БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
|
|
Скачати 6.62 Mb.
|
 Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности.— М.: Междунар. отн., 1998. — С. 20. 2 Алексеев С.С. Право на пороге третьего тысячелетия: Некоторые тенден ции мирового правового развития — надежда и драма современной эпохи. — М.: Статут, 2000. — С. 52. 100 X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО 101 в аспекті культурно-історичного розвитку і впливу глобальних правових ідей, з погляду особливостей правової системи в цілому (її устрій і механізм функціонування органів юстиції), правової освіти і учасників правового обороту, основних процесуальних принципів (принципів судочинства) і джерел права. Зрозуміло, список вищенаведених критеріїв не є вичерпним, і для окремих сфер правового регулювання можна виділити й інші відмінні риси і тим самим збільшити кількість критеріїв вже існуючих правових сімей або формувати їх інакше, групуючи критерії за іншим принципом1. Крім того, принципове значення має та обставина, що, як правило, серед основних критеріїв класифікації правових систем мають місце як загальноцивілізаційні, так і суто правові чинники. Проте з приводу пріоритетності цих чинників відсутня єдність поглядів. Якщо на думку X. Коха, У. Магнуса, П. Вінклера фон Моренфельса, пріоритетними є загальноцивілізаційні чинники, то С.С. Алексеев при класифікації правових систем пріоритет віддає критеріям юридичного порядку2. У компаративістській літературі при класифікації правових систем виділяють романо-германську правову сім'ю і сім'ю загального права як класичні, базові сім'ї. До решти правових систем ставляться як до другорядних, не головних. Насправді не можна недооцінювати значення і роль усіх правових сімей, що формують правову панораму світу. Як відомо, запозичення правових положень у рамках правової акультурації, в основному, відбувалося в односторонньому напрямі: традиційні і релігійні правові системи сприйняли багато правових положень у романо-германського і загального права. Проте запозичені правові положення не змогли замінити правові принципи, що визначають функціонування- даних правових систем. Питома вага запозичених правових норм, інститутів і навіть галузей права в рамках національних правових систем, що належать до традиційної або релігійної правової сім'ї, іноді значно більша в порівнянні з нормами 1  Кох X., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частноеправо и сравнительное правоведение / Пер. с нем Ю.М. Юмашева. — М.: Между- нар. отн„ 2003. — С. 331. 2 Алексеев С. С. Право на пороге третьего тысячелетия: Некоторые тенден ции мирового правового развития — надежда и драма современной эпохи. — М.: Статут, 2000. — С. 52. «власного» права. Проте віднесення цих національних правових систем до романо-германської правової сім'ї або до сім'ї загального права не відповідає реальному стану їх функціонування. Об'єктивне вивчення правової панорами сучасного світу вимагає відмови від ідей європоцентризму при збереженні належної і заслуженої оцінки внеску західної правової традиції, яка є фундаментом формування і функціонування романо-германського і загального права, в історії загальноправового розвитку людства. Вказуючи на вузькість традиційних західних концепцій права Г.Дж. Берман пропонує створити інтегровану, єдину юриспруденцію, що об'єднає традиційні школи та вийде за їх межі. Ця нова юриспруденція (соціальна теорія права) повинна ґрунтуватися не тільки на розумі, але і на відчуттях, інтуїції та вірі, на ідеї, що в право треба вірити, інакше воно не працюватиме. Соціальна теорія права повинна просунутися далі, від вивчення західних систем права і західної правової традиції, до вивчення систем і традицій права, що не належать Заходу, тобто розвиватися у напрямку вивчення взаємодії західного і незахідного права і, таким чином, до вироблення спільної правової мови людства, до подолання кризи західної традиції права1. Таким чином, для проведення науково обґрунтованої класифікації правових систем, що враховує як об'єктивні, так і суб'єктивні чинники, необхідно виділити такі групи критеріїв класифікації правових систем: загальноцивілізаційні критерії і правові критерії. Загальноцивілізаційні критерії в широкому розумінні відображають ідеологічні, політичні, релігійні, культурні особливості формування і розвитку суспільства, що безпосередньо впливають на процес виникнення, розвитку і функціонування правових систем. Загальноцивілізаційні критерії відображають основоположні принципи, що показують закономірності і динаміку розвитку правових систем у тісному зв'язку з розвитком політичного, духовного, релігійного і культурного життя суспільства на різних етапах його трансформації. Таким чином, дані критерії показують генетичне коріння правових систем, їх діалектичний зв'язок із такими складовими цивілізації, як релігія, мораль, 1  Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. — М.: Инфра-М-Норма, 1998. - С. 57.102 X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО 103 політика, економіка, соціальна структура, навіть етнографія і екологія. Найважливішим компонентом загальноцивілізаційних критеріїв є релігійний чинник. Завдяки правовому регулюванню, не в останню чергу, забезпечується структуризація суспільства і зберігається його єдність, а релігійні світогляди і догми сприяють об'єднанню людей в рамках єдиних канонів, необхідних для суспільного розвитку. Роль релігії в різні періоди розвитку суспільства, держави і права, а також правових систем, важко переоцінити. Урахування ступеню впливу релігійного чинника, при класифікації правових систем робить її більш об'єктивною. Традиції і звичаї, що склалися впродовж століть і навіть тисячоліть, грали і продовжують відігравати визначальну роль у формуванні способу життя і поведінки людей, що проживають у різних суспільствах. Більше того, у деяких суспільствах традиції і звичаї як і раніше формують поведінку людини і в правовій сфері. Наприклад, правовий менталітет китайців як і раніше визначається традиціями, пов'язаними з конфуціанством. Тому ступінь впливу традицій і звичаїв як компонентів загальноцивілізаційних критеріїв на суспільне, у тому числі і правове життя, служить підставою для класифікації правових систем. Історія розвитку різних суспільств є найважливішим чинником, що пояснює закономірності їх трансформації на різних етапах. Історичні особливості мають свої прояви і в правовому житті, іншими словами, тип правової системи не в останню чергу визначається саме особливостями історичного розвитку суспільств. Відповідно, історичний чинник, що входить у загальноцивілізаційні критерії, служить підставою для класифікації правових систем. Важливо звернути увагу і на геокультурний чинник як складовий компонент загальноцивілізаційних критеріїв, який виступає своєрідним макрокритерієм класифікації, що відрізняє західні системи права від незахідних, визначає правову культуру і правову свідомість населення, що проживає в рамках цих правових систем. Геокультура виступає як система стійких культурних реалій і уявлень, формується на певній території в результаті співіснування, переплетення, взаємодії, зіткнення різних віросповідань, культурних традицій і норм, ціннісних настанов, спрямованих на сприйняття особливостей функціонування суспільства. Геокультурний чинник є підставою для віднесення різних правових систем і культур до різних правових традицій. Наприклад, завдяки цьому чиннику стає можливим установлення генетичного зв'язку романо-германського і загального права із західною традицією права. Таким чином, роль загальноцивілізаційних критеріїв дуже важлива для науково обґрунтованої діагностики сучасної правової панорами світу. їх доповнення правовими критеріями дозволяє провести об'єктову класифікацію правових систем, що відображає специфіку їх функціонування. Правові критерії класифікації правових систем полягають у зв'язаності правових елементів одним загальним правопорядком специфічного типу. Основними критеріями правового характеру, універсальними для класифікації правових систем, є такі. Правові традиції є критерієм правового характеру. Проте вони похідні від загальноцивілізаційних критеріїв, оскільки правові традиції відображають не стільки суто правові особливості розвитку суспільства, скільки в них відбиваються загальноцивілізаційні чинники та їх роль у формуванні і функціонуванні правових систем. Правові традиції відображають сутнісно-змістовну сторону правових систем і є головною підставою віднесення національних правових систем до тієї чи іншої правової сім'ї. Під словом «традиція» Г.Дж. Берман розуміє ідею безперервності між минулим і майбутнім. Тобто не просте повторення минулого, не формальну прихильність йому, а використання минулого досвіду для вирішення нових проблем, відчуття історичної безперервності і розвитку1. У юридичній літературі вироблено поняття «західна традиція права» і «незахідна традиція права», що є підставою виділення різних типів праворозуміння, тобто під впливом правових традицій формуються ті чи інші типи праворозуміння, що виступають як правовий критерій класифікації правових систем. У поняття праворозуміння входить система правових ідей, уявлень, теоретичних концепцій, що відображають закономірності виникнення, еволюції і функціонування права. Крім того, саме праворозуміння