3. Організація роботи в органах прокуратури

Скачати 0.5 Mb.

Назва	3. Організація роботи в органах прокуратури
Сторінка	2/5
Дата	18.03.2013
Розмір	0.5 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5

На четвертому етапі організаційно-управлінського акту готується наказ про розподіл службових обов'язків. Формулювання наказу мають викладатися юридично грамотно, точно та конкретно, щоб кожен працівник чітко знав свої функціональні обов'язки.

В окремому пункті наказу необхідно зазначити ті види прокурорської діяльності, у яких беруть участь усі оперативні працівники прокуратури. Такими є:

1) прийом громадян і розгляд їх звернень згідно з установленим графіком;

2) участь у плануванні роботи, підготування та складання статистичних звітів;

3) виступи в засобах масової інформації, на підприємствах, установах та в організаціях з повідомленнями про стан законності та заходи щодо її зміцнення;

4) інформаційно-аналітична робота;

Крім цього, окремим пунктом необхідно передбачити взаємозамінність оперативних працівників на період їх тимчасової відсутності (відпустка, хвороба, відрядження та інші поважні причини).

У наказі також необхідно визначити основні обов'язки слідчих:

- розслідувати кримінальні справи особисто за дорученням прокурора або в складі слідчої групи;

- брати участь у чергуваннях, виїздах на місце події;

- при розслідуванні кримінальних справ вести профілактичну роботу;

- забезпечувати збереження доказів тощо.

Наказ підписується прокурором міста (району) і під розписку з ним ознайомлюються всі оперативні працівники. До підпису наказу прокурором доцільно його обговорити на оперативній нараді.

3. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів прокуратури

Інформація в механізмі прийняття організаційних рішень, плануванні роботи прокуратури міста чи району має особливе значення. Цінність інформації є безперечною. Недаремно говорять: "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Для працівників прокуратури володіння інформацією про стан законності на території міста, району - важлива умова ефективної організації роботи зі зміцнення правового режиму. Це пояснюється тим, що робота прокуратури не може бути чітко організована без використання даних про стан законності та правопорушень, у тому числі злочинності, її структури, динаміки, її тенденції. Цю інформацію можна назвати правовою інформацією, яка є часткою соціальної інформації. Вона має свій зміст і особливості, оскільки відображає перш за все такі специфічні сторони соціальної дійсності, як правопорушення, стан законності, рівень злочинності, її структуру. Крім цього, вона включає в себе відомості про причини правопорушень і умови, які їм сприяють.

Отже, наглядова й інша діяльність органів прокуратури, спрямована на зміцнення законності та правопорядку, неможлива без всебічного аналізу стану законності. В основі такого аналізу лежить інформаційне забезпечення.

Інформаційне забезпечення ґрунтується на певних принципах.

1. Принцип оперативності інформації.

У прокуратурі повинні бути розроблені форми й методи одержання інформації. Тобто яка інформація, за якими напрямками прокурорської діяльності та з яких джерел повинна надходити до прокуратури.

Строки надходження інформації визначаються прокурором, координаційною нарадою або планом роботи.

2. Принцип повноти інформації.

Зі значної кількості відомостей, що надходять до прокуратури, виокремлюється оптимальний обсяг інформації, яка дозволяє забезпечити аналітичну роботу, визначити пріоритетні напрямки діяльності прокуратури та застосувати необхідні заходи прокурорського реагування.

3. Принцип достовірності інформації. Інформація повинна бути об'єктивною, відповідати фактичній ситуації, стану законності та злочинності в районі, місті. Достовірність визначає рівень організації роботи прокуратури.

Інформація - це сукупність відомостей, що визначають рівень знань про ті чи інші факти, події, явища, а також про їхні взаємозв'язки. Для працівників прокуратури району, міста велике значення має інформація про стан законності та правопорядку на території району, міста, а також про причини й умови, що сприяють правопорушенням.

Таким чином, можна стверджувати, що під інформаційним забезпеченням прокуратури слід розуміти дії прокурорсько-слідчих працівників, спрямовані на збирання, облік, накопичення, розподіл, аналіз, збереження, пошук і передачу інформації, необхідної для наглядової та іншої діяльності прокуратури, і зміцнення законності в районі, місті.

Усю роботу з інформаційного забезпечення, яка проводиться в прокуратурі району, міста, умовно можна поділити на декілька етапів.

