|
|
Скачати 0.5 Mb.
|
Тема 3. Організація роботи в органах прокуратури 1. Мета і завдання організації роботи та діяльності прокуратури 2. Розподіл службових обов'язків у міській, районній прокуратурі 3. Інформаційно-аналітичне забезпечення органів прокуратури 4. Планування роботи міської (районної) прокуратури 5. Контроль і перевірка виконання 1. Мета і завдання організації роботи та діяльності прокуратури Міські, районні прокуратури займають особливе місце в системі органів прокуратури України. Це основна ланка прокурорської системи, яка налічує майже 70 % усіх працівників органів прокуратури України. Організація роботи в органах прокуратури України, у тому числі в міських (районних) прокуратурах, завжди була в центрі уваги Генерального прокурора України, про що свідчать накази, які регламентують діяльність прокуратури на всіх напрямках при виконанні покладених на них функцій. Повноваження прокурорів, організація, принципи, функції та порядок діяльності чітко визначено Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку, у межах своєї компетенції також вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права й укладених Україною міждержавних договорів. Прокуратура України становить єдину централізовану систему, яка відповідно до наведених правових актів виконує такі функції: 1) нагляд за додержанням і застосуванням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами; 2) підтримання державного обвинувачення в суді; 3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом; 4) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 5) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 6) координація діяльності щодо боротьби зі злочинністю органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, митної служби та інших правоохоронних органів; 7) розслідування кримінальних справ про злочини, які визначені Кримінально-процесуальним кодексом; 8) ужиття заходів, спрямованих на попередження злочинності та правопорушень, участь у розробленні органами державної влади заходів запобігання злочинам та іншим правопорушенням; 9) участь у роботі щодо вдосконалення законодавства; 10) роз'яснення законодавства та висвітлення діяльності органів прокуратури в засобах масової інформації; 11) здійснення повноважень у галузі міжнародного співробітництва та правової допомоги. Реалізація перелічених функцій має забезпечити виконання основного завдання органів прокуратури - ствердження верховенства закону, зміцнення правопорядку та захисту від неправомірних посягань: 1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення (ст. 4 Закону України "Про прокуратуру"). Форми й методи реалізації повноважень прокурорів міст, районів з виконання функцій прокуратури в межах встановленого Конституцією України та законами України порядку регламентуються також наказами та розпорядженнями Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня, рішеннями колегій і оперативних нарад, інструкцією з діловодства в органах прокуратури України. Характерною особливістю відомчих нормативних актів є їх спрямування на створення оптимального організаційного порядку діяльності, який би забезпечував повноту і своєчасність використання прокурорами наданих їм повноважень, оперативне та реальне усунення порушень закону, зміцнення правопорядку, поновлення порушених конституційних прав і свобод громадян, притягнення винних до встановленої законом відповідальності. Для забезпечення успішного виконання завдань, що вирішує прокуратура, законодавством Гарантується її незалежність у здійсненні повноважень. Органам державної влади й органам місцевого самоврядування, посадовим особам забороняється втручатися в діяльність прокуратури з нагляду за додержанням законів або розслідування злочинів. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не визначених Конституцією та Законом України "Про прокуратуру". Вимоги, що відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або в передбачені законом чи визначені прокурором строки. Рішення прокурора міста (району) може бути оскаржене вищому прокурору або в суд. Успішне виконання завдань, які визначені ст. 4 Закону України "Про прокуратуру", можливе за умови правильної організації роботи в прокуратурі міста, району. 2. Розподіл службових обов'язків у міській, районній прокуратурі Важливим чинником організації роботи міської (районної) прокуратури є розподіл службових обов'язків між оперативними працівниками прокуратури. Чіткий, добре продуманий, він є обов'язковою умовою ефективності колективної роботи, сприяє узгодженості дій, підвищує персональну відповідальність за кінцевий результат, забезпечує раціональне використання індивідуальних можливостей кожного працівника. Це особливо важливо в роботі міської (районної) прокуратури. Не випадково Генеральна прокуратура України приділяє особливу увагу питанням розподілу обов'язків. Наказом №1 гн від 26.12. 