Додаток 4
до рішення міської ради
25 грудня 2012 року №459-28/VІ
Програма
реформування і розвитку
житлово-комунального господарства
міста Синельникового на 2011 – 2015 роки
1. Склад проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання програми
Житлово-комунальне господарство є важливою соціальною галуззю, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами і суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у державі.
За звітними даними в 2009 році підприємствами житлово-комунального господарства міста надавалося понад 20 видів послуг на загальну суму 12,303 млн. грн. На підприємствах галузі в місті працюють 210 чоловік.
Для підвищення ефективності та надійності функціонування підприємств житлово-комунального господарства з життєзабезпечення населення, поліпшення якості житлово-комунальних послуг, з одночасним зниженням нераціональних витрат, у процесі реформування житлово-комунального господарства міста планується досягти:
зменшення витрат на вироблення послуг і відповідно тарифів при дотриманні стандартів якості послуг, що надаються;
розвитку конкурентного середовища у сфері житлово-комунального господарства;
розмежування прав власності, управління і обслуговування об’єктів житлово-комунального господарства;
переходу на договірні відносини власників житлового фонду і об’єктів комунального призначення з замовниками житлово-комунальних послуг і підрядними організаціями – житлових, ремонтно-експлуатаційних і комунальних підприємств, а також споживачами житлових та комунальних послуг;
запровадження антимонопольного регулювання послуг у сфері житлово-комунального господарства;
обґрунтованості для населення системи оплати за житло і комунальні послуги (переходу галузі на систему самоокупності);
залучення позабюджетних джерел фінансування розвитку житлово-комунальної інфраструктури, у тому числі іноземних інвестицій.
У той же час, неефективність реформуваннягалузі в минулі роки призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика зумовилахронічну і постійно зростаючу збитковість підприємств. Недосконалість системи управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, а також системи регулювання природних монополій призвела до того, що підприємствагалузінеспроможніефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.
Нестача власних і бюджетних фінансових ресурсів, їх неефективнерозміщення, відсутність дієвого механізму залучення позабюджетних коштів не сприяють вирішенню завдань технічного переоснащення житлово-комунальних підприємств та розвитку комунальної інфраструктури. Неналагоджена ефективна співпраця з приватними інвесторами, не створений сприятливий інвестиційний клімат.
За період 2006 – 2009 років загальний обсяг коштів, які надійшли з державного бюджету у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, на заходи з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві та безпосередньо як фінансування окремих загальнодержавних бюджетних програм, спрямованих на розвиток і реформування житлово-комунального господарства, становить 2728,2 тис.грн.
На сьогодні житлово-комунальне господарство, ураховуючи його фінансовий стан, є найбільш технічно відсталою галуззю з багатьма проблемами, які останнім часом загострилися, що підтверджується результатами аудиторських перевірок контрольно-ревізійних служб.
Результати аудиторських перевірок та фінансової звітності свідчать, що через брак обігових коштів і відсутність інвестицій у галузь, підприємствами експлуатуються основні засоби, зношування яких понад 70%.
Системними причинами кризового стану підприємств житлово-комунального господарства є:
1. Залежність галузі від цінової політики в паливно-енергетичному комплексі (енергетична складова в собівартостіпослуг зводопостачання близько 20%).
2. Зростання фактичної собівартості послуг за рахунок непродуктивних витрат і втрат (втрати води в середньому становлять до 40%).
3. Недостатній контроль з боку місцевих органів влади за ефективністю використання підприємствами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів.
4. Надмірна політизація процесу тарифного регулювання в житлово-комунальній сфері.
Унаслідок систематичного збільшення цін на енергоносії, неодноразового підвищення протягом останніх роківрівня мінімальної заробітної плати, низького рівня відшкодування виробничих витрат на житлово-комунальні послуги затвердженими тарифами, недосконалості механізму корегування тарифів, збитки підприємств міста від основної діяльності за 2009 рік становили 2144,6 тис.грн.
Про відсутність реальних зрушень і зволікання з належною реалізацієюжитлово-комунальноїреформи яскравосвідчитьстатистика.
Станом на 1 січня 2010 року середній рівень оплати за електроенергію підприємств водопровідно-каналізаційного господарства становив 87,7%. Рівень розрахунків підприємств теплопостачання за природний газ становив 69,0%.
Незважаючи на те, що протягом минулих років тарифи на житлово-комунальні послуги переглядалися щодо економічно обґрунтованих витрат підприємств, фактичний рівень рентабельності за результатами фінансово-господарської діяльностімайже по всіх підприємствах є від’ємним.
Фактичний рівень відшкодування тарифів за результатами фінансово-господарської діяльності не покриває витрати на виробництво послуг зводопостачання та водовідведення.
Останніми роками відбувається значне постійне підвищення вартості енергоносіїв (наприклад вартість електроенергії щомісячно зростає в середньому до 5%), а процедура встановлення відповідних тарифів на житлово-комунальні послуги за регуляторною процедурою складає близько 90 днів.
Незважаючи на те, що пунктом 38 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення передбачається коригування тарифів на зазначені послуги в разі зміни лише однієї складової собівартості, на сьогодні відсутній затверджений механізм коригування, який би звільнив процедуру коригування від дії Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Стан комунальної теплоенергетики міста
У місті відсутнє чентралізоване теплопостачання, станом на 01.10.2010 року 3120 квартир переведено на індивідуальне опалення, що складає 67% від загальної кількості квартир. Соціальна сфера повністю переведена на індивідуальні міні-котельні та топочні.
Стан водопостачаннята водовідведення міста
У місті Синельникове централізованимводопостачанням охоплено близько 95% мешканців, аводовідведенням 45%.
Водопровідно-каналізаційне господарство міста має розгалужену мережу:
176,2 км водопровідних мереж;
36,6 км каналізаційних мереж;
1 комплекс очисних споруд каналізації;
3 насосністанції водовідведення.
Установлена проектна потужність усього водопровідного комплексу міста становить понад 5,8 тис.куб.м/добу.
У 2009 році фактичний обсяг реалізації питної води становив 1554,3 тис.куб.м.та 689,9 тис.куб.м водовідведення.
Перспективою підвищення рентабельності реалізації води та зниження її собівартості повинне бути нарощування обсягу реалізації шляхом розширення мережі споживачів та впровадження сучасних енергозберігаючих технологій.
Основними проблемами водопостачання міста є такі:
По-перше, відсутність урівноваженої, економічно доцільної схеми виробничих взаємовідносин у виробництві, транспортуванні та реалізації питної води,не збалансованатарифна політикавкомплексі,хронічне недофінансування загальнодержавних програм призводять до збиткової діяльностіпідприємства “Водоканал”. Як наслідок підприємство не має вільного фінансового ресурсу на проведення в необхідному обсязі заходів з технічного переоснащення.
Зношеність водопровідно-каналізаційних об’єктів по місту понад 60%. Це призводить до зверхнормативних витрат води на 20%, що не дає можливості Синельниківському міському комунальному підприємству «Водоканал» в повному обсязі розрахуватись за покупну воду.
По-друге, місто має суттєвий дисбаланс між розвитком централізованого водопостачання (95%) та наявністю централізованого водовідведення ( 45% ).
Незважаючи на хронічне недофінансування загальнодержавних програм, прийнятих у сфері водопровідно-каналізаційного господарства,у 2006-2009 роки за рахунок обласного та міського бюджетів та коштів підприємства, фінансувалися роботи з реконструкції очисних споруд каналізації, виконані робочі проекти на будівництво водопроводів по вулицях Углова-Полтавська і Новоукраїнська та робочий проект на водовідведення побутових стічних вод південної частини міста.
З метою поліпшення фінансового стану Синельниківського міського комунального підприємства «Водоканал», що належить до комунальної власності міста, передбачити фінансування на приріст обігових коштів (керуючись статею 71 Бюджетного кодексу України, за КТКВ 180409 «Внески органів влади Автономної республіки Крим та органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб’єктів підприємницької діяльності»). Це надасть можливість покращити водопостачання 30,0 тис. мешканцям міста, зменшення втрати в мережах (що надасть можливість збільшити розрахунки за питну воду), стабільне водопостачання населення та покращення санітарно-епідеміологічного стану міста Синельникове.