Перший етап - збирання необхідної інформації. При цьому треба враховувати, що об'єктами інформації можуть бути:

- стан злочинності, динаміка, структура і тенденція її розвитку;

- стан законності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності;

- дотримання прав і свобод людини й громадянина;

- законність правових актів;

- законність кримінального переслідування;

- законність при розслідуванні кримінальних справ;

- стан законності в кримінальному судочинстві;

- стан законності при виконанні прокуратурою функції представництва інтересів громадянина або держави в суді;

- стан законності при реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини;

- виконання наказів, рішень колегії, координаційних нарад, завдань вищих прокуратур;

- систематизація законодавства.

Ураховуючи внутрішню необхідність, прокурор району, міста може визначити й інші об'єкти інформаційного забезпечення.

Другий етап інформаційного забезпечення - це облік, систематизація, розподіл інформації, що надходить. Облік інформації здійснює канцелярія прокуратури, реєструючи інформацію. Систематизацією і розподілом інформації займаються оперативні працівники за предметом своєї діяльності, визначеним наказом прокурора міста, району про розподіл службових обов'язків у прокуратурі.

Третій етап - це накопичення інформації, яке здійснюють оперативні працівники шляхом поступового її збільшення за кожним напрямом прокурорської діяльності.

Четвертий етап - аналіз інформації оперативними працівниками відповідно до закріплених за ними напрямків (ланок) діяльності. Аналіз інформації дозволяє зробити висновки не лише про кількісну сторону порушення законодавства, але й про конкретні види й характер правопорушень. На підставі аналізу робляться висновки про динаміку, тенденції правопорушень і висловлюються пропозиції, спрямовані на їх усунення.

П'ятий етап - збереження інформації. Як правило, цю роботу виконує канцелярія прокуратури. Інформація багаторазового тривалого користування передається в канцелярію оперативними працівниками після її опрацювання (аналізу).

Шостий етап - пошук необхідної інформації та передача її для використання в роботі. Цю роботу виконують працівники канцелярії спільно з оперативними працівниками, які нею користуються.

Інформаційне забезпечення прокуратури вважається оптимальним тоді, коли вона достатньою мірою забезпечує виконання функцій прокуратури, які спрямовані на вирішення завдань, визначених ст. 4 Закону України "Про прокуратуру". Генеральний прокурор України у Наказі № 1ГН від 26. 12.2011 р. " Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України" вимагає від прокурорів вживати належних заходів щодо повсякденного збирання, накопичення, систематизації та опрацювання оптимального обсягу інформації щодо стану законності, злочинності, особливостей соціально-економічного розвитку регіону та специфІКИ ПІДНАГЛЯДОВИХ ОБЄКТІВ (п.10.1 наказу).

Стосовно організації інформаційного забезпечення необхідно зазначити, що згідно зі ст.ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" вимоги прокурора про надання статистичної та іншої інформації або їх копій є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором строки й безкоштовно. Дії прокурора щодо надання статистичної та іншої інформації можуть бути оформлені як письмовий запит або документ під заголовком "Вимога". У цьому документі викладається зміст вимог, робиться посилання на статтю закону, що регламентує повноваження прокурора і містить указівку про обов'язковість його виконання та передбачену законом відповідальність за невиконання.

До джерел інформації про порушення закону слід віднести:

1. Органи внутрішніх справ, де концентрується значний обсяг даних про правопорушення і осіб, які їх вчинили. Деякі відомості (дані про злочинність та її окремі види, про кількість порушених справ та інше) надходять до прокуратури щомісяця у вигляді звітів.

2. Органи державної фінансової інспекції (раніше - контрольно-ревізійної служби) України, до складу яких входять відповідні підрозділи (відділи, групи) у районах і містах. Головне завдання цих служб - здійснення державного контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах, державних фондах на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти із бюджетів усіх рівнів. Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. їх результати мають для прокуратури особливе значення, тому вона повинна мати таку інформацію.

3. Органи державної податкової інспекції району, міста, у тому числі й податкової міліції, які здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; слідчі підрозділи податкової міліції, які розслідують кримінальні справи, віднесені нормами КПК до їх компетенції.

4. Органи державної влади й управління, які мають дані про порушення законодавства у підзвітних їм структурах.

5. Органи відомчого контролю (бухгалтерські, ревізійні, юридичні), які мають інформацію про порушення господарського, фінансового, трудового законодавства.

6. Банківські установи, які мають дані про правопорушення банківського законодавства.

7. Органи державних інспекцій, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, насамперед органи рибоохорони, охорони лісового господарства, органи мисливського господарства, органи Міністерства екології та природних ресурсів, органи Пенсійного фонду, органи держстатистики й інші, усього понад 40 органів.

8. Медичні установи, які мають відомості про тілесні ушкодження, заподіяні при дорожньо-транспортних пригодах (ДТП), аваріях, при вчиненні злочинів.

9 Установи, де тримаються засуджені, заарештовані, затримані, які мають інформацію про правопорушення, вчинені в зазначених установах.

10. Органи відомчої та державної охорони, які мають дані про розкрадання матеріальних цінностей на об'єктах, що перебувають під їх охороною.

11. Районні, міські відділи державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які мають дані про примусове виконання рішень судів та інших органів.

12. Громадські організації, загальні збори громадян за місцем проживання, трудові колективи підприємств, організацій, установ, які можуть інформувати органи прокуратури про порушення законів.

13. Міські, районні місцеві суди, які мають відомості про осіб, які вчинили правопорушення, причини й умови, що їм сприяли.

14. Громадяни, їх об'єднання, посадові особи, які звертаються до органів прокуратури з заявами та скаргами з приводу вчинених злочинів, інших правопорушень.

15. Митні органи, які мають дані про порушення митного законодавства.

16. Кримінальна міліція, спеціальні установи для неповнолітніх, які мають дані про правопорушення серед них.

17. Повідомлення засобів масової інформації про порушення прав і законних інтересів громадян та інтересів держави.

18. Районні, міські відділи статистики, які мають значну інформацію, що може бути корисною прокурору. У відділах можна одержати інформацію про умови праці на підприємствах, в організаціях, про стан травматизму, про наявність і витрату палива, теплоелектроенергії, про кредиторську заборгованість, про інвестиції, заборгованість із виплати заробітної плати й іншу інформацію.

Крім перелічених джерел інформації, прокуратура району, міста має і свій значний обсяг інформації, який є результатом її наглядової та іншої діяльності, спрямованої на зміцнення законності та правопорядку. Ця інформація міститься в довідках про результати перевірок, актах прокурорського реагування, у статзвітності, аналізах та узагальненнях, у матеріалах кримінальних справ та інших документах прокурорської діяльності.

Накопичення в прокуратурі інформації здійснюється в процесі повсякденної діяльності, її обсяг значний, тому важливо вміло використовувати одержану інформацію. З цією метою доцільно всю інформацію, що надходить до прокуратури, аналізувати, щоб одержати основні відомості про стан, тенденції та прогнози стану законності в тій чи іншій галузі, у цілому по району, місту.

Аналітичні дослідження інформаційних матеріалів повинні бути актуальними й мати практичне значення, а тому цю роботу необхідно проводити, додержуючись певних правил. Перш за все необхідно: 1) визначити завдання аналітичного дослідження і коло питань, які підлягають дослідженню; 2) скласти план досліджень;3) визначити обсяг інформації, що підлягає дослідженню; 4) вибрати метод вивчення інформації - загальний чи вибірковий; 5) визначити коло осіб, які беруть участь в аналітичний роботі, і забезпечити їх необхідним методичним і нормативним матеріалом.

Для успішного виконання аналітичної роботи необхідно охарактеризувати кількісні показники виявлених порушень, порівняти, за можливості, з даними за аналогічний минулий період, визначити їх динаміку, тенденції, що характеризують їх розвиток, та ін.

В обов'язковому порядку треба визначити причини й умови, що сприяють порушенням закону. Закінчувати аналітичну роботу слід висновками та рекомендаціями з урахуванням одержаних результатів аналізу. Використовуючи дані аналізу, можна підготувати доповідну записку або інформацію органам державної влади та самоврядування, доповідь на оперативну, координаційну або міжвідомчу нараду, подання керівникам підприємств, організацій та установ, а також органам місцевого самоврядування. Дані аналізу доцільно враховувати й при плануванні роботи районної чи міської прокуратури.

4. Планування роботи міської (районної) прокуратури

Планування роботи - це одна з організаційних підстав, яка забезпечує діяльність прокуратури міста, району з реалізації повноважень, визначених Законом України "Про прокуратуру". Планування відбиває рівень організаційної роботи, її мету, визначає заходи, яких повинен ужити прокурор, щодо активізації боротьби з правопорушеннями, зміцнення законності.

Правильна організація планування в прокуратурі дозволяє зосередити зусилля працівників прокуратури на пріоритетних напрямках прокурорської діяльності з попередження й усунення порушень законності. Планування роботи міської, районної прокуратури повинне проводитися з додержанням основних принципів планування.

1. Принцип конкретності. План повинен бути конкретним, з юридично грамотним формулюванням планових заходів. У планових заходах необхідно вказувати конкретно, додержання чи застосування якого закону планується перевіряти. При цьому слід зазначити офіційну назву закону. Важливо, щоб у планових заходах було визначено також конкретні підприємства, організації чи установи, де буде проводитися перевірка.

2. Принцип оптимальної достатності. Обсяг планових заходів повинен узгоджуватися зі штатними можливостями прокуратури. Не повинно бути такого становища, коли в планах прокуратури передбачено значний обсяг заходів, а оперативних працівників і часу для їх виконання не вистачає. Планові заходи необхідно розподіляти за часом їх виконання таким чином, щоб на кожний місяць плану припадало приблизно рівне навантаження на виконавців. Такий підхід до планування дозволить раціонально використовувати робочий час оперативних працівників, якісно проводити перевірки.

Принцип оптимальної достатності забезпечується визначенням найбільш актуальних, пріоритетних напрямків діяльності, що грунтуються на результатах аналізу стану законності в районі, місті.

3. Важливим при плануванні роботи є принцип стабільності. Це означає, що заплановані заходи повинні бути незмінними, стабільними, хоча, звичайно, залежно від оперативної обстановки в районі, місті до плану можуть вноситися корективи.

Робиться це за наявності достатніх підстав як за клопотанням оперативних працівників прокуратури, так і з особистої ініціативи прокурора. На пропозицію керівників прокуратур відповідного рівня можуть вноситися зміни до планів роботи прокуратур нижчого рівня лише стосовно строків проведення відповідних заходів у межах кварталу.

До планів роботи не включаються заходи, що стосуються повсякденної діяльності прокуратури. Плани роботи міських, районних, міжрайонних та інших прирівняних до них прокуратур складаються на квартал; при плануванні важливо не допускати дублювання заходів, передбачених планами роботи прокуратур вищого рівня. Плани роботи складаються та підписуються до 1-го числа місяця поточного кварталу. Проекти планів мають розглядатися на оперативних нарадах і затверджуватися керівниками прокуратури.

Планування роботи тісно пов'язане з інформаційно-аналітичною роботою. Аналіз інформації завжди передує плануванню. Інформація є джерелом об'єктивних і всебічних даних про стан законності в районі, місті, дозволяє визначити ефективність здійснення прокурорських повноважень, виявити тенденції розвитку правопорушень. Можна однозначно стверджувати, що плануванню притаманні прогностичні функції, які дозволяють використовувати аналітичну інформацію, впливати на розвиток процесів, передбачати і відповідні заходи, що впливають на зміцнення законності.

Планування в органах прокуратури - це управлінська функція діяльності, спрямована на впорядкування розподілу обов'язків серед оперативних працівників, підвищення відповідальності кожного з них за результативність діяльності. Недоліки в плануванні, як правило, спричиняють незадовільну якість прокурорських перевірок та інших заходів і як наслідок - низьку їх ефективність, нераціональне використання інтелектуального потенціалу прокуратури.

У практичній діяльності прокуратур міської та районної ланок застосовуються різні види планів. За терміном виконання планових заходів вони поділяються на перспективні (довгострокові) та поточні.

1 2 3 4 5

Схожі:

Каркач П. М. Організація роботи прокуратури міста, району. Методичний посібник Т е м а ПРЕДМЕТ СИСТЕМА ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ „ОСНОВИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”	4 КОНТРОЛЬНИМИ ПИТАННЯМИ ДО ЗАГАЛЬНОГО КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ ...
4 КОНТРОЛЬНИМИ ПИТАННЯМИ ДО ЗАГАЛЬНОГО КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ Є ...	Синельниківської міської ради Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 2006 №268 «Про...
НАКАЗ Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування,...	ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Організація професійної підготовки особового складу» Тема : «Організація роботи оперативно-координаційного центру ГТУ (ТУ) МНС України»
Реферат на тему: “Організація документів на рівні архіву” Однією з вузлових проблем архівознавства є організація роботи архівів. Вона включає наукові засади усіх сфер діяльності: організаційно-управлінської,...	КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Затвердити Типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих...
Андрій Володимирович Климишин вул. Лермонтовська, 26, кв. 9-А Методика викладання, навчання англійській мові, організація роботи колективу, написання и ведення проектів, тренінг тренерів / учителів,...	НАКАЗ Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання