|
Скачати 0.61 Mb.
|
2.8. Порядок планування і проведення технічного обслуговування та його облік 2.8.1. Технічне обслуговування пожежних автомобілів (періодичне та основне технічне обслуговування) проводиться в дні, встановлені план-графіком. Річний план-графік основного технічного обслуговування складається відділом, відділенням ( групою) пожежної техніки, узгоджується з відділом (відділенням) служби і підготовки та затверджується начальником УПБ—ВПБ. Річний план-графік періодичного ТО розробляється в кожному гарнізоні (частині) пожежної охорони відповідальним за технічний стан автомобілів, погоджується із черговою службою пожежогасіння гарнізону і затверджується начальником гарнізону пожежної безпеки. Річний план-графік періодичного ТО складається за формою, аналогічною плану-графіку основного ТО. Під час складання річного план-графіка періодичного технічного обслуговування забезпечується рівномірність виведення пожежних автомобілів із бойового розрахунку в районах виїзду, а також враховується план-графік основного технічного обслуговування та інші особливості гарнізону (частини). В об’єктових підрозділах пожежної охорони, де технічне обслуговування проводиться на базі авторемонтних підприємств об’єктів, які охороняються, відповідальний за техніку завчасно, до початку складання план-графіка ТО відділом, відділенням (групою) пожежної техніки УПБ-ВПБ надає, узгоджені із керівництвом авторемонтних підприємств об’єктів, пропозиції щодо визначення днів проведення ТО пожежних автомобілів підрозділу. Допускається проведення ТО пожежних автомобілів підрозділів, що охороняють об’єкти в загонах (частинах) технічної служби, за рахунок коштів об’єктів. 2.8.2. Графіки технічного обслуговування складаються на підставі планових загальних пробігів пожежних автомобілів, нормативів періодичності технічного обслуговування рівномірного завантаження загонів (частин) технічної служби та постів ТО. До графіка технічного обслуговування включаються всі пожежні автомобілі (основні, спеціальні, допоміжні) підрозділів. 2.8.3. Під час виконання періодичного технічного обслуговування розподіл робіт серед водіїв і особового складу здійснюється відповідно до рекомендованого плану (додаток І2). 2.8.4. Про проведення технічного обслуговування робиться запис у журналі обліку ТО, формулярі і експлуатаційній карті. 2.8.5. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення технічне обслуговування пожежних автомобілів покладено на: — начальника чергового караулу і водія за щоденне обслуговування; — начальника пожежної частини за технічне обслуговування після обкатки і періодичне технічне обслуговування; — начальника підрозділу, в якому проводиться обслуговування за сезонне обслуговування і основне технічне обслуговування. 2.8.6. Для проведення періодичного і основного технічного обслуговування пожежний автомобіль знімається з бойового чергування і замінюється резервним. Порядок виводу із бойового розрахунку на ТО пожежних автомобілів і заміни їх резервними визначається із врахуванням місцевих умов — начальником гарнізону пожежної безпеки. Для пожежних автомобілів на великовантажних шасі, пожежних автодрабин і автопідйомників із висотою підйому 45 м і більше, як виняток, допускається збільшення часу простою на основне технічне обслуговування — до 5 днів. 2.8.7. Для кожного типу і моделі пожежного автомобіля відділом, відділенням (групою) пожежної техніки УПБ—ВПБ розробляється і затверджується додатковий перелік робіт з технічного обслуговування на підставі приблизного переліку основних операцій (додаток 11) та з врахуванням інструкцій заводів-виробників. 2.8.8. Нормативи трудомісткості ТО нових типів пожежних автомобілів встановлюються тимчасово відділами, відділеннями (групами) пожежної техніки УПБ—ВПБ на підставі хронометражу і прийнятих обсягів робіт для автомобілів цих типів, досвіду експлуатації та інструкцій заводів-виробників. Нормативи трудомісткості сезонного обслуговування становлять 20 % від трудомісткості основного технічного обслуговування. 2.8.9. Під час обслуговування автомобілів можуть виконуватися окремі операції поточного ремонту (супутній поточний ремонт) в обсязі, що не перевищує 20 % трудомісткості відповідного виду технічного обслуговування. Якщо трудомісткість робіт перевищує зазначену величину, тоді перед проведенням ТО автомобіль підлягає поточному ремонту. 2.8.10. Пожежний автомобіль, що пройшов основне технічне обслуговування, одержує начальник (заступник) начальника частини із старшим водієм пожежної частини за актом (додаток 32). 2.8.11. Пожежний автомобіль, що пройшов технічне обслуговування, повинен бути справним, заправленим експлуатаційними матеріалами, чистим, відрегульованим, змащеним і відповідати вимогам експлуатаційної документації. Постановку на бойове чергування пожежних автомобілів, що не пройшли чергове технічне обслуговування, заборонено. 2.8.12. Щорічно пожежні автодрабина та колінчатий автопідйомник проходять випробування відповідно до вимог Правил безпеки праці в ДПО МВС України (наказ МВС України №840-2000 р.) про, що складається акт (додаток 31). 2.9. Ремонт пожежних автомобілів 2.9.1. Ремонт — комплекс операцій для відновлення працездатного стану пожежних автомобілів і забезпечення безвідмовної їх роботи. Він може виконуватися на вимогу або після певного пробігу. Ремонт, що пов'язаний із розбиранням або заміною агрегатів і вузлів, повинен виконуватися, як правило, за результатами попереднього діагностування. 2.9.2. Відповідно до призначення, характеру виконуваних робіт ремонт пожежних автомобілів та агрегатів поділяється на: поточний та капітальний. 2.9.3. Поточний ремонт пожежного автомобіля виконується для забезпечення працездатного стану шляхом відновлення або заміни окремих агрегатів, вузлів та деталей (крім базових), а також проведенням необхідних регулювальних, кріпильних, зварювальних, слюсарно-механічних та інших ремонтних робіт. 2.9.4. Поточний ремонт агрегату полягає у його частковій розборці, заміні або ремонті окремих зношених і пошкоджених механізмів, деталей (крім базових) і проведенні необхідних регулювальних, кріпильних та інших ремонтних робіт. 2.9.5. Поточний ремонт пожежного автомобіля або окремого агрегату здійснюється при потребі, що виявлена під час експлуатації (за заявками водіїв) або під час контрольних оглядів. 2.9.6. Поточний ремонт повинен забезпечувати безвідмовну роботу відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей щонайменше до чергового основного технічного обслуговування. 2.9.7. Капітальний ремонт пожежного автомобіля полягає в його повному розбиранні, заміні або капітальному ремонті більшості агрегатів, механізмів, приладів і зношених деталей, збиранні і випробуванні автомобіля відповідно до технічних умов на здійснення капітального ремонту. 2.9.8. Капітальний ремонт пожежного автомобіля призначається, якщо кузов, кабіна, цистерна, пожежний насос і не менше двох основних агрегатів базового шасі вимагають капітального ремонту. Його технічний стан оцінюється за результатами діагностування «незадовільно» (встановлено зниження динамічних якостей, потужності, збільшення витрат пально-мастильних матеріалів і запасних частин). 2.9.9. Агрегат направляється на капітальний ремонт, якщо: — базові та основні деталі вимагають ремонту і повного розбирання агрегату; — працездатність агрегату не може бути відновлена шляхом поточного ремонту або його відновлення економічно недоцільне. 2.9.10. Основним методом ремонту є агрегатний метод, під час якого несправні агрегати і механізми у ремонтованому автомобілі замінюються новими або відремонтованими, що взяті з обігового фонду. (Рекомендована кількість оборотних агрегатів на сто одиниць автомобілів наведена в додатку 14). Агрегатний метод застосовується у разі, коли трудомісткість робіт для усунення несправності перевищує трудомісткість робіт для зняття агрегату, що вимагає ремонту, і встановленню відремонтованого або нового агрегату. 2.9.11. Дозволяється застосовувати індивідуальний метод ремонту, під час якого несправний агрегат знімається, ремонтується, і встановлюється на той же автомобіль тільки якщо відсутній обіговий фонд. Деталі агрегату, що ремонтується, встановлюються на той же агрегат. У разі виходу пожежного автомобіля з ладу призначається службове розслідування для усунення причин і вживання заходів до винних. Розслідування проводить керівництво пожежної частини, якій належить автомобіль, у разі потреби за участю представника відділу (відділення) пожежної техніки і засобів зв'язку. 2.9.12. Технічний стан капітально відремонтованих пожежного автомобіля, агрегату або вузлів, а також якість капітального ремонту повинні відповідати державним стандартам та іншій нормативній документації щодо капітального ремонту. 2.9.13. Планування ремонтів пожежних автомобілів передбачено річним графіком основного технічного обслуговування для пожежних частин і річним план-завданням для загонів (частин) технічної служби, які розробляються відділом, відділенням (групою) пожежної техніки і засобів зв'язку. Норми пробігу основних агрегатів пожежних автомобілів до капітального ремонту наведені в додатку 15. 2.9.14. Пожежний автомобіль направляється на ремонт до загону (частини) технічної служби згідно з річним план-графіком основного технічного обслуговування або при потребі. На пожежний автомобіль складається акт здавання (видавання). 2.9.15. Автомобілі (агрегати), що здаються в ремонт до загону (частини) технічної служби, за своїм технічним станом і укомплектованістю повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на ремонт транспортних засобів. Розкомплектовувати пожежні автомобілі (агрегати) або замінювати їх складові частини і деталі непридатними забороняється. Пожежні автомобілі, що здаються в капітальний ремонт, незалежно від способу доставки, повинні бути в стані, що забезпечує їх пересування своїм ходом (крім аварійних), за умови, що їх технічний стан забезпечує безпеку руху. 2.9.16. За невідповідність технічного стану і некомплектність автомобілів (агрегатів), що здаються в ремонт, вимогам нормативно-технічної документації, а також за несвоєчасність їх доставки у загони (частини) технічної служби, відповідальність покладено на начальника підрозділу пожежної охорони, в якому експлуатується автомобіль. 