Спрямувати кошти бюджетів усіх рівнів на розвиток, реконструкцію та ремонт водопровідно-каналізаційних мереж із заміною засувної арматури, реконструкцію очисних споруд каналізації та каналізаційних насосних станцій з використанням сучасних енергозберігаючих технологій, заходи з поліпшення якості води й очищення стоків, у тому числі з застосуванням сучасних технологій знезараження, розробку та реалізацію проектів щодо впровадження технології оборотної системи з повторним використанням води на очисних спорудах.
Житловий фонд міста налічує 162 житлових будинків, що становить 253,9 тис.кв.м загальної площі. З них на балансі житлових організацій, які належать до комунальної власності територіальних громад, перебувають 147 житлових будинки (232,9 тис.кв.м), 8 будинків (6,3 тис.кв.м) – на балансі відомств, 4 будинки (7,8 тис.кв.м) - житлово-будівельних кооперативів та 3 будинки (6,9 тис.кв.м) - об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Технічне обслуговування та експлуатацію житлового фонду комунальної власності здійснює 2 самостійні житлові організації: Синельниківське комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна контора-1” та Синельниківське комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна контора-2”.
Станом на 1 січня 2010 року у власність громадян передано шляхом приватизації 206,6 тис.кв.м житла комунальної власності (81% від загальної кількості). Із загальної кількості 147 житлових будинки комунальної власності, 5-поверхових і більше налічується50 будинків.
По роках будівництва житловий фонд характеризується:
до 1919 року – - 9 будинків -6%від загальної кількості будинків;
1919 – 1945 рр. – 6будинків-4 %
1946 – 1960 рр. – 34будинки–23 %;
1961 – 1970 рр. – 33будинки–22 %;
1971 – 1980 рр. – 29будинків–19 %;
1981 – 1990 рр. – 19будинків–13 %;
1991 – теперішній час- 19будинків–13 %.
Збереглася тенденція старіння житлового фонду, який здебільшого перебуває в незадовільному технічному стані.
У зв’язку з відсутністю коштів капітальні ремонти житла виконуються в незначних обсягах, що призводить до погіршення технічного стану житлових будинків.
Відповідно до вимог нормативних актів обсяг коштів на проведення робіт із капітального ремонту житлового фонду визначається на рівні 7% від залишкової балансової вартості житлового фонду.
Фактично на проведення робіт із капітального ремонту житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста в 2009 році загальні витрати становили 115 тис.грн. проти 394,8 тис.грн. у 2007 році.
Повільно вирішуєтьсяпитання обладнання житлового фонду приладами обліку холодної води.
З метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів у побуті, в Україні існуєПрограма поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1995 року № 947.
Відповідно до Програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води підлягають першочерговому обов’язковому оснащенню засобами обліку та регулювання споживання водибагатоповерхові будинки (п’ять поверхів та вище).
Станом на 1 вересня 2010 року встановлено 22лічильники з будинкового обліку холодної води (або 44 % від загальної кількості п’ятиповерхових і вище багатоквартирних будинків, оснащених центральним водопостачанням, визначених як першочергові Програмою поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води).
З урахуванням завдань із обладнання наявного житлового фонду засобами обліку холодної води, визначених Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010 – 2014 роки та прогнозного обсягу фінансування за рахунок бюджетних коштів,рівень забезпеченості багатоквартирних будинків приладами обліку холодноїводи в 2014 році буде складати 92%.
Існуюча система обслуговування житла, у якій житлово-експлуатаційна організація одночасно виконує роль замовника та виконавця робіт з обслуговування та утримання житлових будинків, є неефективною і не може забезпечити вимоги мешканців щодо повноти та якості житлових послуг.
Альтернативним варіантом утримання й експлуатації житла, а також реалізації права громадян щодо їх участі в місцевому самоврядуванні, є формування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, запровадження нових форм власності з розмежуванням управлінських і виробничих функцій та залучення до управління й обслуговування житлового фонду суб’єктів підприємницької діяльності, як фізичних, так і юридичних осіб.
У місті, починаючи з 2001 року, проводиться робота зі створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Станом на 1 січня 2010 року створено 3 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Надання методичної допомоги щодо створення об’єднань і координації дій діючих об’єднань у місті здійснює управління житлово-комунального господарства та комунальної власності.
1
.4. Ліфтове господарство
У місті Синельникове 4 житлові будинки комунальної власності обладнані 13 ліфтами. Останні рокиліфти не працюють.
6 ліфтів відпрацювали свій нормативний термін (25 і більше років).
Крім того, незважаючи на заходи житлових організацій (СМКП “ЖЕК-2”) щодо забезпечення схоронності ліфтового господарства, велику шкоду завдають пограбування обладнання станцій управління та кабін із вмістом кольорових металів, що потребує значних матеріальних та фінансових витрат на їх відновлення.
З урахуванням прогнозного обсягу фінансового забезпечення виконання завдань Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010 – 2014 роки, за рахунок коштів Державного бюджету України щодо реконструкції та капітального ремонту житлових будинків із застосуванням енергозбережних технологій і обладнання, для повної заміни 6 ліфтів, які відпрацювали більше нормативного терміну (25 років), обсяг коштів складає майже 2,1 млн. грн.
1.5. Благоустрій
Одним із основних елементів благоустрою міста у системі житлово-комунального господарства є вулично-дорожня мережа та розташовані на ній штучні споруди.
Загальна протяжність дорожньої мережі в місті становить 158 км (900 тис.кв.м.), із них протяжність доріг з твердим покриттям – 45 км (28 % від загальної протяжності).
У місті розташовані 2 шляхопроводи, один з них (у центральній частині) має обмежену несучу спроможність.
У підгалузі дорожньо-мостового господарства міста працює 2 підприємства, із них: комунальних – 1, приватних – 1.
Щорічне зростання інтенсивності руху транспорту веде до більш інтенсивного руйнування дорожнього покриття, але фактично через обмеженістькоштівумісцевих бюджетахна реконструкціютаремонт вулично-дорожньої мережі виділяється від 1% до 20% коштів від нормативної потреби. Через обмеженість бюджетних коштів повільними темпами також проводиться паспортизація доріг та вулиць.
З вулично-дорожньою мережею неподільно пов’язане її зовнішнє освітлення.Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення міста становить 92 км, із них: вулиць і доріг зі штучним освітленням – 51км, що складає 55% від загальної протяжності дорожньої мережі.
Загальна кількість світлоточок становить 665 одиниць, із них: енергозберігаючих понад 15%.
У містіексплуатацією мереж зовнішнього освітлення займаєтьсяоднекомунальне підприємство СМКП“ВО ЖКГ”.
Загальна площа зелених насаджень міста складає 264,9 га, із них: загальна площа зелених насаджень загального користування становить 70 га (26%).
На одного мешканця міста припадає 22,2 кв.м зелених насаджень загального користування, що нижче середнього показника – 26 кв.м по Україні.
З утримання та ремонту об’єктів зеленого господарства в місті працює одне комунальне підприємство СМКП „ВОЖКГ”. Зелені насадження – важлива складова частина міського господарства.
1.6. Санітарна очистка
В місті налічується одне сміттєзвалище, площею земельної ділянки11 га, виготовлено паспорт міського звалища, але звалище не відповідає санітарним і природоохоронним нормам. Звалище відкривалось понад 40 років тому, без проекту і без виконання нормативних санітарних вимог. Щорічно вивозиться понад 17 тис. тон відходів.
Експлуатацію звалища у місті здійснює приватний підприємець Прядко Л.В.
З урахуванням прогнозного обсягу фінансового забезпечення виконання завдань Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2010 – 2014 роки, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів місцевих бюджетів планується придбати протягом2011 – 2014 років 3 сміттєвозина суму 540,0 тис.грн.
Планується придбати в 2011 – 2014 роках 1 прибиральну машину за рахунок Державного бюджету на загальну суму 370,0 тис.грн.
Охоплення населення міста плановою очисткою залишається на рівні 80%. Відсутність належної системи поводження з твердимипобутовими відходами спонукає до щорічного утворення понад 20 стихійних звалищ твердих побутових відходів у містах. Роздільне збирання відходів упроваджується повільно.
1.7. Похоронна справа
У місті ритуальні послуги населенню надають 1 ритуальна службаСМКП «ВО ЖКГ» та 2 приватних підприємці. На території міста налічується4 кладовища, з них: діючих – 2 та закритих – 2.
Фінансування поховань проводиться за кошти сімей померлих або організацій та установ, де вони працювали. За винятком тих категорій громадян, поховання яких здійснюється за кошти міського бюджету, що передбачено законами України та постановами органів місцевого самоврядування.
Утримання місць поховань здійснюється родичами померлих громадян. Утримання кладовищ здійснюється за рахунок кощтів місцевого бюджету, щорічно з міського бюджетувиділяється до 100 тис.грн. Середня вартість одного поховання по місту становить близько 1500 грн.
Мета Програми
Мета Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства м.Синельникового на 2011 – 2014 роки (далі – Програма) полягає у визначенні засад реалізації державної політики реформування житлово-комунального господарства, здійсненні заходів щодо підвищення ефективності та надійності його функціонування, забезпеченні сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугахвідповіднодовстановленихнормативіві національних стандартів.
Реформування житлово-комунального господарства міста здійснюється з метою:
захисту споживача, підвищення рівня забезпеченості населення житлово-комунальними послугами в необхідних обсягахвищої якості, при їх здешевленні;
створення умов, на основі ринкових перетворень, для розвитку, оновлення та ефективного функціонування всіх об’єктів житлово-комунального господарства міста, підприємств і організацій різних форм власності;
забезпечення права власників житла обирати виконавця послуг із обслуговування житлових будинків та впливати на якість його утримання.
3. Обґрунтування шляхів і засобів
розв’язання проблеми
Реформування галузі здійснюється з урахуванням інтересів
кожноїконкретної людини та передбачає широке роз’яснення процесу і результатів реформ.
Для досягнення мети реформування галузі необхідно вирішити
питання щодо:
узгодження економічних інтересів держави та суб’єктів господарювання;
забезпечення можливості розв’язання громадянами України житлових проблем;
оптимізації виробничої та територіальної інфраструктури житлово-комунального господарства відповідно до потреб населення;
реалізації проектів спільного впровадження відповідно до Кіотського протоколу, як додаткового інвестиційного ресурсу на технічне переоснащення підприємств водопостачання та водовідведення;
створення умов для надійного і безпечного надання житлово-комунальних послуг за доступними цінами, які стимулюють енергозбереження;
усунення диспропорції у попиті та пропозиції на ринку житла і
житлово-комунальних послуг;
оновлення виробничої базигалузі з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу,запровадження інноваційної моделі розвитку житлово-комунального господарства;
підвищення ефективностівикористанняенергоносіївта іншихресурсів, радикального зниження енергоємності виробництва, підвищення енергоефективності будинків, створення стимулів і умов для переходу економіки нараціональневикористанняйекономне витрачання енергоресурсів;
стимулювання приватної підприємницької ініціативи у виконанні завдань розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури;
мінімізації техногенного впливу галузі на навколишнє середовище і людину в цілому;
розвитку ринкових відносин та відповідної інституційної інфраструктури, поетапного дерегулювання і лібералізації потенційно конкурентного ринку за умови розвитку системи державного регулювання природних монополій;
розроблення законодавчих актів щодо розмежуванняповноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунального господарства;
поліпшення якості управління житлом та комунальною інфраструктурою.
Реформування галузі здійснюється шляхом формування відповідно до вимог світових стандартів ринку житла, запровадження недискримінаційних економічних відносин між суб’єктами ринку та державою з поступовим обмеженнямфункцій держави як суб’єкта господарювання та посиленням її впливу на формування ринкової інфраструктури, що передбачає:
проведення взаємоузгодженої тарифної, інвестиційної політики і політики у сфері розвитку внутрішнього ринку;
реалізацію ефективної антимонопольної політики, здійснення інституційних перетворень наринкужитла і житлово-комунальних послуг, спрямованих на розвиток ринкових відносин та конкуренції;
стимулювання інноваційної, інвестиційної та енергозбережної активності суб’єктів господарювання;
підвищення енергоефективності галузі шляхом зменшення обсягів втрат паливно-енергетичних ресурсів, зниження енергоємності виробництва окремих видів продукції (послуг);
розроблення прозорого механізму формування цін і тарифів на продукціютапослугипідприємств,щопровадятьдіяльністьу житлово-комунальній сфері.
Програма визначає завдання, пріоритетні напрями, етапи та можливі шляхи реалізації реформ.
4. Строки та етапи виконання Програми
Програма розрахована на чотири роки: початок – 2011 рік, закінчення – 2015 рік і реалізується в один етап.
5. Перелік завдань і заходів Програми
5.1. Основними завданнями Програми є:
розвиток державного регулювання діяльності природних
монополій на ринку комунальних послуг;
формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла;
забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;
технічне переоснащення житлово-комунального господарства, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва (надання) житлово-комунальних послуг;
залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями;
залучення громадськостідопроцесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства;
формування державної житлової політики;
утримання будинків, споруд і прибудинкових територій;
надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;
ремонт приміщень, будинків, споруд;
благоустрій міста.
5.2. Виконання завдань Програми потребує реалізації заходів організаційного, фінансового, нормативно правового та науково-технічного забезпечення.
5.3. Удосконалення системи управління підприємствами й організаціямижитлово-комунального господарства усіх форм власності.
Для вдосконалення системи управління підприємствами та організаціями житлово-комунального господарства необхідно:
завершити роботу щодо передачі в комунальному власність відомчого житлового фонду та об’єктів комунального господарства;
запровадити договірні відносини між замовниками, виробниками та споживачами житлово-комунальних послуг.
Виконання зазначених та інших заходів дасть можливістьпідвищити роль органів місцевого самоврядування та відповідальність суб’єктів господарювання різних форм власності.
Державна політика реформування житлово-комунального господарства базується на таких основних принципах:
спільна відповідальність держави та органівмісцевого самоврядування за якісне виконання Програми, забезпечення населення житлово-комунальними послугами відповідно до державних соціальних стандартів, ефективність сфери житлово-комунального господарства в цілому;
доступність для всіх верств населення житлово-комунальних послуг, що відповідають вимогам державних стандартів;
пріоритетне спрямування державної підтримки на забезпечення соціальним житлом визначених законом категорій громадянізодночаснимстворенням доступної для інших верств населення системи довгострокового кредитування житла;
формування та дотримання державних соціальних стандартів (норм і нормативів) у сфері житлового фонду та житлово-комунального обслуговування;
створення умов для прозорого та незалежного державного регулювання у сфері житлово-комунальних послуг, захисту прав споживачів і налагодження зворотного зв’язку із суспільством;
забезпечення ефективного використання людських, грошових таматеріальних ресурсів у сфері житлово-комунального господарства;
відповідальність держави (щодо управління, регулювання, стимулювання і технічної підтримки) та органів місцевого самоврядування (стосовно планування розвитку житлового фонду та комунальної інфраструктури, ефективного використання майна територіальних громад) за ефективність функціонування житлово-комунального господарства;
перехід до економічно обґрунтованих цін і тарифів за
користування житлом та комунальні послуги, запровадженнянадання адресних субсидійокремимкатегоріямгромадяндля компенсації витрат, пов’язаних з оплатою житла і комунальних послуг, створення спеціальних комісій для визначення окремихвипадків отримання житлової субсидії;
створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання і
споживачів на ринку житла та житлово-комунальних послуг;
забезпечення збалансованого розвитку енерго-, водо-, газопостачання і водовідведення під час виконання програм житлового та промислового будівництва;
забезпечення населення високоякісною питною водою;
технічне переоснащення галузі на основі широкого застосування вітчизняних і зарубіжних науково-технічних досягнень, зокремав енерго-, ресурсозбереженні,упровадження екологічно чистих технологій;
стимулювання будівництва шляхомзняття адміністративних бар’єрів та розвитку конкуренції на ринку будівельних матеріалів;
розвиток публічно-приватного партнерствау сфері будівництватареконструкції житлового фонду і комунальної інфраструктури;
гласність, громадський контроль, прозорість та участь громадян у прийнятті рішень з питань реформування і розвитку житлово-комунального господарства, інформування населення органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень щодо основних принципів і завдань державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
створення рівних умов для всіх суб’єктів підприємницької діяльності у сфері житлово-комунального господарства, забезпечення рівних умов для всіх інвесторів.
У рамках зазначених напрямів необхідно передбачити виконання завдань і здійснення заходів, наведених у додатку 1 до додатка до рішення міської ради.