2011 р. " Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України" передбачено вимоги, які регламентують розподіл обов'язків між працівниками прокуратур. Розподіл обов'язків між працівниками міської (районної) прокуратури - творчий організаційно-управлінський акт, тому неможливо дати універсальні рекомендації, придатні на всі випадки. Водночас існує ряд проблем, розгляд яких може зацікавити керівників прокуратур, які займаються питаннями організації роботи. Організаційно-управлінський акт розподілу службових обов'язків між працівниками міської (районної) прокуратури умовно можна поділити на кілька етапів. На першому етапі визначаються види роботи, які необхідно розподілити між працівниками прокуратури, ураховуючи компетенцію міської (районної) прокуратури, яка, у свою чергу, зумовлена функціональними обов'язками прокурорів. Розподілу підлягає така прокурорська робота: 1) нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство; 2) підтримання державного обвинувачення; 3) представництво інтересів громадянина або держави в суді; 4) координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю; 5) нагляд за додержанням законів щодо недоторканності особи, соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, захисту їх честі й гідності, прав неповнолітніх; законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин; охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності; а також нагляд за відповідністю актів, що видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинних законів; 6) нагляд за додержанням законів щодо боротьби з корупцією; законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах тощо. До особливої групи відноситься робота, пов'язана з організацією праці кожного працівника особисто, а також усього колективу. Колективна праця потребує такого керівника, який би міг організувати колектив на виконання поставлених завдань. Така робота вимагає інтелектуальних, психологічних та інших зусиль. На другому етапі необхідно визначити приблизний обсяг людино-днів, потрібний для виконання всієї роботи прокуратури в цілому та за окремими напрямками її діяльності протягом року. При цьому слід ураховувати, що цей організаційно-управлінський процес складний, а його результати можуть бути надто невизначеними. Це пов'язано з тим, що в органах прокуратури немає науково обґрунтованих нормативів для всіх видів прокурорської роботи. У зв'язку з цим міськрайпрокурор визначає завантаженість своїх підлеглих на основі особистого досвіду й інтуїції, що не завжди збігається з фактичним обсягом роботи, яку виконують підлеглі. Показники завантаженості мають ураховуватися не лише при оцінці роботи працівників прокуратури, але й при розподілі між ними службових обов'язків. Якщо цього не враховувати, то, можливо, розподіл роботи буде проведено нерівномірно, а це негативно вплине на загальну організацію роботу прокуратури. Третій етап пов'язаний із закріпленням за кожним оперативним працівником конкретних обов'язків. При цьому обов'язки між працівниками районних і прирівняних до них прокуратур розподіляються, як правило, за галузевим (предметним) принципом з урахуванням теоретичної підготовки, практичного досвіду, індивідуальних нахилів і здібностей працівників. У практичній діяльності, особливо у міськпрокуратурах штатом понад 20 працівників, може також застосовуватися зонально-предметний принцип при розподілі обов'язків. Предметний (галузевий) принцип передбачає розподіл обов'язків між працівниками за напрямами прокурорської діяльності з урахуванням визначених законом функцій прокуратури. При застосуванні предметного (галузевого) принципу за кожним закріплюється коло питань, поєднаних спільною темою. Ці питання можуть стосуватись як однієї, так і кількох галузей (напрямів) прокурорської діяльності. Зонально-предметний принцип у міських і районних прокуратурах передбачає умовний поділ території міста чи району на окремі ділянки (зони) та закріплення їх за конкретними працівниками. Цей принцип доцільно застосовувати в тих прокуратурах, які обслуговують велику територію і мають необхідну кількість оперативних працівників. При цьому за працівниками закріплюється не лише територія, але й нагляд за групою законодавчих актів з урахуванням функцій прокуратури. У практичній діяльності головним чином застосовується територіальний та функціональний (галузевий) принципи розподілу службових обов'язків між працівниками міської (районної) прокуратури (п. 4 наказу Генпрокурора № 1 гн від 26.12.11 