2.9.17. Пожежний автомобіль у капітальному ремонті не повинен перебувати більше терміну, встановленому нормами трудомісткості за типом пожежного автомобіля згідно з Укрупненими нормами затверджених Міністерством праці України, Національним центром продуктивності та ГУДПО МВС України в 1994 р. Якщо впродовжвстановленого строку автомобіль (агрегат) не буде відремонтовано, начальник загону (частини) технічної служби доповідає про це у відділ (відділення) пожежної техніки і засобів зв'язку УПБ— ВПБ для прийняття рішень. 2.9.18. Відремонтований пожежний автомобіль підлягає діагностуванню (за наявності поста діагностики) або випробуванням: — автомобіль — пробігом до 50 км; — агрегат — роботою тривалістю до ЗО хв. 2.9.19. Видача автомобіля (агрегату) із ремонту здійснюється за актом здавання (видавання) пожежного автомобіля (агрегату). 2.9.20. Про проведений ремонт пожежного автомобіля (агрегату) або заміну агрегату у технічному паспорті і формулярі начальником (заступником начальника) частини технічної служби (ремонтно-допоміжної частини загону технічної служби) або начальником (заступником) начальника пожежної частини в якій проводився ремонт робляться відповідні записи. 2.9.21. Начальник загону (частини) технічної служби відповідає за якість виконаних робіт із технічного обслуговування і ремонту пожежних автомобілів (агрегатів). 2.10. Правила експлуатації автомобільних шин, акумуляторних батарей і спідометрового обладнання 2.10.1. При експлуатації шин у підрозділах пожежної охорони потрібно керуватися Правилами експлуатації автомобільних шин і відповідними нормативними актами МВС України. 2.10.2. Нормативний тиск у шинах повинен зазначатися фарбою на крилах чи бортах пожежного автомобіля. Перевірку тиску в шинах треба проводити не рідше одного разу на 10 днів. Під час перевірки тиску шини мають бути холодними. Тиск повинен відповідати нормам. Результати перевірки тиску заноситься в журнал обліку технічного обслуговування. 2.10.3. При проведенні щоденного технічного обслуговування стан шин перевіряється зовнішнім оглядом. 2.10.4. Під час роботи на пожежі не дозволяється перегрівання автомобільних шин; у разі потреби водій зобов'язаний вжити заходів для їх теплового захисту. Не дозволяється знижувати тиск у шинах, якщо він підвищується під впливом високої температури. 2.10.5. Перестановку коліс слід здійснювати відповідно до рекомендацій заводу-виробника з експлуатації шасі пожежного автомобіля. 2.10.6. Автомобільні шини, норми експлуатаційного пробігу яких не вказані або не визначені нормативними документами заводів-виготовлювачів, підлягають списанню лише в тих випадках, коли їх стан не відповідає вимогам підпунктів а і б пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху України. Зняття з експлуатації таких шин здійснюється на підставі відповідних обгрунтувань, затверджених начальником УПБ-ВПБ, керівниками навчальних закладів, установ та підрозділів пожежної охорони МВС України (додаток 25). 2.10.7. Експлуатація акумуляторних батарей здійснюється згідно з інструкцією заводу-виробника. Норми напрацювання наведені в додатку 26. 2.10.8. Автотранспорт, що є на озброєнні в пожежній охороні, має бути оснащений справним і опломбованим спідометровим обладнанням. Експлуатація автотранспорту з несправним спідометровим обладнанням чи з порушеним та неправильним пломбуванням його забороняється. 2.10.9. Пломбування спідометрів та їх приводів проводиться при заміні або ремонті із складанням відповідних актів, які ведуться і зберігаються в загонах (частинах) технічної служби. 2.10.10. Відповідальність за стан і пломбування спідометрового обладнання автомобілів покладається на начальника підрозділу пожежної охорони, в якому вони експлуатуються. 2.11. Особливості експлуатації пожежних автомобілів у різні пори року 2.11.1. Підготовка пожежної техніки до експлуатації у літню чи зимову пори року здійснюється за наказом начальника УПБ—ВПБ. 2.11.2. Перед настанням літнього чи зимового періодів із водіями і особовим складом організовуються заняття, на яких вивчаються: — особливості обслуговування і утримання пожежних автомобілів; — способи і засоби підвищення їх прохідності; — особливості керування автомобілями в складних дорожніх та погодних умовах. Під час підготовки до експлуатації взимку, крім того, вивчаються: — порядок пуску холодного двигуна за низької температури навколишнього середовища; — засоби, що полегшують пуск холодного двигуна; — засоби обігріву і підтримки нормальної температури двигуна під час руху і на стоянках; — правила безпеки під час прогрівання двигуна і поводження з токсичними охолоджувальними рідинами, що не замерзають за низьких температур; — особливості роботи із спецагрегатами при гасінні пожеж при низьких температурах. До навчання водіїв залучаються начальники підрозділів загону технічної служби, загонів і частин пожежної охорони, старші водії та досвідчені водії. 