6. Ресурсне забезпечення виконання завдань Програми
6.1. Фінансово-економічне забезпечення реформування житлово-комунальної галузі передбачає:
розроблення фінансового механізму надання та утримання житла, а також підвищення енергоефективності житлових будинків;
перехід до економічно обґрунтованих тарифів для всіх категорійспоживачів житлово-комунальних послуг, недопущення зростання інфляції за рахунок необґрунтованого завищення цін і тарифів;
державну підтримку в наданні та обслуговуванні житла;
реструктуризацію та списання безнадійної заборгованості у сфері житлово-комунального господарства за умови переходу до економічно обґрунтованих тарифів.
6.2. Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством, а також за рахунок введення спеціального режиму оподаткування податка на додану вартість житлово-комунальних послуг.
6.3. Фінансування Програми щодо реалізації інвестиційних проектів, у тому числі пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, здійснюється шляхом:
цільового фінансуваннявідібранихна конкурсній основі проектів.
7. Організація управління та контролю за ходом виконання Програми
Замовником Програми є управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради.
Управління та контроль за виконанням Програми, координацію дій між виконавцями, визначення порядку інформування (строків та форм звітності про хід виконання)здійснюєуправління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради.
Постійна комісія міської ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства контролює виконання Програми.
Оцінка стану ефективності реалізації Програми здійснюється міською радою і управлінням житлово-комунального господарствата комунальної власностіпротягом усього строку її виконання.
Щорічно управління житлово-комунального господарствата комунальної власностіготуєінформацію про хід виконання Програми за попередній рік та завдання на наступний.
8. Очікувані кінцеві результати виконання Програми
8.1. Виконання Програми дасть можливість:
забезпечити реалізацію державної політики стосовно регіонального розвитку,насамперед у сферіжитлово-комунального господарства;
завершити розроблення необхідних нормативно-правових актів, що забезпечать стале функціонування галузі в ринкових умовах господарювання;
запровадити ефективну систему державного регулювання діяльностісуб’єктів природних монополій у сферіводопостачання і водовідведення;
розробити організаційний і фінансовий механізм забезпечення реалізації прав людини на житло;
зробити доступними послуги з водопостачання для населення та підприємств за умови їх своєчасної оплати;
створити сприятливі умовидлянакопиченняінвестиційних ресурсівз метою технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства та розвитку комунальної інфраструктури;
створити сприятливі умови для залучення позабюджетних коштів у розвиток об’єктів житлово-комунального господарства та ефективниймеханізм подальшого його реформування із залученням іноземних інвестицій, кредитів, коштів фізичних і юридичних осіб;
провести комплексну модернізацію і технічне переоснащення
підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання й дотримання екологічних нормативів та норм протипожежного захисту;
зменшити до рівня експлуатаційної безпеки зношеність основних фондів у житлово-комунальній сфері та витратиівтрати під час виробництва (надання) житлово-комунальних послуг;
забезпечити поступове виведення з експлуатаціїаварійних житловихбудинків і відбудову аварійних об’єктів комунального господарства наумовахфінансуванняздержавноготамісцевих бюджетів;
забезпечити сталу й ефективну роботу підприємств житлово-комунального господарства, підвищити рівень безпеки систем життєзабезпечення населених пунктів;
забезпечити надання населенню житлово-комунальних послуг належної якості відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними або регіональними;
забезпечити прозорість у формуванні тарифної та цінової політики на житлово-комунальні послуги;
забезпечити обґрунтованість і прозорість умовреалізації дотаційної політикидержавистосовномалозабезпеченихверств населення;
забезпечити захист прав споживачів, їх своєчасне інформування з питань своїх прав та обов’язків;
досягти поліпшення здоров’я і збільшення тривалості життя населенняв результаті забезпечення його високоякісною питною водою;
зменшити протягом чотирьох років обсяги використання енергоресурсів у комунальній енергетиці та житлових будівлях на 20 відсотків;
обладнати протягом двох років усі багатоквартирні будинки побудинковими приладами облікухолодноїводи;
забезпечити широку суспільну підтримку виконання основних завдань у рамках реформи житлово-комунального господарства.
Кількісні показники виконання Програми наведені в додатку 2 до додатка до рішення міської ради
Міський голова Д.І.Зражевський
|