|
Скачати 4.82 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка НАРИС ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ Навчальний посібник Київ - 2006 У навчальному посібнику розглядається сутність інформаційної боротьби, роль і місце в ній інформаційно-психологічних операцій, а також питання теорії і практики інформаційно-психологічних операцій. Рекомендований для курсантів, слухачів офіцерів ЗС України та усіх інших, хто цікавиться даними проблемами. Авторський колектив: Дзюба М.Т., Жарков Я.М., полковник Ольховой І.О., Онищук М.І. За загальною редакцією кандидата філологічних наук, доцента полковника Балабіна В.В. ЗМІСТ
ВСТУП В локальних війнах та збройних конфліктах на рубежі ХХ і ХХІ століть знайшли широке застосування психологічні операції, які передують веденню збройної боротьби. Слід визнати, що інформаційну, психологічну боротьбу люди ведуть з давніх часів, але раніше вона не мала такого масштабного характеру як сьогодні і, взагалі, про неї намагались не говорити. Вона була, головним чином, результатом ініціативи видатних полководців, а також відповідних органів і структур. Нині жодна країна не спроможна захистити себе за допомогою лише воєнно-технічних засобів. Забезпечення безпеки держави, особистості і суспільства перетворюється сьогодні в комплексне завдання, реалізація якого значною мірою залежить від використання воєнних, політичних, економічних, інформаційних, психологічних засобів. В науковій літературі достатньо досліджено війну, як соціально-політичне явище. Левова частка досліджень присвячена розкриттю сутності і змісту війни в розумінні її, як продовження політики іншими насильницькими засобами. В запропонованій роботі автори намагаються розкрити особливості психологічної війни, головною метою якої є досягнення політичних результатів без збройного насильства за допомогою інформаційного і психологічного впливу. Наукові дослідження становлення, розвитку і вдосконалення форм і методів інформаційно-психологічного впливу на свідомість, психологію і поведінку військовослужбовців та населення військ противника в ході збройної боротьби свідчать про те, що ця галузь воєнної і історичної науки досить тривалий час була закритою, мало відомою для широкої громадськості. Специфіка даної проблематики полягає також і в тому, що публічне висвітлення цієї діяльності є лише частиною видимого спектра проблеми. Задуми психологічних операцій, технології їх здійснення ще багато років будуть недоступні для широкого загалу Мета навчального посібника - дати цілісне уявлення теорії і практики сучасних інформаційно-психологічних операцій. У посібнику, підготовленому на підставі матеріалів опублікованих у відкритих джерелах, відображені погляди вітчизняних і зарубіжних авторів, що дає можливість отримати різноманітні знання про зміст та сутність інформаційної боротьби, історичні аспекти теорії і практики інформаційно-психологічного впливу, теоретико-методологічні основи організації і ведення інформаційно-психологічних операцій сучасності. Розділ 1 ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНА БОРОТЬБА У період розвитку інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття та обробки великих обсягів інформації з використанням нею сучасних засобів, методів та технологій. Крім того, нові умови роботи ставлять в залежність інформованість однієї людини від інформації, добутої іншими людьми. Тому потрібно навчитись такій технології роботи з інформацією, коли готуються та приймаються рішення на основі колективного знання, тобто людина повинна мати певний рівень інформаційної культури. Інформаційна культура - уміння цілеспрямовано працювати з інформацією і використовувати для її одержання, обробки та передачі комп’ютерну інформаційну технологію, сучасні технічні засоби та методи [1]. Інформаційна культура є продуктом різноманітних творчих здібностей людини і виявляється у таких аспектах, як: конкретні навички щодо використання технічних пристроїв (від телефону до персонального комп’ютера та комп’ютерних мереж); здатність використовувати у своїй діяльності комп’ютерну інформаційну технологію, базовою складовою якої є численні програмні продукти; уміння добувати інформацію з різних джерел: як періодичної преси, так і з електронних комунікацій, надавати її у необхідному вигляді та ефективно використовувати; володіння основами аналітичної обробки інформації; уміння працювати з різноманітною інформацією; знання особливостей інформаційних потоків у своїй галузі діяльності. Інформаційна культура вбирає в себе знання тих наук, які сприяють її розвитку та пристосуванню до конкретного виду діяльності (кібернетика, інформатика, теорія інформації, математика, теорія проектування баз даних тощо). Невід’ємною частиною інформаційної культури є знання нових інформаційних технологій та уміння застосовувати їх як для автоматизації шаблонних операцій, так і в ситуаціях, що потребують нетрадиційного творчого підходу. 1.1. Інформатизація суспільства В історії розвитку цивілізації відбулося декілька інформаційних революцій – перетворень суспільних відносин через кардинальні зміни у сфері обробки інформації (рис. 1.1). Наслідком таких перетворень було придбання людським суспільством нової якості. Рис. 1.1. Інформаційні революції в історії розвитку цивілізації Остання інформаційна революція висуває на перший план нову галузь – інформаційну індустрію, яка пов’язана зі створенням технічних засобів, методів, технологій для нових знань. Найважливішими складовими інформаційної індустрії стають усі види інформаційних технологій, особливо телекомунікації. Сучасна інформаційна технологія спирається на досягнення в галузі комп’ютерної техніки та засобів зв’язку. Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки й інформаційних технологій став поштовхом до розвитку суспільства, яке одержало назву інформаційного суспільства. Існує три формальні ознаки входження в інформаційне суспільство [2]. Рис. 1.2. Формальні ознаки входження в інформаційне суспільство Характерні риси інформаційного суспільства [1] наведені на рис. 1.3. В інформаційному суспільстві продукується та споживається інтелект, знання, завдяки чому зростає частка розумової праці. Від людини потрібна здатність до творчості, зростає попит на знання. Матеріальною і технологічною базою інформаційного суспільства є різного роду системи на базі комп’ютерної техніки та комп’ютерних мереж, інформаційних технологій, телекомунікацій та зв’язку. Діяльність окремих людей, груп, колективів та організацій на цей час більше залежить від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перед початком будь-яких дій, необхідно провести велику роботу зі збору та опрацювання інформації, її осмислення й аналізу. Забезпечений пріорітет інформації у порівнянні з іншими ресурсами Головною формою розвитку стає інформаційна економіка Рис. 1.3. Характерні риси інформаційного суспільства Пошук раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає доступу до великих обсягів інформації, що потребує застосування спеціальних технічних засобів. Зростання обсягу інформації особливо стало помітно в середині XX століття. Величезний потік інформації хлинув на людину, не даючи їй змоги сприйняти цю інформацію повною мірою. Інколи було вигідніше створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести пошук існуючого аналога. Утворення великих потоків інформації обумовлюється: надзвичайно швидким ростом кількості документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо, у яких викладаються результати наукових досліджень та дослідно-конструкторських робіт; постійним зростанням кількості періодичних видань у різних галузях людської діяльності; появою різноманітних даних (метеорологічних, географічних, медичних, економічних і ін.), які записуються на магнітних носіях і тому не входять у систему комунікаційних мереж. Як результат – настає інформаційна криза (вибух), що має такі прояви [1]: з'являються протиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформації й існуючими потоками і масивами інформації, що зберігається. Наприклад, загальна кількість знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 року вона подвоювалась кожні 50 років, з 1950 року подвоєння відбувалося кожні 10 років, з 1970 року – уже кожні 5 років, з 1990 року – щорічно; існує велика кількість зайвої інформації, яка ускладнює сприйняття корисної для споживача інформації; виникають певні економічні, політичні й інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації. Наприклад, через дотримання режиму таємності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств. Ці причини породили парадоксальну ситуацію – у світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися в повному обсязі через обмеження власних можливостей. Інформаційна криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу з такого становища. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів обробки і передачі інформації в різні сфери діяльності започаткувало новий еволюційний процес у розвитку людського суспільства - інформатизацію. Доцільно розглянути цей процес більш докладно. Історія розвитку інформатизації почалась у США з 60-х рр. XX століття, з 70-х рр. – у Японії, з кінця 70-х рр. – у Західній Європі. Сучасне матеріальне виробництво й інші сфери діяльності усе більше потребують інформаційного обслуговування та забезпечення обробки й синтезу величезної кількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформації є комп'ютер, який відіграє роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютер, служать для зв'язку та передачі інформації. Поява і розвиток комп'ютерів – це необхідна складова процесу інформатизації суспільства. Інформатизація суспільства є закономірністю сучасного соціального прогресу. Цей термін витіснив широко використовуваний донедавна термін “комп'ютеризація суспільства”. При деякій схожості цих понять, вони між собою істотно різняться (рис. 1.4). Рис. 1.4. Істотні ознаки понять “комп'ютеризація суспільства” та “інформатизація суспільства”. Таким чином, “інформатизація суспільства” є більш широким поняттям ніж “комп'ютеризація суспільства”, тому в ньому акцент треба робити на сутності та меті соціально-технічного прогресу. |
ПОЛОЖЕННЯ про студентський гуртожиток Київського національного університету... Дане положення встановлює порядок надання житлової площі в студентських гуртожитках студмістечка Київського національного університету... |
ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНО-АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ Місце практики − кафедра алгебри та математичної логіки механіко-математичного факультету Київського національного університету ім.... |
Україна, Київ, 6 травня 2004 р прес-реліз Microsoft На базі інформаційно-обчислювального центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрилась перша в Україні... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА... Тараса Шевченка: підсумки за 2007 рік і завдання на 2008 рік заслухана на засіданні Комісії Вченої ради з організації наукової роботи... |
Про проходження виробничої практики В період з 10 березня 2008 року по 7 квітня 2008 року я проходив виробничу практику на кафедрі алгебри та математичної логіки механіко-математичного... |
Автореферат розісланий «21» ... |
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Роботу виконано на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету... |
Кандидат економічних наук, доцент Інституту міжнародних відносин... РОЛЬ ЗОЛОТА В ПОДОЛАННІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний... Проблеми теорії та філософії права. Робоча навчальна програма / А. Д. Машков, Н. В. Теремцова. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка... |