2.11.3. Під час підготовки пожежної техніки до експлуатації в літню і зимову пори року для всіх пожежних автомобілів проводиться сезонне технічне обслуговування із врахуванням вимог заводів-виробників, викладених у інструкції з експлуатації пожежного автомобіля, його шасі і приблизним переліком основних операцій СО (додаток 11). 2.12. Діагностування технічного стану пожежних автомобілів і обладнання 2.12.1. Діагностування — це процес визначення технічного стану автомобіля, його агрегатів, вузлів, механізмів, приладів і систем без їх розбирання. Діагностування є технологічним елементом технічного обслуговування і ремонту автомобілів. 2.12.2. Комплекс діагностичних робіт, що виконується при або перед періодичним технічним обслуговуванням, служить для діагностування механізмів і систем, що забезпечують безпеку дорожнього руху автомобіля. 2.12.3. Поглиблене діагностування проводять перед основним технічним обслуговуванням для забезпечення інформацією зони ТО про необхідний обсяг робіт. 2.12.4. Під час діагностування вимірюється фактичне значення окремого параметра технічного стану автомобіля або агрегату, зіставляється з допустимим або граничним значенням параметра і робиться висновок про необхідність регулювання чи ремонту механізму. Регулювальні роботи, що не потребують значних трудовитрат, виконуються під час діагностування. 2.12.5. Діагностування пожежних автомобілів і обладнання здійснюється на посту технічної діагностики в загоні (частині) технічної служби, на постах ТО або у пожежних частинах із застосуванням пересувних діагностичних лабораторій. 2.12.6. За результатами діагностування заповнюється діагностична картка і дефектна відомість. 2.13. Консервація пожежних машин 2.13.1. Під консервацією розуміється розміщення технічно справних, повністю укомплектованих, заправлених і спеціально підготовлених машин і обладнання в стані, що забезпечує їх довготривале збереження і приведення до бойової готовності в найкоротший строк. 2.13.2. Постановці на консервацію підлягають усі понадштатні автомобілі, причепи і обладнання до передачі їх в інші підрозділи, або використання яких не планується на період більш як два місяці. 2.13.3. Консервація може бути короткочасною — до одного року і довготривалою — більше одного року. 2.13.4. Постановка пожежних автомашин і причепів на консервацію та зняття з консервації здійснюється за рішенням начальника УПБ—ВПБ, в якому визначається вид консервації і кількість машин за марками і номерами, порядок матеріального забезпечення, відповідальні особи за проведення робіт з підготовки до консервації і порядок контролю за якістю підготовки і консервації машин. Постановка і зняття з консервації іншого обладнання здійснюється начальником підрозділу пожежної охорони. На підставі наказу начальника загону (частини) пожежної охорони складається план організації робіт для підготовки техніки до короткострокової чи довгострокової консервації в якому передбачається: — підготовка персоналу, залученого до виконання робіт з консервації автомобілів; — розподіл і обладнання приміщень для постановки автомобілів на консервацію; — забезпечення підрозділу експлуатаційними матеріалами, необхідними для консервації автомобілів; — порядок оформлення документації на автомобілі, що призначені для консервації; — під час постановки і зняття пожежних машин (причепів) з консервації проводиться запис у їх формулярах; для причепів і вантажних автомобілів — до технічного паспорта (в розділі — Технічні огляди машин). 2.13.5. Консервація пожежних машин проводиться згідно з інструкцією з консервації і зберігання автотранспортної техніки і майна у військових частинах, інструкцією з експлуатації пожежного автомобіля, керівництвом з експлуатації шасі і рекомендаціями з консервації пожежної техніки (додаток 16). 2.14. Придбання, передача і списання пожежної техніки 2.14.1 Придбання транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог нормативних актів МВС України. 2.14.2. Передача пожежної техніки у гарнізоні УПБ— ВПБ із однієї пожежної частини в іншу (крім об'єктових) здійснюється згідно з штатною належністю за рішенням начальника УПБ—ВПБ. 2.14.3. Передача пожежних машин із державної до іншої пожежної охорони або навпаки здійснюється з дозволу МВС України. 2.14.4. Пожежна техніка, що відпрацювала встановлені терміни служби і технічний стан якої не відповідає поставленим вимогам, може бути реалізована УПБ— ВПБ в установленому порядку для використання в народному господарстві. 2.14.5. Списання основних фондів, пожежної техніки, обладнання і засобів зв'язку, будов і споруд здійснюється відповідно до вимог нормативних актів МВС України. 2.14.6. Пожежну техніку, яка відпрацювала встановлені нормативні строки експлуатації і технічний стан якої не відповідає поставленим вимогам та підлягає списанню в обов’язковому порядку, слід передавати в загони (частини) технічної служби для їх подальшої розборки та дефектування. 3. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ Організація робіт із забезпечення безпеки праці, охорони навколишнього середовища, виробничої санітарії і пожежної безпеки під час експлуатації та ремонту пожежної техніки повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України, затверджених наказом МВС України № 840-2000 р. та інших нормативних актів, які регламентують цей напрямок. 4. БЕЗПЕКА РУХУ ПОЖЕЖНИХ АВТОМОБІЛІВ 4.1. Класифікація дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів пожежної охорони, причини і заходи щодо їх попередження 4.1.1. До дорожньо-транспортних пригод належить пригода, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. 4.1.2. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) з пожежними автомобілями поділяються на такі види: зіткнення, перекидання, наїзди (на транспортні засоби, перешкоди, на пішоходів, велосипедистів, гужовий транспорт, тварин, що трапились на шляху), інші пригоди. 4.1.3. Робота із запобігання дорожньо-транспортним пригодам у пожежній охороні МВС України організовується командирами відділень, начальниками караулів, начальниками (заступниками начальників) частин і загонів, начальниками УПБ—ВПБ і їх заступниками, а у відділі (відділенні) пожежної техніки і засобів зв'язку — керівним і інженерно-інспекторським складом згідно з функціональними обов'язками. 4.1.4. Основними заходами для попередження дорожньо-транспортних пригод є: — дотримання у підрозділах пожежної охорони належної дисципліни, організованості і високої відповідальності всього особового складу за експлуатацію закріпленої техніки; — забезпечення безумовного дотримання Правил дорожнього руху і рекомендацій щодо керування машинами в особливих умовах; — вивчення водіями маршрутів руху, а також розташування вододжерел у районі виїзду пожежної частини; — якісний інструктаж водіїв перед заступанням на чергування (проводиться за підписом водія та особи, яка проводила інструктаж у журналі обліку інструктажу водіїв з техніки безпеки та правил дорожнього руху (додаток 3); — ретельне розслідування причин і вжиття конкретних заходів за кожним випадком дорожньо-транспортної пригоди, виявлення і усунення причин, що їм сприяють; — своєчасне і якісне обслуговування автомобілів, ретельний огляд їх під час зміни караулів; — регулярні заняття з водіями з вивчення правил дорожнього руху, матеріальної частини автомобілів і підвищення практичних навичок з їх керування в складних дорожніх та погодних умовах;, — проведення конкурсів на кращий підрозділ з безпеки руху та оглядів-конкурсів пожежної техніки та швидкісного маневрування. 4.1.5. Річний план заходів із попередження дорожньо-транспортних пригод із штатними транспортними засобами пожежної охорони розробляється відділом, відділенням (групою) пожежної техніки і засобів зв'язку, затверджується керівником УПБ—ВПБ і надсилається в підрозділи, що мають на озброєнні пожежну техніку та оперативно-службовий автотранспорт. 4.1.6. Виконання заходів із запобігання дорожньо-транспортним пригодам штатними транспортними засобами здійснюється підрозділами пожежної охорони спільно з відділом, відділенням (групою) пожежної техніки і засобів зв'язку, іншими структурними підрозділами пожежної охорони УПБ— ВПБ, державтоінспекціями та іншими підрозділами МВС. 4.1.7. Відсутність в підрозділах пожежної охорони пригод із транспортними засобами не виключає необхідність профілактичної роботи щодо їх попередження. 4.2. Розслідування пригод з пожежними автомобілями Службове розслідування здійснюється згідно з Інструкцією з проведення службових розслідувань дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів органів внутрішніх справ України (додаток 19). Копії висновків з матеріалами службових розслідувань направляються до Держпожбезпеки МВС України в термін не більше 2 днів після їх завершення. 4.3. Облік і звітність про дорожньо-транспортні пригоди в пожежній охороні 4.3.1. Усі дорожньо-транспортні пригоди, незалежно від місця виникнення, їх наслідків і вини водія, а також поломки і відмови в роботі пожежних автомобілів повинні обліковуватися. 4.3.2. Облік дорожньо-транспортних пригод ведеться: — в УПБ—ВПБ і загонах пожежної охорони та технічної служби в журналі обліку дорожньо-транспортних пригод (додаток 18); — у пожежних частинах — у формулярі пожежного автомобіля. Відомості про дорожньо-транспортні пригоди, внесені до журналу обліку, звіряються з відомостями Державтоінспекції. 4.3.3. Про всі дорожньо-транспортні пригоди, поломки і відмови пожежної техніки начальники підрозділів зобов'язані повідомляти в УПБ—ВПБ негайно. 4.3.4. УПБ—ВПБ про кожний випадок ДТП за участю транспортних .засобів підрозділів доповідає в ГУМВС, УМВС, а при яких загинули або травмовані люди негайно доповідає телетайпом, телеграфом в Держпожбезпеки МВС України. 4.3.5. Річний звіт про ДТП, звірений з ДАІ, з пояснювальною запискою про скоєні ДТП, заходи щодо їх попередження та покарання винних надсилається щороку до 10 січня в Держпожбезпеки МВС України (додаток 28). 4.3.6. ДТП з транспортом, що належить особовому складу підрозділів, відносяться до надзвичайних пригод з особовим складом і розслідуються у встановленому порядку керівництвом підрозділів, оргстройовим відділом (відділенням) УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС. 4.4. Кабінети (класи, куточки) безпеки руху 4.4.1. В УПБ—ВПБ та підрозділах у спеціально відведених приміщеннях обладнуються кабінети (класи, куточки) безпеки руху. Завданнями кабінетів (класів, куточків) безпеки руху є: — вивчення, узагальнення, активна пропаганда і втілення в практику роботи найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду для забезпечення безпеки руху пожежних, оперативно-службових, легкових і вантажних автомобілів; — удосконалення професійних знань і майстерності водіїв; — ознайомлення начальницького складу, водіїв із вимогами нормативних актів, що стосуються безпеки руху транспортних засобів. 4.4.2. Кабінети (класи, куточки) безпеки руху обладнуються згідно з приблизним переліком обладнання і приладів та ПЕОМ (додаток 29). 5. ПІДГОТОВКА ВОДІЇВ ПОЖЕЖНИХ АВТОМОБІЛІВ 5.1. Підготовка водіїв пожежних автомобілів здійснюється відповідно до Настанови з організації професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженої наказом МВС України від 14.08.01 № 690 і рекомендаціями для підвищення професійної майстерності водіїв пожежних автомобілів (додаток 23). 5.2. Під час організації професійної підготовки водіїв особлива увага приділяється: — удосконаленню майстерності (техніки і тактики) керування пожежними автомобілями; — вивченню Правил дорожнього руху, цієї Настанови (зокрема в розділах, що стосуються водіїв), основи психофізіології праці водіїв, території міста, району виїзду частини, питань утримання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту пожежних автомобілів та їх спеціальних агрегатів;
5.3. До управління пожежними автомобілями, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами, допускаються лише особи з безперервним трирічним стажем роботи водія, що відповідає категорії транспортних засобів (не менше «В» і «С»), які пройшли спеціальну підготовку і одержали свідоцтво встановленого зразка (додаток 20). 5.4. Під час проходження служби водії пожежних автомобілів підвищують свої професійні знання на загальних заняттях у системі бойової підготовки особового складу пожежних частин у обсязі 40 годин на рік. Заняття плануються і проводяться начальницьким складом пожежних частин, контролюються керівним складом УПБ—ВПБ згідно з планом перевірок. 5.5. Для водіїв, що не пройшли під час служби достатньої практики водіння пожежних автомобілів, або які не мали виїздів упродовж місяця, організовується практична їзда в неслужбовий час на вантажних та пожежних автомобілях, у поєднанні з господарськими перевезеннями та наданням платних послуг. 5.6. Для підвищення професійного рівня і поглиблення знань Правил безпеки дорожнього руху з водіями пожежних автомобілів один раз на три роки організовуються навчальні збори (курси підвищення кваліфікації) згідно з вимогами Настанови з організації професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженої наказом МВС України від 14.08.01 р. № 690. 5.7. Прийом іспитів на присвоєння кваліфікації водія пожежного автомобіля, що дає право працювати на пожежному автомобілі, а також перегляд матеріалів на присвоєння водіям кваліфікації другого і першого класу здійснюється кваліфікаційними комісіями, які організовуються в управліннях і відділах пожежної охорони МВС України. 5.8. Склад кваліфікаційної комісії призначається наказом начальника УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС в області з З— 5 членів: голова комісії — заступник начальника управління (відділу) пожежної охорони; заступник голови комісії — начальник відділу, відділення (групи) пожежної техніки і засобів зв'язку УПБ—ВПБ; члени комісії — працівники УПБ—ВПБ, які відповідають за експлуатацію пожежних автомобілів, бойову підготовку особового складу. До складу кваліфікаційної комісії має бути включена особа, яка має: — вищу або середню технічну освіту з автомобільної спеціальності; — посвідчення водія з поміткою про дозвіл керувати транспортними засобами, що належать до категорії «В», «С», «Д» (не нижче кваліфікації 2-го класу). 5.9. Розгляд матеріалів на присвоєння кваліфікації 2-го і 1-го класу водіям пожежних автомобілів здійснюється тільки кваліфікаційними комісіями УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС. 5.10. Під час складання іспитів водіями кваліфікаційні комісії керуються вимогами передбаченими Настановою з організації професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженою наказом МВС України від 14.08.01 № 690, як правило, передбачають таку кількість запитань: — з будови та устаткування пожежного автомобіля — 3; — технічного обслуговування і ремонту пожежного автомобіля — 2;
— з правил дорожнього руху (Програма ДАІ) — 20. Після складання теоретичних екзаменів перевіряються практичні навички водія на вміння керувати пожежним автомобілем та працювати зі спеціальними агрегатами. Екзамени приймаються з врахуванням марок пожежних автомобілів пожежної частини, де будуть працювати водії. 5.11. Знання водія оцінюються критерієм “ЗДАВ”, “НЕ ЗДАВ”, а результати іспитів оформляються протоколом (додаток 22), який скріплюється підписами голови і членів кваліфікаційної комісії. 5.12. На підставі протоколу кваліфікаційної комісії особам, які успішно склали іспити із початкової підготовки, присвоюють кваліфікацію водія пожежного автомобіля і видають свідоцтво на право роботи на пожежному автомобілі. До самостійної роботи на пожежному автомобілі в черговому караулі водій допускається після п'яти чергувань у складі караулу як водій-стажист, вивчення району виїзду і його водопостачання та на підставі наказу начальника загону або пожежної частини. 5.13. Після закінчення терміну дії свідоцтва (не більше як три роки) кваліфікаційні комісії приймають від водіїв іспити на право подальшої роботи на пожежних автомобілях. Якщо водій підтвердив задовільні знання, що відповідають додатковим професійним вимогам, поставленим до водіїв пожежного автомобіля, і програми бойової підготовки, строк дії свідоцтва продовжується. 5.14. Водіям, що одержали незадовільні оцінки, надається можливість у триденний строк перескласти іспит. На час проведення повторного складання водії допускаються до роботи на пожежних автомобілях. 5.15. Якщо водій на повторному іспиті одержав незадовільну оцінку, тоді він до подальшої роботи на пожежних автомобілях не допускається, а у разі його незгоди працювати на інших посадах звільняється із пожежної охорони в установленому порядку. 5.16. Заповнення свідоцтва на право роботи на пожежному автомобілі здійснюється від руки чорнилом або на друкарській машинці. Свідоцтво підписується головою кваліфікаційної комісії, скріплюється гербовою печаткою і реєструється в книзі обліку (додаток 21) із присвоєнням порядкового номера. 5.17. Свідоцтво на право роботи на пожежному автомобілі є офіційним документом і має бути у водія під час перебування його на чергуванні. Воно дійсне лише за наявності посвідчення водія. 5.18. Кваліфікація водія другого класу може бути присвоєна водієві пожежної охорони, який має безперервний стаж роботи не менше трьох років як водій 3-го класу, незалежно від стажу роботи в пожежній охороні, та пройшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне свідоцтво і посвідчення водія з приміткою, що дає право на управління автомобілями всіх типів і марок, занесених до категорій транспортних засобів «В», «С» та «Д» або «Е». 5.19. Кваліфікація водія 1-го класу може бути присвоєна водієві пожежної охорони, який має безперервний стаж роботи не менше двох років водієм автомобіля 2-го класу незалежно від стажу роботи в пожежній охороні та пройшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне свідоцтво та посвідчення з приміткою, що дає право на управління автомобілями всіх типів і марок, занесених до категорій транспортних засобів «В», «С», «Д» і «Е». 5.20. Крім вимог, передбачених кваліфікаційними характеристиками, і додаткових професійних вимог, поставлених до водія пожежного автомобіля, для присвоєння кваліфікації водія 2-го і 1-го класу, водій повинен утримувати автомобілі, що за ним закріплені, в належному технічному стані, суворо дотримуватися службової дисципліни, не мати за останні три роки роботи порушень правил дорожнього руху, що спричинили дорожньо-транспортні пригоди, чи позбавлення прав водія, а також порушень правил технічної експлуатації та техніки безпеки протягом останнього року. 5.21. Присвоєння водієві автомобіля 2-го і 1-го класу кваліфікації здійснюється наказом начальника УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС. 5.22. Якщо водій автомобіля 2-го або 1-го класу не виконує вимог, передбачених відповідною кваліфікаційною характеристикою, додаткових професійних вимог, вимог, зазначених у пункті 5.20, або систематично порушує правила дорожнього руху, не забезпечує технічної справності і боєздатності автомобілів, що закріплені за ним, тоді згідно з поданням начальника загону або частини в кваліфікаційну комісію наказом начальника УПБ—ВПБ йому знижується клас кваліфікації (в професійній охороні за згодою з відповідною профспілковою організацією). 5.23. Водіям, яким було знижено клас кваліфікації, а також водіям, які відповідно до законодавства були позбавлені права на управління транспортними засобами, клас кваліфікації, що вони мали, може бути присвоєно знову на загальних підставах. 6. КОНТРОЛЬ І ОЦІНКА СТАНУ ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ 6.1. Контроль за технічним станом і експлуатацією пожежної техніки здійснюється шляхом контрольних оглядів, що проводяться посадовими особами під час громадських оглядів, річних технічних оглядів за участю працівників ДАІ; під час інспектування службово-господарської діяльності підрозділів пожежної охорони; під час ревізії господарської діяльності пожежних частин підрозділами матеріально-технічного забезпечення. 6.2. Основним завданням контролю є забезпечення постійної бойової готовності та правильної експлуатації пожежної техніки. 6.3. Контрольні огляди пожежних автомобілів здійснюються: — водіями, закріпленими за автомобілями під час заступання на бойове чергування, а також під час роботи на пожежах, навчаннях і в процесі чергування; — начальниками караулу і командирами відділень — під час заступання на бойове чергування, після повернення з пожежі або навчань і в процесі чергування; — начальником (заступником начальника) пожежної частини— не рідше одного разу на 10 днів, після технічного обслуговування, з висвітленням результатів огляду в журналі обліку технічного обслуговування; — начальником (заступником начальника) загону пожежної охорони, начальником гарнізону — не рідше одного разу на квартал; — працівниками відділу, відділення (групи) пожежної техніки за планом роботи та у разі необхідності; — оперативними черговими в гарнізоні — під час чергування за спеціальним графіком. Методика перевірки викладена у додатку 17. 6.4. Контрольні огляди пожежної техніки проводяться а метою перевірки її технічного стану, правильності використання, утримання, обслуговування і бойової готовності. Під час огляду перевіряється: ведення технічної документації, справність усіх агрегатів, механізмів, пожежно-технічного оснащення, інструментів водія, наявність палива в баках і мастил у агрегатах, заправка вогнегасними речовинами. 6.5. Державні технічні огляди здійснюються комісіями один раз на рік у присутності начальника частини, начальника караулу, закріпленого за технікою, старшого водія. Звіт про проведення технічного огляду (додаток 27) направляється в УПБ—ВПБ. 6.6. Інспектування службово-господарської діяльності підрозділів пожежної охорони здійснюється представниками Держпожбезпеки МВС України, УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС у строки, передбачені планами робіт. 6.7. Під час оцінки стану технічної служби враховуються: — планування роботи апаратів і підрозділів з організації та вдосконалення експлуатації пожежної техніки, своєчасність і повнота виконання заходів; — наявність аналізу питань експлуатації пожежної техніки і виконання заходів, що розробляються на його основі; — технічний стан, безвідмовність у роботі, паливна економічність, укомплектованість пожежних автомобілів і дотримування державних (галузевих) стандартів; — своєчасність і якість проведення технічних обслуговувань і ремонтів пожежної техніки; — організація і рівень професійної підготовки водіїв пожежних автомобілів на базі навчальних підрозділів УДБ-ВПБ; — ефективність роботи із запобігання дорожньо-транспортним пригодам та проведення медичних оглядів водійського складу; — розповсюдження, впровадження передового досвіду експлуатації пожежної техніки, проведення раціоналізаторської і винахідницької роботи; — стан будівель, приміщень пожежних депо та інших об'єктів і територій пожежних частин; — виконання планів з будівництва споруд і будівель пожежної охорони; — робота з економії пально-мастильних і експлуатаційних матеріалів, правильність їх обліку, збереження, використання і списання, дотримання норм експлуатації легкових оперативно-службових і вантажних автомобілів; — стан роботи з питань охорони праці, виробничої санітарії і охорони навколишнього середовища; — збирання і здавання відпрацьованих мастил, вторинних ресурсів; — рівень технічної оснащеності підрозділів пожежної охорони; — забезпечення співробітників пожежної охорони бойовим одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту;
— стан і ведення документації з технічної служби. Оцінка «задовільного» або «незадовільного» стану технічної служби виставляється на підставі рішення комісії або тим, хто перевіряє. Начальник Державного департаментупожежної безпеки МВС Українигенерал-лейтенант внутрішньої служби Г.В. Рева |
ВИПУСК ТРИДЦЯТИЙ Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
Затверджено список спортсменів-кандидатів на участь в Олімпійських іграх в Лондоні Затверджено список спортсменів, які включені до числа кандидатів на участь у Іграх ХХX Олімпіади у Лондоні (Великобританія) 2012... |
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
Франка Серія “Педагогіка” ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ... Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено постановою президії ВАК №1-05/5 від 1 липня 2010... |
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА... Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено... |
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ЗАТВЕРДЖЕНО |