза – лоза). в) Дерева ламає, хвилі здіймає, А як «к» в кінці додати – Буде на ланах зростати (буря – буряк). Під час роботи над реченням розумове навантаження мають такі структури:  Ці схеми учні повинні записати у вигляді речень. Такий зашифрований вислів можна використовувати і на уроках читання під час підбиття підсумку читацької діяльності або аналізу прочитаного. Своєрідним тренінгом мислення на уроках розвитку мовлення є відновлення деформованих текстів, узгодження слів у реченні, добір влучних ознак, побудова синонімічного ряду тощо. Доцільно вжита розумова гімнастика зробить урок живим, цікавим, нагадає кожному учневі, що він здолав ще одну сходинку на дорозі до чарівного світу людської мудрості. Значний інтерес у розвитку мисленнєвих процесів учнів має методика В.Едігея. Її використання під час роботи на уроках читання дає значний розвивальний ефект, удосконалює гнучкість і самостійність мислення, здатність до прогнозування, лінгвістичні здібності. Запропоновані завдання побудовані на принципі знаходження учнями спільних ознак груп предметів з одночасним відновленням деформованих слів, наприклад: ИЖІЛ АНЧАСАТ АРВАТ ОВЗКАНИ Відновивши правильну послідовність букв, діти одержують таку групу слів: лижі, санчата, трава, ковзани. Далі учням потрібно вилучити «зайве» слово, обґрунтувавши свою думку. Методика Едігея передбачає відновлення не тільки слів-іменників, подібні завдання існують і щодо інших частин мови, що надає вчителю можливість використовувати їх не тільки як розминки на уроках читання, але й під час вивчення на уроках української мови тем «Прикметник» і «Дієслово». ТИЙЗОЛО АКВАЄГ СКИБЛУЧИЙ УКАСЄ ВАЯРСИЙК УДУКАДЕЧК ЗООРЕ РЖЕТСЕЕ Крім анаграм В.Едігей пропонує у своїх посібниках систему «Уроків мислення», елементи з яких учителю легко включити в будь-який урок у вигляді задачі, розминки, гри. Ось деякі з них:   С Т Л Л І Л С С Ь Ц Ц Е СТІЛЕЦЬ Сприяють формуванню свідомого читання і розвитку гнучкості мислення вправи, що потребують вибору та обґрунтування відповіді, тобто завдання у вигляді тестових запитань:
а) вудку, б) санчата, в) ковзани. 2. Катруся вийшла на город і побачила рівненькі грядки моркви, цибулі, часнику. Вона взяла сапу і почала виполювати... а) моркву, б) бур’ян, в) часник. Для успішного виконання такої роботи учень повинен проаналізувати ситуацію і запропонувати власну думку щодо пропущених слів. Важливе значення при цьому набуває захист, обґрунтування свого твердження. Комплексними, логічно навантаженими можуть стати і найпростіші розминки: 1) які тварини сховались у словах? КОРОВАЙ, КОЗАК, ЛИСТОПАД, ШПАКІВНЯ (корова, коза, лис, шпак) 2) збери назви тварин і рослин, пам’ятаючи, що кожне наступне слово починається з останньої букви попереднього. Сорокананасоснабрикособака зайчикедромашкавокадодудятел 3) прочитай пірамідку і знайди серед слів іменники, прикметники, дієслова: дім доля дивна джерело дзенькнув джебоніти державний демонстрація Крім розглянутих вище завдань, запропонованих для використання з певної теми або на певному уроці, існує низка вправ, доречних на будь-якому уроці й навіть під час відпочинку. Ось деякі з таких завдань:
Яку страву приготувала Попелюшка? (юшку) Що зробив із квітів Барвінок? Хто б’є в барабан? 2.Вибрати пару для слова за зразком: сад – яблуня город – (грядки, помідори, сторож) ліс – (дорога, береза, мурашки) школа – учні магазин – (продавець, товар, покупець) кінотеатр – (екран, глядачі, фільм) 3. За допомогою кросвордів з ребусами цікавим і неважким стає засвоєння часових понять.  4  . А про ознаки надходження осені учням підкажуть такі схеми: 5. Знайдіть спільну назву кожній парі слів. Наприклад. Шафа, стіл – меблі; Франція, Італія –...; Дуб, береза –...; Київ, Донецьк –...; вівторок, четвер –...; Симоненко, Олесь –...; субота, неділя –...; Дніпро, Волга –.... 6. Як відомо, деякі слова, у тому числі і прикметники, можуть бути застосовані як у прямому, так і в переносному значенні. Знайдіть спільну ознаку до кожної групи з трьох іменників. Наприклад. Хліб, клімат, подушка – спільна ознака «м’який». Пиріг, поцілунок, сон –...