відображає пізнання, сприйняття й оцінку права та його реальну роль в житті суспільства. '  Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. — М.: Инфра-М-Норма, 1998. - С. 57.104 X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО 105 Важливе місце серед правових критеріїв займають особливості походження й еволюції різних правових систем, що відображають особливості функціонування правових систем на різних етапах їх розвитку. На основі даного критерію можна виявити специфіку правових систем не тільки в минулому, але й розглядати їх сучасний стан. Ці чинники є найважливішими критеріями для класифікації правових систем. Система джерел права, що закріплює правові норми, служить матеріалізованими формами їх вираження. Практично в усіх класифікаціях правових систем джерела права виступають найважливішим критерієм, оскільки саме в них найяскравіше виражаються особливості різних правових систем, а також у них містяться основні правові принципи їх функціонування. Наприклад, Коран є основоположним джерелом ісламського права, що відображає всю специфіку даної правової системи. Що стосується загального права, то основні принципи його формування і функціонування містяться в його головному джерелі — судовому прецеденті. Правовими критеріями класифікації правових систем є структура права, а також специфічні інститути різних правових систем. Структура права відображає наявність певних рівнів викладу правового матеріалу в рамках правових галузей, інститутів і норм. Даний критерій надає класифікації правових систем об'єктивний характер. Наприклад, основою структури романо-германського права є поділ права на публічне і приватне. Дане положення може служити критерієм для віднесення національних правових систем до даної правової сім'ї. Наприклад, специфічним інститутом ісламського права є інститут вакфу1, а індуського права — інститут священної власності2, романо-германського права — зобов'язальне право. Юридична техніка — це сукупність прийомів і правил, які використовуються не тільки при розробленні змісту і струк 1  Вакф — сукупність норм, що регулюють питання невідчужування майна,призначеного для благодійних цілей, право власності на яке відповідно до волеви явлення вакфа обмежене користуванням усією або частиною доходу чи продукту. 2 Священна власність — сукупність норм, що регулюють власність богів, а також релігійних та благодійних організацій, на користь яких заохочувалось пожертвування. тури нормативно-правових актів, але і їх реалізації. Даний критерій також є необхідним при класифікації правових систем. Юридична техніка складається з юридичної термінології і юридичних конструкцій. Наприклад, логічна структура норм романо-германського права в цьому плані є достатньо показовою. Отже, завдяки акумуляції особливостей загальноцивілізаційного розвитку, зокрема історичного, культурного, релігійного, духовно-етичного і політичного розвитку, і правових критеріїв, характерних для тієї чи іншої правової системи, що зумовлюють специфіку формування і розвитку правового життя суспільства, стає можливим проведення їх об'єктивної класифікації. 4. Основні правові сім’ї На підставі вищезгаданих критеріїв можна виділити такі правові сім'ї:
•— сім'я змішаного права: латиноамериканська правова сім'я і скандинавська правова сім'я. Сім'я традиційного права включає найдавніші правові системи, пов'язані з поняттям традиційного суспільства з його устроєм життя і своєрідним поглядом на право в системі регуляторів суспільного життя. Звичаєве право — це правове утворення, яке складається із сукупності соціальних норм, що мають форму звичаїв і діють не тільки в ранньокласових, але й у сучасному суспільстві, де формується спосіб мислення і поведінка населення. Звичаєве право вважається правом общин, а не правом індивідів, оскільки всі права і обов'язки належать соціальним общинам. У цю правову сім'ю входять: південно-східне азіатське звичаєве право, звичаєве племінне право американських індіанців. Проте 106 X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО 107    традиційне право найповніше відобразилося в африканському звичаєвому праві.Сім'я африканського звичаєвого права представляє собою форми регламентації суспільних відносин, що існують у країнах Африки і на Мадагаскарі, які ґрунтуються на державному визнанні соціальних норм, що склалися природним чином, і звичаїв, що перетворилися на звичку населення. Оскільки протягом тривалого часу норми звичаєвого права мали усний характер у формі приказок, прислів'їв, міфів, то запис цих звичаїв є першим кроком до його уніфікації і систематизації. Африканське звичаєве право зазнало сильного впливу в колоніальний період. Вибір африканськими державами тієї чи іншої моделі правового розвитку був продиктований правовими системами колишніх держав метрополії. Класичне звичаєве право входить у структуру сучасних правових систем африканських держав, які включають також елементи, запозичені в різних правових систем. Сім'я традиційно-етичного права. Специфічне праворозуміння є головним критерієм віднесення правових систем до сім'ї традиційно-етичних правових систем, незважаючи на суттєві відмінності між ними. До даної групи правових систем входить далекосхідна правова сім'я. Найважливіша специфіка далекосхідних правових систем, що дозволяє об'єднати їх в одну правову сім'ю, полягає в особливому підході до права як регулятора суспільних відносин, заснованих на конфуціанських філософських переконаннях і конфуціанській моралі. Право в цих суспільствах не вважається головним засобом забезпечення справедливості і порядку та займає підлегле становище щодо ідеального порядку, забезпечуваного вищою силою, незалежною від волі людини. Призначення права полягає в тому, щоб відповідати цьому ідеальному порядку і прагнути до його забезпечення. Згідно з традиційно-етичною доктриною права, у своїй поведінці людина повинна керуватися не юридичними мотивами, а прагненням до гармонії, згоди і миру. У випадках, коли виникала необхідність вирішення майнового або іншого побутового спору, в дію вступали погоджувальні процедури. Саме вони виступали для конфліктуючих сторін набагато справедливішими й ефективнішими засобами у вирішенні конфліктних ситуацій, ніж юридичні процедури. Далекосхідна правова сім'я має багатовікову історію. Навіть «вестернізація» (тобто «європеїзація» і «американізація») правових систем далекосхідних країн не змогла корінним чином змінити її природу. До далекосхідної правової сім'ї належать правові системи Китаю, Японії, Кореї, Монголії, Малайзії, М'янми (до 1989 р. — Бірми) і ін. Найбільш характерні риси, властиві даними правовим системам, відбиваються в китайському і японському праві. Китайське право відрізняється своїм світоглядним підходом до права, заснованим на філософських концепціях даосизму, конфуціанства і легізму. Для китайців право — це, перш за все, засіб або інструмент юридично узгоджених правил соціального облаштування суспільства. Згідно з конфуціанським вченням, суспільні відносини є частиною суспільної думки. Тим самим підкреслюється другорядність регулювання суспільних відносин перед вічними природними законами, внаслідок чого можна говорити про домінування норм моралі над правовими нормами. Сучасна правова система КНР за своїми зовнішніми ознаками, тобто по своїй структурі і системі джерел, нагадує романо-германське право. Деякі галузі сучасної правової системи КНР як і раніше відчувають на собі вплив соціалістичного права. Разом із тим, традиційно-етичні концепції китайського праворозуміння, що сформувалося на ідеях конфуціанства (яке до 1911 р. було офіційною ідеологією китайських імператорів), як і раніше визначають правовий менталітет, правову культуру і правову поведінку населення Китаю. Японське право сформувалося під впливом концепції китайського праворозуміння. З другої половини XIX ст. настав період «вестернізації» японського права. Під впливом романо-германського права було прийнято конституцію, цивільний кодекс, кримінальний кодекс, торговий кодекс, а також ряд інших важливих нормативно-правових актів. Після Другої світової війни японське право відчуває на собі значних вплив американського права, унаслідок чого воно починає перебудовуватися, багато в чому за його зразком. Разом із тим, незважаючи на запозичення правових положень із романо-германського і американського права, сфера 108 |
Схожі:
|
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
|
Малиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація і... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
Гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. Підручник... Підручник підготовлений викладачами кафедри аграрного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого |
|
Закони,закономірності Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
|
М. П. Кочерган Загальне мовознавство ... |
Вища освіта в Україні» НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА 3атверджено Міністерством... Н32 Національна економіка: Підручник. 3а ред проф., к е н. П. В. Круша. К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. 416 с |
|
Порівняльне правознавство Порівняльне дослідження правових систем з метою визначення спільного і особливого, тенденцій розвитку права у наднаціональних — глобальному... |
КОНДОР 2006 Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua