сайт: http://ukrzakon.net
форум: http://ukrzakon.net/phpBB3/index.php
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 31.01.2011 р. N 2518/7/23-4017/89
Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі
|
|
Щодо окремих питань стосовно перевірок
Державна податкова адміністрація України у зв'язку з введенням в дію прийнятого 2 грудня 2010 року Верховною Радою України Податкового кодексу України за N 2755-VI (далі - Кодекс) та з метою врегулювання окремих питань, що виникають при проведенні підрозділами податкового контролю юридичних осіб документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, оформленні їх результатів та направленні податкових повідомлень-рішень, повідомляє наступне.
Щодо строків проведення документальних перевірок:
Тривалість проведення документальних перевірок платників податків (за винятком великих платників податків) та їх продовження визначена статтею 82 Кодексу.
Так, тривалість документальних планових перевірок не повинна перевищувати: для великих платників податків - 30 робочих днів; для суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів; інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення таких перевірок можливе за рішенням керівника органу ДПС не більш як: на 15 робочих днів - для великих платників податків; на 5 робочих днів - для суб'єктів малого підприємництва; на 10 робочих днів - для інших платників податків (стаття 82 Кодексу).
Тривалість документальних позапланових перевірок (крім перевірок з приводу відшкодування ПДВ) не повинна перевищувати: 15 робочих днів - для великих платників податків, 5 робочих днів - для суб'єктів малого підприємництва, 10 робочих днів - для інших платників податків. Продовження строків таких перевірок можливе за рішенням керівника податкового органу не більш як: на 10 робочих днів - для великих платників податків; на 2 робочих дні - для суб'єктів малого підприємництва; на 5 робочих днів - для інших платників податків.
При цьому, при визначенні граничної тривалості документальних перевірок слід враховувати наступне:
Великий платник податків - це юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень (підпункт 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу). На сьогодні Реєстр великих платників податків на 2011 рік затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 N 1005.
Відповідно до статті 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року N 2063-ІІІ "Про державну підтримку малого підприємництва" суб'єктами малого підприємництва є:
фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;
юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.
Що стосується інших платників податків, то до цієї категорії відносяться платники, які не підпадають під визначення великого платника або суб'єкта малого підприємництва.
Щодо розпочатих до набрання чинності Кодексом та не закінчених перевірок платників податків, які не відносяться до категорії великих, то тривалість таких перевірок визначається відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон N 509). Що стосується продовження проведення перевірок, то визначення строків продовження здійснюється відповідно до законодавства, що діяло (діє) на час прийняття рішення про продовження.
Що стосується тривалості проведення невиїзних документальних перевірок, то вона відповідно до пункту 77.7 статті 77 та пункту 78.6 статті 78 Кодексу встановлена статтею 82. Отже при визначенні строків проведення невиїзних перевірок необхідно керуватися вищенаведеною статтею.
Крім того, слід звернути увагу, що Кодексом не передбачена можливість зупинення проведення перевірок платників податків, які не підпадають під визначення великого платника.
Що стосується зупинення документальних планових та позапланових виїзних перевірок великих платників, то відповідно до пункту 82.4 статті 82 Кодексу воно можливе за наказом керівника податкового органу, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку.
При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур (тобто більше, ніж на 30 днів).
Разом з тим, при визначенні можливого терміну зупинення документальної позапланової виїзної перевірки з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, яка проводиться відповідно пункту 200.11 статті 200 Кодексу, слід врахувати, що загальна тривалість такої перевірки з урахуванням зупинення не може перевищувати 60 календарних днів (незалежно від наявності обставин, наведених у попередньому абзаці цього листа).
Щодо порядку оформлення матеріалів документальних перевірок:
Порядок оформлення результатів документальних перевірок визначено пунктами 86.3 - 86.4 статті 86 Кодексу. Крім того, наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 984, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Далі - Порядок N 984).
Порядком N 984 визначено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.
Крім того, визначено дії посадових (службових) осіб органів державної податкової служби в разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників від підпису акта (довідки), від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки, а також при розгляді заперечень до акта (довідки) та підготовки відповіді платнику.
При цьому, залишено порядок винесення на розгляд постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби спірних питань, які виникли під час перевірки до підписання акта, а також розгляду заперечень, що надані платником податків або його законним представником до акта (довідки) документальної перевірки.
Слід звернути увагу, що не передбачено діючої до цього часу норми стосовно оформлення за результатами планової документальної перевірки зведеного акта, складовими частинами якого були довідки з окремих питань, які погоджувалися з посадовими особами платника податків. Проте, у разі необхідності на вимогу працівника структурного підрозділу, який очолює перевірку, можливе складання таких довідок, але без вимоги щодо їх погодження платником податків.
Щодо порядку направлення за результатами документальних перевірок податкових повідомлень-рішень:
Статтею 58 Кодексу та наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1440/18735 (далі - Порядок N 985), встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т. ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен орган державної податкової служби.
Відповідно до Порядку N 985 замість податкових повідомлень, податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачено складання та надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень.
При цьому, залишено майже без змін порядок складання та направлення таких податкових повідомлень-рішень:
- за формою згідно з додатком 1 - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства (форма "Ф");
- за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма "Ш");
- за формою згідно з додатком 4 за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди органу державної податкової служби на таке відчуження (форма "З");
- за формою згідно з додатком 5 про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В1"), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку;
- за формою згідно з додатком 6 про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В2");
- за формою згідно з додатком 7 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма "В3");
- за формою згідно з додатком 10 про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма "С").
Разом з тим, розроблено такі нові форми податкових повідомлень-рішень:
- за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4") - відповідно до статті 58 Кодексу;
- за формою згідно з додатком 9 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (форма "П") - відповідно до статті 58 Кодексу;
- за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма "У").
Крім того, відповідно до впроваджених нормативно-правових актів передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 (форма "Р") складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.
Звертаємо увагу, що у разі здійснення за результатами перевірки розрахунка грошового зобов'язання платника податків із застосуванням звичайних цін слід керуватись Порядком N 985. На відміну від передбаченого раніше наказом ДПА України від 11.09.2008 N 584 "Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення" порядку, у даному випадку за результатами перевірки передбачається направлення (вручення) окремих податкових повідомлень-рішень за формами, передбаченими пунктом 2.2 Порядку N 985.
При цьому, з метою розмежування податкових повідомлень-рішень із застосуванням звичайних цін слід забезпечити обов'язкове зазначення у полі "встановлено порушення" окремого податкового повідомлення-рішення (по звичайних цінах) після посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, обов'язкової відмітки "(щодо застосування звичайної ціни)".
Слід звернути увагу, що Кодексом передбачено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. У зв'язку з цим до відповідних форм податкових повідомлень-рішень складаються розрахунки податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), а також завищення відшкодування ПДВ та від'ємних значень тощо, один примірник яких надсилається (вручається) платникам податків разом з повідомленням-рішенням.
Зазначений розрахунок відповідно до п. 2.4 Порядку N 985 складається в довільній формі, проте з обов'язковим наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунка), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання, завищення відшкодування ПДВ та від'ємних значень тощо.
Наприклад, примірний розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за податковим повідомленням-рішенням форми "Р" може бути таким:
Тис. грн.
Дата, N Декларації
|
звітний податковий період
|
граничний строк сплати
|
Виявлене органом державної податкової служби заниження (+) або завищення (-) податкового зобов'язання за звітний податковий період
|
Загальна сума збільшення (+) чи зменшення (-) податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням
|
Розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) (25 %; 50 %; 75 %)
|
Сума штрафної (фінансової) санкції (штрафу)
|
|
Грудень 2010
|
30.01.2011
|
+ 600,0
|
|
|
|
|
Січень 2011
|
02.03.2011
|
+ 300,0
|
|
|
|
|
Лютий 2011
|
30.03.2011
|
- 200,0
|
|
|
|
|
Березень 2011
|
30.04.2011
|
- 100,0
|
|
|
|
|
Квітень 2011
|
30.05.2011
|
- 200,0
|
|
|
|
Разом
|
|
|
+ 400,0
|
+ 400,0
|
|
|
Крім того звертаємо увагу, що Порядком N 985 не передбачено формування та направлення платникам податків за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, у разі якщо за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення залишається без змін (тобто з відповідними дробями), а для проведення (перенесення) нарахування (зменшення) грошового зобов'язання по особовому рахунку платника податків в АС "Аудит" заноситься дата отримання відповідного рішення платником податків та на 10 календарний день а автоматичному режимі переноситься до АІС "Облік податків і платежів".
При цьому, як і раніше, якщо за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання збільшується, то, крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення, направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється новий номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень.
Якщо ж за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення грошове зобов'язання зменшується, то до платника податків направляється нове податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання та якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень.
При цьому, відповідно до пункту 4.3 Порядку N 985 у разі подання платником податків скарги на податкове повідомлення-рішення структурний підрозділ, який здійснює її розгляд, надає підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, копії відповідних рішень по скарзі для внесення до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень та до АС "Аудит" даних і формування відповідних податкових повідомлень-рішень.
Щодо нарахування пені за актами документальних перевірок:
Нововведенням прийнятого Кодексу є передбачене підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 нарахування пені на суми виявленого заниження податків і зборів.
Відповідно до підпункту 129.4 статті 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.2, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Проте, нарахування такої пені здійснюється за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом (тобто у день узгодження).
Враховуючи вищенаведене, при складанні актів перевірок в актах перевірок суми пені не нараховуються і не зазначаються. Про обов'язок сплати платником податків сум пені зазначено у відповідних формах податкових повідомлень-рішень, які вручаються платнику під розписку. Передбачається нарахування зазначеної пені в автоматичному режимі та на підставі розрахунка податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Заступник Голови
|
І. В. Носачова
|
|