 Міністерство освіти і науки України
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ
ім. адм.. Макарова
Божаткін С.М., Жиленко В.П., Марущак С.М.
Методичний посібник
для індивідуальної і самостійної роботи студентів
з дисциплін «Вступ до спеціальності», «Економіка підприємства», «Статистика», «Менеджмент», «Операційний менеджмент», «Стратегічний менеджмент», “Інвестування», «Прийняття управлінських рішень», «Управління персоналом»,
„АРМ менеджера”
Технологія
проектування ефективних
робочих місць
Рекомендовано кафедрою менеджменту
для експериментального впровадження
Протокол №__ від «__» ________ 2009 р.
2009
Переднє слово
Шановний друже!
Посібник, який Ви маєте в цифровому форматі побудований за принципом «Plug and Play» і скерований на максимальне використання Вашої приватної бази даних.
Результат подолання матеріалу – «Авторський Проект ефективного робочого місця».
Подолання матеріалу посібника можливо у такий спосіб;
Для усвідомлення особистої задачі відкрийте «Презентацію».
Відкрийте за гіперпосиланням «Вступ»;
Ознайомтеся з інтервью Дж. Перкінса і коментарем до нього;
Визначте особисту місію і скажіть собі: -
«Я самодостатній!»
Перегляньте відео «Вартість доляра» і оберіть одиницю виміру Вашого проекту.
-
Можете залишити поза увагою, якщо не вистачає терпіння, текст посібника до 30 сторінки, відкрити уніфікований алгоритм проектування робочого місця за гіперпосиланням «Алгоритм» (стор.31);
За зразком заповніть макети технічного завдання до «Пояснювальної записки»;
За гіперпосиланням в тексті «Пояснювальна записка» повернутися до тексту посібника;
Виконати дії передбачені додатками в заданій послідовності із внесенням результатів до «Поянювальної записки».
До результатів розрахунків додати власні коментарі і пояснення.
Проект вважається здійснений;
По закінченню торгів (заява),
Визначення ринкової ціни (акт оцінки),
Оформлення інвентарної картки обліку Вашого проекту,
Внесення в специфікацію засобів виробництва, як нематеріального активу.
Класифікація результату за формою 6-НТ
Вступ 3
1. Правове підґрунтя науково-освітньої діяльності ….…….. 5
2. Теоретичне підгрунтя тренінгів ……………… ………...10
3. Визначення робочого місця менеджера …………………15
4. Термінологія ………………………………………………20
5. Ефективність робочого місця ……………………………..21
6. Порядок утворення ефективного робочого місця ………..28
7. Алгоритм проектування ефективного робочого місця ...29
Додатки
Рекомендовані ГСВО посади фахівців
Типові функції, компетентності фахівця
Класифікація виду економічної діяльності (КВЕД)
Моніторинг вартості робочої сили
Контракт
SWOT- опитування
SWOT - експертиза
Експертиза організаційної структури кафедра
Вдосконалення організаційної структури кафедри
Експертиза організаційної структури готелю
Вдосконалення організаційної структури готелю
Експертиза організаційної структури дільниці
Вдосконалення організаційної структури дільниці
Експертиза організаційної структури фірми
Вдосоконалення організаційної структури фірми
Мережевий графік реалізації проекту ефективного робочого місця
Обгрунтування рівня рентабельності
“Хто ти такий – «Доляр»? (відео)
Бізнес-ризики. Технологія запобігання
Резюме
Студенти, долаючи навчальний процес за спеціальністю „Менеджмент організацій”, на підгрунті дисциплін фахового спрямування об’єктивно мають усвідомлювати зміст майбутньої діяльності, а також виробничо-комерційне середовище в якому здійснюватиметься їх професійна діяльність.
Специфіка переходу на модульно-трансфертную систему організації навчального процесу вимагає від студента компетентності і одночасно відповідальності. Суттєво зросла і далі зростає в начальних планах кількість годин самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Соціально-культурний рівень сучасного студента на 60-70% комп’ютеризований. Молода людина ще в статусі абітурієнта усвідомила, що для отримання результату достатньо натиснути відповідну клавішу. Тобто, студент з першого курсу налаштований отримувати результат без суттєвого напруження, опанувавши принцип «Plug and Play». В години самостійної роботи, перебуваючи у власному не завжди конструктивному інформаційному середовищі студент шукає лаконічних конкретних відповідей на особисті питання. Діє установка на отримання результату миттєво і без напруги.
Кожен з «викладачів–авторитетів» в лекційному курсі переконує, а інколи і нав’язує особисте вузько спеціалізоване інформаційне середовище, яке непридатне для миттєвого практичного застосування в інформаційному середовищі студента. Маємо постійно відтворюваний руйнівний конфлікт між студентом і викладачем.
Посібник, за думкою авторів, покликаний не ліквідувати, а зробити конструктивним цей конфлікт.
Світова наука і практика розрізняє три стани розвитку суспільства; індустріальний, постіндустріальний, інформаційний.
Доля України так розпорядилась, що в її економіці присутні ознаки усіх трьох станів. Це вимагає від працівника з будь-якою освітою чіткого визначення особистого товарного сегменту на ринку праці і гнучкості в конкурентній боротьбі за ефективне робоче місце. Жорсткі конкурентні умови на ринку праці вимагатимуть не «працевлаштування», а «працезабезпечення», не «слухняного клерка», а «особистість із власною стратегією і місією», поєднання свідомості «найманого працівника» із свідомістю «власника інтелектуального товару».
Посібник скерований саме на послідовне і системне утворення власника. Саме від змісту і технології реалізації прав власності особистість самостійно усвідомить до якого стану суспільства належить.
Форма реалізації свідомого власника – проектування ефективного, персонільного робочого місця.
Правове підґрунтя науково-освітньої діяльності
вищих навчальних закладів
Нормативна база системи Вищої освіти в Україні представлена Законами України „Про вищу освіту”, „Про освіту”, в яких визначення категорії „освіта” не дано. Наголошується, що „освіта” це - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Тлумачний словник української мови [11, с.303] визначає освіту, як сукупність знань, одержаних в результаті систематичного навчання, як процес засвоєння знань. Факт визнання освіти процесом вимагає визначення початку і закінчення процесу. Народна мудрість дає чітку формулу – „Вік живеш- вік навчаєшся”.
Тобто практика вимагає безперервного процесу засвоєння знань. Паралельно відбувається (доцільне чи ні?) розділення освітнього процесу на відповідні кваліфікаційні рівні. Тобто, людина відповідного кваліфікаційного рівня суспільством сприймається, як людина спеціалізована на виконання обмеженого переліку робіт, операцій, функцій тощо. Чинна освітня технологія скерована на утворення спеціалізованого працівника здатного досконало виконувати виробничі завдання за сталою технологією. Діалектичний метод вимагає тлумачення процесу засвоєння знань, як відцурання, відречення від попередніх технологій. За змістом це утворення інтелектуальних продуктів із товарними властивостями.
Логічно постає питання, як мусить поводитися спеціалізована робоча сила за умови змін ринкової кон’юнктури, переходу на виготовлення принципово нових товарів, за новими технологіями.
Варіантів мінімум два; або визнати себе банкрутом і позбутися робочого місця, або відкинути зректися попередніх знань і оновити їх відповідно нових вимог.
В цьому процесі оновлення знань є підступний елемент. Якщо в молодому віці оновлення знань природній процес, то з роками сама робоча сила старіє і перетворюється на консервативний елемент виробничого процесу. Запобігти цьому ринковими механізмами, можливо тільки в два способи; через плинність кадрів і через досконалу систему кадрового резервування. Саме ринок праці, який вимагає не тільки фахівця відповідної кваліфікації але і регулює попит на обмежену кількість фахівців є досконалим регулятором.
Це утворює підстави для орієнтації освітніх процесів на об’єктивні ринкові умови, на „пристосування” до попиту на ринку праці.
Нехтування попитом об’єктивно приведе до передачі знань, які не знайдуть практичної реалізації, не будуть „засвоєні” і процес освіти перетвориться на марнотратство ресурсів.
Врахування визначених залежностей можливо узагальнити у визначенні категорії освіти в такій редакції;
Освіта – це діалектичний процес цільового засвоєння знань визначених соціальним та комерційним попитом в результаті систематичного навчання.
Привертає увагу трактування категорії „навчання”.
Навчання – це процес передачі і сприйняття знань, умінь, досвіду [11, c.258].
Знання - осягнення, зрозуміння дійсності свідомістю, сукупність відомостей в якій небудь галузі. [11, с.155]
На підставі запропонованого визначення категорії „освіта” по-іншому сприймається вже непереборна практика студентів і викладацького корпусу, перепрошуємо за сленг – „Пошукати в Інтернеті”.
Особисті спостереження протягом 3 років свідчать, що студенти не багато надії покладають на спеціалізовані підручники, посібники. Шукають в мережі готові змістовні блоки і за спрощеною логікою намагаються їх поєднати. Більшою повагою користуються конкретні методики, процедурні регламенти, стандарти тощо. Характерна особливість безсистемного перебування в мережі Інтернет орієнтує споживача саме на спрощений варіант пошуку відповідей на питання примітивізуючи інтелектуальні зусилля.
В процесі освіти відбувається технологічна типізація але змістовно освіта перебуває в кризі. Підстави до цього закладені в правових нормах.
Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами. Це нормативне положення незаперечне, але загальновизнано, що Український нарід переживає кризу ідентичності. (Ідентичний [лат.identicus]– який не має відмінностей). Велика кількість громадян України віком більше 16 років ідентифікують себе, як громадяни вже не існуючої держави і це факт.
Приклад до «усвідомлення» „національної свідомості”.
В квітні 1492 року запорізьки козаки одержали першу зафіксовану в історичних документах перемогу над турецьким військовим кораблем в Чорному морі, звільнивши полонених українців.
М.Грушевський підкреслює, що це було перше в історії офіційне повідомлення про дії козаків на морі і про запорожців взагалі. За морською традицією визнаною в усіх флотах світу „днем народження флоту” вважається документально підтверджена саме дата його першої перемоги. В окремих морських походах кількість „чаєк” доходила до 300 з екіпажами до 20000 осіб. [7, c.157]. Натомість святкується день українського флоту в іншу дату.
Норма закону „Про освіту” визнає, що громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин справедлива але за умови фінансування державного замовлення.
Задеклароване гарантування безкоштовної освіти не узгоджено із балансом робочих місць із реальною вартістю робочої сили. Суспільство поступово починає сприймати цю неузгодженість, як трагедію. Найцінніший ресурс держави –людський знецінюється. Трагізм ситуації посилюється старінням кадрового потенціалу підприємств і особливо Вищих навчальних закладів.
Життєвий цикл найбільш кваліфікованої робочої сили спотворений чинною схемою штатних розписів і оплати за посадовими окладами і годинним навантаженням.
Ринкова логіка діє просто. Освіта отримана безкоштовно, без персоніфікації замовника, пропонується ринку праці задарма і оцінюється задешево. Трагедія в позбавленні молоді мотивації до отримання якісної освіти.
Не персоніфіковане державне замовлення є синонімом „освоєнія средств” таке звичне для адміністративно керованої економіки і є фінансовим підґрунтям її відтворення .
Логічно ув’язати правову гарантію отримання освіти із обов’язком утворенням ефективного робочого місця, яке забезпечить оплату праці на рівні реального споживчого кошику. Тоді норма закону не тільки запрацює, але і стане саморегульованою. Носій знань отримає правове підґрунтя відповідальності перед особистим бюджетом за ефективність робочого місця.
Декоративність гарантії ще не є проблема. Проблему утворює спотворена мотивація отримати вищу освіту „на всякий випадок”, якщо освіта безкоштовна.
Стаття 4.1. закону України „Про освіту” наголошує: - „Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства”[2]. Хіба можуть існувати другорядні сфери у розвитку суспільства.
Українська держава вже впорядкувала і майже призвичаїлася до своєчасного затвердження державного бюджету. Цей факт набагато важливіший популярних законодавчих гасел, тому що сприяє визначенню ринковими засобами „збалансованого попиту сукупності знань одержаних в результаті систематичного навчання”. Безперервний процес засвоєння знань набув ознаки системності.
Стаття 6 закону України „Про освіту” [2] основними принципами освіти в Україні називає:
доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
Освітня „послуга” не визначена змістовно.
Послуга – це дія, вчинок, що дає користь іншому. Галузь економіки, спрямована на задоволення різноманітних потреб населення (відпочинок, розваги, туризм тощо)” [11, c.351]. Наголошене визначення послуги не узгоджується із принципом безперервного навчання. Виникає сумнів щодо правомірності терміну «освітня послуга». Зміст її фактично скасовує економічну відповідальність закладу освіти перед замовником. Свідченням тому є масове працевлаштування випускників не за освітньою спеціальністю.
Стаття 9 закону України „Про освіту” [2] відокремлює заклади освіти від церкви (релігійних організацій).
Заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім закладів освіти, заснованих релігійними організаціями.
Таким чином на законодавчому рівні проведена чітка межа між християнськими моральними засадами чи мусульманськими і світськими. Моральний кодекс „Будівника комунізму” немов би вже не діє, а моральних засад світського суспільства офіційно не визначено. Постає принципове питання визначення моральних засад навчально-виховного процесу у вищій школі.
Здоровий глузд підказує, якщо відсутні моральні цінності в освіті, то втрачається головний орієнтир і освіта без моралі претворюється на злочин. Запобіжний засіб дуже простий – визнання і дотримання Десяти Божих Заповідей.
Управління освітою залишилося на рівні адміністративної економіки, і за формою і за змістом.
Стаття 15 закону України „Про освіту” [2] визначає роль Державних стандартів освіти.
1. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо- кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.
Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо- кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років. [4] В той час, як реформування в економіці держави і в світі відбуваються майже щорічно.
Визначені недоліки правової регламентації системи вищої освіти важливі для пошуку конструктивних варіантів їх подолання в індивідуальних міні проектах робочих місць.
Теоретичне підгрунтя тренінгів
Україна залучається до європейського освітніх стандартів, основна вимога яких - підвищення рівня компетентності .
Відповідно до вимог структурної реформи вищої освіти на європейському просторі визнана основною формула триступеневої освіти (3-5-8), згідно з якою не менше трьох років відбувається навчання для отримання рівня “бакалавр”, не менше 5 років – для отримання рівня “магістр” і не менше 8 років для отримання вченого ступеня “доктор філософії”.
Важливо, що освітньо-кваліфікаційні рівні і вчений ступінь розглядаються як складові цілісної системи освіти людини. Особлива увага приділяється контролю і дотриманню європейських стандартів якості освіти на усьому просторі. Ці стандарти в Європі розробляє і підтримує відома міжнародна організація, що має назву “Європейська мережа з гарантування якості (European Network Quality Assurance - ENQA)”. [10 с.12]
Особливої уваги вимагає перетворення на реальність навчання протягом усього життя. Європейський простір вищої освіти та європейський простір дослідницької діяльності – дві взаємопов’язані частини знань і може сприйматися тільки, як залучення студентів до кафедральних планів дослідницької роботи.
На шляху до європейських стандартів освіти Україна визначила низку проблем, щодо утворення ефективних робочих місць, а навчальні дисципліни мають за мету спонукати студента до напрацювання навичок з виконання типових управлінських процедур. Стереотип «управлінські функції» це засіб сховатися від відповідальності. Будь яка управлінська функція це впорядкована послідовність компетентностей. Основою впорядкованості є ресурси, які одночасно є міра відповідальності.
Комбінації документально оформлених процедур є «будівельний матеріал» для проектування робочих місць із заданою ефективністю. АРМ для молодого фахівця – інструмент адаптації і засіб упередження помилок.
Чинна у вищих закладах освіти технологія орєнтована на сприйняття усіх студентів, як «контингент». Тобто, навчальний процес «затискує» усіх в єдиний не тільки календарний графік навчання але в єдиний інтелектуальний шаблон (іспит, залік).
Незаперечний факт, - без зворотнього зв’язку освітній процес неможливий. Традиційні іспити, заліки, атестації і за формою реалізації і за змістом можливо назвати «зворотнім зв’язком».
Але!
Зворотній зв’язок – це зв’язок між вихідними сигналами елементу навчального процесу (студент) і вхідними сигналами того самого елементу (студент). Нездатність репродуктивно подолати навчальну програму пропорційно збільшує тиск на студента до заздалегідь визначеної межі.
В тезі підкреслене слово «репродуктивно», тобто особиста творчість не передбачена..
Альтернативи відсутні!
Це приклад дії «зворотнього зв’язку» із знаком «+». Це також сигнал для реорганізації навчального процесу.
Акцентування уваги на навчальних програмах окремих дисциплін все більше приховує від уваги стратегію освітнього процесу уособленого студента.
Відповідно до чинних правових норм «впускник вищого навчального закладу України, згідно із законом "Про вищу освіту" і наказом № 285, має працевлаштовуватися на первинну посаду, яка передбачена Галузевим стандартом певного рівня підготовки. Працевлаштування випускників покладено на вищі навчальні заклади.» [3, с.12]
Вищий навчальний заклад (ВНЗ) за великим рахунком обслуговує студента – «надає послугу». Стратегія не ВНЗ, а студента – утворення ефективного робочого місця. Саме ця установка спонукає до конструктивної співпраці студента і ВНЗ в альтернативному варіанті із залученням резерву часу самостійної роботи. Студент мусить визначити для себе «замовлення» не очікуванням посадових пропозицій, а проектуванням особистого ефективного робочого місця .
Визначення з перших студентських кроків, на спрощеному, амбітному рівні майбутньої моделі робочого місця перетворюється на «візитівку» студента, на джерело проблемних навчальних ситуацій і «скарбницю» особистих інтелектуальних продуктів із товарними властивостями на весь період навчання.
В навчальному процесі визначилась тенденція щодо збільшення витрат часу на самостійну роботу студента. Це позитивний чинник.
Самостійна робота студента скерована на реалізацію особистої стратегії, а для цього достатньо тільки обрати за особистим уподобанням відповідну посаду* з Освітньо-кваліфікаційної характеристики (додаток 1) і проектувати особисте ефективне робоче місце. Закінчені і товарно оформлені роботи студентів залучаються до торгів. Просування інтелектуальних продуктів на ринок клопіт виконавців.
Довідково. Посада –службове становище, пов’язане з виконанням певних обов’язків у якій-небуть установі, на підприємстві. [11, с.350].
Головною практичною метою тренінгу з дисциплін є вдосконалення технології виконання управлінських функцій на обраній посаді, визначення особистого місця у виробничій системі, визначення ролі і функцій майбутньої діяльності на інших посадах, які визначені Освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ).
Визначення персоніфікованих проблемних ситуацій та варіантів їх вирішення це вже елементи «працезабезпечення». Наголос здійснений саме на «працезабезпеченні» на противагу «працевлаштування». Якщо студент особисто утворив інтелектуальні продукти, які мають споживчу вартість для реального або професійно обґрунтованого віртуального споживача, це вже є ознака часткового працезабезпечення. Збільшення заявлених проблемних ситуацій до подоланння в навчальному процесі свідчить про реалізацію особистої стратегії студента і зростання конструктивного тиску на чинну технологію навчального процесу.
Це приклад дії «зворотнього зв’язку» із знаком «-».
В моделі тренінгу запропонований варіант вирішення проблемних ситуацій в утворенні ефективного робочого місця за принципом «Plug and Play», який вимагає:
Уніфікації технології економіко-управлінської діяльності, утворення бібліотек типових процедур, нормалізації операцій документального оформлення господарської діяльності, утворення спеціалізованих баз даних.
Набуття компетентності в формі тренінгів в середовищі «віртуальних робочих місць», відпрацювання варіантів професійної поведінки (товарні модулі), набуття виробничого досвіду.
Тренінг, як інструмент моніторингу якості освіти добре узгоджується із європейськими нормами освіти. Автоматизоване робоче місце (АРМ) сприймається, як полігон відпрацювання сценаріїв поведінки і набуття досвіду.
Головними принципами європейського простору освіти є:
1. Мобільність – важлива якісна особливість європейського простору, вона передбачає мобільність людей між вищими навчальними закладами та між державами.[10, с.13]
Варіанти автоматизації робочого місця, набори типових уніфікованих процедур здійснення управлінських функцій, а головне надання результатам управлінської діяльності товарних ознак є найкраща підстава для мобільності працівника
2. Привабливість ВЗО для студентів – це великої ваги комплексна компонента, яка включає перспективу для кар’єри, що надає університет, якість та вартість навчання, вартість проживання, доступність побутових послуг, наявність стипендіальних програм, повага до європейських та світових цінностей, відсутність міжнаціональних та релігійних конфліктів, відповідність європейським освітянським стандартам тощо. [10, с.13]
У наведеній тезі привертають увагу такі чинники, як вартість навчання, вартість проживання тощо. Тобто приймаються до уваги чинники, які орієнтують навчальний процес на циклічну схему. Не припускаючи варіанту комерціалізації отриманих знань в поточному режимі. Ринкові умови примушують активізувати не тільки утворення інтелектуальних продуктів але і перетворювати їх в товар. Формула навчального процесу набуває іншого змісту:- «Вчись- торгуючи інтелектуальними продуктами»
3. Працевлаштування – це третій принцип, що лежить в основі забезпечення прав молодої людини на транснаціональну освіту.
Таким чином, вищий освітянський поверх європейського простору можуть займати держави, які повністю сприяють студентському самовиявленню, що головним чином забезпечується золотою тріадою – мобільністю, привабливістю, працевлаштуванням. .[10, с.13]
Поняття «працевлаштування» для фахівців з вищою освітою, певною мірою, в ринкових умовах перетворилось в джерело конфліктів. Для працівника носія простих алгоритмів праці на будь-якому підприємстві завжди є відповідні виробничі завдання. Різноманітність управлінських процедур не настільки регламентована, щоб навички отримані в університеті, в реальних фірмах під час практик були придатні для реального робочого місця.
Саме на цій підставі пропонується введення в обіг поняття «працезабезпечення».
Студент-фахівець не приходить на робоче місце визначене посадою для перенавчання. Він вже має набір інтелектуальних продуктів, має мінімальний досвід їх комерційного використання через торги і презентації. Саме цією мірою випускник ВНЗ вже частково забезпечений працею.
Таким чином, проблема працезабезпечення переформатується в проблему зростання обсягів комерціалізації персоніфікованих інтелектуальних продуктів.
На цій підставі критерієм класифікації робочих місць є питома вага інтелектуальних продуктів, які звільняють менеджера від безпосереднього втручання в бізнес.
Практичною формою виміру рівня автоматизації може бути «коефіціент відсутності керівника на робочому місці».
Як наслідок визначеного тлумачення класифікації робочих місць, інше тлумачення матиме категорія «робоче місце менеджера». В даному контексті панує думка, - від кваліфікації окремого виконавця робіт не залежить якість готової продукції.
Визначення робочого місця менеджера
Робоче місце – класичне визначення робочого місця це зона трудової діяльності одного або декількох працівників забезпечених комплексом засобів для своєчасного виконання виробничого завдання.
Ключові слова –«виробнича мета», «виробниче завдання», «комплекс засобів» і календарна дата - визначають базові складові будь-якого робочого місця..
Робочі місця працівника фізичної праці, конторського службовця, керівника структурного підрозділу, директора обов’язково мають виробничу мету, засоби її досягнення і термін виконання. Саме за цими ознаками доцільно здійснювати вдосконалення робочих місць, уніфікувати принципи їх вдосконалення.
«Виробнича мета» - узагальнено це надання результатам праці товарних властивостей. Для усвідомлення виробничої мети слід визначити вимоги конкретного споживача. Тобто, навіть на елементарному рівні маркетингове дослідження потрібне.
Для усвідомлення виробничої мети не зайвим буде усвідомлення базового освітнього модуля.
Визнання чинності ринкових стосунків вимагає визнання категорії „товар” базовою. На цій підставі базовий освітній модуль також мусить відповідати вартісній структурі товару (Рис. 1).
Модуль <�лат. modulus –міра, умовне (штучно утворене) найменування, яке надається окремому показнику, частині цілого з метою виміру в цих умовних одиницях.
Об’єктивно виникає питання, що мають вимірювати „освітні модулі”.
Ключова вимога Болонської угоди - компетентність випускника. (Competentis – відповідний, здатний, спроможний.) Саме утворення персоніфікованих інтелектуальних продуктів з товарними властивостями являє собою штучно утворену міру компетентності. Правове поле компетентності визначено законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Чим більше утворених в освітньому процесі інтелектуальних продуктів з товарними властивостями тім вище рівень компетентності.
Як у доброго газди виникає питання збереження і тиражування інтелектуальних продуктів. Органічна єдність автора і нормативно оформлених інтелектуальних продуктів представляють особисту базу даних суб’єкта освітнього процесу, яка являє собою проект ефективного робочого місця менеджера.
Саме на цьому проекті відпрацьовується професійна спроможність студента за критерієм рентабельності.
(БП)
Балансовий прибуток
Чистий прибуток
Фіксов ані платежі
Витрати виробництва
|