Cудова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність

Скачати 0.69 Mb.

Назва	Cудова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність
Сторінка	6/6
Дата	13.03.2013
Розмір	0.69 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6

14. Звернення вироків до виконання

Відповідно до ст. 404 КПК вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який його постановив, не пізніше, ніж через 3 доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Апеляційні суди повідомили, що суди відповідно до вимог закону звертають вироки до виконання, направляють розпорядження, копії вироків тому органу, на який покладено обов’язок виконати вирок. Проте у справах про злочини неповнолітніх іноді відсутні підтвердження про прийняття вироків до виконання. Наприклад, немає таких підтверджень у Львівській області у справах неповнолітніх Л. і Ш., засуджених Кам’янсько-Бузьким районним судом за ч. 3 ст. 185 КК; Г., засудженого Дрогобицьким міським судом за ч. 1 ст. 185 КК; С., К., засуджених Старосамбірським районним судом за ч. 2 ст. 296 КК, та інших.

15. Відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, за невиконання обов’язків щодо виховання дітей

Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей є однією з причин, що призводить до вчинення неповнолітніми правопорушень. У 2002 р. судами накладено адміністративні стягнення за ухилення батьків від виховання неповнолітніх дітей на 12 569 осіб, що на 11,7 % більше, ніж у попередньому році. На 5667 осіб накладено штраф на загальну суму 258 тис. 47 грн., але стягнуто всього 42 тис. 428 грн.

16. Усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми

За статистичними даними, у 2002 р. майже в усіх справах про злочини неповнолітніх слідчі органів МВС вносили відповідно до ст. 231 КПК подання про вжиття заходів для усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів. Так, за звітом форми № 1 СЛ «Про роботу органів слідства та дізнання» слідчі органів МВС надіслали прокурору для направлення до суду 17 167 справ з обвинувальним висновком про злочини неповнолітніх. У цих справах слідчими було внесено 17 159 таких подань.

Відповідно до ст. 232 КПК суд, за наявності на те підстав, виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, і вимагає вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути винесено також при виявленні судом порушень прав громадян та інших випадків, якщо суд визнає це за необхідне. Не пізніше ніж у місячний строк за окремою ухвалою (постановою) має бути вжито заходи і про результати повідомлено суд, який виніс окрему ухвалу (постанову). У разі залишення посадовою особою окремої ухвали (постанови) без розгляду, суд повинен вжити заходів, передбачених статтями 254—257 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП), і притягнути винного до відповідальності за ст. 1856 цього Кодексу.

У постанові Пленуму Верховного Суду від 26 червня 1981 р. № 5 міститься роз’яснення про те, що суди зобов’язані суворо виконувати вимоги статей 23, 232 КПК (ретельно виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми, гостріше реагувати на них шляхом винесення окремих ухвал (постанов), домагаючись усунення виявлених недоліків). У постанові також наголошено на необхідності підвищити якість окремих ухвал (постанов).

Однак дані узагальнення свідчать про те, що суди багатьох областей дуже рідко виносять у порядку ст. 232 КПК окремі ухвали (постанови). У 2002 р. жодної окремої ухвали чи постанови не винесли суди Волинської і Житомирської областей, хоча було розглянуто з постановленням вироку відповідно 224 і 359 кримінальних справ про злочини неповнолітніх. У деяких областях суди виносили окремі ухвали (постанови) лише в поодиноких випадках. Так, суди Хмельницької області у 2002 р. розглянули 267 справ з постановленням вироків щодо неповнолітніх, які вчинили злочини. Але за розглянутими справами винесено лише одну окрему постанову. Рідко виносили окремі ухвали чи постанови у порядку ст. 232 КПК суди Дніпропетровської, Івано-Франківської, Рівненської, Сумської, Харківської та інших областей. Слід зазначити, що негативно на стан роботи судів щодо виявлення причин та умов, які сприяли вчиненню неповнолітніми злочинів, впливає відсутність відповідних показників у судовій статистиці. Виконання суддями зазначених вимог закону контролюється не в усіх судах.

Окремі постанови та ухвали суди виносили в основному з питань про: усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину; порушення норм кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства та під час розгляду справи нижчестоячим судом; усунення умов, що негативно впливали на виховання неповнолітнього; порушення прав неповнолітнього обвинуваченого на захист.

Так, Шепетівський районний суд Хмельницької області у кримінальній справі щодо неповнолітнього Г., 1985 року народження, обвинуваченого за ч. 1 ст. 125 КК, встановив, що той разом з іншими підлітками 1 жовтня 2001 р. приблизно о 13-й годині, прогулюючи шкільні уроки, після розпиття біля школи спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, через особисті неприязні взаємини умисно заподіяв неповнолітньому Я. тілесні ушкодження. Раніше Г. також без причин пропускав шкільні заняття, пиячив, на подвір’ї школи неодноразово затівав конфлікти з учнями, які були переведені з інших шкіл, але через безконтрольність з боку дирекції школи щодо нього не було вжито відповідних заходів впливу. З метою попередження умов, які сприяли вчиненню правопорушень серед учнів школи, суд виніс окрему постанову на адресу Шепетівського районного відділу освіти для відповідного реагування.