р.). При розподілі конкретних обов'язків між окремими працівниками прокуратури береться до уваги ряд факторів суб'єктивного й об'єктивного характеру. Суб'єктивний фактор - це рівень теоретичної підготовки, практичного досвіду та здібностей працівників, у тому числі й самого прокурора. Доцільно при визначенні службових обов’язків ураховувати бажання й індивідуальні нахили до виконання тих чи інших обов'язків кожним оперативним працівником. До об'єктивних факторів необхідно віднести особливості діяльності прокуратури, її кількісний склад, рівень і структуру злочинності в регіоні, стан законності й інші чинники. Велике значення в цьому аспекті має та обставина, що не всі оперативні працівники міськрайпрокуратури наділені однаковими повноваженнями в наглядовій діяльності. Так, помічник прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, не має права самостійно порушувати кримінальну справу, скасовувати незаконну та необґрунтовану постанову слідчого чи особи, яка проводить дізнання; давати в справі письмові вказівки; затверджувати обвинувальний висновок, здійснювати інші наглядові повноваження. Ці дії може виконувати міський, районний прокурор або заступники. Отже, обов'язки з нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, необхідно розподіляти тільки між прокурором та його заступником. Помічникові прокурора може бути доручено нагляд на цьому напрямку тільки з окремих питань, наприклад щодо додержання законності при розгляді заяв і повідомлень про злочини, які надходять до органів внутрішніх справ, податкової міліції. Як уже зазначалося, розподіл обов'язків між працівниками прокуратури здійснюється з урахуванням штатної чисельності. Усі міські (районні) прокуратури умовно можна класифікувати на три групи: зі штатом до чотирьох оперативних працівників (прокурор, два помічники, слідчий); зі штатом 8-10 оперативних працівників (прокурор, заступник, старший помічник, три помічники прокурора і два слідчих); зі штатом понад 10 оперативних працівників (прокурор, два заступники, кілька помічників, три і більше слідчих). Розглянемо схему розподілу службових обов'язків у міській (районній) прокуратурі зі штатом до десяти оперативних працівників як найбільш поширену в органах прокуратури міської (районної) ланки. Обов'язки міськрайпрокурора: загальне керівництво роботою прокуратури за всіма напрямами діяльності, визначеними Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру" та наказами Генерального прокурора України; організація прокурорського нагляду за виконанням законів, спрямованих на розкриття злочинів і запобігання їм; - нагляд за виконанням законів слідчими прокуратури при провадженні досудового слідства; - організація боротьби з корупцією; - нагляд за законністю розгляду заяв і повідомлень про злочини, що надходять до прокуратури; - проведення оперативних нарад працівників прокуратури; - організація і проведення координаційних нарад правоохоронних органів; організація і планування роботи прокуратури; - контроль за виконанням керівних документів прокуратур вищого рівня й особистих рішень; - інформаційно-аналітичне забезпечення міськрайпрокуратури; - питання навчання і виховання кадрів; - питання статистичної звітності; питання забезпечення гласності й інформування державних органів влади, громадськості про стан законності та заходи щодо її зміцнення; контроль за роботою канцелярії прокуратури; - організація роботи зі зверненнями громадян до прокуратури. З урахуванням конкретних обставин прокурор може здійснювати також інші обов'язки. Обов'язки заступника прокурора: - організація і безпосередній нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство, зокрема керування роботою помічника прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів цими органами; - організація і безпосередній нагляд за законністю затримання громадян на підставі статей 106 і 115 Кримінально-процесуального кодексу України, за додержанням законності в ізоляторах тимчасового тримання; кімнатах для доставлених міськрайвідділів міліції; нагляд за дотриманням законності при адміністративному затриманні громадян; нагляд за додержанням законності при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі; підготування аналітичних та інших документів про стан злочинності та законності. При розподілі обов'язків між помічниками (старшими помічниками) прокурора необхідно додатково враховувати деякі особливості. По-перше, підтримання державного обвинувачення в суді є однією з найважливіших функцій прокуратури, яка реалізується здебільшого прокурорами міської та районної ланок. По-друге, підтримання державного обвинувачення в суді прокурором - конституційна засада судочинства (п. 5 ч. З ст. 129 Конституції України), а тому участь прокурора в судовому розгляді кримінальної справи є обов'язковою. Якщо брати до уваги, що в місцевих, міських районних судах, як правило, одночасно розглядається кілька кримінальних справ, у яких забезпечується державне обвинувачення, можна дійти висновку, що підтримання державного обвинувачення в суді є службовим обов'язком кожного працівника прокуратури, крім слідчих. Цього вимагає і Наказ Генерального прокурора України від 19.09.2005 N 5гн " Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення". Тож усі помічники прокурора мають в обов'язковому порядку підтримувати державне обвинувачення в суді, але для декого з помічників ця робота буде додатковою до основної, передбаченої посадовими обов'язками. Доцільно, щоб у наказі зазначалося, хто з помічників прокурора відповідає за організацію цієї роботи, її облік, складання статистичних звітів тощо. У деяких прокуратурах створюються групи обвинувачів. Такі групи має очолювати старший помічник прокурора, який і буде організовувати роботу в прокуратурі щодо підтримання державного обвинувачення в суді, вести облік, складати звіти, надавати методичну допомогу молодим обвинувачам. Аналогічні групи доцільно створювати й при здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства. Доцільно, щоб їх очолював заступник прокурора міста, району. Розподіл обов'язків між помічниками прокурора, які здійснюють нагляд за додержанням і застосуванням законів (загальнонаглядова робота), провадиться за предметним принципом. При цьому доцільно виокремити такі предмети нагляду: - законність актів, що видаються всіма органами, установами, організаціями та посадовими особами; - додержання законів про права та свободи людини і громадянина; - додержання законів, що стосуються економічних відносин, зокрема у фінансово-банківській системі, паливно-енергетичному, агропромисловому комплексах; додержання законів про охорону навколишнього середовища митними та податковими органами, у зовнішньоекономічній діяльності та в міжнаціональних відносинах, а також при притягненні громадян до адміністративної відповідальності. Зазначені обов'язки, залежно від штатної чисельності прокуратури, можна покласти на кількох помічників. Водночас доцільно виділити як самостійний предмет нагляду додержання законів, спрямованих на запобігання правопорушенням серед неповнолітніх і захист їх прав. Цю ланку варто закріпити за найбільш кваліфікованим помічником, який має досвід роботи. Важлива ланка діяльності прокуратури пов'язана з реалізацією функцій представництва інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом. Якщо брати до уваги, що представницька діяльність тісно пов'язана з наглядом за додержанням і застосуванням законів, то цю роботу можна розподілити між помічниками прокурора, які займаються "загально-наглядовою" діяльністю, або покласти на одного з них, визначивши відповідального за організацію роботи, її облік, складання статистичних звітів тощо. Крім зазначених напрямків діяльності, які необхідно закріпити в наказі, треба одному з помічників прокурора доручити роботу щодо систематизації законодавства, розміщення та зберігання нормативних актів, юридичної літератури, відповідних карток. |
|
Каркач П. М. Організація роботи прокуратури міста, району. Методичний посібник Т е м а ПРЕДМЕТ СИСТЕМА ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КУРСУ „ОСНОВИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ” |
4 КОНТРОЛЬНИМИ ПИТАННЯМИ ДО ЗАГАЛЬНОГО КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ ... |
|
4 КОНТРОЛЬНИМИ ПИТАННЯМИ ДО ЗАГАЛЬНОГО КУРСУ ДИСЦИПЛІНИ Є ... |
Синельниківської міської ради Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постановою Кабінету Міністрів України від 09. 03. 2006 №268 «Про... |
|
НАКАЗ Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування,... |
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Організація професійної підготовки особового складу» Тема : «Організація роботи оперативно-координаційного центру ГТУ (ТУ) МНС України» |
|
Реферат на тему: “Організація документів на рівні архіву” Однією з вузлових проблем архівознавства є організація роботи архівів. Вона включає наукові засади усіх сфер діяльності: організаційно-управлінської,... |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Затвердити Типову інструкцію з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих... |
|
Андрій Володимирович Климишин вул. Лермонтовська, 26, кв. 9-А Методика викладання, навчання англійській мові, організація роботи колективу, написання и ведення проектів, тренінг тренерів / учителів,... |
НАКАЗ Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим,... |