А. В. Єфименко Комп'ютерна верстка і дизайн


Скачати 4.15 Mb.
Назва А. В. Єфименко Комп'ютерна верстка і дизайн
Сторінка 4/26
Дата 18.05.2013
Розмір 4.15 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
§ 3. Установи виконання покарань

Установи виконання покарань — це такі організації, які безпосеред­ньо і виключно здійснюють виконання конкретних видів кримінальних покарань. Установами виконання покарань є: арештні доми, криміна­льно-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії).

У межах, визначених законом, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, війскові частини, гаупт­вахти і дісциплінарний батальйон.

З наведеного визначення випливає, що оскільки виключною діяль­ністю виправних, виховних установ та арештних домів є виконання

33

відповідних кримінальних покарань, то вони в повному обсязі належать до установ виконання покарань. Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарні батальйони здійснюють різні функції та завдання, серед яких є виконання деяких видів криміналь­них покарань. Тому ці органи не є установами виконання покарань.

До того ж органи та установи виконання покарань утворюються Департаментом; що стосується військових частин, гауптвахт і дис­циплінарних батальйонів, то вони утворюються Міністерством оборо­ни України.

Зупинимось докладніше на кожному з видів установ виконання по­карань та інших органах, які виконують деякі види кримінальних по­карань.

Арештні доми — це вид установ виконання покарань, у яких засуд­жені відбувають покарання у виді арешту. Оскільки цей вид покарання полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції (ст. 60 КК України), то в арештних домах створюються умови для забезпечення фізичної ізо­ляції засуджених від зовнішного світу та оточуючих. Умови тримання в арештних домах повинні відповідати режимним вимогам відбування цього покарання та забезпечувати роздільне тримання окремих кате­горій засуджених, нагляд за ними, а сам арештний дім мати необхідну матеріально-технічну та побутову базу.

Вимоги до створення та внутрішньої і просторової організації арештних домів встановлюються законодавством.

В арештних домах тримаються повнолітні особи, а також непо­внолітні, яким на момент постановлення вироку виповнилося шістнад­цять років і які засуджені за злочини невеликої тяжкості.

Кримінально-виконавчі установи — це вид установ виконання по­карань, в яких засуджені відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Діяльність з виконання вказаного покарання є основ­ним завданням цих установ. Ці установи займають центральне місце у системі установ виконання покарань. Пояснюються це тим, що пока­рання у виді позбавлення волі має широке застосування судами України, а також залишається одним з найефективніших покарань. У криміна­льно-виконавчих установах утримується переважна кількість засудже­них до позбавлення волі.

Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-ви­конавчі установи відкритого типу (виправні центри) і кримінально-ви­конавчі установи закритого типу (виправні колонії).

Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього та максимального рівнів безпеки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на ко­лонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

34

Існування кримінально-виконавчих установ різних видів обумовле­но реалізацією вимоги закону про роздільне тримання засуджених до позбавленя волі (ст. 92 КВК України). Ця вимога спрямована на забез­печення ізоляції, запобігання негативному впливу, який може справи­ти на засудженого вперше особа, яка вже відбувала покарання, для досягнення максимального педагогічного ефекту від покарання та для створення оптимальної системи кримінально-виконавчих установ. Роздільне тримання різних категорій засуджених дозволяє диферен­ційовано застосовувати засоби і методи виправлення і ресоціалізації.




З загальними умовами тримання


Для зручності сприйняття наведемо схему видів кримінально-вико­навчих установ.

Кримінально-виконавчі установи мають статус юридичних осіб зі всі­ма правами та обов'язками, які передбачає закон для юридичної особи.

Організаційна та просторова структура кримінально-виконавчих установ встановлюється КВК України та нормативними актами Депар­таменту. Ці установи будуються за типовими проектами. В криміналь­но-виконавчих установах виділяються дві ізольовані зони: житлова — для мешкання засуджених; виробнича — для роботи засуджених. В свою чергу житлова зона поділяється на наступні дільниці: карантину, діаг-ностіки і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. Ці дільниці ізолюються одна від одної. Види дільниць без­посередньо залежать від рівня безпеки колонії.

В житлових зонах розміщуються гуртожитки, 'їдальні, бібліотеки, кімнати психоемоційного розвантаження, приміщення для навчання,

35

медична частина, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, кабінети для начальника установи, його заступників та інші приміщення та частини, необхідні для забезпечення діяльності ус­танови та життєдіяльності засуджених.

На території установи обладнуються приміщення камерного типу і дисциплінарного ізолятора.

Житлова зона відокремлюється від виробничої коридорами, які про­глядаються. Коридорами також відокремлюються приміщення камер­ного типу та дисциплінарного ізолятора. Між житловою та виробничою зонами обладнуються приміщення контрольно-перепускних пунктів та кімнати для обшуку та переодягання засуджених.

У будинку, де розташований контрольно-перепускний пункт для пропуску персоналу на територію установи, обладнуюються кімнати для проведення побачень, приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей.

За межами установи, як правило, розташовуються склади продо­вольства, речового майна, паливно-мастильних матеріалів, гаражі, ап­теки та інші приміщення.

Нормативними актами Департаменту, зокрема Правилами внут­рішнього розпорядку, встановлюються правила та вимоги до обладнан­ня гуртожитків у колоніях і центрах, приміщень камерного типу та дис­циплінарних ізоляторів.

Внутрішнє обладнання установ також залежить від рівня безпеки конкретної кримінально-виконавчої установи.

Кримінально-виконавча установа має певну організаційну структу­ру. Очолює установу начальник, який має заступників. Начальник здійснює загальне управління установою, виконує розпорядчі, адмі­ністративні, господарські та інші функції. Заступники начальника ке­рують визначеними для них начальником установи окремими ділянка­ми роботи, а також виконують функції начальника установи у разі його відсутності.

Кримінально-виконавча установа має відділи - оперативний відділ, відділ нагляду і безпеки, відділ по контролю за виконанням судових рішень, відділ соціально-психологічної роботи, відділ охорони, інтен­дантську та медичну служби. Вказані відділи очолюють відповідні на­чальники. Кожен з відділів організує та виконую конкретний сегмент роботи із засудженими, спрямований на досягнення завдань, які стоять перед кримінальним покаранням та кримінально-виконавчим законо­давством, а також на забезпечення належного виконання кримінально­го покарання.

Начальник кримінально-виконавчої установи має чергового поміч­ника начальника установи, який сприяє та допомагає начальнику кримінально-виконавчої установи у виконанні його обов'язків.

36

Організаційною ланкою, яка має найбільше навантаження, є на­чальники відділень соціально-психологічної служби. Ці посадові осо­би очолюють колективи засуджених та проводять з ними індивідуальну та загальну роботу, метою якої є виправлення та ресоціалізація засудже­них. Серед посадових осіб кримінально-виконавчої установи є контро­лери, інспектори, молодші інспектори.

Як вже вказано, кримінально-виконавчі установи поділяються на виправні колонії та виправні центри.

Виправні колонії — це кримінально-виконавчі установи, які вико­нують покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічного

позбавлення волі.

Стаття 18 КВК України встановлює класифікацію засуджених до поз­бавлення волі за видами кримінально-виконавчих установ. Розподіл та направлення засуджених до відповідної установи здійснює Департамент. Виховні колонії — це кримінально-виконавчі установи, які викону­ють покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засу­джених неповнолітніх, їх організаційна та просторова побудова відпо­відає тим режимним вимогам, які властиві установам цього виду.

Виправні центри виконують покарання у виді обмеження волі стосов­но осіб, засуджених за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджених, яким цей вид покарання призначено у зв'язку з заміною невідбутої частини покарання більш м'яким та за ухилення від покаран­ня, не пов'язаного з позбавленням волі (статті 82, 389 КК України).

Дисциплінарні батальйони призначені для виконання покаран­ня у виді тримання засуджених військовослужбовців строкової служ­би в дисциплінарному батальйоні. Військові частини та гауптвахти виконують покарання у виді позбавлення військового, спеціально­го звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службового обме­ження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, покарання у виді арешту з утриманням засуджених на га­уптвахтах, а також здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випро­буванням. Організація і діяльність цих установ визначається Мініс­терством оборони України.

§ 4. Взаємодія органів та установ виконання покарань

з іншими органами держави, підприємствами

та установами

Реалізуючи цілі кримінального покарання та завдання, які стоять перед кримінально-виконавчим законодавством і виконанням покаран­ня, кримінально-виконавчі установи взаємодіють з багатьма органами

37

держави, підприємствами та установами. Зумовлено це насамперед тим, що у своїй діяльності кримінально-виконавчі установи стають учасни­ками різноманітних правовідносин.

Відповідно до правовідносин, учаниками яких є кримінально-вико­навчі установи, можна виділити такі групи форм їх взаємодії з органа­ми держави, підприємствами та установами.

1. Кримінально-процесуальні правовідносини — взаємодія з орга­нами дізнання, слідства та суду. Взаємодія з органами слідства та дізнан­ня перебуває у сфері тримання осіб, щодо яких застосований запобіж­ний захід у виді взяття під варту, органи слідства та дізнання допомага­ють кримінально-виконавчим установам у вивченні особи засудженого, причин та умов, що сприяють вчиненню злочину.

Діяльність органів та установ виконання покарань пов'язана з діяль­ністю судів. На підставі визначеного судом виду та розміру кримінального покарання Департамент здійснює розподілення засуджених за видами кримінально-виконавчих установ та інформує суд про місце відбування засудженим покарання, а також про будь-які подальші переміщення за­суджених з однієї установи до іншої або про їх дострокове звільнення. Взаємодія можлива також з приводу необхідності зміни, перегляду та скасування вироку суду або встановлення адміністративного нагляду за засудженим.

2. Наглядові правовідносини — взаємодія з органами внутрішніх
справ щодо встановлення та здійснення адміністративного нагляду, а
також з органами прокуратури. У разі встановлення адміністративного
нагляду на підставі матеріалів кримінально-виконавчих установ ці ус­
танови направляють постанову суду про встановлення адміністратив­
ного нагляду для виконання органу внутрішніх справ за обраним підна­
глядним місцем проживання удень звільнення такої особи.

Кримінально-виконавчі установи підлягають нагляду з боку органів прокуратури. Прокуратури з нагляду за додержанням законів при вико­нанні судових рішень проводять перевірки відповідності закону діяль­ності органів та установ виконання покарань.

  1. Взаємодія з територіальними органами внутрішніх справ і цент­
    рами зайнятості населення з питань підготовки засуджених до звіль­
    нення та надання допомоги в трудовому та побутовому влаштуванні
    особам, які звільнені з місць позбавлення волі.

  2. Господарські правовідносини — взаємодія з фізичними та юри­
    дичними особами з метою отримання прибутку від господарювання для
    забезпечення діяльності відповідної кримінально-виконавчої установи.

38
Нагляд і контроль за виконанням

кримінальних покарань.

Участь громадськості у виправленні

і ресоціалізаціі засуджених

Законність - один з головних принципів діяльності держави (ст. З Конституції України). Для її забезпечення в процессі виконання кримі­нальних покарань здійснюється:

  1. прокурорський нагляд;

  2. відомчий контроль та перевірка виконання планових заходів;

  3. контроль органів державної влади;

  4. громадський контроль.

Прокурорський нагляд. Згідно з Законом України «Про прокуратуру» на цей орган покладається функція нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при засто­суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які признача­ються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим зако­нодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особа­ми в цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. Така діяльність здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами (ст. 22 КВК України). Зокрема, контролюється:

  1. додержання законів про недоторканність особи, соціально-еко­
    номічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і
    гідності;

  2. відповідність актів органів та установ, які виконують кримінальні
    покарання, вимогам Конституції України та чинним законам.

Перевірки проводяться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності підстав — також з власної ініціативи прокурора. Прокурату­ра не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втру­чається в оперативну діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

39

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосу­ванням законів прокурор має право:

  1. безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану поса­
    ду, входити в приміщення органів державної влади, підприємств, уста­
    нов та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи
    приналежності, до військових частин, установ без особливих перепус­
    ток, де такі запроваджено;

  2. мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведен­
    ня перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять
    конфіденційну інформацію, письмово вимагати подання в прокурату­
    ру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних
    довідок;

  3. вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, на­
    кази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан закон­
    ності і заходи щодо її забезпечення;

  4. вимагати від керівників та колегіальних органів проведення пе­
    ревірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних установ,
    організацій та інших структур, а також виділення спеціалістів для про­
    ведення перевірок;

  5. викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або
    письмових пояснень щодо порушень закону.

Для виявлення порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

  1. у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, поперед­
    нього ув'язнення, установи, де засуджені відбувають покарання, уста­
    нови для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що
    там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці осо­
    би затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи
    примусового характеру;

  2. перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адмі­
    ністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати
    або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від
    посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

  3. порушувати в установленому законом порядку кримінальну спра­
    ву, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне
    правопорушення;

  4. давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

  5. вносити подання до державних органів і посадовим особам про
    усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

  6. звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів
    громадян, держави.

Прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях утримання затриманих, попереднього ув'язнення,

40

позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового ха­рактеру.

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку і умов тримання затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких застосовано заходи примусового характеру, є обов'язкови­ми. Вони виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визна­чені прокурором терміни. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність. Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом проку­рора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Схожі:

І ЛЮЧЕК ЮРІЙ ФЛАВІАНОВИЧ
Національний університет водного господарства та природокористування, магістр з екології. З 26. 09. по 11. 12. 2006 року – курси...
20. Методика навчання технології опрацювання графічних даних. Комп'ютерна...
Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи...
Дисципліна "Комп'ютерна схемотехніка" є однією з найважливіших дисциплін...
Тому "Комп'ютерна схемотехніка" є саме тою дисципліною, матеріал якої має підготувати студентів не тільки до розробки складних цифрових...
Долина=Dolyna : інформ буклет / текст Володимир Смолій; пер на англ....
Література про Долинщину” подає відомості нових надходжень у фонди Долинської центральної районної бібліотеки у 2012 році. Література...
Технологія опрацювання графічних даних
Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т д.) за допомогою комп'ютера
Основи комп’ютерної грамотності комп’ютерна графіка
Звертатись: вул. Набережна Леніна, 18 Центр консалтингу Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля
КОНСПЕКТ УРОКУ ТЕМА: Верстка бланку ділового листа
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: інструкція по лабораторній роботі, персональний комп’ютер з програмою Page Maker
КОНСПЕКТ УРОКУ ТЕМА: Верстка бланку ділового листа
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: інструкція по лабораторній роботі, персональний комп’ютер з програмою Page Maker
Урок 1 Тема уроку. Продукти харчування, їх склад
...
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН з предмета «Інформатика і комп’ютерна...
Засоби створення електронного документа. Автоматизація введення інформації в комп'ютер
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка