|
|
Скачати 34.13 Kb.
|
| Звернення У провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться порушена проти мене кримінальна справа №1-168/11. Апеляційним судом м. Києва 18.01.2011 р. щодо мене було прийнято рішення про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу – тримання під вартою до 5 місяців 15 діб, тобто до 5.02.2011 р. В подальшому, після передачі слідством справи до Печерського районного суду, питання продовження строку мого перебування під вартою більше не розглядалося, а наступні клопотання про зміну цього запобіжного заходу судом задоволені не були. В результаті я утримуюсь під вартою безстроково (без визначення строку) вже понад 11 місяців. Станом на 1.08.2011 р. я взяв участь у 17 судових засіданнях, і під час кожного з них я перебував (і перебуваю в даний момент) на лаві підсудних, що знаходяться в середині металевої клітки, подібно клітці звіринця, де утримуються дикі тварини. За кримінальною справою мене обвинувачують у вчиненні злочинів, які не пов’язані з насильством; я - раніше не судимий і ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, протягом свого життя, як на військовій, так і державній службі, займав низку відповідальних посад; маю заслуги перед країною і суспільством, підтверджені отриманими в різні часи державними нагородами тощо. Все наведене виключає наявність будь-яких підстав вважати мене схильним до агресії, насильства чи неадекватної поведінки і, отже, ніякі міркування безпеки під час судових засідань. Як мені відомо, жодним законом України (на КПК, ні КК, ні – «Про попереднє ув’язнення», ні будь-яким іншим) не передбачено тримання у клітці під час судових засідань осіб – незалежно від їхнього процесуального статусу (підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного). До того ж в клітці відсутній стіл, за яким можна працювати з документами під час судового засідання – як інші, рівноправні учасники судового процесу. В існуючих умовах я змушений робити записи в буквальному сенсі на колінах, в незручному стані, тривале перебування в якому негативно впливає на моє самопочуття (з урахуванням наявних проблем з хребтом). Окремо хочу наголосити на наступному. До моєї справи привернута увага преси і громадськості, представники яких присутні на судових засіданнях. І репортажі, що велися з дозволу суду і транслювалися телебаченням, і фотоінформація із зображенням мене в клітці – поширювалась численними періодичними та електронними виданням як в Україні, так і поза її межами. Спілкуватися із судом, іншими учасниками судового процесу, своїми захисниками, а також присутніми і залі засідань рідними, друзями, журналістами, а також змушений крізь грати, - вважаючись при цьому невинуватим у вчиненні будь-яких злочинів, - відповідно до загальновизнаного основоположного принципу права – презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Таке поводження зі мною є прямим фізичним і психологічним приниженням моєї гідності і честі, порушенням моїх прав людини, визначені ст. 28 Конституції України. Тримання мене в клітці протягом судових засідань принижує людську гідність і у сенсі ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. справу … по 5829/04,…). Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конституції України «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю». При цьому не важливо, знаходиться людина на свободі, чи утримується під вартою, оскільки згідно з ч. 1 ст. 62 Конституції України «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її втну не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Статтею 22 Конституції України визначено, що «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані». Це стосується і прав, встановлених ст. 28 Конституції України: «Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню». Навіть передбачена ст. 64 Конституції України можливість окремих обмежень прав і свобод людини в умовах воєнного або надзвичайного стану не поширюється на права і свободи, визначені згаданою ст. 28, а саме – право на повагу до гідності. Оскільки Конституція України категорично заперечує можливість порушення цього права – тому й жодним законом України не передбачено, не встановлено норм, згідно з якими допускається публічне тримання людини в клітці, подібно тварині. Підкреслюю – навіть законом, не кажучи вже про будь-які підзаконні нормативні документи. Наголошую на цьому, упереджуючи «контраргументи» з посиланням на якісь можливі відомчі інструкції, накази тощо. Конституцією України (ч. 2 ст. 3) встановлено, що держава відповідає перед людиною за забезпечення її прав і свобод, і це є головним обов’язком держави. На підставі наведеного та керуючись нормами статей 43 і 263 КПК України, статей 3, 22, 28, 62 і 64 Конституції України, статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Прошу: Ухвалити судове рішення, яким надати мені можливість, як рівноправному учаснику процесу, цивілізовано брати участь у судових засіданнях з розгляду справи, виключивши тримання мене в клітці під час судових засідань. В.ІВАЩЕНКО |
|
Слідчому судді Печерського районного суду м. Києва Ухвала, постановленої на підставі клопотання старшого слідчого СВ ГУ СБУ в м. Києві та області Трембача А. О., погодженим прокурором... |
До Печерського районного суду м. Києва Відповідачем вказаної недостовірної інформації є порушенням моїх особистих немайнових прав – честі та гідності людини – носія української... |
|
2. Передумови права на звернення до суду та порядок його здійснення Цивільне процесуальне законодавство передбачає і коло осіб, за заявою яких може бути порушена цивільна справа в суді. Суб'єктами... |
Мета: виховання в дітей патріотизму, поваги до людей, які врятували... ВЕДУЧА. Чорнобиль… Це назва невеликого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. В історію Чорнобиль увійшов назавжди... |
|
До Шевченківського районного суду м. Києва громадянин України Відповідно до норм статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу... |
До Диканського районного суду Полтавської області |
|
Рішення районного суду за позовом Сидорки до заводу “Дормашбуд” було... Оскільки один із суддів був тяжко хворий, для того, щоб не порушувати строки розгляду справи, за рішенням обласного управління юстиції... |
В порядку частини восьмої статті 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховного Суду України з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду України Л.І. Григор’євою мене повідомлено про проведення... |
|
1. Процесуальна форма, відносини і гарантії кримінального процесу Кримінальна справа порушується у формі складання про це постанови чи ухвали, притягнення особи як обвинуваченого у формі винесення... |
Кримінальна відповідальність за шпигунство України. Держави якi проводять шпигунську дiяльнiсть проти України нiколи не жалкували сил та засобiв на проведення розвiдувально-пiдривної... |