(солодкий). Рейка, воля, дисципліна –...(залізна); Клен, малюк, парик –...(кучерявий). 7. Запитання на кмітливість. Два хлопчики зустрілися біля дверей і ніяк не можуть розійтися. Хто з них повинен дати дорогу, якщо відомо, що одному з них 5 років, а другому – 7? (Дає дорогу той, хто вихованіший). Якою рукою зручніше розмішувати цукор у склянці? (Зручніше це робити ложкою). Горобчик прокинувся о 9 ранку. Коли він ліг спати, якщо проспав усього 4 години? (о 5 ранку). Яку пташку нагадує поганий співак? (Півня). Якщо з-під тину видно 6 пар конячих ніг, то скільки цих тварин на подвір’ї? (3). Дід, баба, онучка, Жучка, кішка та мишка тягнули-тягнули і нарешті витягнули ріпку. Скільки очей дивилося на ріпку? (12 очей). Коваль підкував трійку коней, вбиваючи в кожну підкову по два цвяхи. Скільки цвяхів знадобиться ковалю? (24 цвяхи). 8. Проаналізуйте зв’язок між словами однієї з частин рівності і знайдіть пропущене слово або словосполучення. Земля – небо = людина – ... (птах); підлога – стеля = стіна – ... (інша, протилежна стіна); підлога – ... = стіл – скатертина (килим); обличчя – портрет = природа – ... (пейзаж); кіт — 4 =... — 8 (павук); машина – ... = людина – серце (мотор). Дуже цінні завдання інтегративного характеру. Інтегрований зміст питань, об’єднання в одному завданні різних галузей знань є логічним виявом реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні. Саме вони найефективніше допомагають розв’язати проблему уточнення та збагачення конкретних уявлень учнів про навколишню дійсність (людину, природу, суспільство), на їх основі відбувається формування понять, спільних для різних навчальних предметів. Користуючися запропонованими завданнями та самостійно добираючи вправи для «розумової гімнастики» на уроках, учитель спрямовує учнів на пошукову діяльність, неординарний, нетрадиційний підхід та творче застосування набутих на уроках знань і вмінь. І, врешті-решт, систематичне використання запропонованих завдань у навчально-виховному процесі допоможе вчителю розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення. Література:
|
Схожі:
|
Таврійський вісник освіти Засновник: Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ... Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі... |
|
І. В. Тараненко // Економічний вісник національного гірничого університету.... Тараненко І. В. Удосконалення товарної структури експорту як фактор підвищення конкурентоспроможності країн / І. В. Тараненко //... |
А. С. Гарбадин // Гілея: науковий вісник. К., 2011. т. Вип. 46. С. 583-591 Гарбадин А. С. Політична форма вияву інакшості в екзистенціалізмі Жана-Поля Сартра та Альбера Камю через співвідношення свободи,... |
|
Н. В. Ворошилова Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського У ценопопуляціях рослинних серійних ( як і будь яких) угруповань екоелементи є елементарними одиницями їхньої екологічної диференційованості... |
ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ З РЕЛІГІЙНИМ КОМПОНЕНТОМ ЯК ФРАЗЕОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ Оніщенко Юлія Олександрівна, Таврійський державний університет, аспірант, тел.: 0501848658, м. Херсон, вул. Ушакова 91, кв. 1 yılan7708@rambler... |
|
«Діяльність волонтерських центрів психологічної служби як інноваційна... Ихологи загальноосвітніх навчальних закладів, НВК, навчальних закладів інтернатного типу та професійно-технічних навчальних закладів,... |
Наукових праць Циверенко Ганни Павлівни Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2013. №2. С. (подано до друку) |
|
Г.І. Богославець // Педагогічний вісник. 2006. №2. С. 7-10 КАТАЛОГ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ВИДАНЬ ВИКЛАДАЧІВ КАФЕДРИ ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ І ПЕДАГОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ |
МАРКЕТИНГОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Маркетинговий менеджмент. Методичні вказівки до практичних занять для студентів економічних спеціальностей. – Таврійський державний... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua