|
|
Скачати 88.37 Kb.
|
|
УДК 376.32:37.017.4 В.В. Кудрик к.біол.н., доцент ВНУ імені Лесі Українки (м.Луцьк) ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА ОСІБ З ВАДАМИ ЗОРУ Анотація. В статті розглядаються питання громадянської освіти осіб з обмеженими можливостями. Ключові слова: громадянська освіта, громадянське виховання, громадянська культура, громадянськість, особи з вадами зору. Аннотация. В статье рассматриваются вопросы гражданского образования лиц с ограниченными возможностями. Ключевые слова: гражданское образование, гражданское воспитание, гражданская культура, гражданственность, лица с изъянами зрения. Необхідною умовою становлення демократичного суспільства в Україні є громадянська освіта, яка допомагає кожній окремій людині оволодіти загальнолюдськими та прийнятими у суспільстві нормами індивідуального та суспільного життя, стати особистістю і повноправним учасником держави. Україні потрібна спеціалізована, фахова, систематична, методично виважена підготовка громадян до життя в умовах демократії. Одним з найважливіших завдань сучасного виховання є формування людини-громадянина, для якої демократичне громадянське суспільство є осередком реалізації творчих можливостей, задоволення особистих та соціальних інтересів. Тому людина, незважаючи на свої особливості, повинна реалізовувати себе у всіх сферах суспільного життя – політичній, економічній, духовній. Це означає усвідомити важливість та реалізувати, насамперед, право на освіту та спеціальної допомоги у її отриманні. Особливо гостро стоїть проблема виховання громадянськості у дітей з особливими потребами, зокрема, в осіб з порушеннями зору. Адже відомо, що рівень розвитку демократичної держави визначається її ставленням до найменш захищених категорій населення, в першу чергу, до людей з обмеженими фізичними можливостями. Виховання у підростаючого покоління високої правової культури, яка передбачає формування таких рис, як патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність, ініціативність, почуття власної гідності, гуманізм, толерантність тощо, є досить актуальним. Чимало досліджень присвячено особливостям соціальної роботи з неповносправними. Зокрема, А. Капська розробила ряд принципів і закономірностей соціальної роботи з дітьми-інвалідами, в основу яких покладено процес реабілітації. Наукова розробка даної теми висвітлена в працях Л. Акатової, О. Безпалько, Л. Тюплі, І. Іванової, М. Лукашевича, І. Миговича, О. Карякіна та інших. Здійснений аналіз психолого-педагогічних проблем становища людей з обмеженими можливостями та громадянської освіти особистості дозволяє констатувати, що поряд із значними напрацюваннями і здобутками вчених у даній сфері, питання навчання основам громадянської грамотності слабозорих і незрячих розроблені недостатньо. Базуючись на концепції особистісного розвитку (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, В. Ільїн, С. Максименко), ми використовували наукові розробки провідних вчених у галузі громадянського виховання Г. Ващенка, М. Грушевського, А. Макаренка, С. Русової, О. Сухомлинської, В. Сухомлинського, К. Ушинського; спеціальної освіти у сфері тифлології Є. Синьової, Ю Войтюка, І. Сасіної, С. Федоренко, О. Даливелі, Є. Клопоти; психолого-педагогічні (О. Киричук, І. Бех, М. Боришевський, З. Карпенко, Т. Завгородня, А. Капська, І. Тараненко), соціальні та народознавчі (О. Воропай, В.Кузь, М. Стельмахович) аспекти формування громадянськості. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності формування громадянськості осіб з вадами зору. Зростання чисельності інвалідів та осіб з розладами і порушеннями фізичного та психофізіологічного розвитку у світі обумовлює необхідність суттєвої підтримки та допомоги таким людям зі сторони держави. Створено цілий ряд міжнародних документів, в яких вироблені загальні принципи формування політики держави щодо інвалідів. Зокрема, Конвенція ООН розглядає інвалідів не лише як соціальне явище. В центрі стоїть людина з інвалідністю, забезпечення та захист її прав і свобод. Відповідно, одним з першочергових завдань України у цьому напрямі є допомога громадянам з обмеженими можливостями зрозуміти функціонування української політичної системи та навчити основам громадянської освіти. Соціальна підтримка неповносправних громадян в Україні протягом тривалого часу здійснюється Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством культури України та іншими державними і громадськими організаціями. Правові засади щодо задоволення особливих потреб дітей з обмеженими фізичними та психічними можливостями у соціальному захисті, навчанні, лікуванні, соціальній опіці та громадській діяльності відображені у Законах України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про освіту», «Про пенсійне забезпечення», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про фізичну культуру і спорт», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про благодійництво та благодійні організації», в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Основах законодавства України про культуру [5]. Проте, відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів, у нашій країні недостатня увага приділяється впровадженню реальних прав таких громадян у сучасне життя. У державній Концепції громадянської освіти та виховання сказано, що громадянська освіта – спеціалізована, систематична підготовка людей до суспільного життя в умовах демократії. Громадянська освiта є складною динамiчною системою, що поєднує: громадянськi знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; громадянськi умiння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань; громадянськi чесноти – норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства [1]. Досить часто поняття «громадянська освіта», «громадянське виховання», «громадянська культура», «громадянськість» ототожнюють. Зазначимо, що, незважаючи на спільну основу цих дефініцій, трактування їх неоднакове. Громадянська освіта – це освіта, спрямована на формування знань, умінь, навичок і громадянських компетенцій, потрібних для життя в демократичній державі [2, с. 11]. Зміст громадянської освіти складає система відповідних цінностей – рівність можливостей, справедливість, свобода, солідарність тощо. Крім надання громадянину певних знань і вмінь суспільно – політичної дії, громадянська освіта формує відчуття власної свободи та разом з тим відповідальності, віри у суспільні цінності. Цей стан позначається поняттям «громадянськість». Під нею розуміється розвиненість соціальної свідомості й індивідуальної гідності, спроможність людини усвідомлювати власні інтереси і захищати їх зі знанням справи та з урахуванням інтересів усього суспільства [3]. Знання, що лежать в основі громадянських компетенцій, політико-правова і соціально-економічна освіченість, ставлення індивідів до інституцій держави та настанов влади, їхня законослухняність та критична вимогливість є основою громадянської культури. Метою громадянської освіти є становлення громадянина як члена правової демократичної держави. Наслідком і результатом громадянської освіти має бути формування громадянськості як інтегративної якості особистості, яка дає можливість людині відчувати себе морально, соціально, політично та юридично дієздатною та захищеною [4]. Ці характеристики і вбирає в себе розуміння сутності громадянського виховання. Як бачимо, ці поняття дуже тісно пов’язані, закономірно випливають одне з одного і взаємодіють між собою. Громадянська освіта є базовою основою життєдіяльності людини, зміст якої полягає у наданні кожній особистості знань, що є необхідними для існування й ефективного функціонування в сучасному суспільстві, визначають її громадянську компетентність, формують громадянина, який орієнтується у соціально-політичному та економічному житті держави, знає свої права і свободи і вміє ними користуватися. Саме тому освітні заклади покликані навчати підростаюче покоління основам громадянської грамотності, особливу увагу звертаючи на осіб з вадами зору. На жаль, не завжди керівники названих установ розуміють це. Слід пам’ятати, що внаслідок порушення зору у дітей спостерігається відставання у пізнавальній діяльності, соціальному та емоційному розвитку. Як зауважують Ю. Найда, Н. Софій, Т. Гінєтова, Є. Синьова, школярі зі зниженим зором відчувають труднощі сприймання предметів, малюнків, текстів тощо. Наприклад, сприймання малюнка у них уповільнене, неточне, вони пропускають деталі зображення. У випадках, коли тексти та малюнки великого формату не сприймаються дитиною цілісно, вчителеві потрібно виробити в учня вміння оглядати малюнки поступово (наприклад, шляхом закривання окремих деталей) та навчити об’єднувати отриману в такий спосіб інформацію в ціле, надати дитині більше часу для огляду [2]. При читанні та письмі у школярів зі зниженим зором спостерігається уповільненість, фрагментарність, нечіткість, викривлення сприймання елементів букв, їх неправильні розширення у словах, рядках, заміни букв, пропуски зображуваних елементів. Треба пам’ятати про ці специфічні особливості дітей зі зниженим зором і використовувати в роботі з ними спеціальні зошити, збільшений і контрастний шрифти [2, с. 161]. Зазначені характеристики були враховані у проекті «Громадянська освіта – Україна», що фінансувався Європейським Союзом у межах програми Tacis, де один з розділів передбачав надання допомоги у викладанні громадянської освіти учням з особливими потребами. С. Палієвою розроблена система занять по ознайомленню школярів з основами гуманістичної моралі, що слугує фундаментом громадянського виховання [5]. Тематичну розробку можна використати у роботі як із слабозорими, так із незрячими учнями, частково адаптувавши її, дотримуючись основних правил роботи із незрячими школярами. Впровадження громадянської освіти особам з вадами зору неможливе без тісної співпраці з різноманітними інституціями: державними органами управління, вузами, науково-дослідними інститутами, громадськими організаціями, родиною тощо. Це передбачає використання ЗМІ, круглих столів, науково-практичних конференцій педагогічної громадськості, запровадження постійно діючих семінарів з проблем громадянської освіти, залучення до обговорення та співробітництва громадських організацій, асоціацій, батьків. Вивчення та узагальнення міжнародного досвіду громадянської освіти для осіб з вадами зору, висвітлення його у фахових журналах, на науково-теоретичних і практичних конференціях та семінарах сприятиме їх інтеграції та повноправній участі у житті суспільства. Мотивація виступає основним чинником залучення неповносправних громадян до участі у суспільно-політичному житті. Тому в систему навчально-виховної роботи освітніх закладів потрібно включати розробку та впровадження власних планів-проектів, програм щодо демократизації школи, заохочувати співпрацю з громадськими організаціями з метою набуття відповідного досвіду, надавати учням можливість формувати навички самоврядування, створювати об'єднання, асоціації, групи за інтересами. У цьому напрямі, як зазначає О. Сухомлинська, реалізація громадянського виховання у практиці загальноосвітньої школи передбачає «впровадження такого педагогічного процесу, що торкається усіх аспектів навчання і виховання, їх різних рівнів – організаційного, змістового, функціонального, комунікативного» [6, c. 23]. Вважаємо, що громадянська освіта не повинна обмежуватись рамками шкільного розкладу. Вона повинна охоплювати позакласні та позашкільні заходи, а також установлювати зв’язки з усіма предметами, що викладаються у школі, та з формами шкільного управління. Це передбачає активне залучення учнів до організації навчально-виховного процесу, тісну співпрацю школярів та вчителів у суспільному житті. Створення демократичного клімату в класі та школі сприятиме реальній демократизації шкільного життя. Таким чином, громадянська освіченість є необхідною умовою забезпечення життєдіяльності та успішної реалізації інтересів людей з вадами зору в політико-правовій, соціальній, економічній та культурних сферах суспільного життя, а також основою формування громадянської культури особистості. Список літератури
|
|
Норвезька система освіти: структура, принципи, реформи В статье раскрыта структура современной системы образования Норвегии, её основные принципы и пути их реализации на практике. Проанализированы... |
Автор повинен правильно оформити літературу В статье рассматриваются принципы формирования критериев и ограничений при выборе альтернатив для принятия оптимальных решений |
|
Список литературы по вопросам высшей школы (за 2-е полугодие 2010... Автоматизация ресурсных центров в целях совершенствования высшего образования / Х. И. Шихова // Научные и технические библиотеки. –... |
КРЕСЛЕННЯ В статье изложен опыт применения интерактивных технологий на занятиях по черчению |
|
Европейский центр продолжения юридического образования |
1 Подходы к управлению организациями 31 Контрольные вопросы 35 КрушкІн Є. Д. доктор економічних наук, професор, академік транспортної академії України |
|
Вопросы к экзамену по Интернете-технологиям (1 курс) Поняття електронних грошей та цифрового гаманця. Характеристика різних видів цифрових карток |
Норець Т. М. доцент, кандидат філологічних наук ТНУ (м. Сімферополь) 8-0652-63-34-37 Аннотация. Статья посвящена результатам експериментального анализа (интонографического и спектрального) супрасегментных характеристик,... |
|
Тема „ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ Й ГОЛОВНІ ЕТАПИ ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ” Басейн Ф. В. О развитии взглядов на предмет психологии //Вопросы психологии, 1971. N4. С. 101-113 |
Библиографический список литературы по вопросам высшей школы Брызгалина Е. В. О критериях оценки педагогической деятельности преподавателя в контексте управления качеством образования / Е. В.... |