За фактами порушення норм кримінально-процесуального законодавства органами досудового слідства під час розслідування кримінальних справ суди також виносили окремі ухвали (постанови). Так, із цих підстав Апеляційний суд Черкаської області в окремій ухвалі у кримінальній справі за обвинуваченням П. за ч. 1 ст. 286 КК (порушення правил безпеки дорожнього руху) зазначив, що з метою приховати порушені строки слідства слідчий неодноразово за надуманими мотивами виносив постанови про зупинення попереднього слідства, при цьому було визнано безпідставними посилання слідчого на положення ч. 3 ст. 206 КПК (через невстановлення особи, яка вчинила злочин), оскільки на момент порушення кримінальної справи були відомі всі учасники дорожньо-транспортної пригоди. Для реагування на грубі порушення кримінально-процесуального закону під час розслідування зазначеної кримінальної справи Апеляційний суд надіслав ухвалу керівництву УМВС у Черкаській області.

У деяких випадках винесення окремих постанов та ухвал не завжди буває ефективним і сприяє досягненню мети. Значна частина винесених судами окремих ухвал (постанов) має формальний характер, не містить конкретизації явищ, що призвели до вчинення злочину. Крім того, в окремій ухвалі бажано було б зазначати конкретні пропозиції, спрямовані на усунення недоліків і упущень щодо виховання неповнолітніх.

Так, Дебальцевський районний суд Донецької області 16 квітня 2002 р. виніс окрему постанову у справі за обвинуваченням З., засудженого за крадіжку двигунів. Окрему постанову направлено на адресу міського голови у зв’язку з «байдужим ставленням до долі засудженного» з боку вчителів середньої школи № 6 та Дебальцевського органу внутрішніх справ у справах неповнолітніх, через неправомірну поведінку неповнолітнього. Постанова виявилася формальною, відповіді на неї не надійшло.

За недоліки при винесенні постанов (ухвал) слід визнати: не досить чітке викладення обставин справи, з приводу яких винесено окрему постанову (ухвалу); посилання в постанові на факти, які належним чином не були перевірені судом; винесення постанови не на адресу тих органів, організацій та службових осіб, які відповідають за встановлені у справі порушення закону; ненаправлення взагалі винесених судами окремих постанов адресатам, а також відсутність контролю з боку судів за виконанням постанов про вжиття необхідних заходів для усунення причин та умов, які призвели до вчинення злочину.

Наприклад, Артемівський міський суд Донецької області у справі неповнолітніх Т. та З., які були засуджені 4 червня 2002 р. за крадіжку кришок каналізаційних люків з території пансіонату «Вогник», встановив, що причинами вчинення ними злочину був низький рівень виховної роботи у школі-інтернаті, де навчалися засуджені, слабка виховна робота відділу народної освіти щодо підлітків з проблемних родин. У постанові також було порушене питання про неналежну охорону державного майна охоронцями пансіонату «Вогник». Суд звернувся до адміністрації пансіонату, міського відділу освіти, школи-інтернату про вжиття відповідних заходів реагування. Але відповіді від зазначених установ не надійшло, оскільки окрема постанова суду не була надіслана адресатам.

У деяких випадках суди направляли окремі постанови про виявлені порушення закону під час розслідування кримінальних справ на розгляд тих службових осіб, які їх допустили, а тому отримували відписки. Так, Сніжнянський міський суд Донецької області неодноразово виявляв факти фальсифікації при підготовці процесуальних документів з боку працівників міського відділу внутрішніх справ, але суд реагував лише окремими постановами на адресу начальника цього міського відділу міліції, які не дали жодних результатів. Зокрема, при розгляді кримінальної справи за звинуваченням Х. за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК Сніжнянський міський суд виявив істотні порушення норм КПК, несвоєчасне реєстрування злочинів, приховування первинних матеріалів огляду місця пригоди, про що було повідомлено начальника Сніжнянського міського відділу міліції УМВС у Донецькій області. Надійшла його відповідь про те, що під час службової перевірки зазначені факти не підтвердилися. Суд не відреагував на таку відписку, хоча повинен був направити відповідні матеріали прокуророві для перевірки і вжиття заходів для усунення порушень законності під час проведення дізнання та досудового слідства або довести до відома про наявні порушення законності УМВС у Донецькій області.

Судам необхідно забезпечити суворий контроль за виконанням окремих ухвал (постанов) про вжиття необхідних заходів щодо усунення виявлених у кримінальних справах порушень закону, причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів. За даними апеляційних судів, у багатьох місцевих судах такої системи належного контролю ще не налагоджено. Суди також повинні мати на увазі, що в разі залишення службовою особою без розгляду окремої ухвали (постанови) або невжиття заходів для усунення зазначених у ній порушень закону слід вирішувати питання про притягнення такої службової особи до відповідальності за ст. 1856 КпАП.

17. Запровадження спеціалізації суддів з розгляду справ щодо злочинів, вчинених неповнолітніми

Причинами порушення вимог закону під час провадження справ щодо неповнолітніх є недосвідченість слідчих і суддів (деякі з них досконально не володіють специфікою розслідування і розгляду кримінальних справ цієї категорії), їхня перевантаженість в роботі, тяжіння до спрощення процесу та нехтування вимогами закону щодо забезпечення підвищеної правової захищеності неповнолітніх. Тому важливо запровадити спеціалізацію суддів щодо розгляду справ про злочини, вчинені неповнолітніми. У «Пекінських правилах» (пр. 22.2) міститься рекомендація підбирати персонал органів правосуддя з врахуванням різних категорій неповнолітніх, які вступають у контакт із системою правосуддя, а також докладати зусиль для забезпечення справедливого представництва жінок і національних меншин в органах правосуддя у справах неповнолітніх.

Статтею 6 Закону від 24 січня 1995 р. передбачено, що справи неповнолітніх, які вчинили злочини, розглядаються в судах спеціально уповноваженими для цього суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах неповнолітніх. Йдеться про те, що у зазначених суддів є певний досвід роботи, вони постійно підвищують свій професійний рівень не лише з питань права, а також педагогіки та психології. Але судова практика свідчить, що не завжди є можливість забезпечити в конкретному суді необхідну кількість суддів, які можуть залучатися до розгляду справ про злочини неповнолітніх. Усунути цей недолік, що негативно впливає на якість розгляду справ про злочини неповнолітніх, можна шляхом створення спеціалізованих судів щодо неповнолітніх. До створення таких судів доцільно рекомендувати головам місцевих та апеляційних судів видати накази, згідно з якими судді, які мають досвід роботи не менше 3 років, спеціалізувались би на розгляді кримінальних справ зазначеної категорії.

Необхідною є також спеціалізація слідчих органів внутрішніх справ, на яких відповідно до ст. 112 КПК покладено обов’язок здійснювати провадження досудового слідства в усіх справах про злочини неповнолітніх. Слідчим цих органів необхідно дотримуватися вимог закону щодо забезпечення неповнолітнім права на захист, позбутися практики допиту як свідків неповнолітніх, стосовно яких провадиться досудове слідство.

Розслідування та розгляд справ щодо неповнолітніх осіб мають здійснювати найбільш кваліфіковані та досвідчені слідчі і судді. Уся діяльність органів досудового слідства і суду з розслідування та розгляду справи неповнолітнього повинна мати виховне запобіжне значення.

* * *

Мета узагальнення з вищезазначеної проблеми — дослідження щодо застосування судами чинного законодавства, яким передбачена відповідальність неповнолітніх за вчинені злочини, виявлення при цьому складних питань у судовій практиці та з’ясування можливих шляхів для їх вирішення.

В узагальненні звернено увагу на те, що вперше неповнолітній стикається із законом при спілкуванні з представниками органів внутрішніх справ, і тому на них покладається важливий обов’язок продемонструвати, що держава охороняє права та законні інтереси фізичних та юридичних осіб і що кожний, хто вчинив злочин, буде притягнутий до відповідальності і нестиме тягар покарання. Водночас представники органів дізнання і досудового слідства мають переконливо довести неповнолітньому, який оступився, що держава в особі представника правоохоронних органів та судді зацікавлена насамперед у тому, щоб він став на шлях виправлення, що держава поважає його права і забезпечує їх, щоб неповнолітня особа отримала переконливий виховний потенціал, який би дав їй можливість усвідомити, що вона має жити за правилами, які встановлені суспільством, критично поставитися до своїх дій і стати на шлях виправлення.

Cтан злочинності неповнолітніх за 1998—2002 рр. (за даними МВС)
Кількість неповнолітніх, засуджених у 1992—2002 рр.

Судова палата у кримінальних справах
Верховного Суду України
Управління узагальнення судової практики
та аналітичної роботи з питань застосування законодавства
Верховного Суду України

No documents found

1 2 3 4 5 6

Схожі:

ВИХОВНА ГОДИНА Молодий єпископ Валентин, бачачи страждання закоханих, вінчав їх таємно. Про порушення імператорського наказу довідалися законники....	Тема: Особливості провадження в справах про злочин неповнолітніх Ця робота є власністю HALLBOOKS. NET і надається для вільного ознайомлення. (замовляйте повну версію)
Адміністративна відповідальність неповнолітніх у віці від 16 до 18 років ...	НАКА З Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на заяви,...
"Кримінальна відповідальність за хуліганство" Відмежування хуліганства від суміжних злочинів (судова практика у справах про хуліганство)	Міністерство надзвичайних ситуацій України МНС України при проведенні пожежно-технічних розслідувань, перевірок заяв, повідомлень та іншої інформації про пожежі та злочини,...
Заходів і завдань Програми щодо забезпечення реалізації державної... Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту; центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; відділ освіти; служба у справах неповнолітніх;...	Заходів і завдань Програми щодо забезпечення реалізації державної... Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту; центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; відділ освіти; служба у справах неповнолітніх;...
Заходів і завдань Програми щодо забезпечення реалізації державної... Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту; центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; відділ освіти; служба у справах неповнолітніх;...	Заходів і завдань Програми щодо забезпечення реалізації державної... Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту; центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; відділ освіти; служба у справах неповнолітніх;...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання