ЗАТВЕРДЖЕНО


Скачати 0.61 Mb.
Назва ЗАТВЕРДЖЕНО
Сторінка 4/4
Дата 08.05.2013
Розмір 0.61 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4

2.8. Порядок планування і проведення технічного обслуговування та його облік

2.8.1. Технічне обслуговування пожежних автомобілів (періодичне та основне технічне обслуговування) проводиться в дні, встановлені план-графіком.

Річний план-графік основного технічного обслуговування складається відділом, відділенням ( групою) пожежної техніки, узгоджується з відділом (відділен­ням) служби і підготовки та затверджується начальником УПБ—ВПБ.

Річний план-графік періодичного ТО розробляється в кожному гар­нізоні (частині) пожежної охорони відповідальним за техніч­ний стан автомобілів, погоджується із черговою службою пожежогасіння гарнізону і затверджується начальником гар­нізону пожежної безпеки. Річний план-графік періодичного ТО скла­дається за формою, аналогічною плану-графіку основного ТО.

Під час складання річного план-графіка періодичного технічного обслуговування забезпечується рівномірність виведення пожежних автомобілів із бо­йового розрахунку в районах виїзду, а також враховується план-графік основного технічного обслуговування та інші особливості гарнізону (частини).

В об’єктових підрозділах пожежної охорони, де технічне обслуговування проводиться на базі авторемонтних підприємств об’єктів, які охороняються, відповідальний за техніку завчасно, до початку складання план-графіка ТО відділом, відділенням (групою) пожежної техніки УПБ-ВПБ надає, узгоджені із керівництвом авторемонтних підприємств об’єктів, пропозиції щодо визначення днів проведення ТО пожежних автомобілів підрозділу. Допускається проведення ТО пожежних автомобілів підрозділів, що охороняють об’єкти в загонах (частинах) технічної служби, за рахунок коштів об’єктів.

2.8.2. Графіки технічного обслуговування складаються на підставі планових загальних пробігів пожежних автомобілів, нормативів періодичності технічного обслуговування рівно­мірного завантаження загонів (частин) технічної служби та постів ТО.

До графіка технічного обслуговування включаються всі пожежні автомобілі (основні, спеціальні, допоміжні) підроз­ділів.

2.8.3. Під час виконання періодичного технічного обслуговування розподіл робіт серед водіїв і особового складу здійснюється відповідно до рекомендова­ного плану (додаток І2).

2.8.4. Про проведення технічного обслуговування робить­ся запис у журналі обліку ТО, формулярі і експлуатаційній карті.

2.8.5. Відповідальність за своєчасне і якісне проведення технічне об­слуговування пожежних автомобілів по­кладено на:

— начальника чергового караулу і водія за щоденне об­слуговування;

— начальника пожежної частини за технічне обслугову­вання після обкатки і періодичне технічне обслуговування;

— начальника підрозділу, в якому проводиться обслуго­вування за сезонне обслуговування і основне технічне обслуговування.

2.8.6. Для проведення періодичного і основного технічного об­слуговування пожежний автомобіль знімається з бойового чергування і замінюється резервним. Порядок виводу із бо­йового розрахунку на ТО пожежних автомобілів і заміни їх резервними визначається із врахуванням місцевих умов — начальником гарнізону пожежної безпеки.

Для пожежних автомобілів на великовантажних шасі, по­жежних автодрабин і автопідйомників із висотою підйому 45 м і більше, як виняток, допускається збільшення часу про­стою на основне технічне обслуговування — до 5 днів.

2.8.7. Для кожного типу і моделі пожежного автомобіля відділом, відділенням (групою) пожежної техніки УПБ—ВПБ розробляється і затверджується додатковий перелік робіт з технічного обслуговування на підставі приблизного переліку основних операцій (додаток 11) та з врахуванням інструкцій заводів-виробників.

2.8.8. Нормативи трудомісткості ТО нових типів пожеж­них автомобілів встановлюються тимчасово відділами, від­діленнями (групами) пожежної техніки УПБ—ВПБ на підставі хронометражу і прийнятих обсягів робіт для автомобілів цих типів, досвіду експлуатації та інструкцій заводів-виробників.

Нормативи трудомісткості сезонного обслуговування становлять 20 % від трудомісткості основного технічного обслуговування.

2.8.9. Під час обслуговування автомобілів можуть вико­нуватися окремі операції поточного ремонту (супутній поточ­ний ремонт) в обсязі, що не перевищує 20 % трудомісткості відповідного виду технічного обслуговування.

Якщо трудомісткість робіт перевищує зазначену величи­ну, тоді перед проведенням ТО автомобіль підлягає поточ­ному ремонту.

2.8.10. Пожежний автомобіль, що пройшов основне технічне обслуговування, одержує начальник (заступник) начальника частини із старшим водієм по­жежної частини за актом (додаток 32).

2.8.11. Пожежний автомобіль, що пройшов технічне обслу­говування, повинен бути справним, заправленим експлуата­ційними матеріалами, чистим, відрегульованим, змащеним і відповідати вимогам експлуатаційної документації.

Постановку на бойове чергування пожежних автомобілів, що не пройшли чергове технічне обслуговування, заборо­нено.

2.8.12. Щорічно пожежні автодрабина та колінчатий автопідйомник проходять випробування відповідно до вимог Правил безпеки праці в ДПО МВС України (наказ МВС України №840-2000 р.) про, що складається акт (додаток 31).

2.9. Ремонт пожежних автомобілів

2.9.1. Ремонт — комплекс операцій для відновлення пра­цездатного стану пожежних автомобілів і забезпечення без­відмовної їх роботи.

Він може виконуватися на вимогу або після певного про­бігу.

Ремонт, що пов'язаний із розбиранням або заміною агре­гатів і вузлів, повинен виконуватися, як правило, за результа­тами попереднього діагностування.

2.9.2. Відповідно до призначення, характеру виконуваних робіт ремонт пожежних автомобілів та агрегатів поділяється на: поточний та капітальний.

2.9.3. Поточний ремонт пожежного автомобіля виконуєть­ся для забезпечення працездатного стану шляхом відновлен­ня або заміни окремих агрегатів, вузлів та деталей (крім ба­зових), а також проведенням необхідних регулювальних, кріпильних, зварювальних, слюсарно-механічних та інших ре­монтних робіт.

2.9.4. Поточний ремонт агрегату полягає у його частковій розборці, заміні або ремонті окремих зношених і пошкодже­них механізмів, деталей (крім базових) і проведенні необхід­них регулювальних, кріпильних та інших ремонтних робіт.

2.9.5. Поточний ремонт пожежного автомобіля або окре­мого агрегату здійснюється при потребі, що виявлена під час експлуатації (за заявками водіїв) або під час контрольних оглядів.

2.9.6. Поточний ремонт повинен забезпечувати безвідмов­ну роботу відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей щонай­менше до чергового основного технічного обслуговування.

2.9.7. Капітальний ремонт пожежного автомобіля полягає в його повному розбиранні, заміні або капітальному ремонті більшості агрегатів, механізмів, приладів і зношених деталей, збиранні і випробуванні автомобіля відповідно до технічних умов на здійснення капітального ремонту.

2.9.8. Капітальний ремонт пожежного автомобіля призна­чається, якщо кузов, кабіна, цистерна, пожежний насос і не менше двох основних агрегатів базового шасі вимагають ка­пітального ремонту. Його технічний стан оцінюється за ре­зультатами діагностування «незадовільно» (встановлено зни­ження динамічних якостей, потужності, збільшення витрат пально-мастильних матеріалів і запасних частин).

2.9.9. Агрегат направляється на капітальний ремонт, якщо:

— базові та основні деталі вимагають ремонту і повного розбирання агрегату;

— працездатність агрегату не може бути відновлена шляхом поточного ремонту або його відновлення економічно недоцільне.

2.9.10. Основним методом ремонту є агрегатний метод, під час якого несправні агрегати і механізми у ремонтованому автомобілі замінюються новими або відремонтованими, що взяті з обігового фонду. (Рекомендована кількість оборотних агрегатів на сто одиниць автомобілів наведена в додатку 14).

Агрегатний метод застосовується у разі, коли трудоміст­кість робіт для усунення несправності перевищує трудоміст­кість робіт для зняття агрегату, що вимагає ремонту, і вста­новленню відремонтованого або нового агрегату.

2.9.11. Дозволяється засто­совувати індивідуальний метод ремонту, під час якого не­справний агрегат знімається, ремонтується, і встановлюється на той же автомобіль тільки якщо відсутній обіговий фонд.

Деталі агрегату, що ремонтується, встановлюються на той же агрегат.

У разі виходу пожежного автомобіля з ладу призначаєть­ся службове розслідування для усунення причин і вживання заходів до винних. Розслідування проводить керівництво по­жежної частини, якій належить автомобіль, у разі потреби за участю представника відділу (відділення) пожежної тех­ніки і засобів зв'язку.

2.9.12. Технічний стан капітально відремонтованих по­жежного автомобіля, агрегату або вузлів, а також якість ка­пітального ремонту повинні відповідати державним стандар­там та іншій нормативній документації щодо капітального ремонту.

2.9.13. Планування ремонтів пожежних автомобілів перед­бачено річним графіком основного технічного обслуговування для пожежних частин і річним план-завданням для загонів (частин) технічної служби, які розробляються відділом, відділенням (групою) пожежної техніки і засобів зв'язку.

Норми пробігу основних агрегатів пожежних автомобілів до капітального ремонту наведені в додатку 15.

2.9.14. Пожежний автомобіль направляється на ремонт до загону (частини) технічної служби згідно з річним план-графіком основного технічного обслуговування або при потребі.

На пожежний автомобіль складається акт здавання (видавання).

2.9.15. Автомобілі (агрегати), що здаються в ремонт до загону (частини) технічної служби, за своїм технічним ста­ном і укомплектованістю повинні відповідати вимогам нор­мативно-технічної документації на ремонт транспортних за­собів.

Розкомплектовувати пожежні автомобілі (агрегати) або замінювати їх складові частини і деталі непридатними забо­роняється.

Пожежні автомобілі, що здаються в капітальний ремонт, незалежно від способу доставки, повинні бути в стані, що забезпечує їх пересування своїм ходом (крім аварійних), за умови, що їх технічний стан забезпечує безпеку руху.

2.9.16. За невідповідність технічного стану і некомплект­ність автомобілів (агрегатів), що здаються в ремонт, вимогам нор­мативно-технічної документації, а також за несвоєчасність їх доставки у загони (частини) технічної служби, відповідальність покладено на начальника підроз­ділу пожежної охорони, в якому експлуатується автомобіль.

2.9.17. Пожежний автомобіль у капітальному ремонті не повинен перебувати більше терміну, встановленому нормами трудомісткості за типом пожежного автомобіля згідно з Укрупненими нормами затверджених Міністерством праці України, Національним центром продуктивності та ГУДПО МВС України в 1994 р. Якщо впродовжвстановленого стро­ку автомобіль (агрегат) не буде відремонтовано, начальник загону (частини) технічної служби доповідає про це у відділ (відділення) пожежної техніки і засобів зв'язку УПБ— ВПБ для прийняття рішень.

2.9.18. Відремонтований пожежний автомобіль підлягає діагностуванню (за наявності поста діагностики) або випро­буванням:

— автомобіль — пробігом до 50 км;

— агрегат — роботою тривалістю до ЗО хв.

2.9.19. Видача автомобіля (агрегату) із ремонту здій­снюється за актом здавання (видавання) пожежного автомобіля (агрегату).

2.9.20. Про проведений ремонт пожежного автомобіля (агрегату) або заміну агрегату у технічному паспорті і формуля­рі начальником (заступником начальника) частини технічної служби (ремонтно-допоміжної частини загону технічної служби) або начальником (заступником) начальника пожежної частини в якій проводився ремонт робляться відповідні записи.

2.9.21. Начальник загону (частини) технічної служби від­повідає за якість виконаних робіт із технічного обслуговуван­ня і ремонту пожежних автомобілів (агрегатів).
2.10. Правила експлуатації автомобільних шин, акумуляторних батарей і спідометрового обладнання

2.10.1. При експлуатації шин у підрозділах пожежної охорони потрібно керуватися Правилами експлуатації авто­мобільних шин і відповідними нормативними актами МВС України.

2.10.2. Нормативний тиск у шинах повинен зазначатися фарбою на крилах чи бортах пожежного автомобіля.

Перевірку тиску в шинах треба проводити не рідше одно­го разу на 10 днів. Під час перевірки тиску шини мають бути холодними. Тиск повинен відповідати нормам. Результати перевірки тиску заноситься в журнал обліку технічного обслуговування.

2.10.3. При проведенні щоденного технічного обслугову­вання стан шин перевіряється зовнішнім оглядом.

2.10.4. Під час роботи на пожежі не дозволяється пере­грівання автомобільних шин; у разі потреби водій зобов'яза­ний вжити заходів для їх теплового захисту. Не дозволяєть­ся знижувати тиск у шинах, якщо він підвищується під впливом високої температури.

2.10.5. Перестановку коліс слід здійснювати відповідно до ре­комендацій заводу-виробника з експлуатації шасі пожежно­го автомобіля.

2.10.6. Автомобільні шини, норми експлуатаційного пробігу яких не вказані або не визначені нормативними документами заводів-виготовлювачів, підлягають списанню лише в тих випадках, коли їх стан не відповідає вимогам підпунктів а і б пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху України. Зняття з експлуатації таких шин здійснюється на підставі відповідних обгрунтувань, затверджених начальником УПБ-ВПБ, керівниками навчальних закладів, установ та підрозділів пожежної охорони МВС України (до­даток 25).

2.10.7. Експлуатація акумуляторних батарей здійснюється згідно з інструкцією заводу-виробника. Норми напрацюван­ня наведені в додатку 26.

2.10.8. Автотранспорт, що є на озброєнні в пожежній охо­роні, має бути оснащений справним і опломбованим спідометровим обладнанням.

Експлуатація автотранспорту з несправним спідометровим обладнанням чи з порушеним та неправильним пломбу­ванням його забороняється.

2.10.9. Пломбування спідометрів та їх приводів проводиться при заміні або ремонті із складанням відповідних актів, які ведуться і зберігаються в за­гонах (частинах) технічної служби.

2.10.10. Відповідальність за стан і пломбування спідометрового обладнання автомобілів покладається на начальника підрозділу пожежної охорони, в якому вони експлуатуються.
2.11. Особливості експлуатації пожежних автомобілів у різні пори року

2.11.1. Підготовка пожежної техніки до експлуатації у літню чи зимову пори року здійснюється за наказом начальни­ка УПБ—ВПБ.

2.11.2. Перед настанням літнього чи зимового періодів із водіями і особовим складом організовуються заняття, на яких вивчаються:

— особливості обслуговування і утримання пожежних автомобілів;

— способи і засоби підвищення їх прохідності;

— особливості керування автомобілями в складних дорожніх та погодних умовах.

Під час підготовки до експлуатації взимку, крім того, ви­вчаються:

— порядок пуску холодного двигуна за низької темпера­тури навколишнього середовища;

— засоби, що полегшують пуск холодного двигуна;

— засоби обігріву і підтримки нормальної температури двигуна під час руху і на стоянках;

— правила безпеки під час прогрівання двигуна і повод­ження з токсичними охолоджувальними рідинами, що не за­мерзають за низьких температур;

— особливості роботи із спецагрегатами при гасінні пожеж при низьких температурах.

До навчання водіїв залучаються начальники підрозділів загону технічної служби, загонів і частин пожежної охорони, старші водії та досвідчені водії.

2.11.3. Під час підготовки пожежної техніки до експлуа­тації в літню і зимову пори року для всіх пожежних автомо­білів проводиться сезонне технічне обслуговування із вра­хуванням вимог заводів-виробників, викладених у інструкції з експлуатації пожежного автомобіля, його шасі і приблиз­ним переліком основних операцій СО (додаток 11).

2.12. Діагностування технічного стану пожежних автомобілів і обладнання

2.12.1. Діагностування — це процес визначення технічного стану автомобіля, його агрегатів, вузлів, механізмів, прила­дів і систем без їх розбирання. Діагностування є технологіч­ним елементом технічного обслуговування і ремонту автомо­білів.

2.12.2. Комплекс діагностичних робіт, що виконується при або перед періодичним технічним обслуговуванням, служить для діагностування механізмів і си­стем, що забезпечують безпеку дорожнього руху автомобіля.

2.12.3. Поглиблене діагностування проводять перед основним технічним обслуговуванням для забезпечення інформацією зони ТО про необхідний обсяг робіт.

2.12.4. Під час діагностування вимірюється фактичне зна­чення окремого параметра технічного стану автомобіля або агрегату, зіставляється з допустимим або граничним значенням пара­метра і робиться висновок про необхідність регулювання чи ремон­ту механізму. Регулювальні роботи, що не потребують знач­них трудовитрат, виконуються під час діагностування.

2.12.5. Діагностування пожежних автомобілів і обладнан­ня здійснюється на посту технічної діагностики в загоні (час­тині) технічної служби, на постах ТО або у пожежних час­тинах із застосуванням пересувних діагностичних лабора­торій.

2.12.6. За результатами діагностування заповнюється ді­агностична картка і дефектна відомість.

2.13. Консервація пожежних машин

2.13.1. Під консервацією розуміється розміщення техніч­но справних, повністю укомплектованих, заправлених і спе­ціально підготовлених машин і обладнання в стані, що за­безпечує їх довготривале збереження і приведення до бойо­вої готовності в найкоротший строк.

2.13.2. Постановці на консервацію підлягають усі понадштатні автомобілі, причепи і обладнання до передачі їх в інші підрозділи, або використання яких не планується на період більш як два місяці.

2.13.3. Консервація може бути короткочасною — до одно­го року і довготривалою — більше одного року.

2.13.4. Постановка пожежних автомашин і причепів на консервацію та зняття з консервації здійснюється за рішен­ням начальника УПБ—ВПБ, в якому визначається вид консервації і кількість машин за марками і номерами, поря­док матеріального забезпечення, відповідальні особи за про­ведення робіт з підготовки до консервації і порядок контро­лю за якістю підготовки і консервації машин.

Постановка і зняття з консервації іншого обладнання здій­снюється начальником підрозділу пожежної охорони.

На підставі наказу начальника загону (частини) пожеж­ної охорони складається план організації робіт для підготовки техніки до короткострокової чи довгострокової консерва­ції в якому передбачається:

— підготовка персоналу, залученого до виконання робіт з консервації автомобілів;

— розподіл і обладнання приміщень для постановки авто­мобілів на консервацію;

— забезпечення підрозділу експлуатаційними матеріала­ми, необхідними для консервації автомобілів;

— порядок оформлення документації на автомобілі, що призначені для консервації;

— під час постановки і зняття пожежних машин (приче­пів) з консервації проводиться запис у їх формулярах; для причепів і вантажних автомобілів — до технічного паспорта (в розділі — Технічні огляди машин).

2.13.5. Консервація пожежних машин проводиться згідно з інструкцією з консервації і зберігання автотранспортної техніки і майна у військових частинах, інструкцією з екс­плуатації пожежного автомобіля, керівництвом з експлуата­ції шасі і рекомендаціями з консервації пожежної техніки (додаток 16).

2.14. Придбання, передача і списання пожежної техніки

2.14.1 Придбання транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог нормативних актів МВС України.

2.14.2. Передача пожежної техніки у гарнізоні УПБ— ВПБ із однієї пожежної частини в іншу (крім об'єктових) здійснюється згідно з штатною належністю за рішенням на­чальника УПБ—ВПБ.

2.14.3. Передача пожежних машин із державної до іншої пожежної охорони або навпаки здійснюється з дозволу МВС України.

2.14.4. Пожежна техніка, що відпрацювала встановлені терміни служби і технічний стан якої не відповідає поставле­ним вимогам, може бути реалізована УПБ— ВПБ в установленому поряд­ку для використання в народному господарстві.

2.14.5. Списання основних фондів, пожежної техніки, об­ладнання і засобів зв'язку, будов і споруд здійснюється відповідно до вимог нормативних актів МВС України.

2.14.6. Пожежну техніку, яка відпрацювала встановлені нормативні строки експлуатації і технічний стан якої не відповідає поставленим вимогам та підлягає списанню в обов’язковому порядку, слід передавати в загони (частини) технічної служби для їх подальшої розборки та дефектування.

3. БЕЗПЕКА ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ

Організація робіт із забезпечення безпеки праці, охо­рони навколишнього середовища, виробничої саніта­рії і пожежної безпеки під час експлуатації та ремонту по­жежної техніки повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил безпеки праці в Державній пожежній охороні МВС України, затверджених наказом МВС України № 840-2000 р. та інших нормативних актів, які регламентують цей напрямок.

4. БЕЗПЕКА РУХУ ПОЖЕЖНИХ АВТОМОБІЛІВ
4.1. Класифікація дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів пожежної охорони, причини і заходи щодо їх попередження

4.1.1. До дорожньо-транспортних пригод належить при­года, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

4.1.2. Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) з пожежни­ми автомобілями поділяються на такі види: зіткнення, пере­кидання, наїзди (на транспортні засоби, перешкоди, на пішо­ходів, велосипедистів, гужовий транспорт, тварин, що трапи­лись на шляху), інші пригоди.

4.1.3. Робота із запобігання дорожньо-транспортним при­годам у пожежній охороні МВС України організовується ко­мандирами відділень, начальниками караулів, начальниками (заступниками начальників) частин і загонів, начальниками УПБ—ВПБ і їх заступниками, а у відділі (відділенні) по­жежної техніки і засобів зв'язку — керівним і інженерно-інспекторським складом згідно з функціональними обов'яз­ками.

4.1.4. Основними заходами для попередження дорожньо-транспортних пригод є:

— дотримання у підрозділах пожежної охорони належ­ної дисципліни, організованості і високої відповідальності всього особового складу за експлуатацію закріпленої техніки;

— забезпечення безумовного дотримання Правил дорожнього руху і рекомендацій щодо керування машинами в особ­ливих умовах;

— вивчення водіями маршрутів руху, а також розташу­вання вододжерел у районі виїзду пожежної частини;

— якісний інструктаж водіїв перед заступанням на чер­гування (проводиться за підписом водія та осо­би, яка проводила інструктаж у журналі обліку інструктажу водіїв з техніки безпеки та правил дорожнього руху (додаток 3);

— ретельне розслідування причин і вжиття конкретних заходів за кожним випадком дорожньо-транспортної пригоди, виявлення і усунення причин, що їм сприяють;

— своєчасне і якісне обслуговування автомобілів, ретель­ний огляд їх під час зміни караулів;

— регулярні заняття з водіями з вивчення правил дорожнього руху, матеріальної частини автомобілів і підвищення практичних навичок з їх керування в складних дорожніх та погодних умовах;,

— проведення конкурсів на кращий підрозділ з безпеки руху та оглядів-конкурсів пожежної техніки та швидкісного маневрування.

4.1.5. Річний план заходів із попередження дорожньо-транспортних пригод із штатними транспортними засобами пожежної охорони розробляється відділом, відділенням (групою) по­жежної техніки і засобів зв'язку, затверджується керівником УПБ—ВПБ і надсилається в підрозділи, що мають на озброєнні пожежну техніку та оперативно-службовий автотранспорт.

4.1.6. Виконання заходів із запобігання дорожньо-транс­портним пригодам штатними транспортними засобами здій­снюється підрозділами пожежної охорони спільно з відділом, відділенням (групою) пожежної техніки і засобів зв'язку, іншими структурними підрозділами пожежної охорони УПБ— ВПБ, державтоінспекціями та іншими підрозділами МВС.

4.1.7. Відсутність в підрозділах пожежної охорони пригод із транспортними засобами не виключає необхідність профілактичної роботи щодо їх попередження.

4.2. Розслідування пригод з пожежними автомобілями

Службове розслідування здійснюється згідно з Ін­струкцією з проведення службових розслідувань дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів орга­нів внутрішніх справ України (додаток 19). Копії виснов­ків з матеріалами службових розслідувань направляються до Держпожбезпеки МВС України в термін не більше 2 днів після їх за­вершення.
4.3. Облік і звітність про дорожньо-транспортні пригоди в пожежній охороні

4.3.1. Усі дорожньо-транспортні пригоди, незалежно від місця виникнення, їх наслідків і вини водія, а також поломки і відмови в роботі пожежних автомобілів повинні облікову­ватися.

4.3.2. Облік дорожньо-транспортних пригод ведеться:

— в УПБ—ВПБ і загонах пожежної охорони та тех­нічної служби в журналі обліку дорожньо-транспортних при­год (додаток 18);

— у пожежних частинах — у формулярі пожежного авто­мобіля.

Відомості про дорожньо-транспортні пригоди, внесені до журналу обліку, звіряються з відомостями Державтоінспекції.

4.3.3. Про всі дорожньо-транспортні пригоди, поломки і відмови пожежної техніки начальники підрозділів зобов'яза­ні повідомляти в УПБ—ВПБ негайно.

4.3.4. УПБ—ВПБ про кожний випадок ДТП за уча­стю транспортних .засобів підрозділів доповідає в ГУМВС, УМВС, а при яких загинули або травмовані люди негайно доповідає телетайпом, телеграфом в Держпожбезпеки МВС України.

4.3.5. Річний звіт про ДТП, звірений з ДАІ, з пояснюваль­ною запискою про скоєні ДТП, заходи щодо їх попереджен­ня та покарання винних надсилається щороку до 10 січня в Держпожбезпеки МВС України (додаток 28).

4.3.6. ДТП з транспортом, що належить особовому скла­ду підрозділів, відносяться до надзвичайних пригод з особо­вим складом і розслідуються у встановленому порядку ке­рівництвом підрозділів, оргстройовим відділом (відділенням) УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС.

4.4. Кабінети (класи, куточки) безпеки руху

4.4.1. В УПБ—ВПБ та підрозділах у спеціально від­ведених приміщеннях обладнуються кабінети (класи, куточ­ки) безпеки руху.

Завданнями кабінетів (класів, куточків) безпеки руху є:

— вивчення, узагальнення, активна пропаганда і втілен­ня в практику роботи найновіших досягнень науки, техніки і передового досвіду для забезпечення безпеки руху пожежних, оперативно-службових, легкових і вантажних автомобі­лів;

— удосконалення професійних знань і майстерності во­діїв;

— ознайомлення начальницького складу, водіїв із вимо­гами нормативних актів, що стосуються безпеки руху транс­портних засобів.

4.4.2. Кабінети (класи, куточки) безпеки руху обладну­ються згідно з приблизним переліком обладнання і приладів та ПЕОМ (додаток 29).

5. ПІДГОТОВКА ВОДІЇВ ПОЖЕЖНИХ АВТОМОБІЛІВ

5.1. Підготовка водіїв пожежних автомобілів здійснюєть­ся відповідно до Настанови з організації професійної підготовки рядового і молод­шого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженої наказом МВС України від 14.08.01 № 690 і рекомендаціями для підвищення професій­ної майстерності водіїв пожежних автомобілів (додаток 23).

5.2. Під час організації професійної підготовки водіїв особ­лива увага приділяється:

— удосконаленню майстерності (техніки і тактики) керу­вання пожежними автомобілями;

— вивченню Правил дорожнього руху, цієї Настанови (зокрема в розділах, що стосуються водіїв), основи психофі­зіології праці водіїв, території міста, району виїзду частини, питань утримання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту пожежних автомобілів та їх спеціальних агрегатів;

  • формуванню навичок виявлення і усунення несправно­стей пожежної техніки;

  • формування навичок надання першої медичної допомоги.

5.3. До управління пожежними автомобілями, обладнани­ми спеціальними звуковими і світловими сигналами, допус­каються лише особи з безперервним трирічним стажем робо­ти водія, що відповідає категорії транспортних засобів (не менше «В» і «С»), які пройшли спеціальну підготовку і одер­жали свідоцтво встановленого зразка (додаток 20).

5.4. Під час проходження служби водії пожежних авто­мобілів підвищують свої професійні знання на загальних за­няттях у системі бойової підготовки особового складу по­жежних частин у обсязі 40 годин на рік.

Заняття плануються і проводяться начальницьким складом пожежних частин, кон­тролюються керівним складом УПБ—ВПБ згідно з пла­ном перевірок.

5.5. Для водіїв, що не пройшли під час служби достатньої практики водіння пожежних автомобілів, або які не мали виїздів упродовж місяця, організовується практична їзда в неслужбовий час на вантажних та пожежних автомобілях, у поєднанні з господарськими перевезеннями та наданням платних послуг.

5.6. Для підвищення професійного рівня і поглиблення знань Правил безпеки дорожнього руху з водіями пожежних авто­мобілів один раз на три роки організовуються навчальні збо­ри (курси підвищення кваліфікації) згідно з вимогами Настанови з організації професійної підготовки рядового і молод­шого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженої наказом МВС України від 14.08.01 р. № 690.

5.7. Прийом іспитів на присвоєння кваліфікації водія по­жежного автомобіля, що дає право працювати на пожежно­му автомобілі, а також перегляд матеріалів на присвоєння водіям кваліфікації другого і першого класу здійснюється кваліфікаційними комісіями, які організовуються в управлін­нях і відділах пожежної охорони МВС України.

5.8. Склад кваліфікаційної комісії призначається нака­зом начальника УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС в області з З— 5 членів:

голова комісії — заступник начальника управління (відді­лу) пожежної охорони;

заступник голови комісії — начальник відділу, відділен­ня (групи) пожежної техніки і засобів зв'язку УПБ—ВПБ;

члени комісії — працівники УПБ—ВПБ, які відпові­дають за експлуатацію пожежних автомобілів, бойову підго­товку особового складу.

До складу кваліфікаційної комісії має бути включена осо­ба, яка має:

— вищу або середню технічну освіту з автомобільної спе­ціальності;

— посвідчення водія з поміткою про дозвіл керувати транспортними засобами, що належать до категорії «В», «С», «Д» (не нижче кваліфікації 2-го класу).

5.9. Розгляд матеріалів на присвоєння кваліфікації 2-го і 1-го класу водіям пожежних автомобілів здійснюється тіль­ки кваліфікаційними комісіями УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС.

5.10. Під час складання іспитів водіями кваліфікаційні комісії керуються вимогами передбаченими Настановою з організації професійної підготовки рядового і молод­шого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, затвердженою наказом МВС України від 14.08.01 № 690, як правило, передбачають таку кількість запитань:

— з будови та устаткування пожежного автомобіля — 3;

— технічного обслуговування і ремонту пожежного авто­мобіля — 2;

  • безпеки праці і виробничої санітарії— 1;

  • правил надання першої медичної допомоги – 1;

— з правил дорожнього руху (Програма ДАІ) — 20.

Після складання теоретичних екзаменів перевіряються практичні навички водія на вміння керувати пожежним ав­томобілем та працювати зі спеціальними агрегатами.

Екзамени приймаються з врахуванням марок пожежних автомобілів пожежної частини, де будуть працювати водії.

5.11. Знання водія оцінюються критерієм “ЗДАВ”, “НЕ ЗДАВ”, а результати іспитів оформляються протоколом (дода­ток 22), який скріплюється підписами голови і членів ква­ліфікаційної комісії.

5.12. На підставі протоколу кваліфікаційної комісії осо­бам, які успішно склали іспити із початкової підготовки, при­своюють кваліфікацію водія пожежного автомобіля і вида­ють свідоцтво на право роботи на пожежному автомобілі.

До самостійної роботи на пожежному автомобілі в черго­вому караулі водій допускається після п'яти чергувань у складі караулу як водій-стажист, вивчення району виїзду і його водопостачання та на підставі наказу начальника заго­ну або пожежної частини.

5.13. Після закінчення терміну дії свідоцтва (не більше як три роки) кваліфікаційні комісії приймають від водіїв іспити на право подальшої роботи на пожежних автомобілях. Якщо водій підтвердив задовільні знання, що відповідають додатковим професійним вимогам, поставленим до водіїв по­жежного автомобіля, і програми бойової підготовки, строк дії свідоцтва продовжується.

5.14. Водіям, що одержали незадовільні оцінки, надаєть­ся можливість у триденний строк перескласти іспит. На час проведення пов­торного складання водії допускаються до роботи на пожеж­них автомобілях.

5.15. Якщо водій на повторному іспиті одержав незадо­вільну оцінку, тоді він до подальшої роботи на пожежних автомобілях не допускається, а у разі його незгоди працюва­ти на інших посадах звільняється із пожежної охорони в ус­тановленому порядку.

5.16. Заповнення свідоцтва на право роботи на пожежному автомобілі здійснюється від руки чорнилом або на дру­карській машинці.

Свідоцтво підписується головою кваліфікаційної комісії, скріплюється гербовою печаткою і реєструється в книзі облі­ку (додаток 21) із присвоєнням порядкового номера.

5.17. Свідоцтво на право роботи на пожежному автомо­білі є офіційним документом і має бути у водія під час пе­ребування його на чергуванні. Воно дійсне лише за наявно­сті посвідчення водія.

5.18. Кваліфікація водія другого класу може бути при­своєна водієві пожежної охорони, який має безперервний стаж роботи не менше трьох років як водій 3-го класу, не­залежно від стажу роботи в пожежній охороні, та пройшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне сві­доцтво і посвідчення водія з приміткою, що дає право на управління автомобілями всіх типів і марок, занесених до категорій транспортних засобів «В», «С» та «Д» або «Е».

5.19. Кваліфікація водія 1-го класу може бути присвоє­на водієві пожежної охорони, який має безперервний стаж роботи не менше двох років водієм автомобіля 2-го класу незалежно від стажу роботи в пожежній охороні та про­йшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне свідоцтво та посвідчення з приміткою, що дає право на управ­ління автомобілями всіх типів і марок, занесених до катего­рій транспортних засобів «В», «С», «Д» і «Е».

5.20. Крім вимог, передбачених кваліфікаційними харак­теристиками, і додаткових професійних вимог, поставлених до водія пожежного автомобіля, для присвоєння кваліфіка­ції водія 2-го і 1-го класу, водій повинен утримувати авто­мобілі, що за ним закріплені, в належному технічному ста­ні, суворо дотримуватися службової дисципліни, не мати за останні три роки роботи порушень правил дорожнього руху, що спричинили дорожньо-транспортні пригоди, чи позбавлен­ня прав водія, а також порушень правил технічної експлуа­тації та техніки безпеки протягом останнього року.

5.21. Присвоєння водієві автомобіля 2-го і 1-го класу ква­ліфікації здійснюється наказом начальника УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС.

5.22. Якщо водій автомобіля 2-го або 1-го класу не вико­нує вимог, передбачених відповідною кваліфікаційною ха­рактеристикою, додаткових професійних вимог, вимог, зазна­чених у пункті 5.20, або систематично порушує правила до­рожнього руху, не забезпечує технічної справності і боєздатності автомобілів, що закріплені за ним, тоді згідно з подан­ням начальника загону або частини в кваліфікаційну комісію наказом начальника УПБ—ВПБ йому знижується клас кваліфікації (в професійній охороні за згодою з відповідною профспілковою організацією).

5.23. Водіям, яким було знижено клас кваліфікації, а та­кож водіям, які відповідно до законодавства були позбавле­ні права на управління транспортними засобами, клас квалі­фікації, що вони мали, може бути присвоєно знову на за­гальних підставах.

6. КОНТРОЛЬ І ОЦІНКА СТАНУ ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ

6.1. Контроль за технічним станом і експлуатацією по­жежної техніки здійснюється шляхом контрольних оглядів, що проводяться посадовими особами під час громадських оглядів, річних технічних оглядів за участю працівників ДАІ; під час інспектування службово-господарської діяльності підрозділів пожежної охорони; під час ревізії гос­подарської діяльності пожежних частин підрозділами матеріально-технічного забезпечення.

6.2. Основним завданням контролю є забезпечення постій­ної бойової готовності та правильної експлуатації пожежної техніки.

6.3. Контрольні огляди пожежних автомобілів здійсню­ються:

— водіями, закріпленими за автомобілями під час засту­пання на бойове чергування, а також під час роботи на по­жежах, навчаннях і в процесі чергування;

— начальниками караулу і командирами відділень — під час заступання на бойове чергування, після повернення з по­жежі або навчань і в процесі чергування;

— начальником (заступником начальника) пожежної час­тини— не рідше одного разу на 10 днів, після технічного об­слуговування, з висвітленням результатів огляду в журналі обліку технічного обслуговування;

— начальником (заступником начальника) загону пожеж­ної охорони, начальником гарнізону — не рідше одного разу на квартал;

— працівниками відділу, відділення (групи) пожежної тех­ніки за планом роботи та у разі необхідності;

— оперативними черговими в гарнізоні — під час чергу­вання за спеціальним графіком.

Методика перевірки викладена у додатку 17.

6.4. Контрольні огляди пожежної техніки проводяться а метою перевірки її технічного стану, правильності викори­стання, утримання, обслуговування і бойової готовності.

Під час огляду перевіряється: ведення технічної докумен­тації, справність усіх агрегатів, механізмів, пожежно-техніч­ного оснащення, інструментів водія, наявність палива в ба­ках і мастил у агрегатах, заправка вогнегасними речовинами.

6.5. Державні технічні огляди здійснюються комісіями один раз на рік у присутності начальника частини, начальника ка­раулу, закріпленого за технікою, старшого водія. Звіт про проведення техніч­ного огляду (додаток 27) направляється в УПБ—ВПБ.

6.6. Інспектування службово-господарської діяльності під­розділів пожежної охорони здійснюється представниками Держпожбезпеки МВС України, УПБ—ВПБ ГУМВС, УМВС у строки, передбачені планами робіт.

6.7. Під час оцінки стану технічної служби враховуються:

— планування роботи апаратів і підрозділів з організації та вдосконалення експлуатації пожежної техніки, своєчас­ність і повнота виконання заходів;

— наявність аналізу питань експлуатації пожежної тех­ніки і виконання заходів, що розробляються на його основі;

— технічний стан, безвідмовність у роботі, паливна еко­номічність, укомплектованість пожежних автомобілів і дотри­мування державних (галузевих) стандартів;

— своєчасність і якість проведення технічних обслугову­вань і ремонтів пожежної техніки;

— організація і рівень професійної підготовки водіїв по­жежних автомобілів на базі навчальних підрозділів УДБ-ВПБ;

— ефективність роботи із запобігання дорожньо-транс­портним пригодам та проведення медичних оглядів водійського складу;

— розповсюдження, впровадження передового досвіду експлуатації пожежної техніки, проведення раціоналізаторсь­кої і винахідницької роботи;

— стан будівель, приміщень пожежних депо та інших об'єктів і територій пожежних частин;

— виконання планів з будівництва споруд і будівель по­жежної охорони;

— робота з економії пально-мастильних і експлуатаційних матеріалів, правильність їх обліку, збереження, використання і списання, дотримання норм експлуатації легкових опера­тивно-службових і вантажних автомобілів;

— стан роботи з питань охорони праці, виробничої сані­тарії і охорони навколишнього середовища;

— збирання і здавання відпрацьованих мастил, вторинних ресурсів;

— рівень технічної оснащеності підрозділів пожежної охорони;

— забезпечення співробітників пожежної охорони бойовим одягом, спорядженням і засобами індивідуального за­хисту;

  • виконання Правил пожежної безпеки;

  • укомплектованість підрозділів пожежною технікою згідно із штатною належністю;

— стан і ведення документації з технічної служби.

Оцінка «задовільного» або «незадовільного» стану тех­нічної служби виставляється на підставі рішення комісії або тим, хто перевіряє.

Начальник Державного департаменту

пожежної безпеки МВС України


генерал-лейтенант внутрішньої служби Г.В. Рева
1   2   3   4

Схожі:

ВИПУСК ТРИДЦЯТИЙ
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
Затверджено список спортсменів-кандидатів на участь в Олімпійських іграх в Лондоні
Затверджено список спортсменів, які включені до числа кандидатів на участь у Іграх ХХX Олімпіади у Лондоні (Великобританія) 2012...
КА ЛЮДИНОЗНАВЧI СТУДII ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
Франка Серія “Педагогіка” ВИПУСК ТРИДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДРОГОБИЧ ВИДАВНИЧИЙ...
Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено постановою президії ВАК №1-05/5 від 1 липня 2010...
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського...
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
СТУДI¯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ДДПУ ВИПУСК ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТИЙ ЧАСТИНА...
Збірник наукових праць ДДПУ ім. Івана Франка “Людинознавчі студії” є фаховим виданням з педагогіки (перереєстровано і затверджено...
ЗАТВЕРДЖЕНО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка